ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ В РІЗНОВІКОВИХ ГРУПАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

brief description

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Б.Д.ГРІНЧЕНКА

На правах рукопису

СМОЛЬНИКОВА Галина Валентинівна

УДК 159.992.73 (043)

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ В РІЗНОВІКОВИХ ГРУПАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Кузьменко Віра Ульяніва доктор психологічних наук,
професор

Київ 2008

Зміст
ВСТУП......... 4
Розділ 1
Теоретико-методологічні основи проблеми спілкування особистості. 11
1.1.Спілкування як специфічний вид діяльності людини. 11
1.2.Своєрідність спілкування дітей дошкільного віку. 22
1.3.Вплив різновікового спілкування на розвиток особистості дитини. 40
Висновки до першого розділу. 63
РОЗДІЛ 2
Експериментальне вивчення особливостей спілкування дітей в різновікових групах дошкільного навчального закладу.. 66
2.1.Методика вивчення спілкування дітей у різновікових групах. 66
2.2.Специфіка спілкування дітей різного віку в процесі нерегламентованої діяльності 84
2.3.Особливості спілкування дітей різного віку в умовах спеціально створених ситуацій. 102
Висновки до другого розділу. 122
РОЗДІЛ 3
розвиток здатності дошкільників до спілкування в різновікових групах.. 128
3.1.Система методичних заcобів з розвитку спілкування дошкільників різного віку. 128
3.2.Програма розвитку здатності дітей до спілкування в різновікових групах дошкільного навчального закладу. 138
3.3.Динаміка розвитку здатності дітей до спілкування в різновікових групах дошкільного навчального закладу. 155
Висновки до третього розділу. 176
Висновки.. 179
ДОДАТКИ... 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел.. 213

ВСТУП
Актуальність теми. Демократичні процеси в нашій державі активізують вироблення нових суспільних вимог до освіти, зокрема її дошкільної ланки як основи соціокультурного становлення особистості. Про це свідчать основні державні документи в галузі освіти: Закон України «Про дошкільну освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХI століття), Базовий компонент дошкільної освіти в Україні”, - які спрямовують фахівців з вікової та педагогічної психології на пошук оптимальних шляхів особистісного розвитку дошкільників, розкриття механізмів формування їхньої життєвої компетентності як здатності в міру своїх вікових можливостей самостійно виробляти позитивне ставлення до світу, людського оточення і самих себе.
У „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” зазначено, що для особистісного становлення дитини особливе значення має спілкування, яке є найважливішим фактором перетворення новонародженого індивіда в повноцінного представника людського роду, в соціальну істоту. Дитина дошкільного віку має оволодіти вміннями спілкуватися з однолітками, з молодшими та старшими від себе дітьми.
Відповідно до Закону України „Про дошкільну освіту” комплектування груп в дошкільних навчальних закладах відбувається за віковими (одновіковими, різновіковими) та сімейними (родинними) ознаками. Сучасні програми дошкільної освіти «Дитина», «Малятко» передбачають наявність різновікових груп в дошкільному навчальному закладі, відвідування яких позитивно впливатиме на особистісний, пізнавальний, емоційно-вольовий розвиток дитини, забезпечуватиме психологічний комфорт.
Спілкування дітей різного віку дає змогу збагатити досвід кожної дитини через різновікову взаємодію, сприяти пізнанню дитиною себе й інших, створювати додаткові сфери саморегуляції. Значущість різновікового спілкування визначається й тим, що воно, з одного боку формує особливе середовище взаємодії, надає додаткові можливості для реалізації успішності дітей у спілкуванні, а з іншого сприяє формуванню та прояву їх особистісної ідентифікації.
Вивчення проблеми спілкування має давні традиції, закладені в працях В.М. Бехтерєва, Л.С. Виготського, В.М. Мясищева, С.Л. Рубінштейна, в яких спілкування розглядалося як важлива умова психічного розвитку індивіда, формування його особистості.
Проблема спілкування дітей дошкільного віку у педагогічній та віковій психології на сучасному етапі розглядається в декількох напрямках:
1) Вивчення спілкування як особливої форми індивідуальної діяльності, яка
має свої потреби, мотиви, завдання й засоби ( О.В. Запорожець, М.І. Лісіна,
Я.Л. Коломінський).
2) Вивчення ролі спілкування у моральному розвитку дітей (О.І. Кульчицька,
Г. П. Лаврентьєва та інші).
3) Особливості спілкування дошкільників з дорослими й однолітками в
процесі окремих видів діяльності: пізнавальної (Д. Б.Годовікова, М.Г.Єлагіна,
М.І.Лісіна, А.Г.Рузська, О.О.Смірнова);ігрової (Т.В.Антонова, Н.А.Короткова,
С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір, Н.Я.Михайленко, Н.С. Пантіна); навчальної (В.В. Давидов, А.К. Маркова та інші).
4) Вивчення ролі і функцій спілкування в самостійній спільній діяльності
дітей (Я.Л. Коломінський, О.Л. Кононко, В.У. Кузьменко, Ю.О. Приходько, Т.О. Піроженко, Т.О. Репіна, А.І. Сілвестру, О.О. Смірнова, Є.В. Субботський, Р.К. Терещук, З.С. Целенко, В.Г. Щур, С.Г. Якобсон та інші).
Вагомими для осмислення аспекту різновікового спілкування дітей дошкільного віку для нас стали дослідження В.В. Авраменко, О.О. Вовчик-Блакитної, Є. Герасимової, Т.О. Ковальової, в яких визначені моделі та мотиви взаємодії старших і молодих дошкільників, і дослідження
М.І Алексєєвої, І.А. Дідук, Т.І. Думитрашку, А.В. Іванової, М.Р. Кошонової, М.В. Покатаєвої з проблем сімейного виховання і, зокрема, проблеми взаємодії між сіблінгами різного віку.
Слід зазначити, що психологічні особливості різновікового спілкування найбільш досліджені в шкільному віці ( М.М. Батербієв, Є.І. Димов, І.С. Кон, Г.Л. Коберник, О.В. Мудрик, Н.Ю. Олійник, І.С. Полонський, М.О. Попов, Г.Б. Тришневська, Л.І.Уманський та інші ).
Корисність різновікових контактів дітей дошкільного віку доведена і в педагогічних дослідженнях В.Н. Аванесової, О.Н. Давидчук, І.С. Дьоміної, Т.Г. Жаровцевої, Л.О. Євграфової, В.Г. Нечаєвої, Л.О. Пеньєвської та інших.
Проблема психології різновікових контактів і їхньої внутрішньої детермінації знаходиться в колі уваги зарубіжних психологів, хоча більшою мірою вивчається питання взаємодії між сіблінгами (Р. Мей, Д. Мак-Клеланд, Д. Зіглер, Р. Уолтерс, Л. Хьелл, Р. Абрамович, А. Берже, Дж. Дебр,
Р. Річардсон, Л. Коч, Ле Шан Е, К. Кволс, М. Поро, Е. Герлок,
Я. Рембовський, В. Ламберт, В. Хартуп, Б. Уайтинг та інші). Проблемі соціалізації дітей в умовах різновікової групи дитячого садка присвячені праці М. Лонга, Р. Гринейч, В. Хартуп, Н. Міллера, Г. Мараями.
Водночас на тлі багатогранності вивчення проблеми та її надзвичайної актуальності недостатньо уваги приділяється вивченню питання своєрідності розвитку дітей, що виховуються у різновікових групах дошкільного навчального закладу і, зокрема, дослідженню психологічних особливостей спілкування дошкільників різного віку.
З урахуванням соціальної значущості і недостатньої розробленості даної проблеми визначена тема дослідження: „Психологічні особливості спілкування дітей в різновікових групах дошкільного навчального закладу”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою комплексної програми Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка з проблеми „Теоретичні, методологічні та методичні основи удосконалення систем навчання і виховання в галузі загальної середньої освіти”, яка здійснюється відповідно до Комплексного плану заходів щодо розвитку загальної середньої освіти в 1999-2012 роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11.03.1999 року № 348. Тема дисертації затверджена Вченою радою Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка (протокол №1 від 28.02.2000 р.) і узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 5 від 27.05.2003р.)
Мета і завдання дослідження.
Мета дослідження виявити психологічні особливості спілкування дітей в різновікових групах дошкільного навчального закладу, розробити та апробувати програму розвитку здатності дошкільників до даного спілкування.
В основу дослідження покладено припущення про те, що спілкування дітей в різновікових групах має свої специфічні особливості та зорієнтоване не на віковий потенціал дошкільників, а на їх соціальний досвід. Рівень різновікового спілкування залежить від гармонійного поєднання проявів потреби дитини у спілкуванні з партнерами іншого віку, позитивного емоційного ставлення до них, ініціативи дітей, проявів уваги до молодшого чи старшого партнера.
Для досягнення мети дослідження і перевірки висунутої гіпотези було сформульовано наступні завдання:
· здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури та визначити теоретичні підходи до проблеми спілкування дітей дошкільного віку;
· обґрунтувати комплекс методик психодіагностики здатності дітей до спілкування в різновікових групах, визначити критерії, показники та рівні її розвитку;
· експериментально вивчити особливості спілкування дітей у різновікових групах дошкільного навчального закладу;
· розробити, апробувати та перевірити ефективність програми розвитку здатності дітей до спілкування в різновікових групах дошкільного навчального закладу.
Об’єктом дослідження виступає спілкування дошкільників.
Предметом дослідження є психологічні особливості спілкування дітей в різновікових групах дошкільного навчального закладу.
Методи дослідження. В процесі реалізації завдань дослідження на всіх його етапах використовувався комплекс методів: аналіз, систематизація, узагальнення даних психологопедагогічної літератури та нормативних документів; аналіз та синтез емпіричного матеріалу; спостереження; соціометричний метод ”Вибір партнера для визначеної діяльності” (за методикою Я.Л. Коломінського, Т.О. Репіної); проективний метод незакінчених речень; анкетування батьків; психолого-педагогічний експеримент, що включав констатувальну, формувальну та контрольну частини; також методика «одномиттєвих зрізів» структури групи в процесі вільного спілкування дітей (автор Т.О. Репіна). Для обробки отриманих в ході дослідження даних використовувався метод математичної статистики за t критерієм Стьюдента.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають:фундамента- льні положення вітчизняної психології про розвиток і становлення особистості в діяльності ( Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв,
С. Л. Рубін штейн ); розуміння спілкування як специфічного виду діяльності
(Д. Б. Ельконін, Я.Л. Коломінський, М.І. Лісіна, Ю.О. Приходько, Т.О. Рєпіна, О.О. Смірнова); результати психолого-педагогічних досліджень спілкування дошкільників ( Л. М. Галігузова, Д. Б. Годовікова, О. В. Запорожець,
О. Л. Кононко, В.У. Кузьменко, В.К. Котирло, Т.О. Піроженко, А.Г. Рузська, А. М. Счастна ) висновки про сутність спілкування дітей різного віку
( В. В. Авраменко, О. О. Вовчик - Блакитна, Є. І. Димов, Т. О. Ковальова,
Р.В. Мудрик, М.О. Попов).
Наукова новизна одержаних результатів:
· уперше експериментально досліджено особливості спілкування дітей у різновікових групах дошкільного навчального закладу; з’ясовано критерії (потреба дітей у різновіковому спілкуванні; емоційне ставлення дитини до партнера іншого віку; ініціатива дітей у процесі спілкування з партнером іншого віку; прояви уваги до партнера іншого віку, чутливості до його дій ) та рівні розвитку здатності дошкільників до спілкування в різновікових групах (високий, оптимальний, низький); запропоновано і апробовано комплексну методику виявлення психологічних особливостей спілкування дітей в різновікових групах; теоретично обґрунтовано систему методичних засобів, розроблено та перевірено програму розвитку здатності дошкільників до спілкування в різновікових групах дошкільного навчального закладу;
· розширено та доповнено уявлення про спілкування дітей в умовах дошкільного навчального закладу;
· дістало подальшого розвитку з’ясування позитивного впливу різновікового спілкування на особистісний розвиток старших дошкільників; специфіки спілкування дівчаток і хлопчиків різного віку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропонована автором комплексна психодіагностична методика може використовуватися практичними психологами та вихователями дошкільних навчальних закладів з метою вивчення спілкування дітей в різновікових групах; система методичних засобів і програма розвитку здатності дошкільників до спілкування в різновікових групах стануть корисними вихователям-методистам і вихователям дошкільних закладів. Теоретичні та експериментальні результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки майбутніх педагогів у курсі «Вікова і педагогічна психологія» (теми «Дошкільний вік», «Психологія виховання») та на курсах підвищення кваліфікації дошкільних працівників (тема «Особливості спілкування дітей різного віку»).
Впровадження результатів дослідження здійснювалося у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів №№225, 425, 432, школи дитячого садка „Сяйво” (довідка № 149/31 від 29.01.08) № 409 (довідка № 132/29 від 10.01.08 ) м. Києва, а також на кафедрі методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка (довідка № 261 від 1.04.08 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження викладені й отримали схвалення на Міжнародних науково-практичних конференціях „Акмеологія - наука ХХ1 століття” (Київ, 2005), „Вища дошкільна освіта в Україні: становлення, розвиток, сучасний стан і перспективи”(до 100-річчя заснування Фребелівського жіночого інституту Київ, 2007); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки” (Київ, 2003), ”Національна освіта: провідні тенденції та перспективи”(до 140-річчя від дня народження Б.Д.Грінченка. Київ, 2003); на заняттях міського університету науково-педагогічних знань для вихователів методистів дошкільних навчальних закладів (Київ, 2007); засіданнях кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка (2007-2008 рр.)

Публікації. Основні теоретичні положення та результати експериментального дослідження і висновки відображено в 12 публікаціях, з яких 8 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 у методичних рекомендаціях, затверджених Міністерством освіти і науки України.

bibliography

Висновки
У дисертаційній роботі представлено результати теоретичного і експериментального дослідження проблеми спілкування дітей в різновікових групах дошкільного навчального закладу, що проявилося у з’ясуванні його психологічних особливостей, визначенні критеріїв, показників і рівнів розвитку здатності дітей до спілкування в різновікових групах, створенні програми розвитку здатності дітей до спілкування в різновікових групах.
1. Актуальність дослідження питання особистісного розвитку дитини дошкільного віку, формування її життєвої компетентності обумовлюється соціальним замовленням на реформування дошкільної освіти як основи соціокультурного становлення особистості. Одним із найменш розроблених аспектів є вивчення своєрідності розвитку дитини, що виховується у різновіковій групі дошкільного навчального закладу і, зокрема, дослідження психологічних особливостей спілкування дітей різного віку.
2. Спілкування дошкільників - це взаємодія дітей, яка спрямована на узгодження та об’єднання їх зусиль з метою налагодження відносин і досягнення загального результату. Чим більш різнобічним і багатшим є спілкування дитини з оточуючими її дорослими та дітьми, тим успішніше відбувається її розвиток. Потреба в спілкуванні має єдину природу незалежно від віку партнера, вона не є вродженою і не виникає сама собою - це результат життя особистості в суспільстві.
Теоретичне дослідження питання підтвердило припущення, що спілкування в різновікових об’єднаннях зорієнтоване не на віковий потенціал особистості, а насамперед на її соціальний досвід і може здійснюватися як „на рівних” і до відносно рівних суб’єктів, так і у взаємодії, коли суб’єкти усвідомлюють своє положення старшого і молодшого партнера. Досягнутий рівень розвитку інтелектуальних і вольових якостей старших дошкільників є зона найближчого розвитку” молодших дітей, яка формується завдяки спілкуванню і допомозі з боку старших. Природа емоційного спілкування дітей виявляється через діалогічність їх мовної діяльності, коли кожен суб’єкт проявляє зовнішню і внутрішню активність, яка залежить від успішності в діяльності.
3. Визначення рівнів розвитку здатності дошкільників до спілкування в різновікових групах дошкільного навчального високого, оптимального та низького має здійснюватися за такими критеріями: потреба дитини в різновіковому спілкуванні; емоційне ставлення до партнера іншого віку; ініціатива дітей у процесі спілкування; прояви уваги до партнера іншого віку, чутливість до його дій. В експериментальному досліджені підтвердилося припущення, що рівень різновікового спілкування дошкільників залежить від гармонійного поєднання показників за даними критеріями.
Проте переважна більшість дошкільників не досягають високого рівня розвитку здатності до спілкування в різновіковій групі. Більше ніж у третини дітей проявляється негативне ставлення до партнера іншого віку, відсутність уваги до нього, невміння зосередитися на спільній діяльності, надання переваги власним потребам.
4. Поза дошкільним навчальним закладом діти товаришують з молодшими на один рік дошкільниками, або старшими на 1-3 роки дітьми. Однак досвід спілкування в сім’ї, в системі „дитина-дитина”, достатньо обмежений, оскільки більшість сімей мають одну дитину.
У різновікових групах дошкільного навчального закладу спілкування дітей має свої специфічні особливості, так експериментальне дослідження показало, що вихованці даних груп прагнуть до спілкування з широким колом дітей іншого віку та однолітків, завдяки чому реалізують себе як суб’єкта спілкування. На потребу дітей у спілкуванні значно впливає тривалість їх перебування в дошкільному навчальному закладі, якщо діти відвідують різновікову групу 1-3 місяці, вони більше вільного часу проводять на самоті, а дошкільники, які знайомі один з одним рік і більше, постійно спілкуються між собою. Старші діти, що вперше прийшли до різновікової групи і мають досвід спілкування тільки з дорослими, важко налагоджують контакти з однолітками, намагаються завоювати спочатку популярність у молодших дітей, а згодом завдяки їм налагоджують спілкування з однолітками.
У дітей старшого дошкільного віку взаємність виборів значно вища, ніж у молодших дошкільників. Вони користуються симпатіями як однолітків, так і дітей молодших за свій вік, високо оцінюються ними, мають постійних партнерів у спілкуванні.
5. Дошкільники різного віку надають перевагу діловому та пізнавальному спілкуванню, що пояснюється схильністю дітей до предметної діяльності з партнером, якщо дана діяльність відсутня спілкування можливе, але менш привабливе для дошкільника. Перевага дітей надається мовним засобам у формі питань, прохань, порад, заперечень, зауважень, оцінок діяльності партнера. Старші дошкільники найчастіше використовують поради і питання, молодші заперечення партнеру і питання до нього. Чим старша дитина, тим більше порад і оцінок вона робить молодшому партнеру. Чим молодша, тим частіше звертається з проханням до старших. Хлопчики надають перевагу питанням, а дівчата - порадам. Дівчата частіше роблять зауваження і заперечують партнеру, хлопчики - оцінюють його діяльність.
6. Зосередженість на спільній діяльності та емоційне ставлення до впливів партнера значною мірою залежить від характеру спілкування, якого дотримується старша дитина. Чим молодша дитина, тим частіше вона наслідує старшого, більш досвідченого партнера, намагається звернути на себе увагу, справити позитивне враження. Старші діти звертають на себе увагу, як правило, з метою демонстрації власних вмінь. При позитивному спілкуванні виступають в ролі „вчителя”, при негативному тільки для того, щоб продемонструвати власні переваги. Тому на етапі формувального експерименту вихователі сприяли розширенню уявлень старших дошкільників про молодших дітей, фіксували їх увагу на позитивних рисах молодшого партнера.
7. Основними чинниками, що перешкоджають різновіковому спілкуванню є: недооцінювання або заниження можливостей молодшої дитини старшим дошкільником; сприймання її тільки як об’єкта спілкування потрібного або такого, що заважає; висунення вимог, яких молодша дитина виконати не може.
8. Розвиток здатності дітей до спілкування в різновікових групах дошкільного навчального закладу є можливим та своєчасним. Програма розвитку здатності до різновікового спілкування передбачає насиченість повсякденного життя дітей різновікових груп спеціально організованими іграми, розвагами та продуктивною предметно-практичною діяльністю. При цьому активізація спілкування відбувається через сприяння успішності в діяльності молодших дітей, збільшенню доброзичливих зворотів та прохань, позитивних оцінок з боку старших дошкільників. Дорослий виступає як зацікавлений партнер різновікового спілкування, займає позицію активного учасника чи уважного та доброзичливого споглядача, фіксує увагу дітей на позитивних рисах партнерів.
Ефективність авторської програми розвитку підтверджується значним підвищенням рівня здатності дошкільників до спілкування в різновікових групах дошкільного навчального закладу.

Подальша розробка проблеми може бути пов’язана з вивченням впливу індивідуальних особливостей на спілкування дітей різного віку, а також із вивченням особливостей розвитку дитини, яка виховується та навчається у різновіковій групі дошкільного навчального закладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел
1. Абраменкова В.В. Совместная деятельность дошкольников как условие гуманного отношения к сверстникам / В.В.Абраменкова //Вопросы психологии. 1980. №5. С.60 70.
2. Абраменкова В.В. Социальная психология детства в контексте развития отношений ребенка в мире / В.В. Абраменкова //Вопросы психологии. 2002. №1. С.3-16.
3. АбульхановаСлавская К.А. Личностный аспект проблемы общения / К.А. Абульханова-Славская // Проблема общения в психологии. М.: Наука, 1981. С.218-240.
4. Аванесова В.Н. Воспитание и обучение детей в разновозрастной группе / Валентина Николаевна Аванесова. М.: Просвещение, 1979. 176c.
5. Авраменко В.В. Психологические особенности межличностных отношений в дошкольной группе детского дома: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология» / Авраменко Валентина Васильевна. Минск, 1992. 22с.
6. Алексєєва М.І. Взаємодія батьків і дітей в сім’ї як виховний чинник / М.І. Алексєєва //Розвиток ідей Г. С.Костюка в сучасних психологічних дослідженнях: [Наук. записки ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка]. К., 2000. Вип.20. Ч.1.
С.24-30.
7. Анохин Е.В. Психолого-педагогические особенности детских разновозрастных объединений /Е.В. Анохин [ СГПИ им. А.С.Макарен- ка]. Сумы, 1998. 43с.
8. Анохин П.К. Физиологическая архитектоника эмоций / П.К. Анохин //Проблемы высшей нервной деятельности. М.: Наука, 1949.
С.5785.
9. Антонова Т.В. О взаимовлиянии детей-дошкольников в совместной игре /Т.В. Антонова // Психология возрастных коллективов:тезисы докладов к Всесоюз. симпозиуму, г. Кострома М., 1978. С.6-7.
10. Антонова Т.В. Особенности общения старших дошкольников со сверстниками / Т.В. Антонова //Дошкольное воспитание. 1975. №10. С.34-38.
11. Антонова Т.В. Роль общения в регулировании отношений детей дошкольного возраста в игре: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психол.наук:спец.19.00.07«Педагогическая, детская и возрастная психология» /Антонова Татьяна Викторовна. М., 1983. 23с.
12. Арестова О.Н., Пахомов И.А. О соотношении физических и смысловых параметров коммуникативного пространства/О.Н. Арестова, И.А. Пахомов //Вопросы психологии. 2002. №2. С.112-123.
13. Аркин Е.А. Ребёнок в дошкольные годы /[ ред. А.В. Запорожец, В.В.Давыдов]. М.: Просвещение, 1968. 445с.
14. Артёмова Л.В. Педагогические условия развития сюжетно-ролевых игр /Л.В. Артемова //Игра и её роль в развитии ребёнка дошкольного возраста [Науч. ред. А.В.Запорожец, Т.А.Маркова]. М.: Науч. исслед. ин-т общей педагогики, 1978. С.74-83.
15. Артёмова Л.В. Пути изучения взаимоотношения детей и организация их общения / Л.В. Артемова //Дошкольная педагогика и психология: Республиканский межведомственный научный сборник. К.: Радянська школа, 1974. Вып. 8. С.90-98.
16. Артёмова Л.В. Содержание и организация общения дошкольников как средство нравственного воспитания: автореф. дисс. на соискание науч. степени докт. пед. наук: спец. 13.00.01 /Артемова Любовь Викторовна. Тбилиси, 1985. 51с.
17. Артёмова Л.В. Сравнительная оценка некоторых методов исследования взаимоотношений дошкольников в малых группах /Л.В. Артемова //Социально-психологические характеристики форм общения и развития контактов между людьми: тезисы Всесоюз. симпозиума. Л., 1970. С.21-22.
18. Арушанова А. Организация диалогического общения дошкольников со сверстниками / А. Арушанова //Дошкольное воспитание. 2001. №5. С.51-59.
19. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования/ А.Г. Асмолов. М.: Изд-во Моск. университета, 1984. 103с.
20. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 1999. 62с.
21. Байнова И.А. Особенности общения со взрослыми и сверстниками у дошкольников с разными опытом жизни и воспитания / И.А. Байнова //Новые исследования в психологии. 1982. №2. С.38-42.
22. Баркова Ю., Глозман Ж.М. Групповая коррекция нарушений поведения у детей разного возраста / Ю. Баркова, Ж.М. Глозман // Психологическая наука и образование. 2002. №3. С.25-26.
23. Басов М.Я. Опыт методики психологических наблюдений и её применение к детям дошкольного возраста / М. Я. Басов. М.: Пг. Госиздат, 1923. 245с.
24. Батербиев М.М. Усть Илимский экспериментальный лицей/ М.М. Батербиев //Перемены. Пед. журнал. М.: Эврика, 2005. С.34-51.
25. Башлакова Л.Н. Влияние общения воспитателя с дошкольниками на взаимоотношения детей: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология » /Башлакова Людмила Николаевна. М., 1986. 24с.
26. Бедельбаева Ф., Смирнова Е. Общение со взрослыми основной источник психического развития ребёнка /Ф. Бедельбиева, Е. Смирнова //Дошкольное воспитание. 1980. №2. С.32-35.
27. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы /Э. Берн [пер. с англ. /ред. М.С.Мацковского ]. СПб.: Лениздат, 1992. С.318-319.
28. Бех І.Д. Біля витоків сутності особистості / І.Д. Бех //Шлях освіти. 1999. №2. С.10-14.
29. Бех І.Д. Виховання особистості / Іван Дмитрович Бех. К.: Либідь, 2003. 344с.
30. Богуславская З.М. Мотивы общения со взрослыми у детей дошкольного возраста /З.М. Богуславская //Развитие общения у дошкольников /[ред. А.В.Запорожец, М.И.Лисина]. М.: Педагогика, 1974. С.203-255.
31. Бодалев А.А. Воспитание и понимание человека человеком / А.А. Бодалев. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. С.35-36.
32. Бодалев А.А. Личность и общение: [Изб. психол. труды]/А.А. Бодалев.М.: Международная пед. академия,1995. 326с.
33. Бодалев А.А. Общение и формирование личности /А.А. Бодалев //Социальная психология личности. М.: Просвещение 1979.
С.25-34.
34. Бодалев А.А. Психология общения /А.А. Бодалев. М.: Воронеж, 1996. 256с.
35. Бодалев А.А. Воспитание человека человеком /А.А. Бодалев. Л.: ЛГУ, 1965. С.3-5.
36. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте / Л.И. Божович . М.: Просвещение, 1968. 306с.
37. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе /Л.И. Божович //Вопросы психологии. 1979. №2. С.49-51.
38. Божович Л.И., Славина Л.С. Случаи неправильных взаимоотношений ребёнка с коллективом и их влияние на формирование личности /Л.И. Божович, Л.С. Славская //Вопросы психологии.1976.№1.С.130-139.
39. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других /В.В. Бойко. М.: Филинъ, 1996. 472с.
40. Боришевский М.И. Особенности отношения ребёнка к правилам поведения в игровой ситуации /М.И. Боришевский //Вопросы психологии. 1965. №4. С.44-55.
41. Боришевский М.И. Развитие личности учащихся в процессе общения / Мирослав Иосифович Боришевский. К., 1985. 80с.
42. Буева Л.П. Общественные отношения и общение /Л.П. Буева // Методологические проблемы социальной психологии. М.: Наука, 1975. С.136-150.
43. Буева Л.П., Алексеева В.Г. Общение как фактор развития личности /Л.П. Буева, В.Г. Алексеева //Социологические исследования. 1982. №2. С.31-41.
44. Булатова А.В. О дружеских взаимоотношениях /А.В. Буланова //Дошкольное воспитание. 1968. №2. С.17-21.
45. Васильева И.И. О значении идей М.М.Бахтина о диалоге и диалогических отношений для психологии общения /И.И. Васильева //Психологическое исследование общения. 1985. С.82-94.
46. Вовчик-Блакитная Е.А. Мотивы взаимодействия старших дошкольников с младшими детьми: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Вовчик-Блакитная Елена Александровна. К., 1988. 141с.
47. Вовчик-Блакитная Е.А. Психологические предпосылки социально значимого взаимодействия детей разного возраста /Е.А. Вовчик-Блакитная //Психология: [Республиканский науч. метод. сб.]. К., 1987. Вып.28. С.80-87.
48. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков /
[ред. Д.Б.Эльконин, Т.В.Драгунова]. М.: Наука, 1967. С.317-318.
49. Вольцис К.Я. Игровые коллективы дошкольников /К.Я. Вольцис //Коллектив и личность. М.: Наука, 1976. С.128-137.
50. Воспитание гуманных чувств у детей /[ ред. Л.Н.Проколиенко, В.К. Котырло]. К.: Радянська школа, 1987. 174с.
51. Воспитание детей в дошкольных учреждениях села (в условиях разно возрастной группы) /[Р.С.Буре, Н.Я.Михайленко, В.К.Котырло и др.]. М.: Просвещение, 1989. 158с.
52. Выгодский Л.С. Избранные психологические исследования /[ред. А.Н. Леонтьев, А.Р.Лурия]. М.: АПН РСФСР, 1956. 519с.
53. Гаврилюк С.М. Педагогічна ефективність театралізованої діяльності дітей різного віку в навчально-виховному комплексі школа дошкільний навчальний заклад” /С.М. Гаврилюк //Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: [наук.зб. / УДПУ ім. П. Тичини]. К.: Наук. світ, 2004. Вип.9. С.202-208.
54. Галигузова Л.Н. Формирование потребности в общении со сверстниками у детей раннего возраста: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 « Педагогическая, детская и возрастная психология»/Галигузова Людмила Николаевна. М., 1983. 20с.
55. Галигузова Л.Н., Смирнова Е.О. Ступени общения: от года до семи лет/ Л.Н. Галигузова, Е.О. Смирнова. М.: Просвещение, 1992. 141с.
56. Герасимова Е. Особенности взаимодействий дошкольников в разновозрастной группе /Е. Герасимова //Дошкольное воспитание. 2002. №1. С.44-47.
57. Главник О.П. До проблеми сімейного виховання: гендерний аспект /О.П. Главник //Проблеми загальної та педагогічної психології: [Зб. наук. пр. ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка]. К., 2003. Т.5. Ч.6. С.46-54.
58. Гласс Д., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии /Д. Гласс, Дж. Стенли. М.: Педагогика, 1976. 493с.
59. Глозман Ж.М. Общение и здоровье личности /Ж.М. Глозман. М.: Наука, 2002. 110с.
60. Годовикова Д.Б. Влияние общения с взрослыми на общение детей со сверстниками /Д. Б. Годовикова //Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологи:[сб. науч. тр. / ред. М.И. Лисина ]. Ротапринт НИИ ОП АПН СССР М, 1980. С.78-98.
61. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента / Роберт Готтсданкер. М.: Наука, 1982. 464с.
62. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы /М.И. Грабарь, К.А. Краснянская. М.: Педагогика 1977. 136с.
63. Гударева О.В. Особенности игровой деятельности современных дошкольников /О.В. Гударева //Журнал прикладной психологии. М.: Изда-во Дом ЭКО”, 2003. №2. С.51-54.
64. Даниленко О.И. Культура общения и её воспитание / О.И. Даниленко. Л.: ЛГИК, 1990. 98с.
65. Дёмина И.С. Формирование доброжелательного и заботливого отношения старших дошкольников к младшим детям: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.730 «Теория педагогики» /И.С. Демина. М., 1972. 17с.
66. Деревянко Р.И. Особенности мотивов общения с взрослыми и сверстниками у дошкольников: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая, детская и возрастная психология» /Деревянко Раиса Ивановна М., 1983. 27с.
67. Детский сад на селе / [Сост.Е. Г.Батурина].М.: Просвещение, 1967. 221с.
68. Деятельность и взаимоотношения дошкольников /[ ред. Т.А. Репина]. М.: Педагогика, 1987. 192с.
69. Джидарьян И.А. Психология общения и развития личности /И.А. Джидарьян //Психология формирования и развития личности. М.: Просвещение, 1981. С.127-159.
70. Димитров И.Т. Содержание и функции образа самого себя у дошкольников / И.Т. Димитров. М.: Прогресс, 1974. С.11-12.
71. Дідук І.А. Дослідження взаємин дітей у сім’ї на основі модифікаційної методики Ю. Рембовського /І.А. Дідук //Розвиток ідей Г.С.Костюка в сучасних психологічних дослідженнях: [наук. записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /за ред. С.Д.Максименка]. К., 2000. Вип.20. Ч.1. С.136-144.
72. Дідук І.А. Взаємини дітей в сім’ї у контексті психологічної травматизації особистості /І.А. Дідук // Українська еліта та її роль в державотворенні: [наук. записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України]. К., 2000. С.167-170.
73. Дідук І.А. Сіблінгова взаємодія як чинник психологічної адаптації дітей до школи /І.А. Дідук //Психологія: [зб. наук. праць]. К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова. 2000. Вип. 2(9). Ч.2. С.86-91.
74. Дідук І.А. Специфіка взаємин між рідними братами та сестрами /І.А. Дідук //Психологія: [зб. наук. праць]. К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 1999. Вип. 3(6). С.181-190.
75. Доронова Т.И. Воспитание детей в малокомплектных дошкольных учреждениях /Т.И. Доронова //Дошкольное воспитание. 1984. №2. С.46-51.
76. Дудик Н.Т. Соціалізація особистості як результат соціально педагогічної роботи з дітьми /Н.Т. Дудик //Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: [наук. зб. /УДПУ ім. П. Тичини]. К.: Наук. світ. 2004. Вип.8. С.176-179.
77. Думитрашку Т.И. Факторы формирования ребенка в многодетной семье: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология»/ Т.И. Думитрашку. К., 1992. 16с.
78. Дымов Е.И. Экспериментальное исследование взаимодействия подростков в разновозрастной группе: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Общая психология» /Дымов Евгений Иванович Рязань, 1976. 19с.
79. Евграфова Л.И. Формирование родственных взаимоотношений детей сирот (на материале дошкольных отделений школ-интернатов для сирот и детей, оставленных без попечения родителей в Украинской ССР): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 /Евграфова Людмила Ивановна К., 1987. 18с.
80. Елагина И.О. О преодолении трудности в общении /И.О. Елагина //Дошкольное воспитание. 1985. №4. С.47-69.
81. Емельянова Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение /Ю.Н. Емельянова. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1985. 165с.
82. Етнопсихологічні особливості міжособистісного спілкування та їх урахування в процесі взаємодії дітей і дорослих [ред. Л.Е.Орбан. Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника]. Івано-Франківськ, 1996. 79с.
83. Жаровцева Т.Г. Адаптация детей дошкольного возраста к условиям общественного воспитания (на материале круглосуточных групп): Дисс. канд. пед. наук: 13.00.02 /Жаровцева Татьяна Григорьевна К., 1991. 161с.
84. Журавлёв В.И. Общение в самовозникающих группах школьников как источник их социального опыта /В.И. Журавлева //Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга /[ред. А.А. Бодалев]. Краснодар, 1975. С.184-186.
85. Заїченко Н.В. Особливості позакласної роботи з учнівською молоддю у США /Н.В. Заїченко //Педагогіка і психологія. К.: Педагогічна преса 2(47) 05. С.127-138.
86. Закон України Про дошкільну освіту” //Дошкільне виховання. 2001. 56с.
87. Залужный А.С. Детский коллектив и методы его изучения /А.С. Залужный . М.-Л.: Госиздат, 1931. 144с.
88. Запорожец А.В. Психологическое развитие ребёнка: [изб. психол. труды в 2 т]. / Александр Владимирович Запорожец. М.: Педагогика, 1986. Т.1. 318с.; Т. 2. 296с.
89. Запорожец А.В., Неверович Я.З. К вопросу о генезисе функции и структуры эмоциональных процессов ребёнка /А.В. Запорожец, Я.З. Неверович //Вопросы психологии. 1974. №6. С.59-73.
90. Землянухина Т.М. Особенности общения и познавательной активности у воспитанников яслей и домов ребёнка: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.01/ Т.М. Землянухина. М., 1982. 26с.
91. Зимбардо Ф. Застенчивость / Ф.Зимбаро. М.: Просвещение 1991. 128с.
92. Злобина Е.Г. Общение как фактор развития личности /Е.Г. Злобина. К.: Наук. думка, 1981. 115с.
93. Знаков В.В. Понимание в познании и общении /В.В. Знаков [РАН, Ин-т психологии]. М., 1994. С.169-170.
94. Знаков В.В. Половые, гендерные и личностные различия в понимании моральной дилеммы /В.В. Знаков //Психологический журнал. 2004. Т.25. №1. С.41-51.
95. Иванова А.В. Педагогическая характеристика и проблемы развития семьи /А.В. Иванова //Актуальные вопросы педагогики, психологии и частных методик: [сб. науч. трудов]. Изда-во Нижневартовского ГПИ 2001. Вып.1. №45. С.31-38.
96. Иванова Г.Е. Психологические особенности отношений ребёнка дошкольного возраста в группе сверстников: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Детская и педагогическая психология» / Иванова Гергина Енева М., 1976. 23с.
97. Изучение мотивации поведения детей и подростков /[ред. Л.И. Божович, Л.В.Благонадежева ]. М.: Педагогика, 1972. 349с.
98. Йотов Ц. Диалог в общении и обучении /Ц. Йотов. София, 1979. 128с.
99. Кабанов М.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике /М.М. Кабанов. Л.: Медицина, 1983. 240с.
100. Каган М.С. Мир общения: Проблема межсубъективных отношений /М.С. Каган. М.: Политиздат, 1988. 319с.
101. Карасьова К.В. Особливости прояву комунікативного складника у структурі сюжетно-рольової гри молодших дошкільників /К.В. Карасьова //Актуальні проблеми психології. Т.4. Психологія розвитку дошкільника. Вип.2. [Зб. наук. статей /за ред. С.Д.Максименка та С.Є.Кулачківської ]. К.: Нора-прінт, 2004. С.49-53.
102. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей [пер. с англ. Ф.П.Красавина] / Д. Карнеги. К.: Наук. думка, 1989. 224с.
103. Кволс К. Радость воспитания. Как воспитывать детей без на