РОЗВИТОК ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

brief description

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОВАЛЬОВА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 338.436:631

РОЗВИТОК ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Воронянська Олена Владиленівна,
кандидат економічних наук,
доцент

Мелітополь – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ 9
1.1. Сутність та особливості розвитку особистих селянських господарств в Україні 9
1.2. Роль і місце особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві 29
1.3. Державне регулювання діяльності особистих селянських господарств 48
Висновки до розділу 1 63
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В РИНКОВИХ УМОВАХ 66
2.1. Особливості й тенденції розвитку особистих селянських господарств в ринкових умовах 66
2.2. Вплив соціально-економічних факторів на розвиток особистих селянських господарств 78
2.3. Сучасний стан функціонування особистих селянських господарств у взаємодії з іншими підприємствами 95
Висновки до розділу 2 107
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ 111
3.1. Обґрунтування необхідності кооперації особистих селянських господарств у ринкових умовах 111
3.2. Моделі розвитку особистих селянських господарств населення 131
3.3. Методичні підходи до оцінки ефективності особистих селянських господарств 152
Висновки до розділу 3 170
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
ДОДАТКИ 198

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід до ринкової економіки на засадах приватної власності та широкий розвиток підприємництва передбачає комплексну перебудову та реструктуризацію агропромислового виробництва, розвиток кооперації й інтеграції, впровадження різних організаційно-правових форм господарювання. Тому одним з актуальних питань є вивчення виробничої діяльності, пов’язаної з веденням особистого селянського господарства, яке лежить в основі селянського укладу як усталеного порядку в аграрних відносинах, побуті, родині та сільському соціумі. Цей уклад характеризується постійно відтворювальними рисами: ґрунтується на сімейному типі власності; має багатовікові традиції, що передаються селянами з покоління в покоління; є консервативним і здатним до самостійного підтримання виробництва на стабільному рівні навіть за радикальних змін у суспільних відносинах. Він виконує також лише йому притаманні економічні функції щодо створення умов для продуктивної зайнятості, розширеного відтворення трудових ресурсів, задоволення матеріальних, духовних та інших потреб членів сім'ї.
Сьогодні в результаті суттєвих структурних зрушень у сільськогосподарському виробництві значно зросла питома вага продукції, що виробляється у приватному секторі, а саме – в особистих селянських господарствах, тому виникає необхідність оцінювання означених трансформацій в аспекті визначення значущості функціонування та розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві.
У наукових здобутках П.І. Гайдуцького, О.Д. Гудзинського, В.В.Зіновчука, М.Д. Кондратьєва, П.М. Макаренка, Л.Ю. Мельника, В.Я. Месель-Веселяка, О.М. Онищенко, П.Т. Саблука, О.В. Чаянова, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина й ін. досліджуються умови функціонування особистих селянських господарств та їх вплив на агропромисловий сектор економіки. Однак у сучасних наукових доробках недостатньо висвітлена проблематика оцінки функціонування особистих селянських господарств та перспектив подальшого розвитку.
Збільшення кількості середньо- та високотоварних господарств населення при подальшому зростанні ефективності їх функціонування є однією з найважливіших економічних передумов формування середнього класу на селі. Крім того, показники діяльності особистих селянських господарств є невід’ємною та важливою характеристикою ефективності функціонування сільськогосподарської галузі. Проте за реалій соціально-економічних умов сьогодення через працю в особистому селянському господарстві відбувається в основному самозахист сільського населення, внутрішній економічний зміст господарювання зводиться до продовольчого самозабезпечення, що зумовлює формування в більшості господарств досить невисокого рівня їх товарності. У зв’язку з цим питання розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві потребують теоретичного обґрунтування та розробки практичних заходів щодо ефективної реалізації даного розвитку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Таврійського державного агротехнологічного університету “Організація виробництва сільськогосподарських підприємств” (№ держ. реєстр. 0102U001295). Роль автора полягає у розробці напрямів розвитку особистих селянських господарств.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка методичних і практичних рекомендацій з підвищення ефективності функціонування та розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві.
Для досягнення мети в дисертаційній роботі були поставлені й вирішені такі завдання:
- удосконалити поняття соціально-економічної сутності особистих селянських господарств;
- розвинути концептуальні засади щодо формування особистих селянських господарств;
- визначити основні заходи державного регулювання особистих селянських господарств;
- проаналізувати тенденції розвитку особистих селянських господарств за ринкових умов;
- визначити вплив соціально-економічних факторів на розвиток особистих селянських господарств;
- дослідити взаємозв’язок та економічні відносини особистих селянських господарств із суб'єктами, що впливають на них;
- розробити організаційну схему діяльності кооперативу особистих селянських господарств;
- удосконалити методичні підходи до оцінки оптимальних розмірів особистих селянських господарств;
- розробити комплексний ресурсний підхід щодо оцінки порівняльної ефективності особистих селянських господарств;
Об’єктом дослідження є особисті селянські господарства у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві.
Предметом дослідження є механізм функціонування та розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, праці класиків економічної теорії, вітчизняних учених-аграріїв і фахівців сільського господарства з питань функціонування та розвитку особистих селянських господарств. При підготовці дисертації використані матеріали дослідження автора, законодавчі і нормативні акти з питань економічної реформи та розвитку агропромислового комплексу, а також методичні рекомендації наукових установ, Міністерства аграрної політики України, інші літературні джерела з проблематики дослідження.
У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формування висновків); статистико-економічний (дослідження та аналіз розвитку особистих селянських господарств); розрахунковий, порівняльний і графічний (аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку особистих селянських господарств за ринкових умов); економіко-математичний (розробка моделей для визначення оптимальних розмірів господарств), метод множинної кореляції (при визначенні залежності рівня валової продукції особистих селянських господарств від основних факторів), розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка заходів державного регулювання діяльності особистих селянських господарств), монографічний, тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, полягають у наступному:
вперше:
- розроблено схему діяльності кооперативу особистих селянських господарств, що забезпечується використанням основних виробничих фондів та ресурсів сільськогосподарського підприємства на орендній основі, створюючи надійні умови для виробництва і реалізації продукції;
- розроблено комплексний ресурсний підхід щодо оцінки порівняльної ефективності особистих селянських господарств шляхом порівняння виробленої продукції з використаними на її виробництво ресурсами, а також урахуванням ролі сільськогосподарських підприємств у веденні особистих селянських господарств.
удосконалено:
- методичні підходи щодо оцінки оптимальних розмірів особистих селянських господарств залежно від мети діяльності із застосуванням двох економіко-математичних моделей: мінімізації витрат, яка враховує задоволення власних потреб господарств; максимізації доходу від реалізації надлишків продукції;
- поняття соціально-економічної сутності особистого селянського господарства, як господарства підсобного, споживацького, тісно пов'язаного з сільськогосподарськими підприємствами, заснованого на особистій праці власника і членів його сім'ї, як вторинній зайнятості (у вільний від основної роботи час), продукція якого є предметом ринкового обороту та використовується для власного споживання.
набули подальшого розвитку:
- концептуальні засади необхідності формування особистих селянських господарств через урахування об’єктивних причин: неможливість суспільного сектора сільського господарства задовольнити потреби населення в продуктах харчування; диференціація економічного стану різноманітних категорій населення; сучасне використання простих знарядь праці і технологій виробництва.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві використані Херсонською обласною державною адміністрацією під час реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Херсонської області на період до 2010 року (довідка № 4-700-5/575 від 06.10.2008 р.). Основні положення і пропозиції автора використанні у розробці регіональної програми органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування м. Нова Каховка Херсонської області (довідка № 10/3743 від 03.11.2008 р.) Результати досліджень доведено до методичних та практичних розробок, які використовувались у діяльності ДП «ДАФ ім. Солодухіна» (довідка № 78 від 15.05.2008 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладанні таких дисциплін: «Аналіз господарської діяльності», «Економіка аграрних підприємств», «Організація виробництва» (довідка № 01.1671 від 29.09.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження розроблені автором самостійно й опубліковані в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: «Научное пространство Европы – 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007), «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України» (м. Харків, 2007), «Стратегии развития Украины в глобальной среде» (м. Сімферополь, 2007), «Актуальні проблеми економіки 2007» (м. Київ, 2007), «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства» (м. Дніпропетровськ, 2008), «Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку» (м. Київ, 2008), «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,1 обл.-вид. арк., з них 5 – у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 232 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Містить 36 таблиць, що займають 22 сторінки, і 6 рисунків, що займають 3 сторінки. Список використаних джерел включає 206 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Ведення особистих селянських господарств визначається необхідним рівнем самозабезпечення населення продуктами харчування і сировиною, яка знаходиться в обернено пропорційній залежності від соціально-економічного стану суспільства, а для окремої сім'ї – від розміру доходу. Соціально-економічна суть сучасних особистих селянських господарств розкривається саме в його взаємозв'язку з великими сільськогосподарськими підприємствами як менш зрілої форми так і з господарствами більш зрілими. А особисте селянське господарство на сучасному етапі виступає додатковою формою поєднання колективних і особистих інтересів власників. Саме з цих позицій слід визначати соціально-економічну суть особистих селянських господарств як господарства підсобного, споживацького, тісно пов’язаного з сільськогосподарськими підприємствами, заснованого на особистій праці власника і членів його сім'ї, як вторинній зайнятості, продукція якого є предметом ринкового обороту та використовується для власного споживання.
2. Існує три основні соціально-економічні і пов'язані з ним ідеологічні концепції різних підходів до проблеми формування особистих селянських господарств. Разом з даними концепціями ряд авторів пов'язує причини існування особистих селянських господарств виключно з рівнем розвитку продуктивних сил, заперечуючи при цьому вплив виробничих відносин. Розглядаючи причини і об'єктивні основи співіснування різних форм господарювання на селі та особистих селянських господарств, на наш погляд, слід розрізняти причини, що викликають необхідність особистих селянських господарств для суспільства в цілому, і причини, які обумовлюють їх існування в тих або інших категорій населення. Початковими моментами в обґрунтуванні особистих селянських господарств є продуктивні сили і виробничі відносини. Але їх вплив виявляється за допомогою цілого ряду інших об’єктивних причин. Схематично цей вплив можна подати у вигляді трьох властивостей: 1. Розвиток продуктивних сил такий, що суспільний сектор сільського господарства не може задовольнити потреби населення в продуктах харчування; 2. Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин породжує диференціацію економічного стану різноманітних категорій населення; 3. Продуктивні сили є не настільки розвиненими, щоб повністю вилучити прості знаряддя праці і технологію виробництва, що склалася у землеробстві і тваринництві.
3. Визначено, що комплекс практичних заходів державного управління доцільно зосередити на трьох основних напрямах: створення та вдосконалення відповідної правової бази; покращення умов збуту; сприяння розвитку кооперативних зв’язків; надання виробничої прямої ресурсної (насамперед фінансової) підтримки особистих селянських господарств; організаційне вдосконалення системи державної підтримки. Основними напрямами державної політики розвитку особистих селянських господарств повинні стати: визнання на законодавчому рівні статусу особистих селянських; формування ринкової інфраструктури; розвиток кооперації та інтеграції, об’єднання зусиль селян для використання ресурсів, організації переробки продукції, її реалізації; налагодження сервісного обслуговування населення, розширення випуску промисловістю малогабаритної техніки й інвентарю з метою скорочення затрат ручної праці; забезпечення консультативно-інформаційного обслуговування особистих селянських господарств; розширення площі землекористування особистих селянських господарств.
4. Проведено аналіз тенденцій та визначено сучасний стан й перспективи подальшого розвитку особистих селянських господарств населення, які набувають особливо важливого значення в умовах нестабільної економічної ситуації й спаду виробництва в суспільному секторі сільського господарства. Виявлено, що в Херсонській області спостерігається тенденція зниження питомої ваги продукції сільськогосподарських підприємств і, відповідно, збільшення частки індивідуального сектора. Збільшення ролі сектора домашніх господарств у виробництві с.-г. продукції обумовлена негативними тенденціями – скороченням доходів населення від зайнятості та соціальних трансфертів. Внаслідок цього значно розвинулося особисте селянське господарство, вартість продукту якого складає основну частину вартості сектора домашніх господарств. Характерною рисою особистих селянських господарств є те, що вони функціонують в умовах слаборозвиненої матеріально-технічної бази, дуже залежать від великих сільськогосподарських і торгівельних підприємств як у сфері виробництва, так і у сфері обігу.
5. Виявлено, що вплив факторів для різних умов і місцевостей неоднозначний і в цьому випадку не ставиться мета визначити його. Важливо виявити фактори, значимі на даному етапі розвитку, для того, щоб визначити найбільш загальні напрямки їх впливу з метою більш ефективного використання можливостей особистих селянських господарств для підвищення виробництва сільськогосподарської продукції й зростання доходів населення. В ієрархії факторів, що впливають на діяльність особистих селянських господарств населення за матеріалами наших досліджень у ряді господарств Каховського району Херсонської області найбільш важливе місце займають: забезпеченість кормами, землею, технікою та ін.; трудомісткість особистих селянських господарств, фізична важкість його ведення; взаємозв'язок особистих селянських господарств із великими сільськогосподарськими підприємствами; розміри сільськогосподарських підприємств.
6. Будь-який зв'язок особистих господарств із суб'єктами інших форм господарювання, має певний вплив на розвиток особистого сектора. Тому найбільший ефект сільському господарству дає одночасна дія всіх зв'язків. Дослідження зв'язків останнього типу показує, що їхня дія проявляється в сфері виробництва й обігу. Нами розділено економічні відносини на технологічні, організаційно-управлінські, кредитно-фінансові і торгівельні. Визначено, що для розвитку або підтримки свого добробуту на певному рівні особисте селянське господарство не може обійтися без ресурсів великого сільськогосподарського підприємства. Виявлено, що значна частина ресурсів у особисті селянські господарства надходить сьогодні без обліку й врахування при оцінці ефективності виробництва. Установлено, що як ціни на послуги суспільного господарства, так й обсяги цих послуг є похідними від участі особистих селянських господарств в них.
7. Розроблено схему діяльності кооперативу особистих селянських господарств, що забезпечується використанням основних виробничих фондів та ресурсів сільськогосподарського підприємства на орендній основі. Діяльність кооперативу та інтеграційні зв'язки особистих селянських господарств з сільськогосподарськими підприємствами на договірних засадах сприяє ефективнішому розвитку як особистих господарств, так і суспільного виробництва, створюючи надійніші умови для виробництва і реалізації продукції особистих селянських господарств, з одного боку, і для поліпшення економічного стану людей – працівників сільськогосподарського підприємства, з іншого. Все це в комплексі дозволить понизити трудові і матеріальні витрати окремих сімей на ведення особистого селянського господарства, збільшити виробництво сільськогосподарської продукції особистого сектора і грошові доходи населення від нього.
8. В Україні дуже актуальним і суперечливим залишається питання про визначення ефективності особистих селянських господарств і порівняння її з сільськогосподарськими підприємствами. Неабияке значення у вивченні діяльності особистих селянських господарств в методичних підходах набуває питання щодо визначення оптимальних розмірів господарств. Існуючі методичні підходи до визначення оптимальних розмірів особистих селянських господарств, на наш погляд не враховують всіх особливостей цього типу організації виробництва. Нами удосконалено методичні підходи до оцінки оптимальних розмірів особистих селянських господарств в залежності від мети діяльності із застосуванням двох економіко-математичних моделей: мінімізації витрат, яка задовольняє тільки потреби та максимізації доходу від реалізації надлишків продукції. Даний підхід враховує мету діяльності особистих селянських господарств, тобто с.-г. продукція виробляється тільки для внутрішньогосподарчого споживання чи й для продажу.
9. Виявлено, що висновки про ефективність особистих селянських господарств потрібно робити з урахування різних факторів. Необхідно, насамперед, ураховувати використовувані в особистих селянських господарств ресурси, оскільки продукція особистих селянських господарств є результатом використання всіх цих ресурсів. Нами пропонується комплексний ресурсний підхід до оцінки ефективності особистих селянських господарств, шляхом порівняння виробленої продукції з використаними на її виробництво ресурсами, з врахуванням ролі сільськогосподарських підприємств у веденні особистих селянських господарств. У розрахунок ефективності особистих селянських господарств за вартістю валової продукції на одиницю земельної площі пропонується включати не фактичні площі, а розрахункові земельні площі особистих селянських господарств. Також пропонується врахувати розподіл витрат по веденню особистого селянського господарства обсяг валової продукції особистих селянських господарств. Дана методика при обмеженій кількості статистичного матеріалу дає можливість робити висновки про ефективність особистих селянських господарств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна історія України: підручник / за ред. Панченко П.П., Марчук В.А.- 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 342 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
2. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку (1990–2000рр.) / за ред. П.Т. Саблука, М.Я. Дем'яненка, М.Ф. Кропивка. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 335 с.
3. Азізов С.П. Організація аграрного виробництва і бізнесу: навч. посібник / Азізов С.П., Саблук П.Т., Канівський П.К.; за ред. проф. С.П.Азізова. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 790с.
4. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. /За ред. П.Т. Саблука – К: ІАЕ УААН, 2003. – 764с.
5. Андрійчук В. Г. Проблеми розвитку приватних аграрних підприємств і вдосконалення міжгалузевих економічних відносин / Андрійчук В. Г. // Проблеми формування ринкової економіки. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 29–38.
6. Бакай С.С. Адаптація підприємств до ринкового середовища. Соціально-економічна модель пост реформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні / Бакай С.С. //матеріали других всеукраїнських зборів (конгресу) вчених економістів-аграрників 24-25 січ.2000р. – К., 2000. – С.316-319.
7. Белянов В.А. Личное подсобное хозяйство при социализме /Белянов В.А. – М.: Экономика, 1970. – 356с.
8. Балян А.В. Політика багатоукладності сільського господарства в
Угорщині. / Балян В.А // Економіка АПК. – 2001. – № 12. – С. 107–111.
9. Балян А.В. Наукове узагальнення зарубіжного досвіду в сільському господарстві / Балян А.В. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2000. – 221с.
10. Білик В.О. Стратегія аграрної реформи та її реалізація / Білик В.О., Болгарова Н.К. // Економіка АПК. – 2001. - №7. – С.7-11.
11. Білик Ю.Д. Економічні проблеми агропромислового комплексу в умовах формування ринкових відносин / Білик Ю.Д. – К.: РІЦ УАННП, 1998. – С.86-161.
12. Білик Ю.Д. Нова аграрна політика – основа подолання кризи в АПК / Білик Ю.Д. // Економіка України. – 1998. - №8. – С.58-60.
13. Бойко В.І. Економіка в контексті аграрної політики / Бойко В.І. // Економіка АПК. – 2003. - №12. – С.19-22
14. Бортник Т.І. Мотиваційні пріоритети в діяльності фермерських господарств / Бортник Т.І. // Економіка АПК. – 2003. - №5. – С.25-28.
15. Бурдейний І.М. Кооперування та агропромислова інтеграція фермерського господарства / Бурдейний І.М., Збарський В.К. // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2000. - №5. – С.44-47.
16. Березівський П.С. Господарства населення як організаційна форма
господарювання. // Економіка АПК. – 2002. – № 11. – С. 128–133.
17. Вакуленко О. Здійснення нової економічної політики у сільському господарстві України в 1921-1928рр. / Вакуленко О. // Економіка підприємства. – 1992. - №3. – С.21-25.
18. Валова продукція та продуктивність праці в сільському господарстві України за 2006 рік.: статистичний збірник. – К., 2007. – 112с.
19. Васецький В.Г. Реструктуризація аграрних підприємств – шлях до зростання ефективності сільськогосподарського виробництва / Васецький В.Г. // Проблеми формування ринкової економіки. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 85-87.
20. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роках (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України).: статистичний бюлетень / відп. за вип. І.І.Осипова. – К.: Держкомстат України, 2003 -2008.
21. Воронянская Е.В. Реформирование производственных отношений в аграрном секторе Украины / Воронянская Е.В. // Економіка: проблеми теорії і практики (зб. наук. праць). – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - Вип.47. – С.85-88.
22. Воронянська О.В. Спеціалізація – чинник підвищення економічної ефективності в господарствах Запорізької області / Воронянська О.В.//Таврійський науковий вісник: зб.наук.праць. – Херсон: Айлант, 2000. – Вип.14. – С.147-151.
23. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа: міфи й істина / Гайдуцький П.І. // Економіка АПК. – 2003. - № 9. – С. 3–9.
24. Гайдуцький П.І. Аграрний сектор: від реформи до стратегії розвитку (питання власності та господарювання) / Гайдуцький П.І. //Економіка АПК. – 2003. - № 2. – С. 29–32.
25. Гайдуцький П.І. Розвиток багатоукладного господарювання та конкурентоспроможного агропромислового виробництва / Гайдуцький П.І. //Економіка АПК. – 2001. – № 4.– С.19–23.
26. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа в Україні / Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупєнко Ю.О. та ін..; за ред. П.І.Гайдуцького). - К.: ІАЕ УААН, 2005. - 424 с.
27. Гарасим П.М. Сільські домогосподарства: доходи і видатки / Гарасим П.М., Біттер О.А., Гнатшин Й.П. – Львів: НВФ «Українські технології», 2004. – 172 с.
28. Гаркавий В.К. Товарність та ефективність особистих підсобних господарств населення/ Гаркавий В.К., Гончаренко Н.Г. // Економіка АПК. – 2001. - № 12. – С. 93-98.
29. Гладій М.В. Прискорювати реформування агропромислового виробництва/ Гладій М.В. // Економіка АПК. – 2000. – №2. – С. 26–27.
30. Гнібенко І. Трансформація зайнятості сільського населення в умовах аграрних перетворень / Гнібенко І. // Економіка України. – 2005. – №4.– С. 21–28.
31. Гончаренко В.В. Кредитні кооперативи як форма фінансової самодопомоги сільського населення / Гончаренко В.В. // Економіка АПК. – 2000. – №9. – С. 58–65.
32. Гончаренко В.В. Необхідність створення системи кооперативного кредитування аграрного сектора економіки України / Гончаренко В.В. //Проблеми формування ринкової економіки. – К., 2000. – С. 94–96.
33. Горпинич О.В. Напрями розвитку організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві / Горпинич О.В // Економіка АПК. – 2003. - № 5. – С. 45–51.
34. Горьовий В. Розвиток і сучасний стан функціонування фермерських господарств регіону / Горьовий В. //Економіка України. –2007. – № 12. – С. 61 – 68.
35. Гречкосій В.Д. Використання сільськогосподарської техніки у фермерських господарствах / Гречкосій В.Д. // Економіка АПК. – 2001. – №1. – С. 37–38.
36. Дадашев Б.А. Соціально-економічні аспекти формування і розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні / Дадашев Б.А. // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2000. – № 6. – С.75–77.
37. Дадашев Б.А. Удосконалення фінансово-кредитного обслуговування сільського господарства / Дадашев Б.А. // Економіка АПК. – 2003. – № 11. – С. 70–73.
38. Даниленко А.С. Моя Україно, вірю в твоє майбутнє / Даниленко А.С. – Кн. 2. – К.: Урожай, 2003. – 408 с.
39. Даниленко А.С. Розвиток підприємництва в агропромисловому комплексі України (теоретико-прикладні аспекти) / Даниленко А.С. – Львів, 1997. – С. 224.
40. Державна цінова підтримка сільського господарства в США і країнах Європи / За редакцією О.М.Шпичак. – К.: ІАЕ УААН, 1995. – С. 57.
41. Дієсперов В.С. Визначення ефективності в сільськогосподарському підприємстві / Дієсперов В.С. // Економіка України. - № 10. - 2007. - С. 70-78.
42. Дієсперов В.С. Потенціал особистих господарств / Дієсперов В.С. //Економіка АПК. - № 9. - 2000. - С. 91-96
43. Дмитрук Б.П. Проблеми та деякі напрямки реформування АПК / Дмитрук Б.П. // Проблеми формування ринкової економіки. – К., 2000. – С. 100–101.
44. Довбиш Г.В. Діяльність особистих селянських господарств в ринковій економіці / Довбиш Г.В. // Держава та регіони (Серія: Економіка та підприємництво). – 2004. – № 1. – С. 24-28.
45. Довбиш Г.В. Розвиток особистих селянських господарств при становленні ринкових відносин: дисертація на здобуття наукового ступеня к.е.н. за спеціальністю 08.07.02 /Довбиш Г.В. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004. – 172с.
46. Дробот В.І. Деякі підсумки реформування колективних сільськогосподарських підприємств України / Дробот В.І // Проблеми формування ринкової економіки. – К., 2000. – С. 102–103.
47. Дубицький В.В. Перші результати аграрної реформи і їх використання у формуванні інтегрованих систем агробізнесу / Дубицький В.В. // Проблеми формування ринкової економіки. – К., 2000. – С. 104–105.
48. Дубовик С.Г. Впорядкованість господарств як фактор вдосконалення управління ними / Дубовик С.Г, Щербак О.Г, Юрко Г.І. // Проблеми формування ринкової економіки. – К., 2000. – С. 106–109.
49. Дубініна М.В. Економічні інтереси та напрями їх реалізації в
особистих селянських господарствах (на прикладі Миколаївської області): дисертація на здобуття наукового ступеня к.е.н. за спеціальністю 08.07.02 / Дубініна М.В. – Миколаїв: МДАУ, 2003. – 160с.
50. Емельянов А. Хозяйства населения в системе многоукладной экономики / Емельянов А. //АПК: экономика, управление. – 2001. - № 12. – С. 47-56.
51. Ефективність сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах громадян (за матеріалами обстеження УААН) / за ред. Саблука П.Т., Месель-Веселяка В.Я., Лузана Ю.Я. – К.: ІЕ УААН, 2001.-378 с.
52. Жиленко Е.Н. Социально-экономическая оценка различных форм землевладения: міжвуз. зб. наук. праць / Жиленко Е.Н. // Економіка: проблеми теорії та практики . – Дніпропетровськ, 2000. – Вип. 36. – С. 12–17.
53. Заболоцький Б. Ф. Перехідна економіка: посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 512 с.
54. Закон України “Про особисті селянські господарства”. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 29. – С. 232–233.
55. Збарський В.К. Що треба знати орендодавцю і орендарю землі / Збарський В.К. // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2001. – № 3. – С. 16–18.
56. Земельний кодекс України // Землевпорядний вісник. – 2004. – № 4. - С. 6–58.
57. Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США / Зіновчук В.В. – К.: Логос, 1996. – С. 89–95, 171–205.
58. Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України / Зубець М.В. – К.: Аграрна наука, 1999. – 53с.
59. Зубець М.В. Сільськогосподарська кооперація в Україні / Зубець М.В. – К.: НВФ Укртехнології, 1998. – С. 6–23.
60. Калініченко В.В. Селянське господарство України в доколгоспний період (1921-1929 рр.) / Калініченко В.В. – Харків, 1991. – 167с.
61. Карпенко А.Н. Потенциал и проблемы коллективного хозяйствования в аграрном секторе экономики / Карпенко А.Н. // Eкономіка: проблеми теорії та практики. – 2001. – Вип. 36. – C. 90–96.
62. Кириленко І.Г. Агропромисловий комплекс України: сучасний стан та погляд у майбутнє / Кириленко І.Г. // Економіка АПК. – 2001. - № 4. – С. 23-28.
63. Кириленко І.Г. Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі / Кириленко І.Г. // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С. 7–10.
64. Коваленко Ю. Особливості аграрних реформ у державах ЦСЄ та в Україні / Коваленко Ю. // Економіка України. – 2003. - № 9. – С. 72 – 79.
65. Коваль Ф. Євген Храпливий – подвижник кооперативної ідеї національного державотворення / Коваль Ф. – Львів, 2000. – 92 с.
66. Ковальова С.О. Індивідуальний сектор у сільському господарстві України та зарубіжних країн / Ковальова С.О. // АгроСвіт. – 2007. – № 11. – С. 27-29.
67. Ковальова С.О. Механізми державного регулювання розвитку економіки аграрного сектора / Ковальова С.О. // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: матеріали наук.-практ. конф., 27 лист. 2007 р.: тези допов. – Х.: Вид-во ХаРІ НАДУ „Магістр”, 2007. – С. 346-351.
68. Ковальова С.О. Проблеми розвитку особистих селянських господарств / Ковальова С.О. // Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку: IV міжн. наук.-практ. конф.: тези доп. – К.: НУХТ, 2008. – С. 89-90.
69. Ковальова С.О. Рівень доходів та витрат особистих селянських господарств / Ковальова С.О.// «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства»: міжнар. наук.-практ. конф., 21 березня 2008 р.: тези допов. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. У 2 т. -Т 2. –– С. 116-117.
70. Ковальова С.О. Роль і місце особистих підсобних господарств населення в системі економічних відносин в АПК / Ковальова С.О. // АгроСвіт. – 2007. – № 12. – С. 32-35.
71. Ковальова С.О. Роль та особливості розвитку особистих селянських господарств / Ковальова С.О. // Держава та регіони. – 2007. – № 1. – С. 149-152.
72. Ковальова С.О. Роль і місце особистих підсобних господарств населення в системі економічних відносин в АПК / Ковальова С.О. // Научное пространство Европы-2007: междунар. науч.-практ. конф., 16-30 апр. 2007г.: тезиси докл. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – Т.3: Экономические науки. – 2007. – С.88-91.
73. Ковальова С.О. Соціально-економічні передумови функціонування особистих селянських господарств / Ковальова С.О. // АгроСвіт. – 2007. – № 9. – С. 28-32.
74. Ковальова С.О. Стратегічні напрями зростання продуктивних сил та забезпечення розвитку високопродуктивного агропромислового комплексу регіону / Ковальова С.О. // Стратегія забезпечення сталого розвитку України // матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20 травня 2008 р., – К.: РВПС України НАН України, 2008. – у 3 ч.-Ч.2. – С. 226-228.
75. Ковальова С.О. Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку агропромислового сектору / Ковальова С.О. // Стратегии развития Украины в глобальной среде: материалы междунар. науч.-практ. конф., 26-28 окт. 2007 г. – Сімферополь, 2007. – С. 149-151.
76. Ковальова С.О. Методичні підходи до оцінки ефективності особистих селянських господарств / Ковальова С.О. // Агро світ.- 2008. - № 21. – С. 35-38.
77. Комліченко О.О. Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення: автореф. дис. канд. екон. наук: спец. 08.07.02 / Комліченко О.О. - Миколаїв: Миколаївський державний аграрний університет, 2003. – 19 с.
78. Концепція Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки: http://agroua.net/news/news_11886.html
79. Кропивко М.М. Розвиток матеріально-технічної бази селянських (фермерських) господарств / Кропивко М.М. // Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С. 69–74.
80. Кузьменко М.Л. Управління функціонуванням і економічним розвитком економіки регіону: монографія / Кузьменко М.Л. // НАН України: ИЄП. – Донецьк, 2004.
81. Лерман Ц. Оцінка наслідків реформування сільськогосподарських підприємств / Лерман Ц. // Економіка України. – 2007. – № 6. – С.22-24
82. Кудла Н. Багатофункціональний розвиток сільських територій від базових ідей до активізації місцевого підприємництва / Кудла Н. // Економіка України. – 2008. – № 1. – С. 62–72.
83. Коняго В.М. Виробництво свинини у приватних господарствах. /В.М. Коняго // Агро світ. – 2003. – № 12. – С.28–35.
84. Корецький М.Х. Підсобні господарства населення в нинішній і
перспективній моделі аграрної економіки. /М.Х. Корецький // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – №3. – С.104–111.
85. Лошкарьова О.О. Система кредитної та фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств України / Лошкарьова О.О. //Фінанси України. – 2005. – №5. – С.17-19.
86. Лузан Ю.Я. Державна підтримка і регулювання аграрного сектора в процесі його реформування / Лузан Ю.Я. // Проблеми формування ринкової економіки. – К., КНЕУ, 2000. – С.7–13.
87. Лісовий І.І. Методичні підходи до оцінювання сільської соціальної інфраструктури в Україні / Лісовий І.І. // Економіка України. – 2007. - № 5. – С. 52-59.
88. Лерман Ц. Оцінка наслідків реформування сільськогосподарських підприємств / Лерман Ц., Седік Д., Пугачов М. // Економіка України. – 2007. – № 6. – С. 59–68.
89. Лисецький А. Аграрний сектор України: адаптивний саморозвиток і глобальні виклики у регіональному вимірі / Лисецький А., Соломко М., Думич І. // Економіка України. – 2007. - № 11. – С. 57–69.
90. Макаренко П.М. Специализация и кооперация мелкотоварного
частного предпринимательства в агропромышленном производстве. /Макаренко П.М // Економіка АПК. – 2000. – №10. – С. 26–32.
91. Макаренко П.М. Організація і економічний механізм адаптації аграрного господарювання до ринково-підприємницького середовища: монографія / Макаренко П.М. – К.: Наукова думка, 1999. – 621 с.
92. Малік М.Й. Кооперація і реформування сільськогосподарських підприємств / Малік М.Й. // Проблеми кооперації в сільському господарстві. – Львів, 1995. – С. 82–84.
93. Мудрак Р. Споживчий аспект продовольчої безпеки / Мудрак Р. // Економіка України. – 2007. – № 9. - С. 82 – 89.
94. Махортов Ю.О. Сучасний стан і перспективи розвитку фермерства в Україні / Махортов Ю.О., Дмитренко В.Л. // Вісник аграрної науки. – 2003. - №6. – С. 73–76.
95. Мацибора В.І. Економіка підприємства: навч. посібник / Мацибора В.І., Збарський В.К., Мацибора Т.В. – К.: Каравела, 2008. – 312 с.
96. Мельник Л.Л. Сутність і особливість класифікації приватних господарств в аграрній сфері економіки / Мельник Л.Л. // Економіка АПК. – 2002. - № 7. – С. 69–72.
97. Мельник Л.Ю. Приватні господарства в аграрному виробництві: монографія / Мельник Л.Ю., Любович О.А., Мельник Л.Л. – Дніпропетровськ: Січ, 1999. – 169 с.
98. Мельник Л.Ю. Структура форм господарювання в агросфері економічно високорозвинених країн/ Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. // Економіка АПК. – 2003. - № 9. – С. 28–36.
99. Мельник Л.Ю. Колективні форми сільськогосподарського виробництва: економічний потенціал і проблеми ефективного функціонування / Мельник Л.Ю., Макаренко П.М // Економіка АПК. – 2003. - № 7. – С. 23 – 28.
100. Мельник Л.Ю. Концентрація виробництва в сільському господарстві: тенденції і перспективи / Мельник Л.Ю., Макаренко П.М // Економіка АПК. – 2002. - № 2. – С. 11–17.
101. Мельник Л.Ю. Особистий сектор сільськогосподарського виробництва: стан, тенденції та перспективи / Мельник Л.Ю., Макаренко П.М // Економіка АПК. – 2002. - №11. – С. 119–126.
102. Мельник Л.Ю., Осацька Ю.Є. Стан і перспективи розвитку аграрного сектора економіки України / Мельник Л.Ю., Осацька Ю.Є. // Держава та регіони (Серія: економіка та підприємництво). – 2007. - № 1. – С. 218-224.
103. Месель-Веселяк В.Я. Комплексне вирішення аграрної реформи. Соціально-економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні / Месель-Веселяк В.Я. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С. 243–247.
104. Месель-Веселяк В.Я. Реформування аграрного виробництва / Месель-Веселяк В.Я. – К., Інститут аграрної економіки, 1999. – 272 с.
105. Месель-Веселяка В.Я. Реформування аграрного сектора України: здобутки і проблеми / Месель-Веселяк В.Я. // Економіка АПК. – 2003. - № 5. – С. 3–8.
106. Михайлов Ю. Американськi фермери долають проблеми // Пропозиція. – 2001. – № 4. – С. 9–10.
107. Михасюк І. Державне регулювання економіки: підручник / Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З.; за ред. І.Р. Михасюка. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Атіка Ельга-Н, 2000. – 592 с.
108. Могилова М.М. Розвиток форм господарювання в умовах реформування земельних відносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 / Могилова М.М. – К.: Ін-т аграр. екон. УААН, 2000. – 21 с.
109. Могилова М. Реформи земельних відносин та їхній вплив на соціальні процеси на селі / Могилова М. // Україна: аспекти праці. – 2000. – №3. – С. 28–30.
110. Могильний О. Державне регулювання аграрного виробництва в період трансформації економіки / Могильний О. - К., 2002. - 333с.
111. Могильний О. До питання про багатоукладність сільського господарства / Могильний О. //Економіка України. – 2005. – № 6 – С. 59 - 66.
112. Мойса М.Я. Організаційно-економічні основи і необхідність поглиблення реорганізації аграрних підприємств / Мойса М.Я. //Проблеми формування ринкової економіки (спец. вип. : Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи. - К.: КНГЕУ, 2000. – С. 165–167.
113. Нанаєв В.М. Впровадження організаційно-правових структур агроформувань ринкового типу / Нанаєв В.М. // Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК : матеріали міжнар. наук. - практ. конф. (Суми, 13-16 травня 2003р.). – Суми: СНАУ, 2003. – Ч. 2. – С. 15.
114. Наукові основи агропромислового виробництва в степу України / редкол.: М.В. Зубець (голова) та ін. – К.:Аграрна наука, 2004. – 856 с.
115. Національна програма розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999-2010 роки // Економіка АПК. - 1999. - № 6. - С. 3-49.
116. Наявність селянських (фермерських) господарств // Експрес-інформація. – 12 жовтня 2005 р. – № 290. – Режим доступу до журн.: (www.minagro.kiev.ua/stat/express/express_1210).
117. Наявність селянських (фермерських) господарств // Експрес-інформація. – 13 квітня 2006 р. – № 104. – Режим доступу до журн.: (www.minagro.kiev.ua/stat/express/express_1304).
118. Наявність селянських (фермерських) господарств в Україні / Інф. Держкомстатистики України // Сільський час. - 23 жовтня 2007. – С.4.
119. Нужна О.А. Залучення кредитних ресурсів в аграрний сектор економіки / Нужна О.А. // Економіка АПК. – 2004. – №2 – С. 87.
120. Олійник Т. Тенденції, фактори та перспективи розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі економіки України / Олійник Т. //Економіка України. – 2007. - №7. – С.56 - 64.
121. Онєгіна В. Зміна аграрної парадигми та державна аграрна політика у розвинутих країнах. / Онєгіна В. // Економіка України. – 2005. - № 1. – С. 62-72.
122. Онищенко О. Фінансова результативність сільськогосподарських підприємств / Онищенко О. // Економіка України. – 2005. - № 2. – С. 59-70.
123. Онищенко О. Сільське господарство, село і селянство України у дзеркалі пострадянської аграрної політики / Онищенко О., Юрчишин В. // Економіка України. – 2006. – №1. – С. 4–13.
124. Онищенко О.М. Господарства населення: продуктивність, ефективність, перспективи / Онищенко О.М. – К., 2003. – 80 с.
125. Онищенко О. Особисті селянські господарства у пореформеному
розвитку аграрного сектору /Онищенко О.М. // Економіка України. – 2003. – №6. – С.57–69.
126. Осадчий С.О. Механізм державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки / Осадчий С.О. // Економіка АПК. – 2002. - №12. – С. 66–70.
127. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств України за 2005-2006 роки: статистичний збірник. – К., 2007. – 152с.
128. Особисті підсобні господарства України. – Київ: М-во аграрної політики України, 2001. – 40 с. – (Українська освітня програма ринкових реформ).
129. Панасюк Б.Я. Необхідність структурних змін в АПК / Панасюк Б.Я. // Вісник аграрної науки. – 2004. - № 3. – С. 63-69.
130. Підприємництво в аграрній сфері економіки / за ред. П.Т.Саблука, М.Й.Маліка. – К.: ІАЕ УААН, 1997. – С. 287–314.
131. Пікус Р.В. До питання розвитку кооперування фермерських господарств / Пікус Р.В. // Економіка АПК. – 1998. – №1. – С. 21–23.
132. Постанова Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян і селянських (фермерських) господарств» // Офіційний вісник. – 1995. - №4. - С.38- 48.
133. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства» // Офіційний вісник. – 2003. - № 6. - С.31.
134. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України // Економіка АПК. – 2000. – №1. – С. 3–5.
135. Прокопа І. Сільські території України: дослідження і регулювання розвитку / І. Прокопа //Економіка України. – 2007. – № 6. – С.12-14
136. Прокопенко І.П. Сільськогосподарська кооперація в суспільно політичному житті України (1880 р. - початок 30-х рр. ХХ ст.) / Прокопенко І.П. – К., 1992. – 56 с.
137. Протченко О.О. Розміри і структура сільськогосподарських формувань у США й Україні / Протченко О.О. Пугачов М.І., Сотников С.В. – К.: ПАП, 2000. – 47 с.
138. Процент О.В. Економічні переваги сільськогосподарського виробництва в системі агропромислового концерну / Процент О.В. // Проблеми формування ринкової економіки. – К., КНЕУ, 2000. – С. 208–211.
139. Пулім В.А. Майбутнє за сільськогосподарською кооперацією / Пулім В.А. // Економіка АПК. – 1998. – №1. – С. 14–17.
140. Пулім В.А. Реальний власник та його ставлення в аграрній сфері / Пулім В.А. // Економіка АПК. – 2002. - № 7. – С. 48–52.
141. Пчелинцев В.С. Основные формы фермерских хозяйств в развитых капиталистических странах / Пчелинцев В.С. – М.: ВНИИТЭИагропром, 1989. – 56 с.
142. Радіонов Ю.Д. Стан і перспективи розвитку соціально-виробничої сфери села / Радіонов Ю.Д. // Вісник аграрної науки. – 2002. - №1. – С. 72-75.
143. Радченко К.Г. Проблеми набуття земель сільськогосподарськими підприємствами в умовах становлення ринкових економічних відносин / Радченко К.Г. // Землевпорядний вісник. – 2001. – №1. – С. 66–70.
144. Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України. Стан і перспективи вирішення: матеріали міжнар. наук. – практ. конф., КНУ ім. Т. Шевченка, РПВПС України НАН України. – К., 2000. – С. 213.
145. Рекомендації з оптимізації розмірів новоутворених приватних господарств на основі оренди земельних паїв та вдосконалення орендних земельних відносин (проект) / наук.-метод. забезпеч. здійсн. В.Я.Месель-Веселяком, М.М.Федоровим . - К.: ІАЕ УААН, 2001. – 66 с.
146. Рекомендації щодо створення приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами та організації його розвитку / за ред. П.Т.Саблука та В.В.Юрчишина. – К.: ІАЕ, 1998. – 130 с.
147. Реформа аграрного сектора економіки України (у схемах та графіках) / за ред. М.Ю.Куліша. – Миколаїв, 2000. – 168 с.
148. Роєнко О.А. Удосконалення організаційно-правових форм господарювання на селі / О.А. Роєнко // Економіка АПК. – 2003. – № 6. – С. 22–26.
149. Розвиток господарських формувань і організація виробництва в аграрній сфері АПК / за ред. М.В.Зубця, П.Т.Саблука, В.Я.Месель-Веселяка. – К.: ІАЕ УААН,1999. – 269 с.
150. Рябоконь В.П. Соціально-економічні проблеми розвитку агропромислового комплексу України в сучасних умовах / Рябоконь В.П. – К.: ІАЕ, 2000. – С. 355.
151. Саблук П.Т. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку / Саблук П.Т. – К.: ІАЕ, 1999. – С. 309.
152. Саблук П.Т. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України в ХХІ столітті / Саблук П.Т. – К.: ІАЕ. – 2001. – 195с.
153. Саблук П.Т. Соціально-економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні / Саблук П.Т. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 367 с.
154. Саблук П.Т. Состояние и основные направления дальнейшего развития специализации, кооперации в сельском хозяйстве / Саблук П.Т., Щепиенко П.В. - К.: УНИИЭОСХ, 1990. – 80 с.
155. Саблук П.Т. Організаційно-правові форми господарювання в АПК: визначення та особливості / Саблук П.Т., Юрчишин В.В., Малік М.Й. – К.: ІАЕ, 1998. – 364 с.
156. Салига К.С. Фінансове забезпечення сільськогосподарських підприємств / Салига К.С. Шпиль Н.С. // Держава та регіони. – 2007. - № 2. – С. 227-230.
157. Сахацький М.П. Проблеми відродження сільського господарства / Сахацький М.П. - К.: ІАЕ, 2000. – 304с.
158. Свиноус І.В. Розвиток особистих селянських господарств в умовах перехідної економіки / Свиноус І.В. // Економіка АПК. – 2003. - № 6. – С. 30–33.
159. Семчик B.I. Організаційно-правові проблеми аграрної реформи в Україні / Семчик B.I. // Проблеми формування ринкової економіки. – К., КНЕУ, 2000. – С. 280–283.
160. Сус Т.Й. Регіональні особливості зайнятості населення в особистих селянських господарствах Івано-Франківщини. /Сус Т.Й // Економіка АПК. – 2003. – № 11. – С. 127–132.
161. Сільське господарство Європейського Союзу та Франції зокрема: Проект TACIS /93/ FD/UK 930/. – С. 1–2.
162. Сільське господарство України: статистичний збірник 2005р. – К.: Держкомстатистика, 2006. – 253с.
163. Сільський вектор України на рубежі тисячоліть: у 2 т. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2000. – Т.1. – 396с.
164. Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К.: Вид-во «Консультант», 2007. – 596с.
165. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 - 2015 рр.):Шляхом Європейської Інтеграції / авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Грець та ін. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.
166. Суперсон В.І. Роль приватного сектора у формуванні продовольчих ресурсів / Суперсон В.І. // Економіка АПК. – 2003. - № 4. – С. 48–55.
167. Сытник В.П. Новый этап развития кооперации в АПК. Развитие кооперации в АПК: опыт и проблемы / Сытник В.П. – К.: Урожай, 1988. – 48 с.
168. Тарасова Н. Фермерское хозяйство и межсемейная кооперация / Тарасова Н. // Экономика сельского хозяйства России. – 2000. – № 3. – С. 5-7.
169. Топалов А.Д. Основні напрями трансформаційних змін ринкових відносин в сільському господарстві / Топалов А.Д. // Формування ринкових відносин в Україні. – Вип.3 (46). – Київ, 2005. - С. 88-92.
170. Топалов А.Д. Проблеми е