ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА РОЗСЛІДУВАННЯ СЛУЖБОВИХ ПІДРОБЛЕНЬ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЧИЧИРКІНА СВІТЛАНА ПАВЛІВНА

УДК 343.985 : 343.353

ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА РОЗСЛІДУВАННЯ
СЛУЖБОВИХ ПІДРОБЛЕНЬ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Юсупов Володимир Васильович,
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..………………........................................3
ВСТУП ………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. Криміналістична характеристика службового підроблення …11
1.1. Службове підроблення в системі службових злочинів……………………..11
1.2. Способи вчинення службових підроблень ……………………………….....21
1.3. Особа злочинця ……………………………………………………………….30
1.4. Предмет і типова «слідова картина» службових підроблень……………….40
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………………..53

РОЗДІЛ 2. Організація розслідування службового підроблення..................56
2.1. Особливості порушення кримінальної справи і обставини, які підлягають встановленню при розслідуванні службових підроблень …...............................56
2.2. Висунення версій та планування розслідування …………………….......... 82
2.3. Організація подолання протидії розслідуванню осіб,
які вчинили службові підроблення ……...............................................................99
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………………120

РОЗДІЛ 3. Тактика проведення окремих слідчих дій
під час розслідування службового підроблення …………………………….122
3.1. Тактика виїмки, обшуку та огляду документів…………………………….122
3.2. Тактика допиту та очної ставки ……….........................................................146
3.3. Особливості призначення судових експертиз ……………………………..163
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………………182
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….......186
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………..193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………..

ВСТУП

Актуальність теми. Шлях становлення України як сучасної європейської правової та демократичної держави характеризується глибокими, принциповими змінами практично в усіх сферах суспільного життя. Такі зміни, у свою чергу, передбачають необхідність реформування правової системи України і зумовлюють зростання ролі правової науки, у тому числі кримінально-правового циклу.
Відповідно до Конституції України службові особи органів державної влади й місцевого самоврядування, зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Але практика знає чимало випадків вчинення злочинів саме цією категорією осіб.
Процес розслідування службових злочинів, на думку багатьох учених, є одним із найбільш складних. Зокрема розслідування службового підроблення пов’язане зі значним обсягом роботи, специфічністю умов досудового слідства, необхідністю проведення комплексів контрольно-ревізійних заходів, слідчих дій, спеціальних досліджень. Але, як доводить вивчення практики розслідування, слідчі не завжди володіють необхідними знаннями для успішного виявлення і розслідування цього виду злочинів. Відсутність систематизованих відомостей про організацію і тактику розслідування, як головних складових процесу розслідування таких злочинів значно знижує ефективність боротьби з ними. Наряду з цим особи, які вчинюють дані злочини, як правило добре орієнтуються в сучасному законодавстві, мають ґрунтовні знання щодо особливостей економічної діяльності, крім того, між ними існують тісні корупційні зв’язки. Усе це дає змогу їм досить ефективно приховувати злочинну діяльність та чинити протидію розслідуванню.
Як показало вивчення судово-слідчої практики, службові підроблення в 79,6 % випадків вчиняються разом з іншими злочинами, для яких вони є способом підготовки, вчинення або приховування. Підробка документів службовими особами була поєднана із привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (74,8 %); з іншими злочинами у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (58,8 %); зі злочинами у сфері господарської діяльності (51,7 %); злочинами у сфері земельних ресурсів (42,1 %) тощо. У зв’язку з цим для слідчого важливим є знання того, як правильно організувати попередню перевірку інформації про злочин, які дані є достатніми підставами для порушення кримінальної справи, як потрібно спланувати розслідування при виявленні ознак службового підроблення. Значущим у цьому аспекті є вміння тактично грамотно провести невідкладні слідчі дії, що унеможливить знищення або спотворення слідів злочину та забезпечить своєчасний і якісний збір доказів у справі.
Теоретична основа дослідження ґрунтується на ідеях провідних учених України та інших держав: Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, О.Я. Баєва, Р.С. Бєлкіна, О.М. Васильєва, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, А.В. Дулова, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, І.П. Козаченка, В.П. Колмакова, В.О. Коновалової, О.Є. Користіна, М.В. Костицького, І.І. Котюка, В.С. Кузьмічова, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, В.Т. Маляренка, Г.А. Матусовського, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, Г.П. Середи, В.В. Тищенка, Л.Д. Удалової, С.С. Чернявського, В.Ю. Шепітька та інших.
Водночас питання розслідування службових підроблень не знайшли достатніх розробок у сучасній криміналістичній теорії, тому виникла необхідність у проведенні наукового дослідження, пов’язаного з окремими проблемами розслідування цих видів злочинів та надання практичних рекомендацій працівникам правоохоронних органів.
Викладені обставини зумовили вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний із Національною програмою боротьби з корупцією, затвердженою Указом Президента України від 10.04.1997 № 319/97, Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією» від 06.02.2003 № 84, Комплексною програмою профілактики злочинності на 2007 – 2009 рр., затвердженою постановою Кабінету Міністрів Укра¬їни від 20.12.2006 № 1767, Концепцією Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р., затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 1911-р.
Проведення дослідження передбачено планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2008 – 2011 рр.
Мета і задачі дослідження. У дисертації поставлено за мету на підставі вивчення, аналізу та узагальнення судово-слідчої практики розробити організаційні основи розслідування службових підроблень, запропонувати криміналістичні рекомендації щодо тактики проведення окремих слідчих дій у досліджуваній категорії справ.
Відповідно до поставленої мети визначені головні задачі дисертаційного дослідження:
– вивчити злочинну діяльність у сфері службових відносин, встановити місце службового підроблення в системі службових злочинів;
– запропонувати елементи криміналістичної характеристики службового підроблення, розкрити їх зміст та кореляційні залежності;
– виявити особливості порушення кримінальних справ при виявленні службових підроблень, розкривши при цьому процес дослідчої перевірки;
– встановити форми протидії розслідуванню службових підроблень;
– запропонувати перелік обставин, які підлягають встановленню під час розслідування службових підроблень;
– визначити особливості висунення версій та планування при розслідуванні службових підроблень;
– визначити особливості тактики проведення окремих слідчих дій у справах про службові підроблення та надати рекомендації щодо їх удосконалення;
– запропонувати засоби подолання протидії розслідуванню службових підроблень.
Об’єктом дослідження – діяльність правоохоронних органів, спрямована на розкриття і розслідування службових підроблень.
Предмет дослідження становить організація і тактика розслідування службових підроблень.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є система принципів, прийомів і підходів, заснована на філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методах. Зокрема, застосування діалектичного методу дало змогу виявити основні взаємозалежності між елементами криміналістичної характеристики службового підроблення (розділ 1). Для аналізу поглядів науковців на проблеми організації і тактики розслідування службових підроблень застосовано порівняльно-правовий метод (розділи 2, 3). Метод системно-структурного аналізу набув особливого значення при дослідженні проблем порушення кримінальної справи, висунення версій і планування розслідування службових підроблень (підрозділи 2.1, 2.2). Статистичний метод використано для аналізу кількісних показників організаційно-тактичних основ розслідування службових підроблень (розділи 2, 3). Дотримання правил логічної побудови понять і суджень забезпечило обґрунтованість і достовірність зроблених висновків, їх точність, конкретність і несуперечливість. Застосування всіх зазначених методів у їх взаємозв’язку сприяло повноті та об’єктивності дослідження.
Нормативну основу дослідження становить Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Проект КПК України (реєстр. № 9700 від 13.01.2012), постанови Пленумів Верховного Суду України, нормативні акти МВС України і Генеральної прокуратури України, аналітичні матеріали, що стосувалися досліджуваної проблематики, та інші нормативно-правові акти України.
Емпіричну базу дисертації склали результати вивчення та узагальнення за спеціально розробленою методикою 250 кримінальних справ про службові підроблення, які були розглянуті судами України впродовж 2005-2011 рр.; статистичні дані та аналітичні матеріали Міністерства юстиції України, МВС України; узагальнені результати опитування 215 слідчих прокуратури та МВС України, а також власний досвід роботи в органах прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим в Україні дослідженням, у якому на основі положень теорії криміналістики та вивчення слідчо-судової практики розроблені основні положення організації і тактики розслідування службових підроблень. У ньому запропоновано низку нових теоретичних, важливих у практичному аспекті положень, а саме:
Вперше одержано:
- елементи криміналістичної характеристики службових підроблень: способи вчинення злочину, особу злочинця, предмет злочину, типову «слідову картину», наведено їх кореляційні залежності;
- встановлено форми протидії розслідуванню службових підроблень та запропоновано відповідні способи їх подолання;
- систематизовано засоби дослідчої перевірки при виявленні ознак службового підроблення;
- визначено та класифіковано обставини, які підлягають встановленню під час розслідування службових підроблень;
удосконалено:
- класифікацію службових злочинів за криміналістичними ознаками шляхом внесення до їх системи службового підроблення як окремого елементу;
- рекомендації щодо планування розслідування службових підроблень;
- положення про тактику виїмки, обшуків, оглядів документів, допитів, очних ставок та призначення експертиз у справах про службові підроблення;
набули подальшого розвитку:
- положення про належність службового підроблення до способів підготовки, вчинення та приховування службових злочинів та інших злочинів, які вчиняються посадовцями з використанням свого службового становища;
- класифікація документів у контексті розслідування службових підроблень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження ґрунтується на результатах поглибленого вивчення правоохоронної практики, а його матеріали впроваджено в законотворчу діяльність шляхом підготовки пропозицій до проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за хабарництво» (лист Верховної Ради України від 13.10.2010 № 04-19/14-2190); рекомендацій до практичної діяльності органів прокуратури України (акт упровадження прокуратурою м. Переяслава-Хмельницького Київської області від 10.09.2011), а також до навчального процесу (акт упровадження Українською академією бізнесу та підприємництва м. Київ від 17.09.2011).
Окремі положення дисертації можуть бути використані для законодавчого, організаційного, науково-методичного та інформаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів і судів, зацікавлених у протидії службовим злочинам.
Особистий внесок здобувача. Дисертант була співавтором Наукового коментарю Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», де розтлумачила положення ст. 26 щодо нагляду прокуратури за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції. У статті «Проблеми визначення приховування злочину в криміналістиці», виконаній у співавторстві з В. В. Юсуповим, авторці належить 50 % змісту.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри криміналістики та судової медицини НАВС, висвітлювалися на науково-практичних конференціях: «Криміналістика у протидії злочинності» (Київ, 16.10.2009), «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (Запоріжжя, 30.10.2009), «Експертне забезпечення розслідування окремих видів злочинів» (Київ, 31.03.2011), «Держава і право в умовах судової реформи» (Донецьк, 08.04.2011), «Правові реформи в Україні» (Київ, 06.10.2011), а також на ІІ Всеукраїнських наукових читаннях з кримінальної юстиції, присвячених пам’яті професора В. П. Колмакова (Одеса, 18-19.03.2011).
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертаційному дослідженні, опубліковані автором у 12 публікаціях, з яких чотири наукові статті у фахових виданнях (одна у співавторстві), Науковий коментар до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», дві реферативні статті у Міжнародній поліцейській енциклопедії та п’ять тез доповідей на науково-практичних конференціях та читаннях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовано головні результати та пропозиції, які мають теоретичне і практичне значення для вдосконалення організації і тактики розслідування службових підроблень:
1. На сучасному етапі службові підроблення в системі злочинів у сфері службової діяльності становлять суттєву небезпеку для розвитку соціально-економічної сфери України, значно підривають її економічний потенціал. Ці суспільно небезпечні діяння тісно пов’язані з корупційними правопорушеннями, є їх причинами та підґрунтям, у переважній більшості вчиняються з метою незаконного заволодіння державним, комунальним або приватним майном громадян.
2. Службове підроблення є типовим способом підготовки, вчинення і приховування злочинної діяльності у сфері службових відносин. Метою службового підроблення, яке здійснюється у стадії підготовки до злочинної діяльності, є: а) створення необхідних умов для реалізації злочинних намірів; б) створення умов, що ускладнюють майбутнє розслідування; в) створення в суб’єкта розслідування неправильного уявлення про сутність події в цілому, окремих її елементів; г) надання протиправним діям вигляду законних. За спрямованістю змістової сторони службове приховування спрямоване на носії криміналістично значущої інформації (документи).
3. Враховуючи криміналістичні ознаки службових злочинів, службове підроблення виокремлено у самостійний вид службових злочинів. При цьому система службових злочинів буде такою: 1) службові зловживання і перевищення влади; 2) службове підроблення; 3) хабарництво; 4) халатність.
4. Під час розслідування службових підроблень одне з головних місць посідає криміналістична характеристика цих злочинів. На початковому етапі розслідування вона знижує інформаційну невизначеність, є ймовірнісною моделлю події, що трапилася, і підставою для висунення версій. Криміналістична характеристика службових підроблень слугує в слідчих джерелом відправних (початкових) відомостей для організації роботи у кримінальній справі.
До елементів криміналістичної характеристики службових підроблень нами віднесено способи вчинення злочину, особу злочинця, предмет злочину, типову «слідову картину» злочину.
Між елементами криміналістичної характеристики службових підроблень існують кореляційні залежності. Так, при виявленні факту службового підроблення визначається його спосіб та на цій основі висуваються версії про особу злочинця, наявність або відсутність зв’язків суб’єкта з пособниками і корупціонерами в органах влади й управління, встановлюється типова «слідова картина» злочину. Предмет злочину пов’язаний з особою злочинця – вид документа, який зазнав підробки, може свідчити про суб’єкта злочину – посадовця, котрий вчинив службове підроблення. Спосіб службового підроблення обирається злочинцем внаслідок його зв’язку з предметом злочину.
5. Кримінальні справи про службові підроблення порушуються переважно за матеріалами ревізій чи інших перевірок та обстежень роботи підприємств, установ, організацій або окремих службових осіб. Головними засобами проведення дослідчої перевірки у справах про службові підроблення є витребовування документів та предметів, відбирання пояснень, проведення ревізі, давання окремих доручень органу дізнання, проведення контрольного заміру обсягів робіт.
Головне місце серед засобів дослідчої перевірки займає ревізія, результати якої є приводом до порушення кримінальної справи про службове підроблення. При цьому в розпорядженні слідчого є можливість організації первинної та повторної ревізій, а з урахуванням конкретних обставин справи – одночасних ревізій на декількох підприємствах. У роботі наведено варіанти порушення кримінальної справи за різними нормами КК України залежно від того, який вид документа підроблений, що виявлено ревізорами.
Специфічною рисою розслідування службового підроблення є залучення до дослідчої перевірки відповідних спеціалістів: ревізорів, бухгалтерів, експертів-документознавців та ін.
У справах про службові підроблення виявлено наявність протидії під час проведення дослідчої перевірки. Головною формою такої протидії є відмова надати слідчому витребовувані документи, предмети або інші об’єкти.
6. Враховуючи більш широкий зміст поняття «обставини, що підлягають встановленню» стосовно предмета доказування, ці обставини у справах про службові підроблення класифіковані на загальні (які передбачені ст. 64 і 23 КПК України) та спеціальні, які потребують з’ясування під час розслідування службових підроблень. До них віднесено: нормативно-правову регламентацію діяльності підприємства; перелік службових обов’язків, повноважень та компетенцію службової особи; належність підробленого документа до офіційного; здійснення підроблення у зв’язку зі своїм службовим становищем; вид і спосіб підробки документа; зв’язок підробленого документа з іншими (комплект фальсифікованих документів) та наслідки, що настали у зв’язку з дією документа; наявність зв’язку службового підроблення з іншими злочинами.
7. Результатом моделювання події злочину при виявленні ознак службового підроблення є висунення версій. У роботі встановлено такі типові версії у справах про службові підроблення: службовою особою вчинено службове підроблення для вчинення іншого злочину; службовою особою вчинено службове підроблення для приховування тривалої злочинної діяльності; підробка документів вчинена особою, яка не має статусу службової; службова особа допустила помилку в документі.
8. При складанні плану розслідування службового підроблення варто дотримуватися принципу максимального проведення слідчих дій з однією особою або в одному місці, раціональної послідовності процесуальних заходів, також необхідно звести до мінімуму проведення повторних або додаткових слідчих дій.
9. На підставі вивчення судово-слідчої практики встановлено, що найбільш поширеними способами протидії розслідуванню службових підроблень з боку посадовців є: 1) відмова видати з підприємства, установи чи організації документи або предмети, які витребовуються слідчим; 2) обмеження доступу слідчого до необхідної йому інформації; 3) відмова надати зразки для порівняльного дослідження; 4) здійснення тиску на слідчого через корупційні зв’язки у правоохоронних органах або органах влади й управління; 5) повідомлення про незнання незаконності документа при його підписанні; 6) заперечення винагороди або іншого корисливого мотиву при вчиненні фальсифікації документів; 7) протидія розслідуванню з боку захисника (затягування розслідування, вплив на свідків і потерпілого, підготовка низки клопотань тощо).
Організаційною основою заходів із подолання протидії розслідуванню службових підроблень є: 1) блокування тиску на слідчого з боку корумпованих працівників правоохоронних органів та посадовців органів влади й управління; 2) зворотний вплив на підозрюваного, який здійснює протидію, з метою переконання його в неправильності вибраної позиції та нейтралізації спроб протидії слідству; 3) звернення до спеціальних підрозділів (внутрішньої безпеки, по боротьбі з організованою злочинністю та ін.) для фіксації протиправного впливу на хід розслідування і його усунення; 4) прогнозування можливих способів протидії розслідуванню та своєчасне вжиття заходів щодо їх подолання; 5) тактично грамотне проведення слідчих дій зі збереженням таємниці досудового слідства; 6) ретельне вивчення нормативно-установчих документів підприємства для уникнення необґрунтованих відмов в отриманні об’єктів або доступу до інформації, потрібної для встановлення істини у справі; 7) створення та діяльність СОГ.
10. Найчастіше збирання доказів у справах про службові підроблення забезпечують такі слідчі дії як виїмка (96,7 %), обшук (56,1 %), огляд документів (100,0 %), допит (100,0 %), очна ставка (46,8 %), призначення експертиз (78,8 %) та деякі інші.
Криміналістична інформація про ознаки підроблення виявляється з використанням методів криміналістичного аналізу інформації, криміналістичного дослідження документів і криміналістичного моделювання. Для розвязання слідчих ситуацій, пов’язаних із протидією розслідуванню, ефективним є застосування тактичних комбінацій (операцій), що включають правовий аналіз системи дій суб’єкта з використанням підробки документів; отримання інформації шляхом проведення допитів, виїмок і огляду документів, предметів; проведення очних ставок із пред’явленням документів, підроблення яких що викривають, і роз’яснення їх доказового значення; отримання консультацій і висновків спеціалістів з питань, які не вимагають експертного дослідження.
11. Виїмка документів або предметів при розслідуванні службового підроблення складається з вилучення об’єкта, його поверхневого огляду, огляду місця його знаходження. Підготовка до виїмки має важливе значення як для результативності цієї слідчої дії, так і для своєчасного отримання суттєвих доказів, уникнення їх знищення. Під час виїмки (або обшуку – при відмові добровільно видати запитуване) слідчий вилучає три групи документів: 1) ті, що стосуються організації діяльності підприємства, визначають його організаційно-правовий статус; 2) бухгалтерські документи; 3) інші документи (предмети).
12. Організація обшуку при розслідуванні службових підроблень має планований характер і включає: 1) проведення комплексу оперативно-розшукових заходів з метою встановлення місць можливого зберігання шуканих об’єктів; 2) підготовку процесуальних документів, підбір спеціалістів та інших учасників слідчої дії; 3) інструктаж груп, які проводитимуть обшуки; 4) застосування тактичних прийомів під час обшуку; 5) встановлення і фіксацію належності певним особам об’єктів, що вилучаються.
Важливими тактичними прийомами проведення обшуку у справах про службові підроблення є раптовість та одночасність його проведення («груповий обшук»), що виключають можливість приховування від слідства, знищення або фальсифікації документів, які мають доказове значення.
13. Огляд документів у справах про службові підроблення є самостійною слідчою дією, яка проводиться поза виїмкою документів або обшуком, під час якого вони виявляються. Огляд документів включає вивчення їх форми (виявлення матеріальної підробки) та змісту (встановлення інтелектуальної підробки). Огляд документів при розслідуванні службового підроблення проводиться в такій послідовності: 1) дослідження реквізитів документа; 2) вивчення змісту документа, мети його оформлення і відповідності чинним нормативно-правовим актам; 3) порівняння документа з іншими, які стосуються однієї і тієї ж операції або низки подібних із певного фінансово-господарського питання, у тому числі з екземплярами, які є в інших службових осіб, та копіями документів; 4) оцінки результатів огляду та формування висновків.
До тактичних рекомендацій проведення огляду документів під час розслідування службового підроблення належать: застосування спеціальних технічних засобів для виявлення ознак матеріальної підробки документа; використання методу моделювання події злочину; застосування комплексу методів документальної та фактичної перевірки інформації, яка міститься в досліджуваному документі; з’ясування виявлених у документі суперечностей шляхом залучення спеціаліста, проведення ревізій, інвентаризацій, слідчих оглядів, допитів, призначення експертиз та ін.; залучення до огляду документів спеціалістів.
14. Доведено, що оптимальною є така послідовність допитів при розслідуванні службових підроблень: допит осіб, які викрили або сприяли викриттю злочину, – свідки, які володіють інформацією про службову діяльність підозрюваного, – особи, які залучені до справи як спеціалісти або експерти – особи, яким був призначений підроблений документ, – знайомі та родичі підозрюваного – підозрюваний.
Серед тактичних прийомів і комбінацій, які застосовуються при проведенні допиту службової особи, виокремлено пред’явлення доказів, в якості яких фігурують підроблені документи, документи з резолюціями та візами підозрюваного, акти ревізії та інвентаризації, висновки експертиз, довідки спеціалістів, фрагменти протоколів допитів свідків і співучасників злочину тощо. Наголошено на поєднанні пред’явлення доказів з іншими тактичними прийомами (психічного впливу, участі в допиті спеціаліста, відновлення забутого в пам’яті, деталізації та уточнення показань, переконання та ін.). Ефективним засобом подолання позиції підозрюваного (обвинуваченого) у службовому підробленні щодо давання неправдивих показань є проведення очних ставок між ним і свідками, спеціалістами, іншими співучасниками, які сприяють розкриттю злочину. Під час таких очних ставок доцільно пред’являти докази та використовувати інші тактичні прийоми.
15. До форм використання спеціальних знань при розслідуванні службового підроблення віднесено проведення ревізій; отримання довідок (консультацій) у спеціалістів; проведення слідчих дій з участю спеціаліста; науково-технічний супровід слідчих дій; призначення експертиз; допити експертів і спеціалістів. Перспективними напрямами використання спеціальних знань при розслідуванні службових підроблень є проведення комплексних експертиз, у тому числі з виконанням комп’ютерного моделювання злочину.
Визначено, що матеріальну підробку документів в основному встановлює техніко-криміналістична експертиза, в окремих випадках – почеркознавча, а інтелектуальну – судово-економічна, судово-бухгалтерська, почеркознавча.
Досліджено види експертиз, об’єкти, які надаються експертові на дослідження, перелік запитань, що можуть вирішуватися експертизами, запропоновані рекомендації щодо відбору зразків для порівняльного дослідження. Розглянуто нові дослідження, які дозволяють з’ясовувати питання про підробку документів із голограмами, – експертизу голографічних захисних знаків. Перспективним вважаємо більш широке запровадження комплексних експертиз під час розслідування службових підроблень: техніко-криміналістичної і почеркознавчої, техніко-криміналістичної та комп’ютерно-технічної тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александренко Е. В. Противодействие расследованию: мнение практиков и населения / Александренко Е. В., Бахин В. П., Карпов Н. С. // Вісник ЛІВС МВС України. – 2001. – № 3. – С. 210–218.
2. Александренко О. В. Криміналістичні проблеми подолання протидії розслідуванню : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. В. Александренко. – К., 2004. – 20 с.
3. Арипов Т. Э. Тактико-криминалистические приемы преодоления противодействия расследованию: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 : «Уголовный процесс, криминалистика, оперативно-розыскная деятельность» / Т. Э. Арипов. – Ташкент, 2000. – 21 с.
4. Аркуша Л. І. Основи методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв’язків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Л. І. Аркуша. – Х., 2001. – 20 с.
5. Арсеньев В. Д. Понятие документов и значение их как доказательств в советском уголовном процессе / Арсеньев В. Д. // Труды ИГУ. – Т. 13. – Иркутск, 1955. – С. 140. – (Серия юридическая).
6. Арцишевский Г. В. Выдвижение и проверка следственных версий : практич. пособ. / Г. В. Арцишевский. – М. : Юридическая литература, 1978. – 104 с.
7. Атанесян Т. А. Судебная бухгалтерия : учеб. / Т. А. Атанесян, С. П. Голубятников. – М. : Юридическая литература, 1989. – 350 c.
8. Баев О. Я. Основы криминалистики : курс лекций / О. Я. Баев. – [3-е изд., перераб. и дополн.]. – М. : Эксмо, 2009. – 288 с.
9. Бандура О. А. Криминалистическая версия: гносеологический, логический и психологический аспекты : учеб. пособ. / О. А. Бандура, В. Г. Лукашевич. – К. : КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1991. – 80 с.
10. Бантишев О. Ф. Відповідальність за злочини в сфері службової діяльності О. Ф. Бантишев // Юридичний журнал. – № 7. – 2003 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=452
11. Бантышев А. Ф. Должностные преступления : учеб. пособ. / А. Ф. Бантышев. – К., 1996. – 46 с.
12. Бараннік Р. В. Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім’ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України : моногр. / Р. В. Бараннік, В. П. Шибко. – К. : КНТ, 2008. – 212 с.
13. Бахин В. П. Допрос : лекция / В. П. Бахин. – К., 1999. – 40 с.
14. Бахин В. П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962–2002) / В. П. Бахин. – К., 2002. – 268 с.
15. Бахин В. П. Тактика преступников. Тактические приемы противодействия преступников следствию / В. П. Бахин. – К. : Изд-во Семенко Сергея, 2009. – 44 с.
16. Бахин В. П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики : лекция / В. П. Бахин. – К., 1999. – 34 с.
17. Бахін В. П. Тактика допиту : навч. посіб. / В. П. Бахін, В. К. Весельський. – К. : НВТ «Правник», 1997. – 64 с.
18. Башмаков И. С. Особенности первоначального этапа расследования коррупционных преступлений, совершаемых представителями органов местной власти / И. С. Башмаков. – М. : Изд-во «Юрлитинформ», 2007. – 152 с.
19. Бедняков Д. И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений / Д. И. Бедняков. – М. : Юридическая литература, 1991. – 208 с.
20. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 2 : Частные криминалистические теории. – 1997. – 464 с.
21. Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики / Р. С. Белкин. – Волгоград : ВСШ МВД РФ, 1993. – 200 с.
22. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Р. С. Белкин. – [2-е изд., дополн.]. – М. : Мегатрон ХХІ, 2000. – 334 с.
23. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лифшиц. – М. : Новый Юристъ, 1997. – 176 с.
24. Бецуков А. 3. Документы как источник доказательств по уголовным делам о преступлениях в сфере экономики: процессуальные и криминалистические аспекты (по материалам Северо-Кавказского региона) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика; теория оперативно-розыскной деятельности» / А. З. Бецуков. – Краснодар, 1999. – 19 с.
25. Бирюков В. В. Криминалистическое исследование документов : моногр. / В. В. Бирюков, В. В. Коваленко. – Луганск : РИО ЛИВД, 1999. – 115 с.
26. Біленчук П. Д. Основи криміналістичної тактики : курс лекцій / П. Д. Біленчук, А. П. Гель. – Вінниця : Вінницька філія МАУП, 2001. – 116 с.
27. Бондаренко Д. А. Розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень (криміналістична характеристика та початковий етап розслідування) : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Бондаренко Д. А. – Запоріжжя, 2008. – 237 с.
28. Бондаренко Д. А. Розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень (криміналістична характеристика та початковий етап розслідування) : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Бондаренко Д. А. – Х., 2009. – 237 с.
29. Будзієвський М. Ю. Сучасні способи підробки захисних засобів документів, їхні ознаки / М. Ю. Будзієвський // Криміналістичний вісник. – № 2 (2). – 2004. – С. 91–96.
30. Варфоломеєва Т. В. Організаційні, процесуальні та криміналістичні проблеми захисту адвокатом прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Т. В. Варфоломеєва. – К., 1994. – 39 с.
31. Васильев А. Н. Планирование расследования преступлений / Васильев А. Н., Мудьюгин Г. Н., Якубович Н. А. – М. : Госюриздат, 1957. – 199 с.
32. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений / А. Н. Васильев. – М. : ЛексЭст, 2002. – 76 с.
33. Васильев А. Н. Тактика допроса при расследовании преступлений / А. Н. Васильев, Л. М. Карнеева. – М. : Юридическая литература, 1970. – 208 с.
34. Васильев А. Н. Тактика отдельных следственных действий / А. Н. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1981. – 112 с.
35. Васильев И. Н. Уголовная ответственность за заведомо ложный донос / И. Н. Васильев, И. И. Голубов // Адвокатская практика. – 2001. – № 3. – С. 22–23.
36. Васильев А. Н. Тактика отдельных следственных действий / А. Н. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1981. – 112 с.
37. Васильев А. Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1976. – 200 с.
38. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
39. Весельський В. К. Сучасні можливості використання даних про спосіб вчинення злочину в боротьбі зі злочинністю: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Весельський В. К. , Зав’ялов С. М. , Пясковський В. В. – К. : КНТ, 2009. – 160 с.
40. Вехов В. Б. Компьютерные преступления: способы совершения и раскрытия / В. Б. Вехов. – М. : Право и закон, 1996. – 137 с.
41. Волкова В. Н. Основы теории систем и системного анализа: учеб. / В. Н. Волкова, А. А. Денисов. – СПб : Изд-во СПбГТУ, 1997. – 72 с.
42. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв. – Х. : Вид-во Університету внутрішніх справ, 2000. – 336 с.
43. Волобуєв А. Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва : навч. посіб. / А. Ф. Волобуєв ; за ред. проф. О. М. Бандурки. – X. : Рубікон, 2000. – 272 с.
44. Воробей О. В. Техніко-криміналістичне дослідження документів : навч.-метод. посіб. / Воробей О. В., Мельников І. М., Волошин О. Г. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 304 с.
45. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України : моногр. / В. І. Галаган. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 300 с.
46. Галаган В. І. Співвідношення кримінально-процесуальної та оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ України / В. І. Галаган // Теорія оперативно-службової діяльності правоохоронних органів України. – Львів : Львівський інститут внутрішніх справ, 2000.
47. Гармаев Ю. П. Участие недобросовестных адвокатов в организованной преступности и коррупции: комплексная характеристика и проблемы противодействия (материалы спецкурса) / Ю. П. Гармаев. – Иркутск, 2003. – 112 с.
48. Геселев О. Теоретичні та практичні аспекти проблематики протидії розслідуванню / О. Геселев, А. Щербакова // Вісник прокуратури. – 2008. – 1 (79).
49. Голубятников С. П. Анализ хозяйственной деятельности при расследовании хищений социалистической собственности / С. П. Голубятников // Ленинский принцип неотвратимости наказания и задачи советской криминалистики. – Свердловск, 1972. – 210 с.
50. Григорович В. Л. Голография в криминалистике / В. Л. Григорович, Г. В. Федоров. – Минск : Амалфея, 2003. – 192 с.
51. Григорович В. Л. Экспертиза денежных знаков, защищенных голограммой / В. Л. Григорович // Актуальные проблемы теории и практики уголовного судопроизводства и криминалистики : сб. статей : в 3 ч. – М. : Академия управления МВД России, 2004. – С. 34–37.
52. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: наук.-практ. посіб. / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. – К. : КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2006. – 272с.
53. Денисюк С. Проблеми тактики обшуку в сучасних умовах боротьби з організованою злочинністю / С. Денисюк // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 1. – С. 224–227.
54. Джига М. В. Розслідування посадових злочинів і вимагательства / Джига М. В., Подшибякін О. С., Ухаль А. М. – К. : РВЦ МВС України, 1998. – 112 с.
55. Долженков О. Ф. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції / Долженков О. Ф., Думко А. Ф., Козаченко І. П. – Одеса : Одеський інститут внутрішніх справ, 2000. – 134 с.
56. Драпкин Л. Я. Предмет доказывания и криминалистические характеристики преступлений / Л. Я. Драпкин // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений. – Свердловск, 1978. – С. 14–20.
57. Драпкин Л. Я. Построение и проверка следственных версий : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.717 «Криминалистика» / Л. Я. Драпкин. – М., 1972. – 28 с.
58. Дроздов Г. В. Возбуждение уголовного дела : учеб. уголовного процесса / Г. В. Дроздов – М. : СПАРК, 1995. – 382 с.
59. Дубовицкая Л. П. Планирование расследования : учеб. пособ. / Л. П. Дубовицкая, И. М. Лузгин. – М. : ВШ МВД СССР, 1972. – 55 с.
60. Ермолович В. Ф. Криминалистическая методика преодоления способов сокрытия хищений сельскохозяйственной продукции, совершенных в системе агропромышленного комплекса : учеб. пособ. / В. Ф. Ермолович. –Минск, 1986. – С. 13–17.
61. Журавель В. А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / В. А. Журавель. – Х., 1983. – 17 с.
62. Закатов А. А. Тактика допроса потерпевшего на предварительном следствии : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика» / А. А. Закатов. – Одесса, 1971. – 31 с.
63. Запотоцький А. П. Документи як процесуальні джерела доказів у кримінальному судочинстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / А. П. Запотоцький. – К., 2009. – 18 с.
64. Зуйков Г. Г. О способе совершения и способе сокрытия преступления / Г. Г. Зуйков // Оптимизация расследования преступлений. – Иркутск, 1982. – С. 56–64.
65. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень : [моногр.] / А. В. Іщенко ; за ред. І. П. Красюка – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 359 с.
66. Іщенко В. М. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів у кримінальному судочинстві : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Іщенко В. М. – Х., 2001. – 191с.
67. Калинин Ю. В. О понятии раскрытия преступлений / Ю. В. Калинин // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., 1973.
68. Карагодин В. Н. Преодоление противодействия предварительному расследованию / В. Н. Карагодин. – Свердловск : Уральский государственный университет, 1992. – 176 с.
69. Карев Д. С. Возбуждение и расследование уголовных дел / Д. С. Карев, Н. М. Савгирова. – М. : Высшая школа, 1967. – 141 с.
70. Карпец И. И. Проблема преступности / И. И. Карпец. – М. : Юридическая литература, 1969. – 167 с.
71. Клименко В. А. Уголовная ответственность за должностные преступления / В. А. Клименко. – К. : Блиц-Информ, 1996. – 512 с.
72. Клименко Н. І. Судова експертологія : курс лекцій : навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Н. І. Клименко. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – 528 с.
73. Кобилянський О. Захист цінних паперів і документів суворого обліку та звітності від підроблення / О. Кобилянський // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 104–107.
74. Кобилянський О. Методичні особливості та техніко-криміналістичні засоби дослідження документів, що мають спеціальні засоби захисту / О. Кобилянський // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 115–118.
75. Кобилянський О. Поняття «документ» в криміналістиці: сучасне розуміння / О. Кобилянський // Право України. – 2003. – № 10. – С. 82-85.
76. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
77. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : навч. посіб. / Коваленко Є. Г. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 576с.
78. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : підруч. / Коваленко Є. Г. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 632 с.
79. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : учеб. пособ. / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Х. : Харьковский юридический институт, 1985. – 92 с.
80. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : учеб. пособ. / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Х. : Юридический институт, 1985. – 92 с.
81. Колодяжный В. А. Возбуждение уголовного дела : проблемы теории и практики : моногр. / В. А. Колодяжный. – Луганск : РИО ЛИВД, 1999. – 148 с.
82. Коновалова В. Е. Допрос : тактика и психология / В. Е. Коновалова. – Х. : Консум, 1999. – 157 с.
83. Коновалова В. Е. Криминалистическая тактика : теории и тенденции : учеб. пособ. / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. – Х. : Консум, 1997. – 256 с.
84. Коновалова В. Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества / В. Е. Коновалова. – Х. : ХЮИ, 1984. – 43 с.
85. Коновалова В. Е. Обыск: тактика и психология / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. – Х. : Консум, 1997. – 80 с.
86. Коновалова В. Е. Правовая психология / В. Е. Коновалова. – Х. : Консум, 1997. – 160 с.
87. Коновалова В. Е. Тактика допроса свидетелей и обвиняемых / В. Е. Коновалова. – Х., 1956. – 37 с.
88. Коновалова В. Е. Версия; концепция и функции в судопроизводстве / В. Е. Коновалова. – Х. : Консум, 2000. – 176 с.
89. Корж В. П. Теоретические основы методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными образованиями в сфере экономической деятельности : моногр. / В. П. Корж. – Х. : Изд-во Национального университета внутренних дел, 2002. – 412 с.
90. Коробейников Б. В. Вопросы криминалистического исследования содержания документов / Б. В. Коробейников. – К., 1997. – 129 с.
91. Костин П. В. Место машинных носителей информации в механизме преступлений в сфере экономики, совершаемых с использованием средств компьютерной техники / П. В. Костин // Российский следователь. – 2006. – № 7. – С. 11–16.
92. Красницька А. В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування : посіб. / А. В. Красницька. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 500 с.
93. Криминалистика / под ред. А. Н. Васильева. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 496 с.
94. Криминалистика : [учеб. / под. ред. Т. А. Седовой, А. А. Эксархопуло]. – СПб : Издательство «Лань», 2001. – 928 с.
95. Криминалистика : [учеб. для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Росинская ; под ред. Р. С. Белкина]. – М. : Норма-Инфра, 2000. – С. 496.
96. Криминалистика : [учеб. для высш. учебн. заведений / под ред. А. Г. Филиппова]. – [3-е изд., перераб. и дополн.]. – М. : Спарк, 2004. – 752 с.
97. Криминалистика : [учеб.] / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; под ред. Р. С. Белкина. – М. : Изд. группа Норма-Инфра-М, 1999. – 990 с.
98. Криминалистика : учеб. / [под ред. проф. В. А. Образцова]. – М. : Юристь, 2000. – 760 с.
99. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / под ред. Т. В. Аверьяновой и Р. С. Белкина. – М. : Новый Юристъ, 1997. – 400 с.
100. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / под ред. проф. Т. В. Аверьяновой и проф. Р. С. Белкина. – М. : Новый юрист, 1997. – 400 с.
101. Криміналістика : [підруч. / за ред. В. Ю. Шепітька]. – [2-ге вид., перероб. і допов.]. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 274 с.
102. Криміналістика : [підруч. / за ред. В. Ю. Шепітька]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 431 с.
103. Криміналістика. Академічний курс : [підруч. / Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Бояров та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 504 с.
104. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів : підруч. / [за ред. В. Ю. Шепітька]. – Х. : Право, 1998. – 376 с.
105. Кримінальна справа 1-18/2010 // Архів Великолепетиського районного суду Херсонської області.
106. Кримінальна справа № 1-109/11 // Архів Ленінського районного суду м. Вінниці.
107. Кримінальна справа № 1-198/2010 // Архів Овруцького районного суду Житомирської області.
108. Кримінальна справа № 1-212/10 // Архів Виноградівського районного суду Закарпатської області.
109. Кримінальна справа № 1-356/2010 // Архів Зборівського районного суду Тернопільської області.
110. Кримінальна справа № 1-48/10 // Архів Старовижівського районного суду Волинської області.
111. Кримінальна справа № 07-176/08 за 2009 р. // Архів Володарського районного суду Київської області.
112. Кримінальна справа № 1-111/2010 // Архів Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.
113. Кримінальна справа № 1-198/2010 // Архів Овруцького районного суду Житомирської області.
114. Кримінальна справа № 1-2/2010 // Архів Долинського районного суду Івано-Франківської області.
115. Кримінальна справа №1–129/2010 // Архів Свалявського районного суду Закарпатської області.
116. Кримінальна справа за злочинами, передбаченими ст. 366 ч. 1, ст. 368 ч. 2 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/
117. Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та доповн. на 1 листопада 2011 р. : (відповідає офіц. текстові). – К. : Вид-во ПАЛИВОДА А. В., 2011. – 176 с.
118. Кримінально-процесуальний кодекс України : введений в дію 28 грудня 1960 р. (за станом на 18 січня 2012 р.) : [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1001-05
119. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К. : Атіка, 2009. – 192 с.
120. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования / В. Н. Кудрявцев. – М. : Изд. группа «ФОРУМ-ИНФРА-М», 1998. – 216 с.
121. Кузьменко Н. К. Систематизация неотложных следственных действий при раскрытии и расследовании преступлений : учеб. пособ. / Н. К. Кузьменко. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1981. – 96 с.
122. Кузьмічов В. С. Алібі у розкритті злочинів : навч. посіб. / В. С. Кузьмічов, В. В. Юсупов. – К. : КНТ, 2007. – 264 с.
123. Кульбашна О. Співвідношення понять «службовець» і «державний службовець» у законодавстві України / О. Кульбашна // Право України. – 1999. – № 4. – С. 97–101.
124. Курс криминалистики: в 3 т. / [под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова]. – СПб : Изд-во «Юридический центр Прес», 2003. – 683 с.
Т. I: Общетеоретические вопросы. Криминалистическая техника. Криминалистическая тактика.
125. Кустов А. М. Теоретические основы криминалистического учения о механизме преступления / А. М. Кустов. – М. : Академия МВД РФ, 1997. – 124 с.
126. Ларин А. М. От следственной версии к истине / А. М. Ларин. – М. : Юридическая литература, 1976. – 183 с.
127. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация / А. М. Ларин. – М. : Юридическая литература, 1970. – 224 с.
128. Ларьков А. Н. Расследование и предупреждение должностных преступлений / А. Н. Ларьков. – М. : Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1976. – 144 с.
129. Ларьков А. Н. Расследование и предупреждение должностных преступлений / А. Н. Ларьков. – М. : Типография им. Воровского, 1976. – 144 с.
130. Левков В. Н. Версии в уголовном судопроизводстве : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика» / В. Н. Левков. – Х., 1988. – 24 с.
131. Лисиченко В. К. Форми та способи протидії розслідуванню злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями : наук.-практ. посіб. / В. К. Лисиченко, Р. М. Шехавцов. – К. : Атіка, 2009. – 220 с.
132. Лисиченко В. К. Криминалистическое исследование документов (правовые и методологические проблемы) : автореф. дис. на соискание учен. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. К. Лисиченко. – К., 1974. – 66 с.
133. Лобойко Л. Н. Уголовно-процессуальное право : учеб. пособ. : курс лекц. / Л. Н. Лобойко. – Х. : Одиссей, 2007. – 672 с.
134. Лузгин И. М. Расследование как процесс познания: учеб. пособ. / И. М. Лузгин. – М. : НИ и РИО, 1969. – 90 с.
135. Лузгин И. М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступле¬ния / И. М. Лузгин // Способы сокрытия следов преступлений и криминалистические методы их уста¬новления. – М., 1984. – С. 11.
136. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения : постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования / В. Г. Лукашевич. – К. : Украинская академия внутренних дел, 1993. – 196 с.
137. Лукьянчиков Е. Д. Тактические основы расследования преступлений : учеб. пособ. / Е. Д. Лукьянчиков, В. С. Кузьмичев. – К. : КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1989. – 48 с.
138. Маляренко В. Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. Теорія, історія і практика : моногр. / В. Т. Маляренко. – К., 2004. – С. 150
139. Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ / Г. А. Матусовский. – Х. : Консум, 1999. – 480 с.
140. Мерецкий Н. Е. Криминалистика и оперативно-тактические комбинации : науч.-практ. пособ. / Н. Е. Мерецкий. – М. : Изд-во «Юрлитинформ», 2007. – 368 с.
141. Методика расследования хищений социалистического имущества / отв. ред. докт. юрид. наук, проф. В. Г. Танасевич. – Вып. 4. – М. : Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1980. – 172 с.
142. Мешков В. М. К вопросу о разоблачении коррумпированных лиц в ходе предварительного следствия / В. М. Мешков // Организованная преступность : уголовно-правовые и криминологические проблемы : сб. науч. трудов. – Калининград : Калининградский университет, 1999. – С. 56–64.
143. Михайленко А. Р. Расследование преступлений, законност