СИСТЕМНІСТЬ СЛОВОТВОРУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
УДК: 811.111’373.611’373.43
ГАРМАШ ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА

СИСТЕМНІСТЬ СЛОВОТВОРУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
10. 02. 04. — германські мови
дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент ЄНІКЄЄВА САНІЯ МАРАТІВНА
Запоріжжя 2005

ЗМІСТ

ВСТУП________________________________________________________ 4
РОЗДІЛ 1
СИСТЕМНІСТЬ СЛОВОТВОРУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ____________ 11
1.1. Основні засади дослідження складних об'єктів-систем______________ 11
1.2. Проблема системності словотвору______________________________ 17
Висновки до розділу 1___________________________________________ 45
РОЗДІЛ 2
ТИПОЛОГІЯ СПОСОБІВ УТВОРЕННЯ МОВНИХ ІННОВАЦІЙ ТА СИСТЕМНІСТЬ СЛОВОТВОРУ_________________________________ 47
2.1. Типології способів утворення мовних інновацій__________________ 47
2.2. Способи словотворення______________________________________ 56
2.2.1. Морфологічні способи формування лексичних інновацій__________ 56
2.2.2. Лексичні способи словотворення______________________________ 62
2.2.3. Синтезоване словотворення__________________________________ 72
2.3. Способи формотворення та їх реалізація в сучасній англійській мові__ 75
2.3.1. Фонетичні способи формотворення____________________________ 75
2.3.2. Графічні способи формотворення_____________________________ 77
2.3.3. Синтаксичні способи формотворення__________________________ 80
2.4. Семотворення, запозичання та система словотворення_____________ 91
Висновки до розділу 2 __________________________________________ 96
РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЕНТІВ ТА МЕХАНІЗМІВ У СИСТЕМІ СЛОВОТВОРУ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ_______________ 100
3.1. Роль способів словотворення у формуванні нових словотвірних елементів 100
3.1.1. Словоскладання та формування нових дериваційних елементів___ 104
3.1.2. Телескопія як джерело нових дериваційних елементів____________ 117
3.1.3. Класифікація нових дериваційних елементів ___________________ 123
3.2. Бігенеративність способів словотворення_______________________ 130
3.3. Механізм аналогії в системі словотворення______________________ 138
Висновки до розділу 3__________________________________________ 147
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ_______________________________________ 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ__________________________ 156
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ___________ 185
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ____________________________ 187

ВСТУП
На зламі тисячоліть чітко прослідковується стрімке зростання кількості англомовних інноваційних одиниць [Ю.А. Зацний, Т.О.Пахомова 2001; О.С. Кубрякова 2004; А.Е. Левицький 2005; М.М. Полюжин 1999, У.О. Потятиник 2001; J. Algeo 2003; J. Ayto 1999]. При цьому поповнення словникового складу англійської мови здійснюється майже винятково за рахунок власних мовних ресурсів шляхом лексичної і семантичної деривації, тобто шляхом словотворення і зміни значення існуючих одиниць” [Зацний, Пахомова 2001, с. 6].
У цьому зв¢язку виникає потреба більш глибокого вивчення словотвору та фіксації тих інноваційних процесів, які супроводжують виникнення нових мовних одиниць. Аналіз неологізмів, спостереження за інноваційними процесами свідчать як про кількісні зміни у словниковому складі англійської мови, так і про якісні у способах та засобах збагачення мови новими одиницями, а також надають змогу зрозуміти тенденції розвитку системи словотвору взагалі.
Виявлення основних принципів самоорганізації та самоінноваціалізації” словотвірної системи, встановлення внутрішньосистемних та міжсистемних діалектичних зв’язків зумовило той факт, що чільне місце в дослідженні посідають структурно-динамічний та синергетичний підходи. Розвиток таких підходів [Кудрявцева 2004, Поддубный 2000, Семенець 2004] по відношенню до мовних явищ знайшли своє втілення у дослідженні.
Незважаючи на те, що в останні десятиріччя з’явилася значна кількість напрацювань у різних галузях мовознавства загалом та дериватології зокрема, залишається відсутнім брак цілісного, системного бачення конкретних механізмів функціонування словотвору. Попри те що питання про місце останнього в мовній мегасистемі” неодноразово було предметом жвавих дискусій [Бенвенист 1974; Березин, Головин 1979; Киров 1990; Кубрякова 2004; Трубачёв 1994], об’єктом цілеспрямованого системного аналізу воно досі не стало, а відтак заслуговує на пильну дослідницьку увагу.
Актуальність роботи полягає в потребі здійснення системного дослідження словотвірної системи з урахуванням її динамічної природи. Виникає низка питань, вивчення яких має здійснюватися на тлі сучасної лінгвістичної думки. По-перше, хоча окремим способам творення лексичних інновацій приділялося чимало уваги, системність словотвору ще не була предметом спеціального аналізу. По-друге, ядро проблематики складає вироблення нової універсальної” класифікації способів творення мовних інновацій. Питання про спосіб співвідношення системи словотвору з усіма рівнями мовної мегасистеми”, установлення взаємозв’язків з різними шляхами поповнення словникового складу англійської мови та власне їх кількість продовжують залишатися відкритими.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана в межах наукової теми Розвиток романських і германських мов та особливості перекладу”, яка розробляється на кафедрі теорії та практики перекладу Запорізького національного університету (тема затверджена вченою радою ЗДУ, протокол № 4 від 24 грудня 2002 року).
Мета роботи системне дослідження словотвору англійської мови шляхом аналізу інноваційних процесів. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:
• дати характеристику системі інновативної деривації, виявити нові способи та моделі продукування неолексем;
• довести тріадність” системи словотвору, встановити діалектичні зв’язки між її складовими;
• дослідити сутність системного механізму аналогії, що діє в межах всієї словотвірної системи;
• розробити типологію мовних інновацій та встановити взаємозв’язки між різними типами новотворів;
• визначити способи словотворення генератори” словотвірних елементів
і з’ясувати шляхи та механізми їх формування, розробити класифікацію нових словотвірних елементів;
• розкрити зв¢язки словотвору з іншими рівнями мовної системи.
Об’єктом дослідження є словотвір англійської мови й інноваційні процеси, що супроводжують його кількісний та якісний розвиток.
Предметом дослідження є сукупність системних зв¢язків в англійському словотворі (між способами утворення мовних інновацій та рівнями мовної системи, способами словотворення та арсеналом нових дериваційних елементів).
Методологія та методика дослідження ґрунтуються на системному, структурно-динамічному підході до об’єкта вивчення, що передбачає застосування основних філософських категорій системності та синергетичних підходів до інтерпретації мовних явищ. Конкретні завдання дисертації зумовили використання таких методів аналізу, як компонентний, трансформаційний, кореляційний, морфологічний, контекстуальний, метод лексикографічного аналізу.
Матеріалом дослідження є суцільна вибірка лексичних неологізмів кінця XX початку ХХІ століття, яка складається з 2680 мовних одиниць, фіксованих друкованими та електронними періодичними виданнями мовою-оригіналом, словниками неологізмів, веб-сайтами, присвяченими новим мовним явищам.
Наукова новизна роботи зумовлюється проведенням системного дослідження словотвору англійської мови та тих інноваційних процесів, що його супроводжують; полягає у застосуванні синергетичного підходу до вивчення словотвору, який, тим самим, висвітлюється у статично-динамічному плані, що дало можливість виявити тенденції розвитку, притаманні словотвору як системі, а також притаманні його окремим ланкам. Вперше обґрунтовано системність та доведено тріадність” системи словотвору англійської мови, встановлено діалектичні зв’язки між її складовими. Розроблено принципово нову універсальну” типологію способів словотворення, розкрито сутність зв¢язків словотвору із усіма основними мовними рівнями в тому вигляді, в якому вони проявляються в межах досліджуваної системи. Визначено способи словотворення генератори” словотвірних елементів, з’ясовано шляхи та механізми їх формування. Вперше розроблено типологію нових дериваційних елементів. З’ясовано принципи функціонування аналогії як на рівні конституентів, так і на рівні механізмів словотвору.
Теоретична значущість роботи зумовлена поглибленим вивченням системної організації англійського словотвору, а також подальшим розвитком неологічної теорії з точки зору сучасних лінгвістичних парадигм. Дослідження становить собою також певний внесок у такі галузі лінгвістики як теорія семантики та лінгвосинергетика. Отримані дані дають змогу продемонструвати специфіку та тенденції синхронної динаміки, притаманної для всієї системи англійського словотвору. Особливо важливим для виявлення загальних закономірностей функціонування досліджуваної системи є визначення принципів її самоорганізації та обґрунтування фактів існування діалектичних відносин між її складниками, а також мовною макросистемою, в межах якої вона функціонує.
Практична цінність дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть бути використаними у нормативних курсах з основ мовознавства, сучасної англійської мови (розділи: Лексикологія”, "Словотвір", "Семантика", "Етимологія"), історії англійської мови (розділ "Розвиток лексичного складу"), теорії і практики перекладу (розділ "Лексикологічний аспект перекладу"), а також у розробці нових спецкурсів з неології та основ лінгвосинергетики. Окремі результати можуть знайти застосування при створенні навчально-методичних розробок і посібників для студентів-германістів, проведенні спецсемінарів, у науково-дослідній роботі аспірантів.

Положення, що виносяться на захист:
1. Словотвір становить собою триєдину” нелінійну систему, яка складається із власне словотворення, семотворення (семодеривації) та формотворення (формодеривації) і має властивості самоорганізації та самоінноваціалізації. Структурованість словотвору передбачає наявність у його межах окрім сталих”, ще й перехідних” ланок, які можуть існувати як у ядрі, так і на периферії, що, власне, і підтверджує перманентність розвитку цієї системи. Такі ланки можна виділити як на рівні механізмів (способів словотворення), так і на рівні конституентів словотвору, а саме між компонентами лексичних одиниць та словотворчими елементами.
2. У досліджуваній системі виділяється синтезований” словотвір, за яким утворюються інновації лексичного типу. Він функціонує в межах загальної системи словотвору, а саме в перехідній зоні” на межі перетинання семодеривації та формодеривації.
3. Поповнення словникового складу англійської мови відбувається чотирма шляхами, а саме шляхом словотворення, семодеривації, формодеривації та шляхом запозичання. Шляхи та способи творення мовних інновацій є ергономічно та синергетично детермінованими.
4. Характерною рисою інноваційних процесів на сучасному етапі розвитку системи словотвору англійської мови можна вважати не лише утворення неологізмів але й виникнення нових способів творення мовних інновацій, їх моделей, шляхів формування нових словотвірних елементів тощо.
5. Нова динамічна” класифікація способів словотворення та формотворення відбиває здатність системи приймати нові та перерозподіляти існуючі способи творення мовних інновацій. Класифікація базується на принципах належності продукуючої бази, а саме її операційної частини, до певного рівня мовної системи (з поділом способів словотворення на фонетичні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, графічні); квантитативної трансформації продукуючої бази” (з поділом способів на прогресивні, регресивні і комбіновані, тобто прорегресивні); продукуючої властивості способів творення інновативів (з поділом їх на моногенеративні та бігенеративні.
6. Словотвір не має власних” конституентів; оперуючи власними механізмами, він трансформує” одиниці різних рівнів мовної системи в одиниці лексичного та морфологічного рівнів, виступаючи при цьому трансрівнем”. Його трансформаційна роль визначає необхідність виведення такого логічного ланцюжка, за яким рівні мовної системи виступають в ролі генератора конституентів системи словотвору, сам словотвір виступає у ролі їх трансформатора, а лексичний та морфологічний рівні у ролі споживача продуктів словотворення” словотвірних елементів та мовних інновацій.
7. Дія аналогії поширюється як на механізми, так і на конституенти, тобто пронизує всю систему словотвору. За участю аналогії утворюються нові словотворчі елементи, мовні одиниці, моделі, способи деривації. Її можна вважати постійно функціонуючою, динамічною властивістю, своєрідним операційним механізмом, що призводить до саморегуляції, самоорганізації та розвитку системи словотвору в цілому.
Апробація роботи. Основні положення дисертації висвітлювалися в доповідях і повідомленнях на наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях різного рівня:
міжнародних - VIII Міжнародній конференції ТЕSOL Innovations and challenges” (Вінниця, 2003), Міжнародній науковій конференції Слобожанщина: літературний вимір” (Луганськ, 2004), VII Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004),
V Міжнародній науково-методичній конференції Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 2004), Міжнародній науковій конференції Слов’янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору” (Запоріжжя, 2005); міжвузівських - I і II міжвузівських конференціях молодих учених Актуальні дослідження іноземних мов і літератур”, Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських мов і літератур” (Донецьк, 2003; Донецьк, 2004 ); щорічних звітних конференціях професорсько - викладацького складу Запорізького національного університету (Запоріжжя, 2003-2005).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано сім статей у наукових виданнях та збірниках праць (серед яких шість у виданнях, визначених ВАК України як фахові) та трьох тезах наукових конференцій.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Дослідження системності словотвору англійської мови та інноваційних процесів, які супроводжують його розвиток, стимулювалося передусім усвідомленням того факту, що, попри наявність численних праць, системна природа словотвору та значна кількість інноваційних процесів, які продовжують виникати в його межах, усе ще не знайшли всебічного висвітлен­ня. Необхідність системного дослідження об’єкта з урахуванням його особливостей та новітніх надбань мовознавства зумовила розгляд словотвору у трихотомії форма зміст функція”. Такий підхід пов’язаний із описом принципів організації та функціонування його конституентів та механізмів.
У зв¢язку з активним поповненням лексичного складу англійської мови новими одиницями виникає потреба більш глибокого системного вивчення словотвору та фіксації тих інноваційних процесів, які супроводжують виникнення нових слів та лексико-семантичних варіантів.
Традиційні описові методи, на наш погляд, уже не здатні задовольнити сучасні вимоги до пізнання словотвірної системи мови, для її вивчення необхідні інші підходи та критерії, а саме системологію та синергетику. Шляхом екстраполяції основних філософських категорій системності ми встановили, що словотворення відповідає основним характеристикам будь-яких об¢єктів систем і становить собою впорядковану, структурно багатовимірну систему.
У роботі було уточнено поняття системи та структури відповідно до об¢єкта дослідження. Доведено, що словотворення дійсно є повноцінною функціональною системою, яка може бути поділена на ядро та периферію (за формою), а її складники - на конституенти та механізми (за функцією). Стосовно словотворення лінгвальна система теж поділяється на ядро, до якого відноситься літературна мова, та периферію, до якої відносяться мовні підсистеми (сленґ, жаргон, мови спеціального призначення).
Словотвір продукує не лише абсолютно нові мовні одиниці (нові слова), а й частково нові мовні одиниці (нові за формою або за змістом), які іменуємо формоінноваціями та семоінноваціями. Саме тому об’єкт дослідження постає у тріадному вигляді” словотворення формотворення семотворення”. У зв’язку з цим слід відзначити наявність не трьох, а чотирьох шляхів поповнення словникового складу англійської мови. Єдиним позамовним шляхом серед них залишається запозичання.
У межах ядра словотвірної системи можуть знаходитися продуктивні механізми, які репрезентуються способами словотворення й моделями, та активні конституенти, що становлять собою словотворчі елементи та одиниці різних рівнів мовної системи, тобто матеріально втілені одиниці мовної системи, які беруть участь у процесі творення інновацій. Відповідно до периферії належать непродуктивні в усій мовній системі або продуктивні лише в окремих підсистемах способи словотворення, тобто механізми та неактивні конституенти системи або ті, що належать до нестандартних мовних варіантів. Отже, система словотвору становить собою сукупність конституентів у динаміці, та способів їх операційної організації - механізмів.
Словотворення, будучи системою міжрівневого порядку”, яка оперує одиницями інших рівнів мовної системи у ролі власних конституентів та має велику кількість власних механізмів, за якими вони трансформуються в одиниці лексичного та морфологічного рівнів, у мовній мегасистемі” виступає, власне, у ролі трансформатора”. Окрім функцій трансформації, він виконує ще й функції перетрансформації у зв’язку з можливістю включення нових мовних одиниць у нові акти деривації. У свою чергу, генератором” можна вважати одиниці різних рівнів мовної системи, а в ролі споживача” можна представити лексичний та морфологічний рівні мовної системи. Таке представлення ще раз підтверджує теорію самоорганізації словотвірної системи.
У фокусі дослідження системної організації словотвору постають класифікації його механізмів (способів творення мовних інновацій) та словотвірних елементів, які належать до конституентів системи і снановлять собою разом із лексичними одиницями кінцевий результат його дії. До того ж класифікації розроблено з урахуванням динамічної специфіки системи.
Нами було створено нову класифікацію способів словотворення, що базується на належності продукувальної бази” до певного мовного рівня. У процесі дослідження словотвірної системи було виявлено такі нові способи словотворення як словорозкладання та елементоскладання.
Усі способи творення мовних інновацій можуть бути поділені також за принципом напряму трансформації продукувальної бази на прогресивні, регресивні та комбіновані прорегресивні”, як, наприклад, телескопія, акронімія. Способи словотворення можуть бути поділені також за принципом продукування одиниць одного двох рівнів мовної системи (як лексичного рівня лексичних одиниць, так і морфологічного рівня словотвірних елементів) на бігенеративні та моногенеративні.
Така динамічна” класифікація дає можливість цілком об¢єктивно характеризувати кожен із способів творення мовних інновацій оскільки оперує такими трьома характеристиками:
- належність первинного матеріалу до певного рівня мовної системи;
- квантитативна характеристика трансформації продукувальної бази”;
- продукуюча властивість способів словотворення.
Телескопія, наприклад, за цими класифікаціями становить собою лексичний, прорегресивний, бігенеративний спосіб словотворення.
Нові лексичні одиниці мають можливість виступати базою для подальшого словотворення, тому існує й тенденція до збільшення частки нових одиниць, що є продуктом” не одного, а кількох кроків деривації, а відтак характерною рисою інноваційних процесів на сучасному етапі розвитку англійської мови можна вважати не творення окремих неологізмів, а формування словотвірних парадигм цих неологізмів. Досліджуючи способи деривації, ми продемонстрували активну участь неологізмів у подальшому словотворенні, у зв¢язку з чим було введено поняття дериваційних кроків”.
У системі словотвору виникають нові словотвірні моделі та нові словотворчі елементи. Останні, зокрема, в залежності від рівня мови поділяються нами на елементи лексичного типу омоформи, морфологічного типу омосеми, графо-фонетичного типу фонографіксати, синтаксичного типу синтаксати та рекурсати. Отже, словотворчі елементи, як і механізми способи словотворення теж співвідносяться з рівнями мовної мегасистеми.
Залежно від своєї продуктивності, словотворчі елементи можуть бути поділені на елементи перехідного типу та афікси (не виключаючи, однак існуючих проміжних” та перехідних” форм. У процесі дослідження процесу трансформування кореневих морфем чи їх фрагментів у словотворчі елементи було виявлено існування двох проміжних зон та однієї перехідної зони в межах трансформаційного поля цих елементів. Так, наприклад, омоформа на шляху свого еволюціонування від кореневої морфеми, входячи в першу проміжну зону, набуває статусу параомоформи”, перетворюючись у перехідній зоні на омоформу перехідного типу”, яка в наступній проміжній зоні перетворюється на параомоафікс”, а останній, у свою чергу, на афікс.
Значний інноваційний приріст” зумовлюється, перш за все, зростанням ролі аналогії. Цей механізм несе в собі основну інноваціалізаційну функцію” і може розглядатися як у вузькому, так і в широкому плані. Досліджуючи основні принципи розвитку словотвірної системи, ми довели факт активної дії механізму аналогії не тільки в процесах творення нових слів та лексико-семантичних варіантів, а й у процесах творення нових способів словотворення, словотвірних моделей та словотвірних елементів, отже, виявили особливість дії аналогії як у межах конституентів, так і в межах механізмів системи.
Так, наприклад, вивчаючи дію аналогії в дериваційних процесах ми встановили що за аналогією до словоскладання виникли такі нові способи словотворення, як телескопія, рекурсія, елементоскладання. Отже, аналогію можна вважати постійною, функціонуючою, незмінною системною властивістю, своєрідним операційним механізмом, що призводить до саморегуляції, самоорганізації та розвитку системи словотвору в цілому.
Інноваційні процеси, які продовжують виникати в межах системи словотвору англійської мови значно розширили зону своєї дії. Вони існують як у складі конституентів системи (виникнення нових мовних одиниць та словотвірних елементів), так і у складі її механізмів (виникнення нових моделей та способів творення мовних інновацій). Це й підтверджує здатність системи словотвору до самоорганізації та самоінноваціалізації”.
Пропонований погляд на системність словотвору англійської мови та інноваційні процеси, що відбуваються в ньому, визначає й деякі перспективні напрями дослі­джень. Оскільки в межах цього підходу залишаються невирішеними чимало проблем у сфері включення інноваційних мовних одиниць у нові словотвірні та словоперетвірні парадигми, вивчення внутрішньорівневої організації та реорганізації конституентного складу системи як потужного фактора її збалансованості було б цілком інноваційним. Не менший інтерес становить і проблема розгляду всіх шляхів поповнення словникового складу англійської мови в аспекті системності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Аверьянов А.Н. Системное познание мира. - М.: Высшая школа, 1985. - 236с.

2.

Алексеев И.С. Об элементарной клеточке системно-структурного исследования // Проблемы исследования систем и структур. М.: Высшая школа, 1965.

3.

Алефиренко М.Ф. Фраземообразующее взаимодействие языковых уровней (на материале украинского и русского языков): Автореф. дисс. д-ра филол. наук. - К., 1989. 39с.

4.

Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова
мовної картини світу: Дис... канд. філол. наук. - Ужгород, 2002.
223с.

5.

Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця XX століття як складова
мовної картини світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 /
Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2003. - 20 с.

6.

Апалат Г. П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв'ю (на
матері­алі сучасної англомовної преси): Автореф. дис. ... канд. філол.
наук: 10.02.04 / Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 19с.

7.

Апресян Ю.Д. Избранные труды. - Т. 1: Лексическая
семантика: Синонимические средства языка. Изд. 2-е, испр., доп. -
М: Языки русской культуры /Восточная литература, 1995. - 472 с.

8.

Арапова Н.С. Эвфемизмы // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 590 с.

9.

Аршинов В.И., Свирский Я.И. Синергетическое движение в языке // Самоорганизация и наука: опыт философского осмысления. М., 1994. С.33-47.

10.

Афанасьев В. Г. О принципах классификации целостных систем философии // Вопросы философии. - 1963. - №5. - 15-23.

11.

Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1986.

12.

Базылев В.Н. Новая метафора языка (семиотико-синергетический аспект) : Автореф. дис....д-ра филол.наук. М., 1999. 53с.

13.

Бардіна Н.В. Енергеально-конфігуративне моделювання мови: до розв'язання проблеми антропоцентричного методу лінгвістичних досліджень: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 / Інститут української мови НАН України. Київ, 1999. - 39 с.

14.

Белозьоров М.В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2003. -19с.

15.

Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с.

16.

Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. М.: Просвещение, 1979. 416 с.

17.

Березинский В.П. Семантические неологизмы // Английские неологизмы. - К.: Наукова думка, 1983. - С.132-146.

18.

Блохина Н.Г. О состоянии русского языка в современном обществе:политический язык и речь социума // Актуальные проблемы русистики (тезисы докладов и сообщений международной научной конференции, посвященной 70-летию профессора Э.В. Кузнецовой). - Екатеринбург, 1997. С. - 218-219.

19.

Бондалетов В.Д. Условные языки русских ремесленников и торговцев. Словопроизводство. - Рязань, 1980. - 86с.

20.

Бондаренко В. О. Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2001. - 20 с.

21.

Бондарчук Г.Г. Проблемы языковой категоризации (лингвистический анализ названий одежды за последние 50 лет) // Когнитивные аспекты языковой категоризации: Сб. науч. тр. / Отв. ред. Л.А. Манерко. Рязань, 2000. С. 51-56.

22.

Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. - К.: Вища школа, 1988. - 261с.

23.

Боярская Е.Л. Когнитивные основы формирования новых значений полисемантичных существительных современного английского языка: Автореф. дис ... канд. филол. наук: 10.02.04. Калининград, 1999. 20 с.

24.

Бушуй А.М. Семантико словообразовательные инновации отфразеологического происхождения в современном русском языке // Словообразовательная и номинативная деривация в славянских языках. Ч. І. Гродно, 1989. С.26-28.

25.

Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. - 312 с.

26.

Введенская Л.А., Колесников Н.П. От собственных имен к нарицательным. М.: Просвещение, 1981. 95с.

27.

Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Вінниця: Нова книга, 2003. 253с.

28.

Вольвачева И. Г. Обогащение словарного состава английского языка путем калькирования немецких лексических единиц // Форма, значение и функции единиц языка и речи. Минск 2002. Ч. 1. С. 140-141.

29.

Волкогон Н. Л. Про синтаксичні побудови у рекламному дискурсі (на мате­ріалі іспанської реклами) // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мо­ви. - 2002. - № 10. - С. 244-248.

30.

Воробьева Ю.А. Когнитивно-прагматический аспект новой лексики искусствоведения (на материале английского языка): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова. М, 2003. 25 с.

31.

Гальперин И.Р. Дополнение к Большому англо-русскому словарю. М .: Высшая школа, 1980. 256с.

32.

Гармаш О.Л. Телескопія як спосіб утворення нових лексичних одиниць англійської мови та джерело утворення нових словотворчих елементів // Вісник Запорізького держ. ун-ту. Філологічні науки. № 2. 2003. С. 50-55.

33.

Гармаш О.Л. До питання неологізмів англійської мови із семантичним сегментом їжа” // Вісник Запорізького держ. ун-ту. Філологічні науки. № 2. 2004. -С.

34.

Гармаш О.Л. Утворення телескопійних лексичних інновацій в англійській мові та особливості їх перекладу // Вісник Сумського держ. ун-ту. Серія: Філологічні науки. № 3 (62). Суми: СумДУ, 2004 . С. 111-116.

35.

Гармаш О.Л. Роль аналогії у процесі формування нових слів та словотворчих елементів // Слобожанщина: літературний вимір: Збірник наукових праць. Вип. ІІ. Луганськ: Знання, 2004. С.
78-84

36.

Гармаш О.Л. Конверсійні неологізми суспільно-політичної лексики англійської мови // Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених. Донецьк: ДонДУ, 2003. С. 60-65.

37.

Гармаш О.Л. Акронімія як один із способів утворення англомовних лексичних інновацій // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали Другої міжвузівської наукової конференції молодих учених. Донецьк: ДонНУ, 2004. С. 76-77.

38.

Гармаш О.Л. До питання про творення слів на базі фразеологізмів (на прикладі неологізмів англійської мови) // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції Наука і освіта 2004”. Том 22. Проблеми дослідження мови. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 25-27

39.

Гармаш О.Л. Словоскладання як бігенеративний” механізм у системі англійського словотвору // Вісник Житомирського держ. університету. Вип.23. 2005. С.130-132.

40.

Гармаш О.Л. До проблеми системності словотвору сучасної англійської мови // Нова Філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2005. - №1 (21). С. 5-11.

41.

Герман И.А., Пищальникова В.А. Введение в лингвосинергетику. Барнаул: Изд-во Алтайского гос.ун-та, 1999. 130с.

42.

Гинзбург Е.А. Словообразование и синтаксис. М.: Наука, 1979. 264 с.

43.

Гирусов Э.В., Платонов Г.В. Мир в поисках концепции устойчивого развития // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. 1996. - №1. С. 3-14.

44.

Говердовский В. И., Радченко И. Б. Эвфемизмы как проявление индивидуально-психологического и социального поведения человека // Вісник Харківського дер­жавного ун-ту. Серія: Романо-германська філологія. - 1999. - № 424. - С. 17-21.

45.

Голод О. Є. Актуальні проблеми функціонально-комунікативного дослід­ження мови // Провідні лінгвістичні концепції кінця XX століття: Тези Всеукр. наук. конф. - Львів, 1996. - С. 61-62.

46.

Голод О. Є. До питання класифікації пейоративної лексики // Іноземна філо­логія. - 1997. - Вип. 110. - С. 97-102.

47.

Голуб Ю.І. Системні відношення в словниковому складі англійської мови та їх лексикографічне відображення: Дис. ... канд. філол. наук. Запоріжжя, 1998. 193с.

48.

Гречко В.А. Теория языкознания. М.: Высшая школа, 2003.
375 с.

49.

Грицьків А.В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2001. 20с.

50.

Гусева Л.Г., Манион Я.Г. Локальный социально-возрастной жаргон // Живая речь уральского города. - Свердловск, 1988. 138с.

51.

Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. - 2 изд. - М.: Прогресс, 2000. - 398 с.

52.

Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: Структура та семантичні характеристики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 1999. 18с.

53.

Девкин В.Д. Лексикографический аспект окказионализмов // Лексика и лексикография. Сборник научных трудов. - М., 1998.
С. 79-80.

54.

Девкин В.Д. Возникновение слов и фразеологизмов на базе частичного звукового подобия // Вопросы лексикологии немецкого и французского языков. М., - 1980. С. 21-33.

55.

Ділі Дж. Основи семіотики: Пер. з англ. - Львів: Арсенал, 2000. - 232 с.

56.

Дубенец Э. М. Неологизмы в английском языке // Иностранные языки в школе. - 1991. - № 6. - С. 90-92.

57.

Дуда О. І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. - К., 2001. - 19 с.

58.

Єнікєєва С. М. Творення складних слів синтаксичного типу в англійській мові та особливості їх перекладу // Вісник Сумського держ. університету. - 2002. - №4. - С. 72-75.

59.

Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотвірних елементів англійської мови: Дис... канд. філол. наук. - Запоріжжя, 1999.

60.

Єнікєєва С. М. Про місце словотвору в системі сучасної англійської мови // Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2005. №1 (21). С. 20-27.

61.

Еремина Л.И. Графика как средство изобразительности в произведениях Л.Н. Толстого // Очерки по стилистике художественной речи. М. 1979. С. 77-113.

62.

Ефремов Л.П. Номинация посредством словообразовательного калькирования // Словообразовательная и номинативная деривация в славянских языках. - Гродно, 1982. - С.39-40.

63.

Жайворонок В. В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. - 1999. - № 6. - С. 32-46.

64.

Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия. - К.: Изд-во при КГУ, 1974. - 176с.

65.

Жлуктенко Ю.А., Татутян А.Б. Серийные аналогические неологизмы как проблема перевода // Теория и практика перевода. Вып. 11. К.: Вища школа, 1981. С. 101-107.

66.

Жлуктенко Ю.А. Динамика словообразовательной системы и неологизмы // Английские неологизмы. - К.: Наукова думка, 1983. - С. 5-11.

67.

Жлуктенко Ю.А. США плавильный котел” американизации, мифы о языковом плюрализме и реальность // Межъязыковые отношения и языковая политика. - К.: Наукова думка, 1988. -
С. 36-59.

68.

Жлуктенко Ю.А. Номинативные аспекты словосочетания // Проблемы варьирования языковых единиц. - К.: УМК ВО, 1990. - С.84-93.

69.

Журавлев А. Ф. Технические возможности русского языка в области предметной номинации // Способы номинации в современном русском языке. М.: Наука, 1982. 294с.

70.

Журавлёв А.Ф. Технические возможности русского языка в области предметной номинации // Способы номинации в современном рус­ском языке. - М. - 1982. - С. 45-108.

71.

Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка: Уч. пособие для институтов и факультетов иностранных языков. М.: Высшая школа, 1989. 126 с.

72.

3аботкина В. И. Основные проблемы прагматики нового слова (на материале английского языка) // Проблемы семантики и прагматики. - Калининград: Изд-во КГУ, 1996. - С. 83-91.

73.

Заботкина В.И. Изменения в концептуальной картине мира в аспекте когнитивно-прагматического подхода к языковым явлениям // Категоризация мира: пространство и время. Материалы научной конференции. М.: Изд-во Диалог МГУ, 1997. С. 55-59.

74.

3авгороднєв Ю. А., Ду