ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖІНОЧИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХ СТОЛІТТЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

САВ’ЮК АННА МИКОЛАЇВНА

УДК 37:061.2-055.2](477.7)(091)"1850/1925"

ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ЖІНОЧИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХ СТОЛІТТЯ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Слюсаренко Ніна Віталіївна,
доктор педагогічних наук, професор

ХЕРСОН–2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНОЧИХ ГРОМАДСБКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХ СТОЛІТТЯ 13
1.1 Джерельна база дослідження 13
1.2 Соціально-правовий статус жіноцтва на Півдні України в законодавчій та нормативно-правовій базі у другій половині ХІХ – першій чверті ХХ століття 36
1.3 Вплив соціально-економічних та загальноосвітніх чинників на розвиток просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України 54
Висновки з першого розділу 95
РОЗДІЛ 2. ЕТАПИ, ФОРМИ Й МЕТОДИ ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНОЧИХ ГРОМАДСБКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ 98
2.1 Етапи та напрями просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України (друга половина ХІХ – перша чверть ХХ століття) 98
2.2 Форми й методи просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині ХІХ – першій чверті ХХ століття 132
2.3 Порівняльний аналіз просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій Півдня України другої половини XІX – першої чверті XX століття та сучасних жіночих громадських об’єднань 149
Висновки з другого розділу 168
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 205

ВСТУП
Актуальність дослідження. На шляху демократичних перетворень, які нині відбуваються в Україні, першочерговим завданням є успадкування соціального досвіду нашого народу, що потребує детального вивчення історії вітчизняної культури та освіти.
У сучасному суспільстві сприймаються як належне рівні права чоловіків і жінок на навчання, освіту, професійну діяльність, володіння майном, участь у державотворенні, у формуванні органів влади. Проте, як свідчить історія, тривалий час жіноцтво виконувало другорядну роль. Лише в другій половині ХІХ століття, повіривши у свою значущість, жінки почали шукати можливості та шляхи впливу на державотворчі процеси. Принциповим для виникнення жіночих ініціатив стало усвідомлення демократично налаштованими, освіченими жінками обмеження своїх прав, необхідності звільнення від утисків патріархального устрою. Важливим чинником було формування нового типу української жінки, яка відрізнялася відмовою від буденності життя, прагненням до корисної діяльності та професійної праці, відданістю обраній справі, ініціативністю. Необхідність відстоювати своє право на незалежну діяльність в умовах неготовності суспільства до підвищення соціального статусу жінок стимулювала їх активність, сприяла розкриттю духовного і творчого потенціалу. Жінки об'єднувались у громадські організації для вирішення суспільних проблем, серед яких питання жіночої освіти як необхідної умови прогресивного розвитку суспільства посідало чільне місце. Жіночі громадські організації, які діяли в Україні в кінці ХІХ – першій чверті ХХ століття, переймалися духом демократичних поглядів і виступали з критикою існуючої системи навчання та виховання, висували свій, гуманно-демократичний навчально-виховний ідеал. Сьогодні, коли жіночі організації знову є активними суб’єктами суспільного життя, вивчення історії становлення та розвитку їх просвітницько-педагогічної діяльності загалом, і зокрема, на Півдні України стає надзвичайно актуальним.
Гендерний рух, різнобічні прояви жіночих ініціатив, проблеми жіночої освіти виступають предметом активних досліджень учених починаючи з 90-х років ХХ століття. Вони вивчають й аналізують інтелектуальну та соціальну діяльність жіноцтва, як в Україні загалом, так і в окремих її регіонах. Так, різним аспектам жіночої освіти та виховання присвячено праці О. Аніщенко, Л. Єршової, І. Малинко, Н. Слюсаренко, Т. Сухенко та ін.
Просвітницька діяльність громадських організацій в Україні привертала увагу Л. Березівської, Л. Вовк, Н. Гупан, Б. Євтуха, Н. Ничкало, Н. Побірченко, О. Сухомлинської, М. Ярмаченка та ін.
Проблема просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій знайшла відображення у наукових доробках Д. Багалієва, Т. Завгородньої, О. Маркевича, Г. Маслій, М. Пантюка, Т. Пантюк, Н. Полонської, А. Преображенського, А. Скальковського та ін.
Діяльність громадських товариств на Півдні України частково висвітлена в роботах В. Боброва, В. Бондаренко, Є. Горбурова, О. Господаренко, Ю. Гузенко, А. Мисечко. Суспільно-політичні особливості Південного краю та їх вплив на формування напрямів освітянської політики щодо організації системи жіночої освіти проаналізовано у працях А. Бикової, В. Добровольської, М. Зінченка, Г. Лактіонової, М. Левицького, О. Ліхачової, В. Майбороди, М. Пєсковського, О. Піллер та ін.
Різним історичним періодам просвітницько-педагогічній діяльності жіночих громадських організацій на Україні присвятили свої роботи О. Кобельська, З. Нагачевська, Л. Смоляр. Проте, науковці вивчали діяльність жіночих ініціатив здебільшого у західному та центральному регіонах України. Лише незначна увага приділялася жіночим громадським організаціям Півдня України. Проте їх діяльності притаманні характерні особливості, не виявлені на інших територіях. У цьому регіоні внаслідок його мультинаціональності та полікультурності жіночі громадські організації поділялися за національною та релігійною приналежністю, а також за професійними інтересами та ін.
Отже, цілісного дослідження просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України не виявлено. Водночас його актуальність для розширення та модернізації системи національної освіти в умовах демократичних перетворень, виховання молоді в національно свідомому дусі очевидна, що і зумовило вибір теми дисертації «Просвітницько-педагогічна діяльність жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині ХІХ – першій чверті ХХ століття».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми «Провідні тенденції підготовки фахівців у галузі освіти в контексті Болонського процесу» (державний реєстраційний номер 0109U002277). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 5 від 27.01.2008 р.), узгоджена рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук АПН України (протокол № 4 від 22.04.2008 р.) та уточнена вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 7 від 02.02.2009 р.).
Об’єктом дослідження є становлення та розвиток просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій в Україні.
Предмет дослідження – напрями, методи і форми просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття.
Мета дослідження: здійснити ретроспективний аналіз просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття та виявити перспективи реалізації позитивних ідей у сучасному жіночому русі.
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:
1. На основі аналізу джерельної бази виявити соціально-економічні та загальноосвітні чинники становлення та розвитку жіночих громадських організацій на Півдні України.
2. Розробити авторську періодизацію становлення та розвитку просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття і проаналізувати напрями їх роботи.
3. Охарактеризувати методи та форми просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття.
4. Здійснити порівняльний аналіз просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій Півдня України другої половини XІX – першої чверті XX століття та сучасних жіночих громадських об’єднань.
Для реалізації поставлених завдань використано методи дослідження: пошуково-бібліографічний для систематизації та класифікації філософської, історико-педагогічної, методичної літератури, вивчення архівних фондів, бібліотечних каталогів, бібліографічних видань, періодичної преси для отримання необхідного інформаційного матеріалу з означеної проблеми з його наступною статистичною обробкою; понятійно-термінологічний аналіз для з’ясування та уточнення сутності понять «жіночі громадські об’єднання», «жіночі громадські організації», «просвітницько-педагогічна діяльність жіночих громадських організацій»; аналіз, синтез та узагальнення напрямів просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України, що сприяло виявленню структурних складників змісту реалізації просвітніх жіночих ініціатив на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття; історико-педагогічний аналіз, що дав змогу простежити еволюцію соціальної активності жінок і можливості їх впливу на державотворчі, освітні процеси регіону, визначити основні етапи і досягнення жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття.
Джерельною базою дисертації слугували різноманітні за характером і змістом документи і матеріали, що стосуються питань теми роботи та зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, Науково-педагогічної бібліотеки імені В. Сухомлинського, наукової бібліотеки Миколаївського краєзнавчого музею, Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. Гмирьова, Миколаївської науково-педагогічної бібліотеки; автентичні документально-фактологічні матеріали фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного історичного архіву України м. Києва, Державного архіву Миколаївської області, Державного архіву Херсонської області; вітчизняні державні та урядові документи законодавчо-регулятивного спрямування, які стосуються жіночої статі; документи конференцій, семінарів міжнародного, національного, регіонального рівнів з питань становлення та розвитку жіночого руху, жіночої освіти на Півдні України, навчальні плани, звіти приватних жіночих навчальних закладів, жіночих громадських організацій; історична та довідкова література щодо соціального статусу та становища жіноцтва в регіоні.
Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину ХІХ – першу чверть ХХ століття. Нижня хронологічна межа – 50-і роки ХІХ століття – пов’язана з першими проявами просвітницької діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України, які активно переймали зарубіжний досвід жіночого руху. Визначальною подією, яка вплинула на розвиток жіночого руху стало зібрання поборників жіночих прав у 1848 році в Сенека Фолз, штат Нью-Йорк (США), де була прийнята перша конвенція про права жінок. Як наслідок, можна було спостерігати прояви просвітніх ініціатив жіночих угрупувань під час Кримської війни (1853–1856). Верхня хронологічна межа – 1925 рік – зумовлена припиненням діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у зв’язку з проголошенням досягнення рівності статей (зокрема, ліквідовано жіночий відділ, створений партією більшовиків після революції 1917 року для нагляду за справами, що стосуються жінок).
Географічні межі дослідження. У дисертації досліджується просвітницько-педагогічна діяльність жіночих громадських організацій у другій половині ХІХ – першій чверті ХХ століття у Південному регіоні України. До цього регіону належала територія, яка до 1919 року входила до складу Херсонської, Катеринославської і Таврійської губерній (без Кримського півострова, де українці становили меншість, а корінним населенням були кримські татари). Південна Україна своєю цілісністю відзначалась лише до 80-х років ХІХ століття. В наступні роки, у результаті бурхливого економічного розвитку, Південь України став достатньо сегментованою територією. На рубежі ХІХ–ХХ століть історики вирізняють підрегіони Півдня, які з’явилися за певних історично зумовлених територіально-економічних і соціальних причин. Одним із таких підрегіонів є Степовий Південний Схід (територія, що тяжіє до портових міст Одеси, Миколаєва, Херсона і простягається від Дніпра до Дунаю). Саме ця територія України стала об’єктом нашого дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
– вперше здійснено ретроспективний аналіз просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття та розроблено авторську періодизацію становлення та розвитку просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України в означений період (перший етап – початковий (1850 – 1895), другий – суспільно-інтеграційний (1895 – 1906), третій – суспільно-громадського самовизначення (1906 – 1914), четвертий – згортання просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій (1914 – 1925);
– проаналізовано напрями (просвітницький, педагогічний, видавничий, благодійний, громадсько-політичний), охарактеризовано методи (бесіди, лекції, доповіді, вправи, привчання, доручення, заохочення та ін.) та форми (концерти, вистави, вечори, поїздки селами і регіонами, курси для безграмотних, агітаційні виступи та ін.) їх діяльності;
– виявлено соціально-економічні (відсутність законодавчої бази про охорону материнства і дитинства, трудового законодавства щодо створення належних умов праці для жінок; вкрай обмежена можливість праці жінок на державній та інших службах, поширення демократичних ідей про рівні права жінок із чоловіками і пропагування нових форм сімейних взаємин, заснованих на рівноправ’ї) та загальноосвітні (реформування освітньої сфери, незадовільний матеріальний стан учителів, самодіяльність громадськості щодо поширення мережі шкіл унаслідок політики скорочення кількості навчальних закладів, активна діяльність товариства «Просвіта» та інших просвітніх громадських організацій) чинники становлення та розвитку жіночих громадських організацій на Півдні України;
– на основі порівняльного аналізу сучасного стану просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у ретроспективі з другою половиню XIX – першою чвертю XX століття визначено перспективи використання ідей вивченого досвіду сучасними жіночими організаціями (відкриття жіночих навчальних закладів: «Школа жінки-матері, жінки-дружини», «Інститут сім’ї для дівчат», «Інститут справжніх леді»; організація спільних просвітніх програм та проектів з державними органами влади; тісна співпраця з навчальними закладами регіону та ін.).
Подальшого розвитку набули основні напрями діяльності жіночих громадських організацій у сучасному освітньо-виховному просторі України.
Уведено у науковий обіг нові документи, факти, імена організаторів і керівників жіночих громадських організацій та інших жіночих ініціативних груп на Півдні України в другій половині XІX – першій чверті XX століття (ЦДІА України: Ф. 707 (оп. 225, од. зб. 149); ЦДІАК України : Ф. 1 (оп. 20, спр. 815, 819, 822, 825, 351, 1776, 1557); ЦДАГО України: Ф. 7 (оп. 1, спр. 22, 40), Ф. 1 (оп. 20, спр. 346, 348, 350), Ф. 707 (оп. 294, спр. 2); ЦДАВО України: Ф. 166 (оп.1, спр. 335); ДАХО: Ф. 413 (оп. 1, спр. 445, 520, 2232); ДАМО: Ф. 116 (оп.1 , спр. 1), Ф. 117 (оп. 1, спр. 1), Ф. 121 (оп. 1, спр. 1), Ф. 122 (оп. 1, спр. 1), Ф. 128 (оп. 1, спр. 1,3), Ф. 216 (оп. 1, спр. 1155), Ф. 413 (оп. 1, спр. 445, 520, 2232), Ф. 229 (оп. 1, спр. 5, 782, 1163), Ф. 229 (оп. 4, спр.288), Ф. 230 (оп. 1, спр. 370), Ф. 239 (оп. 1, спр. 45), Ф. 240 (оп. 1, спр. 1, 8, 15,19,20), Ф. 481 (оп. 1, спр. 80).
Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні авторської програми елективного (варіативного) курсу «Становлення та розвиток просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття».
Підходи і досягнення в просвітній діяльності, що містяться в теоретичних положеннях дослідження, можуть бути використані в практиці розширення та модернізації системи національної освіти, моделюванні нових напрямів, методів та форм просвітницької діяльності жіночих громадських організацій, удосконаленні організації та змісту діяльності сучасних навчально-виховних закладів.
Основні положення та результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» (довідка № 01-07/35 від 31.01.2013 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 79 від 31.01.2013 р.), Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського (довідка № 26.1/151 від 01.02.2013 р.), Херсонського державного університету (довідка № 01-12/327 від 04.02.2013 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/03/141 від 06.02.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. У праці, написаній у співавторстві з Н. Слюсаренко [201], автором розкрито роль жіночих ініціатив в освітніх процесах України кінця ХХ століття на прикладах діяльності сучасних жіночих громадських організацій.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися у доповідях і повідомленнях на конференціях:
міжнародних: «Розвиток творчої особистості студента як суб’єкта педагогічної взаємодії» (м. Донецьк, 2008), «Розвиток творчої особистості студента як суб’єкта професійної самоактуалізації: проблеми, пошук, тенденції» (м. Донецьк, 2009), «Педагогічні основи становлення суб’єктності в освітньому просторі: проблема, пошук, рішення» (м. Біробіджан, Росія, 2012);
всеукраїнських: «Актуальні проблеми педагогіки та психології вищої технічної освіти» (м. Херсон, 2008), «Проблеми фахової підготовки спеціалістів з напрямку «Професійна освіта» (м. Херсон, 2008), «Сучасні пріоритети розвитку та виховання особистості» (м. Херсон, 2008), «В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ціннісні виміри в освіті» (м. Херсон, 2009), «Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні» (м. Миколаїв, 2009), «Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід» (м. Херсон, 2010), «Гендерна освіта в Україні: світоглядні та праксеологічні аспекти реалізації» (м. Дніпропетровськ, 2011), «Психолого-педагогічні засади діяльності вчителя: історія, теорія, практика» (м. Херсон, 2011), «Методологічні та методичні проблеми формування історичної пам’яті учнівської молоді» (м. Херсон, 2012);
обласних: «Державно-громадське управління сучасним закладом освіти» (м. Херсон, 2008, 2010), «Превентивне виховання дітей і молоді: реалії та перспективи» (м. Херсон, 2010).
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 14 наукових працях: серед них 10 – у провідних фахових наукових виданнях (з них 9 одноосібні), 1 – в збірнику наукових праць, 3 – у збірниках матеріалів конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (252 найменування), 8 додатків,у тексті вміщено 16 таблиць та 4 рисунки. Загальний обсяг роботи – 220 сторінок, із них 175 – основний текст.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Ретроспективний аналіз філософської, історико-педагогічної та науково-педагогічної літератури, вивчення архівних фондів, бібліотечних каталогів, бібліографічних видань періодичної преси дав змогу простежити соціально-політичні передумови виникнення і розвитку жіночого просвітницько-педагогічного руху на Півдні України у другій половині XIX – першій чверті ХХ століття, до яких належать: відміна кріпосного права, ріст промислового виробництва, соціально-економічні реформи і, як наслідок, розширення сфери професійної праці жінок, що склали економічну основу для самоорганізації жінок і становлення жіночого руху; реформи у сфері освіти, які створили умови для доступу дівчат до початкової і середньої освіти; панування в суспільстві патріархальних поглядів щодо ролі та призначення жінки, зростання її самосвідомості, що спонукало до захисту рівноправ’я статей.
На основі аналізу джерельної бази виявлені соціально-економічні та загальноосвітні чинники становлення та розвитку жіночих громадських організацій на Півдні України.
До соціально-економічних чинників віднесено: відсутність законодавчої бази про охорону материнства і дитинства, трудового законодавства щодо створення належних умов праці для жінок; вкрай обмежена можливість праці жінок на державній та інших службах, поширення демократичних ідей про рівні права жінок з чоловіками і пропагування нових форм сімейних взаємин, заснованих на рівноправ’ї.
Серед загальноосвітніх чинників такі: реформування освітньої сфери, незадовільний матеріальний стан учителів, самодіяльність громадськості в поширенні мережі шкіл внаслідок політики скорочення кількості навчальних закладів, активна діяльність товариства «Просвіта» та інших просвітніх громадських організацій.
2. Визначено чотири етапи просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XIX – першій чверті ХХ століття.
Перший етап – 1850 – 1895 рр. – початковий (організаційного становлення, саморефлексії, визначення завдань та цілей просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій).
Другий етап – 1895 – 1906 рр. – суспільно-інтеграційний (пошук шляхів взаємодії зі структурами державної влади і партійно-політичної системи). Жіночі громадські організації продовжують свою діяльність з об’єднання жінок, їх самоосвіти, розвитку культури і покращення матеріального становища нужденних, пошуку шляхів взаємодії зі структурами державної влади і партійно-політичної системи.
Третій етап – 1906 – 1914 рр. – суспільно-громадського самовизначення (оволодіння прийомами і способами діяльності, формування масового руху з розгалуженою інфраструктурою, що інтегрував різні соціальні верстви жіноцтва, зростання кількості жіночих організацій).
Четвертий етап – 1914 – 1925 рр. – згортання просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій. На цей етап припадає початок Першої світової війни (1914), жовтневий переворот (1917), внаслідок яких діяльність жіночих громадських організацій припиняється, а згодом частково відновлюється в умовах розгортання національно-демократичної революції 1917 – 1925 рр. та встановлення радянської влади у Південному регіоні.
Пошук ідентичності – власних цілей та способів впливу на суспільство, власної стратегічної лінії пов’язує три перші етапи просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на теренах Південної України в одне ціле і дає змогу говорити про жіночий рух як про соціальне явище, проте четвертий етап кардинально відрізнявся від трьох попередніх згортанням діяльності і підпорядкуванням комуністичній ідеології.
Разом із тим для всіх етапів просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XIX – першій чверті ХХ століття тією чи іншою мірою характерні наступні напрями роботи: просвітницький, педагогічний, видавничий, благодійний, громадсько-політичний.
3. Охарактеризовано методи (бесіди, лекції, доповіді, декламація віршів, диспути, метод прикладу, вправи, привчання, доручення, заохочення та ін.) та форми (концерти, вистави, поїздки селами і регіонами, курси для безграмотних, агітаційні виступи, уроки делікатних робіт, вишивання, малювання, співи, танці, рукоділля, уроки іноземних мов, гуртки, екскурсії, тематичні виставки, читання художньої літератури, зустрічі з видатними людьми, літературні, музичні, танцювальні вечори, традиційні свята та ін.) просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XIX – початку ХХ століття. За допомогою цих методів та форм здійснювалася просвіта жіноцтва, відбувалось ознайомлення з українською спадщиною, формувалися позитивні якості особистості, естетичний смак і любов до прекрасного, закликали до об’єднання української нації тощо.
4. Здійснено порівняльний аналіз просвітницько-педагогічної діяльності сучасних жіночих громадських організацій в Україні з тими, що діяли у другій половині XIX – першій чверті XX ст. Обидва періоди діяльності жіночих громадських організацій охоплюють такі етапи: початковий; суспільно-інтеграційний; суспільно-громадського самовизначення.
Четвертий етап – згортання просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій – мав місце лише у просвітницько-педагогічній діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у досліджуваний період. Згортання діяльності жіночих громадських організацій зумовлене тим, що в 20-х роках ХХ століття вона була офіційно визнана як непотрібна.
Вищеназвані напрями роботи (просвітницький, педагогічний, видавничий, благодійний, громадсько-політичний) характерні й для діяльності сучасних жіночих громадських організацій. Реалізуються ці напрями через упровадження освітніх програм, навчальних планів, читання лекцій у навчальних закладах; надання юридичної, матеріальної і соціальної допомоги жінкам; організацію публічних дебатів, публікацій у періодичній пресі тощо.
Визначено, що цілі, завдання та способи впливу на суспільство жіночих громадських організацій у ретроспективі та сучасних багато в чому споріднені за напрямами, методами та формами діяльності, різниця є в засобах цього впливу. Сучасні жіночі організації мають значно ширший вибір засобів (у т. ч. і комунікаційних) впливу на суспільство і громадськість, перед ними відкритий всесвітній простір, доступ до багаточисельних міжнародних жіночих організацій.
Виявлено перспективи реалізації ідей та досвіду просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XІX – першій чверті XX століття сучасними жіночими громадськими організаціями (відкриття жіночих навчальних закладів («Школа жінки-матері, жінки-дружини», «Інститут сім’ї для дівчат», «Інститут справжніх леді»), організація спільних просвітніх програм та проектів з державними органами влади, тісна співпраця з навчальними закладами регіону тощо), взаємостосунки яких можуть стати предметом подальшого наукового пошуку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айвазова С. Идейные истоки женского движения в России / С. Айвазова // ОНС. – 1991. – № 4. – С. 125–133.
2. Бебель А. Борьба женщин за образование / А. Бебель // Женщина и социализм / А. Бебель. – М., 1959. – С. 289–330.
3. Березівська Л. Просвітницькі товариства Київщини: боротьба за національну школу (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / Л. Березівська // Рідна школа. – 1997. – № 5. – С. 6–10.
4. Березівська Л. Д. Освітньо-виховна діяльність київських просвітницьких товариств (друга половина ХІХ – поч.ХХ ст.) / Л. Д. Березівська. – К. : Молодь, 1999. – 191 с.
5. Березівська Л. Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті : монографія / Л. Д. Березівська. – К. : Богданова А. М., 2008. – 406 с.
6. Бєлий Д. З історії українського просвітницького руху на Херсонщині. 1917–1920 рр. : історичний нарис / Д. Бєлий. – Херсон : Штрих : Персей, 2002. – 76 с.
7. Бобров В. В. Становлення та розвиток ліцеїв і гімназій Півдня України (XIX – початок XX ст.) / Володимир Бобров ; в авт. ред. – Херсон : Персей, 2001. – 159 с.
8. Богачевська-Хом’як М. Білим по білому : жінки у громадському житті України 1884–1939/ М. Богачевська-Хом’як. – К. : Либідь, 1995. – 424 с.
9. Богачевська-Хом’як М. Дума України – жіночого роду / М. Богачевська-Хом’як. – К. : Воскресіння, 1993. – 110 с.
10. Богачевська-Хом’як М. Тендер довкола ґендеру / М. Богачевська-Хом’як // Критика. – 1993. – № 3. – С. 21–23.
11. Бойко О. Д. Історія України : посіб. для студ. вищ. навч. закладів / О. Д. Бойко. – К. : Академія, 1999. – 568 с. – (Гаудеамус). -
12. Бойко Я. В. Заселение Южной Украины, 1860-1890 гг. : (ист.-экон. исслед.) / Я. В. Бойко ; отв. ред. В. М. Кабузан. – Черкассы : Сіяч, 1993. – 256 с.
13. Бондаренко В. Г. Вільнокозацький рух на Півдні України (1917–1918 рр.) : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Бондаренко Володимир Григорович. – Запоріжжя, 2006. – 245 арк. – Бібліогр.: арк. 219–245.
14. Бурачинська Л. Жіночий рух / Л. Бурачинська, О. Залізнякова // Енциклопедія українознавства / голов. ред. В. Кубійович. – К., 1993. – Т. 2 : Голинський – Зернов. – С. 693–696.
15. Бюллетени Первого Всероссийского женского съезда : в 10 т. Т. 1 / ред.-изд. А. Н. Шабанова. – СПб. : [б. и.], 1908. – 30 с.
16. Витоки культурно-просвітницького руху на Херсонщині [Електронний ресурс] / Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. – Режим доступу: www.krai.lib.kherson.ua/prosvita0.htm.
17. Вовк Л. П. Громадсько-педагогічне сподвижництво в Україні (етапи і особливості) / Л. П. Вовк. – К. : Пошуково-видавниче агентство : Просвіта, 1998. – 179 с.
18. Вовк Л. П. Історія освіти дорослих в Україні : нариси/ Л. П. Вовк. – К. : УДПУ, 1994. – 228 с.
19. Вовк Л. П. Розвиток освіти серед жінок в Українській РСР (1917–1941 рр.) / Л. П. Вовк // Український історичний журнал. – 1975. – № 11. – С. 81–84.
20. Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2002. – 576 с.
21. Ворчакова І. Є. Жіночий рух у суспільно-політичному житті України: витоки, здобутки, проблеми та перспективи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / І. Є. Ворчакова. – Миколаїв, 2010. – 21 с.
22. Всероссийский союз равноправия женщин : 3-й делегатский съезд, Москва, 1906 : отчеты и протоколы. – С.-Перербург, 1906.
23. Высочайшее повеление по предмету допущения женщин на службу в общественные и правительственные учреждения // Харьковские губернские ведомости. – 1871. – № 27. – С. 5.
24. Гайдай О. М. Миколаївське українське товариство «Просвіта» в боротьбі за розвиток української освіти на початку ХХ століття / О. М. Гайдай // Записки історичного ф-ту Південноукраїнського держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 1999. – Вип. 8. – С. 145–153.
25. Галаган В. Жіночий фактор перемоги / В. Галаган // Жіночі студії в Україні. Жінка в історії та сьогодні : монографія / за заг. ред. Л. О. Смоляр. – Одеса, 1999. – С. 138–152.
26. Ге Г. Н. Исторический очерк столетнего существования города Николаева при Устье Ингуле (1790–1890) / Г. Н. Ге. – Николаев : [б. в.],1890. – 122 с.
27. Гендерний підхід : історія, культура, суспільство / за ред. Л. Гентош, О. Кісь. – Львів : ВНТЛ-Класика, 2003. – 250 с.
28. Гендерний підхід в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами : навч.-метод. комплекс з підготовки тренерів програми / уклад. В. В. Олійник, Л. І. Даниленко [та ін.]. – К. : Логос, 2003. – 72 с.
29. Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство [Електронний ресурс] / під ред. Л. Гентош, О. Кісь. – Львів : ВНТЛ-Класика, 2003. – 252 с. – Режим доступу: bib.convdocs.org/v29407/?download=1.
30. Господаренко О. В. Діяльність місцевих органів влади і самоврядування на Півдні України у 1917–1920 рр.: соціально-економічний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / О. В. Господаренко. – Донецьк, 2005. – 18 с.
31. Грицак Я. Й. Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX–XX ст. / Я. Й. Грицак. – К. : Генеза, 1996. – 360 с.
32. Гриценко М. С. Нариси з історії школи в Українській РСР (1917–1965) / М. С. Гриценко ; за ред. С. А. Литвинова. – К. : Рад. школа, 1966. – 260 с.
33. Громадські об’єднання в Україні [Електронний ресурс] : навч. посіб. / В. М. Бесчастний, В. М. Субботін, О. В. Філонов, О. С. Денісова ; за ред. В. М. Бесчастного. – К. : Знання, 2007. – 415 c. – Режим доступу: http://libfree.com/170764725-pravogromadski_obyednannya_v_ukrayini__
beschastniy_vm.html.
34. Громадські організації та благодійні фонди м. Херсона та Херсонської області [Електронний ресурс] / Херсонська міська громадська організація «Розвиток». – Режим доступу: www.hgi.org.ua/?ch=grom_org.
35. Гуз А. М. Культурно-освітня діяльність земських установ в Україні (1864–1914 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / А. М. Гуз. – Харків, 1998. – 20 с.
36. Гузенко Ю. І. Становлення і діяльність громадських благодійних об'єднань на Півдні України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах Херсонської губернії) : монографія / Ю. І. Гузенко. – Миколаїв : Іліон, 2006. – 231 с.
37. Гупан Н. Педагогічна громадськість у боротьбі за піднесення національної свідомості українського народу на межі XIX–XX століть / Н. Гупан // Історія в школах України. – 2000. – № 3. – С. 44–47.
Державний архів Миколаївської області
Ф. 116 Николаевская 3-я женская гимназия, г. Николаев Херсонского уезда Херсонской губернии. 1904-1920 гг.
оп. 1.
38. Спр. 1. Материалы (отчеты, переписка и др.) об Николаевской 3-й женской гимназии, г. Николаев Херсонского уезда Херсонской губернии за 1904-1917 гг., 126 арк.
Ф. 117 Николаевская частная женская прогимназия «Рабинович». 1909 - 1910 гг.
Оп. 1.
39. Спр. 1. Заявление на разрешение организовать 07.02.1909 г. бесплатный литературно-музыкальный вечер для учеников семиклассной Николаевской частной женской прогимназии «Рабинович», 112 арк.
Ф. 121 Женское среднее образование в Николаевской области. 1890 – 1899 гг.
оп. 1.
40. Спр. 1. Статистика расширения женского среднего образования в середине 90-х годов, 93 арк.
Ф. 122 Новобугская женская прогимназия, г. Новый Буг Херсонского уезда Херсонской губернии. 1908–1921 гг.
оп. 1.
41. Спр. 1. Отчет о деятельности училища и прогимназии. за 1910 – 1911 гг., 101 арк.
Ф. 128 Николаевское городское женское начальное профессиональное училище, г. Николаев Херсонского уезда Херсонской губернии. 1843–1851 гг.
оп. 1.
42. Спр. 1. Переписка с Министерством народного образования о приобретении книг для Николаевского городского женского начального профессионального училища. 1850 – 1851 гг., 72 арк.
Ф. 216 Об существовании женских профессиональных училищь в г. Одесса. 1099 – 1903 гг.
оп. 1.
43. Спр. 1155. Документы об открытии учебных заведений в г. Николаев, отчеты об их деятельности. 1887–1919 гг., 234 арк.
Ф. 229 Документы об открытии учебных заведений в г. Николаев, отчеты об их деятельности. 1887–1919гг.
оп. 1.
44. Спр. 5. Об открытии общественных библиотек и лекций на базе частных школ в 1894 г., 63 арк.
45. Спр. 782. Програма влаштування свята деревонасадження в м. Миколаїв в 1904 році такими навчальними закладами: друга жіноча гімназія, школа грамотності, приватна жіноча гімназія госпожи Шаукенберг, Маріїнська жіноча гімназія, 81 арк.
46. Спр. 1163. Миколаївська повивально-фельдшерська жіноча школа, 218 арк.
оп. 4.
47. Спр. 288. Секретный циркуляр с департамента полиции от 14.07.1908 г. Переписка с учебными заведениями об усилении учебно-воспитательной работы среди учеников школ за 1908–1909 гг., 59 арк.
Ф. 230. Протоколы заседаний Николаевского городского статистического комитета, 1861 – 1909 гг
оп. 1.
48. Спр. 370. Дані про навчальні заклади, які підпорядковувались Міністерству народної просвіти, за вересень 1860 рік в м. Миколаєві, 90 арк
Ф. 239 Протоколы заседаний Николаевского городского статистического комитета. 1861 – 1909 гг.
оп. 1.
49. Спр. 4. Отчет деятельности Николаевского городского статистического комитета за 1861 – 1870 гг., 215 арк.
50. Спр. 45. Отчет деятельности Николаевского городского статистического комитета за 1870 – 1895 гг., 305 арк.
Ф. 240 Протоколы заседаний Николаевского комитета школ письменности, отчеты о деятельности школ, документы о правилах приема детей в школы, об освобождении от платы за обучение, о выделении средств на содержание школ, проверки их работы, о строительстве и обустройстве новых школ. 1872–1912 гг.
оп. 1.
51. Спр. 1. Протоколы заседаний Николаевского комитета школ письменности, отчеты о деятельности школ, документы о правилах приема детей в школы, об освобождении от платы за обучение, о выделении средств на содержание школ, проверки их работы, о строительстве и обустройстве новых школ, 1872–1879 гг., 237 арк.
52. Спр. 8. Отчет Николаевского комитета школ письменности о количестве школ в 1879 г., 118 арк.
53. Спр. 15. Проект правил о составе и обязательствах Николаевского комитета школ письменности, 201 арк.
54. Спр. 19. Количество школ, учителей и учеников в школах письменности Николаевского комитета в 1879 г., 283 арк.
55. Спр. 20. Отчет Николаевского комитета школ письменности об устройстве школ в г. Николаев за 1879 г., 128 арк.
Ф. 481 Пристав 2-1 Адмиралтейской части полиции, г. Николаев Херсонского уезда Херсонской губернии, 1859–1901 гг.
оп. 1.
56. Спр. 80.Отчет об организации учебного процесса в школах Николаевской области за 1860 – 1891 гг., 97 арк.
Державний архів Херсонської області
Ф. р-413 Состояние народного образования в Херсоне и Херсонском уезде. 1919 - 1921 гг.
оп. 1.
57. Спр. 445. Из отчета о состоянии народного образования в Херсоне и Херсонском уезде за 1919, 1920, 1921 гг., 331 арк.
Ф. р-2239 Документы (приказ, докладные записки, справки, сведения) о результатах проверки учебно-воспитательной работы в школах Суворовского района г. Херсона. 1901 – 1914 гг.
Оп. 5.
58. Спр. 796.Отчет о результатах проверки учебно-воспитательной работы в школах Суворовского района г. Херсона за 1901 г., 283 арк.
Ф. р–2938 Документы (приказ, докладные записки, справки, сведения) Министерства просвещения и Херсонского областного отдела народного образования. 1900 – 1914 гг.
оп. 1.
59. Спр. 87–88. Директивные указания Министерства просвещения и Херсонского областного отдела народного образования «О мерах повышения качества учебно-воспитательной работы в школах», 98 арк.
60. Спр. 520. Отчет директора народных училищ Херсонской губернии о курсах садоводства, виноградарства и консервирования плодов, устроенных с 5 июня по 12 июля 1911 г. в г. Одессе для народных учителей и учительниц при Одесской школе садоводства и огородничества, 113 арк.
61. Спр. 2232. Краткие отчеты о курсах, организованных Министерством народного просвещения в 1912 году для учащих начальных училищ Херсонской губернии, 231 арк.
62. Дмитренко С. М. Громадсько-просвітницька діяльність української інтелігенції в Лівобережній Україні другої половини ХІХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / С. М. Дмитренко. – Івано-Франківськ, 2000. – 17 c.
63. Дніпрова Чайка. Думки мої бідні… / Дніпрова Чайка // Голос Таврії. – 1991. – № 23.
64. Добровольська В. А. Історія жіночої освіти Півдня України (1901–1910 рр.) : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Добровольська Вікторія Анатоліївна. – Херсон, 2006. – 288 арк. – Бібліогр. : арк. 191–250.
65. Добровольська В. А. Підготовка вчителів-жінок Півдня України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття / В. А. Добровольська // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету / голов. ред. Ф. Г. Турченко. – Запоріжжя, 2007. – Вип. 22. – С. 22–26.
66. Добровольська В. А. Політика царського уряду в сфері національної освіти Півдня України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття / В. А. Добровольська // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету / голов. ред. Ф. Г. Турченко. – Запоріжжя, 2007. – Вип. 21. – С. 84–86.
67. Добровольська В. А. Початкова жіноча освіта Півдня України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / В. А. Добровольська // Філософсько-антропологічні студії’ 2008 / Інститут філософії НАН України, Українська філософська ліга, Центр соціально-політичних досліджень ім. Б. Кістяковського. – К., 2008. – С. 91–97.
68. Добровольська В. А. Пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку жіночої освіти Півдня України у другій половині ХІХ століття / В. А. Добровольська // Сучасна Україна: альтернативи поступу : матеріали Міжнар. науково-теорет. конф. (м. Донецьк, 23–24 трав. 2008 р.) / Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, каф. українознавства. – Донецьк, 2008. – С. 57–66.
69. Добровольська В. А. Розвиток вищої жіночої освіти в Одесі у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття / В. А. Добровольська // Південний архів. Історичні науки : зб. наук. праць / Херсонський державний університет ; голов. ред. В. М. Дарієнко. – Херсон, 2008. – Вип. 27. – С. 44–50.
70. Доклад Бердянской уездной земской Управы Бердянскому уездному очередному земскому Собранию созыва с 20-ого октября 1876 г. о народном образовании в Бердянском уезде. – Бердянск : [б. и.], 1877.
71. Дячкова Т. В. К. Д. Ушинський про роль сімейного виховання / Т. В. Дячкова // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. пед. ун-т ; голов. ред. Є. С. Барбіна. – Херсон, 1999. – Вип. 7. – С. 20–24.
72. Еволюція правового становища жінок: історія і сучасність / упоряд. О. М. Руднєва, О. Р. Дашковська ; наук. ред. А. П. Гетьман. – Харків : Право, 2000. – 196 с.
73. Ершова Е. Н. СССР – США: женщина и общество : опыт сравнительного анализа / Е. Н. Ершова, Э. Е. Новикова – М. : Профиздат, 1988. – 287 с.
74. Євселевський Л. І. «Просвіта» в Наддніпрянській Україні : історичний нарис / Л. І. Євселевський, С. Я.Фарина. – К. : Всеукр. товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка, 1993. – 128 с.
75. Єршова Л. М. Розвиток жіночої освіти на Волині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Л. М. Єршова. – К., 2002. – 20 с.
76. Женский труд в фабрично-заводской промышленности России за последние 13 лет (1901–1911) // Общественный врач. – 1915. – № 9/10.
77. Женское образование // Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева и Ф. Ф. Петрушевского. – СПб. : Изд. Ф. А. Брокгауз, И. А. Эфрон, 1893. – Т. 11 А : Домицин – Евреинова. – С. 864–873.
78. Жеребкина И. Женское, политическое, бессознательное. Проблема ґендера и женского движения в Украине / И. Жеребкина. – Харьков : Ф-Пресс, 1996. – 376 с.
79. Жіночі організації України[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.party.civicua.org/women/oblast/0009175.htm.
80. Жіночий рух України як чинник гендерної рівноваги та гендерної демократії в українському соціумі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.refine.org.ua
81. Жіночі студії в Україні. Жінка в історії та сьогодні : монографія / за заг. ред. Л. О. Смоляр. – Одеса : Астропринт, 1999. – 440 с.
82. Завгородня Т. К. Внесок жінок у розвиток української педагогіки ХХ століття / Т. К. Завгородня // Педагогічний альманах : зб. наук. пр. / редкол.: В. В. Кузьменко (голова) [та ін.]. – Херсон, 2013. – Вип. 18. – С. 262–266.
83. Законы о женщинах : сборник всех постановлений действующего законодательства, относящихся до лиц женского пола / сост. Я. А. Канторович. – С.- Петербург : Изд. Я. А. Канторовича, 1899. – 272 с.
84. Залізнякова О. Жіноча преса / О. Залізнякова / Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. – Перевидання в Україні. – Львів : НТШ, 1993. – Ч. 2. – 439 c.
85. Запорожець Г. В. «Жіночі студії» як міжпредметна програма в історичному та сучасному контексті / Г. В. Запорожець // Наукові праці. Педагогічні науки / МДГУ ім. Петра Могили. – Миколаїв, 2001. – Вип. 13. – С. 110–112.
86. Звоздецька В. Г. Освітньо-виховна та просвітницька діяльність українських громадських організацій Буковини (друга половина ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В. Г. Звоздецька. – Хмельницький, 2012. – 20 с.
87. Історія «Просвіти» Херсонщини / Всеукр. тов-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка ; Херсон. обл. орг. – К. ; Херсон : Просвіта, 2002. – 132 с.
88. Каменская В. Народное образование в Херсонской губернии / В. Каменская // Русская школа : общепедагогический журнал для школы и семьи / под ред. Я. Г. Гуревича. – СПб., 1892. – Март, № 3. – С. 132–138.
89. Кант И. О различии возвышенного и прекрасного у мужчин и женщин / И. Кант // Сочинения : в 6 т. / И. Кант. – М., 1964. – Т. 2. – С. 151–168.
90. Кісь О. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / О. Кісь. – Львів : Ін-т народознавства НАНУ, 2008. – 272 с.
91. Кісь О. Р. Жінка в українській селянській сім’ї другої половини ХІХ – початку ХХ століття: гендерні аспекти : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.05 / Кісь Оксана Романівна. – Львів, 2001. – 207 с.
92. Книш І. Жінка вчора і сьогодні : вибр. статті / Ірена Книш. – Вінніпег : [б. и.], 1958. – 198 c.
93. Кобельська О. М. Просвітницька діяльність жіночих організацій України (кінець XIX – перша половина XX століття) : монографія / О. М. Кобельська. – Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 234 с.
94. Ковалев М. С. Светлый дом : о создании и развитии школ-интернатов на Херсонщине. / М. С. Ковалев. – Херсон : Херсон. книжно-газетное изд-во, 1963. – 107 с.
95. Ковалева О. Ф. Очерки истории культуры Южного Прибужья (от истоков до начала XX века) : в 3 кн. Кн. 1 : Из прошлого культурной жизни на Николаевщине / О. Ф. Ковалева, В. П. Чистов. – Николаев : Тетра, 2000. – 252 с.
96. Ковалішина Н. П. Взаємодія жіночих громадських організацій з органами державної влади як фактор здійснення гендерної політики в Україні : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 «Теорія і історія державного управління» / Н. П. Ковалішина. – К., 2006. – 20 с.
97. Кодекс законів про народну освіту в УРСР. – Харків : НКО УРСР, 1922. – С 3–5.
98. Козирєв В. К. Південна Україна у внутрішній політиці Російської імперії та СССР (ХVІІІ – ХХ ст.) / В. К. Козирєв. – Запоріжжя : [б. в.], 2002. – 373 с. – (Джерела з історії Південної України ; т. 2).
99. Козуля О. Жінки в історії України. / Олесь Козуля. – К. : Укр. центр духовної культури, 1993. – 255 с.
100. Коменский Я. А. Великая дидактика / Я. А. Коменский // Избранные педагогические сочинения / Я. А. Коменский. – М., 1982. – Т. 1. – С. 242–477. – (Педагогическая библиотека).
101. Коновець О. Ф. Просвітницький рух в Україні (XIX – перша третина ХХ ст.) / О. Ф. Коновець. – К. : Хрещатик, 1992. – 119 с.
102. Константинов Н. А. Очерки по истории начального образования в России / Н. А. Константинов, В. Я. Струминский. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Учпедгиз, 1953. – 271 с.
103. Кравець В. П. Гендерна педагогіка : навч. посіб. для студ. вищ. пед. закл. освіти / В. П. Кравець. – Тернопіль : Джура, 2003. – 416 с.
104. Кравець В. П. Історія гендерної педагогіки : навч. посіб. для студ. вузів / В. П. Кравець. – Тернопіль : Джура, 2005. – 440 с.
105. Краткий обзор народного образования в Херсонской губернии за 1913 год. – Херсон : Типо-лит. С. Н. Ольховикова и С. А. Ходушина, 1915. – 259 с.
106. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1898 г. – Херсон : Паровая типо-лит. О. Д. Ходушиной, 1902. – 90 с.
107. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1899 и 1900 гг. – Херсон : Паровая типо-лит. О. Д. Ходушиной, 1903. – 117с.
108. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1901/2 годы. – Херсон : Паровая типо-лит. наследников О. Д. Ходушиной, 1905. – 133 с.
109. Кузьменко В. Б. Український культурно-національний рух в 90-х роках ХІХ ст. (на матеріалах півдня України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / В. В. Кузьменко. – Одеса, 1999. – 19 с.
110. Кузьменко В. В. Вопросы учебно-познавательной работы в процессе занятий кружка художественного вязания / В. В. Кузьменко // Современные проблемы подготовки учителя. – Херсон, 1992. – С. 223 – 226.
111. Кузьменко Д. П. Народное образование в России в царствование Дома Романовых (1613–1913 гг.) / Д. П. Кузьменко // Трехсотлетие царствования Дома Романовых : Россия в ее прошлом и настоящем (1613–1913). – М., 1914. – С. 9.
112. Кучеренко А. А. Діяльність «Просвіти» Півдня України по розгортанню культурно-освітнього руху на початку ХХ ст. / А. А. Кучеренко // Південний архів. Історичні науки. – Херсон, 2002. – Вип. 8. – С. 86–95.
113. Кучеренко А. А. Український культурно-освітній рух у Херсонській губернії в період з 1861 по 1917 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец 07.00.01 «Історія України» / А. А. Кучеренко. – Донецьк, 2003. – 17 с.
114. Лавріненко О.А. Реалізація ідей професійної майстерності у підготовці вчителів у приватних жіночих педагогічних закладах України (1905 – 1915 рр.) [Електронний ресурс] / О. А. Лавріненко // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. – К.: ВД «ЕКМО», 2009. – Вип. 1. – С. 87 – 89. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pptp/2009_1/articles/2009/09_01pploarpm.pdf.
115. Лактіонова Г. Жіноча освіта у Великобританії / Галина Лактіонова, Іванна Братусь // Шлях освіти. – 1997. – № 4. – С. 25–28.
116. Латышина Д. И. История педагогики. Воспитание и образование в России (Х – начало ХХ века) : [учеб. пособие] / Д. И. Латышина. – М. : ФОРУМ, 1998. – 584 с.
117. Лист від Міністерства народної просвіти з проханням організувати «Миколаївське педагогічне товариство» з метою обміну досвідом та покращання навчально-виховного процесу в навчальних закладах // Николаевская газета. – 1915. – 15 августа.
118. Лихачев Д. С. Человек в литературе Древней Руси / Д. С. Лихачев. – [2-е изд.]. – М. : Наука, 1970. – 178 с.
119. Лихачева Е. И. Начало женских гимназий в России. 1857/59 гг. / Е. И. Лихачева // Вестник Европы : журн. истории, политики, литературы. Тридцать второй год. – С.-Петербург, 1897. – Апрель, кн. 4. – С. 534–555.
120. Лосик О. П. Роль жіночих організацій у досягнення ґендерної рівності в Україні [Електронний ресурс] / О. П. Лосик. – Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=178.
121. Луговий О. Визначне жіноцтво України : історичні життєписи / О.Дуговий. – К. : Ярославів вал, 2004. – 336 c.
122. Луценко О. Жіноче начало в українській ментальності / О. Луценко // Жіночі студії в Україні: Жінка в історії та сьогодні : монографія / за заг. ред. Л. О. Смоляр. – Одеса, 1999. – С. 10–20.
123. Луценко О. А. Историческая традиция восприятия украинской женщины / О. А. Луценко // Вісник Харк. держ. ун-ту. – Харків, 1998. – № 407 : Матеріали Міжнародної міждисциплінарної конференції «Побут. Ритуал. Традиція». – С. 161–164.
124. Макієнко О. А. Із історії розвитку та діяльності земської статистичної служби у Херсонській губернії (70–80-ті роки XIX ст.) / О. А. Макієнко // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького держ. ун-ту. Південна Україна XVIII – XIX століття. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 5. – С. 119–129.
125. Маланчук-Рибак О. Українські жіночі студії : історіографія та історіософія / О. Маланчук-Рибак. – Львів : Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові, 1999. – 54 с.
126. Малинко И. Г. Деятельность высших женских курсов на Украине (конец ХІХ – начало ХХ вв.) / И. Г. Малинко // Вопросы истории СССР. – Х., – 1984. – Вып. 29. – С. 121–127.
127. Маркс К. Происхождение семьи, частной собственности и государства / К. Маркс, Ф. Энгельс // Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс ; Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. – 2-е изд. – М., 1961. – Т. 21. – С. 28–178.
128. Мармазова О І. Просвітницька діяльність земств в Україні (кінець XIX – початок XX ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / О. І. Мармазова. – Донецьк, 1998. – 16 с.
129. Маслій Г. М. Становлення та розвиток жіночої освіти на західноукраїнських землях (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Г. М. Маслій. – Чернігів, 2011. – 20 с.
130. Мельник Т. М. Сучасне гендерне мислення : Словник. / Т. М. Мельник, Л. С. Кобелянська. – К. : К.І.С., 2005. – 280 с.
131. Мижуев П. Г. Женский вопрос и женское движение. / П. Г. Мижуев. – С.-Петербург : Типография Альтшулера, 1906. – С. 167–169.
132. Милль Д. С. О подчинении женщины / Д. С. Милль ; пер. с англ. М. Лялиной ; под ред. В. С. Лялина. – СПб. : Изд. В. И. Губинского, 1896. – 121 с.
133. Мирович Н. Женское движение в Росси ХХ века / Н. Мирович // Женский вопрос в его современной постановке / Е. Ланге ; пер. с нем. И. Слоним, В. Слоним ; под ред. и с предисл. Ю. И. Айхенвальда. – М., 1909. – С. 148–152. – Прил. к кн.
134. Мисечко А. І. М. Ф. Комаров і Одеська «Просвіта» / А. І. Мисечко // Записки історичного факультету / Одеський держ. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2000. – Вип. 10. – С. 178–185.
135. Мисечко А. І. До традиції святкування Шевченківських днів в Одесі / А. І. Мисечко // Записки історичного факультету / Одеський держ. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2001. – Вип. 11. – С. 260–265.
136. Мисечко А. І. Товариство «Українська хата» в Одесі / А. І. Мисечко // Записки історичного факультету / Одеський держ. ун-тет імені І. І. Мечникова. – Одеса, 1998. – Вип. 7. – С. 94–99.
137. Мисечко А. І. Український культурно-освітній рух на півдні України (1900–1914 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / А. І. Мисечко. – Одеса, 1999. – 15 с.
138. Нагачевська З. І. Педагогічна думка і просвітництво в жіночому русі Західної України (ІІ половина ХІХ ст. – 1939 р.) : [монографія] / Зіновія Нагачевська. – Івано-Франківськ : Вид. Третяк І. Я., 2007. – 764 с.
139. Назарова А. Українські культурно-просвітницькі організації Херсона в період УНР // Константи : альманах соц. дослідж. – 1999. – № 2. – С. 45–51.
140. Народная энциклопедия научных и прикладных знаний : в 14 т. Т.10 : Народное образование в России / Харьковское общество распространения в народе грамотности. – М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1912. – 350 с.
141. Народное образование : исторический очерк деятельности Херсонского губернского земства за 1865–1899 гг. – Херсон : Типо-литография насл. О. Д. Ходушиной, 1906. – 144 с.
142. Народное образование в ведении Херсонского городского общественного управления в 1906 году. – Херсон : Паровая типо-лит. наследников О. Д. Ходушиной, 1907. – 30 с.
143. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1908 году. – Елисаветград : Тип. Елисаветград. уезд. земства, 1909. – 55 с.
144. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1911 году. – Елисаветград : Тип. Елисаветград. уезд. земства, 1912. – 96 с.
145. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1905 году. – Елисаветград : Тип. М. А. Гольденберга, 1906. – 142 с.
146. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1912 году. – Елисаветград : Тип. Елисаветград. уезд. земства, 1913. – 68 с.
147. Народное образование в СССР. Общеобразовательная школа, 1917–1973 гг. : сб. док. / [ сост.: А. А. Абакумов, Н. П. Кузин, Ф. И. Пузырев, Л. Ф. Литвинов]. – М. : Педагогика, 1974. – 559 с.
148. Народное образование в Херсонской губернии в 1895 году. – Херсон : Тип. О. Д. Ходушиной, 1897. – 178 с.
149. Народное образование в Херсонской губернии за 1893 г. – Херсон : Тип. О. Д. Ходушиной, 1895. – 68 с.
150. Народное образование в Херсонской губернии за 1905 г. : с очерком грамотности населения по данным всеобщей переписи 1897 года. – Херсон : Типо-лит. наследников О. Д. Ходушиной, 1907. – 260 с.
151. Немченко І. «Пропагувала українство, як могла» (літературна і просвітницька діяльність Дніпрової Чайки) [Електронний ресурс] / «Просвіта Херсонщини». – Режим доступу: http://prosvilib.at.ua/index/istprkh_1_09/0-129
152. Николаев П. Революционный роман : [вступ. статья] // Что делать? / Чернышевский Н. Г. – М., 1985.
153. Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое : книга для свободных умов / Ф. Ницше // Сочинения : в 2 т. / Ф. Ницше ; пер. C. Л. Франка. – М., 1990. – Т. 1. – С. 422.
154. О профессиональной школе госпожи Делакур в г. Николаев // Николаевская газета. – 1906. – 6 серп., № 180.
155. Обзор деятельности Херсонского уездного земства по народному образованию за 1865–1895 годы. – Херсон : Тип. О. Д. Ходушиной, 1896. – 19 с.
156. Одесские высшие женские курсы в 1909 г. // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1910. – № 11. – С. 1–15.
157. Олійник Н. Жіноча преса в Україні: минуле та сучасність [Електронний ресурс] / Н. Олійник // Ї : незалежний культурологічний часопис. – 2003. – N 27. – Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n27texts/oliynyk.htm
158. Отчет Николаевских школ грамотности, учрежденных в 1861 году за 1903 год. – Николаев : [б. и.], 1904. – С. 4.
159. Пантюк Т. І. Організаційна та просвітницько-педагогічна діяльність жіночих організацій в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Т. І. Пантюк // Педагогічний альманах : зб. наук. пр. / редкол.: В. В. Кузьменко (голова) [та ін.]. – Херсон, 2013. – Вип. 18. – С. 285–288.
160. Пантюк Т. І. Специфіка організації та діяльності жіночих громадських організацій в Україні у ХХ столітті / Т. І. Пантюк, М. П. Пантюк // Science – od teorii do praktyki : zbior raportow naukowych (29.03.2013 – 31.03.2013) – Sopot, 2013. – S. 16–18.
161. Пашенцева С. Дамское попечительство / С. Пашенцева // Былое. – 1997. – № 9. – С. 13.
162. Пашко А. Жіночий рух в Україні: історичний аспект та сучасний розвиток : (сторінки історії) / А. Пашко // Право України. – 2004. – № 3. – С. 125–127.
163. Пирогов Н. И. Избранны педагогические сочинения / Н. И. Пирогов ; ввод. ст. В. З. Смирнова. – М. : Изд-во АПН, 1952. – 702 с.
164. Письма Н. И. Пирогова о любви, об обязанностях матери-воспитательницы и пр. // Русская школа. – 1914. – № 11. – С. 20–26.
165. Побірченко Н. С. Питання національної освіти та виховання в діяльності українських Громад (друга половина XIX – початок XX століття) : монографія / Н. С. Побірченко. – К. : Наук. світ, 2002. – 301 с.
166. Покровская М. И. Закон и жизнь / М. И. П