Горбан Євдокія Іванівна Розвиток професійної компетентності методистів закладів професійної освіти у міжкурсовий період підвищення кваліфікації

brief description

Горбан Євдокія Іванівна, аспірант Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, тема дисертації: «Розвиток професійної компетентності методистів закладів професійної освіти у міжкурсовий період підвищення кваліфікації», (015
Професійна освіта (за спеціалізаціями). Спеціалізована вчена рада ДФ26.458.003 в Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ГОРБАН ЄВДОКІЯ ІВАНІВНА

УДК 377.091.12:005.572:061.2]:005.336.2]](043.5)

ДИСЕРТАЦІЯ
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕТОДИСТІВ
ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ В МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)

Подається на здобуття ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Є. І. Горбан
Науковий керівник: Радкевич Валентина Олександрівна,
доктор педагогічних наук, професор,дійсний член (академік) НАПН України

Київ – 2021

ЗМІСТ

ВСТУП… 18
РОЗДІЛ 1.
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕТОДИСТІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЯК ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ
ПЕДАГОГІКИ 32
Розвиток професійної компетентності педагогів професійної школи у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі 32
Суть і структура професійної компетентності методистів закладів професійної освіти 44
Сучасний стан розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти 62
Висновки до першого розділу 72
РОЗДІЛ 2.
ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕТОДИСТІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ… 75
2.1.1 Методика організації дослідження 75
Технологія розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти 85
Ціннісно-мотиваційний етап технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти 103
Інформаційно-когнітивний етап технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти 119
Професійно-діяльнісний етап технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти 129
Рефлексивно-оцінний етап технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти 140
Висновки до другого розділу 147
РОЗДІЛ 3.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕТОДИСТІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ 151
Результати констатувального етапу експерименту та їх аналіз. 151
Аналіз результатів формувального експерименту 168
Висновки до третього розділу 190
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОДАТКИ 245

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації освітнього процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково- технічних досягнень. Особливий вплив на соціалізацію особи має професійна освіта. У зв’язку з цим підвищуються вимоги до професіоналізму педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі – професійної освіти), здатних формувати в здобувачів освіти високий рівень професійної компетентності.
Значної ваги набуває наявність професійної компетентності у педагогічних працівників закладів професійної освіти, зокрема, викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки та майстрів виробничого навчання, які переважно є випускниками галузевих вузів, а тому потребують значної уваги з боку методичних служб закладів освіти. Водночас, наявний рівень знань, умінь і навичок, якими володіють методисти закладів професійної освіти, є недостатнім для повноцінного виконання покладених на них обов’язків. Тому актуальним є пошук ефективних технологій розвитку у них професійної компетентності в міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
На важливості й необхідності удосконалення професіоналізму, професійної компетентності педагога наголошується в: Національній Стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. [256], Стратегії сталого розвитку України на період до 2030 року (2019) [263], законах України «Про освіту» (2017) [257], «Про вищу освіту» (2014) [254], «Про фахову передвищу освіту» (2019) [262], «Про професійну (професійно-технічну)

освіту» (остання редакція – 2019) [259], «Про професійний розвиток працівників» (2012) [258] та ін. На важливості впровадження інновацій у галузі професійної освіти наголошується також у матеріалах Туринського процесу та Брюггського Комюніке про зміцнення європейського співробітництва у сфері професійної освіти і навчання на період 2012-2020 років. У цих документах зазначено, що забезпечення якості професійної освіти передбачає підвищення кваліфікації педагогічних працівників, удосконалення системи методичної роботи. Водночас досягнення необхідного рівня розвиненості професійної компетентності методистів гальмується низьким рівнем їхньої мотивації до професійно-педагогічного вдосконалення, а також недостатньою розробленістю необхідних для цього технологій.
У дослідженні проблеми розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти ми звернулися до наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників, предметом наукового пошуку котрих є: філософські аспекти, теоретичні і методичні засади розвитку освіти (В. Андрущенко [7], Б. Гершунський [68], І. Зязюн [136], В. Курило [177], В. Кремень [171], В. Луговий [189190] та ін.); теоретичні і методичні засади безперервної професійної освіти (С. Батишев [17], В. Беспалько [25], С. Гончаренко [73], О. Коваленко [154], Н. Ничкало [212], Л. Олійник [223], В. Орлов [226], В. Радкевич [269], С. Сисоєва [299] та ін.); компетентнісний підхід у професійній освіті (Л. Базиль [13], Л. Герганов [66], А. Хуторський [335], В. Ягупов [365] та ін.); методичні основи вдосконалення педагогічної майстерності (О. Дубасенюк [115], А. Каленський [147], Н. Кулалаєва 175[175], Н. Кузьміна [174], М. Михнюк [205], О. Отич [232] та ін.); інноваційна діяльність педагогів, упровадження сучасних технологій навчання
(В. Адольф [1], І. Андрощук [6], М. Артюшина [8], О. Бородієнко [36],

Н. Брюханова [41], Л. Єршова 122[122], І. Зимня [131], П. Лузан [193], В. Олійник [144], О. Пєхота [247], Г. Романова 330[330], М. Теловата 181[181],
О. Щербак [360] та ін.).
Аналіз результатів теоретичного дослідження й практичного досвіду підготовки методистів дозволив виявити низку суперечностей, а саме: між потребами українського суспільства в професійно компетентних методистах закладів професійної освіти, готових працювати інноваційно та недостатністю досліджень, в яких розкриваються сучасні підходи, що уможливлюють внесення змін в існуючу практику їхнього професійного розвитку в міжкурсовий період підвищення кваліфікації; між істотним зростанням вимог педагогічної практики до якості професійної діяльності методистів та недостатньою розробленістю технологій розвитку в них необхідної для цього професійної компетентності; між необхідністю підвищення рівня професійної компетентності методистів та нерозробленістю методичних рекомендацій, які б забезпечували цей процес у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
Означені суперечності обумовлюють існування проблеми, суть якої полягає у підвищенні рівня розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
Отже, актуальність проблеми, недостатній рівень її теоретичної й практичної розробленості та необхідність розв’язання визначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: – «Розвиток професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН

України з тем: «Методичні основи розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти» (РК № 019U000153); «Новітні підходи до професійного самовдосконалення педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти у міжкурсовий період підвищення кваліфікації» (РК № 0120U100520), до роботи над якими дисертантка залучалася як виконавиця окремих підрозділів.
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту професійно- технічної освіти НАПН України (протокол № 8 від 29.09.2017) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 28.11.2017).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці результативності технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації для підвищення якості їхньої професійно-педагогічної діяльності.
Для досягнення мети дослідження визначено такі основні його
завдання:
1. Здійснити аналіз досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі та її вирішення на практиці.
2. Конкретизувати суть і структуру поняття «професійна компетентність методиста закладу професійної освіти».
3. Теоретично обґрунтувати та розробити технологію розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти.
4. Експериментально перевірити результативність технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації.

5. Підготувати та впровадити методичні рекомендації щодо розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти.
Об’єкт дослідження: професійний розвиток методистів закладів професійної освіти.
Предмет дослідження: технологія розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації.
Для досягнення мети й вирішення означених завдань використано такі
методи дослідження:
– теоретичні: аналіз, синтез – з метою з’ясування стану та рівня розробленості досліджуваної проблеми; порівняння, зіставлення – для обґрунтування підходів дослідників до розв’язання наукової проблеми, визначення напрямів наукового пошуку та поняттєво-категорійного апарату; моделювання – з метою проєктування технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти; узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо результативності технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти.
– емпіричні: праксиметричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду методистів закладів професійної освіти); діагностичні (анкетування, бесіда, тестування, інтерв’ювання) – для вивчення інформації про стан розвиненості професійної компетентності методистів закладів професійної освіти; обсерваційні (пряме і непряме спостереження) – для виявлення та збагачення досвіду використання арсеналу методів професійно-педагогічного вдосконалення, самовдосконалення і саморозвитку методистів; експериментальні (констатувальний, формувальний етапи педагогічного експерименту) – для перевірки результативності технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти;

– статистичні: для кількісного та якісного аналізу результатів дослідно- педагогічних знань, умінь, професійно важливих якостей, передового виробничого і педагогічного досвіду, необхідних для експериментальної роботи (методи визначення обсягу дослідницької вибірки, частотний аналіз, критерій х2 Пірсона та ін.).
Вибір означених методів дослідження зумовлений об’єктом, предметом, метою дослідження; ґрунтується на попередньому позитивному досвіді їх застосування для ефективного вирішення окремих завдань. Враховано гносеологічні можливості методів. Для комп’ютерного статистичного опрацювання експериментальних даних використано статистичний пакет SPSS (Statistical Package for the Social Science) для соціальних наук, програма Microsoft Excel.
Джерельну базу дослідження становлять: закони України («Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про професійний розвиток працівників», «Про інноваційну діяльність» тощо); Стратегії (Стратегія сталого розвитку України на період до 2030 року, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Стратегія розвитку професійної (професійно-технічної) освіти до 2023 року); Концепції (Концепція розвитку педагогічної освіти, Концепція реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року», Концепція розвитку національної інноваційної системи, Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні); Національна доктрина розвитку освіти; Рекомендація Європейського Парламенту та Ради (ЄС) «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя» (англ. – Recommendation of the European Parliament and of the Council (EU) on core competences for lifelong learning, 2006 р.); професійний стандарт «Методист закладу

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
– теоретично обґрунтовано та розроблено технологію розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти на засадах методологічних підходів, принципів, що уможливлює розвиток знань (спеціальні, практичні, професійні), умінь (професійні, педагогічні, творчі), навичок (комунікативні, технологічні, дорадницькі, дослідницькі), професійно важливих якостей (професійна відповідальність, системність, методичність, пунктуальність, організованість), цінностей (потреби, мотиви, мотивація) через реалізацію ціннісно-мотиваційного (усвідомлення власної вигоди від соціальних, психологічних, морально-етичних переваг ефективної професійної діяльності; володіння ефективними способами раціонального використання наявних ресурсів у професійній діяльності та постійне їхнє удосконалення у зв’язку із появою нових педагогічних технологій), інформаційно-когнітивного (поглиблення знань з теорії професійного розвитку і саморозвитку; оновлення змісту теоретичних знань щодо сучасних технологій навчання), професійно-діяльнісного (психолого-педагогічні вміння; уміння самопрезентації; уміння професійного планування; уміння подолання стресових станів) і рефлексивно-оцінного (самоаналіз особистісних досягнень; розвиток рефлексивних умінь; саморефлексія) етапів;
удосконалено:

– структуру технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації; удосконалення полягає у виокремленні компонентів (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, професійно-діяльнісний, рефлексивно-оцінни), що відтворює складний взаємозв’язок методологічних підходів, принципів, форм, методів, критеріїв, показників та рівнів розвиненості професійної компетентності; виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, прогностичну функції і дає змогу виявити можливі механізми підвищення якості їхньої професійної діяльності;
– діагностичний інструментарій оцінювання рівнів розвиненості у методистів закладів професійної освіти професійної компетентності за такими критеріями та показниками: мотиваційний (прагнення аналізувати та дотримуватися вимог законодавчих і нормативно-правових актів у сфері професійної освіти; переконаність у необхідності оперативного ознайомлення з концепціями, стратегіями розвитку професійної освіти, стандартами; сформованість потреби постійного вивчення педагогічних і виробничих інновацій; прагнення до написання наукових та навчально- методичних праць (статті, методичні рекомендації, методичні розробки, підручники, посібники тощо; прагнення виступати з доповідями на науково- практичних конференціях, семінарах, круглих столах, вебінарах), когнітивний (знання вимог законодавства у сфері професійної освіти і нормативно-правових документів щодо організації методичної роботи в закладах професійної освіти; знання структури та змісту методичної роботи з педагогічними працівниками закладів професійної освіти; знання принципів та вимог розроблення сучасних навчально-методичних комплексів для підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; знання форм, методів, технологій здійснення методичної роботи та організації освітнього процесу; розуміння змісту структури професійної компетентності педагогічного

працівника), діяльнісний (наявність знань і вмінь з розроблення технологій навчання та успішного їх застосування в процесі здійснення методичної роботи з педагогічними робітниками закладів професійної освіти; уміння розробляти навчально-плануючу документацію, вести паперовий
/електронний документообіг; уміння надавати допомогу педагогічним працівникам у виборі форм і методів навчання й виховання здобувачів освіти, вдосконаленні методик проведення навчальних занять і позаурочних заходів; наявність умінь організовувати методичну та дослідно- експериментальну роботу з педагогічними працівниками закладів професійної освіти; здатність здійснювати організаційний та методичний супровід атестації педагогічних працівників закладів професійної освіти), рефлексивний (здатність до ефективної взаємодії з науковими та педагогічними працівниками, роботодавцями, представниками громадських організацій, фондів тощо; здатність до ретельного планування всіх етапів своєї педагогічної діяльності, сумлінного дотримання строків виконання запланованих заходів; здатність до ретельного аналізу результатів проведених методичних заходів з педагогічними працівниками закладів професійної освіти; здатність до знаходження нестандартних, оригінальних підходів до розв’язання педагогічних і методичних ситуацій; здатність до безперервного розвитку професійного та загальнокультурного рівнів, педагогічної майстерності, аналізувати результати діагностування професійного розвитку педагогічних працівників, моніторингу якості освітнього процесу);
– дістав подальшого розвитку зміст поняття «професійна компетентність методиста закладу професійної освіти»; розвиток полягає в конкретизації фахових, дидактичних, методичних знань, умінь, навичок, професійно важливих якостей (професійна відповідальність, системність, методичність, пунктуальність, організованість), ціннісних установок (потреби, мотиви,

мотивація), необхідних для здійснення професійно-педагогічної діяльності на інноваційних засадах.
Методологічними засадами дослідження є: провідні положення теорії наукового пізнання; загальнонаукові принципи історизму, системності, науковості; концептуальні положення педагогічних, психологічних, соціологічних наук; ідеї досвіду порівняльних досліджень на основі синхронного вивчення педагогічних, соціально-культурних і економічних явищ; філософсько-педагогічні ідеї щодо використання превентивного підходу до розвитку сучасної освіти; принципи управління індивідуально- професійним розвитком майбутнього фахівця, його орієнтації на постійне самовдосконалення, самореалізацію та самоорганізацію; компетентнісний підхід, який полягає у виявленні здатності і готовності особистості до розв’язання певних проблем завдяки сформованим професійним компетентностям; аксіологічний підхід, який спрямовує на процес розвитку та вдосконалення системи індивідуально особистісних цінностей й усталених ставлень до себе та навколишнього світу через задані установки, котрі розкривають суть і зміст професійної компетентності; системний підхід передбачає надання можливості результативного розвитку професійної компетентності, чіткого визначення пріоритетних напрямів, структурування змісту розвитку професійної компетентності, здійснення безперервного вдосконалення професійно-педагогічної діяльності; акмеологічний підхід спрямовує учасників освітнього процесу на досягнення на досягнення піку творчості, найповнішої самоактуалізації та самореалізації; синергетичний підхід дає змогу виявляти особисте ставлення до своєї професії, опанування методичних знань, набуття вмінь і навичок методичної діяльності, виконання її різновидів тощо; екзистенційний підхід створює підґрунтя для вирішення проблеми самоздійснення особистості, творчості, здобуття свободи і вміння нести за неї відповідальність, розвитку духовності, виховання совісті,

здатності до любові; контекстний підхід розглядає готовність до здійснення професійномовленнєвої діяльності як обов’язковий професійної компетентності; андрагогічний підхід передбачає відповідну вимогам прийнятої освітньої парадигми усвідомлену орієнтацію методистів закладів професійної освіти на реалізацію у своїй діяльності певної сукупності взаємопов’язаних цінностей, цілей, понять, принципів, методів педагогічної діяльності; технологічний підхід орієнтує діяльність методистів закладів професійної освіти в руслі педагогічного процесу на технологічну організацію, що передбачає відносно сувору регламентацію головних його аспектів та стадій відповідно до технологічної побудови освітнього процесу; особистісно-розвивальний підхід надихає на саморозвиток та самовдосконалення особистості, ґрунтуючись на її індивідуальних і професійних здібностях, ціннісно-смисловій вмотивованості.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що розроблено та впроваджено в освітній процес закладів професійної освіти: методичний посібник «Розвиток професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації»; методичні рекомендації
«Школа розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти» (А. с. № 102994); тести; орієнтовну тематику індивідуальних творчих проєктів методистів; індивідуальні творчі проєкти методистів закладів професійної освіти Чернівецької області.
Брала участь у розробленні професійного стандарту з професії 2351.2 Методист закладу професійної (професійно-технічної) освіти.
Запропоновані в дисертації теоретичні та методичні напрацювання можуть бути використані в навчально-методичних (науково-методичних) центрах (кабінетах) професійно-технічної освіти (далі – НМ(НМ)Ц(К) ПТО)

України, в інститутах післядипломної педагогічної освіти, у закладах професійної, фахової передвищої освіти для забезпечення методичного супроводу професійного розвитку методистів, а також для підвищення рівня готовності педагогів до вдосконалення, самовдосконалення та саморозвитку, зорієнтованих на здійснення ефективної професійної діяльності.
Результати дослідження впроваджено в забезпечення методичного супроводу освітнього процесу: Навчально-методичного центру професійно- технічної освіти у Дніпропетровській області (довідка № 13/1-120 від 31.12.2020 р.); Державного професійно-технічного навчального закладу (далі
– ДПТНЗ) «Дніпровський центр професійної освіти» (довідка № 132 від 30.12.2020 р.); ДПТНЗ «Дніпровський центр професійно-технічної освіти» в Дніпропетровській області (довідка № 775 від 21.12.2020 р.); Навчально- методичного центру професійно-технічної освіти у Донецькій області (довідка № 1 від 04.01.2021 р.); Державного навчального закладу (далі – ДНЗ)
«Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» (довідка № 01/02 від 04.01.2021 р.); ДПТНЗ «Маріупольський професійний машинобудівний ліцей» у Донецькій області (довідка № 04 від 04.01.2021 р.); Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Тернопільській області (довідка № 230 від 31.12.2020 р.); ДНЗ
«Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука» (довідка № 374 від 28.12.2020 р.); ДНЗ «Тернопільський центр професійно- технічної освіти» (довідка № 05 від 04.01.2021 р.); ДНЗ «Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну» (довідка № 279 від 29.12.2020 р.); Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Херсонській області (довідка № 245-12/07 від 30.12.2020 р.); ДНЗ
«Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну» (довідка
№ 2-1/264 від 30.12.2020 р.); ДНЗ «Херсонське вище професійне комерційне училище» (довідка № 356 від 30.12.2020 р.); Науково-методичного центру

професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно- педагогічних працівників у Хмельницькій області (довідка № 01-39/434-1 від 15.12.2020 р.); Вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького (довідка № 01-15/528; ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» у Хмельницькій області (довідка № 01-22/444 від 23.12.2020 р.); ДНЗ
«Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» (довідка
№ 1291 від 29.12.2020 р.); Навчально-методичного центру професійно- технічної освіти у Чернівецькій області (довідка № від 2021 р.); Професійно- технічного училища № 8 у Чернівецькій області (довідка № 283 від 22.12.2020 р.); ДПТНЗ «Чернівецький професійний ліцей сфери послуг» (довідка № 918 від 27.11.2018 р.); Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки (довідка № 1/12-441 від 21.12.2020 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на таких науково-практичних конференціях:
– міжнародних: «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Україна, м. Хмельницький, 2017, 2019 р.), «Професійна освіта в умовах сталого розвитку суспільства» (Україна, м. Київ, 2018 р.),
«Професійне навчання персоналу – європейський вибір» (Україна, м. Ізмаїл, 2019 р.), «Knowledge management, economics and law» («Менеджмент знань, економіка і право») (Республіка Грузія, м. Батумі, 2019 р.), «Актуальні проблеми технологічної і професійної освіти» (Україна, м. Глухів, 2020 р.);
«Стан освітнього процесу в умовах викликів сьогодення» (Україна, м. Дніпро, 2021 р.);
– всеукраїнських: «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» (Україна, м. Київ, 2018, 2019, 2020, 2021 р.); «Кар’єрна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників у постіндустріальному суспільстві: проблеми та перспективи розвитку» (Україна, м. Хмельницький, 2018 р.); «Актуальні проблеми професійного розвитку

майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти» (Україна, м. Київ, 2019 р.); «Відкритий простір – Open Space»
«Модель методичної роботи в закладі професійної (професійно-технічної) освіти» (Україна, м. Суми, 2020 р.); «Методичні підходи до організації освітнього процесу у ЗП(ПТ)О: виклики та нові можливості» (Україна, м. Луцьк, 2021 р.); «Розвиток критичного мислення здобувачів освіти на уроках суспільствознавчих дисциплін через формування медіаграмотності» (Україна, м. Сєвєродонецьк, 2021 р.).
Результати дослідження обговорювались на:
– засіданнях лабораторій дистанційного професійного навчання та технологій професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (м. Київ, 2018 – 2021 рр.).
Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено у
18 одноосібних науково-методичних працях, серед яких: 1 методичний посібник, 5 статей у провідних наукових фахових виданнях України в галузі педагогіки (у т. ч. 4 – у педагогічних виданнях, що включені до міжнародних науковометричних баз, 1 – в електронному фаховому виданні), 1 стаття у іноземному науковому періодичному виданні, 10 статей і тез у науково- методичному журналі та збірниках матеріалів конференцій, 1 методичні рекомендації.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається з анотації українською та англійською мовами, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, загального списку використаних джерел, 54 додатків окремим томом. Загальний обсяг дисертації складає – 22,2 авторських аркушів, обсяг основного тексту – 7,8 авторських аркушів. Загальний список використаних джерел містить 383 найменування, 17 з них – англійською мовою. Дисертацію ілюстровано 31 таблицею, 19 рисунками.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до розв’язання наукового завдання, що стосується розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Отримані результати засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених завдань, підтвердили гіпотезу і дали змогу сформулювати такі висновки:
1. Результати теоретичного аналізу наукової літератури, нормативно- правових документів свідчать, що в педагогічній теорії та практиці значна увага приділяється вивченню таких аспектів: формування та розвиток професійної компетентності майстрів виробничого навчання, викладачів спеціальних дисциплін, керівників закладів професійної освіти, спеціалістів різних галузевих профілів. Водночас, проведений аналіз засвідчив, що розвиток професійної компетентності методистів закладів професійної освіти ще не був предметом цілісного наукового дослідження, зокрема не розглядалися питання розвитку професійної компетентності. На основі аналізу освітньо-професійної програми курсів підвищення кваліфікації методистів закладів професійної освіти з’ясовано, що розвиток у них навичок професійної компетентності при вивченні теоретичного матеріалу не передбачає застосування інтерактивних методів навчання у формі тренінгових занять. У ході констатувального етапу експерименту виявлено, що освітня програма курсів підвищення кваліфікації методистів закладів професійної освіти недостатньо спрямована на розвиток професійної компетентності, готовність до професійного вдосконалення і самовдосконалення формується у них безсистемно.
2. Професійна компетентність методиста закладу професійної освіти розглядається як інтегративна властивість особистості методиста, в якій

структуровано сукупність фахових, дидактичних, методичних знань, умінь, професійно важливих якостей, ціннісних установок, прогресивного виробничого і педагогічного досвіду, необхідних для здійснення педагогічної діяльності в закладах професійної освіти на інноваційних засадах.
Обґрунтовано, що структурними компонентами професійної компетентності методистів закладів професійної освіти є: ціннісно- мотиваційний, що характеризується позитивним ставленням до професії, емоційним ставленням до результатів своєї професійної діяльності та переконанням в необхідності раціонального використання наявних ресурсів; інноваційно-когнітивного, який передбачає володіння сукупністю фундаментальних знань з педагогіки, психології, дидактики, методики, нормативно-правової бази та оновлення змісту теоретичних знань щодо сучасних технологій навчання; професійно-діяльнісний, що включає практичні вміння та навички методистів закладів професійної освіти щодо ефективного використання наявних людських і матеріальних ресурсів та готовність методистів забезпечувати ефективність методичного супроводу освітнього процесу в закладах професійної освіти; рефлексивно-оцінний полягає в осмисленні, співставленні та порівнянні аналізу отриманих результатів, самоаналіз, рефлексія, самопізнання методистами власних індивідуальних особливостей.
3. Теоретично обґрунтовано та розроблено технологію розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації, яка реалізується за ціннісно- мотиваційним, інформаційно-когнітивним, професійно-діяльнісним та рефлексивно-оцінним етапами. Завданнями ціннісно-мотиваційного етапу є усвідомлення методистами значущості проблеми розвитку професійної компетентності в міжкурсовий період підвищення кваліфікації та важливості проходження навчання в Школі розвитку професійної компетентності

методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а також подолання психологічного бар’єру методистів до професійного розвитку впродовж усього життя. Означений етап реалізовано шляхом проведення серії тренінгів на основі провідних форм (індивідуальна, групова, колективна, парна, в трійках, фасилітація, інтерактивні мінілекції, практичні вправи) та методів навчання (бесіди, рольові ігри, групові пізнавальні дискусії, коучинг, тайм-менеджмент, аналіз конкретної ситуації, критичне мислення, колективна розумова діяльність, мозкова атака, відеоаналіз, конструювання, модерація, особистісна рефлексія). Інформаційно- когнітивний етап передбачає поглиблення знань з теорії еволюції професійної компетентності та оновлення змісту теоретичних знань щодо сучасних технологій навчання. На цьому етапі використовувалися форми (індивідуальна, групова, колективна, дистанційна, самостійна робота, вебінари) та методи навчання (проблемний виклад матеріалу, відеоконференція, бесіди, конструктивні дискусії, вебінари, аналіз конкретних ситуацій). Завданнями професійно-діяльнісного етапу є розвиток практичних умінь та навичок методистів щодо забезпечення ефективного методичного супроводу освітнього процесу. Цей етап супроводжувався провідними формами (індивідуальна, групова, колективна, парна, стажування, практичні заняття, самостійна робота, консультування, координування, педагогічний патронаж) та методами навчання (аналіз конкретних ситуацій, дослідницький метод, метод проєктів, ділові ігри, творчі звіти, комунікативна рефлексія). На рефлексивно-оцінному етапі передбачалося осмислення, співставлення та аналізу методистами отриманих результатів. Цей етап забезпечувався такими формами (індивідуальна, групова, колективна, мультимедійна презентація, відеопрезентація) та методами навчання (портфоліо, творчі есе, індивідуальні творчі проєкти, метод проєктів, інтелектуальна рефлексія).

4. Експериментально доведено результативність технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Порівняльний аналіз результатів розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти за ціннісно-мотиваційним критерієм засвідчив, що наприкінці експерименту відбулися суттєві позитивні зрушення в рівнях розвитку означеного компонента. Порівняно з результатами, що їх демонстрували респонденти досліджуваних груп на початку і наприкінці експерименту, частка респондентів із креативним рівнем розвитку спрямованості особистості та професійно важливих якостей професійної діяльності вища на 10,3 %; з конструктивним
– вища на 0,9 %; з адаптивним – нижча на 11,2 %. Наприкінці експерименту за інноваційно-когнітивним компонентом значно зросла частка респондентів, які володіли необхідним комплексом фахових знань на креативному і конструктивному рівнях (на 11,8 % і 2,5 % відповідно); натомість на 15,0 % зменшилася частка методистів закладів професійної освіти з адаптивним рівнем розвитку цього компонента професійної компетентності. Порівняно з іншими компонентами тут рівневі зрушення найбільші: якщо на початку експерименту адаптивний рівень професійно-педагогічних знань виявлено в 54 осіб, то наприкінці – лише в 14 осіб; водночас наприкінці формувального експерименту кількість респондентів із креативним рівнем розвитку інноваційно-когнітивного компонента зросла на 31 особу. За результатами реалізації експериментальної методики зросли вміння респондентів щодо проведення практичних заходів з педагогічними працівниками на інноваційних засадах. Якщо на початку експерименту була 51 особа із креативним рівнем розвитку професійно-діяльнісного компонента професійної компетентності, то наприкінці – 115 осіб. Натомість адаптивний рівень на початку експерименту демонстрував 19 респондентів (7,1 %), а наприкінці – 9 осіб (3,4 %). На всіх рівнях рефлексивно-оцінного компонента розвитку професійної компетентності

методистів закладів професійної освіти, відбулися позитивні зміни: частка респондентів із креативним рівнем зросла на 7,2 %; натомість зменшилася частка методистів закладів професійної освіти із конструктивним (на 2,0 %) і адаптивним (на 5,2 %) рівнями розвитку означеного компонента професійної компетентності.
Уточнено критерії й показники рівня розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації, які відображають специфіку досліджуваного феномену через визначення критеріїв з показниками: мотиваційного – рівень усвідомлення важливості розвитку професійної компетентності; когнітивного
– рівень сформованості сукупності фундаментальних знань, рівень здатності аналізувати свої професійні якості та здійснювати адекватну їх самооцінку; діяльнісного – рівень сформованості практичних умінь і навичок; рефлексивного – рівень саморефлексії. Аналіз результатів експерименту показав, що позитивну динаміку в підвищенні рівня розвитку досліджуваної професійної компетентності зафіксовано у методистів наприкінці експерименту за всіма критеріями. Так, на 14,0 % збільшилась кількість методистів з креативним рівнем розвитку професійної компетентності, на 7,5 % – з конструктивним. Кількість методистів з адаптивним рівнем розвитку професійної компетентності зменшилася на 7,5 %. Певні зрушення відбулися і в рефлексивно-оцінному рівні розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти, проте вони менш виражені. З діаграми рівнів розвитку ціннісно-мотиваційного компонента видно, що на всіх рівнях відбулися позитивні зміни: частка респондентів із креативним рівнем зросла на 7,2 %; натомість зменшилася частка методистів закладів професійної освіти із конструктивним (на 2,0 %) і адаптивним (на 5,2 %) рівнями розвитку означеного компонента професійної компетентності.

Отримані результати експериментальної роботи мають статистичну значущість, що дає змогу зробити висновок щодо ефективності та доцільності впровадження технології розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення їхньої кваліфікації.
5. Підготовлено та впроваджено методичні рекомендації щодо розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти. У них розкрито проблему розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної освіти в міжкурсовий період підвищення кваліфікації, обгрунтовано й проаналізовано суть і структуру означеної компетентності, запропоновано авторську Школу розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, презентовано курс тренінгових занять й індивідуальні творчі проєкти методистів закладів професійної освіти Чернівецької області. Їх зміст спрямовується на професійний розвиток, вдосконалення і самовдосконалення методистів закладів професійної освіти.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної в ньому проблеми. Перспективи подальших наукових розвідок пов’язуємо з поглибленим концептуальним аналізом особливостей професійного розвитку педагогічних працівників закладів професійної освіти, теоретичним обгрунтуванням системи розвитку професійної культури методистів закладів професійної освіти, здійсненням порівняльного аналізу систем підготовки педагогів професійної школи у вітчизняній та зарубіжній освітній практиці тощо.