ПАРЕМІЙНИЙ ПРОСТІР АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ І ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГУЛІДОВА Ірина Сергіївна

УДК 811.111’373:82-1”19”(73)

ПАРЕМІЙНИЙ ПРОСТІР АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
ХХ СТОЛІТТЯ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ
І ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор БЄЛЄХОВА Л.І.

Київ 2008

ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРЕМІЙ В
АМЕРИКАНСЬКИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ХХ
СТОЛІТТЯ............................................................................................12
1.1. Особливості та характеристика видів
паремій............................................................................................14
1.1.1. Прислів’я як різновид паремій................................................14
1.1.2. Афоризми як одиниці паремійного фонду.............................27
1.2. Паремії у сучасній лінгвістиці .....................................................38
1.2.1. Онтологічний підхід до вивчення паремій............................38
1.2.2. Лінгвокультурологічний підхід до вивчення паремій..........45
1.2.3. Лінгвокогнітивний підхід до вивчення паремій....................49
1.3. Методика аналізу паремійного простору американської
поезії ХХ століття............................................................................54
Висновки до розділу 1 ..............................................................................................62
РОЗДІЛ 2. ПАРЕМІЇ В АМЕРИКАНСЬКИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ХХ
СТОЛІТТЯ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ.........................66
2.1.Змістовий рівень формування паремій............................................66
2.1.1. Аналогове мапування як лінгвокогнітивний механізм
формування паремій...........................................................................67
2.1.2. Наративне мапування в семантиці паремій..........................72
2.2. Реконструкція ментальних просторів як інструмент аналізу
семантики паремій............................................................................74
2.2.1. Види ментальних просторів в семантиці паремій.................75
2.2.2. Компресія як домінантна лінгвокогнітивна операція
формування паремій...........................................................................81
2.2.3. Концептуальна інтеграція ментальних просторів як
механізм формування смислу паремій.............................................84
2.3.Іконічність як лінгвосеміотичний принцип утворення
паремій...............................................................................................94
2.3.1. Особливості втілення іконічності в пареміях........................94
2.3.2. Реалізація принципів діаграматичної іконічності
в пареміях............................................................................................98
2.3.3. Порушення принципів іконічності в семантико-синтаксичній
структурі паремій.............................................................................107
Висновки до розділу 2.............................................................................................109
РОЗДІЛ 3. ПАРЕМІЇ ЯК СКЛАДНИКИ ПАРЕМІЙНОГО ПРОСТОРУ
АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ:
ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ.........................................112
3.1. Актуалізація паремій в поетичному тексті..................................112
3.1.1. Формальний аспект актуалізації паремій..............................113
3.1.2. Функціональний аспект актуалізації паремій.......................125
3.2. Прагматика паремій в американських поетичних текстах ХХ
століття.............................................................................................138
3.2.1. Репрезентативи як основний корпус паремій
в американських поетичних текстах................................................139
3.2.2. Директивні паремії в поетичних текстах..............................146
3.2.3. Експресивний потенціал паремій американських
поетичних текстів..............................................................................154
Висновки до розділу 3.............................................................................................159
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................................................161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................166
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................................189
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ................................................189
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ............................190

ВСТУП
Вивчення паремійного складу мови посідає важливе місце серед кола питань загальнофілологічного характеру. Незважаючи на багатовікове існування, паремії є об’єктом постійного інтересу з боку науковців, які досліджують дистинктивні риси паремійних одиниць [57; 90; 116], принципи їх семантико-структурної організації [6; 9; 161]. Окремим напрямком вивчення паремій є їх роль у художніх текстах [54; 126; 130]. Водночас питання ролі паремій у формуванні смислу поетичних текстів залишається недостатньо дослідженим. Існують лише поодинокі праці, присвячені проблематиці функціонування паремійних одиниць у поетичному тексті [131].
Лінгвокогнітивні дослідження паремій [11; 35] спрямовані на вивчення їх концептуального наповнення, зокрема зумовленого гендерним чинником [1]. У фокусі уваги представників культурологічного напряму [116; 117; 149; 159] знаходяться зафіксовані в пареміях ціннісні та моральні орієнтири, що відображають особливості менталітету певного етносу.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена тим важливим місцем, які займають паремійні одиниці у відображенні світогляду певної національної спільноти, а також загальною спрямованістю сучасної філології на багатоаспектне висвітлення того чи іншого явища. З урахуванням глобалізації сучасного суспільства особливої значущості набуває вивчення паремій в американських поетичних текстах, зокрема розкриття глибинних механізмів формування паремій, визначення їх концептуального підґрунтя, культурологічної специфіки та прагматичного потенціалу.
Аналіз наукових робіт з проблематики паремій свідчить про те, що серед вчених немає однозначної думки стосовно того, які саме одиниці належать до паремійного фонду мови, в результаті чого спостерігаються розбіжності в терміносистемах, які застосовуються в пареміологічних студіях. У дисертації паремія” виступає родовим поняттям, котре поділяється на певні види, серед яких у фокусі дослідження знаходяться прислів’я та афоризми.
У роботі застосовано комплексний підхід до вивчення паремій, що інтегрує здобутки когнітивної поетики [16; 19; 29; 30; 31; 182; 205 та ін.], концептології [106; 124; 125], лінгвокультурології [26; 76; 149], комунікативної лінгвістики та прагматики [25; 38; 52; 121; 122 та ін.]. На основі теоретичних здобутків представників сучасних філологічних студій ми визначаємо паремію як лінгвокогнітивне утворення, що існує в художній свідомості певної історично-культурної спільноти та у сконденсованій формі містить відображення її уявлень про світ і його пізнання.
У широкому розумінні паремії є складовими елементами мовної і концептуальної картини світу певного етносу. Крім того паремійні одиниці утворюють певний простір, котрий можна визначити як паремійний. Паремійний простір американської поезії ХХ століття є частиною загального семіотичного простору [86, с. 30]. Він інтегрує два плани вербальний та концептуальний. Вербальний план цього простору представлено пареміями, які зустрічаються в поетичних текстах. Аналіз матеріалу дослідження засвідчив, що в поетичних текстах прислів’я та афоризми становлять переважну більшість порівняно з іншими пареміями, тому ключовими елементами паремійного простору в нашій роботі виступають саме ці одиниці. Мережа вербалізованих у них концептів репрезентує концептуальний план паремійного простору досліджуваної поезії.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що загальновідомі паремійні вислови, як прислів’я, так і афоризми, формують широту паремійного простору, а маловідомі авторські афористичні вислови його глибину. Паремійний простір є неоднорідним, що пов’язано з індивідуально-авторським стилем представників американської поезії ХХ століття, який зумовлює щільність паремій у тому чи іншому поетичному тексті. Під щільністю паремій ми розуміємо насиченість поетичного тексту паремійними одиницями. Ієрархія концептів, які структурують паремійний простір, свідчить про їх різну значущість.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол №2 від 23 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується у коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової темою Міністерства освіти і науки України Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” №0103U003178, що розробляється КНЛУ (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 20 січня 2003 року).
Метою дисертації є визначення лінгвокогнітивних особливостей організації паремійного простору американської поезії ХХ століття.
Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі завдання:
уточнити зміст поняття паремії в терміносистемі сучасної лінгвістики та визначити співвіднесеність з поняттями прислів’я” та афоризм”;
виділити дистинктивні риси досліджуваних паремійних одиниць;
визначити поняття паремійного простору американської поезії ХХ століття та лінгвокогнітивні особливості його організації;
реконструювати вербалізовані в рамках паремій концепти та встановити їх ієрархію в паремійному просторі;
з’ясувати принципи формування змісту паремійних висловів;
визначити лінгвокогнітивні механізми творення паремійних одиниць та встановити роль цих одиниць у породженні смислу поетичного тексту;
виявити способи актуалізації паремій в американських поетичних текстах;
розкрити прагматичний потенціал паремійних одиниць американських поетичних текстів ХХ століття.
Об’єктом дослідження є паремійний простір американської поезії ХХ століття.
Предметом вивчення є лінгвокогнітивні механізми формування паремій та особливості їх функціонування в американських поетичних текстах.
Матеріалом дослідження стали 619 паремійних одиниць, що були вилучені з американських поетичних текстів ХХ століття обсягом 6226 сторінок.
Методи дослідження зумовлені метою й завданням роботи і базуються на комплексному підході до вивчення паремій. Вилучення паремійних одиниць з американських поетичних текстів проводилося методом суцільної вибірки. Основними в дослідженні є методи семантико-контекстуального, концептуального та інтерпретативно-текстового аналізу. В дисертації було використано методичний апарат теорії концептуальної інтеграції та теорії іконічності, метод анкетування та елементи кількісного аналізу. Метод семантико-контекстуального аналізу застосовувався для виділення в пареміях ключових номінативних одиниць, тобто мовних репрезентант певного концепту, опорних в інтерпретації того чи іншого висловлення. Концептуальний аналіз спрямовано на реконструкцію вербалізованих в пареміях лінгвокультурних концептів, які є складниками паремійного простору американської поезії ХХ століття. Висновки про ієрархію концептів в межах паремійного простору ґрунтуються на результатах кількісного аналізу. Розгляд паремій в аспекті теорії концептуальної інтеграції та теорії іконічності дозволив виявити принципи формування змісту паремій та визначити лінгвокогнітивні механізми творення паремійних одиниць. Аналіз паремій з позицій прагмалінгвістики використовувався для визначення прагматичного потенціалу паремійних одиниць. Для підтвердження верифікації відбору паремій в дисертації був використаний метод анкетування респондентів.
Наукова новизна дослідження визначається інтегрованим підходом, який дозволив розкрити паремію як лінгвокогнітивний конструкт, що демонструє ємний прагматичний потенціал. Новизною відрізняється запропонована модель паремійного простору американської поезії ХХ століття, змодельована у вигляді піраміди, яка складається з ієрархічно розташованих концептів. У роботі уточнено типологію ментальних просторів, що реконструюються в семантиці паремійних висловлень. Уперше досліджено способи актуалізації паремій в поетичних текстах.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно є внеском у розбудову пареміології, концептології та когнітивної поетики. Зокрема, робота поглиблює наукове знання про паремію шляхом уточнення кореляції термінів паремія”, прислів’я” і афоризм” та запропонованої комплексної методики аналізу паремійних висловів. Дослідження іконічності та її принципів як основних у формуванні паремій є певним внеском у теорію іконічності; а визначення особливостей лінгвокогнітивних механізмів творення паремійних одиниць у когнітивну лінгвістику.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання її результатів у курсі зі стилістики сучасної англійської мови (розділи Стилістика тексту”, Стилістична лексикологія”, Стилістична фразеологія”), а також практичних заняттях з інтерпретації художнього тексту. Певні положення роботи можуть бути використані в спецкурсах з когнітивної поетики, лінгвокультурології та прагмалінгвістики. Фактичний матеріал представлятиме інтерес для культурологів і знайде застосування в укладанні культурологічних словників.
На захист виносяться такі положення:
1. Паремійний простір тлумачимо як частину загального семіотичного простору американської поезії. Він розглядається в двох планах вербальному та концептуальному. Вербальний план паремійного простору представлено пареміями прислів’ями та афоризмами. Сукупність вербалізованих в пареміях концептів становить концептуальне підґрунтя паремійного простору. Загальновідомі паремійні вислови, як прислів’я, так і афоризми, формують його широту, а маловідомі авторські афористичні вислови, оскільки припускають множинність інтерпретацій, глибину. Індивідуально-авторський стиль представників американської поезії ХХ століття зумовлює неоднорідність паремійного простору, котра пов’язана зі щільністю паремій у тому чи іншому поетичному тексті.
2. Прислів’я як продукт уснопоетичної творчості є мовленнєвими знаками. Письмова фіксація прислів’їв у словниках та енциклопедіях надала прислів’ям нового статусу мовних знаків. Їх відтворення в поетичному тексті перетворює прислів’я на елементи індивідуального мовлення. Афоризми є результатом креативної діяльності поета і на початковому етапі свого існування входять у коло одиниць мовлення. Кожен афоризм має потенціал стати загальновживаним та отримати фіксацію у словниках та енциклопедіях стати знаком мови. Відомі широкому загалу афоризми далі можуть функціонувати як елементи писемного чи усного мовлення інших індивідів.
3. Паремія в поетичному тексті це лапідарний за формою і лаконічний за змістом згорнений мікротекст, у котрому узагальнено та змодельовано реалії навколишнього світу. Паремії є лінгвокогнітивними конструктами, які інкорпорують вербальну, концептуальну та передконцептуальну іпостасі. На вербальному рівні прислів’я та афоризми представлені як завершені висловлення із синтаксичною будовою речення. Концептуальна іпостась паремії реалізується в її здатності об’єктивувати ті чи інші концепти, сукупність яких утворює концептуальний рівень паремійного простору американської поезії ХХ століття. Передконцептуальна іпостась паремії становить її смислове підґрунтя і визначається нами як прецедентний мотив.
4. Утворення паремій відбувається шляхом комбінування лінгвокогнітивних операцій аналогового та наративного мапування. Засобом конструювання значення паремійної одиниці є концептуальна інтеграція ментальних просторів, що активуються в семантиці паремій. В основі формування паремій лежить поетичне параболічне мислення, яке виявляється у здатності висловити особливості світосприйняття в стислій формі у вигляді притчі, або параболи, котра є результатом наративного мапування. Лінгвосеміотичним принципом формування змісту паремійних висловів є іконічність.
5. Актуалізація паремій в поетичному тексті реалізується в двох аспектах формальному та функціональному. На формальному рівні актуалізація паремій здійснюється завдяки семантико-синтаксичним прийомам їх виділення в поетичному тексті. Функціональний рівень актуалізації виявляється через сукупність лінгвокогнітивних операцій їх висунення, тобто набуття ними особливої інформативної значущості і становлення їх як маркерів, що скеровують напрям інтерпретації віршованого тексту.
6. Використання паремій в поетичному мовленні зумовлено їх здатністю вказувати на цінність тієї або іншої реалії позамовної дійсності або давати оцінку таким реаліям. Вивчення функціональних особливостей паремій спрямовано на виявлення особливостей паремійного простору американської поезії, зокрема на виявлення складників концептів, що його формують. Визначення складників концептів паремійного простору дає можливість встановити ціннісні пріоритети представників американського етносу.
Апробація результатів роботи здійснена на міжнародній науково-практичній конференції Сучасна лінгвістика в Україні: здобутки, перспективи” (Херсон, 2005), V міжвузівський конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007) та науково-практичних конференціях КНЛУ Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2005-2007).
Публікації. Положення дисертаційного дослідження висвітлені в чотирьох статтях, виданих у фахових наукових виданнях ВАК України (2,56 др. арк.), а також у матеріалах і тезах виступів на наукових конференціях (0,53 др. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 3,09 др. арк.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку наукової літератури, використаних лексикографічних джерел та ілюстративного матеріалу.
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, наукова новизна, теоретична значущість, практична цінність, мета й завдання роботи, визначаються методи дослідження, формулюються положення, що виносяться на захист.
Перший розділ містить аналітичний огляд здобутків сучасної пареміології. У розділі визначено дистинктивні риси паремійних одиниць; сформульовано поняття паремійного простору американської поезії ХХ століття та запропонована модель його організації.
У другому розділі особливості становлення смислу паремійних одиниць проаналізовано з позицій теорії ментальних просторів та концептуальної інтеграції, унаслідок чого уточнено типологію ментальних просторів, реконструйованих у семантиці паремій. Крім цього паремійні одиниці досліджено в аспекті теорії іконічності.
У третьому розділі виявлено способи актуалізації паремій в поетичному тексті та досліджено прагматичний потенціал паремійних одиниць в американських поетичних текстах.
У загальних висновках підсумовано теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальшого дослідження паремійних одиниць. Роботу завершує список використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Паремійні вислови є багатоаспектними утвореннями, вивчення яких дозволяє встановити особливості світобачення та світосприйняття тієї чи іншої лінгвокультурної спільноти або конкретної особистості. Для виявлення онтологічних властивостей паремійних одиниць у роботі був розроблений методичний апарат їх дослідження, в якому інтегровано здобутки загальної пареміології та афористики, когнітивної лінгвістики та поетики, а також комунікативної лінгвістики.
У дослідженні паремія тлумачиться як усталене в мові та відтворюване в мовленні лінгвокогнітивне утворення, яке має синтаксичну будову речення, а отже характеризується граматичною завершеністю, існує в художній свідомості певної історико-культурної спільноти і в стислій лаконічній формі відображає її уявлення про світ та його пізнання людиною. Як і інші одиниці слова, речення та тексти паремії здатні вербалізувати ключові лінгвокультурніконцепти,котрі є базовими одиницями картини світу й відзначаються аксіологічною значущістю як для окремої особистості, так і для всієї етнічної спільноти.
Паремійний простір американської поезії ХХ століття є неоднорідним, що зумовлено специфікою індивідуально-авторського стилю представників американської поезії зазначеного періоду. Паремійний простір інтегрує два плани вербальний, котрий представлено пареміями, що зустрічаються в поетичних текстах, та концептуальний, який утворює мережа вербалізованих в пареміях концептів. У роботі паремійний простір американської поезії ХХ століття змодельовано у вигляді піраміди, яка відображає ієрархію концептів, котрі структурують цей простір. Ієрархічна організація концептів в межах паремійного простору дозволяє виявити значущість того чи іншого фрагменту позамовноїдійсності для представників американської лінгвокультурної спільнотикрізьпризму його сприйняття в поетичних текстах. Аналіз ілюстративного матеріалу продемонстрував, що домінантними для американськогосуспільства є концепти людина, мистецтво та кохання. Найменш репрезентованими виявилися концепти буття, всесвіт та час, що може бути пояснене їх складністю для осмислення.
Розкриття значення паремійних висловів здійснено в дослідженні через аналіз лінгвокогнітивних механізмів їх формування. У контексті роботи такими операціями виступають різні типи мапувань аналогове та наративне, причому останній тип превалює. Вилучення смислу паремійної одиниці, що не є експліцитно вираженим, стає можливим завдяки побудові мереж концептуальної інтеграції. Специфіка концептуальної інтеграції в межах паремій зумовлена особливостями самих паремійних одиниць. Якщо йдеться про загальновідому паремію, вжиту в поетичному творі, зміст типової історії, що розповідає про життєві події, переноситься на історію, котра існує в контексті певного поетичного твору. У випадку із авторськими афористичними висловленнями відбувається перенесення змісту конкретної історії, представленої в контексті віршованого твору, на більш загальні ситуації, які трапляються в житті.
Аналіз паремій в аспекті теорії іконічності виявив втілення в пареміях іконічності діаграматичного типу зокрема структурної і семантичної. Іконічність є лінгвосеміотичним принципом формування паремійних одиниць, зокрема організації номінативних одиниць, що входять до їх складу. В пареміях іконічність реалізується через принципи дистанції, послідовності та частково кількості. Значна частина паремійних висловів демонструє порушення принципу кількості в іконічності, що виявляється в компресії мовної форми паремійного вислову та конденсації у ньому глибинного багатошарового смислу. Результатом компресії та конденсації є такі дистинктивні риси паремійних одиниць, як лапідарність та лаконічність.
В роботі розкрито двопланову суть та специфіку актуалізації паремій в поетичних текстах, що передбачає взаємодію виділення паремій в поетичному тексті завдяки застосуванню низки формальних та семантико-синтаксичних прийомів, а також лінгвокогнітивних операцій висунення паремій, завдяки чому вони набувають особливої значущості й виступають у ролі пошукового стимулу або ключа в процесі інтерпретації поетичного тексту. Чинниками висунення паремій у поетичному тексті виступають явище прецедентності, завдяки якому відбувається апеляція до фонових знань читача; іконічність, що апелює до емоцій, викликаючи в свою чергу емоційний резонанс; а також компресія форми паремійної одиниці.
Аналіз паремій в прагмалінгвістичному аспекті дозволив встановити пріоритетність та домінування того чи іншого складника концептів, що структурують паремійний простір американської поезії ХХ століття. При виявленні прагматичного потенціалу паремій та їх директивної та оцінної спрямованості на висвітлення того чи іншого складника концепту, що об’єктивується в пареміях та є складовою паремійного простору, основоположним критерієм є ілокутивна мета, яка зумовлюється комунікативним наміром її автора й представляє собою якийсь ментальний акт, здійснення якого вимагає чи очікує від читача автор, або ментальний стан, в який він має намір привести читача.
У корпусі паремій американської поезії представлено три великі групи паремійних одиниць репрезентативи, директиви та експресиви. Репрезентативи домінують в корпусі паремій американських поетичних текстів. Мета таких висловів полягає в репрезентації дійсного стану речей в реальному світі. За способом репрезентації такі паремії поділяються на констативні (є твердженням про якийсь фрагмент реального світу) та дефінітивні (розкривають суть явищ через їх визначення).
Директивні паремії, метою яких є схиляння читача до певних дій, поділяються на прямі та непрямі, серед яких у свою чергу вирізняємо прагматично експліцитні та імпліцитні директивні паремії. Паремії-експресиви надають оцінку якомусь факту реального чи уявного світу. Оцінка, представлена в таких пареміях, може бути позитивною, негативною та комбінованою.
Аналіз паремії усіх груп надав можливість зробити висновки стосовно особливостей висвітлення того чи іншого складника певного концепту, що входить до паремійного простору американської поезії ХХ століття. Так, серед складників концепту людина, найбільш широко репрезентованим виявилися характеристика людини, її поведінка та особливості взаємин з іншими. Серед поведінкових характеристик людини особливо підкреслюється її підхід до життя, заснований на активній позиції замість пасивного споглядання. У взаємостосунках з іншими домінує нейтралітет, індивідуалізм, невтручання в приватні справи іншої особи, навіть ставлення до інших як до суперників. Сама людина при цьому характеризується як позитивно (активний член соціуму), так і негативно (індивідуаліст). Таке бачення корелює із описаними в дослідженнях особливостями американського менталітету, серед яких вирізняються індивідуалізм, прагнення успіху, орієнтація на дію.
Особливо значущими складниками концептів щастя, воля, знання та віра виявилися вдоволення, пізнання, мудрість та відданість, які в пареміях є позитивно оціненими. Неоднозначно оціненою постає воля. Складниками концепту кохання є взаємини чоловіка та жінки, а також любов у її глобальному розумінні. При цьому почуття, яке виникає між чоловіком та жінкою, є неоднозначно оціненим, оскільки має як позитивні, так і негативні риси. Поведінкові настанови, що стосуються кохання, спрямовані головним чином на чоловіків та культивують обережність у взаємостосунках. Концепт мистецтво виступає важливим елементом паремійного простору, а його складники поезія, поет виявилися позитивно оціненими.
Складниками концепту буття є, власне, життя людини, її існування та доля. При цьому доля людини постає як щось невідоме, а тому має негативну оцінку. Неоднозначне тлумачення в пареміях має концепт час та його складники плин часу, минуле та майбутнє. Два останніх складники мають переважно негативну оцінку. Це може бути пояснено тим, що однією з важливих цінностей для американської нації є практичність. Остання реалізується в прагненні жити сьогоденням, ловити мить”. всесвіт осмислюється в пареміях як дещо нестабільне, а тому негативно оцінене.
Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні актуалізації номінативних одиниць у семантиці художнього тексту, зокрема розкритті двопланової сутності актуалізації, що передбачає взаємодію виділення та висунення. Перспективним також є дослідження ролі паремійних одиниць в стратегіях і тактиках інтерпретації поетичного тексту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Ю.В. Регулятивний потенціал британських прислів’їв як засобів вербалізації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 17.04.2007. Харків, 2006. 211 с.: іл. Бібліогр.: с. 182-211.
2. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. К.: Наукова думка, 1989. 136 с. Бібліогр.: с. 123-133.
3. Аникина Э.М. Функционирование прецедентных феноменов. Режим доступу: http://www.auditirium.ru/v/index.php. Заголовок з титул. екрану.
4. Арнольд И.В. Стилистика декодирования. Курс лекций. Ленинград, 1974. 75 с.
5. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. М.: Наука, 2002. 384 с.
6. Ахундова Э. Агарагим кызы. Синтаксические особенности английских пословиц: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Защищена 13.06.1986. Баку, 1986. 197 с.: ил. Библиогр.: с. 177-196.
7. Бабаева Е.В. Отражение ценностей культуры в языке. Режим доступу: http://www.tpl1999.narod.ru/WEBLSE2002/BABAEVALSE2002.htm. Заголовок з титул. екрану.
8. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 1996. 104 с. Библиогр.: с. 98-103.
9. Барли Н. Структурный подход к пословице и сказке // Паремиологические исследования. М.: Наука, 1984. С. 132-148.
10. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Пер. с фр. Г.К.Косикова. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
11. Басова Л.В. Концепт ТРУД в русском языке (на материале пословиц и поговорок): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01. / ТюмГУ. Тюмень, 2004. 19 с.
12. Бацевич Ф.С. Категорії комунікативної лінгвістики: спроба визначення // Мовознавство. 2003. №6. С. 25-32.
13. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Академія, 2004. 344 с. Бібліогр.: с. 307-317.
14. Бахтін М.М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування / Пер. з рос. М.Зубрицької // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис, 2002. С. 406-416.
15. Безуглая Л.Р. Теория импликатур Г.П.Грайса в свете субъективистской методологии // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. 2005. № 667. С. 14-18.
16. Бєлєхова Л.І. Аналогове мапування у поетичному тексті // Вісник Житомирського педагогічного університету. 2001. Вип. 8. С. 153-159.
17. Бєлєхова Л.І. Глосарій з когнітивної поетики: Науково-методичний посібник. Херсон: Айлант, 2004. 124 с. Бібліогр.: с. 87-122.
18. Бєлєхова Л.І. Іконічність в американських поетичних текстах // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2004. Т. 7, № 2. С. 60-66.
19. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис. докт. філол. наук. 10.02.04; Захищена 10.10.2002. К., 2002. 476с.: іл., табл. Бібліогр.: с. 392-461.
20. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии: Учебное пособие. Тамбов: ТГУ, 2000. 123 с. Библиогр.: с. 117-121.

21. Бондаренко Л.Ф. Структурно-семантические особенности пословиц как специфического разряда устойчивых фраз современного немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Защищена 22.11.1976. К., 1976. 195 с.: ил. Библиогр.: с. 174-195.
22. Бунеева Н.Л. Прагматические аспекты пословиц английского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский ордена Дружбы народов государственный лингвистический университет. М., 2002. 24 с.
23. Вардзелашвили Ж. Наносемы лексических структур. Режим доступу: http://www.vjanetta. narod.ru/pedun.html. Заголовок з титул. екрану.
24. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Пер. с англ. А.Д.Шмелева. М.: Русские словари, 1996. 416 с. Библиогр.: с. 401-404.
25. Вендлер З. Иллокутивное самоубивство / Пер. с англ. А.А.Зализняк // Новое в зарубежной лингвистике. М.; Прогресс, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 238-250.
26. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320 с. Библиогр.: с. 304-320.
27. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М.: Русский язык”, 1983. 269 с. Библиогр.: с. 262-263.
28. Волкова Е.В. Пространство символа и символ пространства в работах Ю.М.Лотмана // Вопросы философии. 2002. №11. С. 149-165.
29. Воробйова О.П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный этюд // Языки и транснациональные проблемы: Первая междунар. науч. конф. М., Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2004. Т. ІІ. С. 50-55.
30. Воробйова О.П. Ідея резонансу у лінгвістичних дослідженнях // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М.Кочергана: Зб. наук. ст. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 72-86.
31. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Потебнянський ретроспективі // Мовознавство. 2005. №6. С. 18-25.
32. Воробьева О.П. Семантическое пространство художественного текста: интерпретация мира или мир интерпретаций? // Категоризация мира: пространство и время: Науч. конф. под ред. проф. Е.С.Кубряковой и проф. О.В.Александровой. М.: МГУ им. М.В.Ломоносова, 1997. С. 39-40.
33. Воробйова О.П. Художественная семантика: когнитивный сценарий // С любовью к языку: Сб. науч. тр., посвящ. Е.С.Кубряковой. М.; Воронеж: ИЯ РАН, ВГУ, 2002. С. 379-384.
34. Гаврин С.Г. К вопросу об отличии пословицы от поговорки в современном русском языке // Учен. зап. Перм. гос. пединститута. 1958. Вып. 17. С. 29-36.
35. Гамалі О.І., Скотницька Ю.С. Паремії як джерело моделювання національно-мовної картини світу (концепти Дар” та Борг” в українських, російських та англійських прислів’ях та приказках) // Проблеми зіставної семантики: Міжнар. наук. конф. К.: КДЛУ, 1999. С. 231-234.
36. Гамзюк М.В. Актуалізація стійких елементарних мікротекстів (на матеріалі німецької мови) // Мовознавство. 2000. № 1. С. 63-69.
37. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. М.: Новое литературное обозрение”, 1996. 352 с.
38. Гладуш Н.Ф. Прагматическая неоднозначность высказывания // Прагматические аспекты изучения предложения и текста. Киев: КГПИИЯ, 1983. С. 47-51.
39. Гладуш Н.Ф. Прагматичні аспекти висловлення і дискурсу. К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. 199 с. Бібліогр.: с. 178-198.

40. Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Защищена 24.05.2000. К., 2000. 223 с.: ил. Библиогр.: с. 196-223.
41. Глазунова О.И. Логика метафорических преобразований. СПб.: Азбука, 2000. 190 с. Библиогр.: с. 180-189.
42. Голубовська І.О. Національно-мовна картина світу в її лексичній іпостасі // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Прайм-М”, 2002. № 6. С. 92-98.
43. Голубовська І.О. Паремії як відбиття ціннісних пріоритетів етнічної спільності // Мовознавство. 2004. № 2-3. С. 66-74.
44. Гудавичюс А. Структурный и когнитивный аспекты в сопоставительной семасиологии // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М.Кочергана: Зб. наук. ст. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 193-204.
45. Гуйванюк Н.В. До поняття комунікативної парадигми речення // Мовознавство. 2005. № 3-4. С. 148-154.
46. Гулідова І.С. Іконічність в пареміях американських поетичних текстів // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. Вип. 17. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 93-100.
47. Гулідова І.С. Лінгвокогнітивні механізми формування паремій (на матеріалі американських поетичних текстів ХХ століття) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. Вип. 13. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 67-73.
48. Гулідова І.С. Ментальні простори в семантиці паремій // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: V Міжвузівська конф. молодих учених. Донецьк, 29-31 січня, 2007 р. Донецьк: ДонНУ, 2007. С. 162-163.
49. Гулідова І.С. Мовні і позамовні чинники актуалізації паремій в американських поетичних текстах ХХ століття // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Зб. наук. пр. Вип. 3, Ч. 1. Хмельницький: ХНУ, 2007. С. 142-146.
50. Гулідова І.С. Паремії в американських поетичних текстах ХХ століття: комунікативний аспект // Лінгвістика та лінгводидактика в сучасному інформаційному суспільстві: Науково-практична конференція. Київ, 6-8 квітня 2007 р. К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. С. 70-74.
51. Гулідова І.С. Пареміологічний простір американської поезії ХХ століття: досвід семантико-концептуальної класифікації // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. Вип. ІІ. Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. С. 345-351.
52. Дейк Т.А., ван. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ. С.Н.Сухомлиной // Контекст и познание. Фреймы знаний и пониманий речевых актов. М.: Прогресс, 1989. С. 12-41.
53. Демьянков В.З. Теория речевых актов” в контексте современной зарубежной лингвистической литературы (Обзор направлений) // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып. 17: Теория течевых актов. С. 223-324.
54. Добровольська Н.О., Мироненко Г.І. Афоризм як форма розвитку самопізнання особистості // Вісник Запорізького держ. ін-ту. 2002. Вип. 9. С. 100-102.
55. Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. 1996. № 1. С. 71-93.
56. Дубенко О.Ю. Англо-американські прислів’я та приказки. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. 416 с.
57. Дядечко Л.П. Крылатые слова как объект лингвистического описания: история и современность. К.: ИПЦ Киевский университет”, 2002. 294 с. Библиогр.: с. 271-291.
58. Дядечко Л.П. Образність крилатих висловів з телевізійних та кінематографічних текстів у сучасній російській та українській мові // Вісник Київського міжнародного університету. 2003. Вип. 2. С. 181-188.
59. Емельянова Л.Л., Коляда В.П. Оценочный компонент значения в семантической структуре слова // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. 2005. № 667. С. 18-21.
60. Еремеева Н.Ф. Концептуальное пространство английской народной сказки: Дис. ... канд.філол. наук: 10.02.04; Защищена 29.01.1997. Черкаси, 1997. 193 с.: ил. Библиогр.: с. 174-193.
61. Ейгер Г.В., Шевченко И.С. Принципы моделирования речевых актов // Вісник Харківського державного університету. 1998. № 406. С. 51-58.
62. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. 1997. Вип. 2. С. 3-11.
63. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Вестник МГЛУ: Лексика в разных типах дискурса / Отв. ред. Г.Г.Бондарчук, 2003. № 478. С. 1-18.
64. Жаботинская С.А. Лексическое значение: принципы построения концептуальной сети // Zlovo z perspektywy jezykoznawcy i tlumacza. Gdansk: Widawnictwo Universytetu Gdanskiego, 2005. Tom II. С. 53-62.
65. Зевахина Т.С. Паремиологические единицы в дунганском и китайском языках: параметризация, эксперимент, базы данных // Язык, сознание, коммуникация. М.: МАКС Пресс, 2002. Вып.21. С. 90-105.
66. Іванишин В.В. Пізнання літературного твору. Режим доступу: http://www.ruthenia.info/txt/ivanyshinv/plt.html. Заголовок з титул. екрану.
67. Илюшкина М. Прецедентные феномены в печатной рекламе. Режим доступу:http://www.mmj.ru/philology.html&article=107&cHash=50f7b6c8. Заголовок з титул. екрану.
68. Карабута О. М. Семантика та структурна організація прислів’їв та приказок // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. 2005. Вип. ІІ. С. 191-195.
69. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с. Библиогр.: с. 435-477.
70. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 262 с.
71. Кобозева И.М. Теория речевых актов” как один из вариантов теории речевой деятельности // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып. 17: Теория речевых актов. С. 7-21.
72. Корень Е.В. К вопросу о паремологических единицах // Актуальні питання романо-герм. філології: Дослідження молодих вчених. Житомир: Поліграфіка, 1997. С.29-33.
73. Корень О. В. Системно-функціональні особливості англійських прислів’їв: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. / Харківський національний університет. Харків, 2002. 19с.
74. Коряковцев А.С. Карнавал языка. Афоризм как литературный жанр. Режим доступу: http://www.magazines.russ.ru/ural/2002/3/kor.html. Заголовок з титул. екрану.
75. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу // Мовознавство. 2004. №5-6. С. 12-22.
76. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций. М.: ИТГДК Гнозис”, 2002. 284 с.

77. Красных В.В., Гудков Д.В., Захаренко И.В., Багаева Д.В. Когнитивная база и прецедентные феномены в системе других единиц и в коммуникации // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. 1997. № 3. C. 62-74.
78. Крикманн А.А. Опыт объяснения механизмов пословицы // Паремиологические исследования. М.: Наука, 1984. С. 150-157.
79. Кронгауз М.А. Семантика: Учебник. М.: Изд-во рос. гос. гуманит. ун-та, 2001. 399 с. Библиогр.: с. 380-386.
80. В.П. Крючков. А.Малышкин и Б.Пильняк (К проблеме прецедентного текста) // Известия РАН. Серия Литературы и языка. 2005. Т. 64. № 4. С. 37-47.
81. Кубрякова Е.С. Категоризация мира: пространство и время (вступительное слово) // Категоризация мира: пространство и время: Науч. конф. под ред. проф. Е.С.Кубряковой и проф. О.В.Александровой. М.: МГУ им. М.В.Ломоносова, 1997. С. 3-14.
82. Лазарев В.В. Методологические основы и методологический потенциал теории речевых актов // Речевые акты в лингвистике и методике: Межвузовский сборник научных трудов: ПГПИИЯ, 1986. С. 3-10.
83. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем / Пер. с англ. Н.В.Перцова // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 387-415.