Фразеологічні інновації в сучасній німецькій мові: когнітивний та функціональний аспекти

brief description

Волинський державний університет імені Лесі Українки

На правах рукопису

Лисецька Наталія Григорівна

УДК 811.112.2’373.7:165.194

Фразеологічні інновації в сучасній німецькій мові:
когнітивний та функціональний аспекти

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Пророченко Ольга Петрівна
кандидат філологічних наук, професор

Луцьк 2003

ЗМІСТ

Вступ ...............................................................................................................................4
Розділ 1 Теоретико-методологічні передумови дослідження ............................14
Вступні зауваження
1.1. Фразеологія як особливий елемент лексико-семантичної системи мови ....14
1.2. Місце і роль фразеологічних одиниць у сучасній німецькій лексико-семантичній системі ............................................................................20
1.2.1. Об’єкт дослідження фразеології .............................................................20
1.2.2. Визначення обсягу фразеології ...............................................................21
1.2.3. Критерії виокремлення фразеологічних одиниць, їх конститутивні ознаки ...................................................................................................................24
1.2.3.1. Багатокомпонентність .................................................................25
1.2.3.2. Сталість ........................................................................................25
1.2.3.3. Ідіоматичність ..............................................................................28
1.2.3.4. Механізми відтворюваності ......................................................30
1.2.4. Дефініція фразеологічної одиниці ..........................................................31
1.2.5. Визначення поняття неологізму та фразеологічної інновації ..............35
1.3. Лінгвальні та екстралінгвальні чинники виникнення фразеологічних інновацій у сучасній німецькій мові ................................................................39
1.4. Процеси і способи фразотворення кінця ХХ початку ХХІ століть у сучасній німецькій мові .....................................................................................47
1.5. Фразеологізми як носії національно-культурної інформації .........................55
Висновки до першого розділу .....................................................................................63
Розділ 2 Фразеологічні інновації в сучасній німецькій мові, склад і витоки: когнітивний аспект ....................................................................................................67
Вступні зауваження
2.1. Когнітивний аспект фразеологічних інновацій ................................................68
2.2 Ідеографічна характеристика фразеологічних інновацій: клас, сфери, найхарактерніші концепти .................................................................................79
2.2.1. Використання фразеологічних інновацій у пресі...................................81
2.2.2.Використання фразеологічних інновацій на громадських маніфестаціях.......................................................................................................88
2.2.3. Фразеологічні інновації у політичному мовленні..................................93
2.2.4. Фразеологічні інновації у сфері телебачення та радіо...........................97
2.2.5. Побутове мовлення та фразеологічні інновації....................................101
2.3. Фразеологічні інновації та фразеологічне значення як ментальна сутність...............................................................................................................103
2.3.1. Структура значення фразеологічних інновацій ...................................105
2.3.1.Класифікація фразеолексикону за ономасіологічними категоріями.........................................................................................................117
2.3.3. Класифікація фразеологічних інновацій за концептуальними рядами.................................................................................................................120
Висновки до другого розділу ....................................................................................123
Розділ 3 Німецькі фразеологічні інновації : функціональний аспект.............127
Вступні зауваження
3.1. Функціональний підхід до вивчення фразеологічних інновацій у німецькомовному дискурсі...............................................................................128
3.2. Текстотвірні потенції фразеологічних інновацій..............................................132
3.3. Текстотвірні функції фразеологічних інновацій...............................................138
Висновки до третього розділу ...................................................................................167
Загальні висновки.....................................................................................................170
Література...................................................................................................................175
Список лексикографічних джерел.........................................................................199
Список джерел ілюстративного матеріалу...........................................................201
Додаток........................................................................................................................202

ВСТУП

На зламі двох тисячоліть вивчення соціальної сутності мови як способу людського вираження ставить перед дослідниками нове коло запитань, орієнтованих на дослідження онтологічної сутності мови, умов її існування та ролі в розвитку людини як творіння соціального. У зв’язку з цим питання про мовний динамізм, який є постійною якістю мови, є питанням про її онтологічну сутність. Отже, розгляд основних напрямків мовних змін є важливою частиною дослідження форм існування мови, яка має пряме відношення до вивчення її сутнісних характеристик. Зазначене вище дає підстави визнати дослідження закономірностей динаміки розвитку мови, зокрема, її словникового складу, у якому ускладнені мовні знаки посідають особливе місце, однією з центральних проблем сучасної лінгвістичної науки, яка є особливо актуальною в наше сьогодення [155; 168; 83; 112; 80; 154].
Проблемам фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни присвячені праці сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема В.В.Виноградова, В.А.Архангельського, І.І.Чернишової, Р.П.Зорівчак, В.І.Гаврися, В.П.Жукова, О.В.Куніна, В.М.Телії, М.В.Гамзюка та ін. Національно-культурну специфіку фразеологізмів досліджували С.Н.Денисенко, О.П.Пророченко, О.Д.Райхштейн, Є.М.Верещагін, В.Г.Гак, Д.О.Добровольський, С.М.Назаров, W.Fleischer, Ch.Palm, Cs.Földes та ін. При цьому вчені-фразеологи виокремлювали культурологічні та національно-культурні компоненти фразеологічних одиниць (С.Н.Денисенко, В.М.Телія, Є.М.Верещагін, О.Я.Остапович).
Когнітивному аспекту вивчення лексичних єдностей (ЛЄ) та фразеологічних одиниць (ФО) присвячені праці Д.О.Добровольського, В.М.Телії, О.С.Кубрякової, Н.Хомського, М.М.Полюжина, M.Schwarz та ін. Досліджувалися особливості динамізму словникового складу в НДР (W.Fleischer, H.D.Schlosser), дивергентні процеси в лексиці німецької мови НДР та ФРН, конвергентні процеси мовного розвитку після процесу об’єднання Німеччини в 1989 році (А.В.Капуш, D.Herberg). Дослідження мовного динамізму проводилися на матеріалі фразеологічних інновацій (ФІ) української та російської мов (А.А.Смерчко), а також фразеологічних модифікацій (С.Б.Пташник).
Однак, вивчення ФІ сучасної німецької мови за період 1989 року до початку XXI століття ще не було предметом спеціального дослідження з урахуванням когнітивного та функціонального аспектів: не вивчались достатньою мірою специфіка ФІ, сфери їх експлікації, розвиток семантики ФІ у зв’язку із зазначеними суспільно-політичними змінами і подіями. Не достатньо вивченим залишається також питання функціонування ФІ у тексті, насамперед публіцистичному, їх текстотвірні потенції, а також текстотвірні функції. Висвітлення зазначених питань з урахуванням когнітивного та функціонального аспектів, яке також визначає актуальність пропонованої праці, сприятиме глибшому пізнанню багатогранних взаємовідносин мови та суспільства, а також вирішенню проблеми мовного динамізму, який стимулюється різними внутрішніми, а особливо зовнішніми чинниками, що в нових історичних та соціальних умовах набувають особливої теоретичної та практичної цінності.
ФІ як знаки вторинної номінації, що проходять етапи інтегрування у словниковий склад мови, містять значну, часто нову національно-культурну інформацію. У пропонованому дослідженні ми вивчаємо як власне інноваційні фразеологізми, так і фразеологізми, які отримали нове значення. Їх поява викликана комунікативною потребою носіїв мови. ФІ поширюються в різних сферах і сприймаються у процесі свого розвитку носіями мови як нові. Період з початку 90-х років XX століття до нинішнього часу характеризується істотними соціальними змінами в житті німецького народу об’єднанням двох німецьких держав, які мають багато спільного у своїй історії, проте і відмінного в сфері суспільно-політичного та економічного життя.
Зв’язок роботи із науковими темами. Дисертацію виконано на кафедрі німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки в межах комплексної науково-дослідної теми „Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів” (протокол №9 засідання вченої ради ВДУ імені Лесі Українки від 21 травня 1998 року).
Метою дослідження є вивчення когнітивних та функціональних особливостей утворення й еволюційного розвитку ФІ в сучасній німецькій мові, їх ідеографічних і семантичних характеристик у нових історичних умовах шляхом аналізу впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток фразеологічного складу німецької мови крізь призму взаємозв’язку мови й мислення, виявлення антропологічних кореляцій у процесах утворення ФІ.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких завдань:
1) виявити екстралінгвальні та інтралінгвальні детермінанти, які стимулюють розвиток фразеологічних інновацій та проаналізувати їх вплив на динамічні процеси у фразеології;
2) уточнити зміст понять „фразеологізм”, „неологізм” та „фразеологічна інновація”;
3) встановити найбільш характерні способи творення ФІ німецької мови окресленого періоду, враховуючи як екстралінгвальні, так і інтралінгвальні чинники;
4) дослідити утворення ФІ у взаємозв’язку із мисленням, світосприйняттям носіїв німецької мови та вивести узагальнену когнітивну модель ФІ;
5) дати ідеографічну характеристику ФІ, виокремити основні сфери функціонування ФІ німецької мови та виявити найхарактерніші концепти ФІ у цих сферах;
6) визначити структуру значення ФІ, простежити семантику новоутворених мовних одиниць та зафіксувати зрушення, яких зазнають досліджувані мовні одиниці у семантичному плані;
7) вивчити ФІ зазначеного періоду з позицій синтезу когнітивізму і функціоналізму до розгляду мовних одиниць;
8) проаналізувати функціонування ФІ у тексті, їх текстотвірний потенціал та визначити текстотвірні функції ФІ у газетному дискурсі.

Об’єктом аналізу є фразеологічні інновації німецької мови, що виникли після об’єднання Німеччини й функціонують у сучасному німецькомовному дискурсі.
У дисертації ФІ визначаються як неологізми і включають власне ФІ, ФО з новонабутою семантикою, модифіковані мовні форми та запозичення.
Предметом дослідження є когнітивні та функціональні особливості ФІ, а також фактори, які зумовлюють їх появу та використання.
Матеріалом дослідження слугують фразеологічні інновації (900 мовних одиниць) на рівні словосполучень та речень, власне фразеологічні інновації, новосемантизми, ФІ запозичення, а також ті фразеологічні одиниці, які зазнали семантичної або структурної модифікації протягом зазначеного періоду і були виокремлені в результаті суцільної вибірки з публіцистичних текстів із німецької преси („Der Tagesspiegel”, „Die Tageszeitug, „Frankfurter Allgemeine, „Der Spiegel, „Focus та ін. 1990 2003 рр.), рекламних текстів. Використовувалися дані опитування інформантів носіїв німецької мови, та матеріали аналізу лексикографічних джерел.
Методологічною основою роботи є розуміння онтологічної сутності мови як соціального явища й антропоцентричний підхід, який передбачає синтез когнітивізму та функціоналізму.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано комплексну методику, що дало змогу здійснити цілісне дослідження фактичного матеріалу в когнітивному вимірі:
1) метод фразеологічної ідентифікації для виявлення фразеологічності того чи іншого усталеного мовного комплексу;
2) метод лінгвістичного спостереження та опису для інвентаризації, систематизації та класифікації фразеологічних інновацій, інтерпретації їх структурних та функціональних особливостей на етапі їх конвергентного розвитку, для визначення обсягу й характеру якісних змін у фразеологічному складі мови після об’єднання Німеччини;
3) аналіз лексикографічних джерел для порівняння лексикографічних експлікацій значень досліджуваних одиниць у словниках в різні періоди мовного розвитку з метою виявлення новизни ФІ та їх семантики;
4) метод кореляції мовних та позамовних явищ для встановлення взаємозв’язку та змін у політичній та соціальній сферах життя носіїв німецької мови;
5) контекстно-ситуативний аналіз дискурсу для дослідження функціональних характеристик ФІ;
6) метод кількісного аналізу для встановлення абсолютної частотності використання ФІ у газетному дискурсі;
7) опитування інформантів для верифікації статусу окремих досліджуваних ФІ у сучасному слововжитку, конотації новизни, територіальної, ідеологічної маркованості, лінгвістичної культури тощо.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз ФІ німецької мови зазначеного періоду в аспекті їх когнітивних і функціональних особливостей. У роботі вперше подано теоретичне визначення ФІ та відмежовано їх від ФО, проведено ідеографічну та семантичну характеристики. Це дало змогу виявити особливості утворення ФІ, визначити екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розглянути їх вплив на розвиток аналізованих ускладнених мовних знаків. Показано провідну роль фразеологічних інновацій у передачі національно-культурної інформації та інформації, пов’язаної безпосередньо із суспільно-політичними, економічними явищами, які відбувалися в Німеччині після 1989 року. Новим є виведення узагальненої когнітивної моделі ФІ та виділення основних концептів на основі ФІ. Досліджено функціонування ФІ як репрезентантів певних концептів у газетному дискурсі та визначено їх текстотвірні функції.
Теоретичне значення роботи полягає в отриманні результатів, що підтверджують положення про динамічні процеси у сфері фразеології сучасної німецької мови, в яких віддзеркалюються не лише зміни в екстралінгвальній дійсності, але й динаміка пізнання, когнітивна концептуалізація мисленнєвої діяльності людини. Важливими для теоретичних аспектів фразеології є дослідження фразеологічних інновацій у когнітивному вимірі. Науковим внеском у теорію когнітології є положення про те, що поєднання мисленнєвих і мовленнєвих чинників визначають структуру кожного висловлювання, допомагають глибше вивчити семантику та визначити механізми процесу сприйняття ФІ. Результати дослідження є певним вкладом у розробку проблеми динаміки розвитку фразеології і формування мовної картини світу, що важливе для подальшої розробки теорії фразеології, лексикографії та фразеографії, когнітивної лінгвістики.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання теоретичних положень і проаналізованого фактичного матеріалу в навчальному процесі під час вивчення німецької мови як іноземної. Це є особливо важливим у зв’язку зі специфічністю основного екстралінгвального чинника впливу об’єднання Німеччини на утворення ФІ та їх подальший розвиток. Основні положення й висновки можуть бути використані в курсах загального мовознавства (розділи Мова та мислення”, Мова й історія”, Проміжні рівні мови”), в лекціях і на семінарських заняттях із лексикології німецької мови (Лексико-семантична система мови”, Фразеологія”, Лексикологія”), у спецкурсах, присвячених проблемам мовної еволюції, когнітивної лінгвістики, у підготовці курсу лінгвокраїнознавства, у практиці перекладу, при написанні навчально-методичних посібників, а також у наукових пошуках викладачів, аспірантів та студентів. Результати дослідження можуть знайти застосування в лексикографії під час укладання фразеологічних і загальних одно - і двомовних словників німецької мови з метою кодифікації фразеологічних інновацій.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на 1 Всеукраїнській науково-методичній конференції Актуальні проблеми підготовки перекладачів” (Луцьк, травень 2002 Фразеологічні інновації та проблема їх перекладу на рідну мову”), на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, квітень 2001 Типи фразотворення у сучасній німецькій мові”, квітень 2002 Фразеологічні інновації у політичному мовленні”, квітень 2003 Структура значення фразеологічних інновацій сучасної німецької мови”), на науковій конференції Дні науки” (Суми, лютий 2002 Текстотвірні функції фразеологічних інновацій”), на міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта (Дніпропетровськ Дніпродзержинськ, січень 2003 Фразеологічні неологізми у контексті сучасності”), на науковому семінарі у Львівському національному університеті ім. Івана Франка (Львів, березень 2003 Фразеологічні інновації у сучасній німецькій мові: когнітивний та функціональний аспекти”), на науково-практичній конференції „ Мови і культури у сучасному світі” ( Дні науки КНЛУ, Київ, квітень 2003 „Когнітивний аспект фразеологічних інновацій сучасної німецької мови: ідеографічна та семантична характеристики”), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених „Актуальні проблеми філології” (Дніпропетровськ, квітень 2003 „Фразеологічні інновації сучасної німецької мови: когнітивний аспект”).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 7 публікаціях автора: 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях України та 2 тезах: міжнародної науково-практичної конференції Наука і освіта (Дніпропетровськ, 2003) та Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Актуальні проблеми філології” (Дніпропетровськ, 2003).
Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та списку джерел ілюстративного матеріалу, додатку. Загальний обсяг тексту дисертації становить 174 сторінки, загальний обсяг дисертації 218 сторінок.
У вступі обґрунтовується вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються мета, завдання, об’єкт і предмет, а також методи дослідження, розкривається наукова новизна, подається теоретичне та практичне значення одержаних результатів, формулюються положення, що виносяться на захист.
У першому розділі викладено теоретико-методологічні передумови дослідження; визначаються місце і роль ФО у сучасній німецькій лексико-семантичній системі; виявляються й аналізуються лінгвальні та екстралінгвальні чинники виникнення ФІ в сучасній німецькій мові; розглядаються процеси і способи фразотворення кінця XX початку XXI століть; аналізуються фразеологізми в контексті культури й менталітету носіїв німецької мови.
У другому розділі експлікуються та аналізуються склад і витоки фразеологічних інновацій у сучасній німецькій мові з урахуванням їх когнітивного аспекту; подається ідеографічна характеристика ФО, де визначаються їх основний ідеографічний клас, сфери функціонування і найхарактерніші концепти ФІ у цих сферах; аналізується семантична структура.
У третьому розділі досліджуються німецькі фразеологічні інновації і їх функціонування в публіцистичному тексті; визначаються їхні текстотвірні потенції та текстотвірні функції у концептах „Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” і „Культурне життя після об’єднання Німеччини”, а також абсолютна частотність використання ФІ у вищезазначених концептах.
У загальних висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження.
Список використаних джерел складається із 278 найменувань праць вітчизняних та зарубіжних авторів.
Список джерел ілюстративного матеріалу включає 13 назв.
Одержані наукові результати можуть бути узагальнені в таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Ускладнені мовні знаки, ФІ, що поряд із лексичними одиницями є найбільш динамічними елементами мовної системи, особливо схильні до змін у нових історичних умовах. Вони засвідчують динамічні процеси у сфері фразеології сучасної німецької мови, в яких віддзеркалюються не лише зміни в екстралінгвальній дійсності, але й динаміка пізнання, концептуалізація мисленнєвої діяльності людини, що підтверджує теорію безперервного розвитку мови, зокрема семантики лексичних та фразеологічних мовних одиниць.
2. Досліджувані ФІ є мовними утвореннями, які, з’являючись у словниковому складі мови, проходять фази виникнення ® узуалізації ® акцептуалізації ® лексикалізації / інтеграції й можуть мати види власне фразеологічних інновацій, фразеологічних одиниць із новонабутою семантикою, модифікованих мовних форм та ФІ запозичень.
3. Значна кількість ФІ утворюється в результаті процесів метафоризації й метонімізації. Вони є інформативно насиченими, здатними характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції та мають нерідко яскраве експресивне забарвлення, зумовлене домінуючою роллю конотативного компонента, зокрема національно-культурного, і виступають елементарними єдностями структурної когніції та ментальної організації.
4. Динамічні процеси у фразеологічній системі сучасної німецької мови супроводжуються насамперед тенденцією до її неологізації у сферах преси, громадських маніфестаціях, політичних дебатах, на телебаченні/радіо, у побутовому мовленні.
5. Специфіка ФІ, що є ускладненими, нарізно оформленими утвореннями, передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних модифікацій цих мовних знаків не лише шляхом створення нових відношень та зв’язків з іншими мовними одиницями, а також і за допомогою видозмін форми усталених зворотів, а саме: шляхом субституції компонентів ФІ, поширенням чи звуженням компонентного складу ФІ, шляхом реалізації семантичної двоплановості окремих компонентів або цілої усталеної одиниці, її ремотивації через контекст тощо.
6. ФІ характеризуються не лише новизною сполучуваності лексем, де формується нове поняття, конотативне, позитивне чи негативне значення, їм притаманні актуалізація усталених зв’язків та значень, а також конотативна ускладненість на основі фонових знань носіїв мови й загальної тональності тексту.
7. Досліджувані ФІ посідають помітне місце у збагаченні таких фрагментів мовної картини світу, які пов’язані з об’єктивацією різних соціальних характеристик людини, змін у суспільно-політичній сфері, процесів інтелектуалізації суспільства, і, як правило, легко входять у загальний вжиток. Враховуючи асоціативний зв’язок між конкретною ситуацією та комплексним ситуативним відображенням, реалізація системних і комунікативних зв’язків ФІ у тексті здійснюється із урахуванням текстової когеренції.
8. Особливість ФІ адекватно відображати нове сприйняття світу визначає характер їх функціонування в газетному дискурсі. Частотність використання ФІ залежить від репрезентованого ними концепту, а також від жанрової специфіки тексту.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Вивчення фразеологічних інновацій німецької мови показало, що вони охоплюють досить великий обсяг фразеології. До ФІ належать як двослівні утворення, так і речення. Критеріями фразеологічності є семантичний зсув, номінативна функція, відтворюваність, узуальне вживання, семантична й синтаксична стабільність, ідіоматичність. До конститутивних ознак ФО ми відносимо багатокомпонентність, релативну сталість, ідіоматичність та відтворюваність.
Фразеологічні інновації це неологізми в галузі фразеології, оказіональні утворення, продукти вторинної опосередкованої номінації, які, з’являючись у словниковому складі мови, проходять фази виникнення узуалізації акцептуалізації лексикалізації / фразеологізації / інтеграції та включають власне фразеологічні інновації ( новизна форми і значення: in trockenen Tüchern), фразеологічні одиниці із новонабутою семантикою (новосемантизми: an der vordersten Front stehen), модифіковані мовні форми (Kleider machen Beute від Kleider machen Leute) та запозичення (Law-and-Order Kurs).
Динамічні процеси у сфері фразеології зумовлені дією лінгвальних та екстралінгвальних чинників. Екстралінгвальний чинник є основним чинником виникнення ФІ в сучасній німецькій мові. Могутнім екстралігвальним детермінантом для ФІ стає процес об’єднання Німеччини у 1989 році. Компактні за формою та змістом ФІ дуже вдало і влучно віддзеркалюють нашу дійсність, відбивають наше індивідуальне світобачення.
На основі проведеного дослідження були виділені тривіальні і нетривіальні типи фразотворення, останні пов’язані безпосередньо із суспільно-політичними процесами, які відбуваються в даному мовному середовищі. Помічено, що фразеологічний склад підлягає постійній та швидкій зміні завдяки саме суспільно-історичним явищам та суспільно-політичним подіям.
Доцільно вивчати ФІ із урахуванням когнітивного аспекту, адже ФІ вміщують основні компоненти поняття „когнітивний” пізнання, концептуальність, мислення, ментальність, інформативність. Ці процеси зримо виражені у ФІ, які показують рівень думки німця та виступають лінгвокультурологічним компонентом у структурі фразеологічного значення.
При дослідженні ФІ у когнітивному аспекті ми керуємося термінами когнітивна модель (структура) Schemata”, концепт. Під когнітивною моделлю (структурою) ми розуміємо, за М.М. Полюжиним, максимально узагальнену схематизовану уяву про концептуальну базу значення. Когнітивні моделі (Schemata”) це структуровані сфери знань, які представляють комплексні структури знань і репрезентують досвід людини, набутий впродовж свого життя.
Концепти розглядаються нами як елементарні єдності структурної когніції та ментальної організації, які мають функцію зберігати знання про світ. Концепти зберігаються в пам’яті не ізольовано, а через різні відношення з іншими концептами. Через інтерконцептуальні зв’язки виникають когнітивні структури як ментальні репрезентанти зовнішнього світу. Концепти є певними знаннями людини про дійсність.
Знання про світ, які виражають ФІ, формуються за допомогою концептів. Кожна ФІ, що стає елементом лінгвістичної структури, може виступати також концептом. За кожним концептом знаходиться сума знань. Такі знання структуруються та запам’ятовуються людиною як концепт.
У дослідженні розроблено когнітивну модель ”Події після об’єднання Німеччини” на основі власне ФІ, новосемантизмів, модифікованих ФІ та запозичених ФІ. Також виведено узагальнену когнітивну модель ФІ.
Ідеографічний аналіз виявив такі сфери творення ФІ: преса, громадські маніфестації, політичні дебати (політичне мовлення), телебачення/радіо, побутове мовлення. У вищезазначених сферах були виокремлені такі найхарактерніші концепти:
а) сфера преси: концепт соціальних стосунків, концепт політичних та економічних проблем після об’єднання Німеччини, концепт проблем світового масштабу, концепт науки і освіти, концепт медицини, концепт оцінки різних явищ, концепт культурного життя після об’єднання Німеччини, концепт екології;
б) сфера громадські маніфестації: концепт заклику громадян приєднатися, концепт незадоволення урядом, концепт застереження, концепт обману, концепт політичної свідомості громадян;
в) сфера політичного мовлення: концепт політичної та економічної нестабільності в країні, концепт створення іміджу та власної правоти, концепт консолідації однопартійців, концепт критики політичних опонентів;
г) сфера телебачення та радіо: концепт внутрішньої політики, концепт зовнішньої політики, концепт економіки, концепт культурного життя, концепт соціальних стосунків, концепт науки і освіти, концепт медицини, концепт моди;
ґ) сфера побутового мовлення: концепт сімейного способу життя, концепт студентського способу життя, концепт політичних та економічних проблем, концепт налагодження стосунків та манери поведінки, концепт різного виду діяльності, концепт комп’ютерної техніки, концепт спортивного стилю життя, концепт користування транспортом.
Семантичний аналіз свідчить, що значення ФІ, які ще не узуалізовані, декодується на рівні комунікації. Компоненти таких ФІ є контекстно пов’язаними і їх значення можна розпізнати насамперед у контексті. На основі семантичних трансформацій фразеологізмів вдалося виявити такі зрушення їх смислової структури: 1) у напрямі абстрагування чи генералізації значення; 2) у напрямі розширення семантики; 3) у напрямі звуження семантики вже існуючих сталих фраз, або спеціалізації значення; 4) у напрямі переосмислення.
Ідеографічна та семантична характеристики фразеологічних інновацій дають змогу виділити процеси, з якими пов’язане виникнення нових фразеологізмів ( екстралінгвальні чинники): 1) швидкий плин подій у всьому світі, глобальна проблема війни і миру; 2) об’єднання Німеччини; 3) розвиток медицини; 4) розвиток економіки. Інтралінгвальні чинники: 1) переосмислення усталених словесних формул попереднього періоду; 2) актуалізація старих фразеологізмів; 3) використання слів іншомовного походження; 4) побудова систем, ієрархій та творення фразеологізмів за моделлю; 5) екстраполяція усталених словосполучень із різних галузей.
Функціональний аспект ФІ передбачає їх вивчення у соціально-культурному контексті у поєднанні із лінгвокреативною діяльністю людини, її мисленням, здатністю адекватно сприймати та інтерпретувати явища дійсності.
Для вирішення цілого ряду актуальних проблем сучасної лінгвістики необхідний синтез когнітивного та функціонального дослідження мовних одиниць. Тільки широке залучення методів функціонального аналізу робить можливим пізнати когніції у мовленнєвій діяльності та вивести когнітивну лінгвістику за межі концептуальної абстрактної мовної дійсності.
Функція розглядається у роботі як основа категоризації мовних явищ, як когнітивно-комунікативна модель, яка за допомогою ФІ репрезентує певні концепти і реалізується лише у конкретній мовній ситуації. Виходячи із сосюрівської дихотомії мови, ми розрізняємо функцію як потенція і функцію як реалізація.
Потенційні можливості ФІ знаходять своє вираження безпосередньо на основі співвідношення форми і значення і є важливими для структурування і творення текстів. До текстотвірних потенцій фразеологізмів ми відносимо семантичну самостійність компонентів фразеологізмів та актуалізацію цілісного значення фразеологізму. Семантична самостійність компонентів фразеологізмів актуалізується через такі варіанти реалізації: заміну певних компонентів; додавання окремих компонентів; повторне використання певного компонента фразеологізму, який знаходиться поза фразеологізмом у формі синоніма чи антоніма; повторення чи семантичного доповнення; зникнення цілісного значення фразеологізму. Актуалізація цілісного значення фразеологізму містить значний конотативний потенціал та експресивність. Сюди належать: актуалізація дослівного, нефразеологічного значення фразеологізму; актуалізація як фразеологічного, так і нефразеологічного значення фразеологізму „подвійна актуалізація”; образність на основі редукції фразеологізмів; контамінація. Особливістю фразеологізмів є те, що їх значення є ситуативно зумовленим. На основі проведеного аналізу виявлено таку закономірність: високий ступінь семантичної самостійності ФІ взаємодіє із відносно низькою ситуативною залежністю, тобто компоненти мають своє дослівне значення і можуть асоціюватися через інші лексичні єдності; низький ступінь семантичної самостійності пов’язаний з великою ситуативною залежністю.
Функція як реалізація є опосередкованою текстотвірною категорією. Вона може бути виявлена у дискурсі на базі ФІ шляхом абстрагованих дій логіки та мисленнєвих операцій. На основі проведеного аналізу було виявлено, що концепти „Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” і „Культурне життя після об’єднання Німеччини” реалізуються у тексті на основі таких текстотвірних функцій: 1) інформативного, пізнавального збагачення тексту; 2) номінативно-зображувальної функції; 3) аргументативної функції; 4) прецизного висвітлення проблеми/теми; 5) характерологічної функції позитивного чи негативного змісту; 6) стилістичного забарвлення тексту, його ритму, такту; 7) функції образної презентації; 8) функції спонтанного емоційного впливу на читача.
Зроблено статистичний аналіз використання ФІ у зазначених концептах, у ході якого визначено абсолютну частотність вживання ФІ у публіцистичному тексті.
У результаті проведеного дослідження поглибилося уявлення про ідеографічну, семантичну, тематичну, текстову організацію ФІ як особливих ускладнених мовних знаків у когнітивному і функціональному аспектах.
Подальші дослідження цієї проблеми можуть мати такі напрямки:
· Зіставний аналіз фразеологічних інновацій німецької та української мов.
· Функціонування фразеологічних інновацій німецької мови у художньому дискурсі.
· Стилістичні та прагматичні особливості фразеологічних інновацій у жанрах різних стилів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. Харків: Вид-во. при Харків. держ. ун-ті, 1983. 136 с.
2. Авксентьєв Л.Г., Ущенко В.Д. Українська фразеологія: Навч. посібник для філол. фак. ун-тів. Харків: Основа, 1990. 167 с.
3. Алефиренко Н.Ф. Фразеологическое значение в системе семантических единиц других уровней языка // Теоретические проблемы семантики и ее отражение в одноязычных словарях. Кишинев: Штиинца. 1982. С. 176-180.
4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987. 135 с.
5. Алехина А.И. Исследование системной организации фразеологизмов современного английского языка. Проблема фразеологических отношений и фразеологической структуры: Автореф. дисс. д-ра филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1986. 33 с.
6. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 208 с.
7. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
8. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. 896 с.
9. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Ростов н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1964. 315 с.
10. Архангельский В.Л. Замечания об основных понятиях русского фразообразования. Тула: Тульский пед. ин-т, 1973. 290 с.
11. Ахманова О.С. Некоторые закономерности построения английской речи // Научн. докл. Высш. шк. Филол. науки, 1961. №4. С. 67-82.
12. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. 2-е изд. М.: Сов. энцикл., 1969. 607 с.
13. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие, источники и лексикографическая разработка: Автореф. дисс. д-ра филол. наук: 10.02.02 / Ленингр.гос.ун-т им. А.А. Жданова. Л., 1968. 20 с.
14. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронежск. ун-та, 1996. 104 с.
15. Бабушкин А.П. Объективное и субьективное в категоризации мира // Общие проблемы строения и организации языковых категорий: Материалы научной конференции. М.: РАН, 1998. С. 28-31.
16. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394 с.
17. Баран Я. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 1997. 176 с.
18. Бацевич Ф.С. Функционально-ономасиологическое изучение лексики: теоретический и практический аспекты (на материале русского глагола): текст лекций. Львов: Ред.-изд. отдел Львов. ун-та, 1993. 171 с.
19. Бацевич Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики. Львів: Вид. центр Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2003. 274 с.
20. Беженарь И.С. Вторичная номинация и картина мира // Язык и культура. III-я межд. конф. Доклады и тезисы докладов. К.: Collegium. 1994. C. 67-69.
21. Бейли Г. Потерянный язык символов / Сер. «Символы». Кн. 5. М.: Золотой век, 1996. 348 с.
22. Беккер А.В. Когнитивно-прагматический аспект современной иноязычной номинации в английском тексте: Автореф. дисс. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т. М., 1999. 22 с.
23. Бидерманн Г. Энциклопедия символов: Пер. с нем. / Под ред. И.С.Свенцицкой. М.: Республика, 1996. 335 с.
24. Билиця Я.Т. Надслівні термінологічні сполучення джерело формування політичної фразеології німецької мови // Іноземна філологія. 1988. №90. С. 64-70.
25. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 153-172.
26. Бондаренко Л.Ф. О роли синтаксической специализации в образовании фразеологических единиц // Проблема русского фразеобразования. Тула, 1973. С. 145-146.
27. Бондарко А.В. К вопросу о функциях в грамматике // Изв. РАН. Сер. лит. и яз. Т. 51. 1992. № 4. С. 14-26.
28. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) // Фразеология в контексте культуры. М.: Школа «Языки русской культуры». 1999. С. 131-138.
29. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
30. Величко С.І. Фразеологізми-прислів’я як конституенти функціонально-семантичного поля спонукання в сучасній німецькій мові. : Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К.,1996. 21 с.
31. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Изд-ние 4-е, перед. и доп. М.: Русский язык, 1990. 246 с.
32. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Академик А.А.Шахматов (1864-1920): [С. ст.] / Под ред. С.П.Обнорского. М.Л.: Изд-во АН СССР, 1947. С. 339-364.
33. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М.: Высшая школа, 1972. 606 с.
34. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины // Лексикология и лексикография. Избранные труды. М.: Наука, 1977. С. 118-139.
35. Виноградов М.Ф. Равнозначность в лексикографии (на материале толковых словарей современного английского языка): Дисс. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1975. 184 с.
36. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наукова думка, 1998. 255 с.
37. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации. К.: Наукова думка, 1986. 142 с.
38. Гаврись В.І. До питання про історико-етимологічні основи німецької фразеології / Сталі сполучення слів в сучасній німецькій мові. К.: Радянська школа, 1971. С. 5-28.
39. Гаврись В.И. К вопросу о первичном и вторичном фразообразовательном процессах // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. Вып. 164: Вопросы словообразования и фразообразования в германских языках. 1980. С.132-140.
40. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Деякі питання німецької фразеології // Німецько-український фразеологічний словник. Київ: Радянська школа, 1981. Т.2. С. 355-377.
41. Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. пед. ин-т иностр. яз. Киев, 1988. 203 с.
42. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с.
43. Гак В.Г. Национально-культурная специфика метонимических фразеологизмов // Фразеология в контексте культуры. М.: Школа «Языки русской культуры», 1999. С. 261-265.
44. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови). К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. 255 с.
45. Гаспаров Б.М. Язык. Память. Образ. Лингвистика языкового существования. М.: Новое лит-ное обозрение, 1996. 352 с.
46. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо Психо Логос. М.: Изд. группа: Прогресс Культура, 1995. 480 с.
47. Гвоздарев Ю.А. Основы русского фразообразования. Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1977. С. 60-64.
48. Гвоздарев Ю.А. Библейские выражения в русской фразеологии // Ядерно-периферийные отношения в области лексики и фразеологии (на материале русского языка): Тез. докл. респ. конф. Новгород, 1991. С. 58-60.
49. Гладьо С.В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. 2000. 16 с.
50. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. держ. ун-т. К., 1999. 206 с.
51. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
52. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
53. Дейк ван Т., Кинч В. Стратегия понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. Вып. 23. М.: Прогресс, 1988. С. 153-211.
54. Демський М.Т. Українска фраземіка (Дериваційна база, семантико-граматичні особливості): Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.02 / Ужгород ун-т. Ужгород, 1994. 46 с.
55. Демський М.Т. Системні зв’язки в сфері фраземіки // Мовознавство . 1991. №2 . С. 36-43.
56. Денисенко С.Н. Функціонування стійких словесних комплексів у публіцистичному тексті ( спостереження за процесами фразотворення ) // Іноземна філологія. 1988. №90. С.71-79.
57. Денисенко С.Н. Фразеологическая деривация как системный и коммуникативный феномен (на материале немецкой фразеологии): Автореф. дисс. д-ра филол. наук: 10.02.04 / Ленингр. гос. ун-т. Ленинград, 1990. 45 с.
58. Денисенко С.Н., Хлівний В.А. Національно-культурна своєрідність фразеологізмів з погляду взаємозв’язку мови і культури // Язык и культура. II Межд. науч. конференция. Доклады. К.: Библ. журнала Collegium, 1993. C. 42-48.
59. Дмитренко М.К. Що таке символ? // Словник символів. К.: Народознавство. 1997. С. 5-8.
60. Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. 1996. № 1. С. 71-93.
61. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичі та соціолінгвістичні аспекти. Київ: Видавничий дім „КМ academia”. 2000. 216 с.
62. Жуков А.В. Фразеологическая переходность в русском языке: Уч. пособие к спецкурсу. Л.: Изд-во Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И.Герцена, 1984. 93 с.
63. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. М.: Просвещение, 1978. 160 с.
64. Жуков В.П. Русская фразеология: Учебное пособие для студентов филол. спец. вузов. М.: Высшая школа, 1986. 310 с.
65. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Донбасс, 1998. 252 с.
66. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад / на матеріалі англомовних перекладів української прози. Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. 216 с.
67. Земская Е.А., Кубрякова Е.С. Проблемы словообразования на современном этапе // Вопросы языкознания. 1978. № 6. С. 122-123.
68. Иванов Вяч. Вс. Избранные труды по семиотике и истории культуры. М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. 912 с.
69. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. К.: ИСДО, 1995. 88 с.
70. Ивин А.А. Основание теории аргументации. М.: Владос, 1997. 351 с.
71. Искоз А.М., Ленкова А.Ф. Хрестоматия по лексикологии немецкого языка. М.: Просвещение,1985. С.107-151.
72. Капуш А.В. Новоутворення-метафори в сучасній німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (номінативний та когнітивний аспекти) // Вісник КДЛУ. Серія: Філологія. 1999. Т.2. № 1. С. 121-127.
73. Капуш А.В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на матеріалі періодичних видань 80-х, 90-х років): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т К., 2000. 20 с.
74. Киричук Л.М. Прагмасемантичні особливості категорії оцінки в рекламному тексті (на матеріалі реклами журналу „Time”): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1999. 15 с.
75. Кодухов В.И. Введение в языкознание: Учебн. для студ. 2-е изд. М.: Просвещение, 1987. 288 с.
76. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.: Наука, 1980. 149 с.
77. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 108 с.
78. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Академія, 1999. 288 с.
79. Кочерган М.П. Національні семантичні асоціації та символи в контексті міжкультурної комунікації // Науковий вісник КДЛУ. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. Вип. 3 А. С. 39-42.
80. Кочерган М.П. Динамічні процеси у фразеології української мови 90-х років ХХ ст. // Tekst Cras VI. Szczetin. Greifswald, 2002, S.383-387.
81. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986. 160 с.
82. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в языковой картине мира // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 141-180.
83. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: Наука, 1997. 326 с.
84. Кубрякова Е.С. Размышление о судьбах когнитивной лингвистики на рубеже веков // Вопросы филологии. 2001. №1. С.28-34.
85. Кубрякова Е.С., Демьянков В.В., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов М.: Філол. ф-т МГУ им. М.В.Ломоносова, 1996. 245 с.
86. Кунин А.В. Пути образования фразеологических единиц (на материале английского языка) // Иностр. языки в шк. 1971. № 1. С. 8-21.
87. Кунин А.В. О фразеологической номинации // Фразеологическая семантика (германские и романские языки): Сб. науч. трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1983. Вып. 211. С. 88-100.
88.&