Руденко Світлана Вікторівна. Соціальний інтелект як фактор успішності педагогічної діяльності

brief description

Руденко Світлана Вікторівна. Соціальний інтелект як фактор успішності педагогічної діяльності : Дис... канд. наук: 19.00.01 2009

Руденко С.В. Соціальний інтелект як фактор успішності педагогічної діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 загальна психологія, історія психології. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2008.
Дана робота присвячена проблемі дослідження соціального інтелекту як чинника успішності педагогічної діяльності. Розкрито основні характеристики й погляди на сутність соціального інтелекту, що склалися на сьогоднішній день у вітчизняній і зарубіжній психології. Представлено основні підходи до дослідження соціального інтелекту. Розглянуто загальну характеристику педагогічної діяльності, описано й проаналізовано основні підходи до оцінки її успішності. Виділено критерії успішності педагогічної діяльності, стосовно яких і розглянуто соціальний інтелект учителів. Проведено емпіричне дослідження й представлено аналіз взаємозв'язку рівня розвитку соціального інтелекту й успішності педагогічної діяльності. Побудовано модель соціального інтелекту в його функціях, істотних для перебігу й результатів педагогічної діяльності.

Увисновкахпідбиваються підсумки проведеного теоретичного й емпіричного дослідження, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати наступне:

Соціальний інтелект є когнітивною основою комунікативної компетентності; передбачає здатність людини розуміти й прогнозувати поведінку людей у різних життєвих ситуаціях, з огляду на їх вербальні й невербальні прояви, розуміти й адекватно оцінювати себе й свої дії та вчинки стосовно навколишніх. Основними функціями соціального інтелекту, що підлягають оцінюванню, можна вважати пізнавально-оцінну, прогностичну, комунікативну та рефлексивну.
Виділено наступні критерії оцінки успішності педагогічної діяльності: знання вчителем навчального предмета й володіння відповідними методами навчання; вміння оптимально організовувати час уроку, свою діяльність і діяльність учнів для досягнення поставлених цілей; здатність гармонійно спілкуватися й будувати педагогічно доцільні відносини; здатність прогнозувати результати своїх дій, особливості розвитку міжособистісних відносин; спрямованість на роботу з учнями й здатність розуміти їхні психологічні особливості (здатність адекватно оцінювати почуття, настрій, мотивацію вчинків учнів, темп і особливості засвоєння ними навчального матеріалу); здатність розуміти й адекватно оцінювати себе як особистість і професіонала; вміння аналізувати й грамотно розв’язувати складні педагогічні ситуації.
Соціальний інтелект є чинником, що позитивно впливає на наступні аспекти педагогічної діяльності: 1) підтримку вчителем творчої атмосфери на уроці; 2) спілкування, взаємодія вчителя з учнями; 3) знання вчителем навчального предмета й навички письмового та усного пояснення матеріалу; 4) вибір учителем конструктивного варіанта розв’язання педагогічної ситуації; 5) вибір учителем нестандартного, оригінального варіанта розв’язання педагогічної ситуації; 6) використання загального плану розв’язання педагогічної ситуації; 7) використання вчителем засобів послаблення напруженої обстановки, жартів, гумору; 8) прогнозування подальшого розвитку ситуації; 9) рівень самооцінки вчителів.
Виявлено негативні кореляційні взаємозв'язки між використовуваними показниками соціального інтелекту й показниками, що характеризують: 1) підтримку вчителем на уроці прийнятної поведінки учнів; 2) тенденцію вчителя давати характеристику діючих осіб педагогічної ситуації, аналізувати мотиви їхньої поведінки (можливо, ці думки є настільки природними для вчителів, що вони не вважають потрібним їх озвучувати); 3) схильність учителя підтримувати учнів, виражати впевненість у їхніх силах.
Невербальний аспект соціального інтелекту знаходить своє втілення переважно в таких компонентах педагогічної діяльності, як: одержання інформації про запити учня і його просування в навчанні; володіння навичками письмового й усного пояснення матеріалу; спілкування, взаємодія вчителя з учнями; володіння відповідними методами навчання; підтримка творчої атмосфери на уроці; вибір нестандартного варіанта розв’язання педагогічної ситуації; використання загального плану розв’язання педагогічної ситуації; використання засобів послаблення напруженої обстановки, жартів, гумору; прогнозування подальшого розвитку ситуації; відсутність тенденції вчителів підтримувати учнів, виражати впевненість у їхніх силах.
Вербальний аспект соціального інтелекту знаходить своє втілення насамперед у наступних складових педагогічної діяльності й характеристиках учителів: знання вчителем навчального предмета й володіння навичками письмового й усного пояснення матеріалу; спілкування, взаємодія вчителя з учнями; розуміння думок, почуттів, намірів учнів; слабка підтримка вчителем на уроці прийнятної поведінки учнів; використання загального плану розв’язання педагогічної ситуації; вибір нестандартного варіанта розв’язання педагогічної ситуації; пропозиція не менш одного варіанта розв’язання педагогічної ситуації; відсутність тенденції вчителів діагностувати сформовану педагогічну ситуацію й давати характеристику її діючих осіб; слабко представлена тенденція обґрунтовувати прийнятий варіант розв’язання педагогічної ситуації; рівень самооцінки педагога.
Побудовано модель соціального інтелекту, представленого у функціях, важливих для перебігу й результатів педагогічної діяльності. Основними блоками моделі є блок комунікації, блок рефлексії, блок пізнання та блок прогнозу. Розроблена модель показала свою ефективність, є важливою для роботи шкільних психологів.

Перспектива подальшого дослідження особливостей впливу соціального інтелекту на успішність педагогічної діяльності передбачає дослідження:
впливу різних аспектів соціального інтелекту на окремі характеристики успішності педагогічної діяльності;
функцій соціального інтелекту, важливих для перебігу й результатів педагогічної діяльності не лише вчителів початкових класів, а також і вчителів-предметників, педагогів вищих навчальних закладів;
динаміки функцій соціального інтелекту та їхнього впливу на особливості педагогічної діяльності залежно від віку й стажу вчителів.
Запропонована модель соціального інтелекту, представленого у його функціях, істотних для перебігу й результатів педагогічної діяльності, може бути закладена в основу корекційно-розвивальних програм, спрямованих на підвищення рівня соціального інтелекту і через те на підвищення якості професійної діяльності вчителів. Також результати дослідження можуть бути використані у курсах загальної та педагогічної психології.