ОСОБЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ ХВОРИМИ НА ЕПІЛЕПСІЮ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ХВОРОБОЮ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

СОРОКІНА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.853-052

ОСОБЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ ХВОРИМИ НА ЕПІЛЕПСІЮ
СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ХВОРОБОЮ.
19.00.04 Медична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Київ 2002

ЗМІСТ
стор.
Вступ 4
1. Життєві кризи особистості
1.1 Життєві кризи особистості: типології та класифікації 9
1.2 Ситуації кризи: суб’єктивний та об’єктивний план 16
1.3 Психологічне подолання кризових ситуацій 22
1.4 Захворювання епілепсією як ситуація життєвої кризи особистості 35
Висновки до 1 розділу 43
2. Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження
2.1 Проблема дослідження психологічних особливостей
хворих на епілепсію та їх поведінки в різних
ситуаціях 44
2.2 Програма та методи дослідження 49
2.3 Основна характеристика групи хворих 62
Висновки до 2 розділу 65
3. Способи подолання хворими на епілепсію стресових
ситуацій, пов’язаних з хворобою. Аналіз та інтерпретація
отриманих даних 68
3.1 Способи подолання стресових ситуацій у трудовій
(навчальній) діяльності 71
3.2 Способи подолання стресових ситуацій у сімейному житті 80
3.3 Способи подолання стресових ситуацій у повсякденному
житті 85
3.4 Стратегії подолання стресових ситуацій у різних груп хворих
на епілепсію 91

3.5 Особливості особистості і стратегії подолання
стресових ситуацій у різних груп хворих на епілепсію 108
3.6 Реабілітаційний потенціал різних способів подолання стресових ситуацій 116
Висновки до 3 розділу 127
Висновки 134
Список використаних джерел 136

В С Т У П

Актуальність дослідження. Розповсюдженість епілепсії у розвинутих країнах становить 5-10 випадків на 1000 населення. В Україні у середньому на епілепсію хворіють 8-10 осіб на 1000 населення. Близько третини хворих мають особистісні зміни. 74% хворих - це дорослі люди працездатного віку, які в процесі свого життя стикаються з проблемами у різних сферах життєдіяльності. Поряд з чисто патологічними порушеннями, що пов’язані з хворобою, хворі зазнають ускладнення у соціальній адаптації, обумовленій негативним відношенням до них з боку суспільства. Багато хто з них підпадає під дискримінацію в зв’язку з існуючими законодавчими актами, які обмежують їх професійну та соціальну активність.
Проблема кризового стану особистості набула сьогодні особливої гостроти через нестабільність розвитку країни: тривала економічна криза призвела до високого рівня безробіття, особливо серед хворих, які не можуть скласти конкуренцію здоровій людині. Суспільна криза не сприяє поліпшенню законодавчого захисту хворого, заперечує вирішенню його соціальних проблем, обмежує поширення психологічної та психотерапевтичної допомоги. У цих умовах, коли суспільство не здатне полегшити життя хворого, він вимушений звернутися до внутрішніх, особистісних ресурсів.
Досвід подолання хвороби, а також ефективність стратегій поведінки людини у кризовій ситуації такої психоневрологічної хвороби як епілепсія потребує детального психологічного аналізу. Теоретичні та емпіричні дані свідчать, що хворі на епілепсію мають специфічні зміни особистості. Це в свою чергу припускає наявність особливостей у їх індивідуальних стратегіях психологічного подолання кризової ситуації хвороби.
Актуальність роботи обумовлена відсутністю практичних розробок та психологічних рекомендацій до реабілітаційної та корекційної роботи серед хворих на епілепсію.
Об’єкт дослідження - способи подолання стресових ситуацій.
Предмет дослідження - особливості способів подолання хворими на епілепсію стресових ситуацій, пов’язаних з хворобою.
Мета дослідження - дослідити особливості життєвого шляху хворих на епілепсію та проаналізувати індивідуальні стратегії подолання стресових ситуацій, пов’язаних з хворобою; розробити основні напрямки психокорекційної та реабілітаційної роботи в межах спеціалізованого стаціонару.
Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:
1. За допомогою біографічного методу визначити основні стресові ситуації, пов’язані з хворобою, на життєвому шляху хворих на епілепсію.
2. Описати відокремлені способи реагування та подолання стресових ситуацій, пов’язаних з епілепсією.
3. Зробити аналіз способів подолання стресових ситуацій, пов’язаних з хворобою.
4. Зіставити способи подолання стресових ситуацій з типом нападів та особливостями особистості.
5. Розробити основні напрямки психокорекційної роботи з хворими та членами їх сімей та практичні рекомендації що до їх реалізації.
Теоретико-методологічна основа дослідження базується на працях Л.І.Анциферової та К.А.Абульхановой-Славськой, які розвивають діяльнісний підхід; на концепції подолання критичних ситуацій через переживання як форму діяльності Ф.Ю.Василюка, на дослідженнях особистості як системи відношень В.М.Мясіщєва; на працях Б.В.Зейгарнік та Б.С.Братуся, які розкривають закономірності розпаду та розвитку психіки, співвідношення біологічного та соціального в психіці людини; на теорії провідних тенденцій Л.М.Собчік; та на широкому колі патопсихологічних праць по вивченню особистості хворого А.Б.Холмогоровой, В.В.Ніколаєвої, І.Н.Кожуховської; а також на підставах науково-практичних досліджень соціально-реабілітаційної роботи серед психічно хворих, які виконані О.І.Болдирєвим, М.М.Кабановим, С.О.Громовим, В.Н.Вассерманом. Основні підходи до аналізу стресових ситуацій хворих на епілепсію базувались на новітніх дослідженнях в області психології життєвих ситуацій, виконаних Л.Ф. Бурлачуком та О.Ю. Коржовою, коли життєвий шлях особистості вивчається на континуумі здоров’я - хвороба. Таким чином, головні принципи аналізу та інтерпретації даних основані на діяльнісному підході, який розглядає особистість як активного суб’єкта життєдіяльності.
Методи дослідження. Для вирішення задач, які поставлені, були використані біографічний метод та психологічний аналіз історій хвороб; психодіагностичні методи для визначення індивідуально-психологічних особливостей хворих на епілепсію (міжособистісних відношень Лірі, метод колірних виборів, шкали Дембо-Рубінштейн та шкала сензитивної ригідності Залєвського) та патопсихологічний експеримент для уточнення актуального стану інтелектуально-мнестичної та емоційної сфери хворого; при кількісному аналізу отриманих результатів застосовувались методи математичної статистики.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в опису та аналізі стресових ситуацій, які виникають в зв’язку з захворюванням на епілепсію в різних сферах життєдіяльності хворих та визначенні особливостей індивідуальних стратегій подолання зазначених ситуацій хворими на епілепсію; в співставленні способів подолання стресових ситуацій, пов’язаних з хворобою, з типом нападів, що дозволяє підійти до розв’язання проблеми детермінації стратегій подолання серед хворих на епілепсію.
Практичне значення одержаних результатів. Вперше зроблено поглиблене дослідження особистості життєвого шляху хворого на епілепсію за допомогою біографічного методу, визначено найбільш травмуючи ситуації, узагальнено досвід хворих по подоланню зазначених ситуацій та зроблено психологічний аналіз цього досвіду. Встановлені в процесі дослідження факти і сформульовані на їх основі психологічні висновки можуть бути використані для розробки комплексної програми реабілітаційної роботи серед хворих на епілепсію з метою оволодіння ними способами продуктивного подолання стресових життєвих ситуацій, пов’язаних з хворобою, поширення власних можливостей та підвищення якості життя.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Проведене дослідження розгорталось у межах клініко-психологічної та наукової роботи лікувально-діагностичного та наукового центру Епілепсія” Київської психоневрологічної лікарні №1 та згідно плану науково-дослідної роботи кафедри психодіагностики та медичної психології Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується низкою заходів. Методологічно обґрунтовуються вихідні позиції дослідження. Використовується сукупність випробуваних психодіагностичних методик, які адекватні меті і завданням дослідження, та враховують особливості епілептичних змін психіки. Зазначені методики дозволяють отримати порівнянні дані, які взаємо контролюються. Застосовуються кількісний та якісний аналіз емпіричних даних; застосовуються методи математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Особистий внесок автора полягає у самостійному опрацюванні, аналізі та узагальненні теоретичного матеріалу за темою дисертації; апробації психодіаностичних методик на контингенті психоневрологічно хворих; у визначенні, описі та аналізі способів подолання хворими стресових ситуацій, пов’язаних з епілепсією; розробці психологічно обґрунтованих напрямків психокорекційної та реабілітаційної роботи серед хворих на епілепсію.
Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження були викладені на 1, П, та 1У Міжнародних конференціях Української протиепілептичної Ліги (Київ, 1996, 1998, 2000рр.); на міжнародній науково-практичній конференції Епілепсія нові можливості діагностики та лікування” (Харків, 2001р.); в доповідях на методологічних семінарах в лікувально-діагностичному центрі Епілепсія” Київської психоневрологічної лікарні №1; дисертаційна робота обговорювалась на засіданнях кафедри медичної психології та психодіагностики Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка (1999, 2000, 2001рр.)
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 6 публікаціях, 3 з них в фахових журналах.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи зумовлена завданням дослідження: складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 151 сторінку, текст дисертації містить: таблиць 12, дендрограм 4. Список використаних джерел складається з 214 найменувань.

bibliography

В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1. Захворювання на епілепсію призводить до виникнення стресових ситуацій на життєвому шляху хворих. Особливості подолання хворими на епілепсію, стресових ситуацій, пов’язаних з хворобою, обумовлені тісною взаємодією та своєрідним для кожного хворого поєднанням клінічних, психологічних та соціальних чинників.
2. У хворих на епілепсію існує ряд особливостей (інертність психічних процесів, інтелектуально-мнестичне зниження, порушення емоційної сфери, олігофазія, патологічні зміни особистості), які обмежують застосування методів психологічного дослідження. Для аналізу способів подолання стресових ситуацій хворими на епілепсію адекватним є автобіографічний метод у формі напівструктурованого інтерв’ю в поєднанні з методом психологічного аналізу історій хвороби та патопсихологічним експериментом.
3. За допомогою автобіографічного методу визначені основні стресові ситуації, пов’язанні з хворобою.
В трудовій (навчальній) діяльності: наявність нападів, які різко обмежують вибір професії та місця роботи; звільнення з роботи з приводу хвороби; переведення на іншу посаду зі зниженням кваліфікації; неможливість закінчити ВУЗ; неможливість отримати професію, про яку мріяв.
Стресовими ситуаціями у сімейному житті хворих на епілепсію виявились: необхідність повідомляти про хворобу партнера; ситуація, коли здоровий член сім’ї покидає хворого; хвороба заважає народити дитину; напади когось з батьків травмують дитину; лікування потребує значних матеріальних коштів з сімейного бюджету, сімейні конфлікти, обумовлені патологічними змінами особистості хворого.
Стресові ситуації у повсякденному житті: для чоловіків: заборона керування автомобілем та обмеження у заняттях спортом; у жінок неможливість виконувати багато роботи вдома та тривале перебування в стаціонарі. Незручність при відвідуванні компаній відчувають обидві групи хворих.
4. Більшість хворих на епілепсію мають стійку установку на трудову діяльність. Наявність цієї установки є значущим компенсаторним фактором. Хворі використовують широкий спектр стратегій для контролю над хворобою та збереження роботи: послідовне лікування у спеціалізованих медичних закладах; у разі звільнення пошук іншої, навіть менш кваліфікованої роботи; залучання до пошуку роботи знайомих, родичів; пошук надомної праці; робота з партнером; приватна діяльність; спроба компенсувати зниження професійних можливостей ретельністю, добросовісним відношенням до роботи.
5. Способи, які спрямовані на збереження сімейних стосунків включають: обов’язкове попередження про хворобу партнера; спокійна відверта розмова з дитиною про власну хворобу; прагнення спільного подолання ситуацій, пов’язаних з хворобою; звертання по допомогу та підтримку до партнера (родичів), обговорення з ним важливих питань, в тому числі, про розподіл домашньої роботи; усвідомлення особливостей власного характеру, оволодіння навиками самоконтролю та самовиховання.
6. В стресових ситуаціях повсякденного життя переважають стратегії приховування хвороби: обмеження кола знайомих; уникання відпочинку в санаторіях, на морі, туристичних мандрівок та ін; урахування способів пересування (у супроводі родичів, на недалекі відстані); відмова від активних видів спорту.
7. Аналізуючи визначені стратегії можна позначити серед них ефективні, які сприяють послабленню руйнівного впливу хвороби на життя хворого на епілепсію, поширюють його взаємодію з оточуючими, допомагають збереженню працездатності. До непродуктивних стратегій, таких, що провокують поглиблення психічного дефекту та ускладнюють життя хворого можна віднести вживання алкоголю, припинення прийому ліків, значне порушення режиму життєдіяльності
8. Тип нападу є важливим фактором, який впливає на ступінь соціально-трудової адаптації хворих на епілепсію: у групах хворих з різними типами нападів означені способи подолання стресових ситуацій формуються у різні стратегії.
9. Основні напрямки психотерапевтичної роботи полягають у формуванні продуктивного відношення до хвороби та лікування, пошуку конструктивних способів мінімалізації впливу хвороби на сфери трудової діяльності та сімейних відносин, розвіюванні стереотипів стосовно епілепсії та розсудливого ставлення до власних характерологічних особливостей. Психологічне благополуччя спостерігається у тих хворих, які не повинні приховувати власну хворобу. Тому реабілітаційна робота повинна бути спрямована перш за все на подолання страху відчуження з боку оточуючих. Організація реабілітаційної роботи може здійснюватися у формі індивідуальних бесід з хворими; з хворими та членами його родини; груп зустрічей, з метою обміну досвідом конструктивного подолання ситуацій, пов’язаних з хворобою та формуванні сталої самооцінки до факторів, що її знижують.

Формула хвороба є стиснене у власній свободі життя" повністю стосується і хворих на епілепсію. Їх життя відбувається в особливих умовах, які диктуються перебігом хвороби. Важливо зрозуміти наскільки є скрутним життєвий шлях людини при порушенні базових рівній психічного здоров’я, як йому потрібна допомога оточуючих, лікарів, психологів.
Розробка більш ефективної саморегуляції та соціальна допомога, водночас з постійним послідовним медикаментозним лікуванням, сприяють зменшенню травмуючого впливу ситуації хвороби на людину. Зважене психотерапевтичне втручання допоможе людині змінити установку на власне життя, зробити її більш реалістичною, знайти нові засоби самопрояву особистості, незважаючи на хворобу, зберегти найголовніші цінності та пристосуватися до нового образу самого себе.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991.-311 с.
2. Адлер А. Понять природу человека; Спб.: Ладога, 1997.-278 с.
3. Акименко М.А. Адаптивное биоуправление в оптимизации лечения больных эпилепсией Медико-психологические аспекты эпилепсии: Сб. научн.тр. - Саранск: Мордов. ун-т. - 1987. - С.93-99.
4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. - М.: Медицина, 1980. -397с.
5. Анцыферова Л.И. Сознание и действия личности в трудных жизненных ситуациях Психологический журнал. - 1991. - Т.12. -№6. -С. 23-31.
6. Анцыферова Л.И. Личность в динамике: некоторые итоги исследования Психологический журнал. - 1992. - Т.13, №5. -С.23-35.
7. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысление, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал 1994.- Т.15, №1.-С.3-18.
8. Аршавский В.В., Ротенберг В.С. Поисковая активность и ее влияние на экспериментальную и клиническую патологию. // Журнал высшей нервной деятельности.- 1976.- Т.26, №2.- С.424-428.
9. Ахмеров Р.А. Биографические кризисы личности: Автореф.дисканд. псих.наук. - М.,1994.
10.Банкрофт Дж. Вмешательство в кризис // Введение в психотерапию.- Амстердам-Киев.- 1997.- С.116-135.
11.Белая И.И. Межпараксизмальные клинико-психопатологические особенности больных эпилепсией с преимущественным поражением левого и правого полушарий мозга: Автореф.дис...док-ра мед.наук. -М., 1981. -20с.
12.Белая И.И. Методика Роршаха и ее применение при исследовании больных эпилепсией: Метод. рекоменд. - М.: Моск. ин-т психиатрии, 1978. - 25с.
13.Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. -Л.:Медицина. - 1988. -214с.
14.Берштейн Г.И. О роли психического фактора при эпилепсии Вопросы социальной и клинической психоневрологии. - 1961. - С.149.
15.Бехтерева Н.П. Здоровый и больной мозг человека. - Л.:Наука, 1980. -280с.
16.Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика, К.:Здоров”я, 1986. - 280с.
17.Блейхер В.М., Крук И.В. Словарь психиатрических терминов// Под ред. С.Н.Бокова. - Воронеж: Изд.НПО «Модэк», 1995. - 640с.
18.Бодров В.А. Когнитивные процессы и психологический стресс // Психологический журнал.- 1996.-Т.17, №4.-С.64-74.
19.Болдырев А.И. Эпилепсия у взрослых. М.; Медицина, 1984. - 288 с.
20.Болдырев А. И. Социальный аспект больных эпилепсией. М.: Медицина, 1997- 328с.
21.Боровиков В.П., Боровиков И.П. Статистический анализ и обработка данных в среде Windows. - М.: Информационно-издательский дом Филин”, 1997. - 608с.
22.Бочаров В.В., Вассерман Л.И., Алексеева С.О. Особенности ценностно-ориентационной системы больных эпилепсией Медико-психологические аспекты эпилепсии: Сб. научн.тр. - Саранск: Мордов. ун-т. - 1987. - С. 52-57.
23.Братусь Б.С. Аномалии личности. - М.:Мысль, 1988. - 301с.
24.Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии. - К.:Вища школа, 1979. -175с.
25.Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций: Учебное пособие.- М.: Российское педагогическое агенство,-1998.- 263с.
26.Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике . -Спб.: Питер, 1999. - 528с.
27.Бурно М.Е. Самовнушение и аутогенная тренировка : Метод. рекоменд. - М., 1981. - 48с.
28.Былкина Н.Д. Развитие зарубежных психосоматических теорий (аналитический обзор)// Психологический журнал. - 1997 - Т.18, №3 С.41-52.
29.Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций.- М.: МГУ, 1984. -200с.
30.Василюк Ф.Е. Психотехника переживания М.: МГУ , 1994. - 243с.
31.Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис. Типологический анализ критических ситуаций Психологический журнал . - 1995. Т.16, №3 С.13-27.
32.Василюк Ф.Е. Типология переживания различных критических ситуаций Психологический журнал. - 1995. -Т.16, №5 - С.28-40.
33.Василюк Ф.Е. Психотехнический анализ психотерапевтической ситуации Вопросы психологии. - 1998. - №6. - С 11-23.
34.Вассерман Л.И. Психологическая диагностика типов отношеня к болезни у больных эпилепсией Современные методы исследования и лечения больных эпилепсией. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, 1989. С.5-17.
35.Вассерман Л.И. Отношение к болезни у больных эпилепсией: клинико-психологические корреляции // Психологическая диагностика отношения к болезни. Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, -1988. - С.62-69.
36.Вассерман Л.И., Вукс А.Я., Иовлев Б.В., Карпова Э.Б. О психологической диагностике типов отношения к болезни// Психологическая диагностика отношения к болезн: Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, - 1988. - С.8-15.
37.Вассерман Л.И., Тец И.С. Психопатологические и клинико-психологические предпосылки психокоррекционной работы с больными эпилепсией Реабилитация больных эпилепсией: Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, 1980. - Т.94. -С. 139-147.
38.Вербан ЕА Жизненный кризис: попытка определения Журнал практикующего психолога. -1997. - №3. - С.32-39.
39.Віноградова Л.В. Когнітивні аспекти суб”єктивного відображення емоційно важких життєвих ситуацій: Автореф.дис...канд. псих. наук. - К.,1995. - 24с
40.Воловик В.М. Семейные исследования в психиатрии и их значение для реабилитации больных Клинические и организационные основы реабилитации больных. - М.Медицина. - 1980. -С.207-257.
41.Вольф М.Ш. Психотерапия в комплексном лечении больных эпилепсией: Метод. письмо. - М.: Моск. ин-т.психиатрии, 1964.- 8с.
42.Габашвили В.М. Некоторые перспективы системного подхода к изучению эпилепсии Клиника и лечение эпилепсии: Сб.науч.тр.-Тбилиси: НИИ клинической и экспериментальной неврологии, 1986. - С.19-42.
43.Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1976. - 494с.
44.Головаха Е.Н., Кроник А.А. Психологическое время личности, К. :Вища школа,1984. - 276с.
45.Головач Т.Н. Особенности психотерапии больных эпилепсией с различной реакцией на болезнь // Тезисы 1 Международной конференции УПЭЛ, К.., 1996. - С.13.
46.Гришина Н.В. К вопросу о предрасположенности к конфликтному поведению Психические состояния (экспериментальная и прикладная психология). - Вып.10. - Л.: ЛГУ, 1981. - С.21-39.
47.Громов С.А. О факторах риска у больных эпилепсией в связи с задачами семейной реабилитации Восстановительная терапия и реабилитация больных нервными и психическими заболеваниями: Материалы конф. 23-24 ноября 1982 г. Л., 1982. - С.216-220.
48.Громов С.А. Лечение и реабилитация больных эпилепсией. Реабилитация больных эпилепсией: Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, 1980. - Т.94. - С. 5-23.
49.Громов С.А. Реабилитация больных эпилепсией, Л.:”Медицина”, 1987. - 176с.
50.Громов С.А. Якунина О.Н. Об особенностях изменений личности и психотерапии больных эпилепсией (клинико-психологическое исследование) Журнал невропатологии и психиатрии. - 1978,вып. 4. - С.583-586.
51.Громов С.А., Якунина О.Н., Федотенкова Т.Н. Психологическая диагностика и психологическая коррекция при реабилитации больных эпилепсией: Метод. рекомендации. Л.: Б.И., 1985.- 25с.
52.Громов С.А., Михайлов В.А., Липатова Л.В. Медицинские и социальные аспекты риска повседневной жизни у больных эпилепсией; Труды Восточно-Европейской конференции ”Эпилепсия и клиническая нейрофизиология”, Украина, Ялта-Гурзуф 6-10 октября 1999г.
53.Гусев Е.И., Гехт А.Б. Эпидемиология и социальные аспекты эпилепсии; Труды Восточно-европейской конференции Эпилепсия и клиническая нейрофизиология”. Украина, Ялта-Гурзуф, 6-10 октября 1999
54.Дикая Л.Г. Становление новой системы психической регуляции в экстремальных условиях деятельности // Принцип системности в психологических исследованиях. М.: Наука, 1990. - С.103-114.
55.Діагностичні критерії з DSM-111-R. Пер. з анг. - К.:Абрис,1994. -272с.
56.Доброхотова Т.А., Брагина Н. Н. Функциональная ассиметрия и психопатология очаговых поражений мозга. - М.: Медицина, 1977. - 359с.
57.Життєві кризи особистості: Наук.-методичний посібник: у 2 ч.- К.: ІЗМН,1998.-ч.1:Психологія життєвих криз особистості.-360с.
58.Залевский Г.В. Дифференциально-диагностическая оценка психической ригидности при основных нервно-психических расстройствах. Метод.рекоменд. К., 1993.- 28с.
59.Зейгарник Б.В. Патопсихология. - М.:МГУ, 1986.- 288с.
60.Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. - М., МГУ. - 1980. - 213с.
61.Зейгарник Б.В., Холмогорова А.Б., Мазур Е.Б. Саморегуляция поведения в норме и патологии Психологический журнал. - 1989. Т.10, №2. С.121-130.
62.Зимбардо Ф. Застенчивость: Пер. с англ. - М.:Педагогика. - 1991. - 208с.
63.Игнатьева Н.Д. Исследование личности детей, страдающих эпилепсией Медико-психологические аспекты эпилепсии: Сб. научн.тр. - Саранск: Мордов. ун-т. - 1987. - С.33-36.
64.Иноземцева В.С., Мешков Н.И. Экспериментально-психологическое исследование больных эпилепсией в связи с задачами реабилитации Медико-психологические аспекты эпилепсии: Сб. научн.тр. - Саранск: Мордов. ун-т. - 1987. - С.128-132.
65.Кабанов М.М., Личко А.Е., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике, Л.: Медицина, 1983. - 312с.
66.Кабанов М.М. Реабилитация психически больных, Л.:Медицина,1985. -297с.
67.Камбарова Д.К. Возможности нейрофизиологии в изучении и лечении психических нарушений при эпилепсии Физиология человека. - М.: Медицина, 1981. - С.3-7.
68.Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. - М.: Медицина, 1982.- 210с.
69.Карвасарский Б.Д. Психотерапия. - М.:Медицина, 1985. - 412с.
70.Качинська В., Качинський М., Глубоковський С. Застосування психотерапії і голкорефлексотерапії в комплексному лікуванні хворих на епілепсію у стаціонарних умовах // Тезисы 1 Международной конференции УПЭЛ, К., 1996, с.25.
71.Квасенко А.В., Зубарев Ю.Г. Психология больного. - Л.: Медицина, 1980. - 78с.
72.Киссин М.Я. Особенности личности больных ыпилепсией с психическими пароксизмами. - Спб., 1991. -194с.
73.Клиническая психиатрия Под ред. Груле Г., Майер-Гросса В. и др., М. Медицина, 1967. - 782с.
74.Коган Л.М. Человек и его судьба. М.: «Мысль», 1988. 233с.
75.Кожуховская И.Н. Нарушения критичности у психически больных, М. МГУ. 1985. - 195с.
76.Кон И С. Психология ранней юности, М.: Наука, 1984. - 232с.
77.Кон И. С. Открытие Я”. - М.: Просвещение, 1978. - 243с.
78.Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. -Мн.:Навука і техніка, 1993. -478с.
79.Коржова Е.Ю. Психологические портреты больных с приобретенными пороками сердца: внутренняя картина жизненного пути. - Спб.: Прогресс,1995. - 168с.
80.Кочарян Г.С., Кочарян А.С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. М.: Медицина, 1994. - 316с.
81.Краткий психологический словарьПод ред. А.В.Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.:Политиздат, 1985. -432с.
82.Кроник А.А. Life-line и другие новые методы в психологии жизненного пути. - М.: Библиографический клуб, 1993. - 188с.
83.Круглова Л.И., Рубинова Ф.С. Социально-трудовая адаптация больных эпилепсией. -Л., Медицина,1960.- 231с.
84.Ксенофонтова Е.Г. Уровни развития саморегуляции личности: критерии ее определения: Автореф. дис. канд.психол. наук М., 1988. - 36с.
85.Кузьминова М.В. Изменение личности при эпилепсии Российский психиатрический журнал. - 2000. - №3. - С.60-65.
86.Лапин И.П. Зачем копинг”, когда есть совладание” Социальная и клиническая психиатрия. - 1999,- №2. - С.57-59.
87.Леонгард К. Акцентуированные личности: Пер. с нем.- К.: Вища школа, 1989. - 375с.
88.Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы, эмоции. М.: Наука, 1971. - 121с.
89.Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. - М.: Политиздат, 1975. - 186с.
90.Либин А.В. Стилевые и темпераментальные свойства в структуре индивидуальности человека: Автореф. дис...канд. псих. наук. - М., 1993. - 42с.
91.Либина Е. В. Изучение стратегий совладания человека со сложными ситуациями в контексте индивидуальных различий // Природа психического. - Пермь, 1994. - 149с.
92.Либина Е.В. Психология совладания с жизненными кризисами и сложными ситуациями. - М.: Селена +, 1996. - 560с.
93.Либина А., Либин А. Стили реагирования на стресс: психологическая защита или совладание со сложными обстоятельствами Стиль человека: психологический анализ. - М.: Смысл. - 1998. - С.190-204.
94.Линдеманн Э. Клиника острого горя Психология эмоций. Тексты Под ред.Вилюнаса В.К., Гиппенрейтер Ю.Б. - М.: МГУ, 1984. - С196-213.
95.Литвиненко Г.В., Чабан О.С. Психотерапія в комплексному лікуванні епілепсії // Тези ІУ Международної конференції УПЕЛ, К., 2000. - С.52..
96.Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. -Л.: Медицина, 1983. -348с.
97.Личность: определение и предсказание Вопросы психологии. - 1992. - №3-4. С.34-42.
98.Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. - М.: МГУ, 1973. -342с.
99.Магнуссон Д. Ситуационный анализ: Эмпирические исследования соотношений выходов из ситуаций Психологический журнал. - 1983. Т.4, №2. - С.34-45.
100.Международная классификация болезней (10 пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств. СПб.: «Адис», 1994. 304с.
101.Мерлин В.С. Психология индивидуальности. - Воронеж. - 1996. - 218с.
102.Михайлов В.А. Динамика социального статуса больных эпилепсией в процессе реабилитации Возрастные аспекты реабилитации больных эпилепсией: Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, 1984. - Т.109. - С.38-43.
103.Морозов В.И., Полянский Ю.П. Бессудорожная эпилепсия. - Мн.:Выш.шк., 1988. - 174с.
104.Мясищев В.Н. Личность и неврозы, Л.: Медицина, 1960. - 363с.
105.Надирашвили Ш.А. Понятие установки в общей и социальной психологии. - Тбилиси, 1974. -208с.
106.Нартова-Бочавер С.К. Coping behavior” в системе понятий психологии личности Психологический журнал. - 1997. Т.18, №5. - С.20-31.
107.Неймарк М.С. Психологическое изучение направленности личности: Автореф. дис... док-ра псих. наук. - М., 1972. - 42с.
108.Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. - М.: МГУ, 1987. - 167с.
109.Николаева В.В. Личность в условиях хронического соматического заболевания : Автореф. дис... док-ра психол.наук, М.,1992. -32с.
110.Нуркова В.В. Автобиографическая память как проблема психологического исследования Психологический журнал. - 1996. Т.17, №2. - С.16-29.
111.Помогая людям, страдающим психическими заболеваниями / Р.Картер совместно с С.Голант /. Пер. с анг. К.: Сфера, 2000. 356с.
112.Психологія життєвих криз Відп. ред. Титаренко Т.М. К.:Агропромвидав України, 1998. - 348с.
113.Рейнуотер Дж. Это в ваших силах. Как стать собственным психотерапевтом: пер.с англ./Общ.ред. и послесл. Ф.Е.Василюка.-М.: Прогресс, 1992. - 240с.
114.Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Знание, 1973. -422с.
115.Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. - М.: Медицина, 1970. - 216с.
116.Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционые группы: теория и практика: Пер. с англ. - М.:Прогресс, 1993. - 368с.
117.Руководство по психиатрии Под ред.Осипова В.П - М-Л.:Медицина, 1931. - С.266-267.
118.Сараджашвили П.М., Геладзе Т.Ш. Эпилепсия. - М.:Медицина, 1977. - 388с.
119.Сарджвеладзе Н.Г. Корреляция некоторых личностных параметров при эпилепсии Медико-психологические аспекты эпилепсии: Сб. научн.тр. - Саранск: Мордов. ун-т. - 1987. - С.144-149.
120.Селье Г. Психофизиология стресса. - М.: Наука, 1994, - 134с.
121.Семейная психотерапия при неврозах и психический заболеваниях: Метод. рекоменд. Под ред. В.К.Мягер, Р.А. Зачепицкого. -Л.: Медицина, 1977. - 56с.
122.Сергеев В.А., Подкорытов Е.И., Кузьмина И.Н. Сравнительная медико-психологическая характеристика психических расстройств пограничного” спектра при эпилепсии и черепно-мозговой травме в отдаленном периоде Медико-психологические аспекты эпилепсии: Сб. научн.тр. - Саранск: Мордов. ун-т. - 1987. - С.58-64.
123.Симонов П.В. Потребностно-мотивационная теория эмоций Вопросы психологии. - 1982. - №3. - С.44-48.
124.Скакова Л. Біографічні дослідження у сучасній соціології// Соціальні виміри суспільства, К., Інститут соціології, 1998. - С.153-159.
125.Смирнов В.Е. Изменение личности у больных затяжными формами эпилепсии: Автореф. дис...канд. мед. наук. - М., 1971. - 32с.
126.Смирнов В.М., Резникова Т.Н. Основные принципы и методы психологического исследования внутренней картины болезни” Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. - Л.: Медицина, 1983. -С.38-61.
127.Собчик Л.Н. Введение в психологию индивидуальности. - М.: Институт прикладной психологии, 1998. - 512с.
128.Сорокина Е.А., Богословский А.А. К проблеме патопсихологической оценки изменений психики больных эпилепсией // Тезисы 1 Международной конференции УПЭЛ, К., 1996. - С.63.
129.Сорокина Е.А. Роль личности больного эпилепсией в компенсации болезни и преодолении ее последствий// Тезисы 11 Международной конференции УПЭЛ, К., 1998. - С.67.
130.Сорокина Е.А. Биографический метод исследования личности больных эпилепсией: возможности и ограничения // Тезисы 1У Международной конференции УПЭЛ. К., 2000. - С.80.
131.Сорокіна О.А. Стратегії подолання стресових ситуацій у сімейному житті хворими на епілепсію // Тезисы У Международной конференции УПЭЛ. К., 2001. - С.54-55.
132.Сорокіна О.А. Стратегії подолання стресових ситуацій хворими на епілепсію: Вісник Харківського Університету, Серія Психологія”, №498 - Харків: ХНУ, 2000. - С.130-133.
133.Сорокіна О.А. Стратегії подолання стресових ситуацій у сімейному житті хворими на епілепсію: Вісник Київського Університету, Серія Соціологія, психологія, педагогіка”, №10 - К.: ВПЦ Київський університет”, 2001. - С.47-49.
134.Сорокіна О.А. Проблема стигматизації хворих на епілепсію: Вісник Харківського Університету, серія Психологія”, №502 - Харків: ХНУ, 2001. - С.46-49.
135.Столин В.В. Самосознание личности. - М.:Наука, 1983. - 264с.
136.Тепина М.М. Клинические основы организации рационального трудоустройства больных эпилепсией: Автореф. дис...док-ра наук. -Л., 1974. - 24с.
136. Терминологический словарь по эпилепсии Под ред. А.Гасто и др., ч.1. - Женева:ВОЗ, 1975. -90с.
138. Ткаченко С.В. Медико-психологические особенности взрослых больных эпилепсией с бессудорожными пароксизмами: Автореф. дис...канд. мед. наук: Л., 1986. - 18с.
139.Ткаченко С.В. Нейропсихологические особенности больных эпилепсией с бессудорожными пароксизмами Медико-психологические аспекты эпилепсии: Сб. научн.тр. - Саранск: Мордов. ун-т. - 1987. - С. 28-33.
140.Тхостов А.Ш., Арина А.Г. Теоретические проблемы исследования внутренней картины болезни// Психологическая диагностика отношения к болезни. Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, 1988. - С.32-41.
141.Узнадзе Д.Н. Психологическе исследования, М.: Просвещение, 1966. - 354с.
142. Утин А.В. Наследственность и среда при эпилепсии. - Ташкент, 1982. - 186с.
143. Федоренкова Т.М. Ремиссии эпилепсии у взрослых (клиника, диагностика, лечение, вопросы реабилитации): Автор.дис док-ра мед.наук: - Л., 1990. -38с.
144.Федотенкова Т.Н. Социально-трудовая и семейная реабилитация больных эпилепсией с многолетней ремиссией припадков Реабилитация больных эпилепсией Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, 1980. - Т.94. - С.77-82.
145.Фенвик Э.и П. Как жить с эпилепсией: Практическое руководство. -Спб.:Лань, 1997. -176с.
146.Флоренская Т.А. Диалог в практической психологии. - М.: Наука,1991. - 188с.
147.Фонтана Д. Как справиться со стрессом. Перри Г. Как справиться с кризисом: Пер. с англ. - М.: 1995. - 396с.
148.Фромм Э. Душа человека. - М. 1992. - 587с.
149.Харчук С.М., Марек Г.Л., Сорокина Е.А., Щеглова Я.В. Эпилепсия и беременность Здоров”я України. 2001. - №10. С.27.
150.Хижняков В.И. Личность больного эпилепсией в семье: Автореф. дис...канд. мед. наук. - М., 1972. -18с.
151. Шибутани Т. Социальная психология. М.:Наука, - 1969. 310с.
152. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. - Л.: Медицина, 1989. - 192с.
153. Эпилепсия и функциональные состояния мозга Под ред. Р.Г. Биниауришвили и др. - Ташкент: Медицина, 1985. - 239с.
154.Юрьева Л.И. Кризисные состояния личности. - Днепропетровск, 1998. - 210с.
155.Якунина О.Н. Интракорреляционные связи некоторых психологических характеристик при эпилепсии Реабилитация больных эпилепсией: Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, 1980. - Т.94. - С. 121-126.
156.Якунина О.Н. О взаимосвязи психологического статуса больных эпилепией с некоторыми клиническими факторами Реабилитация больных эпилепсией: Сб. науч. тр. - Л.: Труды Института им. В.М.Бехтерева, 1980. - Т.94. - С.63-70
157.Якунина О.Н. Экспериментально-психологическое исследование особенностей личности больных эпилепсией в связи с задачами психокоррекционной работы: Автореф. дис...канд. псих. наук. - Л.,1983. - 17с.
158.Ясперс К. Общая психопатология. - М.: Практика, 1997. - 743с.
159.Aikia M. et al. Five-Year Follow-Up of Cognitive Performance of Adult Patients with Weii-Controled Partial Epilepsy // Epilepsia. - 1999. - Vol. 40, suppl.2. -P100.
160.Achterberg A., Nelen W. Retrospective evaluation of a 5-day epilepsy program . - Breda, Holland. -1998. -P 1-10.
161.Baker G. A., Jacoby A. et al. Psychological Adjustment to Epilepsy: A European Perspective // Epilepsia. - Vol.40, suppl.2. - 1999 -P.214.
162. Baker G. A., Brooks J., Buck D., Jacoby A. The Stigma of Epilepsy: A European Perspective // Epilepsia. - Vol.41, N1. - 2000 -P.98-104.
163.Вillings A.G., Moos R.H. Coping, stress, and social resourses among adult with unipolar depression // J. Pers. And Soc. Psychol. - 1984. Vol.46. - P.877-891.
164.Boer de H.M. Work an Epilepsy Training Project // Epilepsia. - Vol.40, suppl.2. - 1999. - P.77.
165.Carver C.S., Scheier M.F. Weintraub J.K. Assessing Coping Strategies: A theoretically based approach// J. Pers. And Soc. Psychol. - 1989. - Vol.56. - P.268-283.
166.Conway M.A., Bruce D., Sehulster J.R. New direction in autobiographical memory reserch // Appl. cogn. Psychol. -1998. - Vol.12, N4.
167.Conway V.J., Terry D.J. Appraised Controllability as a Moderator of the Effectiveness of Different Coping Strategies : A Test of the Goodness of Fit Hypothesis // Austral. J. Psychol. - 1992. - Vol.44. - P.1-7.
168.Compas B.E. Coping With Stress During Childhood and Adolence// Psychol. Bull. - 1987. -Vol.101, N3.
169.Costa P., McCrae R. Multiple uses for longitudinal personality data// European Jornal of Personality. - 1992.- Vol.9. - P.85-102.
170.Curral R. et al. Study of Some Psychosocial and Psychopothological Variables in a Group of Pacients with Epilepsy and in Their Family Members // Epilepsia. - 1999. - Vol.40, suppl.2. -P.102.
171.Endler N.S., Parker J.D.A. The Multidimensional assesment of coping: Concepts, issues, and measurement // Personality psychology in Europe/ G.Van Heck, P. Bonaiuto (Eds.). - 1993. - Vol.4. - P.309-319.
172.Ensel W.M. , Lin N. The Life Stress Paradigm And Psychological Distress// J. Health and Soc. Behavior. -1991. Vol. 32. - P.321-341.
173.Fergusson L. W. Personality Measurement. New York etc. , 1952
174.Finucane S. The Impact of Legislation on Employment of People with Epilepsy// Epilepsia. - 1999. - Vol.40, suppl.2. - P.151.
175.Furnham A., Angele M. Introduction // The Psychology of Social Situations . Oxford etc., 1981
176.Gomersall S., Budler C. The development of a patient information service// Epilepsia. - 1999. -Vol . 40, suppl.2. - P245.
177.Gonzales P. et al. Psychosocial Readaptation of Patients with Epilepsy after Treatment with Lamotrigine // Epilepsia. - 1999. -Vol.40, suppl.2. -P. 93.
178.Grosely J. Working Ability in People with Epilepsy in Slovenia // Epilepsia. - 1999. - Vol. 40, suppl .2. - P.77.
179.Guberman A., Bruni J. Essential of clinical epilepsy. - 1999. - P.189-196.
180.Haan N. Coping and Defending. N.Y., 1977
181.Hiltbrunner B., Role of life events, coping, social support and health locus of control for the quality of life of people with epilepsy// Epilepsia. - 1996. -Vol.37, suppl.4. - P 163.
182.Jacoby A.,Baker G., Buck D. Qquality of life of people with epilepsy : a European study // Epilepsia. - 1996. -Vol.37, suppl. 4. - P45.
183.Janoff-Bulman R., Timko Ch. Coping with traumatic events: the role of dental in light of people’s assumptive words / Ed.C.R. Snyder, C.D. Ford // Coping with negative life events: Clinical and social psycological respectives N.Y., L.: Plenum Press, 1987.