Щурик Михайло Васильович. Відтворення земельних ресурсів аграрного сектора економіки (на прикладі Карпатського макрорегіону)

brief description

Щурик Михайло Васильович. Відтворення земельних ресурсів аграрного сектора економіки (на прикладі Карпатського макрорегіону). : Дис... д-ра наук: 08.00.06 2007

Щурик М.В. Відтворення земельних ресурсів аграрного сектора економіки (на прикладі Карпатського макрорегіону ). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06 Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. Київ, 2007.
Дисертація присвячена розробці теоретично-методологічних та прикладних проблем відтворення земельних ресурсів сільського господарства
суб'єктів господарювання Карпатського макрорегіону в умовах перехідних ринкових відносин.
У роботі здійснено комплексне дослідження впливу результатів земельної реформи на процес відтворення земельних ресурсів, поглиблено обґрунтування необхідності застосування якісно нових економічних моделей реформування земельних відносин у аграрному секторі економіки. Обґрунтовано доцільність завершення земельної реформи з використанням моделі змішаної економіки. Запропоновано нові методологічні, теоретичні та прикладні підходи до визначення вартісної оцінки земельних ресурсів. Розкрито роль, значення та перспективи розвитку домогосподарств сільського населення. Комплексно досліджено особливості дії закону додаткової вартості в перехідний період відтворення земельних ресурсів.
Обґрунтовано потребу організації відтворення земель аграрного сектора з використанням інноваційного напряму. Розкрито найважливіші напрямки та джерела фінансування завершення земельної реформи.
Запропоновано якісно нові показники оцінки земельних ресурсів лісу і води в сільському господарстві Карпатського макрорегіону. Відтворення земельних ресурсів має забезпечити не лише зростання їх економічної ефективності, а й поліпшити їх екологічний стан.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливої народногосподарської проблеми відтворення земельних ресурсів аграрного сектора Карпатського макрорегіону в умовах ринку, запропоновано систему заходів із регулювання економічних та екологічних процесів у сільському господарстві, обґрунтовано якісно нові теоретичні та методологічні засади оцінки та приватизації земель АПК.
За результатами дослідження сформульовані такі висновки:

Земельна реформа в Карпатському макрорегіоні не забезпечила належне високоефективне відтворення земельних ресурсів у сільському господарстві. Значно знизилась ефективність її використання, погіршились екологічні показники.
У дисертації підкреслюється, що в основі відтворення земельних ресурсів досліджуваного макрорегіону була покладена монетаристська економічна модель реформування, яка базується на ринковому саморегулюванні економічних процесів.
Низька ефективність відтворення земель АПК у досліджуваному макрорегіоні спричинена застосуванням матеріалістичного підґрунтя щодо оцінки стану, рівня та використання земельних ресурсів сільського господарства. Ефективність розвитку земельних відносин нині оцінюється вмінням одержати якомога більше матеріальних і фінансових благ. Спроби окремих учених запровадити нині поряд із економічною оцінкою ефективності відтворення інші, нематеріальні чинники є, по суті, гіпотетичними, мають переважно теоретичний, необов’язковий до виконання характер.
Матеріалістичне підґрунтя, що використовується нині при оцінці відтворення земельних відносин і, зокрема, земельних ресурсів АПК, спричинене насамперед відсутністю в ньому начала. Особливість земельних ресурсів сільського господарства полягає в тому, що в структурі їх оцінки нині не враховується частина, створена самою природою. Інакше кажучи, в основі вартісної оцінки земельних ресурсів покладено не емпіричне (саме земля), а вторинне результат її використання. У роботі розкрито сутність формування земельних відносин макрорегіону з використанням богословських, матеріалістичних та фізіократичних засад створення землі.
У дисертації проведено критичний аналіз впливу економічної категорії
власності на ефективність відтворення земельних ресурсів. Досліджуваний макрорегіон має певні історичні особливості запровадження приватного землеволодіння, зумовлені перебуванням його під Польщею, Австро-Угорщиною, Румунією, Чехією та Росією. Земельна реформа не враховувала особливості малоземелля, високу густоту населення та прив’язаність до землі, унікальність лісових та водних ресурсів.
Доведено, що ефективність відтворення земельних ресурсів сільського господарства не корелює з приватною власністю на землю, пошуком господаря землі. Процес приватизації землі є тривалим і не може бути прискорений командно-адміністративними методами. Обґрунтовано поспішність проведення приватизації. Не можна приватизувати те, що є надбанням усіх людей і створено природою.
Досягнення високої ефективності реформування земельних відносин сільського господарства в умовах ринкової економіки об’єктивно стане можливим лише завдяки запровадженню якісно нової моделі власності на землю. Власність, що реалізується на принципах економічної монетаристської моделі, не може забезпечити ефективне відтворення земельних ресурсів без створення належних умов реалізації.
Результати дослідження дають можливість стверджувати, що подрібнення земель ні економічно, ні екологічно, ні соціально не є виправданим. Пропонується: по-перше, повернутись до створення агроформувань сумісної та колективної власності на земельні ресурси; по-друге, організації агро-формувань мають передувати заходи оптимізації землеустрою та побудови земельного кадастру; по-третє, ефективне відтворення земельних ресурсів стане можливим завдяки проведенню заходів реприватизації та деприватизації.
Запропоновано та вперше обґрунтовано доцільність створення громадського фонду земель сільського населеного пункту через деприватизацію, а також залучення сюди так званих вільнопустуючих земель.
Аргументовано потребу підвищення ролі та посилення відповідальності органів місцевого самоврядування у реформуванні земельних ресурсів. Невтручання органів влади погіршує нині відтворювальні процеси у аграрному секторі економіки макрорегіону.
Результативність відтворення земельних ресурсів значно залежатиме від створення державних сільськогосподарських підприємств та підприємств комунальної власності, функціонування яких дасть можливість впливати на кон’юнктуру ринку, сприятиме подоланню монополізму.
Розроблено методологічні, теоретичні та прикладні засади функціонування орендних та фермерських господарств. Запропоновано законодавчо обмежити розміри оренди, подовжити терміни їх укладення, посилити відповідальність за дотриманням стандартів екології та поліпшенням ґрунтів за орендовані земельні ресурси. Організація орендних відносин має бути спрямована на забезпечення умов та можливостей вступу України до СОТ. Розвиток фермерських господарств має відповідати ефективному відтворенню земельних ресурсів, дотриманню у першу чергу суспільних інтересів. Земельні угіддя, які використовуються фермерами незадовільно, слід вилучати і приєднувати до громадського фонду земель. Запропоновано механізм вилучення земель.
У дисертації досліджені особливості формування ціни, ренти, додаткової вартості на земельні ресурси сільського господарства. Для удосконалення вартісної оцінки земель запропоновано якісно нові методологічні та теоретичні засади, а також прикладний механізм їх використання. Нині оцінюються не земельні ресурси, а продукція їх вирощування. Розроблено та запропоновано методику оцінки, яка би відповідала сучасній ринковій економіці, а не періоду класичного розвитку капіталізму. Обґрунтовано і доведено, що теоретичні та методологічні засади розрахунку вартості землі не можуть бути однаковими в умовах різних історичних відрізків часу. Модифікована трудова теорія оцінки земельних ресурсів, вилучення земельної ренти мають швидше теоретичне, аніж прикладне значення.
Запропоновано змінити статус домогосподарств, які мають у власному підпорядкуванні від 1 до 5 га земельних ресурсів, надавши їм права суб’єктів малої підприємницької діяльності аграрного сектора. Реалізація пропонованих змін дасть можливість налагодити прозорий реєстр їх діяльності, зробити реальним процес надання фінансової допомоги.
Обґрунтовано і запропоновано необхідність застосування якісно нових критеріїв щодо формування складу землекористувачів. Вперше пропонується вилучити земельні ресурси у осіб, які фізично, фінансово, професійно не можуть забезпечити належне відтворення земельних ресурсів крізь призму ефективності економічних, екологічних та соціальних показників.
Обґрунтовано і запропоновано налагодити процес відтворення земельних ресурсів з використанням інноватики. Розкрито невикористані можливості поліпшення інноваційного клімату. Запропоновано якісно нові напрямки інвестування та кредитування. Ефективність інноваційної, інвестиційної та кредитної діяльності зможе бути досягнута завдяки проведенню таких заходів: по-перше, формуванню якісно нових сумісних, колективних і державних форм землеволодіння; по-друге, заборони подальшого подрібнення земель; по-третє, створенню кооперативних банків, а також Державного земельного банку, фінансова діяльність яких би спрямовувалась виключно для потреб аграрного сектора.
З метою поліпшення податкових відносин у макрорегіоні рекомендовано змінити базу оподаткування, налагодити моніторинг податкових платежів, забезпечити їх прозорість та публічність.
Запропоновано макрорегіональну програму поліпшення екології земельних ресурсів шляхом запровадження постійного їх моніторингу, екологічного паспорта тощо