МІЖНАРОДНЕ ПРАВОНАСТУПНИЦТВО ДЕРЖАВ У ПРАКТИЦІ СПІВДРУЖНОСТІ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

brief description

ЗМІСТВСТУП.........................................................................................................................4РОЗДІЛ 1. Питання правонаступництва держав у сучасній теорії та практиці1.1. Доктринальні погляди на міжнародне правонаступництва держав..............131.2. Засоби врегулювання питань міжнародного правонаступництва держав.........................................................................................................................251.3. Участь міжнародних організацій у вирішенні питань правонаступництва держав.........................................................................................................................371.4. Роль Співдружності Незалежних Держав у врегулювання питань правонаступництва ...................................................................................................49Висновки до розділу..................................................................................................59РОЗДІЛ 2. Практика вирішення питань міжнародного правонаступництва держав в рамках СНД2.1. Практика СНД щодо правонаступництва міжнародних договорів колишнього СРСР......................................................................................................622.1.1. Правонаступництво щодо договорів, які засновуютьміжнародні організації....................................................................................682.1.2. Практика правонаступництва СНД щодо договорів у сферіроззброєння й контролю над озброєнням....................................................712.1.3. Правонаступництво прав та обов’язків у сфері ядерногоозброєння .........................................................................................................742.1.4. Правонаступництво щодо договорів у сфері прав людини.............. 802.2. Особливості правонаступництва щодо державної власності колишньогоСРСР...........................................................................................................................872.2.1. Практика правонаступництва щодо закордонної власностіколишнього СРСР ..................................................................................872.2.2. Практика правонаступництва щодо союзної державної власності,що знаходилася на території колишніх республік СРСР............................992.3. Врегулювання правонаступництва щодо державного боргу колишньогоСРСР.........................................................................................................................1022.3.1. Врегулювання правонаступництва щодо зовнішнього державногоборгу колишнього СРСР..............................................................................1022. 3. 2. Врегулювання правонаступництва щодо внутрішнього державногоборгу колишнього СРСР..............................................................................1112.4. Міжнародне правонаступництво щодо громадянства колишнього СРСР.........................................................................................................................115Висновки до розділу................................................................................................129РОЗДІЛ 3. Міжнародно-правова позиція України у питаннях правонаступництва та їх практична реалізація3.1. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів колишньогоСРСР.........................................................................................................................1343.2. Правонаступництво України щодо державної власності колишньогоСРСР.........................................................................................................................1403.2.1. Правонаступництво України щодо закордонної власностіколишнього СРСР..........................................................................................1403.2.2. Правонаступництво України щодо союзної державної власності,що знаходилася на території колишніх республік СРСР..........................1443.3. Правонаступництво України щодо державного боргу колишньогоСРСР .......................................................................................................................1493.3.1. Правонаступництво України щодо зовнішнього державного боргу..........................................................................................................................1493.3.2. Правонаступництво України щодо внутрішнього боргу..........................................................................................................................1553.4. Міжнародне правонаступництво України стосовно громадянства СРСР.........................................................................................................................160Висновки до розділу................................................................................................168ВИСНОВКИ............................................................................................................172СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................180

bibliography

ВИСНОВКИУперше отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують наукове завдання, а саме комплексне наукове виявлення та розкриття участі міжнародних органів та організацій у врегулюванні наслідків міжнародного правонаступництва держав, дослідження практики СНД у врегулюванні питань правонаступництва, які постали у зв’язку із розпадом Радянського Союзу та виявлення основних чинників, які вплинули на ступінь реалізації Україною своєї міжнародно-правової позиції у сфері правонаступництва. Проведене дослідження дозволило сформулювати наступні висновки, які мають теоретичне та прикладне значення:1. Визначено, що різноманіття теорій правонаступництва обумовлене динамікою міжнародних взаємовідносин, новими міжнародними інтересами, й, відповідно, потребами держав у їх задоволенні. Прогрес міжнародних взаємозв’язків, поява й галузеве розширення міждержавних відносин є однією з причин зміни сукупності міжнародних норм, що регулюють підстави, процес і наслідки державного правонаступництва. Розвиток та інтеграція міждержавних взаємозв’язків призводить до виникнення нових сфер правонаступництва, визнання зовсім інших фактичних ситуацій, що викликають правонаступництво. Це є причиною зміни наукових поглядів на міжнародне правонаступництво, появу доктринальних обґрунтувань практики міжнародного співтовариства, що спричиняє появу нових теорій правонаступництва держав, їх модифікування. Дослідження доктринальних підходів у їх еволюції дозволяє оцінювати з наукових позицій останні випадки правонаступництва. Аналіз причин трансформування теорій правонаступництва допомагає передбачити нові тенденції й напрямки розвитку практичного застосування міжнародних норм у цій царині, що у свою чергу, викличе появу нових наукових міркувань стосовно міжнародного правонаступництва.2. Окреслено основні засоби міжнародно-правові інструменти, застосування яких державами-учасницями міжнародного правонаступництва демонструє конкретні рішення проблем, які постали через правонаступництво. До таких віднесено: (а) односторонні акти держав учасниць міжнародного правонаступництва; (б) міжнародні договори, укладені між учасниками правонаступництва та з третіми країнами; (в) рішення міжнародних судів й арбітражних органів, рішення міжнародних судів й арбітражних органів по справах, сторонами у яких є держави - учасниці міжнародного правонаступництва.3. Встановлено, що в сучасній практиці застосування міжнародного договору у якості засобу (інструменту) врегулювання правонаступництва держав можна виділити два аспекти: (1) використання договору у якості установчого документа, що регламентує загальний підхід до факту правонаступництва (розпад, об’єднання та ін.) та до вирішення проблем, викликаних цим фактом (проблем правонаступництва); (2) застосування договору як результату домовленості зацікавлених держав між собою та із третіми країнами з конкретних питаннь правонаступництва.4. Узагальнено роль міжнародних органів та організацій (як постійнодіючих, так й створених на тимчасових засадах) на процес врегулювання правонаступництва. Виокремлено декілька напрямків діяльності міжнародних організацій та органів у процесі врегулювання питань правонаступництва (як окремих, так й загальних): (1) вирішення організацією проблеми правонаступництва її членства для держав учасниць правонаступництва; (2) проведення роботи з кодифікації сталих звичаєвих норм міжнародного правонаступництва; (3) розробка та видання рекомендаційних актів щодо окремих питань правонаступництва; (4) вирішення спорів з питаннь правонаступництва судовими та арбітражними органами.5. Визначена специфіка СНД як міжнародної організації, що займається врегулюванням питань міжнародного правонаступництва. Вона полягає у наступному: (1) СНД стала першим прикладом міжнародної організації, створеної державами безпосередніми учасниками правонаступництва для вирішення питань правонаступництва; (2) компетенція СНД щодо вирішення питань з правонаступництва закладалась з моменту заснування організації; (3) організаційний (створення спеціальних робочих та допоміжних органів з питань правонаступництва) та загальнокоординаційний (координація нормотворчої діяльності держав-учасниць щодо питань правонаступництва) характер діяльності СНД у царині міжнародного правонаступництва держав є новим порівняно із зазначеними вище чотирма напрямками, притаманними діяльності міжнародних організацій у царині правонаступництва; (4) СНД містить у своїй структурі судовий орган Економічний суд СНД, до компетенції якого включено вирішення спорів у сфері міжнародного правонаступництва та тлумачення окремих положень угод, укладених у сфері правонаступництва у зв’язку з розпадом Радянського Союзу. Відмінністю цієї судової інституції є те, що всупереч аналогічним прикладам із створення судового чи арбітражного органу, Економічний Суд СНД формувався сторонами засновниками СНД, (на відміну від Арбітражної комісії з колишньої Югославії, що була заснована третіми державами). Це набуло істотного значення у розвитку участі міжнародних організацій з врегулювання питань правонаступництва.6. Проаналізовано діяльність СНД у процесі правонаступництва щодо міжнародних договорів, учасником яких був СРСР. Визначено, що роль СНД у вирішенні цього питання полягала у координації держав учасниць щодо вироблення та закріплення загального підходу до зазначеної проблеми. Окреслені основні чинники, що вплинули на обсяг й напрямки діяльності СНД щодо зазначеного процесу. До таких віднесено: у загальному масштабі розв’язання проблеми правонаступництва щодо договорів принцип невтручання; щодо договорів у сфері озброєння, в тому числі ядерного зовнішні чинники (як от вимоги міжнародної безпеки та відповідний тиск з боку третіх країн) та внутрішні фактори (потреба координації щодо прийняття рішень та/або дій з боку тих її держав-учасниць, до яких ці договори застосовуються); у питанні правонаступництва договорів, які є установчими актами міжнародних організацій винятковою компетенцією відповідних організацій щодо вирішення питання членства; щодо універсальних договорів із захисту прав людини внутрішні аспекти (плинність та непослідовність дій країн-учасниць щодо оформлення правонаступництва за відповідними договорами) та зовнішні фактори (відповідні вимоги міжнародних інституцій у сфері захисту прав людини та потреба якомога швидшого закріплення дії основних прав та свобод на всій території колишнього Радянського Союзу).