СОЦІОФОНЕТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ ГОЛОСНИХ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ (експериментальне дослідження на матеріалі швейцарського регіонального варіанта вимови)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Кулинич Олег Іванович

УДК 81’344=133.1

СОЦІОФОНЕТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ ГОЛОСНИХ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
(експериментальне дослідження на матеріалі швейцарського регіонального варіанта вимови)

10.02.05 романські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Дворжецька М.П., професор,
кандидат філологічних наук

Київ - 2003

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ___________________________________5
ВСТУП______________________________________________________________6
РОЗДІЛ I. НОРМА ВИМОВИ І ФОНЕТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ______________________________________________14

1.1.Орфоепічна норма і фонетична варіативність французької мови __________14
1.1.1. Теоретичні аспекти співвідношення понять системи мови, мовної норми й узусу в їх проекції на фонетичну варіативність французької мови____________________________________________________ 14
1.1.2. Швейцарський регіональний варіант вимови та його місце в системі орфоепічної норми французької мови ________________________ 23
1.1.3. Нейтралізація опозиції голосних фонем як виявлення фонетичної варіативності _____________________________________________27
1.1.4. Динаміка фонологічних змін вокалічної системи сучасної французької мови _________________________________________ 32

1.2. Соціолінгвістичний аспект дослідження норми вимови_________________40
1.2.1.Гендерний аспект дослідження норми вимови та методи соціофонетичного вивчення усного мовлення__________________40
1.2.2.Фоностилістичні різновиди мовлення і проблеми ситуативно зумовленого варіювання вимови_____________________________ 45
Висновки __________________________________________________________ 50

РОЗДІЛ II. ПРОГРАМА І МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ__________________________________ 52

2.1. Етапи проведення фонетичного експериментального дослідження _______53
2.2. Спектографічний аналіз звукового сигналу___________________________59
2.3. Методи статистичної обробки даних________________________________ 62
2.3.1. Нормальний імовірнісний розподіл для двох кількісних перемінних_______________________________________________62
2.3.2. Дисперсійний аналіз АНОВА та його роль у визначенні різнорідності й подібності двох безперервних випадкових величин__________________________________________________69
2.3.3. Кластерний аналіз як метод класифікації експериментальних даних____________________________________________________76
Висновки __________________________________________________________ 83

РОЗДІЛ III. СоціофонетичнІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ФОНОЛОГІЧНИХ ОПОЗИЦІЙ (/e/~/D/, /a/~/A/, /C/~/o/) У ШВЕЙЦАРСЬКОМУ РЕГІОНАЛЬНОМУ ВАРІАНТІ ВИМОВИ________ 85

3.1. Фоностилістична варіативність голосних у мовленні носіїв швейцарського регіонального варіанта французької мови _______________________________ 85
3.1.1.Реалізація голосних фонем у чоловічому мовленні ___________________ 85
3.1.1.1. Голосні /a/ і /A/_______________________________________85
3.1.1.2. Голосні /e/ і /D/ _______________________________________98
3.1.1.3. Голосні /C/ і /o/ _____________________________________ 109
3.1.2. Реалізація голосних фонем у жіночому мовленні____________________122
3.1.2.1. Голосні /a/ і /A/______________________________________122
3.1.2.2. Голосні /e/ і /D/ ______________________________________135
3.1.2.3. Голосні /C/ і /o/ _____________________________________ 144
3.2. Соціофонетична стратифікація фонологічних опозицій голосних у чоловічому і жіночому мовленні _________________________________157
Висновки _________________________________________________________ 167
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ____________________________________________170
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ __________________________174
ДОДАТКИ (додаються окремою книжкою)

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

FI перша форманта
FII друга форманта
Гц герц, одиниця частоти періодичного процесу
/a/ - фонема
[a] - реалізація фонеми у мовленні
ANOVA статистичний метод аналізу варіацій
MANOVA статистичний метод багатокомпонентного аналізу варіацій
F statistic кількісний статистичний метод перевірки нуль гіпотези
P anova функція математичної статистики
M anova функція математичної статистики
Ум.од. умовні одиниці
Відн.од. відносні одиниці

ВСТУП
Комунікативно-функціональна парадигма в лінгвістиці характеризується, з одного боку, розширенням наукової спеціалізації (розгляд фактів мови у конкретному науковому напрямі, що становить підсистему загального наукового знання в сфері лінгвістики), а з іншого, експансією в мовознавчий дослідницький апарат понять і методів суміжних дисциплін (соціології, математики, психології, фізіології та ін.). Цим пояснюється активізація дослідницького інтересу до національних культур і мов, а також до питань мовної варіативності, що розглядуються лінгвістичною теорією в соціолінгвістиці, зокрема, географічних варіантів національної мови [50; 108; 109; 116; 130; 131; 133; 207; 259; 293].
Мовну ситуацію й особливості функціонування французької мови в ареалах її поширення за межами Франції в європейських країнах, Канаді, Африці більшою мірою вивчено на лексичному рівні [2; 47; 48; 70; 71; 77; 99; 149; 161; 172; 182; 212; 252; 283]. На фонетичному рівні донедавна дослідники приділяли увагу розгляду окремих особливостей вимови регіональних варіантів і діалектів французької мови [31; 188; 204; 221; 222; 224; 234; 253; 254; 280; 298].
Поліаспектне вивчення варіативності географічних різновидів національних мов, що передбачає послідовний розгляд орфоепічної специфіки мовної периферії в її відношенні до мовного центру, проблем фонетичної інтерференції, соціолінгвістичних і психолінгвістичних характеристик реалізації норми вимови в ідіолектах, у сучасній мовознавчій теорії залишається одним з найбільш актуальним.
Результати соціофонетичних досліджень [52; 56, с.143, 206; 94; 95; 101; 102], присвячених питанням соціальної стратифікації і варіативності національних мов у межах географічно маркованого мовного центру, і ключові для сучасної соціофонетики поняття (соціолект, сексолект, фонологічна змінна, перемінне правило, стиль вимови), мають стати певним внеском у розробку теорії соціально і стилістично зумовленої варіативності мови носіїв регіональних варіантів національних мов.
Застосування експериментально-фонетичних методів дає змогу по-новому оцінити чимало спостережуваних явищ в орфоепічному аспекті, завдяки можливості інтерпретації достовірних даних, здобутих унаслідок їх аналізу за допомогою методів статистики. Експеримент як емпіричний метод дослідження в сучасній лінгвістиці тісно пов’язується з теоретичним контекстом, що посилює його роль у виявленні внутрішньої структури мови [97; 121; 128].
У зв'язку з цим актуальність дисертаційної роботи пояснюється загальною спрямованістю лінгвістичних досліджень на вивчення проблем соціально і стилістично зумовленої варіативності мови в системі регіональних різновидів національної мови на сегментному рівні. Розробка алгоритмів застосування статистичних методів при системно-комплексному підході дозволяє визначити параметри варіювання французьких голосних, допомагає з’ясувати причини модифікацій голосних і простежити тенденції їхньої вимови.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми Міністерства освіти і науки України «Типологія і функціонування одиниць фонетичної, граматичної і лексикологічної систем сучасних німецької і романської мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти», затвердженої вченою радою Київського державного лінгвістичного університету (протокол №5 від 27 січня 1997 року).
Робочою гіпотезою є припущення про певні зміни в системі голосних швейцарського варіанта національної мови під впливом сучасної норми вимови французької мови, які спричиняються соціальними й ситуативними чинниками і простежуються в тенденції як розрізнення, так і не розрізнення фонетичних акустичних ознак голосних порівняно з сучасною нормою вимови французької мови.
Метою дослідження є виявлення особливостей функціонування системи голосних фонем у чоловічому і жіночому мовленні носіїв швейцарського регіонального варіанта французької мови, зумовлених ситуативним фактором, і систематизація якісних характеристик реалізацій голосних шляхом експериментальної перевірки закономірностей їх модифікацій.
Реалізація цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
- визначити місце швейцарського регіонального варіанта французької мови по відношенню до сучасної французької мови;
- описати сучасні фонетичні процеси в вокалічній системі французької мови;
- розглянути явище нейтралізації фонологічних опозицій голосних /e/~/D/, /a/~/A/, /C/~/o/ з широкою зоною варіативності в мовленні носіїв французької мови ;
- проаналізувати процеси фоностилістичної варіативності, а також методи соціофонетичного вивчення усного мовлення;
- розробити алгоритм застосування методів статистичного аналізу щодо кількісних характеристик формантних значень голосних звуків, що утворюють опозиції /e/~/D/, /a/~/A/, /C/~/o/;
- дослідити теоретичні ймовірнісні моделі розподілу кількісних показників формантних величин при реалізації голосних фонем;
- виявити типи кореляцій статистично здобутих даних для тембральних характеристик, виражених у кількісних показниках для FI і FII, при реалізації голосних французької мови в романській Швейцарії в ситуаціях читання зв'язного тексту і читання списку слів, а також в умовах соціофонетичного експерименту.
Об'єктом дослідження є особливості вимови носіїв швейцарського регіонального варіанта французької мови на рівні вокалізму.
Предмет дослідження - реалізації голосних, що утворюють опозиції, типові для гендерної комунікативної поведінки в аналізованих ситуаціях мовлення.
Методи і прийоми дослідження. Вибір методів соціофонетичного аналізу зумовлюється поставленими в роботі завданнями. Ситуативний метод був основним у вивченні варіативності вимови і спрямовувався на виявлення особливостей вимови носіїв швейцарського регіонального варіанта в різних ситуаціях (читання тексту і читання списку слів) і стилях вимови. Аналіз акустичних параметрів здійснювався за допомогою експериментально-фонетичного дослідження (спектрограма), програми для аналізу мовного сигналу PRAAT і статистичної обробки даних (побудова теоретичних моделей у координатах нормального гаусовського розподілу, обчислення ймовірнісних розподілів, дисперсійний аналіз ANOVA, кластерний аналіз на базі програми MATLAB, 6 версія). Добір матеріалу для експериментального дослідження проводився із залученням методів анкетування, тестування та порівняння.
Матеріалом дослідження стали фонозаписи 18 інформантів (9 чоловіків і 9 жінок), попередньо відібраних за результатами соціолінгвістичного анкетування. Загальний час звучання запису становив 360 хвилин. У роботі розглянуто 40 одиниць вимови голосних, реалізованих у різних ситуаціях мовлення (1080 реалізацій). Кількість прикладів реалізацій на кожну групу ймовірнісних фонологічних змінних 36.
Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше охарактеризовано варіативність голосних швейцарського регіонального варіанта вимови на основі комплексного статистичного аналізу випадкових перемінних величин, представлених кількісними показниками формантних значень досліджуваних звуків; виявлено особливості вимови носіїв швейцарського варіанта на рівні вокалізму із застосуванням ситуативного методу дослідження; визначено групи ймовірнісних фонологічних змінних, пов'язаних з реалізацією голосних у мовленні і зумовлених ситуативним фактором.
Новим у дисертації є також розгляд гендерного аспекту у виявленні особливостей вимови швейцарського регіонального варіанта французької мови.
Теоретичне значення дослідження пов’язується з тим, що воно становить певний внесок до теорії варіативності у соціофонетичному вимірі, а також до розробки методів експериментального дослідження, заснованих на системно-комплексному підході у вивченні багатовимірних експериментальних даних, представлених кількісними показниками формантних значень голосних. Дослідження розширює проблематику вивчення норм сучасної французької мови, розглядуваних у взаємодії соціальних і мовних явищ.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть використовуватися в процесі навчання фонетики французької мови, зокрема теоретичної фонетики, фоностилістики, у навчально-методичній роботі як у спеціальних, так і в немовних вузах, у спецкурсах і спецсемінарах, при укладанні фонетичних словників французької мови. Результати проведеного експерименту можуть бути застосовані в подальшій розробці норм французької мови в її відношенні до регіональних варіантів вимови, а також для лінгвістичного забезпечення автоматичного розпізнавання й синтезу мовлення.
На захист виносяться такі положення:
1. Варіативність вокалічної системи швейцарського регіонального варіанта французької мови віддзеркалює сучасні тенденції фонетичних змін орфоепічної норми розмовної французької мови, тенденцію до нейтралізації опозицій голосних фонем.
2. Вимова носіїв швейцарського регіонального варіанта характеризується залежністю від ситуації мовлення і від гендерної диференціації.
3. У результаті експериментально-фонетичного аналізу ситуацій мовлення (спонтанне читання зв’язного тексту та підготовлене читання слів) встановлено стереотипи вимови голосних, які розглядаються як норма для даного регіонального варіанта.
4. Гендерна дифференціація реалізації голосних у жіночому і чоловічому мовленні зумовлена фактором мовної інсекурації.
Апробація дослідження. Основні результати дослідження висвітлювались у доповідях і повідомленнях на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських конференціях: Studies in Communicative Phonetics and Foreign Language Teaching Methodology” (Київ, 1997); Le français régional en zone francoprovençale: bilan et perspectives actuelles. Journee d'étudе” - Université de Lausanne (24 novembre 2000); Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001); Мови і культури в сучасному світі” (Київ, 2003); IV Степановские чтения. Международная конференция «Функционирование языковых единиц в аспекте национально-культурной специфики». На материале романо-германских и восточных языков.-Российский университет дружбы народов. Институт Языкознания Российской Академии наук (15-16 апреля 2003 года); Региональная лингвистическая конференция Единство системного и функционального анализа языковых единиц» (Белгород, 8-10 октября 2003 года); Матеріали дисертації обговорювались на засіданнях кафедри французької філології Київського національного лінгвістичного університету, а також на науковому семінарі Сучасні інформаційні технології експериментально-фонетичного дослідження мовлення” (Київ, 28 листопада 2002 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в 6-х статтях, три з яких опубліковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 2-х тезах.
Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень і позначень, вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету, основні завдання й гіпотезу, розкрито наукову новизну, вказано теоретичне і практичне значення роботи, визначено методи й методологічні засади, представлено положення, що виносяться на захист.
У першому розділі розглядаються теоретичні передумови дослідження, зокрема уточнюються поняття системи, норми, узусу, швейцарського регіонального варіанта французької мови, мовного центру і периферії, фонологічної нейтралізації; простежується динаміка фонологічних змін у вокалічній системі сучасних норм вимови французької мови, виявляються особливості фонологічної системи швейцарського регіонального варіанта, визначаються фактори внутрішньоструктурної і функціональної диференціації фонетичної системи мови, зумовленої стратифікаційною і ситуативною варіативністю.
У другому розділі складено програму дослідження й вироблено методику аналізу фактичного матеріалу, подано відомості про інформантів, які начитали експериментальний матеріал. Розкрито специфіку застосування інструментальних методів, визначено способи статистичної обробки експериментальних даних і лінгвістичної інтерпретації здобутих результатів перевірки статистичної гіпотези.
Третій розділ містить результати перевірки статистичної гіпотези для числових характеристик експериментального матеріалу, представленого кількісними показниками формантних величин при реалізації голосних фонем французької мови швейцарського регіонального варіанта. У цьому ж розділі простежуються тенденції в реалізації голосних у мовленнєвих ситуаціях читання зв'язного тексту і читання списку слів з урахуванням гендерного фактора, з’ясовуються причини варіативності голосних, встановлюється характер їхнього функціонування в мовленні щодо сучасної норми вимови французької мови.
У загальних висновках підводяться підсумки дослідження і визначаються перспективи подальшої розробки цієї проблематики.
Список використаної наукової літератури становить 309 джерел українською, російською, французькою, англійською та німецькою мовами.
У додатках подається текст і списки слів з мінімальними парами досліджуваних опозицій, фонологічна анкета, таблиці з числовими величинами формантних показників при реалізації фонем у мовленні, а також графічні зображення результатів перевірки статистичної гіпотези та методу послідовної кластеризації при реалізації фонем. Загальний обсяг додатків складає 272 сторінки ілюстративного матеріалу і містить 12 таблиць і 508 графіків. До дисертаційного дослідження додається окремий збірник додатків.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Системний підхід у мові як вияв одного з основних складників сучасної загальнонаукової парадигми розглядає мову як цілісну систему з взаємопов’язаними підсистемами, кожна з яких у свою чергу становить певну систему і характеризується власними категоріями.
Реалізація принципів системного підходу при вивченні сегментних характеристик звучного мовлення на експериментальному рівні виявляється в можливості адекватного опису об'єкта дослідження за умови добору репрезентативного матеріалу і переходу від традиційного принципу варіювання значеннями окремих перемінних до розробки методів багатовимірного аналізу експериментального матеріалу.
Вивчення процесів варіювання французької мови на фонологічному рівні в системі регіональних різновидів національної мови та необхідність розробки алгоритмів застосування статистичних методів при системно-комплексному підході до вивчення багатовимірних експериментальних даних визначили основні напрями аналізу соціофонетичної варіативності у швейцарському регіональному варіанті французької мови. У роботі простежується динаміка змін фоностилістичних особливостей вимови голосних у швейцарському регіональному варіанті в його відношенні до сучасного стандарту вимови французької мови і визначаються типи кореляцій статистично здобутих даних для тембральних характеристик голосних, виражених у кількісних показниках для FI і FII, у жіночому і чоловічому мовленні при реалізації трьох вокалічних опозицій французької мови в романській Швейцарії /a/~/A/, /e/~/D/, /C/~/o/. Ці опозиції неносових голосних фонем виділяються на основі акустичної диференційної ознаки передньоязиковий/задньоязиковий (/a/~/A/) і закритості/відкритості (опозиції /e/~/D/, /C/~/o/) та мають найбільш широкий діапазон варіативності у французькій мові.
Щодо всіх трьох опозицій у сучасному стандарті вимови французької мови відзначається нейтралізація різного ступеня залежно від комбінаторно-позиційних, соціолігвістичних і ситуативно-стилістичних факторів. Проте, основні дослідження з вивчення фонологічної системи швейцарського регіонального варіанта 70-х 80-х років свідчать про її специфіку щодо сучасного стандарта вимови французької і постулюють збереження цих опозицій у вокалічній системі швейцарського варіанта.
За результатами анкетування (фонологічний запитальник) для проведення експериментального дослідження було відібрано 9 інформантів-чоловіків і 9 інформантів-жінок, соціолінгвістичні параметри яких (вік, місце проживання, соціальний статус, стать) відрізняються лише за ознакою статі, тоді як інші є тотожними. При доборі експериментального матеріалу було виділено групу з 40 фонетичними словами, що входять у три досліджувані фонологічні опозиції, з-поміж яких 20 об'єктів були наявні в тексті і 20 зафіксовані в словниковому списку.
Експериментально-фонетичне дослідження складалося з власне експерименту (спектрограми) з подальшим виділенням дослідницького корпусу, яке здійснювалося за допомогою програми для аналізу мовного сигналу PRAAT, і статистичної обробки даних (побудови і обчислення теоретичних моделей у координатах нормального гауссівського розподілу, дисперсійного аналізу ANOVA, кластерного аналізу на базі програми MATLAB, 6 версія).
Результати проведеного аналізу і побудова діаграми дисперсії кількісних перемінних XY на площині реалізованих при читанні списку слів і при читанні тексту опозицій /a/~/A/, /e/~/D/, /C/~/o/ дозволили сформулювати загальну гіпотезу про тенденцію до нейтралізації досліджуваних опозицій у швейцарському регіональному варіанті вимови.
Комплексне застосування методів математико-статистичної обробки здобутих даних у цілому підтвердило сформульовану гіпотезу щодо універсального характеру дії тенденції до нейтралізації опозицій /a/~/A/, /e/~/D/, /C/~/o/ у вокалічній системі французької мови швейцарського варіанта.
Аналіз опозицій голосних, проведений у сучасному мовленні носіїв швейцарського регіонального варіанта, дав можливість виявити основні напрями їх фонологічного варіювання та запропонувати класифікацію груп алофонів (варіантів) вимови. В основу цієї класифікації покладена варіативність опозиційних голосних кінцевого та початкового складу, що знаходяться під наголосом.
Еволюція фонологічної системи французької мови у різних географічних варіантах неоднакова. Зокрема французька мова центра та її швейцарський варіант різняться динамічністю розвитку фонологічної системи. У французькій мові Франції етапи змін чітко простежуються і відображаються у словниках дескриптивного типу. У швейцарському регіональному варіанті французької мови розвиток фонологічної системи відбувається повільніше, що зумовлено як іманентними, так і зовнішньо лінгвістичними чинниками. До перших необхідно віднести відданість традиції та статус періферійного і мінорітарного положення романської Швейцарії. До других факторів належить взаємодія та інтегрування швейцарського регіонального варіанта мовної периферії й сучасного стандарта вимови мовного центру.
Це дає підставу стверджувати, що в фонологічній системі французької мови спостерігаємо таку закономірність: фонетичні зміни сучасної орфоепічної норми зумовлюють процеси варіативності регіональних різновидів французької мови. Окреслилася тенденція кореляції варіативності регіонального варіанта вимови з сучасним орфоепічним стандартом мовного центру.
Реалізація голосних, що утворюють опозиції у мовленні носіїв швейцарського регіонального варіанта, характеризується високим ступенем варіативності в різних мовленнєвих ситуаціях. За умови переходу мовлення від одного типу до іншого утворюється комплекс фонетичних процесів, що дають змогу відрізнити реалізацію голосних у контексті зв'язного тексту й в ізольованій позиції при читанні списку слів. Реалізація голосних розрізнюється за числом звукових репрезентацій кожної фонеми, при читанні зв’язного тексту характеризується великим набором фонологічних змінних в порівнянні з читанням списку слів. У вимові списку слів зареєстровано тенденцію до збереження акустичних прескриптивних ознак, властивих голосним, що входять у мінімальні пари за опозиціями.
Варіанти вимови, зареєстровані в мовленні жінок і чоловіків - носіїв швейцарського регіонального варіанта в різних ситуаціях, позв'язані з вибором мовців в процесі тестування відповідного варіанта вимови, дозволяють встановлювати закономірності, що характеризують не постійні, а змінні правила мовленнєвої поведінки. Одиниці варіантних структур вимови розглядаються як фонологічні змінні” та фіксуються при застосуванні статистичного аналізу як група ймовірнісних фонологічних змінних.
Групи фонологічних змінних представлені фонічними реалізаціями опозиційних голосних звуків на площині в процесі системно-комплексного аналізу багатовимірних експериментальних даних, що дало змогу встановити варіативність усередині групи, сформованої агломеративним чи розділовим типом зв'язку для окремої мовленнєвої ситуації. Агломеративний і розділовий типи характеризується такими закономірностями, як розрізнення /нерозрізнення фонологічних акустичних ознак голосних звуків.
Зіставлення груп імовірнісних фонологічних змінних у чоловічому і жіночому мовленні констатує розбіжності в акустичних параметрах реалізації голосних фонем, зумовлених почуттям мовної інсекурації. У мовленнєвій поведінці жінки прагнуть до більш престижних форм вимови, зокрема варіантів вимови, що характеризують сучасну орфоепічну норму стандартної французької мови.
Запропонований у роботі комплексний підхід статистичної обробки здобутих експериментальних даних дозволяє переглянути традиційну точку зору на особливий характер вимови швейцарського регіонального варіанта, на його специфіку у динаміці фонетичних процесів фонологічної системи французької мови.
Результати дослідження відкривають перспективи для адекватної характеристики внутрішньо системних змін швейцарського регіонального варіанта та зумовлюють необхідність подальшого поліаспектного розгляду специфіки мовної периферії в її відношенні до мовного центру. Проведене дослідження підтверджує ефективність застосування комплексного статистичного аналізу для випадкових перемінних величин, представлених кількісними значеннями формантних показників досліджуваних звуків, і дозволяє зробити висновок про перспективи вивчення соціофонетичної і фоностилістичної варіативності.
Комплексне застосування експериментальних математичних методів аналізу мовленнєвої поведінки є важливим напрямом в оптимізації прикладних моделей функціонування мови. З огляду на це квантитативна лінгвістика є тим фактором, що визначає розвиток лінгвістичної теорії, зокрема фонології, у вимірах динаміки сучасних фонетичних процесів у фонологічній системі мови, та характеризує системний статус фонетичної варіативності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айвазян С.А., Бежаева З.И., Старовертов О.В. Классификация многомерных наблюдений. М.: Статистика, 1974. 240 с.
2. Анищенко Л.В. Канадский национальный вариант французского языка//Варианты полинациональных литературных языков. - Киев: Наукова Думка, 1988. - С.222-246.
3. Ахманова О.С. и др. К вопросу о правильности речи // Вопросы языкознания. -1960. - № 2. - С.35-42.
4. Бакушева Е.М. Социолингвистический анализ речевого поведения мужчины и женщины (на материале французского языка): Автореф.дис. канд.филол.наук: 10.02.05 /МГПУ им. В.И.Ленина. - М. -1995. - 16с.
5. Балли Ш. Французская стилистика: Пер. с франц.- М.: Изд-во иностр. лит-ры,1961 - 394 с.
6. Барт Р. Нулевая степень письма: Пер.с франц. // Семиотика /Сост., вступ. ст. и общ. ред. Ю.С.Степанова. - М.:Радуга, 1983. - С. 306-349.
7. Башкина Б.М., Бутилов Л.Д. Физические параметры просодии и их измерение: Учеб. пособие. Минск: Минский гос.пед.ин-т ин.яз, 1977. 61 с.
8. Беликов В.И., Крысин Л.П. Социолингвистика. - М.:Росс. Гос. Гум. ун-т, 2001. - 437с.
9. Белогурова О.О. Орфоэпическая норма современного немецкого языка. Стабильность и толерантность // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2003. С. 62 64.
10. Блохина Л.П. Просодические характеристики речи и методы их анализа. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1980. 74 с.
11. Богданова Н.В. Живые фонетические процессы русской речи - СПб: Изд-во СПбГУ, 2001. - 186 с.
12. Богданова Н.В. Фонетические особенности языковой периферии (проект создания Нового орфоэпического словаря) // Глагол и имя в русской лексикографии: Вопросы теории и практики. Екатеринбург: Изд-во ЕкГУ, 1996. - С.94-101.
13. Богомазов Г.М. Современный русский литературный язык. Фонетика.- М.: ВЛАДОС, 2001. - 351с.
14. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика.-М.: Просвещение, 1987.- 159 с.
15. Бондарко Л.В. Фонетические аспекты прикладной лингвистики// Прикладное языкознание /Отв. ред. А.С. Герд. - СПб: СпбГУ, 1996. - С.113-141.
16. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики. - СПб: Изд-во СПбГУ, 1991. - 149 с.
17. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В., Зиндер Л.Р., Касевич В.Б. Стили произношения и типы произнесения // Вопросы языкознания - 1974. - № 2. - С.64-70.
18. Быстрова И.С. Фонетические особенности франко-швейцарских говоров: Автореф.дис. канд.филол.наук: 10.02.05 /ЛГУ. - Л. -1985. - 18с.
19. Вариативность как средство языковой системы / Под ред. В.М.Солнцева. М.: Наука, 1982. 146с.
20. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю: Пер. с франц. // Звегинцев В.А. История языкознания 19-20 вв. в очерках и извлечениях. Ч.1. - М.:Просвещение, 1960. - С.386-404.
21. Венцов А.В., Касевич В.Б. Некоторые проблемы методики экспериментально-фонетических исследований // 100 лет экспериментальной фонетике в России. Материалы международной конференции 1-4 февраля 2001 г./Отв. редактор Л.В.Бондарко. СПб.: Филологический факультет СпбГУ, 2001. - С.35-39.
22. Вербицкая Л.А. Русская орфоэпия (К проблеме экспериментально-фонетического исследования особенностей современной произносительной нормы). - Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. - 124 с.
23. Вербицкая Л.А. Система и норма (фонетические аспекты) // Труды МГПИИЯ им. М. Тореза. Вып. 201. 1982. С.87 96.
24. Вербицкая Л.А. Вариантность современной произносительной нормы и культура речи // Варьирование языковых средств: Межвуз. сб. научн. тр. -Горький: Изд-во ГорГУ. -1984. - С.53-60.
25. Вербицкая Л.А. Давайте говорить правильно. - М.: Высшая школа, 1993. - 143 с.
26. Вербицкая Л.А. Вариантность нормы и типы произнесения // Экспериментально-фонетический анализ речи: Проблемы и методы: Межвуз.сб. - СПб: Изд-во СПБГУ. - Вып. 3. - 1997. - С.105-114.
27. Вербицкая Л.А. Вариативность нормы и типы произнесения // Загальна та експериментальна фонетика: Зб.наук.праць і матеріалів. - Киiв:Соборна Украiна, 2001. - С.162-163.
28. Вербицкая Л.А. Языковая норма: реальность или вымысел? // Проблемы и методы экспериментально-фонетических исследований. -СПб:СПбГУ. - 2002. - С.117-120.
29. Винокур Т.Г. Устная речь и стилевые свойства высказывания (к постановке проблемы) // Разновидности городской и устной речи: Сб. научн.тр. - М.: МГУ. - 1988. - С.44-84.
30. Винцюк Т.К. Анализ распознавания и интерпретации речевых сигналов. К.: Наукова Думка, 1987. 263 с.
31. Волох М.Г. Лексические и фонетические исследования диалектов Франции по данным национальных и региональных атласов: Автореф. дисс. канд.филол.наук: 10.02.05 /ЛГУ. - Л.,1975. - 16 с.
32. Вышенский В.Б. Французский язык в Швейцарии (на примере говоров Вале) // Лингвистическая карта Швейцарии. - Л.: Наука, 1974. - С. 94-99.
33. Гавранек Б. Задачи литературного языка и его культура // Пражский лингвистический кружок. Сб. статей: Пер.с чешского. - М.: Прогресс, 1967. - С. 338-377.
34. Гак В.Г. К эволюции способов речевой номинации // Вопросы языкознания.- 1985. -№ 4.-С.28-42.
35. Гейльман Н.И. Стериополо Е.И. Коммуникативная ситуация и вариативность фонетических характеристик//Экспериметально-фонетический анализ речи. Межвузовский сб./Отв.ред. Л.В.Бондарко.-Вып.2.-Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989.-С. 76-87.
36. Ганиев Ж.В. Социофонетика и фоностилистика. К методике эксперимента // Социально-лингвистические исследования. М.: Наука, 1976.-С.52-62.
37. Герд А.С. Диалект-региолект-просторечие // Русский язык в его функционировании: Тезисы межд.конф. -М.: МГПИИЯ, 1998. - С.87-93.
38. Гловинская М.Я., Кузьмина С.М. Языковые и социальные факторы, влияющие на распределение фонетических вариантов в современном русском языке // Проблемы теоретической и прикладной фонетики и обучение произношению. Материалы межвуз.научн.конф.- М.: Изд-во МГУ, 1973. -С.120-122.
39. Горбачевич К.С. Изменения норм русского литературного языка. - Л.:Просвещение, 1971. - 270 с.
40. Гордина М.В. К истории инструментальных методов в фонетике до ХХ века // Проблемы и методы экспериментально-фонетических исследований. / Отв. ред. Н.Б. Вольская, Н.Д. Светозарова. - СПб: СПбГУ, 2002. - С.35-43.
41. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского вербального поведения (психолингвистический анализ): Автореф.дисс. канд.филол.наук: 10.02.19 / Институт языкознания. - М., 1996. - 27 с.
42. Горошко Е.И. Гендерные исследования в языкознании // Введение в гендерные исследования. Ч. I. / Под ред. И.Жеребкиной. - Харьков:ХЦГИ, СПб:Изд-во Алетейя, 2001.- С.508-542.
43. Григорьев Е.И. Фоностилистическая вариативность просодических структур повествования. Автореф. дисс. ... канд.филол.наук.-Минск, 1980. 21 с.
44. Гумбольдт В. О различии строения человечесих языков и его влиянии на духовное развитие человеческого рода // Звегинцев В.А. История языкознания 19-20 вв. в очерках и извлечениях. Ч.1. - М.: Просвещение. -1960. - С.68-86.
45. Гухман М.М., Семенюк Н.Н. О социологическом аспекте рассмотрения немецкого литературного языка // Норма и социальная дифференциация языков. - М.: Наука, 1969. - С.5-25.
46. Дворжецкая М.П. Современное состояние исследований по автоматическому распознаванию и синтезу речевых сигналов // Методы экспериметально-фонетического исследования звучащей речи. - Киев: КГПИИЯ, 1991. - С. 3-6.
47. Дебов В.М. Лексико-семантические инновации во французском языке Алжира: Автореф.дисс.канд.филол.наук: 10.02.05 /ЛГУ. -Л., 1980. - 16 с.
48. Дебов В.М. Словарь особенностей французского языка в Алжире. -Иваново: Иван.университет, 1996.- 139 с.
49. Деркач С.В. Фонетические свойства гласных в спонтанной речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале американского варианта английского языка): Автореф.дис. канд. филол.наук: 10.02.19/ СПбГУ.-СПб., 2003.- 15 с.
50. Домашнев А.И. Очерк современного немецкого языка в Австрии. -М.:Высшая школа, 1967. - 180 с.
51. Ельмслев Л. Язык и речь // Звегинцев В.А. История языкознания 19-20 вв. в очерках и извлечениях. Ч.2. - М.:Просвещение, 1965. - С.111-120.
52. Еpофеева Т. И. Социолект: стpатификационное исследование: Автореф. дис. докт.филол.наук: 10.02.19 / С.-Петеpбуpг. гос. ун-т.- СПб, 1995.- 32с.
53. Єрмоленко С.Я. Норми літературної мови // Українська мова. Uniwersytet Opolski Instytut Filologii Polskiej, Opole, 1999. С. 201 238.
54. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). К.: Довіра”, 1999. 431с.
55. Жуковская Н.П. Особенности национального варианта в Швейцарии (словобразовательный аспект): Автореф. дис. канд. филол.наук: 10.02.05/ МГУ.- М., 1991.- 15 с.
56. Загальна та експериментальна фонетика: Зб. наук. працъ і матеріалів / Відп.ред. Л.Г.Скалозуб. - К.: Видавничий Дім Соборна Украіна”, 2001. - 320с.
57. Земская Е.А. Русская разговорная речь: лингвистический анализ и проблемы обучения. -М.: Русский язык, 1979 - 237 с.
58. Земская Е.А., Китайгородская М.А., Розанова Н.Н. Особенности мужской и женской речи // Русский язык в его функционировании: Коммуникативно-прагматический аспект / Отв.ред. Е.А.Земская, Д.Н.Шмелев. - М.: Наука, 1993. - С.90-136.
59. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. - М.: Высшая школа, 1979. - 312 с.
60. Зиндер Л.Р., Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А. и др. Проблемы и методы экспериментально-фонетического анализа речи/ Под общ. ред. Л.Р.Зиндера и Л.В.Бондарко. Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. 151 с.
61. Изенберг Х. О предмете лингвистической теории текста // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. VIII. Лингвистика текста. М.: Прогресс, 1978. С.43-56.
62. Ильичева О.В. Синтаксические признаки спонтанной речи в соотношении с социальными характеристиками говорящего // Материалы XXVII межвузовской научно-методической конференции преподавателей и аспирантов. Вып.2. Секция грамматики. Тез. докладов. - СПб: Изд-во СПбГУ. - 1998. - С.32-35.
63. Кантер Л.А. Системный анализ речевой интонации: Учеб.пособие. - М.:Высшая школа, 1988. - 128 с.
64. Каспранский Р.Р. Теория реализации и проблема нормы в фонетике // Нормы реализации. Варьирование языковых среств: Межвуз. сб. научн. тр. - Горький: Изд-во Гор.ГУ, 1984. - С.72-83.
65. Каспранский Р.Р., Успенский В.Л. Проблема типизации речевых произведений на основе исследования вариативности реализаций // Нормы реализации. Варьирование языковых средств. Межвуз. сб. научн. тр. -Горький: Изд-во ГорГУ, 1984. - С.204-210.
66. Кирилина А. В. Категория gender” в языкознании // Женщина в российском обществе. - М.: Институт социологии РАН, 1997. - № 2. - С. 15-20.
67. Кирилина А.В. Женский голос в русской паремиологии // Женщина в российском обществе. - М.: Институт социологии РАН, 1997. -№ 3.- С. 23-26.
68. Кирилина А.В. Перспективные направления развития гендерных исследований в российской лингвистике // Женщины России на рубеже XX-XXI веков. Материалы международной научной конференции. - Иваново: ИванГУ, 1998. - С. 16-20.
69. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. - М.: Институт социологии РАН, 1999. - 189 с.
70. Клоков В.Т. Словарь французского языка за пределами Франции. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 2000. - 493 с.
71. Клоков В.Т. Французский язык в Африке: лингвокультурологическое исследование. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 2000. - 282 с.
72. Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Общая фонетика. - М:РосГГУ, 2001. - 540 с.
73. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история (Проблема языкового изменения) // Новое в лингвистике. - Вып.3.- М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1963.- С.143-343.
74. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Видавничий центр Академія”, 2003. 464с.
75. Кронгауз М. А. Семантика.- М.: Рос. Гос.гум. ун-т, 2001. - 398 с.
76. Крючкова Т. Б. Некоторые экспериментальные исследования особенностей использования русского языка мужчиной и женщиной // Проблемы психолингвистики. - М.: Наука, 1975. - С. 186-200.
77. Кручинина А.А. Лексические особенности валлонского диалекта французского языка: Автореф.дисс.канд.дисс.: 10.02.05 / ЛГУ. - Л., 1982.- 18 с.
78. Кузнецов В.И. Вокализм связной речи. - СПб:Изд-во СПбГУ, 1997. - 248 с.
79. Кулинич О.И, Иванова Е.П. Как говорят по-французски в Швейцарии? // Studio. - СПб: СПбГУ. - № 1. - 2001. - С. 34-41.
80. Кулинич О.І. Французька мова в романській Швейцарії: мовна ситуація і сучасність//Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць К.: Видавнично-поліграфічний центр Київський університет”; 2003. С.318-327.
81. Ларин Б. А. О лингвистическом изучении города // Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание. - М.: Наука, 1977. - С.175-189.
82. Лингвистический энциклопедический словарь/Под ред. В.Н.Ярцевой. М.: Сов. Энцикл., 1990.-С.465.
83. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М.: Просвещение, 1986. 272c.
84. Матезиус В. О потенциальности языковых явлений: Пер.с чешского яз.// Пражский лингвистический кружок. Сб статей /Сост., ред. Н.А.Кондрашова. - М: Прогресс, 1967.- С.42-69.
85. Методы экспериментально-фонетического исследования звучащей речи: Учеб. пособие по теоретической фонетике иностранных языков / М.П. Дворжецкая, Е.И.Стериополо, О.Р.Валигура и др. К.: КГПИИЯ, 1991. 76 с.
86. Михайлов В.Г., Златоустова Л.В. Измерение параметров речи / Под ред. М.А.Сапожкова. М., 1987. 168 с.
87. Многомерный статистический анализ: Математическое обеспечение: Сб. ст. / Науч.ред. С.А. Айвазян, С.Е.Кузнецов. М.: ЦЭМИ. 1979. 221 с.
88. Мусина Ф.С. Вариативность произносительной нормы и ее модификация (на материале французского языка): Автореф.дис... к.филол.наук: 10.02.19/С.-Пбг. гос.ун-т. С.-Пбг., 1994. 17 с.
89. Норец Т.М. Роль просодии в модификации звуковых единиц современного французского языка (экспериментально-фонетическое исследование). Автореф.дисс канд.филол.наук: 10.02.05/ Моск.гос.лингв.ун-т. М., 1992. - 21 с.
90. Носенко И.А. Начало статистики для лингвистов. М.: Высшая школа, 1981. - 157 с.
91. Остгоф Г., Бругман К. Предисловие к книге (морфологические исследования в области индоевропейских языков) // Звегинцев В.А. История языкознания 19-20 вв. в очерках и извлечениях. Ч.1. - М.: Просвещение, 1960.- С.153-164.
92. Павленко Н.Б. Территориально-семантическая дистрибуция франко-швейцарской лексики // Территориальные диалекты и разговорный язык (на материале французского языка): Сб.статей. - Калинин: Изд-во КГУ, 1987. - С. 57-62.
93. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів: Навчальний посібник / Вінниця: Нова книга”, 2001. - 168 ст.
94. Петренко А.Д. Социофонетическая вариативность современного немецкого языка в Германии. - Киев: Рiдна мова, 1998.- 254 с.
95. Петренко Д.О. Соціофонетична варіативність вимови політичних діячів Німеччини. Автореф.дис. канд.філол.наук: 10.02.04/ Киівський національний університет ім. Т.Шевченка. - Киів, 2003. - 20 с.
96. Петренко О.Д., Iсаєв Е.Ш., Петренко Д.О. Мова чоловiків ї жiнок як одиниця соцiолiнгвiстичного дослiдження // Мовознавство. - 1999. -№ 1. - С.64-69.
97. Пиотровский Р.Г. Информационные измерения языка. Л.: Наука, 1968. 116 с.
98. Пиотровский Р.Г. Инженерная лингвистика и теория языка. Л.: Наука. 1979.- 112 с.
99. Помірко Р.С. Іспанська мова в процесах дивергенції-ковергенції її діалектів (варіативність слова): Дис...д-ра філол. наук: 10.02.05 / Львівський ун-т ім. І.Франка. Львів, 1992. 324 с.
100. Помірко Р.С. Граматична норма та альтернації категорії роду // Іноземна філологія. Український науковий збірник. 1999. Вип. III. С.8-12.
101. Портнова Н.И. Фоностилистика французского языка: Учеб. Пособие для ин-тов и фак. иностр. яз. М.: Высш.шк., 1986. 143 с.
102. Портнова Н.И. Социально-стилистическая вариативность звуковых единиц современного французского языка в процессе вербальной коммуникации (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф.дис...д-ра филол.наук: 10.02.05/Моск. гос. лингв. ун-т. М., 1992. 39 с.
103. Потапова Р.К. Экспериментально-фонетические исследования сегментного уровня языков. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1979. 100 с.
104. Потапова Р.К. Произносительная вариативность немецкой речи // Вопросы языкознания. -2002. -№ 6. - С. 82-100.
105. Потапова Р.К. Речь: Коммуникация. Информация. Кибернетика. - М.:УРСС, 2003. - 564 с.
106. Потемкин В.Г. Введение в Matlab (v 5.3) // http://support.sibsiu.ru/MATLAB_RU/ml/book1/index.asp.htm
107. Прокопова Л.И. Структура слога в немецком языке. Киів: Вища школа, 1973. 145 с.
108. Реферовская Е.А. Французский язык в Канаде. - Л.: Наука, 1972. - 215с.
109. Реферовская Е.А. Канадский вариант французского языка // Типология сходств и различий близкородственных языков. - Кишинев: Штиинца, 1976. С. 21-32.
110. Семенюк Н.Н. Норма и разные типы дифференциации языка //Общелитературный язык и функциональные стили: Доклады респ. симп.- Вильнюс: Мокслас, 1986. - С.15-24.
111. Сепир Э. Положение лингвистики как науки: Пер. с англ. // Звегинцев В.А. История языкознания 19-20 вв. в очерках и извлечениях. Ч.2. - М.: Просвещение, 1965. - С.231-254.
112. Скалозуб Л.Г. Динамика звукообразования по данным кинорентгенографирования. Киев: Вища школа, 1980. 132 с.
113. Скрелин П.А. Акцентно-мелодическая структура фразы во французских говорах Швейцарии: Автореф.дисс...канд.филол.наук: 10.02.19 /ЛГУ. - Л., 1986. - 18 с.
114. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование. -М.:Наука,1971. - 232 с.
115. Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. А.Корнійчук, К.Тищенко. К.: Основи, 1998. 324с.
116. Степанов Г.В. Испанский язык в странах Латинской Америки.- М: Изд-во лит. на иностр.языках, 1963. - 202 с.
117. Степанов Г.В. Типология языковых состояний и ситуаций в странах романской речи. - М.: Наука, 1976. - 224 с.
118. Степанов Г.В. К проблеме языкового варьирования: Испанский язык Испании и Америки.- М.: Наука, 1979. - 327 с.
119. Стериополо Е.И. Реализация немецких согласных в чтении и пересказе // Экспериментально-фонетический анализ речи. Вып.3. - СПб: СПбГУ. - 1997. - С. 151-162.
120. Ступин Л.П. К вопросу о сущности нормы // Нормы реализации. Варьирование языковых средств. - Горький:ГорГУ, 1984.- С.173-178.
121. Теоретическое и эмпирическое в современном научном познании: Сб.статей / Отв.ред. Депенчук Н.П. и др. М.: Наука, 1984. 334 с.
122. Теряев Д.А. Акустическая структура звучащей поэтической речи (экспериментально-фонетическое исследование) // Русистика: Сб. науч. трудов. Вып. 2. К.: «Киівський університет», 2002. - С. 23 28.
123. Трубецкой Н.С. Основы фонологии: Пер.с нем. - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1960. - 372 с.
124. Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності). Львів, 2000. 299с.
125. Фонетика спонтанной речи /Л.В.Бондарко, Л.А.Вербицкая, Л.Р.Зиндер и др. /Отв. ред Н.Д Светозарова. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. - 245 с.
126. Фрумкина Р.М. Роль статистических методов в современных лингвистических исследованиях // Математическая лигвистика / Отв.ред. С.К.Шаумян. М.:Наука, 1973. - С. 156-183.
127. Хованская З.И. Стилистика французского языка. -М.: Высшая школа, 1984. - 344 с.
128. Храмович М.А. Научный эксперимент, его место и роль в познании. Минск: Изд-во БГУ, 1972. 230 с.
129. Хэррис З.С. Метод в структуральной лингвистике: Пер. с англ. // Звягинцев В.А. История языкознания XIX и XX вв. в очерках и извлечениях. Ч. II. - М.: Просвещение, 1965. - С. 209-227.
130. Чередниченко А.И. Европейский литературный язык в развивающихся странах: закономерности и типы варьирования: Автореф.дисс.. докт.филол.наук:10.02.19; 10.02.05 / КГУ им. Т.Шевченко. - Киев, 1983. - 34 с.