Шевченко Ольга Ивановна. Прогнозування та профілактика гнійно-септичних ускладнень оперативної лапароскопії в гінекології

brief description

Шевченко Ольга Ивановна. Прогнозування та профілактика гнійно-септичних ускладнень оперативної лапароскопії в гінекології : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2005.

Шевченко О.І. Прогнозування та профілактика гнійно-септичних ускладнень оперативної лапароскопії в гінекології. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2005.
Дисертація присвячена проблемі прогнозування та профілактики гнійно-септичних ускладнень в гінекологічній лапароскопії для оптимізації результатів операцій.
На підставі ретроспективного аналізу встановлено структуру та частоту розвитку післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ПГСУ); методом покрокового дискримінантного аналізу визначено основні фактори ризику розвитку ПГСУ. Розроблено метод індивідуалізованого прогнозування ризику виникнення ПГСУ в гінекологічній лапароскопії та диференційований підхід щодо профілактики цих ускладнень.
На підставі проспективного аналізу показано, що загальна частота ПГСУ в основній групі в 1,79 раз менше, ніж в групі порівняння. У разі «чистих» лапароскопічних втручань в основній групі інфекційних ускладнень зареєстровано в 2,14 рази менше, ніж в групі порівняння; під час «умовно чистих» - в 1,5 рази менше; за «інфікованих» втручань - у 1,25 рази менше, причому ускладнень середньої тяжкості та тяжких в основній групі не було.
За ступенем тяжкості легких ускладнень в групі порівняння було в 1,67 раз більше, ніж в основній, а ускладнень середньої тяжкості та тяжких в 2,5 рази більше.

У дисертаційній роботі вирішено актуальну задачу сучасної оперативної гінекології покращення найближчих та віддалених результатів лапароскопічних гінекологічних операцій за рахунок вдосконалення методів диференційної профілактики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень оперативної лапароскопії в гінекології на підставі результатів розробки математичної моделі індивідуалізованого прогнозування ризику виникнення інфекційних ускладнень.
1. Післяопераційні гнійно-септичні ускладнення в гінекологічній лапароскопічній хірургії спостерігаються в 2,95% випадків і за "чистого" характеру втручання супроводжують ендоскопічні операції у 1,7% випадків, "умовно чистого" - у 5,9%, "інфікованого" у 11,3% випадків та в переважній більшості (88,8%) відносяться до категорії легких, а в 11,2% випадків до середнього та тяжкого ступеня тяжкості.
2. Серед тяжких та середнього ступеня тяжкості гнійно-септичних ускладнень в гінекологічній лапароскопії найбільше клінічне значення належить постгістеректомічним перикультитам та запальним інфільтратам кольпотомної рани, які складають 58,3% від загального числа цих ускладнень, що диктує необхідність удосконалення способу ушивання кукси піхви.
3. Ведучими факторами ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень в гінекологічній лапароскопії згідно проведеного дискримінантного аналізу є дані про запальні захворювання геніталій в анамнезі (22%) та перенесені оперативні втручання на геніталіях (18%), а менше значимі характер захворювання, що є основним показанням до операції (8%), та інфекційні захворювання за 3 6 тижнів до операції (1%).
4. Розроблена математична модель індивідуалізованого прогнозування ступеня ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень в гінекологічній лапароскопічній хірургії характеризується високою чутливістю (100%), специфічністю (86,1%) та діагностичною точністю (89,6%), що дозволяє оптимізувати методику профілактичних заходів.
5. Спосіб ушивання кукси піхви після лапароскопічної гистеректомії на 2/3 в сагітальному напрямку та на 1/3 із залишенням «вікна» сприяє зниженню частоти культитів та перикультитів у порівнянні з іншими способами ушивання кукси піхви в 2,7 разів та попереджає випадання і ущемлення елементів придатків матки, жирового підвіска.
6. Застосування розробленого методу прогнозування та методики профілактики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень сприяє зниженню загальної частоти запальних ускладнень в 1,8 разів, у разі «чистих» лапароскопічних втручань в 2,14 рази, за «умовно чистих» операціях в 1,5 рази, а під час «інфікованих» оперативних втручаннях в 1,25 рази, причому головним чином за рахунок ускладнень середньої тяжкості та тяжких.