Пуляк Ольга Василівна. Дидактичні засади професійної підготовки вчителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності

brief description

Пуляк Ольга Василівна. Дидактичні засади професійної підготовки вчителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. — Кіровоград, 2006. — 264арк. — Бібліогр.: арк. 176-195.

Пуляк О.В. Дидактичні засади професійної підготовки вчителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2006.
Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності.
У дисертації робиться спроба вирішення проблеми цілісного, системного підходу до формування готовності майбутніх учителів природничих дисциплін створювати комфортні, безпечні та результативні умови навчання й виховувати в учнів культуру безпеки. Теоретично обґрунтована структура методичної системи і педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів з безпеки життєдіяльності.
Запропонована автором методична система професійної підготовки вчителів природничих дисциплін апробована й реалізована у педагогічному ВНЗ.

1. У дисертації обґрунтовано дидактичні засади професійної підготовки вчителів природничих дисциплін з метою підвищення рівня фахової підготовки та підвищення їхньої готовності до вирішення питань безпеки життєдіяльності школярів. Доведено, що педагогічний процес підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін для реалізації у ВНЗ безпеки життєдіяльності є цілісною, динамічною, самостійною системою, в основу якої покладені принципи науковості, системності й неперервності, гуманізації, інтеграції, міжпредметного зв’язку, взаємозв’язку теоретичних знань і практичної діяльності, наочності навчання, міцності знань, умінь, навичок, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самостійністю майбутніх фахівців. Встановлено, що до структури системи підготовки вчителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності входять такі компоненти: суб’єкти педагогічного процесу, зміст, мета, діяльності та можливі напрями її досягнення зміст, форми, методи, засоби організації роботи з формування готовності до створення безпечних, комфортних та результативних умов навчально-виховного процесу й виховання в учнів культури безпеки, результат. Виявлено, що основними завданнями методики підготовки майбутніх учителів з безпеки життєдіяльності було забезпечити: інтерес, практичну спрямованість на вирішення проблем безпеки життєдіяльності школярів; озброїти майбутніх учителів комплексом дієвих знань, умінь та навичок про безпечні, комфортні та результативні умови навчання; методи педагогічного впливу, здатні розв’язати основні завдання в сфері виховання учнів культури безпеки; сформувати систему умінь і навичок практичної виховної діяльності; розвивати та вдосконалювати професійні якості особистості вихователя емпатію, рефлексію, аналітичні та логічні здібності, педагогічний такт. Організація діяльності майбутніх учителів з безпеки життєдіяльності ґрунтується на основних принципах особистісно орієнтованого підходу, єдності їхньої теоретичної і практичної, психологічної, педагогічної і методичної підготовки.
2. На основі єдності внутрішньої і зовнішньої сторін діяльності з’ясовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до створення безпечних, комфортних та результативних умов навчання, формування культури безпеки школярів.
3. Розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність функціонування пропонованої автором методичної системи підготовки вчителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності.
4. Сформульовано критерії рівнів засвоєння знань та система оцінювання рівнів готовності майбутніх учителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності.
6. Запропоновано авторське визначення поняття безпека життєдіяльності” як науки, яка вивчає небезпеки, закономірності їх прояву та дії, що загрожують людині й природі, а також методи, засоби та правила запобігання і захисту від них.
7. Результати експериментальної перевірки підтвердили основну гіпотезу нашого дослідження.
Наше науково-методичне дослідження не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів даної проблеми. Подальшого розвитку потребує:
а) розробка та застосування нових інформаційних технологій у підготовці майбутніх вчителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності;
б) створення нових підручників і навчальних посібників з безпеки життєдіяльності для майбутніх учителів ВНЗ;
в) дослідження позавузівського етапу формування готовності вчителя до створення безпечних, комфортних та результативних умов навчально-виховного процесу, виховання в учнів культури безпеки;
г) створення посібників та методичних рекомендацій для самоосвіти вчителів.