МАЛЮГА РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ КОНТРАБАНДИ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ ЧИ ПРЕКУРСОРІВ АБО ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ

brief description

МАЛЮГА РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ КОНТРАБАНДИ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ ЧИ ПРЕКУРСОРІВ АБО ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
МАЛЮГА РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ
УДК 343.14:343.98
КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ КОНТРАБАНДИ
НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ
ЧИ ПРЕКУРСОРІВ АБО ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ
Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова
експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Погорецький Микола Анатолійович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..........................................................................4
ВСТУП ................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ПРЕДМЕТ, МЕЖІ ТА СУБ’ЄКТИ
КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ
1.1. Поняття та сутність кримінального процесуального доказування ....................13
1.2. Предмет та межі кримінального процесуального доказування .........................35
1.3. Суб’єкти кримінального процесуального доказування ......................................61
Висновки до першого розділу .......................................................................................74
РОЗІДІЛ 2. ОБСТАВИНИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ У
КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО КОНТРАБАНДУ
НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ
ЧИ ПРЕКУРСОРІВ АБО ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
2.1. Подія контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи
прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів як обставина, що підлягає
доказуванню у кримінальних провадженнях про злочини цього виду .......................77
2.2. Винуватість підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального
правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення контрабанди наркотичних
засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих
лікарських засобів як обставини, що підлягають доказуванню ...................................96
2.3. Обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчинення контрабанди
наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або
фальсифікованих лікарських засобів, характеризують особу підозрюваного,
обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання або є підставою для
закриття кримінального провадження, що підлягають доказуванню .......................110
2.4. Інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальних провадженнях
про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи
прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів ...............................................133
Висновки до другого розділу ......................................................................................145
3
РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ОТРИМАННЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНИХ
ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО КОНТРАБАНДУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ,
ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ ЧИ ПРЕКУРСОРІВ АБО
ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
3.1. Слідчі (розшукові) дії як засоби отримання доказів у кримінальних
провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх
аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів ...........................149
3.2. Негласні слідчі (розшукові) дії як засоби отримання доказів у кримінальних
провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх
аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів ...........................178
3.3. Інші процесуальні засоби забезпечення отримання доказів у кримінальних
провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх
аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів ...........................193
Висновки до третього розділу ....................................................................................206
ВИСНОВКИ ...................................................................................................................208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................213
ДОДАТКИ ......................................................................................................................239
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
ГСУ СБ – Головне слідче управління Служби безпеки
КК – Кримінальний кодекс
КМУ – Кабінет Міністрів України
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МК – Митний кодекс
ОВС – органи внутрішніх справ
СБ – Служба безпеки
ч. – частина
ст. – стаття
п. – пункт
5
ВСТУП
Актуальність теми. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних
речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів є
одним із найнебезпечніших явищ, що негативно впливає на розвиток будь-якої
держави, в тому числі й України, оскільки спричиняє шкоду суспільній безпеці,
створює загрозу життю та здоров’ю людей. За оцінками міжнародних експертів,
через Україну проходить понад 10% загальноєвропейського наркотичного трафіку,
що в грошовому еквіваленті перевищує $4-5 млрд. на рік. Значну частку становлять
кокаїн, синтетичні наркотики з Індії та Китаю, афганський героїн. Територією
України постійно здійснюються спроби провозити чималі партії маріхуани з країн
Африки транзитом через Молдову до Росії.
Відповідно до статистичних даних ГСУ СБ України, якщо в 2011 р. було
зареєстровано 305 випадків вчинення злочину, передбаченого ст. 305 КК України, у
2012 р. – 303, то в 2013 р. – вже 749 випадків, що підтверджує оприлюднені
Європолом дані про те, що Україна стає новою точкою ввезення наркотиків до країн
ЄС. У 2014 р. цей показник знизився до 420, за 4 місяці 2015 р. – зареєстровано 211
випадків, що, на наш погляд, зумовлено політичною ситуацією в Україні,
відкритістю її митних кордонів на східних та південних територіях. Разом з тим,
наведені статистичні дані не відображають реальної кількості вчинюваних злочинів
цього виду, оскільки контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх
аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів є одним із
найбільш латентних злочинів.
Крім того, незадовільним є стан досудового розслідування цього злочину. Так,
якщо у 2011 р. до суду направлено 184 кримінальні справи, у 2012 р. – 207, у 2013 р.
– 376, то у 2014 р. – лише 89 проваджень. На низьку ефективність досудового
розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів
чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів вказують також опитані
практичні працівники (58% прокурорів та 72% суддів).
6
Низька ефективність розслідування контрабанди наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських
засобів обумовлена не лише тим, що значна частина зазначених злочинів вчиняється
організованими злочинними угрупуваннями, що характеризуються конспіративністю,
наявністю корумпованих зв’язків в митних, правоохоронних та судових органах, але
й неоднозначним розумінням практичними працівниками сутності, меж, предмету,
засобів та інших елементів кримінального процесуального доказування,
недостатньою науковою розробленістю відповідних теоретичних положень та
відсутністю практичних рекомендацій щодо здійснення доказування на стадії
досудового розслідування в зазначених кримінальних провадженнях.
Науково-теоретичним підґрунтям дослідження стали праці вітчизняних учених
у сфері кримінального права та процесу, криміналістики, кримінології та ін., зокрема,
Ю.П. Аленіна, В.Д. Берназа, І.Г. Богатирьова, В.І. Боярова, Т.В. Варфоломеєвої,
І.В. Гловюк, І.В. Гори, В.О. Гринюка, М.Л. Грібова, Ю.М. Грошевого, В.Г. Гончаренка,
А.Я. Дубинського, В.С. Зеленецького, А.В. Іщенка, О.В. Капліної, Н.І. Клименко,
Є.Г. Коваленка, О.М. Костенка, В.А. Колесника, В.О. Коновалової, І.І. Котюка,
В.С. Кузьмічова, О.П. Кучинської, В.К. Лисиченка, Л.М. Лобойка, Є.Д. Лук’янчикова,
О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, М.А. Погорецького, В.О. Попелюшка,
Д.Б. Сергєєвої, Н.П. Сизої, Є.Д. Скулиша, С.В. Слінька, С.М. Стахівського,
О.Ю. Татарова, В.В. Тіщенка, В.М. Тертишника, Л.Д. Удалової, Є.В. Фесенка,
М.І. Хавронюка, М.С. Цуцкірідзе, С.С. Чернявського, Ю.М. Чорноус, В.Ю. Шепітька,
О.Г. Шило, М.Є. Шумила, О.О. Юхна, О.Г. Яновської та ін., а також учених радянської
доби та зарубіжних науковців: В.Д. Арсеньєва, Р.С. Бєлкіна, О.Р. Бєлкіна,
А.І. Вінберга, О.С. Голунського, М.М. Гродзинського, В.Я. Дорохова, В.І. Зажицького,
Л.М. Карнєєвої, Л.Д. Кокорєва, О.Н. Колесніченка, М.П. Кузнєцова, О.М. Ларіна,
Ю.К. Орлова, О.В. Побєдкіна, Р.Д. Рахунова, М.С. Строговича, О.І. Трусова,
Л.Т. Ульянової, Ф.Н. Фаткуліна, С.А. Шейфера, С.В. Щербакова та ін.
Окремі аспекти розслідування контрабанди, в тому числі й наркотичних
засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих
лікарських засобів досліджувалися О.Ф. Долженковим, В.Ю. Калугіним,
7
М.І. Костіним, Н.К. Макаренко, М.А. Погорецьким, А.М. Поляхом, С.О. Сорокою,
О.В. Усенко, Я.В. Фурманом, О.І. Хараберюшем, В.М. Шевчуком та ін. Водночас
проблемні питання кримінального процесуального доказування контрабанди
наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або
фальсифікованих лікарських засобів у досудовому розслідуванні, з урахуванням
змін в правовому регулюванні кримінального процесу, викликаних прийняттям КПК
України 2012 року, комплексно не досліджувалися. Вказані обставини обумовили
актуальність теми дисертації, визначили її предмет на напрями дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до Концепції державної політики у сфері боротьби з
організованою злочинністю, затвердженої Указом Президента України від
21 жовтня 2011 р. № 1000/2011; Концепції реалізації державної політики у сфері
профілактики правопорушень на період до 2015 р., схваленої розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р.; планів науководослідних робіт юридичного факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка за напрямом досліджень юридичного факультету «Доктрина
права в правовій системі України: теоретичні та практичні аспекти» (номер теми
11БФ042-01; державна реєстрація 01111u008337) та відповідає пріоритетним
напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 р.р., ухваленим Національною
академією правових наук України (рішення від 24 вересня 2010 р. № 14-10). Тему
дисертації затверджено рішенням Вченої ради юридичного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка 24 березня 2014 р.
(протокол № 5) та уточнено 27 жовтня 2014 р. (протокол № 2).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вирішення наукового
завдання щодо розробки теоретичних, правових та праксеологічних засад
кримінального процесуального доказування контрабанди наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських
засобів.
Досягнення поставленої мети зумовлює вирішення таких задач:
8
- сформулювати поняття та розкрити сутність кримінального процесуального
доказування;
- розкрити сутність та значення предмету й меж кримінального процесуального
доказування;
- визначити суб’єктів кримінального процесуального доказування;
- розкрити сутність події злочину як обставини, що підлягає доказуванню у
кримінальних провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних
речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів;
- розкрити сутність винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні
злочину та інших обставин, що підлягають доказуванню у кримінальних
провадженнях про злочини досліджуваного виду;
- визначити засоби отримання доказів у кримінальних провадженнях про
контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи
прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів у досудовому розслідуванні;
- виокремити типові слідчі (розшукові) дії як засоби отримання доказів у ході
досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 305 КК України, та
встановити основні проблеми їх провадження й використання їх результатів як
доказів і запропонувати шляхи їх вирішення;
- виокремити типові негласні слідчі (розшукові) дії як засоби отримання
доказів у ході досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 305 КК
України, та встановити основні проблеми їх провадження й використання їх
результатів у кримінальному процесуальному доказуванні і запропонувати шляхи їх
вирішення;
- визначити інші процесуальні дії як засоби отримання доказів у ході
досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 305 КК України та проблемні
питання їх проведення й надати наукові рекомендації щодо їх вирішення;
- розробити та надати пропозиції щодо вдосконалення норм чинного
законодавства України, які регламентують та забезпечують отримання доказів у
досудовому розслідуванні, а також удосконалення практичної діяльності з
розслідування злочину, передбаченого ст. 305 КК України.
9
Об’єктом дослідження є досудове розслідування контрабанди наркотичних
засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих
лікарських засобів та закономірності її вчинення.
Предмет дослідження – кримінальне процесуальне доказування контрабанди
наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або
фальсифікованих лікарських засобів у досудовому розслідуванні.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні
закони та категорії теорії пізнання. Для вирішення задач дослідження
використовувалися: методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція) – для
вивчення нормативних актів, матеріалів кримінальних проваджень, аналітичних
матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета
дослідження (підрозділи 1.1-3.3). У процесі дослідження були використані як
традиційні юридичні, так і конкретно-соціологічні методи: порівняльно-правовий –
при дослідженні та аналізі норм кримінального процесуального законодавства
(підрозділи 1.2, 1.3, 2.3, 3.1, 3.2., 3.3); статистичні та соціологічні – у процесі
збору та накопичення наукової інформації шляхом анкетування слідчих, прокурорів,
співробітників оперативних підрозділів та суддів, а також узагальнення отриманої
інформації й результатів вивчення кримінальних проваджень та статистичних даних
(підрозділи 1.1-3.1); системно-структурний – при визначенні етапів кримінального
процесуального доказування (підрозділ 1.1), елементів предмету кримінального
процесуального доказування (підрозділ 1.2), елементів події контрабанди
наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або
фальсифікованих лікарських засобів (підрозділ 2.1); логіко-юридичний – при
розробці науково-обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного
законодавства та відомчих нормативних актів щодо доказування контрабанди
наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або
фальсифікованих лікарських засобів (підрозділи 1.2., 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3) тощо.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані CБ України,
прокуратури й суду, результати опитування 650 респондентів (250 слідчих,
10
200 прокурорів, 150 співробітників оперативних підрозділів та 50 суддів); 450
архівних кримінальних проваджень досліджуваної категорії (2008-2015 р.р.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є
першим в Україні монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем
кримінального процесуального доказування контрабанди наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських
засобів за чинним КПК України.
У дисертації обґрунтовується низка концептуальних та важливих для теорії й
практики понять, положень і висновків, одержаних особисто автором, серед яких
найсуттєвішими є такі:
уперше:
- визначено зміст і розкрито сутність обставин, що підлягають доказуванню у
кримінальних провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних
речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів;
- встановлені особливості отримання доказів у кримінальних провадженнях
про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи
прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів шляхом проведення слідчих
(розшукових) й негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
удосконалено:
- поняття суб’єктів кримінального процесуального доказування;
- наукові ідеї щодо змісту обставин, що підлягають доказуванню у
кримінальному провадженні;
- наукові положення про спосіб вчинення контрабанди наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських
засобів, класифікацію способів приховання досліджуваного предмета контрабанди;
дістали подальшого розвитку:
- наукові положення щодо поняття, етапів, предмету та меж кримінального
процесуального доказування;
- наукові положення щодо визначення засобів отримання доказів у
досудовому розслідуванні;
11
- пропозиції щодо змін та доповнень окремих положень КПК України (п. 5
ч. 2 ст. 36, п. 3 ч. 2 ст. 40, ч.ч. 1, 3 ст. 41, п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 91, ч. 2 ст. 159, ч. 2 ст.
160, ч. 3 ст. 214 та ін.) та КК України (ч. 3 ст. 305).
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційному
дослідженні положення, висновки й пропозиції використані:
- у нормотворчій діяльності – для удосконалення норм чинного
кримінального та кримінального процесуального законодавства, інших правових
актів, що регламентують діяльність правоохоронних органів (лист Комітету з питань
законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВРУ від 02.10.2012 р. № 04-
19/14-2063);
- у практичній діяльності – пропозиції й рекомендації, викладені у
дисертації, впроваджені в практичну діяльність правоохоронних органів
(акт впровадження в діяльність ГСУ МВС України від 21.05.2015 р.);
- у навчальному та науково-дослідному процесі – при викладанні навчальних
дисциплін «Кримінальний процес України», «Кримінальне процесуальне
доказування», «Криміналістичне забезпечення доказування в кримінальному
провадженні», «Проблеми досудового розслідування», «Актуальні проблеми
розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів» та при підготовці
підручників, навчальних і довідкових посібників, методичних матеріалів (акт
впровадження в навчальний процес на юридичному факультеті Київського
національного університету імені Тараса Шевченка від 03.03.2015 р.; в Одеському
державному університеті внутрішніх справ від 12.03.2015 р.; в Національному
університеті «Одеська юридична академія» від 05.05.2015 р.; в Національному
університеті «Острозька академія» від 16.04.2015 р.; в Національній академії
внутрішніх справ від 17.03.2015 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри правосуддя юридичного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 7 від 24 березня 2015 р.), а також міжнародних та всеукраїнських
науково-практичних конференціях і круглих столах: «Захист прав і свобод учасників
12
кримінального процесу в контексті прийняття нового Кримінально-процесуального
кодексу України» (м. Запоріжжя, 2011 р.); «Новації кримінально-процесуального
законодавства» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); «Докази і доказування за новим
Кримінальним процесуальним кодексом України (до 75-річчя з дня народження
доктора юридичних наук, професора Михайла Макаровича Михеєнка)» (м. Київ,
2012 р.); «Малиновські читання» (м. Острог, 2013 р.); «Впровадження нового
Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та
навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення» (м. Харків, 2013 р.);
«Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса,
2013); «Актуальні проблеми доказування у кримінальному провадженні» (м. Одеса,
2013); «Європейські стандарти кримінального судочинства» (м. Донецьк, 2013 р.);
«Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ, 2014 р.); «Правова
політика в Україні» (м. Київ, 2014 р.); «Процесуальні, криміналістичні та
психологічні аспекти досудового розслідування» (м. Одеса, 2014 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладені у
18 наукових публікаціях, 6 із яких опубліковано у виданнях, включених до переліку
наукових фахових видань України, одному виданні, включеному до міжнародної
наукометричної бази даних Іndex Сopernicus та в 11 тезах доповідей та повідомлень
на науково-практичних конференціях й круглих столах.
Структура дисертації визначається метою, задачами та предметом
дослідження і композиційно складається із вступу, трьох розділів, що містять у собі
десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг
роботи становить 273 сторінки, із них основний текст викладено на 212 сторінках,
список використаних джерел (264 найменування) становить 26 сторінок та
5 додатків на 35 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації вирішено наукове завдання щодо розробки теоретичних,
правових та праксеологічних засад кримінального процесуального доказування
контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи
прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, та сформульовано висновки,
пропозиції й рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
1. Кримінальне процесуальне доказування – це нерозривна єдність
пізнавально-практичної і логічної діяльності, що здійснюється в порядку,
передбаченому КПК України, сторонами кримінального провадження й полягає в
отриманні доказів (здобутті фактичних даних і відомостей про їх джерела, їх
перевірці та оцінці й процесуальному закріпленні, визнанні їх певними видами
доказів уповноваженим суб’єктом) та їх використанні для прийняття процесуальних
рішень уповноваженими суб’єктами (встановлення на їх підставі фактів і обставин,
що мають значення для кримінального провадження, оперування доказами,
обґрунтування доказами своєї правової позиції, прийняття процесуального рішення
уповноваженим суб’єктом).
2. Предметом кримінального процесуального доказування є сукупність
передбачених кримінальним та кримінальним процесуальним законом обставин, а
також інших обставин, що мають значення для кримінального провадження і
підлягають доказуванню уповноваженими суб’єктами під час здійснення досудового
розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
Межами кримінального процесуального доказування є необхідний обсяг
доказів, який забезпечує повне, об’єктивне та неупереджене встановлення всіх
обставин, що підлягають доказування в кримінальному провадженні, а також
прийняття уповноваженим суб’єктом законного, обґрунтованого та справедливого
процесуального рішення.
3. Суб’єктами кримінального процесуального доказування є сторони
кримінального провадження, які, в порядку передбаченому КПК України,
наділяються обов’язками або правами щодо отримання доказів та їх використання
209
для обґрунтування своєї правової позиції й прийняття процесуальних рішень
уповноваженими суб’єктами кримінального провадження.
4. Сутність події злочину як обставини, що підлягає доказуванню у
кримінальних провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних
речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів,
розкривається через її структурні елементи (предмет, спосіб, місце, час).
Предметом злочину, передбаченого ст. 305 КК України, є наркотичні засоби,
психотропні речовини, прекурсори, аналоги наркотичних засобів та психотропних
речовин, фальсифіковані лікарські засоби.
Способом вчинення цього злочину є переміщення наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських
засобів через митний кордон України. В залежності від місця його вчинення,
переміщення таких предметів здійснюється: 1) поза зоною митного контролю;
2) у зонах митного контролю з приховуванням від митного контролю.
У широкому розумінні місцем вчинення контрабанди наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських
засобів є митний кордон України. У вузькому розумінні місцем вчинення є: 1) зони
митного контролю; 2) місця, що знаходяться за межами зон митного контролю.
У більшості випадків злочин, передбачений ст. 305 КК України, вчинюється в
нічний час. Визначення точності часу необхідна у разі вчинення цього злочину у
зонах митного контролю поза митним контролем.
5. Сутність винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину як
обставини, що підлягає доказуванню у кримінальних провадженнях про
контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи
прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, розкривається через такі
елементи як суб’єкт вчинення злочину, форма вини, мотив та мета.
Злочин, передбачений ст. 305 КК України, вчиняється як однією особою, так і
групою осіб у відповідній формі співучасті: за попередньою змовою, організованою
групою, злочинною організацією. Суб’єкти вчинення цього злочину поділяються на:
1) організаторів; 2) перевізників; 3) осіб, які сприяють його вчиненню. Мотивами
210
вчинення злочину є: 1) особистий інтерес (контрабандиста як споживача
наркотичних засобів); 2) фінансовий інтерес; 3) службовий інтерес. Метою вчинення
злочину, передбаченого ст. 305 КК України, є переміщення предметів контрабанди
через митний кордон України одним із кваліфікованих способів (поза зоною
митного контролю; у зонах митного контролю з приховуванням від митного
контролю).
В кримінальних провадженнях про контрабанду наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських
засобів обставинами, що впливають на пом’якшення покарання є: 1) сприяння
розкриттю злочину; 2) вчинення злочину неповнолітнім; 3) вчинення злочину
жінкою в стані вагітності; 4) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих,
сімейних чи інших обставин; 5) вчинення злочину під впливом погрози, примусу
або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 6) виконання спеціального
завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи
злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину; 7) інші обставини
(перебування на утриманні малолітньої чи неповнолітньої дитини, вагітної жінки,
пенсіонера, інваліда тощо). Обставинами, що обтяжують покарання є: 1) рецидив
злочину; 2) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння
або у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Систему обставин, що характеризують підозрюваного, обвинуваченого у
вчиненні злочину, передбаченого ст. 305 КК України, складають: 1) персонографічні
дані; 2) професійно-побутова характеристика; 3) відомості про стан здоров’я.
Доказування обставин, що виключають кримінальну відповідальність,
доцільно здійснювати під час доказування обставин, що є підставою для закриття
кримінального провадження.
В кримінальних провадженнях про контрабанду наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських
засобів не підлягають доказуванню обставини, передбачені п.п. 3 (окрім розміру
процесуальних витрат), 6, 7 ч. 1 ст. 91 КПК України.
211
Обставинами, що є підставою для звільнення від кримінальної
відповідальності за злочин, передбачений ст. 305 КК України, є: 1) передача особи
на поруки; 2) зміна обстановки; 3) закінчення строків давності.
6. Засобами отримання доказів у досудовому розслідуванні злочинів вказаного
виду є СРД та НСРД, інші процесуальні дії (окремі заходи забезпечення кримінального
провадження), що спрямовані на забезпечення отримання доказів або перевірку вже
отриманих доказів.
7. Типовими СРД як засобами отримання доказів у кримінальних
провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх
аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів у досудовому
розслідуванні є: огляд (місцевості, приміщення, речей та документів, освідування
особи), обшук (житла чи іншого володіння особи; особи, яка перебуває в житлі чи
іншому володінні), допит (підозрюваних, свідків) та експертиза.
Основними проблемами провадження СРД й використання їх результатів як
доказів є: відсутність в чинному КПК України норми, яка б передбачала можливість
проведення освідування контрабандиста до внесення відомостей про вчинене
кримінальне правопорушення до ЄРДР; непроведення огляду місця затримання
особи контрабандиста; непризначення судово-хімічних експертиз, в той час, коли це
необхідно для доказування предмету цього злочину; неповнота відображення в
протоколах окремих СРД ходу і результатів їх проведення за відсутності їх фіксації
технічними засобами.
8. Типовими НСРД як засобами отримання доказів у кримінальних
провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх
аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів у досудовому
розслідуванні є: аудіо-, відеоконтроль особи; зняття інформації з транспортних
телекомунікаційних мереж; установлення місцезнаходження радіоелектронного
засобу; контроль за вчиненням злочину; виконання спеціального завдання з розкриття
злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Основними проблемами провадження НСРД й використання їх результатів у
кримінальному процесуальному доказуванні є: 1) неналежний контроль за
212
оперативністю та своєчасністю проведення НСРД уповноваженими оперативними
підрозділами; 2) порушення процесуальними керівниками та слідчими суддями
строків розгляду клопотань про проведення НСРД; 3) складання протоколів НСРД
неуповноваженим суб’єктом; 4) відсутність процесуальної форми проведення
окремих НСРД в кримінальному процесуальному законодавстві України.
9. Основними засобами забезпечення отримання доказів, що
використовуються у ході досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 305
КК України, є такі: 1) тимчасовий доступ до речей та документів; 2) тимчасове
вилучення майна.
10. Для підвищення ефективності кримінального процесуального доказування
контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи
прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів у досудовому розслідуванні,
пропонується внести зміни та доповнення до: п. 5 ч. 2 ст. 36; п. 3 ч. 2 ст. 40;
ч.ч. 1, 3 ст. 41; п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 91; ч. 2 ст. 159; ч. 2 ст. 160; ч. 3 ст. 214 КПК
України та до ч. 3 ст. 305 КК України, а також доповнити КПК України ст. 214-1
“Явка з повинною”