Пономаренко Ольга Ростиславівна. Реабілітація репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом

brief description

Пономаренко Ольга Ростиславівна. Реабілітація репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2006.

Пономаренко О.Р. Реабілітація репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена реабілітації репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом. На основі клінічного, лабораторного, інструментального і доплерометричного обстеження 100 жінок хворих на гострий сальпінгоофорит вивчений вплив різних чинників ризику і симптомів гострого сальпінгоофориту на виникнення ускладнень у репродуктивній функції. Проведене динамічне дослідження кровообігу в органах малого тазу для з’ясування: зв’язку характеру гемоциркуляції в цих органах з порушенням менструальної, статевої, гормональної функцій та спроможності до запліднення жінки та впливу порушень гемоциркуляції в матці і яєчниках після гострого запалення придатків матки на частоту його рецидивів і формування хронічної форми захворювання. Розроблено і впроваджено в практичну гінекологію новий спосіб реабілітації репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом з використанням віброакустичної біорезонансної стимуляції тканин.
Основні результати дослідження впроваджені в роботу акушерсько-гінекологічних установ м. Дніпропетровська.

Уточнено деякі сторони патогенезу гострого сальпінгоофориту й особливості його плину, пов'язані з розладом кровообігу у внутрішніх статевих органах. Встановлено закономірність змін швидкості кровообігу в яєчникових артеріях в залежності від фази запалення. Для першої фази, нетривалої (перші три дні від початку захворювання), при доплерометричному дослідженні характерно достовірне збільшення швидкості кровообігу в a.ovarica,підвищення діастолічного компоненту й зниження індексу СДС (в середньому до 2,5±0,2 (Р<0,05)), що свідчить про посилення кровонаповнення й перфузії органа внаслідок зниження загальної резистентності судин. У другій фазі (4-12 день захворювання), відзначене різке й значне підвищення судинного опору, значне зниження діастолічної швидкості кровообігу, збільшенні індексу СДС практично в 2 рази (5,6±0,3 проти 3,3±0,2 у контрольній групі; Р<0,05). Найбільш значні зміни яєчникової гемодинаміки відзначені на 4-6 добу захворювання. У третій фазі (з 15 по 30-й день) відзначається поступове відновлення показників швидкості кровообігу й зниження СДС в яєчникових артеріях до значень у контрольній групі.
Виявлено достовірний зв'язок характеру кровообігу в яєчниковій артерії з рівнем цитокінів (туморнекротичного фактора-альфа й інтерлейкіну-6) у крові хворих на гострий сальпінгоофорит, що свідчить про строгу загальнобіологічну закономірність розвитку імунологічних і судинних реакцій на всіх етапах запального процесу.
Незважаючи на редукцію клінічної симптоматики у хворих з гострим сальпінгоофоритом на госпітальному етапі лікування (до 10-14 дня), у більшої частини жінок (66%) для відновлення нормального кровообігу у придатках матки потрібно більш тривалий інтервал часу (до 30 днів). Доведено, що показники кровообігу належно відображають ефективність лікувальних заходів при гострому сальпінгоофориті і їх можна застосовувати при визначенні критеріїв одужання хворих жінок.
Вперше доведено, що реабілітація менструальної, гормональної та репродуктивної функції у жінок після епізоду гострого запалення придатків матки пов'язана з характером та терміном відновлення кровообігу в органах малого таза. Доведено, що у жінок з сальпінгоофоритом, ускладненим порушенням яєчникового кровообігу, після виписки зі стаціонару частіше зустрічався больовий синдром (в 3 рази), альгодисменорея (в 2 рази), диспареунія (в 2 рази), хронізація запального процесу (в 5 разів).
Збереження фази редукції кровообігу в репродуктивних органах після клінічного одужання є патогенетичною ланкою і маркером неповноцінної репарації, порушення функції труб та яєчників, а також репродуктивної функції. Наведені результати вказують на необхідність проведення як можна раніше відповідної корекції кровообігу в придатках матки при розробці реабілітаційних заходів у жінок з гострим сальпінгоофоритом.
Розроблено об'єктивний критерій патологічного типу кровообігу в яєчниковій артерії (СДС більше 45%від нормативів), який можна використовувати як ключовий фактор, що визначає несприятливий репродуктивний прогноз (чутливість 95%, специфічність 81,4%), для формування жінок групи ризику по потенційній безплідності.
У жінок внаслідок запального процесу на тлі порушення кровообігу у органах малого таза формується виражена яєчникова дисфункція, яка викликає порушення процесу овуляції в яєчниках та формування в них дрібних кіст з антральних фолікулів, що не досягли стадії зрілості, а також недостатність лютеінової фази й секреторної трансформації ендометрия.
Гостре запалення придатків матки в значному числі випадків залишає морфологічний слід у вигляді стійких органічних патологічних змін у репродуктивних органах, які виявляються при УЗД в 32%пацієнток із клінічним одужанням, навіть через один-два роки після гострого сальпінгоофориту. При цьому, патоморфологічні зміни в придатках матки при порушенні їх кровообігу із часом, після первинного епізоду гострого сальпінгоофориту, не тільки не зменшувалися, а навпаки зростали, що пов'язано з рецидивами захворювання в 34%жінок, переходом у хронічну форму захворювання у 32%.
Рання корекція порушень кровообігу репродуктивних органів при гострому сальпінгоофориті, зокрема з використанням БРСТ, після стихання гострих клінічних прояв гострого сальпінгоофориту (з 10-14 дня захворювання) сприяє поліпшенню кровообігу, робить виражений протизапальний ефект, поліпшує прогноз відносно зниження частоти формування обструктивних форм патології маткових труб і склерозу яєчників, сприяє більш швидкому відновленню функції репродуктивних органів (протягом 2-х літнього спостереження у 42%пацієнтів наступила вагітність, що закінчилася в 26%випадків пологами).