КРАВЧЕНКО ГАННА ЮРІЇВНА Освоєння вчителями початкової школи педагогічних інновацій в умовах внутрішньошкільної науково-методичної роботи

brief description

Харківський державний педагогічний університет
ім. Г. С. Сковороди

На правах рукопису

КРАВЧЕНКО ГАННА ЮРІЇВНА
УДК 371.13:373.13

ОСВОЄННЯ ВЧИТЕЛЯМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ
В УМОВАХ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОЇ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

13.00.04 теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук,
доцент
Гавриш Ірина Володимирівна

Харків - 2003

ЗМІСТ

Вступ .................................................................................................

2

Розділ І Теоретичні питання освоєння вчителями початкових класів педагогічних інновацій в умовах внутрішньошкільної науково-методичної роботи

13

1.1

Загальне уявлення про фактори, сутність і значення освітніх інновацій, що відбуваються в системі загальної освіти в Україні

13

1.2.

Аналіз стану проблеми становлення вчителя початкової школи як суб'єкта інноваційної професійної діяльності в умовах внутрішньошкільної науково-методичної роботи

32

1.3.

Теоретичне обґрунтування сутності та компонентів технології освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій........................................

51

Висновки ........................................................................

84

Розділ ІІ Експериментальна апробація технології освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій в процесі внутрішньошкільної науково-методичної роботи .......................................................

94

2.1.

Загальна методика проведення експерименту

94

2.2.

Діагностика вихідного рівня готовності вчителів початкових класів до впровадження директивних освітніх нововведень в навчально-виховний процес початкової школи

105

2.3.

Технологія освоєння вчителями початкових класів директивних освітніх інновацій та її експериментальна апробація в умовах роботи методичних об'єднань

121

2.4.

Аналіз результатів експериментального дослідження

150

Висновки ........................................................................

167

Загальні висновки

173

Список використаних джерел .....................................................

177

Додатки ............................................................................................

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку освіта в Україні зазнає радикальних змін. Упродовж останнього десятиріччя в концептуальних підходах до її розбудови все виразніше утверджуються цінності гуманістичної педагогіки. На зміну жорсткій уніфікації загальноосвітніх навчальних закладів та суворій регламентації їх діяльності приходить диверсифікація та автономізація. Традиційна система освіти, орієнтована на трансляцію вчителем та засвоєння учнями певної суми знань, умінь і навичок, реформується в систему освіти, спрямовану на розвиток особистості школярів.
Перетворення уніфікованої середньої школи на особистісно орієнтований загальноосвітній навчальний заклад вимагає пошуку нових підходів до формування змісту освіти, визначення її структури, а загалом до управління навчально-виховним процесом на нових методологічних і теоретичних засадах. Зрозуміло, що зазначені процеси повинні розпочатися з початкової освіти як однієї з вихідних ланок становлення особистості. І вони вже розпочалися.
Так, сьогодні ми маємо досить чітко окреслену законодавчу базу початкової освіти: закон «Про загальну середню освіту» (1999 р.), «Державний стандарт початкової загальної освіти» (2000 р.), «Національну доктрину розвитку освіти» (2002 р.), в яких відображено тенденції до її гуманізації, передбачено заходи, спрямовані на забезпечення умов для збалансованого фізичного, розумового, емоційно-вольового, морального і соціального розвитку молодших школярів, накреслено орієнтир на виховання особистості, що здатна до самореалізації. Суттєво змінилися і методологія та теорія початкової освіти України: традиційний функціональний підхід, на якому ґрунтувалася радянська педагогічна наука, поступився місцем особистісно орієнтованим технологіям навчання та виховання. Значних змін зазнає і початкова школа. Згідно з новою нормативною базою освіти вона перетворюється на чотирирічну школу.
Кардинальне реформування початкової освіти спричинило виникнення соціального попиту на вчителя, який не тільки опанував стереотипними прийомами педагогічної професії, але й виявляється спроможним до інноваційної професійної діяльності. Разом з тим, за даними теоретико-експериментальних досліджень (Є.Бондаревська, Л.Леонова, Л.Овсянникова О.Савченко та ін.), більшість учителів початкових класів, незалежно від стажу, відчувають серйозні труднощі у впровадженні освітніх інновацій.
Отже, існує реальна суперечність: є законодавча та наукова готовність інноваційно розв`язувати проблеми сучасної початкової освіти, але процес її реформування гальмується через недостатню підготовку освітян до роботи в початковій школі, що зазнає інноваційних перетворень. Розв`язання цієї суперечності розглядається науковцями як необхідна передумова успішності розбудови сучасної системи початкової освіти в Україні на гуманістичних і демократичних засадах.
Як наслідок, традиційна система підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, зміст якої визначався орієнтацією на жорстко регламентований тип професійної діяльності, перестала задовольняти потреби держави, суспільства та школи як у соціокультурному, так і в науково-змістовому й організаційному планах.
Переорієнтація системи безперервної освіти педагогів на потреби суспільства і школи у вчителі, що спроможний до створення, освоєння та впровадження в практику роботи педагогічних інновацій, актуалізувала дослідження проблеми становлення вчителя як суб`єкта освітніх нововведень. Умовно їх можна поділити на два напрями. Перший пов`язаний з вузівським етапом навчання майбутніх педагогів (І.Гавриш, В.Кваша, Л.Подимова, С.Поляков, Л.Седова, В.Сластьонін, О.Хомерики, Н.Юсуфбекова та ін.). У межах цього напряму виявлено організаційно-педагогічні умови й шляхи становлення майбутнього вчителя як суб`єкта інноваційної діяльності під час навчання в педагогічних вищих навчальних закладах.
Другий напрям відображує аспект становлення вчителя як суб`єкта освітніх нововведень в умовах післядипломної педагогічної освіти (К.Ангеловські, О.Козлова, Н.Клокар Ю.Коноржевський, В.Лазарєв, Л.Леонова, Л.Овсяннікова, М.Поташник та ін.). Науково-дослідницька робота в межах цього напряму ще тільки розпочинається. Зокрема, невирішеними залишаються такі важливі питання, як підготовка вчителів до впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів технології особистісно орієнтованого навчання та виховання. Невідкладного розв`язання вимагають і завдання перепідготовки вчителів, що працюють сьогодні в трирічній початковій школі (майже 75 тис. фахівців), з метою забезпечення їх готовності до роботи з 6-річними дітьми.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю усунення суперечності між новим соціальним замовленням на вчителя, спроможного успішно працювати в початковій школі, що зазнає значних інноваційних перетворень, та відсутністю в системі науково-методичної роботи комплексу заходів (який у педагогічній інноватиці отримав назву інноваційного навчання), спрямованих на підвищення кваліфікації вчителів шляхом освоєння ними освітніх нововведень, що впроваджуються на державному рівні.
Зазначене й обумовило вибір теми нашого дослідження «Освоєння вчителями початкової школи педагогічних інновацій в умовах внутрішньошкільної науково-методичної роботи».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану на­укових досліджень Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди за темою «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1 20 0199 U 004104), включеного на конкурсній основі до коорди­наційного плану найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України. Тему затверджено Вченою радою Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди (протокол №1 від 1 березня 2002 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №3 від 27 березня 2002 р.).
Об`єкт дослідження процес становлення вчителя початкових класів як суб`єкта інноваційної професійної діяльності в системі безперервної педагогічної освіти.
Предмет дослідження технологія освоєння вчителями початкових класів освітніх нововведень в процесі внутрішньошкільної науково-методичної роботи.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій в умовах внутрішньошкільної науково-методичної роботи.
В основу дисертаційного дослідження покладено припущення про те, що освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій у процесі внутрішньошкільної науково-методичної роботи (інноваційне навчання педагогів) буде ефективним, якщо:
· інноваційне навчання функціонує як цілісна система, що оптимально включена у внутрішньошкільну науково-методичну роботу завдяки розробці та реалізації технології освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій;
· основною метою інноваційного навчання буде визнано підвищення професійної компетенції вчителів початкових класів шляхом освоєння методології, теорії та технології особистісно зорієнтованого навчання й виховання;
· інноваційне навчання педагогів спрямовується на становлення їх як суб`єктів освітніх інновацій завдяки застосуванню технології «культивування»;
· інноваційне навчання ґрунтується на принципах діяльнісного підходу із застосуванням системи педагогічних задач, змістом яких є освітні нововведення в початковій школі і які пред'являються у логіці їх поетапного ускладнення.
Відповідно до проблеми, об`єкта, предмета, мети та гіпотези сформульовано основні завдання дослідження:
· визначити понятійно-термінологічний апарат дослідження та проаналізувати основні підходи до розв`язання досліджуваної проблеми як на теоретичному, так і на практичному рівнях;
· теоретично обґрунтувати технологію освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій у процесі внутрішньошкільної науково-методичної роботи;
· експериментально перевірити ефективність технології освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій в умовах внутрішньошкільної науково-методичної роботи;
· розробити методичні рекомендації для керівників загальноосвітніх навчальних закладів, керівників методичних об`єднань, вчителів початкових класів, викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів і співробітників інститутів післядипломної освіти педагогів з питань підготовки освітян до освоєння освітніх інновацій.
Методологічну основу дослідження становлять: принципи і закони діалектики, закони і категорії процесу пізнання, системний і діяльнісний підходи, загальнонаукова концепція розвитку інноваційних процесів у суспільстві, концептуальні положення гуманістичної педагогіки.
Теоретичною основою дослідження є основні положення інноватики й педагогічної інноватики (К.Ангеловські, Дж.Бассет, Д.Гамильтон, Н.Гросс, Р.Едем, В.Загвязинський, В.Кваша, М.Кларин, Ю.Коноржевський, В.Лазарєв, Л.Подимова, М.Поташник, В.Сластьонін, А.Хаберман, О.Хомерики, Д.Чен, Н.Юсуфбекова та ін.), праці українських і зарубіжних вчених, присвячені питанням організації внутрішньошкільної науково-методичної роботи в сучасних умовах (М.Дробнохід,, А.Єрмола, І.Жерносєк, Ю.Конаржевський, С.Крисюк, В.Лизинський, О.Моїсеєв, О.Сидоренко, Т.Шамова та ін.). Принципове значення для нашого дослідження мали наукові праці, у яких розкриваються теоретичні та практичні надбання особистісно орієнтованої педагогіки (І.Бех, А.Маслоу, В.Пікельна, С.Подмазін, В.Рибалка, К.Роджерс, О.Савченко, В.Сєриков, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська, І.Якиманська та ін.), висвітлюються закономірності та особливості організації навчально-виховного процесу дітей 6-річного віку (А.Богуш, З.Борисова, О.Кононко, С.Кучеров, В.Ликова, М.Львов, А.Пишкало, З.Плохій, Т.Поніманська, О.Проскура, О.Савченко та ін.), аналізуються теоретичні та технологічні аспекти проблеми забезпечення готовності вчителя до інноваційної професійної діяльності в системі безперервної педагогічної освіти (В.Кваша, О.Козлова, Н.Клокар, Л.Леонова, Л.Овсяннікова, Л.Подимова, С.Поляков, Л.Седова, В.Сластьонін та ін.).
Досягненню мети і розв`язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:
теоретичних: методів ретроспективного, порівняльного та системного аналізу для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, розгляду теоретичних питань з метою визначення понятійно-категоріального апарату дослідження, обґрунтування педагогічних умов і технології освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій;
емпіричних: педагогічного експерименту для перевірки гіпотези дослідження, прогностичних методів (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик), діагностичних методів (анкетування, тестування, бесіди, опитування), обсерваційних методів (спостереження, самоспостереження, самооцінки) для виявлення рівня готовності вчителів початкових класів до впровадження освітніх інновацій в навчально-виховний процес початкової школи;
методів математичної статистики для статистичного групування експериментальних даних і перевірки статистичної гіпотези.
Експериментальна база та етапи дослідження.
Дослідно-експериментальна робота виконувалася в загальноосвітніх навчальних закладах №№ 88, 105, 131, 171 м.Харкова, Зеленогайській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеню, навчально-виховному комплексі №2 м.Дергачів Харківської області. Усього дослідженням було охоплено 875 учнів початкових шкіл і 145 педагогів.
Дослідження здійснювалось в три етапи протягом 1994-2002 рр.
На першому етапі (19941997 рр.) аналізувались наукові джерела за темою дослідження, вивчався стан підготовки вчителів початкових класів до освоєння освітніх інновацій, проводився констатуючий експеримент.
На другому етапі (1997-2000 рр.) здійснювалося теоретичне обґрунтування технології освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій у процесі внутрішньошкільної науково-методичної роботи, виявлялись її компоненти, відбувалась її експериментальна перевірка.
На третьому етапі (2001-2002 рр.) продовжувалось експериментальн

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати науково-експериментальної роботи дозволили зробити такі висновки:
1. Встановлено, що в процесі впровадження нової освітньої парадигми в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів виникла реальна суперечність між законодавчими гарантіями та науковим забезпеченням інноваційного розв’язання проблем сучасної початкової школи, з одного боку, і недостатнім рівнем готовності педагогічних кадрів до професійної діяльності в умовах кардинального реформування системи загальної освіти України, з іншого. З’ясовано, що традиційні підходи до організації внутрішньошкільної науково-методичної роботи не задовольняють потреб сьогодення у всебічній підготовці вчителів початкових класів до освоєння педагогічних нововведень. Виявлено доцільність впровадження в систему науково-методичної роботи комплексу заходів, спрямованих на становлення вчителя як суб`єкта освітніх нововведень, що в педагогічній інноватиці отримав назву інноваційного навчання.
2. Результати проведеного ретроспективного аналізу розвитку системи безперервної педагогічної освіти засвідчили наявність досвіду, який може бути корисним для практичного вирішення сучасних завдань добору науково обґрунтованого змісту, доцільних організаційних форм і ефективних методів інноваційного навчання вчителів початкових класів в Україні. Виявлено, що найперспективнішими в сучасному вітчизняному освітньому просторі є стратегії Шкіл професійного розвитку (ШПР), дослідницько-орієнтованої педагогічної освіти та персонологічної освіти вчителів.
3. Встановлено, що інноваційне навчання здійснюється за трьома напрямами: навчання як формування знань про методологічні засади, перспективні напрями, принципи створення нового в педагогічній теорії та освітній практиці; навчання як освоєння педагогічних нововведень; навчання як підготовка до впровадження та розповсюдження освітніх інновацій. Теоретично обґрунтовано доцільність спрямування інноваційного навчання вчителів початкових класів на освоєння ними освітніх інновацій, що впроваджуються в практику роботи початкової школи на державному рівні.
4. Виявлено педагогічні умови ефективності освоєння вчителями початкової школи освітніх нововведень: а) інноваційне навчання функціонує як цілісна система завдяки розробці та реалізації відповідної технології, що оптимально включена у внутрішньошкільну науково-методичну роботу; б) метою інноваційного навчання визнано становлення вчителя як суб`єкта педагогічних нововведень на основі впровадження технології «культивування»; в) інноваційне навчання спрямовано на підвищення професійної компетентності вчителів початкових класів шляхом освоєння методології, теорії та технології особистісно зорієнтованого навчання й виховання; г) інноваційне навчання ґрунтується на принципах діяльнісного підходу і передбачає застосування системи педагогічних задач, змістом яких є освітні нововведення в початковій школі, і які пред'являються у логіці їх поетапного ускладнення.
5. Теоретично обґрунтовано зміст компонентів технології освоєння вчителями початкових класів освітніх нововведень.
5.1 Цільовий компонент становлення вчителя як суб’єкта педагогічних інновацій, що впроваджуються в практику роботи початкової школи на державному рівні, було конкретизовано у контексті технології «культивування» як комплекс взаємопов’язаних завдань: професійної самоактуалізації педагогів, прийняття ними цілей освітніх нововведень як особистісно значущих, опанування методологією, теорією і технологією інновацій.
5.2. До змістового компоненту увійшли такі блоки-напрями, як підготовка вчителів до впровадження технології особистісно зорієнтованого навчання й виховання в практику роботи початкової школи, забезпечення готовності освітян до роботи з дітьми 6-річного віку, а також до використання 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів.
5.3. Сутнісною складовою при розробці процесуально-діяльнісного компоненту виявилась система навчально-педагогічних задач, особистісно значущих за мотиваційною спрямованістю, комплексних за змістом, проблемно-пізнавальних за характером розумової діяльності, предметно-моделюючих за своїм складом.
5.4. Розробка контрольнокоригуючого компоненту передбачала створення системи моніторингових і коригуючих заходів, спрямованих на підвищення ефективності інноваційного навчання вчителів.
5.5. Оцінно-результативний компонент включав в себе комплекс діагностичних процедур, спрямованих на виявлення динаміки показників рівня готовності вчителів початкових класів до впровадження освітніх інновацій.
6. Визначено етапи реалізації технології освоєння вчителями початкових класів освітніх інновацій (орієнтувальний, проблемно-пошуковий, моделюючий і творчий), цілі кожного етапу (досягнення педагогами певного рівня освоєння педагогічного нововведення) і відповідні цілям типи і класи навчально-педагогічних задач.
7. Проведена експериментальна робота довела ефективність технології освоєння вчителями початкових класів педагогічних нововведень і дозволила виявити систему заходів, що забезпечують можливість її реалізації в умовах внутрішньошкільної науково-методичної роботи.
7.1.Доведено доцільність організації процесу становлення вчителя як суб’єкта освітніх нововведень на засадах технології «культивування». Про це, зокрема, свідчить динаміка зрушень у показниках рівня сформованості мотиваційної готовності до впровадження педагогічних інновацій у членів експериментальних і контрольних груп, що відповідно становить: творчий рівень: +8,4 %, +2,2 %; евристичний рівень: +14,6 %, 0%; репродуктивний рівень: -16,6 %, +2,1 %; низький рівень: -6,2%, -4,3%.
7.2.Виявлено доцільність використання в інноваційному навчанні вчителів системи навчально-педагогічних задач, змістом яких є педагогічні нововведення в початковій школі і які пред’являються за логікою поетапного ускладнення. Про це, зокрема, свідчить динаміка зрушень у показниках рівня сформованості знань теоретико-методологічних основ особистісно зорієнтованого навчання й виховання членів експериментальних і контрольних груп, що відповідно становить: творчий рівень: + 8,3 %, 0 %; евристичний рівень: +12,5 %, + 2,1 %; репродуктивний рівень: - 12,5 %, 0 %; низький рівень: 8,4%, -2,2 %. Динаміка зрушень у показниках рівня сформованості умінь щодо запровадження ідей особистісно зорієнтованого навчання й виховання в експериментальних і контрольних групах відповідно становить: творчий рівень: +10,4%, +2,2%; евристичний рівень: +8,3%, +2,2%; репродуктивний рівень: +14,5%, -2,2 %; низький рівень: -33,3%, 2,2%.
8. У процесі наукового пошуку встановлено існування об’єктивної необхідності у подальшому дослідженні всього комплексу питань, що стосуються проблеми становлення вчителя початкових класів як суб`єкта інноваційної професійної діяльності. До перспективних напрямів дослідження названої проблеми доцільно віднести питання конструювання змісту навчальних курсів з основ педагогічної інноватики та наукових педагогічних досліджень, розробки відповідних педагогічних технологій, забезпечення умов для набуття вчителями досвіду створення власних освітніх новацій.