catalog / PEDAGOGICAL SCIENCES / Methodology and technology of vocational education
скачать файл: 
- title:
- Миськова Наталія Миколаївна Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток
- Альтернативное название:
- Миськова Наталья Николаевна Подготовка будущих воспитателей учреждений дошкольного образования к формированию у старших дошкольников навыков, ориентированных на устойчивое развитие
- university:
- у Хмельницькій гуманітарно- педагогічній академії
- The year of defence:
- 2018
- brief description:
- Миськова Наталія Миколаївна, викладач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії: «Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток» (13.00.04 - теорія і методика професійної освіти). Спецрада Д 70.145.01 у Хмельницькій гуманітарно- педагогічній академії
Міністерство освіти і науки України Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
МИСЬКОВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
УДК 373.2.011.3-051/.016:159.93-053.4 (043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ НАВИЧОК, ОРІЄНТОВАНИХ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК
13.0. 04 - теорія і методика професійної освіти
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Н. М. Миськова
Науковий керівник: Гавриш Наталія Василівна, доктор педагогічних наук, професор
Хмельницький - 2018
ЗМІСТ
ВСТУП 20
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ НАВИЧОК, ОРІЄНТОВАНИХ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК 30
1.1 Підготовка майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, як педагогічна проблема 30
1.2 Категоріально-поняттєвий апарат дослідження 54
1.3 Методологія дослідження підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток 70
Висновки до першого розділу 79
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ НАВИЧОК, ОРІЄНТОВАНИХ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК 81
2.1 Аналіз навчальних програм дисциплін із проблеми впровадження ідей сталого розвитку в зміст професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти 81
2.2 Технологія підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, на основі принципів педагогіки емпауерменту 91
2.3 Впровадження технології підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток 126
Висновки до другого розділу 147
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ДІЄВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ НАВИЧОК,
ОРІЄНТОВАНИХ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК 150
3. 1 Оцінка готовності майбутніх вихователів до формування у старших
дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток 150
3.2 Результати експериментального дослідження 173
Висновки до третього розділу 181
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 218
ВСТУП
Актуальність теми. Однією з проблем розвитку сучасного суспільства є неузгодженість темпів економічного розвитку і вимог екологічної безпеки, низький рівень культури праці та споживання, що сприяє наближенню природи до граничної межі її екологічної стійкості, за якою розпочинаються кризові та катастрофічні зміни. Такі процеси мають негативний вплив на життєдіяльність людини і суспільства. Осмислення названих фактів пояснює визнання міжнародною спільнотою формування в людей цінностей і сталого способу життя нагальною потребою ХХІ ст. як те, що має стати основою довготривалого збалансованого розвитку людства. З цією метою міністри охорони навколишнього середовища країн-членів Європейської економічної комісії ООН прийняли «Заяву про освіту для сталого розвитку» (2003 р.). На виконання цього документа в березні 2005 р. у м. Вільнюс на нараді високого рівня представниками міністерств охорони навколишнього середовища та освіти була прийнята Стратегія освіти для сталого розвитку Європейської економічної комісії ООН та Вільнюські рамки її виконання.
За рішенням Ради ЮНЕСКО оголошено проведення Десятиріччя (2005-2015 рр.) освіти для сталого розвитку. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. зазначено, що одним із ключових напрямів державної освітньої політики має стати розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі, переорієнтація змісту освіти на цілі сталого розвитку. На Конференції ООН (2012 р.) з питань сталого розвитку підкреслено визнання міжнародною спільнотою освіти для сталого розвитку як невід’ємного складника якісної освіти. Розроблення основних підходів до національної освіти для сталого розвитку відбулося в межах міжнародного проекту «Освіта для сталого розвитку в дії».
Питання сталого розвитку та освіти знайшли відображення в низці нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування освітньої галузі України. Так, Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5/2015 схвалено Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020» (2015 р.), яка передбачає проведення реформи освіти. Відповідно до Закону України «Про освіту» (2017 р.) метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору. У концепції Нової української школи серед десяти ключових компетентностей визначено компетентність «екологічна грамотність і здорове життя», змістом якої є уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами. Одним із базових принципів Нової української школи є безперервність освіти. Це означає, що процес виховання, навчання та формування особистості починається від народження і триває пожиттєво. Держава при цьому визнає пріоритетність дошкільної освіти.
Проблема дослідження полягає в тому, що реальне впровадження ідей сталого розвитку на різних рівнях вітчизняної освіти, починаючи з дошкільної, відповідно до задекларованих завдань, ускладнюється принциповою відмінністю традиційної лінійної моделі навчання від навчання за принципом емпауерменту, що є базовим в освіті для сталого розвитку. Це загострює потребу в педагогах, підготовлених до формування в дітей навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Аналіз змісту вищої педагогічної освіти, дисертаційних досліджень доводить, що у закладах вищої освіти України недостатня увага приділяється підготовці педагогів до впровадження ідей сталого розвитку, зокрема підготовці фахівців дошкільної освіти. З огляду на це, набуває актуальності підготовка майбутніх вихователів дітей дошкільного віку до впровадження в освітній процес закладів дошкільної освіти ідей сталого розвитку.
Проблемою впровадження ідей сталого розвитку в освітній процес навчальних закладів займаються О. Безсонова, Н. Гавриш, В. Карамушка,
О. Орлова, О. Пометун, Н. Пустовіт, А. Степанюк, І. Сущенко та ін.
Підготовкою вчителів до викладання питань сталого розвитку займаються
І. Бондарук, Г. Жирська, І. Осадченко, І. Січко, А. Степанюк та ін.
Конструктивними в контексті теми дослідження є висновки та положення сучасних міждисциплінарних досліджень підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності: Л. Артемової, І. Беха, Г. Бєлєнької,
A. Богуш, В. Вихрущ, Н. Гавриш, О. Галуса, Н. Гончар, Р. Горбатюка, О. Дубасенюк, Т. Жаровцевої, Л. Зданевич, В. Ляпунової, М. Марусинець, Л. Машкіної, І. Мельничук, Л. Онофрійчук, Л. Пісоцької, О. Пєхоти,
О. Поліщука, О. Пометун, І. Рогальської-Яблонської, Л. Романишиної,
B. Семиченко, С. Сисоєвої, І. Шоробури та ін.
Міжнародна концепція сталого розвитку фундаментальним завданням визначила об’єднати економічний, соціальний та екологічний складники розвитку особистості та суспільства. Питання екологічного виховання дітей дошкільного віку досліджують Н. Грамма, Н. Гуняга, Л. Зайцева, Н. Лисенко, Л. Макарова, В. Маршицька, Т. Науменко, С. Ніколаєва, М. Роганова та ін. Науковці розглядають ключові аспекти виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи, формування основ екологічної культури, системи екологічного виховання дітей дошкільного віку тощо. Так, С. Іванчук,
О. Кононко, Н. Кривошея, А. Крулехт, М. Лобанова, А. Сазонова, С. Фера та ін. досліджують питання економічного виховання та культури споживання в дітей дошкільного віку. Дослідники вивчають питання формування первинного економічного досвіду в дітей дошкільного віку, засоби формування економічної компетентності, вплив економічних знань на соціалізацію та формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку тощо. Окремі аспекти соціально-комунікативного розвитку перебувають в колі наукових інтересів Н. Абашиної, А. Аблітарової, А. Гончаренко,
C. Курінної, В. Любашиної, Л. Михайлової, О. Мороз, О. Орлової,
Т. Піроженко, О. Подівілової, М. Савченко, О. Сас, Н. Скрипник,
Г. Смольникової, О. Хартман та ін. Однак, проблемі інтеграції складників сталого розвитку в освітньому процесі закладу дошкільної освіти приділяють недостатньо уваги.
Теоретичне осмислення та вивчення практичного досвіду підготовки майбутніх вихователів до формування в старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, виявило низку суперечностей між:
- об’єктивною потребою суспільства у формуванні в дітей дошкільного віку навичок, орієнтованих на сталий розвиток, та недостатньою готовністю майбутніх вихователів до цього процесу;
- необхідністю розробки технології підготовки майбутніх вихователів до формування у дітей дошкільного віку навичок, орієнтованих на сталий розвиток, та недостатністю висвітлення теоретичних та практичних аспектів такої підготовки;
- організацією життєдіяльності дітей у закладі дошкільної освіти за програмою «Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку» та низьким рівнем сформованості особистісних цінностей у контексті ідей сталого розвитку в майбутніх вихователів.
Виявлена актуальність і соціальна значущість проблеми, наявні суперечності та можливість їх вирішення, недостатня теоретична розробленість та методичне забезпечення всіх аспектів означеної проблеми детермінували наш науковий інтерес, що зумовило вибір теми «Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії і є складником наукової теми «Професійна ступенева підготовка педагогів початкової ланки освіти» (номер державної реєстрації 0107U003323), плану наукової проблеми кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії «Удосконалення якості
навчання студентів в процесі викладання професійно орієнтованих
дисциплін».
Тему дисертації затверджено вченою радою Хмельницької
гуманітарно-педагогічної академії (протокол № 13 від 22.12.2015 р.) та
узгоджено в Міжвідомчій раді з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології НАПН України (протокол № 1 від 26.01.2016 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності технології підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, та умов її впровадження.
Відповідно до мети сформульовано основні завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми професійної
підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та уточнити сутність понять «підготовка майбутніх вихователів до професійної діяльності», «навички, орієнтовані на сталий розвиток», «підготовка майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток».
2. З’ясувати психолого-педагогічні особливості підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, та здійснити аналіз дослідженості проблеми впровадження ідей сталого розвитку у професійну підготовку майбутніх вихователів.
3. Визначити компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх вихователів до формування в старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток.
4. Розробити та експериментально перевірити технологію підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, та обґрунтувати педагогічні умови її впровадження.
5. Розробити навчально-методичне забезпечення для підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток.
Об’єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх вихователів дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження - технологія підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, та педагогічні умови її впровадження.
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі взаємодоповнювальні методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, індукція, дедукція, класифікація) - для вивчення стану дослідженості проблеми в психолого-педагогічних студіях, з’ясування концептуальних положень дослідження, обґрунтування теоретико- методологічних засад підготовки майбутніх вихователів, вивчення теоретичного змісту понять «навички, орієнтовані на сталий розвиток», «підготовка до професійної діяльності», окреслення підходів до підготовки майбутніх вихователів, моделювання з метою дослідження технології підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, та побудови її моделі; емпіричні (анкетування, тестування, опитування, бесіди, інтерв’ювання викладачів, вихователів закладів дошкільної освіти і студентів) - для визначення рівня готовності майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток; вивчення документації, ранжування, цілеспрямоване спостереження, розв’язання навчально- професійних завдань - для аналізу та узагальнення практики у сфері професійної педагогіки; педагогічний експеримент (підготовчий, констатувальний, формувальний, підсумковий) - для перевірки ефективності розробленої технології підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, та її моделі; методи математичної статистики з використанням критерію Пірсона х для обробки та систематизації одержаних наукових фактів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- уперше розроблено, теоретично обґрунтовано технологію підготовки майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток, яка передбачає три етапи підготовки (перший етап пов’язаний із реалізацією завдань організаційно-навчального напряму цілеспрямованої освітньої роботи; другий етап передбачав реалізацію завдань пропедевтично- професійного напряму; третій етап забезпечував реалізацію завдань соціально активного напряму); визначено педагогічні умови впровадження технології підготовки майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток (оптимізація педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу закладів вищої освіти за принципами педагогіки емпауерменту; забезпечення взаємозв’язку мети, змісту, форм, методів навчання в системі підготовки майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток; надання пріоритету у змісті дисциплін загальної професійної підготовки формуванню ціннісних орієнтацій у контексті освіти для сталого розвитку; насичення процесу викладання спецкурсу інтерактивними методами для забезпечення готовності майбутніх вихователів до формування у дітей старшого дошкільного віку навичок, орієнтованих на сталий розвиток);
- удосконалено зміст і структуру підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, представлену ціннісним, когнітивним, рефлексивно-поведінковим і методичним компонентами, критеріями (мотиваційний, знаннєвий, діяльнісний та творчо-результативний) та рівнями сформованості готовності майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток (високий, достатній, середній, низький);
- уточнено визначення сутності поняття «підготовка майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток»;
психолого-педагогічні особливості побудови освітнього процесу на основі принципів педагогіки емпауерменту; форми і методи такої підготовки;
- набули подальшого розвитку теоретичні та практичні засади впровадження ідей сталого розвитку в професійну підготовку майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні у підготовку майбутніх вихователів спецкурсу «Підготовка майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток» (програма, лекції, семінарсько-практичні заняття, завдання для самостійної та індивідуальної роботи); навчально-методичних посібників: «Підготовка майбутніх вихователів до практики в групах дітей дошкільного віку», «Підготовка майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток»; доповнено зміст програми, методичних рекомендацій проходження педагогічної практики в групах дітей дошкільного віку та зміст навчальних дисциплін «Дошкільна педагогіка», «Дошкільна лінгводидактика», «Основи природознавства з методикою», «Психотренінг комунікативності», «Педагогічна творчість».
Основні положення, результати й висновки дисертації були використані в роботі закладів вищої освіти для подальших наукових педагогічних досліджень у підготовці майбутніх фахівців за спеціальністю 012 Дошкільна освіта; при укладанні навчальних програм та методичних рекомендацій, при оновленні лекційних курсів, семінарсько-практичних занять, завдань для самостійної науково-дослідної роботи студентів, а також при організації та проведенні різних форм роботи з педагогами закладів дошкільної освіти в системі післядипломної педагогічної освіти та в роботі методичних служб.
Результати дослідження впроваджено в освітній процес ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (довідка про впровадження № 68-18-332 від 03.05.2018 р.), ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (довідка про впровадження № 1/683 від
08.06.2018 р.), КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (довідка про впровадження № 01-13/412 від
12.06.2018 р.), ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (довідка про впровадження № 01-15/06-01/03-863 від
13.06.2018 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка про впровадження № 317/1 від 22.06.2018 р.)
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження висвітлювалися на наукових та науково-практичних конференціях різного рівня, серед яких: міжнародні - «Забезпечення якісної підготовки майбутніх бакалаврів дошкільної освіти в процесі використання сучасних технологій» (Хмельницький, 2015-2017), «Реалії та перспективи євроінтеграційного розвитку післядипломної педагогічної освіти України» (Ужгород, 2015), «Модернізація педагогічної освіти: виклики ХХІ століття» (Київ, 2016), «Підготовка майбутнього педагога до професійної діяльності в умовах трансформації суспільного устрою та інтегрування України в європейський простір» (Івано-Франківськ, 2016), «Проблеми фахової підготовки вчителя початкової школи в контексті становлення нової української школи» (Київ, 2016), «Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка» (Суми, 2016), «Innovations and modern technology in the educational system: contribution of Poland and Ukraine: conference proceedings of international scientific and practical conference» (Sandomierz, 2017), «Modern methods, innovations and operational experience in the field of psychology and pedagogics: proceedings of the international research and practice conference» (Lublin, 2017), «Актуальні проблеми реформування системи виховання та освіти в Україні» (Львів, 2018), «Педагогіка та психологія: виклики і сьогодення» (Київ, 2018); всеукраїнські - «Освіта для сталого розвитку (Київ,
2015) , «Реалізація варіативної складової змісту дошкільної освіти у контексті вимог Державного стандарту» (Хмельницький, 2015) «Реалії та перспективи євроінтеграційного розвитку післядипломної педагогічної освіти України» (Ужгород, 2016), «Педагогічна практика як перша ланка практичного засвоєння педагогічної професії» (Хмельницький, 2016), «Інноваційні технології розвитку особистісно-професійної компетентності педагогів в умовах післядипломної освіти» (Суми, 2017); науково-методичні семінари: міжнародний - «Дошкольное образование: опыт, проблемы, перспективы» (Барановичи, 2016), всеукраїнський - «Актуальні проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах інтеграції освітнього простору» (Мукачево,
2016).
Результати дослідження обговорювалися та отримали схвальні відгуки на засіданнях кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (2015-2018 рр.).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 20 одноосібних наукових публікаціях автора, з яких 8 відображають основні наукові результати дисертації (зокрема, 2 публікації у вітчизняних наукових виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз), 10 -
апробаційного характеру, 2 публікації, які додатково відображають наукові результати дисертації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (266 найменувань, із них 13 - іноземними мовами), 13 додатків на 120 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 322 сторінки друкованого тексту, основний зміст викладено на 170 сторінках. Роботу ілюстровано 14 таблицями та 10 рисунками.
- bibliography:
- ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів проведеного дослідження проблеми підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, дало можливість сформулювати такі висновки:
1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми впровадження ідей сталого розвитку у професійну підготовку майбутніх вихователів дітей дошкільного віку уточнено сутність поняття «підготовка майбутніх вихователів до професійної діяльності» (спеціально організований цілісний процес, спрямований на формування готовності діяти в швидкозмінних обставинах сучасного освітнього процесу дошкільної освіти, основою якої є засвоєння студентами базових професійних знань та вмінь, виховання особистісних і професійних якостей та цінностей), «навички, орієнтовані на сталий розвиток» (автоматизовані дії, спрямовані на задоволення власних життєвих потреб, виконання яких відбувається на основі ціннісного ставлення до природи, людей, середовища) та поняття «підготовка майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток» (спеціально організований цілісний процес, спрямований на прийняття студентами цінностей сталого розвитку та формування готовності впровадження в освітньому процесі дошкільних закладів провідних засад освіти для сталого розвитку).
2. З’ясовано, що психолого-педагогічні особливості підготовки майбутніх вихователів до формування в дітей навичок, орієнтованих на сталий розвиток, полягають у дотриманні принципів педагогіки емпауерменту (педагогічної системи, побудованої на стимулюванні та самостимулюванні суб’єкта навчання до дій в інтересах сталого розвитку та сталого стилю життя) - створення умов для формування впевненості у власних силах і можливостях та відповідальності за результати навчання; прийняття студентами рішень щодо власного стилю життя та їхнього виконання; забезпечення психологічного комфорту здобувачів освіти в процесі навчання і за допомогою спеціальних прийомів, і шляхом доступності змісту навчання; створення умов для появи в студентів ентузіазму й почуття задоволення від групової й індивідуальної роботи та її результатів, що досягається насамперед завдяки постійному позитивному (і за формою, і за змістом) зворотному зв’язку.
Вивчення стану професійної підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти в контексті освіти для сталого розвитку дало змогу констатувати, що ідеї сталого розвитку не знайшли достатньої уваги в змісті професійної підготовки. Установлено, що навчальні плани першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 012 Дошкільна освіта містять дисципліни, зміст яких є дотичним до структурних компонентів сталого розвитку (основи екології, дошкільна педагогіка, основи природознавства з методикою та ін.). Проте аналіз навчальних програм, інтерв’ювання викладачів довели, що обсяг та зміст зазначених дисциплін переважно частково, однобічно, формально відображають ідеї сталого розвитку, оскільки розглядаються лише з позиції конкретної дисципліни і не враховує інтегрованого характеру трьох складників сталого розвитку: екологічного, економічного та соціального. Окрім цього, упровадження ідей сталого розвитку відбувається лише на теоретичному рівні, не враховуючи практико-діяльнісного аспекту формування професійних умінь та навичок. Процес професійної підготовки відбувається на основі малоефективної лінійної моделі навчання; із принципами педагогіки емпауерменту викладачі і студенти майже не знайомі.
3. Визначено компоненти підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток: ціннісний (формування в майбутніх вихователів ціннісного ставлення та особистого прийняття ідей сталого розвитку), когнітивний (формування системи знань щодо основних положень концепції та визначальних чинників сталого розвитку, а також провідних засад освіти для сталого розвитку і теоретико-методичних засад інтегрованого курсу «Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку», поведінково-рефлексивний (формування адекватної самооцінки власних дій, умінь та знань щодо ідей сталого розвитку, теоретичних положень освіти для сталого розвитку та розвиток активності майбутніх вихователів у поширенні ідей сталого розвитку), методичний (формування професійних вмінь та навичок планувати та організовувати освітню діяльність відповідно до провідних засад освіти для сталого розвитку на основі принципів педагогіки емпауерменту).
Відповідно до компонентної структури підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, розроблено критерії: мотиваційний (для ціннісного компонента), знаннєвий (для когнітивного компонента), діяльнісний (для поведінково-рефлексивного компонента), творчо-рефлексивний (для методичного компонента). Визначено, що мотиваційний критерій характеризують такі показники: умотивованість на опанування методикою формування у дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток; бажання долучитися до Всеукраїнського руху за впровадження ідей сталого розвитку в дошкільну освіту; наявність цінностей сталого розвитку. Знаннєвий критерій схарактеризовано такими показниками: наявність знань про сутність понять «сталий розвиток», «навички, орієнтовані на сталий розвиток»; наявність знань методики формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток; сформованість уявлень про особливості побудови освітнього процесу на основі педагогіки емпауерменту. Показники діяльнісного критерію: оцінка власних дій у контексті ідей сталого розвитку; активність у поширенні ідей сталого розвитку. Показниками творчо-результативного критерію визначено: уміння організовувати освітній процес за принципами педагогіки емпауерменту; уміння планувати освітню діяльність зі старшими дошкільниками з метою формування у них навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Відповідно до критеріїв і показників схарактеризовано рівні готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток: високий, достатній, середній, низький.
4. Розроблено та обґрунтовано технологію підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Визначено три етапи її впровадження та окреслено напрями цілеспрямованої освітньої роботи: організаційно-навчальний, пропедевтично-професійний, соціально активний. Перший етап пов’язаний із реалізацією завдань організаційно- навчального напряму цілеспрямованої освітньої роботи; на другому етапі зреалізовано завдання пропедевтично-професійного напряму; на третьому етапі упровадження технології зреалізовано завдання соціально активного напряму, засобом реалізації якого була обрана волонтерська діяльність студентів, а формами - їхня участь у проектах та акціях.
Формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, забезпечувалося впровадженням педагогічних умов (оптимізація педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу закладів вищої освіти за принципами педагогіки емпауерменту; забезпечення взаємозв’язку мети, змісту, форм, методів навчання в системі підготовки майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток; надання пріоритету в змісті дисциплін загальної професійної підготовки формуванню ціннісних орієнтацій у контексті освіти для сталого розвитку; насичення процесу викладання спецкурсу інтерактивними методами для забезпечення готовності майбутніх вихователів до формування у дітей старшого дошкільного віку навичок, орієнтованих на сталий розвиток).
Дослідження ефективності розробленої технології підготовки майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток, здійснювалося на основі порівняння динаміки показників у ЕГ і КГ на етапах педагогічного експерименту. Аналіз результатів формувального експерименту дозволив установити позитивні зміни у формуванні готовності майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, оскільки кількість майбутніх вихователів з високим рівнем готовності зросла у КГ з 2,3 % до 3,9 %, а у ЕГ - з 2,6 % до
12,8 %; на достатньому рівні збільшилась кількість студентів у КГ з 13,0 % до 19,5 %, а у ЕГ - з 12,5 % до 42,4 %; зміни на середньому рівні показали збільшення студентів з 25,6 % до 56,3 % у КГ, а в ЕГ - з 25,6 % до 43,9 %; на низькому рівні зафіксовано зменшення кількості студентів у КГ з 59,1 % до 20,3 % та з 59,3 % до 0,9 % у ЕГ. Отримані результати дозволяють стверджувати дієвість авторської технології підготовки майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток.
5. Розроблено навчально-методичне забезпечення для підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, яке полягає в розробці діагностувальних методик з формування готовності майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток; спецкурсу «Підготовка майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток»; навчально- методичних посібників: «Підготовка майбутніх вихователів до практики в групах дітей дошкільного віку», ««Підготовка майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток»; змісту самостійної роботи студентів з питань упровадження ідей сталого розвитку (проекти, есе, портфоліо).
Розроблені та впроваджені методичні рекомендації для студентів щодо проходження практики в групах дітей дошкільного віку (програма, індивідуальні завдання, педагогічні ситуації), доповнено зміст навчальних дисциплін загальної професійної підготовки «Дошкільна педагогіка», «Дошкільна лінгводидактика», «Основи природознавства з методикою», «Психотренінг комунікативності», «Педагогічна творчість». Усе це позитивно вплинуло на динаміку рівнів готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, що було підтверджено результатами підсумкового етапу експерименту.
Викладені в дисертації результати досліджень і висновки не претендують на остаточне й вичерпне розв’язання проблеми підготовки майбутніх вихователів до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо в дослідженні питань удосконалення підготовки майбутніх вихователів у контексті ідей сталого розвитку в системі неперервної освіти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айті-Нагойська Декларація щодо Освіти для Сталого Розвитку. URL: http://esd.org.ua/node/872 (дата звернення: 12.04.2017).
2. Андреева Г. М. Социальная психология: учебн. для высш. учебн. завед. Москва : Аспект Пресс, 1999. 376 с.
3. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Зарубежная социальная психология ХХ столетия : Теоретические подходы : учеб. пособ. для вузов. Москва : Аспект Пресс, 2002. 287 с.
4. Андреєв Д.Я. Комунікативна підготовка майбутніх учителів технологій з використанням інтерактивних середовищ: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Київ. 2016. 250 с.
5. Анисимова Е.Э. Внедрение педагогики устойчивого развития в дошкольных учреждениях Украины. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/ 123456789/2017/1/стаття%20Анісімова%20на%20Білорусь%202016.pdf (дата звернення: 23.05.2017)..
6. Ардашова Я.І. Формування соціально-етичних цінностей у студентів економічних спеціальностей: дис. ... канд. філос. наук: 09.00.04. Київ. 2016. 190 с.
7. Аронова Р.С. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців дошкільного виховання у педагогічних коледжах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2016. 263 с.
8. Артемова Л. Пріоритети в підготовці педагогів дошкільного профілю. Дошкільне виховання. 2002. № 2. С. 7-9.
9. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи : навчально- методичний посібник для викладачів, аспірантів, студентів магістратури. Київ: Кондор, 2008. 272 с.
10. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды. Москва : Педагогика, 1989. 560 с.
11. Бадер С.О., Милокост Я.О. Критерії, показники та рівні практичної готовності майбутніх вихователів до соціалізації старших дошкільників в умовах ДНЗ. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2014. № 5 (288). Ч. ІІ. С. 92-98.
12. Бадіца М.В. Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до професійно-творчої діяльності засобом продуктивної технології. Наука і освіта. 2015. № 6. С. 5-10.
13. Байдаров Є.У. Філософія : навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. Алмати : ЕврАзІР, 2010. 217 с.
URL: http://weblib.pp.ua/filosofiya-uchebnoe-posobie-dlya-studentov.html (дата звернення 16.10.2017).
14. Батароев К.Б. Аналогии и модели в познании. Новосибирск : Наука, 1981. 320 с.
15. Батраченко О.В., Чипчева Л.Ф. Посмішка та сміх - складові здоров’язбережувальних технологій освітнього процесу : інструктивно- методична нарада з елементами тренінгу. Педагогічна майстерня. 2018. № 2 (86). С. 33-37.
16. Безсонова О. На захисті майбутнього - з дитинства, або Педагогіка емпаурменту в дошкільному закладі. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. №3. С. 11-17.
17. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн.: навч.-метод. посіб. Київ : Либідь, 2003. Кн.1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. 278 с.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн