КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВА СТРУКТУРА АНГЛОМОВНОЇ БАЙКИ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

brief description

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГЛАВАЦЬКА ЮЛІЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 81-11: 821+821.111(73)

КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВА СТРУКТУРА АНГЛОМОВНОЇ БАЙКИ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор Л.І. Бєлєхова

Херсон 2008

ЗМІСТ
ВСТУП.4

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛОМОВНОЇ БАЙКИ ........14
1.1. Онтологічні й гносеологічні властивості тексту байки..14
1.1.1. Жанрово-стилістичні ознаки..15
1.1.2. Образна специфіка ..23
1.1.3. Зміст і смисл у тексті байки28
1.1.4. Функціональні особливості........41
1.1.5. Категорія комічного........46
1.1.6. Особливості композиції тексту байки...50
1.2. Методика аналізу композиційно-смислової структури англомовної байки: інтегрований підхід...............55
Висновки до першого розділу..63
РОЗДІЛ 2. КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВА СТРУКТУРА АНГЛОМОВНОЇ БАЙКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ КОМІЗМ..67
2.1. Специфіка втілення художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок...67
2.1.1. Модель художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок...67
2.1.2. Лінгвостилістичні засоби об’єктивації комічної тональності........76
2.2. Узагальнений образ людини в концептуальній системі комічного..86
2.2.1. Амбівалентний образ людини.......88
2.2.2. Гротескний образ людини..........92
2.2.3. Імперативний образ людини..99
2.2.4. Парадоксальний образ людини........107
Висновки до другого розділу.137
РОЗДІЛ 3. ТИПОЛОГІЯ ТЕКСТІВ АНГЛОМОВНОЇ БАЙКИ..141
3.1. Ключові композиційно-смислові ознаки як критерій типологізації...........141
3.1.1. Типи текстів англомовних байок із різними заголовками..141
3.1.2. Класифікація байок за видами моралі..........146
3.2. Домінантні жанрові ознаки як критерій типологізації.150
3.2.1. Типи текстів байок різного обсягу....150
3.2.2. Класифікація байок за характером персонажів...155
3.3. Лінгвокогнітивні механізми формування комічного смислу в текстах
англомовних байок......161
Висновки до третього розділу............180
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.........184
ДОДАТОК А........190
ДОДАТОК Б.........191
ДОДАТОК В........194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......195
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА..........222
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.............225

ВСТУП

Байка, один з найстаріших жанрів у світовій літературі, генетично походить від казки про тварин, так званого аполога”, від якої він поступово відокремлюється [40, с. 328]. Байка належить до ліро-епічного роду літератури та є посередньою ланкою, сходинкою між міфом і героїчним епосом [106, с. 187].
Сьогодні у теорії байки можна виокремити такі основні напрями вивчення її природи: онтологічний, в руслі якого вчені намагаються визначити: що є байка?” [29; 43; 45; 49; 50]; гносеологічний, де ставиться питання: для чого вона існує?” [61; 154; 155; 187; 194; 228; 232; 266]; психолінгвістичний, представники якого мають на меті пошук відповіді: як байка впливає на читача?, які основні властивості образу байки?” [39; 157]; структурно-семантичний, в межах якого основним є вирішення питання: яким чином художній текст байки набуває зв’язності, цільності та внутрішньої єдності?” [31; 32; 68; 69; 144; 153; 164; 193; 198; 222]; лінгвосинергетичний, який потребує пошуку відповіді на проблему: чи є байка системою, що знаходиться у постійному процесі саморозвитку і самоорганізації?” [148; 149; 150; 267]. У кожному з напрямів виокремлюються різні підходи до тлумачення байки як жанру та/або типу тексту, що обумовлено вибором предмета вивчення, акцентуацією уваги на тому чи іншому аспекті байки, дослідження якого у кожному науковому підході не вичерпує його сутності, а лише висвітлює нові грані й перспективи вивчення.
Так, у межах онтологічного напряму увагу зосереджено на визначенні витоків байки, її іманентних властивостей та структурних закономірностей [29, c. 46-47, 101, 141; 43; 45; 48, с. 62-63, 143; 49, с. 69, 71-73; 50].
Дослідження у руслі гносеологічного напряму зорієнтовані на розгляд специфіки байки як соціально-зумовленого жанру [61, с. 163; 154, с. 249; 187, с. 106-119; 194, с. 223; 228, с. 176-180], функція якої протягом свого багатовічного існування змінюється: від морально-оцінної до сатиричної [172, с. 121].
Психолінгвістичний напрям вивчення байки зорієнтовано на відстеження змін у структурній організації байки шляхом застосування прийому експериментальної деформації” (термін Л.С. Виготського) [39, с. 91]. Такий засіб, на думку Л.С. Виготського, є найпліднішим психологічним методом, сутність якого полягає у модифікації того чи іншого елемента композиційної будови байки та дослідженні результатів такої зміни [там само]. Зазначена деформація співпадає з розробкою одного й того самого байкарського сюжету в текстах байкарів. Крім того, зазначається, що байка як образ у загальному сенсі цього слова, має бути роз’ясненням окремого випадку з життя людини [157, c. 70]. Основними властивостями образу байки є: низка дій, їх єдність та конкретність, стислість розповіді [там само].
У руслі структурно-семантичного напряму розглядається зв’язок між сюжетом, фабулою та змістом байки [45], виокремлюються композиційні та структурно-семантичні особливості тексту байки [31; 45; 68; 69], які забезпечують його зв’язність [193].
Першим фундаментальним науковим доробком вивчення байки у руслі сучасної германістики є дослідження жанрово-стилістичних аспектів віршованої німецької байки XIII-XX століть [146; 150; 267]. Байка вивчається як система у взаємодії, кооперації лінгвістичних і екстралінгвістичних чинників, тобто як система самоорганізації й саморозвитку літературного жанру, як типова модель літературного твору, що характеризується сталими прагматичними, композиційно-структурними, тематичними та власне стилістичними ознаками [150]. Такий підхід визначено як лінгвосинергетичний.
Вивчення специфіки композиційно-смислової організації текстів англомовної байки зумовлене загальною спрямованістю сучасних когнітивно-зорієнтованих студій на розгляд семантики художнього тексту в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії між мовою та мисленням, з’ясувати, як зміни дійсності відбито у семантиці тексту байки.
Актуальність теми роботи зумовлена її відповідністю пріоритетним антропоцентричним тенденціям сучасного мовознавства, що виявлені у розкритті лінгвістичних аспектів комічного як особливого виду людської діяльності у сміховій картині світу, та у дослідженні лінгвокогнітивних механізмів утворення комічного смислу, а також відсутністю наукових розвідок, які б вивчали композиційно-смислову структуру (далі КСС) англомовної байки у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці.
Специфіка КСС тексту англомовної байки розкривається з огляду на її жанрові ознаки в аспекті онтологічних й гносеологічних властивостей. У розвитку жанру байки викристалізовуються в загальних рисах два напрями Езопові байки-притчі та байки доби класицизму (Ж. Лафонтен). Отже, інтерес до байки невипадковий. Він пояснюється двоїстістю її природи, яка містить у собі два начала: морально-психологічне (моралізаторське) й власне літературне (поетичне).
Застосована у роботі методика аналізу КСС англомовної байки у лінгвокогнітивному аспекті свідчить про переосмислення традиційного визначення композиції тексту, яка досліджувалася лише у рамках літературознавства [див. напр. 77, с. 91], та композиції німецької віршованої байки, що стала об’єктом дослідження у руслі лінгвосинергетичного підходу [147, с. 5; 150; 267]. З цією метою в дисертації використовується термін композиційно-смислова структура англомовної байки” на позначення лінгвокогнітивного конструкта, що відображає такий спосіб організації комічного смислу в тексті англомовної байки, який відбиває знання про світ і людину в ньому та слугує підґрунтям формування узагальненого образу людини конкретної культурно-історичної доби.
Зв’язок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах комплексної колективної теми Лінгвостилістичний аналіз тексту та проблеми його перекладу”, яка розробляється кафедрою романо-германських мов Херсонського державного університету і затверджена його вченою радою (протокол № 5 від 5 січня 2004 року).
Мета роботи полягає у визначенні особливостей КСС англомовної байки шляхом виявлення лінгвокогнітивних механізмів формування комічного смислу.
Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких завдань:
- визначити онтологічні й гносеологічні властивості байки як жанру в хронологічному аспекті (від античності до постмодернізму) з метою окреслення основних тенденції розвитку англомовної байки;
- обґрунтувати лінгвокогнітивний підхід до визначення КСС англомовної байки;
- виявити складники та побудувати модель художнього концепту КОМІЗМ;
- провести структурно-семантичний та функціонально-стилістичний аналіз іронії як домінантного засобу об’єктивації комічної тональності;
- здійснити класифікацію підвидів узагальненого образу людини, характерних для жанру англомовної байки;
- окреслити концептуальні поля комічного в текстах англомовних байок, які є підґрунтям формування узагальненого образу людини;
- розробити типологію текстів англомовних байок шляхом визначення її домінантних жанрових ознак;
- розкрити лінгвокогнітивні механізми формування комічного смислу в текстах англомовних байок через реконструкцію ментальних просторів.
Об’єктом дослідження є композиційно-смислова структура англомовної байки XIV-XXI століть.
Предметом вивчення постають лінгвокогнітивні механізми організації комічного смислу в текстах англомовних байок.
Для визначення й пояснення основних закономірностей композиційно- смислової організації тексту англомовної байки нами сформульована робоча гіпотеза, згідно з якою КСС як спосіб організації смислу в тексті англомовної байки змінюється залежно від характеру комічної тональності, яка є результатом актуалізації складників художнього концепту КОМІЗМ.
Матеріалом дослідження слугували 1250 текстів англомовних байок одинадцяти авторів різних культурно-історичних епох загальним обсягом 3148 сторінок.
Мета та завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження. Методологічну основу роботи становлять дослідження карнавальних та сміхових традицій Європи [13; 20], що виявили амбівалентність світосприйняття, реалізовану в існуванні двох паралельних картин світу серйозної й сміхової [34; 86; 170; 184; 220], з використанням положень лінгвістики тексту відносно його структури й лінгвостилістичних засобів вираження комічного в текстах англомовних байок. Визначення онтологічних й гносеологічних властивостей байки як жанру, відслідкування змін та тенденцій в розвитку англомовної байки Середньовіччя, Просвітництва, Реалізму, Модернізму і Постмодернізму здійснено методом інтерпретаційно-текстового аналізу з використанням методики лінгвостилістичного аналізу тропів і фігур. Смислове наповнення підвидів комічного (гумор і сатира), виявлення структури знання, що стоїть за лексичними одиницями тексту байки під час реконструкції ментальних просторів, проведено шляхом семантичного аналізу дефініцій, які містять енциклопедичні словники. Для розкриття архетипної іпостасі художнього концепту КОМІЗМ залучено методику етимологічного аналізу. Концептуальний аналіз, методика реконструкції ментальних просторів у поєднанні з методикою фреймового моделювання уможливили розкриття лінгвокогнітивних механізмів утворення комічного смислу. Застосування концептуального аналізу, що базується на теорії концептуальних метафор та концептуальних оксиморонів, дозволило реконструювати концептуальні поля у концептуальній системі комічного та побудувати фрагмент сміхової картини світу в текстах англомовних байок. Кількісний аналіз спрямовано на виявлення ключових художніх концептів комічного у концептуальній системі комічного.
Наукова новизна визначається тим, що в ній уперше КСС англомовної байки досліджується у руслі когнітивної парадигми, що надає можливість розкрити та пояснити лінгвокогнітивні механізми створення комічного смислу та жанрову своєрідність англомовної байки у термінах лінгвістики. Новизною відзначається запропонована у роботі класифікація підвидів узагальненого образу людини, типологія текстів англомовних байок крізь призму їхньої КСС. Уперше виявлена структура художнього концепту КОМІЗМ та визначена специфіка його втілення у текстах англомовних байок.
Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:
1. Дві загальні протилежні тенденції у розвитку англомовної байки тенденція до уподібнення до тексту-прототипу та тенденція до руйнації класичного жанру байки зумовлюють основні віхи історичного розвитку в аспекті її онтологічних й гносеологічних властивостей. Англомовна байка є відкритим текстом, оскільки, по-перше, реінтерпретація сюжету прототексту уможливлює обмін інформацією між першоджерелом та навколишнім світом; по-друге, текст англомовної байки синтезує елементи інших жанрів, зокрема, жанру короткого оповідання.
2. У світлі когнітивної лінгвістики КСС англомовної байки є лінгвокогнітивним конструктом, що відображає такий спосіб організації комічного смислу в тексті англомовної байки, який відбиває знання про світ і людину в ньому та слугує підґрунтям формування узагальненого образу людини конкретної культурно-історичної доби.
3. Художній концепт є одиницею свідомості мовця, в якій відображається індивідуальне авторське осмислення сутності світу та людини в ньому. Модель художнього концепту КОМІЗМ інкорпорує три виміри знань: універсально-смисловий, узагальнено-змістовий та оцінно-образний, складники яких зумовлюють особливості комічної тональності й конфігурації концептуальних метафор та концептуальних оксиморонів. Комічна тональність, у свою чергу, є результатом актуалізації складників художнього концепту КОМІЗМ гумору та сатири.
4. Способи й умови реалізації іронії в текстах англомовних байок, функція характеризації та парадоксальності ілюструють гумористичний і сатиричний різновиди іронії, й, відповідно, гумористично-іронічний, сатирично-іронічний, саркастичний види комічної тональності.
5. Розмежування підвидів узагальненого образу людини (амбівалентний, гротескний, імперативний, парадоксальний), лінгвокогнітивних операцій контрастивного мапування (атрибутивного, ситуативного, наративного) та когнітивних процедур (узагальнення, перехрещення, зіткнення, відхилення), що лежать в основі метафоричного, параболічного, парадоксального видів поетичного мислення, розкриває специфіку КСС англомовної байки.
6. Концептуальна система комічного в текстах англомовних байок постає як сукупність концептуальних полів, у яких виділяються підкласи, що відтворюють фрагмент сміхової картини світу, ядром якої є людина. Концептуальна система комічного складається з восьми концептуальних полів: ЛЮДИНА ЯК БОЖИЙ ПРОМИСЕЛ, ЛЮДИНА ЯК ІДЕНТИФІКАТОР ПОРОКУ ТА ДОБРОДІЙНОСТІ, ЛЮДИНА ЯК ПРОДУКТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ СИЛ, ЛЮДИНА ЯК ВТІЛЕННЯ ПЕВНОГО ПОРОКУ, ЛЮДИНА ЯК ПОТВОРА ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ЛЮДИНА ЯК МАРІОНЕТКА, ЛЮДИНА ЯК ДЖЕРЕЛО ПІЗНАННЯ СВІТУ, ЛЮДИНА ЯК РУШІЙ ЧАСУ.
7. Реконструкція ментальних просторів із залученням елементів методики фреймового моделювання є інструментом для розкриття механізмів формування комічного смислу в емергентній структурі бленду шляхом лінгвокогнітивних процедур завершення й нарощування.
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що його висновки слугують внеском у теорію композиції тексту; доповнюють наявні теоретичні уявлення про категорію комічного; сприяють виокремленню складників художнього концепту КОМІЗМ; розширюють розуміння феномену комічного і лінгвостилістичних засобів його вираження у тексті англомовної байки. Розроблена методика лінгвокогнітивного аналізу КСС англомовної байки, яка уможливила виявлення лінгвокогнітивних механізмів утворення комічної тональності та комічного смислу, що лежать у підґрунті формування узагальненого образу людини, є внеском у когнітивну лінгвістику. Уточнення функцій іронії, задіяних у створенні комічного, є внеском у теорію образності.
Практична цінність дослідження полягає у можливості використання її положень і результатів у лекційних курсах зі стилістики англійської мови (розділи Поетичні тропи й фігури мовлення”, Стилістична семасіологія”, Стилістика тексту”), у спецкурсах із когнітивної поетики, теорії поетичного мовлення та інтерпретації тексту. Висновки дисертаційного дослідження можуть знайти застосування у подальших наукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Апробація дослідження здійснювалася на п’яти міжнародних наукових конференціях: Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровський національний університет, листопад 2004), Сучасна лінгвістика в Україні і світі: здобутки, перспективи” (Херсонський державний університет, вересень 2005), XV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго Мова і культура” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, червень 2006), І Міжнародній науково-практичній конференції Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запорізький національний університет, квітень 2007), І Міжнародній науково-практичній конференції Мова і світ: дослідження та викладання” (Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, березень 2008), а також на Міжнародному театральному симпозіумі Література Театр Суспільство” (Херсонський державний університет, березень 2005).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у семи одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України (загальний обсяг 2,2 др. арк.).
Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу і додатків. Обсяг тексту дисертації становить 189 сторінок (у тому числі 11 таблиць і 19 рисунків). Загальний об’єм дисертації разом із списком використаної літератури і додатками складає 227 сторінок. Бібліографія містить 338 позицій, список довідково-лексикографічних джерел 32 позиції, список джерел ілюстративного матеріалу містить 21 позицію, 15 з яких електронно-текстові корпуси.
У вступі обґрунтовані вибір теми, її актуальність, наукова новизна, теоретичне значення, практична цінність, мета й завдання роботи, визначені методи дослідження, сформульована робоча гіпотеза та положення, що виносяться на захист.
Перший розділ містить критичний огляд теоретико-методологічних засад дослідження байки як жанру та/або типу тексту. Аналіз ознак байки здійснений в аспекті її онтологічних й гносеологічних властивостей; відслідковані тенденції та зміни, які зумовлюють історичний рух жанру; обґрунтований лінгвокогнітивний підхід; запропоноване визначення КСС англомовної байки з позицій когнітивної лінгвістики; описана методика аналізу текстів англомовної байки.
У другому розділі проаналізована КСС англомовної байки крізь призму художнього концепту КОМІЗМ, здійснена реконструкція його моделі та виявлені особливості актуалізації його складників, які задіяні при реконструкції концептуальної системи комічного та моделей організації комічного смислу; проведений аналіз іронії як домінантного засобу об’єктивації комічної тональності; розкриті лінгвокогнітивні механізми формування узагальненого образу людини.
У третьому розділі запропонована типологія досліджуваних текстів за встановленими жанровими та композиційно-смисловими ознаками; визначені лінгвокогнітивні механізми формування комічного смислу в текстах англомовних байок.
У загальних висновках подані теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження, окреслені його подальші перспективи.
Додатки містять два рисунки, що відображають структуру художнього концепту КОМІЗМ (додаток А), фрагмент концептуальної сміхової картини світу в текстах англомовних байок (додаток В) та одну таблицю наповнення фреймів байки Б. Мандевіля The Grumbling Hive: or, Knaves Turn’d Honest” (додаток Б). Роботу завершують списки використаної наукової, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналітичний огляд наукових праць, пов’язаних з проблемою вивчення жанру та композиції байки, дозволив виокремити основні напрями його дослідження (онтологічний, гносеологічний, структурно-семантичний, психолінгвістичний, лінгвосинергетичний, лінгвокогнітивний), проникнути в онтологічну й гносеологічну суть байки, відстежити низку тенденцій та змін в розвитку англомовної байки, здійснити типологізацію текстів англомовних байок за домінантними композиційно-смисловими і жанровими ознаками.
Поступовий перехід від міфологічної до міфопоетичної свідомості, розвиток аналогового й асоціативного поетичного мислення, обумовив становлення байки, підґрунтям якого в давні часи стали міфологічні образи.
Згідно з аналізом наукових здобутків теорій жанру байки визначено, що до її онтологічних жанрових ознак належать: фіксована двокомпонентна / трьохкомпонентна композиційна будова; прозовий або віршований тип мовлення; основні персонажі тварини, неістоти, персоніфіковані абстрактні поняття; алегоричність як властивість використання образівтварин; інакомовність як наявність прихованого смислу в тексті байки; чіткість і стислість оповіді; пуантованість як парадоксальне розв’язання сюжету; сатиричність, комічність; модус вигадки; дидактичність як відбиття будь-якої поради людині, тобто моральне повчання. Вивчення гносеологічних особливостей жанру байки корелює з дослідженням її функціонального аспекту, тобто визначенням її риторичної, морально-дидактичної, сатиричної, естетичної та афектної (психологічної) функцій. У роботі доведено, що тенденція до руйнації усталеного традиційного жанру байки покликана продемонструвати динамічність цього жанру, онтологія якого вмотивована діалектикою ґенези байки на тлі розвитку художньої свідомості й видів поетичного мислення.
Дослідження жанру байки в плані онтології та гносеології з позицій різних наукових підходів, що склалися під впливом домінуючої наукової парадигми знань, уможливило розробку власної методики вивчення КСС англомовної байки як одного із аспектів композиції. Дослідження проведено на основі комплексного інтегрованого підходу із застосуванням традиційного семантичного аналізу, методологічного апарату когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики. У нашому дисертаційному дослідженні КСС англомовної байки отримала статус лінгвокогнітивного конструкта, що відображає такий спосіб організації комічного смислу в тексті англомовної байки, який відбиває знання про світ і людину в ньому та є підґрунтям формування узагальненого образу людини конкретної культурно-історичної доби. Комічний смисл розглядається як переломлення філософсько-естетичної категорії комічного в текстах англомовних байок різних культурно-історичних епох крізь художній концепт КОМІЗМ.
Вивчення КСС англомовної байки проведено крізь призму художнього концепту КОМІЗМ. Виявлення особливостей його текстового втілення в текстах англомовних байок здійснено у два етапи: побудова моделі художнього концепту КОМІЗМ та опис специфіки його реалізації в текстах англомовних байок. Залучення ономасіологічного та семасіологічного підходів щодо аналізу концептів у сучасній науковій парадигмі знань уможливив аналіз художнього концепту КОМІЗМ.
Художній концепт КОМІЗМ містить концептуальні ознаки, виокремленні з трьох основних вимірів знань про комічне: універсально-смислового, що пов’язаний з архетипними знаннями, універсальними у загальній культурі людства; узагальнено-змістового, який відбиває конвенційні знання, котрі є звичними для загальної культури людства, та оцінно-образного, що відображає індивідуальні знання, своєрідність в осмислення авторського розуміння природи комічного в текстах англомовних байок через комічну тональність.
Засобами об’єктивації комічної тональності як результату актуалізації складників художнього концепту КОМІЗМ є іронія та сарказм. Дослідження комічного потенціалу іронії як домінуючого контрастивного засобу об’єктивації комічної тональності у мікро-, макро- і мегаконтекстах дозволило виявити основні функції й види іронії функцію характеризації та парадоксальності, гумористичну і сатиричну види іронії відповідно, що лежать у підґрунті певного виду комічної тональності (гумористично-іронічної, сатирично-іронічної, саркастичної).
Доведено, що особливість актуалізації художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок полягає в тому, що лінгвокогнітивні механізми створення комічної тональності задіяні також при формуванні узагальненого образу людини, осмислення якого відбувається через метафоричний, параболічний, парадоксальний види поетичного мислення, які лежать в основі контрастивного мапування атрибутивного, ситуативного, наративного. Специфіку втілення художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок розкрито через виявлення ключової ролі концептуального оксиморона, який лежить в основі формування комічного смислу.
За результатами семантичного і концептуального аналізів текстів байок виявлено чотири підвиди узагальненого образу людини: амбівалентний, імперативний, парадоксальний та гротескний.
У підґрунті формування амбівалентного (Середньовіччя) та гротескного (Реалізм) образів людини лежать лінгвокогнітивні механізми створення гумористично-іронічної тональності, комічний потенціал якої зумовлений функцією іронії (характеризація) та специфікою її мовної реалізації у макроконтексті. В основі формування амбівалентного образу людини лежить концептуальний оксиморон ВИБІР ЛЮДИНИ vs. ДОЛЯ ЛЮДИНИ, НАДАНА БОГОМ, текстове втілення якого відбувається через лінгвокогнітивну операцію наративного контрастивного мапування, процедуру перетинання домінуючих концептів. Формування гротескного образу людини ґрунтується на концептуальному оксимороні СУСПІЛЬНЕ vs. ІНДИВІДУАЛЬНЕ, реалізація якого здійснюється через лінгвокогнітивну операцію атрибутивного та ситуативного контрастивного мапування, процедуру конкретизації й відхилення від усталених норм.
Парадоксальний (Просвітництво, Реалізм, Модернізм, Постмодернізм) та імперативний (Просвітництво) образи людини виявлено шляхом аналізу лінгвокогнітивних механізмів утворення сатирично-іронічної й саркастичної тональностей, тобто дослідження функції парадоксальності іронії та її специфічної реалізації в мікро-, макро-, мегаконтекстах. Концептуальні оксиморони ДОБРО vs. ЗЛО, ОСОБИСТІСТЬ vs. СУСПІЛЬСТВО, ОСОБИСТІСТЬ vs. СВІТ лежать у підґрунті текстового втілення художнього концепту КОМІЗМ.
Імперативний образ людини базується на концептуальних оксиморонах РОЗУМНА ЛЮДИНА vs. НЕРОЗУМНА ЛЮДИНА, НЕДОЛІКИ vs. ДОСТОЇНСТВА. Їхнє втілення відбувається через лінгвокогнітивну операцію аналогового та ситуативного контрастивного мапування, процедуру зіткнення контрастивних концептів.
Виявлення підвидів узагальненого образу людини супроводжувалося дослідженням концептуальної системи комічного, яка відображає фрагмент сміхової картини світу, ядром якої є людина. Концептуальну систему комічного в дисертаційному дослідженні розглянуто як сукупність восьми концептуальних полів: ЛЮДИНА ЯК БОЖИЙ ПРОМИСЕЛ, ЛЮДИНА ЯК МАРІОНЕТКА, ЛЮДИНА ЯК ІДЕНТИФІКАТОР ПОРОКУ ТА ДОБРОДІЙНОСТІ, ЛЮДИНА ЯК ПРОДУКТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ СИЛ, ЛЮДИНА ЯК ВТІЛЕННЯ ПЕВНОГО ПОРОКУ, ЛЮДИНА ЯК ПОТВОРА ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ЛЮДИНА ЯК ДЖЕРЕЛО ПІЗНАННЯ СВІТУ, ЛЮДИНА ЯК РУШІЙ ЧАСУ. Кожне концептуальне поле охоплює певну кількість художніх концептів, які створюють декілька підкласів. У структурі концептуальних полів, які складаються з різноманітних семантичних сфер, відтворено ставлення до світу та людини в ньому.
Кількісний аналіз актуалізацій художніх концептів у тексті англомовної байки показав, що найчисленніші з них слугують підґрунтям побудови моделей організації комічного смислу. Всього в роботі побудовано сім зазначених моделей. Особливостями їхньої побудови є віддзеркалення типів знання про досліджуваний концепт у трьох вимірах знань: універсально-смислового, узагальнено-змістового та оцінно-образного. Здійснена у дисертаційному дослідженні побудова моделей організації комічного смислу в текстах англомовних байок з позицій когнітивної лінгвістики і когнітивної поетики надала змогу представити лінгвокогнітивні особливості осмислення дійсності, інтеріоризовані в текстах байок, уявити фрагменти англомовної сміхової картини світу, характерні для різних культурно-історичних епох, та осмислити сутність людини як частини цієї картини.
Встановлення ієрархії наведених концептуальних полів у сміховій картині світу дозволило нам дійти висновку, що перше місце за кількістю актуалізацій художніх концептів у текстах англомовних байок займає концептуальне поле ЛЮДИНА ЯК ІДЕНТИФІКАТОР ПОРОКУ ТА ДОБРОДІЙНОСТІ (31 концепт у 296 вживаннях); друге концептуальне поле ЛЮДИНА ЯК ПОТВОРА ЦИВІЛІЗАЦІЇ (27 концептів у 109 вживаннях); третє концептуальне поле ЛЮДИНА ЯК ВТІЛЕННЯ ПЕВНОГО ПОРОКУ (22 концепти у 71 вживанні). У цілому людина в текстах англомовних байок осмислюється як вміст негативних рис; вона цілковито знаходиться під впливом суспільства й пануючих культурно-історичних тенденцій тієї чи іншої доби.
Ключовими композиційно-смисловими ознаками досліджуваних текстів англомовних байок виявлено заголовок і мораль байки. Заголовок англомовної байки як гранично стиснута згортка цілого тексту представлений п’ятьма видами: проспективно-фактуальний заголовок, заголовок-алюзія, заголовок-засіб компресії інформації, заголовок-кваліфікація, заголовок-пародія. На основі встановленої смислової ознаки (моралі тексту байки) здійснено типологію текстів англомовних байок за видами моралі: мораль-спонукання, мораль-оцінка, мораль-підсумок, мораль-доказ. За результатами семантичного аналізу номінативних одиниць, що входять до складу заголовків, було доведено, що заголовок є значущою частиною композиції байки, де зароджується комічний смисл, а мораль байки як фінальна частина її композиційного аранжування є синтезом комічного смислу, вилученого із розповідної частини байки.
Домінантними жанровими ознаками визначено обсяг тексту й характер різноманітних персонажів. За обсягом тексту як кількісним показником нами виокремлено три типи текстів: тексти малого, середнього та великого обсягу. Від обсягу тексту англомовної байки залежать особливості його формально-змістової організації: тексти великого обсягу відрізняються більш деталізованим описом персонажів, подій, людських стосунків, тексти малого обсягу вимагають від читача інтелектуальних зусиль для заповнення змістових і смислових лакун. Тексти байок середнього обсягу визначені нами як найбільш сприятливі для опису текстових ситуацій та виявлення характеру взаємодії фреймів СВІТ ЛЮДИНИ та СВІТ ТВАРИН. У роботі виокремлено чотири текстові ситуації: перемога над суперником”, поразка одного з персонажів”, поразка обох персонажів”, втручання третьої сили”.
За характером різноманітних персонажів як якісною характеристикою, яка зумовлює ступінь відповідності втіленого в тексті байки комічного смислу значенню, що стоїть за персонажним образом, тексти англомовних байок класифіковано на: моральні байки, раціональні, мішані, байки з індивідуально-авторськими образами, байки-пародії.
Особливості КСС англомовної байки виявлені через дослідження характеру взаємодії двох фреймів СВІТ ЛЮДИНИ і СВІТ ТВАРИН та побудову ментальних просторів як інструменту аналізу формування комічного смислу в текстах англомовних байок. Залучення методологічного апарату теорії ментальних просторів надало змогу пояснити, як відбувається порушення причиново-наслідкових і логіко-асоціативних зв’язків між родовим та емергентним ментальними просторами, що й слугує основою несумісності ситуаційного уявлення про взаємодію двох персонажів байки, одним з яких є узагальнений образ людини.

Методика аналізу, застосована у роботі, відкриває перспективи для подальших досліджень. Їх здійснення планується у таких напрямках: а) вивчення особливостей когнітивного стилю окремих байкарів та зіставний аналіз осмислення концепту ЛЮДИНА в текстах байок різних культур; б) виявлення концептуального підґрунтя композиційно-сюжетної структури англомовної байки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С.С. Риторика и истоки европейской литературной традиции / С.С. Аверинцев М. : Наука, 1966. 458 с.
2. Андриенко Т.П. Речевой акт иронии в английском языке (на материале художественной литературы XVI и ХХ в.) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 Германские языки” / Т.П. Андриенко. Харьков, 2002. 18 с.
3. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории / Аристотель. Минск : Литература, 1998. 1392 с.
4. Арнольд И.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста / И.В. Арнольд // Иностранные языки в школе. 1978. № 4. С. 23 31.
5. Арнольд И.В. Импликация как прием построения текста и предмет филологического изучения / И.В. Арнольд // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность. СПб. : Изд-во С.-Петербургск. Ун-та, 1999. С. 77 92.
6. Арутюнова Н.Д. Истина: фон и коннотации / Н.Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Культурные концепты. М. : Наука, 1991. С. 21 30.
7. Арутюнова Н.Д. Эстетический и антиэстетический аспекты комизма / Н.Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. М. : Индрик, 2007. С. 5 17.
8. Архипов И.К. Делу время, потехе час”. О смешном и несмешном / И.К. Архипов // Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. М. : Индрик, 2007. С. 112 120.
9. Аскольдов С.А. Концепт и слово / С.А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. М. : Academia, 1997. С. 267 279.
10.Байки в українській літературі XVII-XVIII ст. / [авт. тексту В.І. Крекотня]. К. : Видавництво Академії Наук УкрРСР, 1963. 200 с. (Пам’ятки давньої української літератури).
11.Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского / М.М. Бахтин М. : Советский писатель, 1963. 363 с.
12.Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин М. : Искусство, 1986. 444 с.
13.Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса / М.М. Бахтин М. : Художественная литература, 1990. 541 с.
14.Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Л.І. Бєлєхова. К., 2002. 34 с.
15.Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: дис. доктора філол. наук : 10.02.04 / Бєлєхова Лариса Іванівна. К., 2002. 476 с.
16.Бєлєхова Л.І. Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний аспект : [монографія] / Л.І. Бєлєхова. М. : ООО Звездопад”, 2004. 376 с.
17.Белинский В.Г. О классиках русской литературы / В.Г. Белинский. М. : Детская литература, 1958. 328 с.
18.Белинский В.Г. И.А. Крылов / В.Г. Белинский // Избранные статьи. М. : Детская литература, 1965. С. 219 235.
19.Белов С. Предисловие / С. Белов // The Book of American Humor. 20th century. M. : Raduga, 1984. C. 14 36.
20.Бергсон А. Смех / А. Бергсон. М. : Искусство, 1992. 127 с.
21.Болдирева А.Є. Мовні засоби створення гумористичного ефекту: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі романів П.Г. Вудхаза) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / А.Є. Болдирева. Одеса, 2007. 24 с.
22.Борев Ю.Б. Основные эстетические категории / Ю.Б. Борев. М. : Высшая школа, 1960. 446 с.
23.Борев Ю.Б. Сатира / Ю.Б. Борев // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. М. : Наука, 1964. С. 363 407.
24.Борев Ю.Б. Эстетика / Ю.Б. Борев. М. : Политиздат, 1981. 399 с.
25.Борухов Б.Л. Зеркальная” метафора в истории культуры / Б.Л. Борухов // Логический анализ языка. Культурные концепты. М. : Наука, 1991. С. 109 116.
26.Бранский В.П. Теоретические основания социальной синергетики / В.П. Бранский // Вопросы философии. 2000. № 4. С. 112 129.
27.Будагова Л.Н. Зона” Аполлинера и чешская поэзия 20-х гг. ХХ века / Л.Н. Будагова // Поэзия западных и южных славян и их соседей. М. : Индрик, 1996. С. 162 190.
28.Введение в литературоведение / [Поспелов Г.Н., Николаев П.А., Волков И.Ф. и др.] ; под ред. Г.Н. Поспелова. [3-е изд.]. М. : Высшая школа, 1988. 528 с.
29.Веселовский А.Н. Историческая поэтика / А.Н. Веселовский. М. : Высшая школа, 1989. 404 с.
30.Вико Джамбатиста. Основание новой науки: Об общей природе наций / Вико Джамбатиста ; [пер. с итал. А.А. Губер]. К. : ИСА, 1994. 656 с.
31.Виноградов В.В. Язык и стиль басен И.А. Крылова / В.В. Виноградов // Язык и стиль русских писателей. Избранные труды. М. : Наука, 1990. С. 148 181.
32.Вольтер. Естетика / Вольтер. М. : Искусство, 1974. 391 с.
33.Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии / С.Г. Воркачев // Теоретическая и прикладная лингвистика : Вып. 3 : Аспекты метакоммуникативной деятельности. Воронеж, 2002. С. 79 95.
34.Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентической парадигмы в языкознании / С.Г. Воркачев // Филологические науки. 2005. № 1. С. 64 72.
35.Воробьева О.П. О средствах дейктической объективизации текста / О.П. Воробьева // Лингвистика текста и обучение иностранным языкам. К. : Вища школа, 1978. С. 133 138.
36.Воробьева О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межязыковая коммуникация): дис доктора филол. наук : 10.02.04 / Воробьева Ольга Петровна. M., 1993. 322 c.
37.Воробьева О.П. Текстовая номинация в ракурсе когнитивной лингвистики / О.П. Воробьева // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации) : материалы Круглого стола, посвящ. юбилею Е.С. Кубряковой. М. : Российск. академия наук. Ин-т языкознания ; Тамбовский гос. ун-т, 1997. С. 18 20.
38.Воробьева К.А. Специфика иронии среди других языковых средств комизма / К.А. Воробьева // Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. М. : Индрик, 2007. С. 201 206.
39.Выготский Л.С. Психология искусства / Л.С. Выготский. М. : Педагогика, 1987. 345 с.
40.Галич О. Теорія літератури : підруч. [для студ. філол спец. вищ. навч. закл.] / Галич О., Назарець В., Васильєв Є. К. : Либідь, 2001. 488 с.
41.Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И.Р. Гальперин. М. : Наука, 1981. 139 с.
42.Гарднер Дж. Жизнь и время Чосера / Дж. Гарднер ; [пер. с англ. З. Гачечиладзе]. М. : Радуга, 1986. 448 с.
43.Гаспаров М.Л. Сюжет и идеология в эзоповских баснях / М.Л. Гаспаров // Вестник древней истории. 1968. № 3. С. 116 120.
44.Гаспаров М. Л. Басни Езопа / М.Л. Гаспаров // Басни Езопа. М. : Наука, 1968. С. 6 23.
45.Гаспаров М.Л. Античная литературная басня (Федр и Бабрий) / М.Л. Гаспаров. М. : Наука, 1971. 280 с.
46.Гаспаров М.Л. Об античной поэзии: Поэты. Поэтика. Риторика / М.Л. Гаспаров. Спб. : Азбука, 2000. 480 с.
47.Гачев Г.Д. Содержательность художественных форм. (Эпос. Лирика. Театр) / Г.Д. Гачев. М. : Просвещение, 1968. 302 с.
48.Гачев Г.Д. Жизнь художественного сознания. Очерки по истории образа / Г.Д. Гачев. М. : Искусство, 1972. 200 с.
49.Гачев Г.Д. Неминуемое. Ускоренное развитие литературы / Г.Д. Гачев. М. : Художественная литература, 1989. 431 с.
50.Гегель Г.В.Ф. Басня / Г.В.Ф. Гегель // Лекции по эстетике. СПб. : Наука, 1999. Т. 1. С. 420 427.
51.Главацька Ю.Л. Напрями еволюції стилю байки: від античної до англомовної байки 19-20 століть / Ю.Л. Главацька // Філологічні науки. Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. Том 67. С. 8 11.
52.Главацька Ю.Л. Становлення байки як жанру / Ю.Л. Главацька // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. праць. Випуск ХХХ. Херсон : Видавництво ХДУ, 2005. С. 36 39.
53.Главацька Ю.Л. Фреймове моделювання байки Б. Мандевіля The Grumbling Hive: or, Knaves Turn’d Honest” / Ю.Л. Главацька // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика : зб. наук. праць. Вип. 2. Херсон : Видавництво ХДУ, 2005. С. 331 339.
54.Главацька Ю.Л. Історична ретроспектива англомовної байки: тенденції та зміни в її композиційно-смисловій структурі / Ю.Л. Главацька // Мова і культура. Вип. 9. К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. Том Х (98) : Художня література в контексті культури. С. 61 68.
55.Главацька Ю.Л. Еволюція комічної тональності в композиційно-смисловій структурі англомовної байки / Ю.Л. Главацька // Нова Філологія : зб. наук. праць. Вип. 26 : Функціональне та лінгвопрагматичне вивчення мовних одиниць. Актуальні питання лінгвістики тексту та дискурсології. Запоріжжя : ЗНУ, 2007. С. 24 30.
56.Главацька Ю.Л. Композиційно-смислова модель розгортання смислу тексту байки із гумористичною тональністю (на матеріалі текстів байок доби Реалізму) / Ю.Л. Главацька // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія : Романо-германська філологія. Харків : Константа. 2007. № 782 . С. 140 143.
57.Главацька Ю.Л. Текст англомовної байки у різних наукових парадигмах: дослідження її композиційно-смислової структури / Ю.Л. Главацька // Наукові записки. Вип. 75 (3). Серія : Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. С. 156 160.
58.Глинка К. Теория юмора / К. Глинка. М. : ИП Хоружевский А.И., 2004. 224 с.
59.Гончаров Б.П. К проблеме литературоведческой поэтики. (Споры о содержательной природе стиха) / Б.П. Гончаров // Литературные направления и стили. М. : Изд-во Московск. ун-та, 1976. С. 140 156.
60.Гриб В.Р. Избранные работы. Статьи и лекции по зарубежной литературе / В.Р. Гриб. М. : Гос. изд-во Художественной литературы, 1956. 415 с.
61.Гуляев Н.А. Теория литературы : учеб. пособ. [для филол. спец. пед. ин-тов] / Н.А. Гуляев. М. : Высшая школа, 1985. 271 с.
62.Гуревич А.Я. Средневековый мир: Культура безмолвствующего большинства / А.Я. Гуревич. М. : Искусство, 1990. 396 с.
63.Гюббенет И.В. К проблеме понимания литературно-художественного текста / И.В. Гюббенет. М. : Изд-во МГУ, 1981. 110 с.
64.Данилова Т.В. Архетипические корни притчи / Т.В. Данилова // Рациональность и семиотика дискурса. К. : Наукова думка, 1994. С. 59 73.
65.Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / Т.А. ван Дейк. М. : Прогресс, 1989. 312 с.
66.Деркач Б.А. І.А. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі: дис. доктора філол. наук : 10.01.03 / Деркач Борис Андрійович. К., 1975. 385 с.
67.Дземидок Б.О. О комическом / Б.О. Дземидок. М. : Прогресс, 1974. 223 с.
68.Дмитренко В.А. Семантическая структура басни / В.А. Дмитренко // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур : мат-ли ІХ Міжнар. конф. Днепропетровск : Пороги”, 2003. С. 122 124.
69.Дмитренко В.А., Уткина Г.Ф. Басня как тип текста / В.А. Дмитренко, Г.Ф. Уткина // Другі Каразинські читання : 2 століття Харківської лінгвістичної школи : мат-ли Всеукр. наук. конф., 5 лютого 2003. Харків : Константа, 2003. С. 48 49.
70.Домашнев А.И. Интерпретация художественного текста / А.И. Домашнев, И.П. Шишкина, Е.А. Гончарова. М. : Просвещение, 1989. 208 с.
71.Дук П.О. Лінгвостилістична характеристика німецьких гумористичних віршів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / П.О. Дук. Харків, 2007. 20 с.
72.Еко У. Поетика відкритого твору / У. Еко // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. ; [пер. з італ. А.Г. Погоняйло, В.Г. Резник]. Львів : Літопис. 1996. C. 406 419.
73.Ермакова О.П. Ирония ложь шутка / О.П. Ермакова // Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. М. : Индрик, 2007. С. 219 229.
74.Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных школ когнитивной лингвистики / С.А. Жаботинская // С любовью к языку. М. ; Воронеж : ИЯ РАН ; Воронежский госуниверситет, 2002. С. 115 123.
75.Жаботинська С.А. Посесивна конструкція і концептуальні трансформи / С.А. Жаботинська // Мова. Людина. Світ. К. : КНЛУ, 2006. С. 178 192.
76.Жигадло О.Ю. Парадоксальні висловлення в англомовному художньому дискурсі: лінгвокогнітивний та прагматичний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / О.Ю. Жигало. К., 2006. 19 с.
77.Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика: Избранные труды / В.М. Жирмунский. Л. : Наука, 1977. 407 с.
78.Завьялова А.А. Проблемы композиции гуманистической публицистики немецкого Возрождения. Традиции и новаторство / А.А. Зав’ялова. М. : МГПИ им. В.И. Ленина, 1983. С. 153 166.
79.Зализняк Анна А. Юмор и остроумие в европейской культурной перспективе / А. Зализняк // Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. М. : Индрик, 2007. С. 550 559.
80.Земская Е.А. Речевые приемы комического в современной литературе / Е.А. Земская // Исследования по языку современных писателей. М. : Изд-во АН СССР, 1959. С. 215 278.
81.Земская Е.А. Веселое словообразование / Е.А. Земская // Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. М. : Индрик, 2007. С. 642 650.
82.Иванова Т.П. Композиционно-смысловая и синтаксическая структура краткого газетного текста : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 Германские языки” / Т.П. Иванова. М., 1975. 40 с.
83.Иванова Е.И. Юмор: психология и лингвистика / Е.И. Иванова, С.Н. Ениколопов // Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. М. : Индрик, 2007. С. 651 658.
84.Іваненко С.М. Поліфонія тексту / С.М. Іваненко. К. : Вид. центр КДЛУ, 1999. 318 с.
85.Карасик А.В. Лингвокультурные характеристики английского юмора