ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ СОЦІОЕКОСИСТЕМАМИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
ДАНИЛЕВИЧ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА
УДК 316(09)+316.334.5+504.03(09)
ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ СОЦІОЕКОСИСТЕМАМИ
В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
08.00.03 – економіка та управління національним господарством
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник
Хоронжий Андрій Гнатович,
доктор економічних наук, професор
Львів – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІОЕКОСИСТЕМ У ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЕКОНОМІКАХ 12
1.1. Соціоекосистема: визначення та характеристика 12
1.2. Еволюція поглядів представників основних економічних шкіл на соціоекосистеми 26
1.3. Організаційна побудова управління соціоекосистемами 49
Висновки до розділу 1 66
РОЗДІЛ 2.
ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ СОЦІОЕКОСИСТЕМАМИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ ДО РИНКУ 70
2.1. Принципи і методи організації управління соціоекосистемами 70
2.2. Функції державних органів управління соціоекосистемами 87
2.3. Аналіз ефективності функціонування соціоекосистем в господарській системі України 101
Висновки до розділу 2 124
РОЗДІЛ 3.
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІОЕКОСИСТЕМАМИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 127
3.1. Вдосконалення організації управління соціоекосистемами (на прикладі м. Львова) 127
3.2. Інформаційне забезпечення організації управління соціоекосистемами 139
3.3. Шляхи оптимізації управління соціоекосистемами в умовах соціально-економічних змін в Україні 168
Висновки до розділу 3 182
ВИСНОВКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 192
ДОДАТКИ 209

ВСТУП
Актуальність теми. Людству постійно загрожують глобальні небезпеки. Однією з них є погіршення якості довкілля і, як наслідок, вичерпання природних ресурсів. Для вирішення цих проблем необхідні кардинальні зміни традиційних принципів природокористування та докорінна перебудова господарської діяльності у більшості країн світу і в Україні зокрема. Для вирішення такої глибинної суперечності між людським суспільством та природою потрібна реорганізація всієї системи природокористування, побудова її на нових засадах. Така реорганізація відносин повинна ґрунтуватися на необхідності досягнення узгодженості між економічними та соціальними потребами суспільства, а також можливостями біосфери задовольняти їх без суттєвого порушення глобального кругообігу речовин та обмінно-енергетичних процесів.
Сучасна світова екологічна, як і економічна та соціальна криза, є наслідком збоїв функціонування фундаментальних механізмів глобальної соціально-економічної (соціоекосистеми) системи, що потерпає від традиційних (споживацьких) принципів використання природних ресурсів, що призвело до порушення єдності розвитку суспільства та біосфери як єдино реальної можливості їх спільного сутнісного буття, необхідності врахування факторів антропотехногенного та соціального впливу. Наприклад, в Україні у 2010 р. викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря становили 6 678,0 тис. т; скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти 1 744 млн. м куб; утворено 419 191,7 тис. т. відходів. Отже, антропотехногенний вплив та його зростаючі негативні соціоекологічні наслідки обумовлюють зміну суспільних підходів до розвитку соціально-економічної, екологічної, науково-технологічної та духовної сфер на світовому, регіональному і особливо локальному рівнях. Традиційні форми охорони природи за цих умов неспроможні забезпечити ефективний захист біосфери від нераціонального споживання її ресурсів.
Утилітарне “завойовницьке” ставлення до природи повинно відійти в минуле, екологічний імператив має глибоко інтигруватись у різноманітні функції суспільства. Тому шлях оптимізації впливу суспільства на природу на сучасному етапі необхідно віднайти у стратегії державно-політичного управління економікою та соціальним життям, науковій розробці й активному запровадженні якісно нових, науково-методологічних, соціально-економічних, правових, освітніх, світоглядних принципів, які б відповідали новітній соціоекологічній парадигмі, сприяючи неперервному, сталому та безпечному розвитку України.
Вагомий внесок у розвиток теоретичних та прикладних засад організації управління соціоекосистемами належить: Ф. Кене, А. Сміта, А. Тюрго, Т. Мальтуса, Д. Рікардо, Г. Тюнена, Л. Вальраса, А. Маршала, С. Подолинського, Є. Бем-Баверка, К. Віксела, М. Туган-Барановського, Ф. Содді, В. Вернадського, Н. Джоржеско-Роґена, Ю. Одума, Г. Дейлі, Дж. Кобба, Р. Костанза, С. Ель Серафі, Я. Тінбергена, Р. Хьютинга та ін.
Цю проблему активно вивчають і на пострадянському просторі, у тім числі й українські вчені. Дослідження, пов’язані із вивченням взаємозв’язків “природа–людина–природа”, належать сучасним ученим: Г. Бачинському, М. Голубцю, С. Злупку, В. Некосу, О. Паламарчуку, В. Поповкіну, О. Шаблію, І. Александрову, О. Бадраку, Ю. Бажалу, В. Барановському, Б. Данилишину, Е. Гірусову, А. Голубу, Л. Гринів, Л. Мельнику, Б. Прикіну, М. Руденку, Г. Струковаій, Л. Шостак, О. Векличко, О. Врублевській, І. Грабинському, М. Долішному, І. Михасюку, А. Хоронжому, М. Оробчуку, А. Дубодєловій, Л. Рібуну, І. Синякевичу, Ю. Стадницькому, В. Степанову, Ю. Туниці, С. Харічкову, В. Шевчуку та іншим.
Принциповим питанням освоєння механізму економічних перетворень слід вважати те, що всі передбачені державою заходи мають виходити й чітко узгоджуватися з екологічною політикою, її тактичними і стратегічними завданнями, а також мати відповідне законодавче закріплення. Досвід економічно розвинутих країн показує, що недостатньо мати в розпорядженні держави всебічно обґрунтовану й широкого діапазону екологічну політику. Більш важливо, щоб держава взяла на себе всю відповідальність за здійснення цієї політики. При цьому в основу державного регулювання має бути покладений принцип неперервності і комплексності управління даним процесом, за яким єдиним шляхом подолання кризових та незворотних явищ в природі може бути надання суспільній екологічній політиці загалом та уже прийнятим її окремим законодавчим актам статусу першорядного значення, розробка інших актів, законів, організація роботи щодо їх виконання.
З посиленням антропогенного (спричиненого діяльністю людини, використанням нею складної і могутньої техніки) впливу на довкілля виникла і з часом конкретизувалася ідея “соціалізації природи”. В середині 30-х років XX ст. вона втілилася в дослідженнях лідерів знаменитої чиказької школи соціології Р. Парка, Ю. Берджесса і Р. Маккензі, які висунули концепцію “міста – організму” і суспільства як “глибоко біологічного феномену”. Відповідно до цієї концепції, у суспільстві відбувається перебіг взаємоіснуючих біологічних і соціальних процесів, результатом яких повинна бути “соціальна рівновага”. Цей комплекс проблем лідери чиказької соціологічної школи запропонували назвати “соціальною екологією”.
З середини 1980-х рр. починається більш об’єктивне дослідження довкілля. Йдеться, насамперед, про праці П. Г. Олдака, М. В. Мартинова, А. С. Синявського, С. В. Шабуніна, А. Я. Гаєва, В. С. Самарина, у яких з’ясовані причини соціекологічної кризи, зокрема в Україні.
Оцінюванню стійкості геосистем та їх окремих компонентів до зовнішніх впливів присвячені праці П. Г. Шищенка, О. І. Шаблія, О. Г. Топчієва, В. А. Барановського та багатьох інших вчених. Однак єдиного підходу до її вирішення немає. В. А. Барановський включає в потенціал стійкості природного середовища метеорологічний потенціал атмосфери, потенціал стійкості природних вод, ґрунтів і біотичний потенціал. На наш погляд, невід’ємною ланкою функціонування еколого-географічних комплексів є соціально-економічна складова (населення, транспорт, промисловість, виробники енергії тощо).
Проблеми історичної та соціальної екології в контексті політичних і соціально-економічних процесів останньої третини XX ст., насамперед, антропотехногенний вплив суспільства на навколишнє природне середовище, досліджує доктор історичних наук, професор С. І. Васюта.
Важливе дослідження соціоекосистеми було проведене Е. В. Безвушком і носило назву “Спосіб визначення якості довкілля та ризику впливу його забруднення на стан здоров’я жителів Львівської області” метою якого було вивчення соціоекологічної ситуації у Львівській області.
Проведений аналіз наукових літературних джерел свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку теорії і практики управління проблематика організації управління соціоекосистемами досліджена недостатньо, і загалом мало торкається організаційної побудови управління соціоекосистемами, принципів і методів організації управління соціоекосистемами, її інформаційного забезпечення, аналізу ефективності функціонування локальних соціоекосистем у господарській системі України, аналізу регіональних особливостей організації управління соціоекосистемами, майже відсутні дослідження, у яких оцінюється вплив соціоекологічної свідомості та культури населення на організацію управління соціоекосистемами, використовували моніторинг соціоекологічної свідомості для організації управління соціоекосистемами як на державному, так і регіональному рівнях, що обумовлює актуальність обраної теми. Тому, вищеперелічене зумовлює комплексний підхід до вирішення зазначених проблем, аналіз існуючого стану в соціоекосистемах на прикладі Львівської обл. і у Сколівському районі зокрема та обґрунтування напрямів удосконалення організації управління соціоекосистемами. Актуальність дослідження і обумовила вибір теми дослідження: “Організація управління соціоекосистемами в умовах ринкової трансформації економіки України”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики науково-дослідницької робототи кафедри менеджменту “Інституційне забезпечення стратегічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0108U010561).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні теоретико-методологічних та науково-методичних засад організації управління соціоекосистемами та розробленні практичних рекомендацій щодо оптимізації управління процесами в соціоекосистемах за умов ринкової трансформації економіки України.
Для досягнення мети автор поставила наступні завдання:
– визначити сутність і головні характеристики соціоекосистеми як сучасної форми взаємодії суспільства і природи;
– вивчити розвиток наукових поглядів на сутнісні й управлінські проблеми соціоекосистеми;
– провести теоретико-методологічний аналіз проблеми організації управління соціоекосистемами в умовах ринкової трансформації економіки України;
– проаналізувати методологічні та методичні основи організації управління соціоекосистеми, а також функції державних органів у екологічній сфері;
– провести аналіз ефективного управління соціоекосистемами, виявити головні чинники, які зумовлюють її рівень;
– виявити роль і значення інформації екологічного спрямування для організації управління соціоекосистемами;
– обґрунтувати напрями вдосконалення організації управління соціоекосистемами, зокрема в умовах ринкової трансформації економіки України.
Об’єктом дослідження є соціоекосистеми в умовах ринкової трансформації економіки України.
Предметом дослідження є особливості та закономірності організації управління соціоекосистемами в умовах ринкової трансформації економіки України.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи стали наукові праці класиків економічної теорії, соціологів, філософів, екологів, географів, які обґрунтовують необхідність інтегративного підходу до аналізу соціоекосистем.
Головними методами отримання інформації є: економіко-статистичний; графічний; табличний; порівняльний аналіз; метод багатовимірного статистичного аналізу; метод системного аналізу; статистичні методи моделювання (кластерний аналіз); традиційний аналіз документів; метод експертного опитування; стандартизоване інтерв’ю; анкетування; контент-аналіз; абстрактно-логічний аналіз. Опрацювання отриманих даних проведених експертних та соціологічних досліджень проведено за допомогою програм SPSS, EXCEL та Statistica.
Первинну інформаційну базу дисертаційного дослідження сформували дані, отримані шляхом проведення соціологічних досліджень у Львівській області, Сколівському районі та місті Львові: “Сучасні соціоекологічні проблеми” (квітень–травень 2006 р., n = 70), “Екологія та здоров’я молоді” (січень–березень 2007 р., n = 900), “Роль молоді у вирішенні екологічних та рекреаційних проблем” (квітень 2008 р., n = 198), “Стан довкілля в м. Львові” (лютий–березень 2010 р., n = 80), де n – кількість опитаних осіб та експертів.
Інформаційну основу дослідження становлять: Конституція України, Законодавчі акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні публікації міністерств та відомств України, наукові публікації українських і зарубіжних учених, статистичні збірники, інформаційні матеріали періодичних видань України та інших країн.
Наукова новизна одержаних результатів. Унаслідок проведеного дослідження отримані нові наукові результати, які є особистим внеском дисертанта у вивчення організації управління соціоекосистемами в умовах ринкової трансформації економіки України. При цьому головні наукові та практичні результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:
вперше:
– обґрунтовано необхідність наукової організації управління соціоекосистемами в умовах становлення і функціонування ринкових відносин, яка передбачає застосування комплексу превентивних заходів загальнодержавних і регіональних управлінських органів, спрямованих на визначення цілей раціональної взаємодії суспільства та природи, встановлення стратегічних і тактичних завдань та формування потрібних для їхнього вирішення управлінських структур, функціонування яких ґрунтується на відповідних принципах та методах їх реалізації.

удосконалено:
– розуміння соціоекосистеми як динамічної системи взаємодії суспільства, господарста та природи на матеріальному інформаційному та енергетичному рівнях, рівновага у якій повинна забезпечуватися цілеспрямованим організованим управлінням для досягнення її гармонійного розвитку;
– ієрархічну агломеративну кластеризацію регіонів України, яка допомогла їх згрупувати за екологічними та соціально-економічними показниками;
– організаційно-управлінські механізми функціонування соціоекосистеми в умовах ринкової трансформації економіки України з урахуванням соціекологічної свідомості і соціоекологічної культури населення.
набули подальшого розвитку:
– твердження, що визначальним чинником вдосконалення організації управління соціоекосистемами в умовах ринкової трансформації економіки України є первинна соціоекологічна інформація, отримана через проведення соціологічних та експертних досліджень серед населення, зокрема молоді;
– систематизація та формування вихідних понять щодо цієї проблематики, а саме: “соціоекосистема”, “локальна соціоекосистема”, “соціоекологічна свідомість”, “соціоекологічна культура”, “організація соціоекосистем”, “управління соціоекосистемою”, “організація управління соціоекосистемою”;
– принципи управління соціоекосистемою в умовах ринкової трансформації економіки України, що більшою мірою сприяє виконанню завдань збереження довкілля;
– методи вдосконалення організації управління соціоекосистемою, які ґрунтуються на використанні соціальної інформації;
– організаційна структура управління соціоекосистемою, яка передбачає взаємодію функціонуючих і формування нових управлінських структур.
Теоретичне та практичне значення роботи полягає в оптимізації управління соціоекосистемами, обґрунтуванні змісту категорій “соціоекосистема”, “локальна соціоекосистема”, “соціоекологічна свідомість”, “соціоекологічна культура”, “організація соціоекосистем”, “управління соціоекосистемою”, “організація управління соціоекосистемою”.
Розроблені в дисертації концептуальні підходи покладені в основу програми “Моніторинг державної молодіжної політики стосовно сім’ї, дітей та молоді” Львівської обласної державної адміністрації, Управління у справах сім’ї, дітей та молоді і Львівського обласного молодіжного центру. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за спеціальністю “Менеджмент” Львівського національного університету імені Івана Франка (дисципліни “Регіональна економіка і екологія”, “Екологічний менеджмент”, “Менеджмент організацій”).
Отримані результати дослідження проблеми організації управління соціоекосистемами знайшли практичне застосування: у Львівській обласній державній адміністрації, зокрема у Програмі соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2012 р. (акт про впровадження № 10–32–2185 від 19.07.2011 р.); у Львівському облводгоспі використали напрями удосконалення організації управління соціоекосистемами в умовах соціально-економічних змін в Україні (акт про впровадження № 09–4781 від 13.07.2011 р.); Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області у Програмі моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011–2015 р.р. і на перспективу до 2020 р. (акт про впровадження № 03–1979 від 13.07.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, автор отримала особисто. Серед наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дослідженні використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідали, обговорювали та отримали позитивну оцінку на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка, на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на таких: Міжнародна науково-практична конференція “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2002; 2006; 2007; 2008; 2009; 2010; 2012), Всеукраїнська наукова студентсько-аспірантська конференція “Соціологія: минуле, сьогодення, майбутнє” (Львів, 2003), Міжнародна науково-практична конференція “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 2005 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Молодіжна політика: проблеми і перспективи” (Дрогобич, 2005; 2006; 2007; 2009), Всеукраїнська науково-практична конференція “Дні науки” (Запоріжжя, 2007), Матеріали круглого столу “Духовно-культурні цінності студентської молоді – відродження і утвердження” (Львів, 2007), Міжнародна науково-практична конференція “Сучасна парадигма управління та Острозька Біблія” (Львів, 2009), Форум молодих науковців Львівщини (Львів, 2009; 2011), Міжнародна науково-практична конференція “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (Львів, 2010), Всеукраїнська науково-практична конференція “Віра і розум” (Київ, 2010), Всеукраїнська Меморіальна наукова конференція “Наукова спадщина проф. С. М. Злупка у світлі формування сучасної парадигми економічної науки в Україні” (Львів, 2011), Міжнародна інтернет-конференція “Актуальні проблеми економіки, обліку та менеджменту” (Луцьк, 2011).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автор опублікувала 38 наукових праць, 8 статей у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, які відображають основний зміст дисертації, становить 13,82 друк. арк., з яких 11,92 друк. арк. належать авторові.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 5 додатків. Основний зміст роботи викладено на 191 сторінках. Дисертація містить 23 таблиці, 31 рисунок. Список використаних джерел налічує 208 позицій.

bibliography

ВИСНОВКИ
Визначальним чинником для сучасного існування людства є соціоекосистема яка має відповідну ієрархічну будову та пройшла певні етапи розвитку.
1. Еволюційний вимір формування та розвитку глобальної соціоекосистеми можна представити як: доісторичний, ранній історичний період, середньовіччя та сучасність. Аналіз кожного з цих періодів допомагає визначити послідовність та особливості формування соціоекосистеми зокрема у доісторичний період первісна людина була невід’ємною частиною екосистеми і нічим не виділялася серед інших її компонентів. У ранньо-історичну епоху відбувається самоусвідомлення людини, виділення себе із природи та протиставлення їй. Людина стала значною мірою визначати структуру екосистеми. Як наслідок, діяльність людей стала однією з головних причин екологічних криз і катастроф. Найвпливовіший період в історії глобальної соціоекосистеми, це – сучасність. Відбувається злиття різноякісних взаємодіючих елементів, виникає перенасиченість різними зв’язками. Множина зв’язків типу “людина–екосистема” у соціоекосистемі стає дуже великою, а їхня інтенсивність настільки потужною, що вже не можна не враховувати вплив людини на екосистему і вважати останню як незмінне середовище людського існування. Людина освоювала (тобто пристосовувала до своїх потреб) усе нові й нові території, витісняючи на окраїни дикі рослинні та тваринні форми природи, і вже у XIX ст. сформувалася єдина, глобальна соціоекосистема. Середовище існування людини із зовнішньої (стосовно неї) умови перетворюється в підсистему єдиної системи – соціоекосистеми.
2. Соціоекосистема – це динамічна система взаємодії суспільства, господарста та природи на матеріальному, інформаційному й енергетичному рівнях, рівновага у якій повинна забезпечуватися цілеспрямованим організованим управлінням для досягнення її гармонійного розвитку. Соціоекосистеми характеризуються низкою особливостей: вони є системами ієрархічними, моноцентричними, саморегульованими, територіальними, складними, динамічними. Результати проведеного теоретичного аналізу дали змогу визначити, що соціоекосистеми складаються з двох головних підсистем: природної та соціально-економічної, які включають підсистеми нижчого рівня: природна – з абіотичної та біотичної, а соціально-економічна – підсистеми населення та господарства.
3. У дисертаційній роботі проаналізовано науково-альтернативні теорії, які пояснюють сутність функціонування соціоекосистем, особливо на урбанізованих територіях, і зроблено висновок, що найбільшу увагу цим питанням приділяли представники школи фізичної економії (С. Подолинський В. Вернадський, М. Руденко) та дослідники еколого-соціальних проблем (Е. Бьорджес, Л. Вірт, Р. Макензі, Р. Парк, Т. Парсонс). Вони вважали, що гармонізація взаємовідносин суспільства і природи зможе настати внаслідок такої зміни людської діяльності, передусім управлінської, коли людство, спираючись на пізнані закономірності, візьме на себе функції системного управління соціально-екологічними і природовідновлювальними процесами, щоб досягти соціально-екологічної рівноваги. Реальна гармонізація як ідеал взаємовідносин та співіснування суспільства і природи може настати тоді, коли люди управлятимуть не природою, а насамперед собою, своєю соціоекологічною свідомістю й соціоекологічною культурою. Завданнями економістів на сучасному етапі є визначення головних напрямів у: задоволенні потреб суспільства у відповідній якості довкілля; раціональності використання природних ресурсів та ефективності управління природокористуванням; можливості організації та впровадження екологічного менеджменту. Їх можна вирізнити за умови правильної взаємодії суспільства і природи.
4. Теоретичний аналіз дав змогу визначити організацію управління соціоекосистемою як створення системи державних органів і економічних суб’єктів, що спрямована на забезпечення дотримання обов’язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на узгодженність й реалізацію відповідних цілей, проектів і програм, розроблених на підставі інформації зібраної про соціоекосистему. Проаналізувавши основні фази організаційного процесу, можна зробити висновок, що для організації функціонування керованої системи, прийняття і реалізації рішень необхідний збір, оброблення, аналіз цілеспрямованої інформації.
5. Для практичної організації управління соціоекосистемами використовуємо такі принципи управління: оптимальної відповідності суспільства і природного середовища; природної рівноваги біосфери; екологічної чистоти; комплексності й екологічної обґрунтованості рішень; пріоритетності вимог екологічної безпеки; збереження просторової та видової різноманітності й цілісності природних об’єктів та комплексів; гласності і демократизму при прийнятті рішень; врахування при вирішенні питань охорони довкілля та використання природних ресурсів ступеня антропогенної змінності території, сукупної дії чинників, що негативно впливають на екологічну обстановку; всенародної значущості природоохорони, пріоритету загальнодержавного інтересу над відомчим, суспільного над особистим; вирішення проблем охорони довкілля на основі широкого міжнародного досвіду і співробітництва. Ці принципи, зазвичай, використовують не ізольовано один від одного, а в тісному взаємозв’язку, що відображає їх об’єктивну обумовленість.
Ефективна організаційна побудова соціоекосистеми зумовлює використання наступних методів: математико-картографічного моделювання соціоекосистем; структурного аналізу; соціоекологічного моделювання; соціально-екологічного аналізу; статистичний метод кластеризації; екологічний моніторинг природного середовища; економічної обґрунтованості.
6. Організацію управління соціоекосистеми забезпечують відповідні державні органи, зокрема державне управління у сфері охорони довкілля нашої країни проводять: Кабінет Міністрів України; Ради народних депутатів та їх виконавчі і розпорядчі органи, через спеціально уповноважені на це структури. Координацію природоохоронної діяльності в Україні здійснює Міністерство екології та природних ресурсів зі своїми науково-дослідними та навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями, що входять до сфери його управління.
7. Інформація є одним із важливих видів управлінських ресурсів і одночасно є суспільним надбанням, оскільки весь розвиток людства – результат засвоєння та перероблення інформації, яка надходить з довкілля і нагромаджується суспільством. Саме збір і узагальнення інформації є важливим чинником, який формує організацію управління соціоекосистемою. Також основоположне значення у вирішенні соціоекологічних проблем як на місцевому, так і на вищих рівнях управління, має зростання активності громадськості це позитивно впливає на формування соціоекологічної свідомості та зумовлює підвищення соціоекологічної культури в системі трансформаційної економіки України.
8. На основі аналізу соціальних та екологічних показників регіонів України окреслено загальний стан справ у регіонально сформованих соціоекосистемах. Для цього використано науковий метод кластеризації. Для визначення кількості кластерів, ґрунтуючись на значеннях компонентів рівня життя населення, побудовано дендрограму агломеративної кластеризації регіонів України на підставі соціальних та економічних показників. Зокрема виявлено, що визначальним є екологічний чинник у формуванні рівнів і способу життя. Утворені кластери областей мають подібні соціоекосистеми і можуть бути об’єднані для зручності організації управління ними.
9. У даний час спостерігається підвищення у населення рівня соціально-припустимого ризику – люди стають все менш чутливими до критичного стану суспільства загалом. Таке явище має за причину те, що населення призвичаюється, звивикає жити в екстремальних умовах(екологічних, соціальних та економічних) втрачає себе в щоденній боротьбі за виживання і це негативно впливає на екологічну свідомість у громадян. Для забезпечення можливості ефективного функціонування і соціоекосистем важливими і визначальними чинниками є соціоекологічна свідомість, під якою розуміємо відносини та зв’язки між природним середовищем і суспільством як підсистемою єдиного цілого об’єкту, що реалізується в комплексі суспільних відносин, пов’язаних з виконанням діяльності з оптимізації системи “суспільство–природа” та соціоекологічної культури, яку розуміємо як сталу систему знань, цінностей, культурних еталонів, традицій, соціальних звичок і умінь, які відтворюють найпоширеніші в суспільстві зразки й моделі природоохоронної діяльності та поведінки людини, що реалізуються в сфері соціоекономічних відносин.
10. Організація управління соціекосистемами потребує низки природоохоронних заходів з боку органів виконавчої влади, керівників промислових підприємств, а також активної залученості жителів конкретних соціоекосистем. Як засвідчують результати проведених експертних та соціологічних опитувань, тільки 6,0 % опитуваних визнали рівень здійснення екологічних заходів в Україні як добре організований. У зв’язку з цим, пропонуємо сформувати єдиний екологобезпечний господарсько-економічний простір, який має стати основою сталого та екологобезпечного розвитку країни, впровадження ефективних економічних інструментів захисту та відновлення екосистем через інвестиційні пріоритети, вважаємо, що одним із дієвих механізмів стимулювання розвитку екологічного підприємництва та фінансування різних видів природоохоронної діяльності в Україні має неминуче стати система страхових екологічних фондів. Також необхідно розробити та застосувати: єдину систему економічного оцінювання природних ресурсів; заходи щодо охорони природи та фінансової оцінки збитку, що заподіює довкіллю нераціональне природокористування; відповідні податкові інструменти, а також системи кредитування соціоекологічних проектів. Пропонуємо також створити соціоекологічний інформаційний центр при Кабінеті Міністрів України, соціоекологічний Державний комітет, науково-аналітичну раду з соціоекологічних питань, розвивати громадський моніторинг та контроль соціоекосистем, громадські організації з соціоекологічних питань, які б забезпечили на державному, регіональному та місцевому рівні організацію управління відповідними соціоекосистемами і створили б умови для формування належної соціоекологічної свідомості та соціоекологічної культури населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александров И. А. Проблемы современной экономики и институциональная теория / И. А. Александров, В. В. Дементьев, Р. М. Нуреев ; под ред. В. В. Дементьева, Р. М. Нуреева. Разд. Институциональные основы устойчивого развития. – Донецк : ДонНТУ, 2009. – 500 с.
2. Александров И. А Экономический рост и окружающая среда (введение в методологию измерения и анализ) / И. А. Александров – Донецьк : ИЭПНАН 1998. – 158 с.
3. Александров І. О Економічний механізм екологічної безпеки / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Сталий розвиток та екологічна безпека (Щорічник наукових праць) / І. О.Александров, О. В.Сердюк – НАН України. ІРД. – Львів, 2000.– Вып.XX. – С. 365–366.
4. Алексеев И. С. Наука / И. С. Алексеев // Большая Советская Енциклопедия. – М. : Сов. энциклопедия, 1974. – Т. 17. – С. 323–327.
5. Алферова Е. В. Информация в государственном управлении : научно-аналитический обзор / Е. В. Алферова. – М., 1980. – 48 с.
6. Андрейцев В. І. Екологічна безпека і її конституційне забезпечення / В. І. Андрейцев, П. І. Лапечук // Голос України, 1994. – 15 квіт.
7. Андрейцев В. І. Право громадян на екологічну небезпеку: превентивні гарантії реалізації на захист / В. І. Андрейцев // Право України. – 2001. – № 212. – С. 15–20.
8. Андрейцев В. І. Правове забезпечення екологічної безпеки: програма спецкурсу для спеціалістів і магістрів спеціалізації “Земельне і екологічне право” / В. І. Андрейцев. – К., 1997. – 75 c.
9. Арманд Д. Л. Наука о ландшафте / Д. Л. Арманд. – М. : Мысль, 1975. – 288 с.
10. Артюх О. Р. Формування здорового способу життя української молоді: стан, проблеми та перспективи / О. Р. Артюх. – К., 2003. – 248 с.
11. Афонасьев Ю. А. Мониторинг и методы контроля окружающей среды : учеб. пособие : в 2 ч. / Ю. А. Афонасьев, С. А Фомин. – М. : Изд-во МНЭПУ, 1998. – 232 с.
12. Барабашова Н. Забезпечення екологічної безпеки: розвиток галузевого підходу в екологічному законодавстві / Н. Барабашова // Право України. – 2001. – № 6. – С. 78–79.
13. Бачинский Г. А. Социоэкология : теоретические и прикладные аспекты / Г. А. Бачинский. – К. : Наук. думка, 1991. – 152 с.
14. Бачинский Г. О. Український шлях у майбутнє / Г. О. Бачинский // Універсам. – 1996. – № 3–4. – С. 18.
15. Бачинський Г. А. Основи соціоекології / Г. А. Бачинський. – К. : Вища шк., 2000. – 238 с.
16. Бачинський Г. О. Соціоекологія : Український шлях у майбутнє / Г. О. Бачинський // Універсум. – 1996. – № 2. – С. 18–23.
17. Бачинський Г. О. Основи соціоекології / Г. О. Бачинський. – К. : Вища школа, 1995. – 238 с.
18. Бердник О. В. Основні закономірності формування здоров’я населення, що проживає у регіонах з різною екологічною ситуацією : автореф. дис. На здобуття наукового ступеня д-ра мед. наук: спец.14.02.01 “Гігієна” / О. В. Бердник. – К. : 2003. – 35 с.
19. Білявський Г. О. Основи екологічних знань / Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй. – К. : Либідь, 1995. – 228 с.
20. Білявський Г. О. Основи загальної екології / Г. О. Білявський, М. М. Падун, Р. С. Фурдуй. – К. : Либідь, 1995. – 368 с.
21. Борейко В. Є. За все живе і зелене: начерки основних проблем сучасної української екології / В. Є. Борейко; Київський еколого-культурний центр. – К., 2006. – 223 с.
22. Борщук Є. М. Основи теорії стійкого розвиткуеколого-економічнихсистем / С. М. Борщук – Львів : Растр-7, 2007. – 436 с.
23. Борщук Є. М. Проблеми оптимізації еколого-економічних систем і концепція сталого розвитку / Є. М. Борщук // Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку : матер. міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої біосферному заповіднику. 13–15 жовтня 1998 р. – Рахів, 1998. – Т. 1. – С. 20–24.
24. Булатов М. О. Зміна точки зору на феномен ноосфери / М. О. Булатов // Філософія ноосфери / М. О. Булатов, К. С. Малеєв, В. П. Загороднюк, Л. А. Солонько. – К. : Наук. думка, 1995. – С. 10–27.
25. Васюта І. М. Історичний генезис і сучасний стан соціально-екологічних протиріч урбанізованих територій України : текст лекцій / І. М. Васюта; ЛНУ ім. І. Франка. – Львів, 1995. – 254 с.
26. Вернадский В. И. Биосфера / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1967. – 376 с.
27. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1989. – 263 с.
28. Вернадский В. И. Живое вещество/ В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1978. – 357 с.
29. Вознюк Т. Г. Менеджмент навчально-виховного процесу / Т. Г. Вознюк. – К. : Здоров’я, 2002. – С.21–37.
30. Волошин І. М. Ланшафтно-екологічні основи моніторингу / Іван Миколайович Волошин. – Львів : Простір–М, 1998. – 355 с.
31. Вороненко Ю. В. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Ю. В. Вороненко, В. Ф. Москаленко. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2000. – 680 с.
32. Гардащук Т. В. Природні та людські виміри збалансованого розвитку / Т. В. Гардащук // Методологія екологічного синтезу (єдність людино- та природоохоронних аспектів). – К. : Наук. думка, 1995. – С. 111–144.
33. Гвоздик П. Відповідальність за екологічну шкоду, заподіяну внаслідок ядерного інциденту / П. Гвоздик // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 40–52.
34. Гладун З. С. Державне управління в галузі охорони здоров’я / З. С. Гладун. – Тернопіль : Медкнига, 1999.
35. Глушко М. С. Шляхи сполучення і транспортні засоби в Українських Карпатах другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. / М. С. Глушко. – К. : Наук. думка, 1993. – 226 с.
36. Голубец М. А. Актуальние вопросы экологии / М. А. Голубец. – К. : Наук. думка, 1982. – 158 с.
37. Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери / М. А. Голубець. – Львів : Поллі, 1997. – 254 с.
38. Голубець М. А. Деякі питання на стику екології і соціології / М. А. Голубець // Вісник АН УРСР. – 1989. – № 12. – С. 47–58.
39. Голубець М. А. Загальна схема механізмів саморегуляції в живих системах біосфери / М. А. Голубець // Вісник АН УРСР. – 1980. – № 1. – С. 76–85.
40. Голубець М. А. Ноосфера – сучасний етап еволюції біосфери / М. А. Голубець // Вісник АН УРСР. – 1978. – № 11. – С. 96–100.
41. Голяченко О. М. Соціальна медицина, організація та економіка здоров’я / О. М. Голяченко, А. М. Сердюк, О. О. Приходский. – Тернопіль ; Київ. ; Вінниця, 1999. – 135 с.
42. Грабинський І. М. Еколого-економічна система України : порівняльний аналіз / І. М. Грабинський. – Львів : НТШ, 1997. – 240 с.
43. Гримайло В. Поняття екологічного злочину : новий кримінальний кодекс України / В. Гримайло // Юридичний вісник України. – 2001. – 19 грудня.
44. Гриненко В. Екологія під охороною закону : кримінальна відповідальність за “Злочини проти довкілля” / В. Гриненко // Юридичний вісник України. – 2001. 3–9 листоп.
45. Гринів Л. С. Екологічна економіка : навч. посібник / Л. С. Гринів. – Львів : “Магнолія 2006”, 2010. – 358 с.
46. Гринів Л. С. Екологічно збалансована економіка : проблеми теорії : монографія / Л. С. Гринів. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 240 с.
47. Гринів Л. С. Стійкість економічних систем: ноосферний підхід / Л. С. Гринів // Вісник ЛНУ. Серія економічна.– Львів : Світ, 2000. – Випуск 29. – С. 208–212.
48. Гріфін Р. Основи менеджменту : підручник / Р. Гріфін, В. Яцура ; наук.ред. В. Яцура, Д. Олисневич. – Львів : БАК, 2001. – 624 с.
49. Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології : підручник / М. Д Гроздинський – К. : Либідь, 1993. – 224 с.
50. Гродзинський Д. Соціальна відповідальність і екологічна мораль крізь призму Чорнобиля / Д. Гродзинський // Ойкумена. – 1993. – №12. – С. 4–9.
51. Державна служба статистики України. Статистичний щорічник України за 2010 р. / за ред. О. Г. Осауленка. – К., 2011. – 145 с.
52. Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області / уклад. Оксани Ковальчук. – Львів : Вид-во Сполом, 2006. – 24 с.
53. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування : монографія / за ред. З.С. Гладун – К., 2002. – 358 с.
54. Добров Г. Медицина – самое слабое звено / Г. Добров // Газета 2000. – 2004. – 2–8 апр.
55. Дубодєлова А. В. Впливові чинники процесу розроблення та впровадження системи управління якістю на вітчизняних підприємствах за міжнародними стандартами серії 9000 / А. В. Дубодєлова, К. В. Марченко, О. В. Юринець // Вісник НУ “Львівська політехніка”, “Проблеми економіки та управління”. –Львів : Вид-во НУ “Львівська політехніка” 2004. – № 507. – С. 24–28.
56. Дубодєлова А. В. Організаційно-економічні механізми екологізації виробництва на вітчизняних підприємствах / А. В. Дубодєлова, О. В. Юринець, М. М. Федорів // Вісник НУ “Львівська політехніка”, “Проблеми економіки та управління”. – Львів : Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2004. – № 507. – С. 156–163.
57. Екологічне управління : підручник / В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін. – К. : Либідь, 2004. – 432 с.
58. Екологічний менеджмент : навч. посібник / за ред. В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 516 с.
59. Екологічний потенціал наземних екосистем./ за ред. М.А.Голубець – Львів : Поллі, 2003. – 230 с.
60. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини : екологічний збірник. Праці наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, 2001. – 329 с.
61. Екологічні проблеми : “Шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України” : матеріали виступів учасників міжнародної конференції / Черкаський держ. ун-т. ім. Б. Хмельницького та ін. – Черкаси, 2001. – 170 с.
62. Екологія і культура / В. С. Крисаченко, С. Б. Кримський, М. А. Голубець та ін. ; відп. ред. В. С. Крисаченко, В. Л. Храмова. – К., 1991. – С. 211–234.
63. Екологія і природокористування : зб. наук. праць / гол. ред. А. Г. Шапар. – Дніпропетровськ, 2000. – 372 с.
64. Екологія людини / О. М. Микитюк, О. М. Злотін, В. М. Бровдій та ін. – Х. : Ранок, 1998. – 208 с.
65. Екологія Львівщини 2005. – Львів : Вид-во Солом, 2006. – 97 с.
66. Екологія Львівщини. – Львів : Держуправління енергобезпеки, 1994. – 80 с.
67. Екологія Львова в цифрах і фактах : Міськ. Еколог. Бюл. – Львів, 2002. – Вип. 1. – 107 с.
68. Жаліло Л. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти : навч. посібник /Л. Жаліло – К., 2001. – 142 с.
69. Запольський А. К. Основи екології / А. К. Запольський ; за ред. К. М. Ситника. – 3-тє вид., стереот. – К., 2005. – 375 с.
70. Заржицький О. Екологічна безпека в регіоні як об’єкт правового регулювання / О. Заржицький // Право України. – 2002. – № 5. – С. 63–68.
71. Звиняцковский Я. И. Факторы риска и здоровье населения, праживающего в различных условиях окружающей среды / Я. И. Звиняцковский, О. В. Бердник // Довкілля та здоров’я. – 2001. – № 1. – С. 8–11.
72. Зербино Д. Д. Антропогенные экологические катастрофы / Д. Д. Зербино. – К. : Наук. думка, 1991. – 138 с.
73. Злобін Ю. А. Основи екології : підручник для студ. вищ. навч. закл. / Ю. А. Злобін. – К. : Лібра, 1998. – 248 с.
74. Злобін Ю. А. Загальна екологія : навч. посібник / Ю. А. Злобін, Н. В. Кочубей. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2003. – 416 с.
75. Злупко С. М. Еколого-економічні відкриття С. А. Подолинського і його значення для сучасності / С.М.Злупко // Економіка Рад. України. 1991. – № 8. – С. 72–73.
76. Злупко С. М. Екогомологія – наука XXI століття/С.М. Злупко // Універсум. – 1998. – № 3–4. – С. 7–8.
77. Касьяненко О. А. Забруднення навколишнього середовища важкими металами і стан здоров’я населення / О. А. Касьяненко, Г. Я Касьяненко // Довкілля та здоров’я. – 2005. – № 1. – С. 23–27.
78. Качинський А. Б. Сучасні проблеми екологічної безпеки України / А. Б. Качинський. – 1994. – Вип. 33. – К. : ТОВ ВКФ “Сатсанга” – 46 с.
79. Комаров В. Д. Научно-техническая революция и социальная екологія / В. Д. Комаров. – Л. :Издательство Ленинградского университета, 1977. – 103 с.
80. Комаров В. Д. Социальная экология. Философские аспекты / В. Д. Комаров. – Л. : Наука, 1990. – 216 с.
81. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України : Указ // Ліки : здоров’я. – 2000. – № 1 (217). – С. 3–4.
82. Корабльова А. І. Екологія : взаємовідносини людини і середовища / А. І. Корабльова. – Дніпропетровськ : Поліграфіст, 1999. – 255 с.
83. Корнякова Н. Юридична природа поводження з відходами за законодавством України / Н. Корнякова. – 2004. – № 8. – С. 107–113.
84. Крисаченко В. С. Екологічна культура : теорія і практика : навч. Посібник / В. С. Крисаченко. – К. : Заповіт, 1996. – 352 с.
85. Кульчицький Я. В. Сучасні економічні системи в умовах екологізації та глобалізації (теоретико-методологічні засади порівняння) : монографія / Я. В. Кульчицький. – Львів : Ліга-Прес, 2011. – 687 с.
86. Кучерявий В. П. Екологія / В. П. Кучерявий. – Львів : Світ, 2000. – 500 с.
87. Кучерявий В. П. Урбоекологія / В. П. Кучерявий. – Львів : Світ, 1999 – 360 с.
88. Литвин О. Кримінально-правовий аспект екологічної безпеки / О. Литвин // Право України. – 2005. – № 2. – С. 23–27.
89. Мельник Г. Л. Екологічна економіка : підручник / Г. Л. Мельник. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2002. – 346 с.
90. Менеджмент в охороні здоров’я / М.Стівен, Шортел та Арнольд, Д. Калюжний та ін. – Чикаго, 2000. – 98 с.
91. Менеджмент організацій : підручник / за заг. ред. Л. І. Федуловаї. – К. : Либідь, 2004. – 448 с.
92. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента/ М. Мескон, М. Альберт, Ф Хедоури – М. : Дело, 1999. – 800 с.
93. Михасюк І. Державне регулювання економіки в умовах глобалізації. / І. Михасюк – Львів : Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 39 с.
94. Мігас Р. В. Проблеми забруднення довкілля та шляхи їх подолання / Р. В. Мігас // Екологічний вісник. – 2008. – № 1. – С. 10.
95. Молл Е. Г. Менеджмент. Организационное поведение : Учеб.пособие. – М. :Финансы и статистика, 1990. – 160 с.
96. Монастирський Г. Л. Теорія організації : навч. посіб./ Г. Л. Монастирський – К. :Знання, 2008. – 319 с.
97. Моніторинг основних показників соціально-екологічного розвитку регіонів України. – К. : Департамент регіональної політики М-ва економіки України, 2001. – 55 с.
98. Моцях А. В. Деякі аспекти мутагенного забруднення водних об’єктів / А. В. Моцях, О. М. Дуган // Довкілля та здоров’я. – 2000. – № 6. – С. 58–64.
99. На варті здоров’я людини. – К. : “Здоров’я”, 1991. – 45 с.
100. На варті здоров’я людини. – К. : “Здоров’я”, 1999. – 51 с.
101. Нагорна А. М. Здоров’я: фундаментальні і прикладні аспекти : монографія / А. М. Нагорна. – Донецьк : Норд Прес, 2006. – 336 с.
102. Назаренко Л. Місцева нормативна база функціонування зелених зон Львова / Л. Назаренко // Міські зелені зони: від проблем до розв’язків : зб. ст. – Львів : Друкарські куншти, 2005. – С. 109–112.
103. Назарук М. М. Вплив транспортної інфраструктури на функціонування соціоекосистеми м. Львова / М. М. Назарук // Наук. вісн. Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2005. – № 3. – С. 23–29.
104. Назарук М. М. Історико-правові аспекти управління природоохоронною справою в місті Львові / М. М. Назарук // Наук. записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2007. – Вип. 13. – С. 43–53. – (Сер. герграфія).
105. Назарук М. М. Львів у ХХ столітті : соціально-економічний аналіз : монографія – Львів: Укр. акад. друкарства, вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка. 2008. – 348 с.
106. Назарук М. М. Роль природного середовища у функціонуванні соціоекосистеми міста Львова. Фізична географія та геоморфологія : Міжвід. наук. зб. / М. М. Назарук. – К. : ВТЛ Обрії, 2005. – № 3. – С. 35–49.
107. Назарук М. М. Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті. Історія української географії // Всеук. наук.-теор. Часопис. – Тернопіль : Підручник, 2006. – Вип. 2 (14). – С. 84–105.
108. Назарук М. М. Соціоекологія : витоки та становлення в Україні. Історія української географії / М. М. Назарук // Всеук. наук.-теор. часопис. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. – Вип.8 (2). – С. 67–81.
109. Назарук М. М. Соціоекологія : Словник – довідник. / М. М. Назарук – Львів : ВНТЛ, 1998. – 172 с.
110. Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові. Лікарська комісія. Лікарський збірник, 2003. – 39 с.
111. Науковий супровід, моніторинг та оцінка ефективності соціальних проектів / О. О. Яременко, О. Р Артюх, О. М. Балакірєва та ін. – К. : Державний центр соціальних служб для молоді, Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2002. – 124 с.
112. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2001 р. / ред. група В. Раєвський, М. Біляшівський та ін. – К. : Вид-во Раєвського, 2003. – 184 с.
113. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2004 р. / ред. група В. Раєвський, М. Біляшівський та ін. – К. : Вид-во Раєвського, 2005. – 194 с.
114. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. Спец. видання до 5-ї Всеєвроп. конф. міністрів навколишнього середовища “Довкілля для Європи”. – К., 2003. – 128 с.
115. Нове покоління незалежної України (1991–2001 роки) : щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2003 р.). – К. : Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 211 с.
116. Ноосферогенез і гармонійний розвиток / В. Я. Шевчук, Г. О. Білявський, Ю. М. Саталкін, В. М. Навроцький. – К. : Геопринт, 2002. – 127 с.
117. Нємцов В. Д., Довгань Л. С., Сініок Г. Ф. Менеджмент організацій: навч. посіб. / В.Д. Нємцов, Л.С. Довгань, Г.Ф. Сініок – К. :ТОВ “УВПК«ЕксОб»”, 2002. – 384 с.
118. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент : навч.посібн. / В. Д. Нємцов, Л. С. Довгань – К. : ТОВ “УВПК«ЕксОб»”, 2002. – 557 с.
119. Одум Ю. Экология / Ю. Одум. – М. : Мир, 1986. – Т. 1. – 328 с. ; – Т. 2 – 376 с.
120. Орлов М. Стан правового і наукового забезпечення стійкого розвитку України у сфері охорони навколишнього природного середовища / М. Орлов// Право України. – 2005. – № 12. – С. 105–108.
121. Оробчук М. Г, Організація і планування діяльності підприємства: навчальний посібник / М. Г. Оробчук, Б. М. Максимів, О. М. Марченко. – Львів : Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 335 с.
122. Основи екології та соціоекології : навч. посіб. / за ред. Назарука М. – Львів, 1998 – 336 с.
123. Основи екології : підручник / Г. О. Білявський, Р. С. Кістяков. – К. : Либідь, 2004. – 408 с.
124. Основи соціоекології / за ред. Г. О. Бачинського – К., 1995. – С. 222–238.
125. Осовська Г. В. Менеджмент організацій : навч. посібник / Г. В. Осовська, О. А. Осовський. – К. : Кондор, 2005. – 860 с.
126. Охорона навколишнього природного середовища в Україні. 2005. – К. : Вид-во Раєвського, 2006. – 187 с.
127. Охорона навколишнього природного середовища Львівщини : стат. зб. – Львів : Львівське обласне управління статистики, 2006. – 83 с
128. Охорона навколишнього середовища : монографія / Київ нац. ун-т. ім. Т Шевченка: за ред. Я. Б. Олійника. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 263 с.
129. Оцінка ефективності програми “Здоров’я та розвиток молоді”, (1997–2001) О. О. Яременко, О. Т. Сакович, О. Р. Артюх та ін. ; Український інститут соціологічних досліджень та ін. – К., 2002. – 95 с.
130. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження / Н. В. Паніна. – К., Наук. думка, 1996. – 392 с.
131. Піндер Л. Новий погляд на структуру : вивчення становища щодо розвитку політики пропагування здоров’я в Канаді. Пропагування здоров’я / Л. Піндел. – Оксфорд : Вид-во Оксфордського уні-ту, 1988. – Т. З, – № 2, – С. 205–212.
132. Принципи моделювання та прогнозування в екології : підручник / В. В. Богобоящий, К. Р. Курбанов, П. Б. Палій, В. М. Шмандій. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.
133. Райт Г. Державне управління / Г. Райт ; пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленка, С. Сокалик. – К. : Основи, 1994. – 194 с.
134. Рамад Ф. Основы прикладной экологии : Воздействие человека на биосферу. / Рамад Ф. – Л. : Гидрометеоиздат, 1981. – 544 с.
135. Самойлюк Е. П. Борьба с шумом и вибрацией в промышлености / Е. П. Самойлюк, В. В. Сафанов. – К. : Вища шк., 1990. – 167 с.
136. Сердюк А. М. Навколишнє середовище і здоров’я населення України / А. М. Сердюк // Довкілля та здоров’я. – 2000. – № 1. – С. 2–6.
137. Ситник К. М. Екологія та інвайроментологія / К. М. Ситник // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т.60, № 3. – С. 235–238.
138. Ситник К. М. Ноосферна Україна / К. М. Ситник // Укр. ботан. журн. – 2004. – Т. 61, № 2. – С. 3–6.
139. Скрипчук П. М. Менеджмент якості довкілля : монографія / П. М. Скрипчук – Рівне : НУВГП, 2006. – 350 с.
140. Слепченко Т. Організаційно-правові питання забезпечення екологічної безпеки на виробництві / Т. Слепченко // Право України. – 2002. – № 2. – С. 68–72.
141. Солоненко І. Аналіз державної політики з реформування галузі охорони здоров’я. Управління сучасним містом / І. Солоненко. – 2001. – № 10–12 (4).
142. Сохнич А. Я. Засади екологічної безпеки / Анатолій Якович Сохнич. – Львів : Українські технології. – 1997. – 35 с.
143. Социально-экологические системи как обьект управления / Г. А. Бачинский, В. И. Мамонов, Ю. Г. Марков и др. – Новосибирск : Наука, Сиб. отд-ние, 1990. – 238 с.
144. Соціальна екологія : навч. посібник / за ред. Л. П. Царика. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. – 208 с.
145. Соціально-економічні наслідки техногенних та природних катастроф : експертне оцінювання / відп. ред. : В. В. Дурдинець, Ю. І. Саєнко. – К. : “Стилос”, 2000. – 260 с.
146. Соціологія (терміни, поняття, критерії) : навч. словник-довідник / під ред. Пічі В. М. – Львів ; К. : “Каравела”, “Новий світ–2000”, 2002. – 401 с.
147. Соціологія і психологія: Навчальний посібник / за ред. Пачковського Ю. Ф. – К. : “Каравела”, 2009. – 760 с.
148. Статистичний щорічник Львівської області за 2010 рік. ч. І / за ред. М.С. Олексійовича. – Львів, 2011. – 278 с.
149. Статистичний щорічник Львівської області за 2010 рік. – ч. ІІ / за ред. Матковського Семена Олексійовича. – Львів, 2011. – 956 с.
150. Стегній О.Г.Інституціоналізація екологічних інтересів у суспільстві соціогенних ризиків / О.Г. Стегній. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. – 380с.
151. Стегній О. Г. Неурядові екологічні організації України: сучасний стан і перспективи розвитку (за рез. нац. соціол. досл.) / О. Г. Стегній. – К. : Наук. думка, 1996. – 111 с.
152. Стецюк В. Філософські ремінісценції з експедиції “Дністер” / В. Стецюк // Ойкумена. – 1995. – № 1–2. – С. 126–126.
153. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / С. Биченко Н. Буркат, В. Войцехівський та ін. ; під заг. ред. В. Леха. – К. : Сфера, 2001. – 174 с.
154. Стратегія сталого розвитку регіону : монографія / за заг. ред. д. е. н. І. О. Александрова ; НАН України. Ін-т економікм пром-сті. – Донецьк : Вид-во “Ноулідж”, 2010. – 203 с.
155. Субтельний О. Розпад імперії та творення національної держави: випадок України / О. Субтельний // Сучасність. – К., 1994. – № 12. – С. 67–70.
156. Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства / за ред. Думика Д. Л. – Львів, 1999. – 164 с.
157. Толстоухов А. Відповідальність і влада / А. Толстоухов // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2000. – Вип. 15. – С. 24–37.
158. Толстоухов А. Екологія та влада : на шляху до нової парадигми культури / А. Толстоухов // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2000. – Вип. 10. – С. 51–65.
159. Толстоухов А. Проблема засад оптимального управління сучасною екологічною ситуацією / А. Толстоухов // Studia methodologia. / Тернопільський держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – 1998. – Вип. 5. – С. 79–81.
160. Толстоухов А. Самоорганізація суспільства і влада / А. Тостоухов // Філософська думка. – 2000. – № 1. – С. 27–41.
161. Толстоухов А. Управління екологічною ситуацією як владне відношення / А. Толстоухов // Науковий вісник ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. – 1998. – Вип. 1. (Філософія). – С. 134–145.
162. Траверсо А. Б. Размышления о философском образовании в области окружающей среды / А. Б. Траверсо. – М. : Наука, 1979. – 146 с.
163. Трофанчук Т. Система правового забезпечення стандартизації в сфері охорони довкілля і перспективи її розвитку / Т. Трофанчук // Право України. – 2003. – № 6 – С. 29–32.
164. Туниця Ю. Ю. Екологічна Конституція Землі. Ідея. Концепція. Проблема / Ю. Ю. Туниця. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 298 с.
165. Формування здорового способу життя молоді: стратегія розвитку українського суспільства / за ред.О. О. Яременко, О. В. Вакуленко, Н. М. Комарова та ін. – Львів, 2004. – Ч. 1. – 163 с.
166. Формування здорового способу життя молоді: стратегія розвитку українського суспільства /за ред. О. О. Яременко, О. В. Вакуленко, Н. М. Комарова та ін. – Львів, 2004. – Ч. 2. – 215 с.
167. Форрестер Дж. Мировая динамика / Дж. Форрестер. – М. : Наука, 1978. – 168 с.
168. Фурдичко О. І. Законодавче забезпечення охорони і захисту навколишнього природного середовища в Україні / О. І. Фурдичко // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 2 – С. 5–8.
169. Хатчинсон Дж. Биосфера / Дж. Хатчинсон // Биосфера. – М. : Мир, 1977. – 95 с.
170. Хижняк М. І. Здоров’я людини та екологія / М. І. Хижняк, А. М. Нагорна. – К., 1995. – 187 с.
171. Хилько М. І. Екологічна криза у філософсько-етичному вимірі / М. І. Хилько // Філософська думка. – 2000. – № 3. – С. 24–46.
172. Хилько М. І. Екологічна культура: стан та проблеми формування / М. І. Хилько. – К. : Знання України, 1999. – 36 с.
173. Хилько М. І. Екологічна політика / М. І. Хилько. – К. : Абрис, 1999. – 363 с.
174. Хилько М. І. Пріоритети політики екологічно безпечного розвитку / М. І. Хилько. – К. : Знання України, 1999. – 36 с.
175. Хозин Г. С. В ответе перед будущим: поиски решения общечеловеческих проблем / Г. С. Хозин. – М. : Политиздат, 1984. – 159 с.
176. Хозин Г. С. Философия ”технократического эгоизма” / Г. С. Хозин // Стратегия выживания : космизм и экология. – М., 1997. – 304 с.
177. Хоронжий А. Г. Соціальне управління : навч. посіб. / Хоронжий А. Г. – Львів : Магнолія 2010. – 290 с.
178. Хпебопрос Р. Г. Природа и общество. Модели катастроф / Р. Г. Хпебопрос, А. И. Фет. – Новосибирск : Наука, Сиб. отд., 1999. – 325 с.
179. Черниш Н. Й. Соціологія : курс лекцій / Н. Й. Черниш. – Вид. друге, допов. – Львів., 1998. – 362 с.
180. Шаблій О. І. Сучасна географія : теорія, історія, українознавчі студії / О. І.Шаблій – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 744 с.
181. Шапар А. Г. Деякі передумови сталого розвитку / А. Г. Шапар // Екологія і природокористування. – 2004. – Вип. 5. – С. 6–11.
182. Шеварднадзе Э. Экология и дипломатия / Э. Шеварднадзе // Лит. газета. – 1989. – 22 ноября.
183. Шевцов А. Г. Экологическое воспитание : методологические проблемы / А. Г. Шевцов // Философско-методологические проблемы воспитания: – сб. научн. тр –. Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1980. – С. 17–24.
184. Шиманский В. Н. История розвития биосферы / В. Н. Шиманский // Эволюция и биоценотические кризисы. – М. : Наука, 1987. – С. 5–45.
185. Шишка О.В. Наше місто : посібник / О.В. Шишка – Львів : Центр Європи,2005. – Ч II / 173 c.
186. Шутов М. М. Економіка та менеджмент охорони здоров’я : регіональний аспект / М. М. Шутов. – Харків, 2000 р. – 123 с.
187. Эколого-математические методы оптимизации природоиспользования. – М. : 1987. – 164 с.
188. Экономико-экологический рейтинг в системе управления предприятием / И. А. Александров, А. В. Половян, А. А. Садеков и др. – Донецк : ДонНУЭТ, 2008. – 320 с.
189. Юрьев В. К. Общественное здоровье и здравоохранение : учебник / В. К. Юрьев, Г. И. Куценко. – СПб. : ООО “Петрополис”, 2000. – 914 с.
190. Ядов В. А. Стратегия социологических исследований : описание, обьяснение, понимание социальной реальности / В. А. Ядов. – М., 1998. – 427 с.
191. Яншин А. Л. В. И. Вернадский и его учение о биосфере и переходе ее в ноосферу / А. Л. Яншин // В. И. Вернадский и современность. – М. : Наука, 1986. – С. 28–80.
192. Яцура В. В. Менеджмент : навч. посібник / В. В Яцура, О. П. Жук. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 444 с.
193. Яцура В. В.Основи менеджменту : навч. посібник / В. В. Яцура, Б. І. Мицик. – Львів : Літопис, 2000. – 155 с.
194. Confm