МАЛОФОРМАТНИЙ АНГЛОМОВНИЙ ПОЛІТИКО-БІОГРАФІЧНИЙ ТЕКСТ: СТРУКТУРНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ІВАНІНА Тетяна Вікторівна

УДК 811. 111’42’37(42:73):32(03)

МАЛОФОРМАТНИЙ АНГЛОМОВНИЙ
ПОЛІТИКО-БІОГРАФІЧНИЙ ТЕКСТ:
СТРУКТУРНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник

доктор філологічних наук,

професор,

Новикова Марина Олексіївна

Харків 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........
ВСТУП..........
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАЛОФОРМАТНОГО ПОЛІТИКО-БІОГРАФІЧНОГО ТЕКСТУ
1.1. Онтологічні і гносеологічні засади лінгвістичного дослідження малоформатного політико-біографічного тексту ............
1.2. Новітні підходи до аналізу малоформатного політико-біографічного тексту...........................................................................................................................
1.2.1. Структурно-семантичний підхід...........................................................
1.2.2. Когнітивний підхід.................................................................................
1.2.3. Структурно-семіотичний підхід............................................................
1.3. Категоріальні ознаки малоформатного політико-біографічного тексту....
1.4. Жанрова класифікація малоформатного політико-біографічного тексту...
Висновки до першого розділу........................................................................
РОЗДІЛ 2. МАЛОФОРМАТНИЙ ПОЛІТИКО-БІОГРАФІЧНИЙ ТЕКСТ: ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
2.1. Актуалізація базових аксіологічних понять у малоформатному політико-біографічному тексті.................................................................
2.2. Конотативна оцінна інформація..................
2.3. Розподіл оцінної інформації в енциклопедичному політико-біографічному тексті: британська й американська лінгвотрадиції...........................................
2.4. Розподіл оцінної інформації в навчальному політико-біографічному тексті: британська й американська лінгвотрадиції...................
2.5. Розподіл оцінної інформації в агітаційному політико-біографічному тексті: британська й американська лінгвотрадиції...................
2.6. Розподіл оцінної інформації: кроскультурний аналіз...........
Висновки до другого розділу.............
РОЗДІЛ 3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОЦІННОСТІ В МАЛОФОРМАТНОМУ ПОЛІТИКО-БІОГРАФІЧНОМУ ТЕКСТІ: УНІКУЛЬТУРНИЙ І КРОСКУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ
3.1. Методика аналізу малоформатного політико-біографічного тексту..............
3.2. Національна специфіка репрезентації системи цінностей у малоформатному політико-біографічному тексті. ..................................................
3.3. Концептуальні характеристики малоформатного політико-біографічного тексту
3.3.1. Британський і американський енциклопедичний політико-біографічний текст................................................................................................
3.3.2. Британський і американський навчальний політико-біографічний текст........................................................................................................................
3.3.3. Британський і американський агітаційний політико-біографічний текст........................................................................................................................
3.4. Концептуальні засади універсальності і етноспецифічності МПТ.................
3.5. Семіотичний простір британського й американського малоформатного політико-біографічного тексту..................................................................................
3.5.1. Семіотичний простір енциклопедичного політико-біографічного тексту...................................................................................................................
3.5.2. Семіотичний простір навчального політико-біографічного тексту....................................................................................................................
3.5.3. Семіотичний простір агітаційного політико-біографічного тексту...................................................................................................................
3.5.4. Національна специфіка репрезентації афективів в англомовному малоформатному політико-біографічному тексті...........................................
Висновки до третього розділу....................................................................
Загальні висновки....................................................................................................
Список використаних джерел....................................................................

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Ам американська лінгвокультурна традиція
Бр британська лінгвокультурна традиція
ВНЗ вищий навчальний захід
ДОІ денотативна оцінна інформація
КОІ конотативна оцінна інформація
МПТ малоформатний політико-біографічний текст

ВСТУП

Глобальні соціокультурні зрушення, що мали місце у другій половині ХХстоліття, суттєво вплинули на всі без винятку сфери життя світової спільноти і знайшли своє відображення у політичному дискурсі. На тлі підвищеного інтересу до змін, що відбуваються в мові в зв’язку з політичними подіями, об’єктом уваги лінгвістів стало лінгвальне моделювання політичного дискурсу: осмислюються механізми породження і функціонування політичних текстів [11, 12, 56, 101, 116, 144, 168, 178, 189, 190, 199, 200, 218, 228, 245, 246], здійснюється аналіз мовленнєвої поведінки політичних лідерів [30, 51, 130, 173, 186, 211, 213, 214, 240], вивчаються риторичні й вербальні стратегії, які використовуються учасниками політичної комунікації [2, 13, 21, 31, 35, 184, 197, 198, 237].
Важливе місце в структурі політичного дискурсу посідає політико-біографічний текст, який не лише активно застосовується в процесі політичної комунікації (особливо під час виборчих кампаній), але й відіграє вагому роль у формуванні іміджу громадського діяча. Саме політико-біографічний текст, впливаючи на свідомість реципієнтів, значною мірою детермінує їхнє ставлення до того чи іншого політичного лідера, зумовлює характер громадської думки і, зрештою, певний вибір. З огляду на роль зазначеного типу тексту в політичній комунікації та суспільно-громадському житті сучасного соціуму й глобалізованого світу в цілому його вивчення є досить важливим, науково доцільним і логічно обґрунтованим. Дослідження лінгвальних особливостей політико-біографічного тексту покликане дати цілісне уявлення про його іманентні риси й властивості, про жанрові різновиди й структуру, про характер кореляції актуалізованих у ньому аксіологічних понять зі специфікою ментальності соціуму та його лінгвокультурною традицією.
Здійснення такого комплексного лінгвістичного аналізу малоформатного політико-біографічного тексту дозволить виявити загальні закономірності його інформаційного структурування (обов’язкові компоненти, послідовність їх репрезентації, семантико-семіотичне наповнення та ін.), і запропонувати мовний алгоритм побудови таких текстів, а також уможливить створення універсальних моделей для різних жанрових типів політико-біографічного тексту, сукупність яких є елементами політико-біографічного дискурсу.
Для лінгвістичного дослідження релевантною є класифікація, в основі якої лежить обсяг текстового простору. Доцільність першочергового звернення до малоформатних текстів цього типу (енциклопедичний, навчальний, агітаційний) зумовлена тим, що саме в них закладається усталений схематичний комплекс текстотворення. Крім того, ці тексти по суті виробляють своєрідний шаблон, який досить часто використовується при формуванні наративних стратегій усіх без винятку політико-біографічних текстів.
Хоча малоформатний політико-біографічний текст вже упродовж тривалого часу залишається предметом уваги багатьох учених, його дослідження з точки зору структурно-семантичних особливостей і специфіки семіотичного простору на сьогодні далекі від завершеності.
Усе це засвідчує актуальність цієї роботи, яка зумовлена постійно зростаючим інтересом сучасного мовознавства до лінгвістики тексту в прагматичному та структурно-семіотичному ракурсах, зокрема, до структурування політичного тексту та мовного вираження його ідейно-смислових пріоритетів; стійкою увагою до його структурного і прагматичного аспектів; високою уживаністю малоформатного політико-біографічного тексту. Актуальним завданням нашого аналізу малоформатного політико-біографічного тексту є виділення інформаційних блоків та семіотичних знаків у його структурі, а також встановлення особливостей їх вербалізації в текстах цього типу відповідно до британської та американської лінгвокультурних традицій.
Зв’язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на кафедрі теорії та практики перекладу і соціолінгвістики Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського за темою Соціолінгвістична варіативність у мові та мовленні” (номер державної реєстрації №0104U005407; індекс УДК8011). Тема дослідження затверджена Вченою радою Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського, протокол №5 від 26.03.2004р.
Мета дослідження полягає у визначенні структурних та прагматичних особливостей англомовного малоформатного політико-біографічного тексту через виявлення корелятивних зв’язків між іманентними характеристиками малоформатного політико-біографічного тексту та лінгвокультурними пріоритетами США та Великої Британії.
Досягнення мети дослідження передбачає реалізацію таких завдань:
· визначити сутність поняття „малоформатний політико-біографічний текст”;
· розробити алгоритм застосування структурно-семантичного, когнітивного та семіотичного підходів для дослідження малоформатного політико-біографічного тексту;
· виявити структурно-семантичні та семіотичні особливості основних жанрових різновидів малоформатного політико-біографічного тексту;
· установити специфіку рубрикаційного розподілу інформації в малоформатному політико-біографічному тексті та визначити унікультурні й кроскультурні ознаки розподілу аксіологічно маркованої інформації малоформатного політико-біографічного тексту;
· змоделювати семіотичний простір британського та американського малоформатного політико-біографічного тексту за характером референції та конотативною маркованістю;
· застосовуючи структурно-семантичний, когнітивний та семіотичний підходи, з’ясувати універсальні та етноспецифічні структурні й прагматичні особливості британського та американського малоформатного політико-біографічного тексту.
Об’єктом дослідження є малоформатний політико-біографічний текст кінця ХХст. британської та американської лінгвокультурних традицій.
Предметом аналізу виступають вербальні засоби вираження структурного й прагматичного аспектів британського й американського малоформатного політико-біографічного тексту.
Матеріалом дослідження стали британські й американські малоформатні політико-біографічні тексти, дібрані з більш ніж 450 енциклопедичних, навчальних та агітаційних політико-біографічних текстів кінця ХХ ст.
Відповідно до мети й завдань дослідження його методологією обрано системний підхід до об’єкта: структурно-семантичні особливості тексту (І.В.Арнольд, І.Р.Гальперин, В.А.Кухаренко, Ю.М.Лотман, Н.М.Разінкіна, О.О.Селіванова, P.Agricola, M.A.Halliday, R.Hasan, R.Harweg, D.Mumby); лінгвістичний аналіз політичного дискурсу (С.О.Манік, К.С.Серажим, О.С.Фоменко, К.А.Чабан, О.І.Шейгал, M.Edelmann, M.Foucault, J.Gruner, M.Pardo, T.Van Dijk); прагматичні, функціонально-семантичні, лексичні та структурні параметри тексту (Ю.Д.Апресян, Н.Д.Арутюнова, О.М.Вольф, В.І.Говердовський, І.М.Колегаєва, Л.М.Киричук, Г.Г.Москальчук, Г.І.Приходько, Й.О.Стернін, G.Brown, G.Cook, M.Coulthard, G.Leech, L.Sornicola, R.Tomlin); концептуальний аналіз тексту (М.М.Болдирев, А.Вежбицька; С.О.Жаботинська, О.Є.Кибрик, І.С.Шевченко, W.Chafe, R.Dirven, G.Lakoff).
Методи дослідження охоплюють: тезаурусний для аналізу значення лексичних одиниць; метод кількісної обробки фактичного матеріалу для об’єктивного визначення кількісних показників оцінної лексики та афективів у британському та американському малоформатних політико-біографічних текстах; функціональний для аналізу тексту на двох рівнях: гіпертекстовому (лексико-семантичний контекст) і текстовому (сюжетний контекст); структурний для вивчення зосередженості оцінних компонентів у досліджуваному типі тексту; порівняльно-зіставний для виявлення універсальних і національно-своєрідних складових малоформатного політико-біографічного тексту в британській та американській лінгвотрадиціях; концептуальне моделювання для виділення слотів і структурування концепту „політик”.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:
· встановлено, що малоформатний політико-біографічний текст є специфічною єдністю категоріальних ознак, які визначаються його онтологічними властивостями;
· запропоновано алгоритм застосування структурно-семантичного, когнітивного та семіотичного підходів для дослідження малоформатного політико-біографічного тексту, що дозволяє виявити як універсальні, так і етноспецифічні лінгвальні та позалінгвальні характеристики малоформатного політико-біографічного тексту у різних лінгвотрадиціях;
· описано структурно-семантичні та семіотичні особливості основних жанрових різновидів (енциклопедичного, навчального й агітаційного) малоформатного англомовного політико-біографічного тексту;
· побудовано рубрикаційну модель малоформатного політико-біографічного тексту та з’ясовано специфіку її лексичного наповнення;
· окреслено семіотичний простір малоформатного політико-біографічного тексту у трьох жанрових різновидах (енциклопедичному, навчальному, агітаційному) в британській та американській лінгвотрадиціях;
· з’ясовано універсальні та етноспецифічні характеристики британського та американського малоформатного політико-біографічного тексту.
Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена у наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Малоформатний англомовний політико-біографічний текст, домінантою якого є постать політика, являє собою структурно, когнітивно та семіотично зумовлену цілісність, варіювання якої відбувається залежно від прагматичних та лінгвокультурних чинників. Його структурно-композиційний аспект характеризується провідною категорією інформаційної достовірності, що забезпечується наданням відомостей про політиків у формі хронологічно / нехронологічно послідовних інформаційних блоків. Смисловий простір цього типу тексту, організований за стереотипами британської й американської лінгвокультур, визначається набором інформаційних сегментів у структурі малоформатного політико-біографічного тексту, які мають специфічне наповнення оцінними компонентами.
2. За структурно-мовними, когнітивними та дискурсивно-структурними характеристиками жанровими різновидами малоформатного політико-біографічного тексту є енциклопедичний, навчальний та агітаційний політико-біографічні тексти, які демонструють різний ступінь подібності структури, стилю, змісту, потенційного адресата, комунікативної мети.
3. Рубрикаційна модель малоформатного політико-біографічного тексту складається з трьох інформаційних блоків: індивідуально-особистісного, неполітичного і власне політичного, місце яких на шкалі інформаційних пріоритетів залежить від лінгвокультурної традиції та жанрового різновиду; послідовність блоків визначається етнокультурними особливостями британської й американської лінгвотрадиції.
4. Наявність оцінних компонентів та частотність їх уживання в малоформатному політико-біографічному тексті розглядається як непряма оцінність, зумовлена ментальними настановами британської й американської лінгвотрадицій.
5. Семіотичний простір малоформатного англомовного політико-біографічного тексту є системою вербальних політичних знаків (загальних і політичних афективів), які орієнтуються на обслуговування сфери політичної комунікації та характеризуються наявністю широкого спектру конденсованих конотацій політико-дискурсивного та ситуативно-смислового характеру. До основних параметрів мовного структурування семіотичного простору малоформатного політико-біографічного тексту належать семантичні поля, де ядерними є такі політичні афективи power”, unity”, cooperation”, freedom”, social equality”, leadership” та ін.
6. Британському й американському малоформатним політико-біографічним текстам притаманне спільне жанрово-комунікативне членування й інформаційне наповнення; лінгвокультурні розбіжності пов’язані з домінуючими лінгвокультурними концептами та політичними традиціями, стосуються інформаційних пріоритетів та мовних засобів оцінності.
7. Британському малоформатному політико-біографічному тексту притаманне домінування неполітичного контексту: оцінка суспільної діяльності політика дається, виходячи з його природних рис і особистісних якостей, що сформувалися під впливом цього оточення. Загальна оцінка діяльності політичного діяча здійснюється переважно меліоративними лексемами, що називають його індивідуальні риси, зокрема, рішучість, активність, а також успіх у передвиборчій кампанії.
8. У американському малоформатному політико-біографічному тексті спостерігається тенденція до вибудови взаємопов’язаної єдності образу політичного діяча, політичної влади, політичних процесів. Модель тексту характеризується домінуванням власне політичних блоків інформації, на тлі яких подаються неполітичні дані про освіту політика і місце його народження. Біографія політичного діяча подається в контексті загальнонаціональних подій.
Теоретична значущість дисертаційної роботи полягає в тому, що внаслідок застосування структурно-семантичного, когнітивного та семіотичного підходів до аналізу британського та американського малоформатного політико-біографічного тексту зроблено внесок у розвиток лінгвістики тексту і теорії дискурсу. Дані про структурні й прагматичні особливості тексту поглиблюють розуміння корелятивних зв’язків між іманентними характеристиками тексту та лінгвокультурними пріоритетами.
Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні малоформатного політико-біографічного тексту як специфічного типу; в аналізі його структурного та прагматичного аспектів, а також у виявленні універсальних та етноспецифічних характеристик британського та американського малоформатного політико-біографічного тексту.
Практична цінність отриманих результатів визначається можливістю їхнього використання у практичних та теоретичних курсах зі стилістики англійської мови (розділ „Структурна стилістика”), спецкурсах з теорії комунікації, соціолінгвістики, функціональної лінгвістики, а також у практиці PR, у подальших наукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Основні положення дисертації пройшли апробацію на об’єднаних засіданнях кафедр факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна і були обговорені на: всеукраїнському науковому форумі ,,Сучасна англістика: стереотипність і творчість” (Харків, 16 травня, 2006 року); Четвертій Міжнародній науковій конференції ,,Міжкультурні комунікації: традиції і нові парадигми” (Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Алушта, 24 28 травня 2005 року); Другій Міжнародній науково-практичній конференції ,,Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, Горлівка, 19 20 травня 2005 року); Науковій конференції ,,Переклад у ХХІ столітті (Військовий інститут внутрішніх військ МВС України, Харків, 11 березня 2005 року); тринадцятій Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго ,,Мова і культура (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 28 червня 2 липня 2004 року); Міжнародній конференції ,,Пушкінські Читання” (Таврійський національний університет їм. В.І.Вернадського, Алупка, 19 22 вересня 2002 року); шести Міжнародних науково-практичних конференціях ,,Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (Гуманітарний університет ,,Запорізький інститут державного та муніципального самоврядування”, Запоріжжя, 15 16 листопада 2001 року, 10 11 жовтня 2002 року, 30 31 жовтня 2003 року, 28 29 жовтня 2004 року, 27-28 жовтня 2006 року, 5-6 жовтня 2006 року); двох Міжнародних науково-практичних конференціях ,,Актуальні проблеми перекладознавства і філології” (Волинський інститут економіки та менеджменту, Луцьк, 30 травня 1 червня 2002 року, 27 29 травня 2004 року).
Публікації. Результати дослідження викладені у 17публікаціях автора (одинадцяти статтях, вісім з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і шести тезах доповідей на всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях).
Cтруктура і обсяг роботи. Дисертаційна робота загальним обсягом 200сторінок (обсяг основного тексту 175сторінок) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (296позицій), та ілюстративного матеріалу (49найменувань). У дисертації подано 5таблиць і 32ілюстрації.
У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт і предмет дослідження, окреслено мету й конкретні завдання, описано його матеріал, методологічні основи й методи дослідження, сформульовано основні положення роботи, що виносяться на захист, висвітлено її наукову новизну, теоретичне і практичне значення.
У першому розділі „Теоретичні засади лінгвістичного дослідження малоформатного політико-біографічного тексту” в рамках структурно-семантичного, когнітивного і структурно-семіотичного підходів визначено його текстоутворюючі особливості, функціональну варіативність, жанрову класифікацію, композиційно-смислову структуру.
У другому розділі „Малоформатний політико-біографічний текст: прагматичний аспект” розглядаються базові аксіологічні поняття, особливу увагу зосереджено на композиційно-смисловій структурі малоформатного політико-біографічного тексту як засобу вираження імпліцитної оцінки.
Третій розділ „Актуалізація оцінності в малоформатному політико-біографічному тексті: унікультурний і кроскультурний аналіз” присвячено дослідженню структурно-семантичних та семіотичних особливостей трьох жанрових різновидів британського та американського малоформатного політико-біографічного тексту (енциклопедичного, навчального, агітаційного), а також визначенню їх універсальних і етноспецифічних характеристик, розглядається семіотичний простір малоформатного політико-біографічного тексту за характером референції та конотативною маркованістю.
У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дослідження, окреслюються перспективи подальших студій з обраної проблематики.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити низку загальних висновків відносно природи малоформатного політико-біографічного тексту й варіювання його властивостей у британській та американській лінгвокультурах.
Малоформатний політико-біографічний текст є лінгвокогнітивним феноменом, що характеризується представленням етапів життя політичних діячів у структурно-композиційному порядку, який зумовлений ментальними установками етносу, до якого належить продуцент малоформатного політико-біографічного тексту.
Малоформатний політико-біографічний текст як специфічний жанр політичного дискурсу в доступній емоційно-смисловій формі доносить до реципієнта (індивіда, групи та спільноти в цілому) загальні уявлення про політика, які суспільно усвідомлені як необхідні.
Лінгвістичний аналіз малоформатного політико-біографічного тексту передбачає структурно-семантичний підхід (з’ясовує специфіку кореляції формальних чинників текстотворення і змістового поля, зокрема інформаційного й аксіологічного шару), когнітивний підхід (забезпечує моде­лювання ментальних конструктів, які стоять за текстом і опосередковують його породження, сприйняття та дискурсивний розвиток) і структурно-семіотичний підхід (що уможливлює розгляд тексту як знакової системи, яка відбиває специфіку категоризації досвіду в свідомості носіїв мови).
На дискурсивно-структурних, когнітивних, та структурно-мовних підставах виділяємо три жанрові різновиди малоформатного політико-біографічного тексту енциклопедичний, навчальний та агітаційний політико-біографічні тексти.
Найпростішим жанровим різновидом малоформатного політико-біографічного тексту є енциклопедичний, який має на меті суто інформаційний вплив. Його провідними властивостями є стислість та інформаційна насиченість. У реалізації оцінного компонента переважають імпліцитні засоби. Експліцитна оцінність варіюється залежно від лінгвокультурної традиції.
Навчально-науковий різновид політико-біографічного тексту обслуговує освітню сферу. Він характеризується послідовною фактологічністю, спрощеністю системи фактуальної інформації, доступністю, лаконізмом та стандартизованістю викладу. Це зумовлено не лише політико-дискурсивними, але й лінгводидатичними завданнями. Для навчального політико-біографічного тексту характерна апеляція в прихованій формі до соціального та мовно-комунікативного досвіду цільової аудиторії. Він належить до науково-навчального підстилю.
Агітаційний політико-біографічний текст це тип тексту, метою якого є створення не біографії, а політичного іміджу діяча відповідно до конкретної соціальної ситуації та відповідних політичних завдань. Метою агітаційного політико-біографічного тексту можна вважати до певної міри переконцептуализацію політичного світу залежно від традицій суспільства. З їх допомогою відбувається формування соціопсихічного стану адресата через застосування необхідних мовних засобів, які спрямовані передусім на апеляцію до емоцій реципієнта і, таким чином, на створення образу політичного діяча в суспільній свідомості.
Малоформатний політико-біографічний текст являє собою систему ознак, набір яких визначають онтологічні властивості предмета опису життєдіяльність політичного діяча, композиційне і контекстно-варіативне членування. Цей жанр можна віднести до інформативного стилю публіцистики, в рамках якого виділяємо підстилі в відповідно до комунікативної установки тексту: енциклопедичний політико-біографічний текст реалізується в науково-популярному підстилі, навчальний політико-біографічний текст в науково-навчальному, агітаційний політико-біографічний текст у власне публіцистичному.
Будь-яка з розглянутих моделей малоформатного політико-біографічного тексту включає три типи інформаційних блоків (індивідуально-особистісний, неполітичний і власне політичний), які займають на шкалі інформаційних пріоритетів різне місце залежно від лінгвокультурної традиції та жанрового різновиду.
Послідовність інформаційних (тематичних) блоків малоформатного політико-біографічного тексту обумовлює національно-специфічні риси. Зокрема, національно-специфічна послідовність передбачає можливість нехронологічного розташування інформації: в одних джерелах окремі блоки стоять в ініціальній позиції, а в інших у медіальній або фінальній.
Модель британського енциклопедичного і навчального політико-біографічного тексту характеризується висвітленням усіх аспектів життя політичного діяча. У британському енциклопедичному політико-біографічному тексті інформаційні пріоритети вибудовуються таким чином: облігаторна інформація про батьків, адреса резиденції, дані про родинний стан і кількість дітей, зрідка трапляється згадка про віросповідання і володіння діячем іноземними мовами. Інваріантність в енциклопедичному політико-біографічному тексті таких рубрик як „Освіта”, „Державна посада” та „Політична діяльність” свідчить про інформаційні пріоритети британської лінгвокультурної традиції.
Британський агітаційний політико-біографічний текст характеризується наявністю інформаційних компонентів, які розкривають становлення особистості політика (докладна інформація про освіту і родину). Це можна вважати важливою рисою британської лінгвокультурної традиції, оскільки в британських текстах ці параметри мають облігаторний і деталізований характер.
Модель американського енциклопедичного політико-біографічного тексту характеризується домінуванням спеціально-політичних блоків інформації. В американському навчальному політико-біографічному тексті відзначаються індивідуальні характеристики діяча у царині політики й оцінні висловлювання інших діячів. Особливістю цього типу тексту є також інформація про власне політичні погляди особистості. Спеціально політичні компоненти переважають також в інформаційній структурі американського агітаційного політико-біографічного тексту обов’язковою, зокрема, є вказівка на партійну приналежність, що відповідає вимогам агітаційного типу тексту як такого. Рубрики ж про освіту, перебіг передвиборчої кампанії, наслідки попередніх виборів мають варіативний характер.
Враховуючи, що семіотичний простір малоформатного політико-біографічного тексту являє собою систему знаків, орієнтованих на обслуговування сфери політичної комунікації, в ньому відбиваються два аспекти співвідношення мови й особистості політичного діяча: як політик осмислюється мовою і як він виявляється в мові. Пріоритетним у цьому типі тексту виступає перший аспект. Другий реалізується через фактуальну інформацію про думки та характерні висловлювання політичної особистості.
До основних параметрів мовного структурування семіотичного простору малоформатного політико-біографічного тексту належать а) характер референції; б) конотативна маркованість.
Під час дослідження було виявлено семантичні поля, де ядерними є такі політичні афективи: „влада”, „єдність”, „співпраця”, „свобода”, „соціальна рівність”, „лідерство” та ін. До складу таких полів включаються вербальні політичні знаки загальні і політичні афективи, які характеризуються наявністю широкого спектру конденсованих конотацій загальнословникового, політико-дискурсивного та ситуативно-смислового характеру.
Малоформатний політико-біографічний текст характеризується наявністю загальновживаної лексики, яка зрозуміла абсолютній більшості реципієнтів і отримує специфічну інтерпретацію. За спільними компонентами семантичної структури серед суспільно-політичної лексики можна визначити три групи: лексеми, що називають систему концептуально оформлених ідей, політичних поглядів, світоглядів, сформованих партіями, громадськими організаціями. Виразну стилістичну аксіологічну конотацію мають номени суб'єктів політики, політичних груп і напрямів, політичних явищ і акцій, пов'язаних з виборами; лексика, що відбиває державний лад і функціонування законодавчого апарату, властиві їм функції та ознаки (назви носіїв державної влади, видів політичної діяльності); лексика, що позначає суспільні ідейно-моральні поняття; у сферу суспільно-політичної лексики малоформатного політико-біографічного тексту екстраполюється лексика економічної сфери діяльності.
Британська лінгвокультурна традиція вимагає стриманості і відносної семантичної нейтральності малоформатного політико-біографічного тексту, що свідчить про високий рівень особистої самосвідомості реципієнта в британській лінгвотрадиції і корелює із базовими лінгвокультурними концептами британців common sense”, privacy”, gentleman” та ін. Пряма оцінність у текстах усіх жанрових різновидів має невисокий ступінь вияву. Етноспецифічність британського агітаційного політико-біографічного тексту виявилася в тому, він фактично позбавлений оцінних компонентів, що свідчить про високу довіру британців до інформації і занизьку довіру до експліцитної оцінності. Найбільш уживаним у британському енциклопедичному політико-біографічному тексті є політичний афектив „лідерство”. Пріоритетним для британського енциклопедичного політико-біографічного тексту є афектив „нтеграція країн в Європу”
В американському малоформатному політико-біографічному тексті визначається тенденція до вибудови цілісної картини при описі особистості політичного діяча, політичної влади, політичних процесів відповідно до соціонормативних компонентів лінгвокультури. Таким чином, висвітлення подій у країні і біографічних фактів життєдіяльності політика взаємопов’язані.
У британському малоформатному політико-біографічному тексті, порівняно з американським, відзначається більше лексичних одиниць позитивної семантики, які дають загальну оцінку діяльності політичного діяча. Це можна пояснити з „традиціоналізмом” британської суспільної свідомості: якщо особистість виділена побудовою відповідного політико-біографічного тексту, то її діяльність заслуговує позитивної оцінки як елемент розгортання політико-комунікативної традиції британського суспільства. Тут простежується добір низки лексем, які підкреслюють риси діяча, зокрема його рішучість і активність, а також успіх у передвиборчій кампанії, при цьому найчастіше застосовується прикметник strong, що свідчить про спробу переконати читача, що саме цей політичний лідер приведе країну до розквіту.
Для британо-американського політико-біографічного тексту спільним є жанрово-комунікативне членування та інформаційне наповнення. Лінгвокультурні розбіжності, які пов’язані з домінуючими концептами мовно-суспільної свідомості та політичними традиціями, стосуються інформаційних пріоритетів та засобів мовної оцінності.
Малоформатний політико-біографічний текст становить специфічну семіотично, когнітивно та структурно зумовлену цілісність, варіювання якої відбувається залежно від прагматичних та лінгвокультурних чинників.
Одержані дані та запропонована методика дослідження малоформатного політико-біографічного тексту в контексті традицій Великої Британії та США є перспективними для подальшого вивчення специфіки лінгвокогнітивного моделювання світу, аналізу стійкості й динаміки риторичної традиції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акуленко В.В. О выражении количественности в семантике языка // Категория количества в современных европейских языках. Киев.: Наукова думка, 1990. С. 295-298.
2. Алтунян А. Лозунг в политическом дискурсе // Век ХХ и мир. 1994. №5-6. С. 48-56.
3. Апресян Ю.Д. Коннотация как часть прагматики слова (лексико-графический аспект) // Русский язык. Проблемы грамматической семантики и оценочные факторы в языке. М.: Просвещение, 1992. С.159-165.
4. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: Попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 56-65.
5. Арнольд И.В. О значении сильной позиции в интерпретации художественного текста // Ин. яз. в школе. 1978. № 4. С 23-31.
6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского язык (стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 301 с.
7. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука, 1993. С. 3-7.
8. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений / Оценка, событие, факт/. М.: Наука, 1988. 338 с.
9. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста: Сб. науч. тр. (Под ред. Н. А. Слюсарева). М.: Наука, 1982. 192 с.
10. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 607 с.
11.Баранов А.Н., Добровольский Д.О., Михайлов М.Н., Паршин П.Б., Романова О.И. Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике. Т. 1. М.: Помовский и партнеры, 1996. 641 с.
12.Баранов А.Н., Казакевич Н.Г. Парламентские дебаты: традиции и новации. М.: Знание, 1991. 61 с.
13.Баранов А.Н. Что нас убеждает? М.: Знание, 1990. 63 с.
14.Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику: Учеб. пособие. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 360 с.
15.Барсук П.Р. Общее и особенное в идентификации аналогичных понятий носителями разных языков // Вестник МГУ. Серия. № 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2003. №1. С. 91- 94.
16.Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов // Зарубежная эстетика и теория литературы. М.: Прогресс, 1987. С. 69-78.
17.Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 278с.
18.Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Підручник. К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. 344 с.
19.Беллерт М. Об одном условии связности текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: 1978. Вып. 8. С.39-48.
20.Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. Киев: КНУ им.Т.Шевченко, 1997. 311 с.
21.Бережная Т.М. Президентская риторика в системе пропагандистского манипулирования общественным сознанием // Язык и стиль буржуазной пропаганды. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. С.135-166.
22.Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика (Курс лекций по английской филологии). Тамбов: Издательство ТГУ, 2001. 215 с.
23.Борботько В.Г. Использование естественного членения дискурса при его анализе // Аспекты изучения текста. М.: Наука, 1981. С. 19-23.
24.Брандес М.П. Стилистический анализ. М.: Высшая школа, 1971. 190с.
25.Брехаря С.Г. Політичні інститути і особистість: зміст і форма процесу взаємодії // Гуманіт. Вісник Запор. Держ. Академії. Запоріжжя, 2002. Вип.9. С. 189-191.
26.Будагов Р.А. Толковые словари в национальной культуре народов. М.: Издательство МГУ, 1989. 151 с.
27.Вежбицка А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / Под ред. М.А.Кронгауза. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
28.Вежбицкая А. Семантические универсалии и описанииие языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 778 с.
29.Винник О.Ю. Дискурс функціональний стиль, жанр, текст: співвідношення понять // Філологічні студії. Луцьк. 2004. № 2. С.55-62.
30.Виноградов С.И. Слово в парламентском общении: функции и культурный контекст // Культура парламентской речи. М.: Наука, 1994. С. 46-57.
31.Водак Р. Язык. Дискурс. Политика: Пер. с англ., нем. / ВГПУ. Волгоград: Перемена, 1997. 139 с.
32.Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228с.
33.Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М.: ИТДГК Гносиз”, 2004. 236 с.
34.Воробьева О.И. Политический язык: семантика, таксономия, функции: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.04 / Москва, 2000. 18с.
35.Воробьева О.П. Художественная семантика: Когнитивный сценарий // С любовью к языку. Сб. научн.тр. М.-Воронеж: ИЯ РАН, Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2002. С. 379-384.
36.Воробьева С. Словарная статья как особый тип текста // Лингвистика текста и методика преподавания иностранных языков. Киев: Вища школа, 1981. С. 44-48.
37.Гак В.Г. Пространство мысли (опыт систематизации ментального поля) // Логический анализ языка: Ментальные действия. М.: Наука, 1983. С.32-37.
38.Гальперин И.Р. Грамматические категории текста (опыт обобщения). М.: Изв. АН СССР. Серия Литература и язык, 1977. 136 с.
39.Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
40.Гаспаров Б. М. Тартуская школа 1960-х как семиотический феномен // Ю.М.Лотман и тартуско-московская семиотическая школа. М.: Просвещение, 1994. С. 279 - 285.
41.Генерозова Е.М. Особенности имиджевой политической рекламы в средствах массовой информации / Актуальные проблемы современного общественного развития: Сб.науч.тр. Уфа: Изд-во Уфимск. юридич. института МВД РФ, 2000. С. 55-61.
42.Герасименко Н.А. Информация и фасцинация в политическом дискурсе (к вопросу о функционировании бисубстативных предложений) // Политический дискурс в России. М.: Диалог-МГУ, 1998. С. 20-23.
43.Германова Н.Н. Национальная идеология в структурах бытового диалога. М.: МГУ, 1999. 134 с.
44.Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Х..: Изд-во при ХНУ, 1989. 92 с.
45.Говердовский В.И. Коннотативная интерференция и проблема украинско-русского двуязычия // Харківський національний університет. № 741 Харків: Харків.нац.ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2006. С.110-114.
46.Голованевский А.Л. Из истории формирования идеологически-оценочной лексики в русском литературном языке // Идеологически-оценочный словарь русского языка ХІХ начала ХХ веков. Брянск: Логос, 1995. С.124 -130.
47.Голованова А.В. Ценности и оценки в языковом отражении (на материале русского и польского языков): Дис канд. филол. наук: 10.02.19 / Пермь, 2002. 236 с.
48.Грушевская Т.М. Политический газетный дискурс (лингвопрагматический аспект): Автореф.дисд-ра. филол. наук: 10.02.19 / Краснодар, 2002. 43с.
49.Даулетова В.А. Конститутивные признаки научного дискурса // Языковая личность: проблемы обозначения и понимания. Волгоград: Изд-во Волгогр. пед. ун-та, 1997. С.95-97.
50. Дейк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. Сб. работ / Под ред. В.И.Герасимова. М.: Прогресс, 1989. 310 с.
51. Дорожкина Т.Н. Речевой имидж политического лидера // Социс. 1997. №8. С. 30-35.
52.Дроздова С.А. Некоторые аспекты изучения концепта „власть” // Культура народов Причерноморья. 2002. № 35. С. 93-97.
53.Енина Л.В. Катартический характер речевой агрессии в сверхтексте лозунгов и источники ее смягчения // Вопросы стилистики: Международный сб. науч.тр. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1999. Вып. 28. Антропоцентрические исследования. С. 222-231.
54.Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Черкаський державний університет ім.Б.Хмельницького. Черкаси: Сіяч, 1997. Вип. 2. С. 3-11.
55.Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкас. ун-ту. Серія Філологічні науки. 1999. Вип. 11. С.12-25.
56.Жуковець Г.Л. Слогани як різновид сучасного політичного дискурсу лейбористів (на матеріалі маніфестів та промов членів лейбористського уряду 1996-2000 років) // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб.наук. праць. Логос”, 2000. С.91-95.
57.Иванина Т.В. Кроскультурний аспект аналізу біографії в словниковій статті // Держава та регіони: Збірник наукових статей. Філологія. Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2003. №1. С. 42-46.
58.Иванина Т.В. Политический дискурс: кросскультурный аспект Восточной и Западной Европы // Крымский Набоковский научный сборник: Выпуск 3: Проблемы синтеза в культуре. Симферополь: Крымский Архив, 2003. С.123-129 .
59.Іваніна Т.В. Актуалізація базових понять аксіології в малоформатному політико-біографічному тексті // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування”. Запоріжжя: Гуманітарний університет Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2004. C. 109-110.
60.Іваніна Т.В. Британський малоформатний політико-біографічний текст: структурно-семіотичний підхід // Тези доповідей Всеукраїнського наукового форуму „Сучасна англістика: Стереотипність і творчість”. Харків: Торсінг Плюс, 2006. С. 57 59.
61.Іваніна Т.В. Етноспецифіка політичної біографії: аксіологічний вимір проблеми // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского: Науковий журнал. Серія „Філологія”. Сімферополь: Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2005. Т.18(57) № 1. С. 123-126.
62.Іваніна Т.В. Жанри політико-біографічного тексту // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики”. Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2005. С. 171-173.
63.Іваніна Т.В. Категорія оцінки в політико-агітаційному тексті // Філологічні студії. Луцьк: Планета, 2004. №2. С. 88-93.
64.Іваніна Т.В. Категорія оцінки в політичній біографії // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2003. № 2. С. 74-77.
65.Іваніна Т.В. Концептуальний аналіз малоформатного політико-біографічного тексту // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2005. № 3. С. 59-63.
66.Іваніна Т.В. Національна етноспецифіка аксіологічного простору політико-біографічного тексту в аспекті зіставної семантики // Тези доповідей Наукової конференції” Переклад у ХХІ столітті”. Харків, 2005. С.40-41.
67.Іваніна Т.В. Онтологічні і гносеологічні засади лінгвістичного дослідження малоформатного політико-біографічного тексту // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. У двох томах. Черкаси: ЧДТУ, 2006. 263-265.
68.Іваніна Т.В. Оцінність політичного агітаційного тексту // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. Вип. 7. Т. ІХ. Актуальні проблеми сучасної філологічної науки. С.228-232.
69.Іваніна Т.В. Політико-біографічний тип тексту: структурний аспект // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. Черкаси: ЧДТУ, 2005. С.199-202.
70.Іваніна Т.В. Політичний текст як об'єкт лінгвістичного аналізу // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування”. Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2004. 109-110.
71.Іваніна Т.В. Семіотичний простір малоформатного політико-біографічного тексту // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. Вип. 8. Т. ІV.Міжнародна комунікація. С.257-261.
72.Іваніна Т.В. Словникова стаття в перекладацькому аспекті // Філологічні студії. Луцьк: Планета, 2002. №2. С. 89-93.
73.Іваніна Т.В. Структурно-семіотичний, когнітивний і семантико-структурний підходи до вивчення малоформатного політико-біографічного тексту // Харківський національний університет. № 741 Харків: Харків.нац.ун-т ім.В.Н.Каразіна, 2006. С.162-165.
74.Іваніна Т.В. Текстоутворюючі особливості малоформатного політико-біографічного тексту // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування”. Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2005. С.167-168.
75.Иванов В.В. Семиотика. Труды по знаковым системам. М.: Наука, 1973. 326 с.
76.Ионова М.Б. Абсолютно слабые позиции текста: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.19 / Кемерово, 2003. 23 с.
77.Каган М.С. Философская теория ценности. СПб.: Петро ПОЛИС, 1997. 205 с.
78.Кагановська O.M. Семіотичний аспект концептуальної організації художнього тексту // Мовні і концептуальні картини світу. К: „Логос”. 2001. № 5 С.82-85.
79.Калинина В.Д. Учебный дискурс в речевой процессуальности учебной коммуникации (психолингвистическая модель): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.19 / Ульяновск, 2002. 23 с.
80.Каменская О.Л. Текст и коммуникация: [Учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз.]. М.: Высшая школа, 1990. 151 с.
81.Карасик В.И., Прохвачева О.Г., Зубкова Я.В., Грабарова Э.В.Иная ментальность. М.: Гнозис, 2005. 352 с.
82.Карасик В. И. Культурные доминанты в языке // Языковая личность: Культурные концепты. Волгоград: Перемена, 1996. С. 3-16.
83.Карасик В.И. Языковой круг: Личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.
84.Кибрик А.Е. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы языкознания. 1994. № 5. С. 126-139.
85.Киричук Л.М. Категорія оцінки як критерій визначення функціонально-стилевого статусу тексту // Науковий вісник ВДУ / Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Романо-германська філологія. 1999. № 3. С. 127-133.
86.Киричук Л.М. Комунікативні блоки оцінки в інформаційній моделі рекламного тексту // Науковий вісник ВДУ / Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Романо-германська філологія. 1997 № 5. С.62-63.
87.Кнабе Г.С. Знак. Истина. Круг. Лотмановский сборник. М.: Наука, 1995. Т. 1. С. 266-277.
88.Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: Ред. отдел обл. упр. по печати, 1991. 192с.
89. Колесов В.В. О логике логоса в сфере ментальности // Мир русского слова. 2000. № 2. С. 56-60.
90. Коновець С.П. Національні та інтернаціональні аспекти фразеології // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство. Збірник наукових праць. Київ, 2000. С. 144-147.
91. Коньшина Ю.И. Лингвостилистическая характеристика авторизированной биографии как типа текста: Дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Санкт-Петербург, 2001. 198 с.
92. Кравченко И.И. Политическая мифология: вечность и современность // Вопросы философии. 1999. № 1. С. 3-17.
93.Крючкова Т.Б. Особенности формирования и развития общественно-политической лексики и терминологии. М.: Наука, 1989. 231 с.
94.Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. М.: МГУ, 1996. 245 с.
95.Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика психология когнитивная наука // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С.4-47.
96.Кубрякова Е.С. О современном понимании термина „концепт” в лингвистике и культурологии // Реальность, язык и сознание. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина. 2002. Вып. 2. С.5-15.
97.Кудрявцева Н.Г. О структурных компонентах ядра концептов город и столица // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И. Вернадского. Серия „Филология”. Том 18 (57). 2005 № 1. С.137-141.
98.Кузнецов А.М. Когнитология, „антропоцентризм”, языковая картина мира” и проблемы исследования лексической семантики // Этнокультурная специфика речевой деятельности. М: МГУ, 2000. С.8-22.
99.Кухаренко В.А. Интерпретация текста: Учеб для студ. Филологических специальностей. 3-е изд. Одесса: Латстар, 2002. 192 с.
100. Лазуткина Е.М. Парламентские жанры // Культура парламентской речи. М.: Наука, 1994. С. 34-35.
101. Ле Э. Лингвистический анализ политического дискурса // Полис. 2001. № 2. C. 45-62.
102. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Известия ОРЯ. Серия литературы и языка. 1993. Т. 52. № 1. С. 3-9.
103. Лосева Л.М. Как строится текст. М.: Просвещение 1980. 96 с.
104. Лотман Ю.М. Статьи по семиотике культуры и искусства / Сост. Р.Г.Григорьева. СПб.: Акаде