Козак Тетяна Михайлівна. Організаційно-педагогічні засади впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації

brief description

Козак Тетяна Михайлівна. Організаційно-педагогічні засади впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації : дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. — Дрогобич, 2007. — 278арк. — Бібліогр.: арк. 173-199
Козак Т.М. Організаційно-педагогічні засади впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки. Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2007.
Дисертація присвячена проблемам теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних засад впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах України.
На основі аналізу документів, покладених в основу інтеграційних процесів, педагогічної та методичної літератури, наукових праць з теми дисертації, порівняння кредитних систем у ВНЗ окремих країн Європи і США, експериментального дослідження встановлено позитивні і негативні чинники впровадження кредитно-модульної системи в освітній простір України, виявлено і обґрунтовано організаційні та педагогічні засади.
Поняття організаційно-педагогічні засади” тлумачиться як діяльність освітян всіх рівнів, спрямована на реалізацію чинників, що визначають сутність системи організації навчання, забезпечують активність усіх учасників навчального процесу, стимулюють свідоме засвоєння навчального матеріалу, впливають на ефективність педагогічного процесу в цілому.
Доведено, що гнучкість побудови навчального процесу, варіативність його компонентів, відмова від уніфікованих моделей навчання, які ігнорують особистісні характеристики студента, перенесення центру ваги підготовки спеціаліста на самостійну роботу, впровадження інноваційних технологій, посилення зв’язку між студентом і викладачем через удосконалення методики контролю знань дають можливість підвищити результативність навчання та якість підготовки фахівця.