СТАНОВЛЕННЯ КЛАСУ СЛІВ-КВАНТИФІКАТОРІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (VII – XVII СТ.)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГРАЧОВА ІРИНА ЄВГЕНІЇВНА

УДК 811.111’36 112

СТАНОВЛЕННЯ КЛАСУ СЛІВ-КВАНТИФІКАТОРІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (VII XVII ст.)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Буніятова Ізабелла Рафаїлівна
доктор філологічних наук,
професор

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................. 4
ВСТУП .................................................................................................................. 6
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ КЛАСУ
СЛІВ-КВАНТИФІКАТОРІВ У СУЧАСНИХ ГРАМАТИЧНИХ СТУДІЯХ ....................................................... 15
1.1. Слова-квантифікатори як мовні реалізатори категорії кількості .... 15
1.2. Місце слів-квантифікаторів у мовному полі кількості .................... 22
1.3. Вітчизняна граматична традиція: проблема визначення статусу
слів-квантифікаторів ............................................................................. 25
1.3.1. Числівники, займенники і квантифікатори: підходи до розмежування ....................................................................................... 27
1.3.2. Детермінативи, займенники і квантифікатори: принципи розмежування ...................................................................................... 33
1.4. Західна граматична традиція: підходи до виокремлення слів-квантифікаторів ........................................................................... 36
1.5. Клас слів-квантифікаторів як результат дії механізму радикальної реінтерпретації ..................................................................................... 38
1.6. Структура логічного представлення кванторів ................................. 41
1.7. Основні підходи до класифікації слів-квантифікаторів у сучасній англійській мові ................................................................................... 45
Висновки до Розділу 1 ................................................................................ 50
РОЗДІЛ 2. КЛАС СЛІВ-КВАНТИФІКАТОРІВ У МОВІ ДАВНЬОАНГЛІЙСЬКОГО ПЕРІОДУ .................................... 53
2.1. Методика аналізу мовного матеріалу ................................................. 53
2.2. Морфологічна характеристика прикметників і протоквантифікаторів у давньоанглійській мові ..................................................................... 55
2.3. Синтаксична поведінка прикметників і протоквантифікаторів у давньоанглійський період .................................................................. 58
2.4. Дистрибуція протоквантифікаторів у давньоанглійській мові ....... 61
Висновки до Розділу 2 .......................................................................... 101
РОЗДІЛ 3. КЛАС СЛІВ-КВАНТИФІКАТОРІВ У МОВІ СЕРЕДНЬО- ТА РАННЬОНОВОАНГЛІЙСЬКОГО ПЕРІОДІВ ..................... 104
3.1. Дистрибуція класу слів-квантифікаторів у середньо- та ранньоновоанглійській мові ........................................................... 104
3.2. Графічні форми слів-квантифікаторів у середньо- та ранньоновоанглійській мові .............................................................. 150
3.3. Семантична сполучуваність слів-квантифікаторів у середньо- та ранньоновоанглійській мові .............................................................. 154
Висновки до Розділу 3 ............................................................................ 178
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ................................................................................ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 185
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..................................................... 209
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...................... 211

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
англ. англійська
гол. голландська
гот. готська
грец. грецька
дат. датська
двн.-англ. давньоанглійська
двн.-в.-нім. давньоверхньонімецька
двн.-півн. давньопівнічна
двн.-рус. давньоруська
двн.-сакс. давньосаксонська
двн.-фриз. давньофризька
і. є. індоєвропейська моваоснова
лат. латинська
нім. німецька
н.-англ. новоанглійська
р.-н.-англ. ранньоновоанглійська
санскр. санскрит
ср.-англ. середньоанглійська
ср.-в.-нім. середньоверхньонімецька
ср.-гол. середньоголландська
шв. шведська
Adj прикметник
Adv прислівник
AP атрибутивна фраза
Conj сполучник
Det детермінатив
Gen родовий відмінок
IP флективна фраза
N іменник
NP іменна фраза
O об’єкт
P прийменник
Pl множина
PP прийменникова фраза
PRO редукований займенник
Pron займенник
Q квантифікатор
S суб’єкт
V дієслово
VP дієслівна фраза

ВСТУП

Останні десятиліття XX ст. позначені певними зрушеннями у розбудові діахронних студій. Особливий інтерес викликають питання, пов’язані зі становленням певних лексико-граматичних категорій. Помітну роль у цьому зіграли здобутки генеративної граматики з її концепцією розвитку мовних систем, зокрема тих змін, що відбуваються внаслідок дії механізму радикальної реінтерпретації [187; 231; 232; 248]. Застосування процедурного апарату генеративної граматики для дослідження історичного синтаксису мов різних типів сприяло розв’язанню таких проблем, як розкриття механізмів граматичних змін, варіативності мовних одиниць, розбудові теорії універсалій [20; 60; 186; 220; 231; 247].
Клас слів-квантифікаторів неодноразово слугував об’єктом дослідження у мовознавчих студіях різних часів. Однак, ідентифікація їхнього частиномовного статусу і нині залишається предметом дискусій. Пріоритет у виокремленні цих одиниць у самостійний лексико-граматичний розряд слів належить західним дослідникам і передусім тим, що працюють у галузі генеративної граматики, теорії керування та зв’язування, а також програми мінімалізму [186; 204; 232; 248; 264]. У контексті нашого дослідження так само важливим є підхід, запропонований деякими вітчизняними вченими, зокрема С.А.Жаботинською, яка розглядає числівники та квантифікатори з когнітивно-ономасіологічного погляду, виділяючи їх в окремі частини мови [52, с. 167].
Незважаючи на певні досягнення у вітчизняній [2; 13; 51; 52; 88; 92; 105; 106; 107; 110; 155; 158] та зарубіжній [185; 206; 221; 231; 246 та інші] граматичній традиціях щодо вивчення слів англійської мови, спеціалізованих на позначення кількості, існує низка питань, які потребують окремого висвітлення, зокрема це становлення слів-квантифікаторів на зразок all, any, both, each, either, every, (a) few, half, (a) little, many, more, most, much, none, some, several в історії англійської мови, а також їх кореляція з іншими частинами мови. У контексті розбудови вітчизняних синтаксичних студій у діахронному аспекті важливою виявляється потреба становлення слів-квантифікаторів у межах реченнєвих одиниць. Необхідним при цьому є дослідження цього класу слів з урахуванням новітнього методологічного інструментарію, у тому числі набутків генеративної граматики [199; 204; 260] та інших мовознавчих парадигм.
Актуальність цієї дисертаційної роботи визначається загальною спрямованістю сучасних граматичних студій на вивчення проблем функціонування й розвитку мовних систем. Невизначеність питань, пов’язаних з відсутністю інтегрального підходу до дослідження слів-квантифікаторів в аспекті історичного розвитку англійської мови, зумовлює необхідність вивчення структурних та функціональних ознак слів-квантифікаторів в англійській мові давньо-, середньо- та ранньоновоанглійського періодів у контексті загальної проблематики їх походження, формування й розвитку.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми Мова, текст, дискурс в синхронії та діахронії” кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол №2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти” №0106U002115, затвердженою вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол №6 від 30 січня 2005 р.).
Метою дисертаційного дослідження є визначення шляхів становлення та напрямів розвитку класу слів-квантифікаторів в англійській мові VII XVII ст. з урахуванням їх основних структурних, семантичних та синтаксичних особливостей.
Мета роботи передбачає вирішення таких завдань:
розглянути місце слів-квантифікаторів у лексико-семантичній групі одиниць на позначення кількості;
виявити історичні умови формування слів-квантифікаторів у давньо-, середньо- та ранньоновоанглійський періоди з урахуванням загальних особливостей попередніх етапів розвитку мови;
окреслити мовні та позамовні чинники, що вплинули на становлення досліджуваних одиниць у період із VII по ХVII ст.;
висвітлити структурні характеристики, графічне вираження та семантичну сполучуваність слів-квантифікаторів у середньоанглійський період;
визначити граматичний статус слів-квантифікаторів у різні періоди історії англійської мови;
виділити основні моделі синтаксичної дистрибуції слів-квантифікаторів в англійській мові VIIXVII ст.
Об’єктом дослідження є клас слів-квантифікаторів англійської мови у давньо-, середньо- та ранньоновоанглійський період її розвитку.
Предметом є граматичний статус слів-квантифікаторів на різних етапах розвитку англійської мови та особливості становлення й функціонування цих слів у період із VII по ХVII ст. з урахуванням взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників мовного розвитку.
Матеріалом дослідження слугували слова-квантифікатори, відібрані для дослідження методом суцільної вибірки з різних за жанром англомовних текстів VII по ХVII ст. Загальна кількість отриманих унаслідок цієї процедури одиниць становить для давньоанглійського періоду 2380, для середньоанглійського 14639 та ранньоновоанглійського 3617. Кількість проаналізованих пам’яток 47 назв. У нашому дослідженні використана періодизація історії англійської мови, запропонована М.Ріссана та ін. [249, с. 21]. У ній давньоанглійський часовий зріз поділено на чотири підперіоди, а саме: OE1: ... 850, OE2: 850 950, OE3: 950 1050, OE4: 1050 1150; у середньоанглійському періоді виділено ранньо- та пізньосередньоанглійський періоди, які, у свою чергу, діляться на підперіоди: ME1: 1150 1250, ME2: 1250 1350, ME3: 1350 1420, ME4: 1420 1500; ранньоновоанглійський період у цій класифікації має такі підперіоди: ENE1: 1500 1570, ENE2: 1570 1640, ENE3: 1640 1710. Пам’ятки були відібрані, виходячи з прагнення охоплення всіх трьох досліджуваних періодів і різних жанрів літературної спадщини, таких як агіографічні твори та ліро-епічні твори, поезія, заклинання, історичні хроніки та ін. Використано матеріал тлумачних й етимологічних словників. Зазначимо, що прикладами слугують речення або фрагменти речень, які є репрезентативними та найвагомішими.
Методи дослідження зумовлені метою, завданнями та специфікою аналізу писемного мовлення VIIXVII ст. Відтворення еволюційних процесів у граматичній системі англійської мови ґрунтується на прийомах порівняльно-історичного аналізу з елементами компонентного аналізу, індуктивного та дедуктивного методів аналізу. Інтерпретація семантики й структури синтаксичних конструкцій у давніх текстах базується на застосуванні трансформаційних правил теорії керування та зв’язування Н.Хомського. Визначення загальних принципів реалізації слів-квантифікаторів у реченні та їхніх особливостей ґрунтується на методиці дистрибутивного аналізу. Використовується описовий метод для встановлення особливостей функціонування слів-квантифікаторів у текстах давньо-, середньо- та ранньоновоанглійських пам’яток. Методика кількісного аналізу мовних фактів дозволило простежити деякі тенденції вживання та розвитку слів-квантифікаторів в англійській мові VII-XVII ст., зокрема частотність окремих одиниць.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше у вітчизняній англістиці для дослідження англійських слів-квантифікаторів в аспекті розвитку англійської мови (VIIXVII ст.) у різних за жанрами текстах застосовано механізм радикальної реінтерпретації. Це дозволило дослідити системні відношення в англійській мові на етапі її розвитку, позначеному, з одного боку, відносною стабільністю, відсутністю кардинальних змін, а з другого поступовим наростанням якісних зрушень, які посилюються наприкінці середньоанглійського періоду. У дослідженні вперше проведено системний аналіз становлення та розвитку слів-квантифікаторів як граматичного класу згідно з теорією керування та зв’язування на матеріалі давньо-, середньо- та ранньоновоанглійського періодів. У межах дисертаційного дослідження детально розглянуто поняття протоквантифікатори”. Новими є результати вивчення основних засобів реалізації цих слів в англійському реченні VIIXVII ст. зокрема, базових синтаксичних дистрибуцій, якими є предетермінативна, постномінативна, номінативна, поява конструкції з of тощо; визначення умов семантичної сполучуваності квантифікаторів з різними лексико-граматичними розрядами слів, а також з’ясування динаміки виокремлення цих слів протягом кожного окремого досліджуваного періоду.
Теоретичне значення дисертації зумовлене новим підходом до розв’язання проблеми виникнення та становлення класу слів-квантифікаторів упродовж давньо-, середньо- та ранньоновоанглійського періодів з урахуванням останніх досягнень лінгвістичної науки. Виявлення тенденцій еволюції цього класу слів сприяє подальшій розбудові таких теоретичних проблем, як синтаксичні зміни та варіативність мовних одиниць. Результати дослідження є внеском у порівняльно-історичне, загальне й германське мовознавство. Запропонована методика, отримані результати та висновки дослідження можуть бути використані в подальших теоретичних розробках не тільки у царині історичного синтаксису, а й у працях з проблематики загальної теорії мовної еволюції та динаміки розвитку мовних систем.
Практична цінність дисертації полягає в можливості використання її результатів, основних положень, висновків та ілюстративного матеріалу в навчальних курсах з історії англійської мови (розділи Частини мови”, Синтаксис”), вступу до германського мовознавства (розділ Частини мови”, Синтаксис”), а також у курсі теоретичної граматики (розділ Частини мови”). Результати дослідження також можуть бути використані при розробці відповідних розділів підручників та учбових посібників з історії англійської мови, а також у науково-дослідній роботі студентів і магістрів з англійської філології.
На захист виносяться такі положення:
1. Квантифікатори це закритий клас слів сучасної англійської мови з окремим частиномовним статусом. Вони є континуантами давньоанглійської групи слів на позначення кількості, протоквантифікаторів, до яких належать слова на зразок eal (> англ. all), ænig (> англ. any), begen (> англ. both), ælc (> англ. every), gehwilc (> англ. each), gæ-hwæþer (> англ. either), fea (> англ. few), healf (> англ. half), lytel, lyt (> англ. little), manig, monig (> англ. many, much), mara (> англ. more), mæst (> англ. most), nænig (> англ. none), sum (> англ. some), seuerall (> англ. several).
2. У давньоанглійський період граматичний статус протоквантифікаторів і прикметників є тотожним, що підтверджується особливостями їхньої морфологічної будови й дистрибуційними характеристиками. Вони мають такі дистрибуції: предномінативна, предетермінативна, постномінативна, номінативна та плаваюча. Окрема група протоквантифікаторів представлена з іменником у родовому відмінку. У середньо- та ранньоновоанглійський періоди плаваюча дистрибуція не фіксується у досліджуваних пам’ятках, і тому стає нерелевантною як для класу слів-квантифікаторів, так і прикметників.
3. У середньоанглійський період (XIXV ст.) продовжується накопичення категоріальних змін у мікросистемі слів-квантифікаторів. Графічна форма цих одиниць відбиває високу мовну варіативність, наявну у середньоанглійських діалектах досліджуваного періоду. Виокремлення слів-квантифікаторів у самостійний граматичний клас слів відбувається наприкінці XVI ст. як результат дії механізму радикальної реінтерпретації в основі якого лежить реграматизація давніх поверхневих структур, що нівелює колишні відмінності і створює нові.
4. Слова-квантифікатори утворюють гомогенну мікросистему вираження неозначених кількісних відношень, якими володіє кожна одиниця цієї групи, із властивими тільки для них синтагматичними властивостями, а саме: предетермінативна, постномінативна та поява з прийменником of дистрибуції, дозволяють виокремити їх в окремий клас у XVI ст.
5. Кінець середньо- та початок ранньоновоанглійського періодів позначений здатністю прикметників уживатися у таких синтаксичних дистрибуціях: предетермінативна; із прийменником of у значенні родового партитивного; номінативна; постномінативна. Квантифікатори, які вживалися у цих позиціях упродовж трьох досліджуваних періодів, зазнали у XVXVI ст. паралельних змін: утратили синтаксичну позицію Det Pre-Q N; контактне вживання протоквантифікаторів на зразок Pre-Q + Pre-Q; синтаксичну позицію Adj Det N; набули синтаксичної позиції з прийменником of.
6. У сучасній англійській мові слова-квантифікатори складають окрему групу одиниць, яка характеризується цілісною системною організацією та виражає невизначену (неточну) кількість, утворюючи опозицію з категорією точної кількості. Ці слова є одними з реалізаторів мовного поля кількості, розміщуючись на його периферії.
Апробація результатів дослідження здійснена на міжнародному конференцсемінарі Текст, текстолінгвістика і дискурс, дискурсознавство у світлі когнітології” (Вінниця, 2005 р.); на восьми міжвузівських конференціях: Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005 р.), Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006 р.), Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006 р.), Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2006 р.), Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007 р.); на вузівських наукових конференціях (Вінниця, 2005 р., 2006 р.) та інтернет-конференції Мова. Освіта. Культура” (Вінниця, 2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в 3 статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (1,8 др. арк.), та в шести тезах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,86 др. арк.
Загальний обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації складає 184 сторінок, загальний обсяг праці разом з бібліографією становить 217 сторінок. Список використаної літератури містить 282 позиції, із них 114 іноземними мовами, список лексикографічних джерел нараховує 18 позицій.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблематики, окреслено мету й завдання роботи, визначено її об’єкт та предмет, зазначено наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, визначено методи дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів.
Перший розділ Концептуальні засади вивчення класу слів-квантифікаторів у сучасних граматичних студіях” присвячено аналізу сучасних зарубіжних та вітчизняних концепцій розвитку слів-квантифікаторів у германських мовах з урахуванням принципу дії механізму радикальної реінтерпретації. Окремо розглянуто питання про логічну структуру квантифікаторів, місце та реалізацію цих слів у мовному полі кількості, їхній статус у різних граматичних студіях та різні підходи до класифікації слів-квантифікаторів у сучасній англійській мові.
У другому розділі Клас слів-квантифікаторів у мові давньоанглійського періоду” досліджено загальний напрям розвитку класу слів-квантифікаторів в історичній перспективі, звернено увагу на морфологічну й синтаксичну кореляції квантифікаторів та прикметників, висвітлено основні синтаксичні дистрибуції цього класу слів у мові давньоанглійського періоду.
Третій розділ Клас слів-квантифікаторів у мові середньо- та ранньоновоанглійського періодів” присвячено дистрибуційним змінам класу слів-квантифікаторів у зазначених періодах, структурній організації в середньо- та ранньоновоанглійській мові, розглянуто питання про становлення класу слів-квантифікаторів як окремого граматичного класу. Досліджено графічні форми досліджуваних слів в англійській мові з VIIXVII ст., окремо звернено увагу на семантичну сполучуваність слів-квантифікаторів у середньо- та ранньоновоанглійській мові. Проаналізовано частоту вживання квантифікаторів у писемному мовленні в зазначені періоди.
У загальних висновках підведено підсумки проведеного дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розробок.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Зміст категорії кількості є об’єктивним відображенням світу, її становлення знаменувало історичний прогрес у розвитку абстрактного людського мислення. У лінгвістиці ця категорія виступає в єдності двох протилежних понять: означена та неозначена кількість. Остання представлена у мові різноманітними лексико-граматичними засобами вираження. Одним із них є слова-квантифікатори, дистинктивною ознакою яких є неконкретна, неозначена кількість. Термін квантифікатор” (за О.Есперсеном) позначає складову мовного поля кількості, центр його становить числівник, в якому опорною є сема числа, відсутня у квантифікаторів і тому, він розміщений на периферії цього поля.
Аналіз вітчизняних та зарубіжних підходів до визначення граматичного статусу слів-квантифікаторів показав, що в західній граматичній традиції квантифікатори виділені в окремий клас. У вітчизняній традиції, як правило, квантифікатори розглядаються серед таких частин мови як числівник, займенник, детермінатив, прикметник. Проте зазначимо, що у своїх дослідженнях С.А.Жаботинська, Є.В.Щебетенко визнають ці одиниці самостійним лексико-граматичним класом. Аналіз теоретичних джерел з цієї проблематики показав відсутність робіт пов’язаних із категорією числа в історичних студіях англійської мови.
У нашому дисертаційному дослідженні були встановлені основні дистрибутивні ознаки, визначено граматичний статус та висвітлено особливості структурної та семантичної сполучуваності слів-квантифікаторів у VII-XVII ст. в англійській мові.
Елементи, які історично передують оформленню квантифікаторів в окремий клас, називаємо протоквантифікаторами. До них належать такі слова як eal (> англ. all), ænig (> англ. any), begen (> англ. both), gehwilc (> англ. each), gæhwæþer (> англ. either), ælc (> англ. every), fea (> англ. few), healf (> англ. half), lytel, lyt (> англ. little), manig, monig (> англ. many), mara (> англ. more), mæst (> англ. most), micel (> англ. much), mycel (> англ. much), nænig (> англ. none), sum (> англ. some), seuerall (> англ. several). Синтаксична дистрибуція є діагностичною диференційною ознакою, що дозволила виокремити їх з-поміж інших лексико-граматичних класів, у тому числі омонімічних прикметників. У давньо- та середньоанглійській мові намітилися лише тенденції становлення цього класу, а в ранньоновоанглійській він суттєво відрізняється від прикметників за своїми характеристиками і виділяються в окремий лексико-граматичний клас, оскільки втрачаються давні та виникають нові можливості вживання у нових синтаксичних дистрибуціях, характерних саме для них.
Інтерес викликає те, що не всі квантифікатори мають спільне походження. Деякі з них, зокрема, сучасні англ. all, much, some, many (fela), few, none, less, several є продовженнями праіндоєвропейських етимонів, інші, зокрема, сучасні англ. every, each, any, more, most, little, half, both, either прагерманських.
З точки зору внутрішньої морфології давньоанглійські прикметники й протоквантифікатори мали подібні характеристики. Окрім того, у цей період прикметники мали такі дистрибуції: предномінативна, предетермінативна, постномінативна, структурна позиція з родовим відмінком, плаваюча, номінативна. У нашому дослідженні виокремленні такі дистрибуції давньоанглійських протоквантифікаторів: предномінативна, предетермінативна, постномінативна, абсолютна, після та перед особовим займенником, номінативна, постдетермінативна, структурна позиція з родовим відмінком, з числівником і плаваюча. Наявність однакових синтаксичних дистрибуцій зближує їх із кількісними числівниками, прикметниками, а також з іменниками.
Проведене дослідження дало змогу стверджувати, що найуживанішою одиницею як у давньоанглійській, так і в середньо- та ранньоновоанглійській мові є all, найменш частотними виявилися слова less та few, нами не було зафіксовано серед досліджених пам'яток жодного прикладу квантифікатора several у давньо- та середньоанглійський періоди.
XII-XIV ст. є періодом найбільш інтенсивної перебудови англійської мови від SOV- до SVO-типу, коли висока діалектна дивергентність мовних форм позначилася на графіці, фонетиці й граматиці досліджуваних одиниць. На противагу середньоанглійській, історія новоанглійської мови це перш за все, історія національної літературної мови, початок завершального етапу її становлення. Матеріал дослідження показує, що у ранньоновоанглійський період кількість орфографічних варіантів слів скорочується порівняно з попереднім, розрізнення їх не викликає труднощів для включення в єдину парадигму.
Те, що прикметники втратили синтаксичні дистрибуції, притаманні обом класам, дозволило виокремити протоквантифікатори у самостійний лексико-граматичний клас слів-квантифікаторів. Зокрема, предетермінативна дистрибуція, номінативна, структурна позиція з прийменником of стали дистинктивними ознаками цього класу. Слід також зазначити, що з розвитком субститута one, який стає обов’язковим конституентом ад’єктивної фрази у функції суб’єкта, прикметники втрачають свою здатність вживатися номінативно на противагу протоквантифікаторам, яким протягом середньо- та ранньоновоанглійської мови властиво вживатися в номінативній дистрибуції. Предетермінативна дистрибуція є характерною для all, both, half, структурна з прийменником of зафіксована з усіма квантифікаторами, окрім several. Фактичний матеріал показує, що ця одиниця вперше з’являється у ранньоновоанглійській мові.
Зміни, які відбулися в давньо-, середньо- та ранньоновоанглійській мові, дозволяють вважати досліджувані слова окремим лексико-граматичним класом. Підсумовуючи вищезазначене, підкреслимо, що прикметники зазнали змін у структурі й дистрибуції втративши, зокрема, такі позиції:
предетермінативну;
структурну модель з прийменником of у значенні родового партитивного;
номінативну;
постномінативну.
Квантифікатори вільно займали ці позиції, але також зазнали змін, а саме втратили:
синтаксичну позицію Det Pre-Q N;
контактне вживання протоквантифікаторів на зразок Pre-Q + Pre-Q;
синтаксичну позицію Adj Det N;
набули синтаксичну позицію з прийменником of.
Отже, сукупність таких ознак, властивих квантифікаторам, як сема невизначеної кількості, яка притаманна кожному досліджуваному конституенту, спільні структурно-семантичні особливості та синтаксичні дистрибуційні закономірності, дає підстави для висновку про формування в ранньоновоанглійській мові, а саме починаючи з XVI ст., цього класу слів, тоді як у попередні періоди такої сукупності ознак не фіксувалося.
Проблема вивчення особливостей класу слів-квантифікаторів є значні перспективною для подальших досліджень. Отримані результати не вичерпуються проблематикою, висвітленою у роботі. Актуальним вважаємо вивчення цих слів у новоанглійській мові та на сучасному етапі англійської мови в текстах різного жанру та стилю, а також у типологічному аспекті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В.Г. Еще раз об изучении количественной стороны грамматических явлений // Вопросы языкознания. 1970. №1. С. 89-101.
2. Акуленко Л.Г. Выражение неопределенно большого и неопределенно малого количества в немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук:10.02.04 / КГУ им. Т.Г.Шевченка. Харьков, 1982. 280 с.
3. Алпатов В.М. История лингвистических учений: Учеб. пособие. 3-е изд., испр. и доп. М.: Языки славянской культуры, 2001. 368 с.
4. Аргуткіна О.А. Концептуально-семантичні і функціональні аспекти мікросистеми число”: Дис. ...канд. филол. наук:10.02.02; Захищена 17.01.2002. Львів, 2001. 185 с. Бібліогр.: с. 156-185.
5. Аристотель. Метафизика. Соч., Т. 1. М.: Мысль, 1975. 547 с.
6. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. 2-е изд. М.: Советская энциклопедия, 1969. 604 с.
7. Ахманова О.С., Микаэлян Г.Б. Современные синтаксические теории. 2-е изд., стер. М.: Едиториал УРСС, 2003. 165 с. Библиогр.: с. 155-165.
8. Бабайцева В.В. Гибридные слова в системе частей речи современного русского языка // Русский язык в школе. 1971. №3. С. 81-84.
9. Багдарян В.Р. Лексические средства выражения неопределенной количественности в современном английском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / з М., 1987. 157 с. Библиогр.: с. 149-157.
10. Бархударов Л.С. Структура простого предложения современного английского языка. М.: Высшая школа, 1966. 200 с.
11. Бархударов Л.С. Грамматика английского языка. М.: Высшая школа, 1973. 423 с.

12. Бенвенист Э. Категории мысли и категории языка // Общая лингвистика / Под ред. Ю.С.Степанова; пер. с фр. М.: Прогресс, 1974. С. 104-114.
13. Бодуэн де Куртенэ И.А. Количественность в языковом мышлении // Избранные труды по общему языкознанию. М.: Издательство АН СССР, 1963. Т. 2. С. 311-324.
14. Бондарко А.В. Категоризация в системе функциональной грамматики // Вопросы филологии. 2006. №1(22). С. 22-32.
15. Бражников Е.Г. Предикативная связь в модели простого предложения древнеанглийских поэтических произведений // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. 2001. №536. С. 20-25.
16. Броникова С.А. Функціонально-семантичне поле квантитативності в сучасній українській мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01; Захищена 19.02.2004. Одеса, 2004. 205 с.: іл. Бібліогр.: с. 181-198.
17. Брунер К. История английского языка: В 2 т.; Пер. с нем. С.Х.Васильевой; Под ред. и с предисл. Б.А.Ильиша. М.: Изд-во иностранной литературы, 1956. Т. 1. 323 с.
18. Брунер К. История английского языка: В 2 т.; Пер. с нем. С.Х.Васильевой; Под ред. и с предисл. Б.А.Ильиша М.: Изд-во иностранной литературы, 1956. Т. II. 392 с.
19. Буніятова І.Р. Гіпотетичність реконструкції синтаксичних одиниць вищого рівня у праіндоєвропейській мові // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. Т. 7, №2. С. 116-123.
20. Буніятова І.Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV-XIII ст.). К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. 327 с. Бібліогр.: с. 289-327.
21. Буніятова І.Р. Становлення складнопідрядного речення в давньогерманських мовах (IV-XIII ст.): Дис. ... доктора філол. наук: 10.02.04; Захищена 13.05.2004. К., 2004. 404 с. Бібліогр.: с. 350-404.
22. Буніятова І.Р. Структура синтаксичних змін германських мов // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Вип. 4. 2001б. С. 129-135.
23. Буніятова І.Р. Реінтерпретація синтаксичних одиниць як джерело походження гіпотаксису в германських і слов’янських мовах // Вісник КДЛУ. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2000. Т. 3, №1. С. 26-33.
24. Вандриес Ж. Язык (лингвистическое введение в историю) / Пер. с фр.; Под ред. Р.О.Шор. 2-е изд., стереотипное. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 408 с.
25. Васильева А.К. Место числительных в системе частей речи (на материале фр. языка) // Актуальные проблемы лексикологии и лексикографии. Материалы XX зональной конф. кафедр русского языка вузов Урала. Пермь, 1972. С. 64-87.
26. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. / Пер. с англ., отв. ред. М.А.Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
27. Вейнрайх У. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике. Вып. V: Языковые универсалии / Пер. с англ. Е.М.Моргуновой. М.: Прогресс, 1970. С. 163-250.
28. Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове; Отв. ред. Г.А.Золотова. 3-е изд., испр. М.: Высшая школа, 1986. 640 с.
29. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наукова думка, 1988. 255 с. Библиогр.: с. 247-254.
30. Вопросы теории частей речи (на материале языков различных типов); Под ред. акд. В.М.Жирмунский, док. филол.наук О.П.Суник. Л.: Наука, 1968. 344 с.
31. Всеволодова М.В. Синтаксема и строевые категории предложения в рамках функционально-коммуникативного синтаксиса // Вестник МГУ. Серия 9. 2000. №1. С. 75-95.
32. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французкого языка. М.: Добросовет, 2000. 832 с.
33. Гак В.Г., Кузнецов С.Н. О типологии квантитативной сегментации предметов // Лингвистическая типология. М.: Наука, 1985. С. 113-122.
34. Гвишиани Н.Б. Полифункциональные слова в языке и речи. М.: Высшая школа, 1979. 199 с. Библиогр.: с. 186-195.
35. Гедз С.Ф. Комунікативно-прагматичні особливості висловлювань з інтерогативним значенням у сучасній англійській мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 20.10.1998. Київ, 1998. 159 с. Бібліогр.: с. 144-159.
36. Городенська К.Г. Вираження неозначеної кількості засобами української мови // Мовознавство. 1978. №4. С. 18-21.
37. Грачова І.Є. До питання про граматичний статус слів-квантифікаторів // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. К.: Знання України, 2005. С. 8-12.
38. Грачова І.Є. Синтагматика слів-квантифікаторів у давньоанглійській мові // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. К.: КНПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. С. 142-150.
39. Грачова І.Є. Поява квантифікаторів як самостійного класу слів в історії англійської мови // Наукові записки: Зб. наук. пр. Серія Філологія. Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. 2007. №9. С. 151-156.
40. Грачова І.Є. До питання про категорію кількості // Матеріали регіонального конференцсемінару Текст текстолінгвістика, дискурс дискурсознавство у світлі когнітології”: Зб. наук. пр. Львів: ПП „Арал” 2005. С. 100-103.
41. Грачова І.Є. Що таке механізм реінтерпретації? // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі та школі. Вінниця, 12-13 квітня. 2005 р. Вінниця. Вип. 9. С. 17-18.
42. Грачова І.Є. Порівняння квантифікатора every” із квантифікатором each”: діахронний та синхронний аспекти // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур. Донецьк, 1-3 лютого, 2006 р. Донецьк: ДонНУ, 2006. Вип. 4. С. 13-15.
43. Грачова І.Є. Синтаксична сполучуваність попередників квантифікаторів у давньоанглійській мові // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі та школі: Наук. конференція викладачів та студентів. Вінниця, 4-5 квітня. 2006 р. Вінниця: ВДПУ імені М.Коцюбинського, 2006. Вип. 10. С. 8.
44. Грачова І.Є. Особливості функціонування класу слів-квантифікаторів у середньоанглійський період // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції Мови у відкритому суспільстві”: Зб. наук. пр. Чернігів: Віт-сервіс. 2006. С. 15-16.
45. Грачова І.Є. Сполучувані характеристики слів-квантифікаторів у середньоанглійській мові // Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві: Зб. наук. пр. К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. С. 64-67.
46. Гринберг Дж. Некоторые грамматические универсалии, преимущественно касающиеся порядка значимых элементов // Новое в лингвистике. Вып. V: Языковые универсалии / Пер. с англ. Е.М.Моргуновой. М.: Прогресс, 1970. С. 114-162.
47. Данилюк І.Г. Синкретизм у системі частин мови: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Дон.НУ Донецьк, 2006. 18 с.
48. Демьянков В.З. Логические аспекты семантического исследования предложения // Проблемы лингвистической семантики. М.: ИНИОН АН СССР, 1981. С. 115-132.
49. Есперсен О. Философия грамматики / Пер. с англ. В.В.Пассека и С.П.Сафоновой. М.: Изд-во иностранной литературы, 1958. 404 с.
50. Ефимов В.Г. Местоименные словосочетания в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесский гос. ун-т им. И.И.Мечникова. Одесса, 1983. 16 с.
51. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). М.: Ин-т языкозн. РАН, 1992. 216 с. Библиогр.: с. 197-212.
52. Жаботинская С.А. Числительные современного английского языка (к вопросу о категориальном статусе): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Захищена 10.12.1982. К., 1982. 208 с.: ил., таб. Библиогр.: с. 167-188.
53. Жовтобрюх М.А. Синтаксис словосполучення і простого речення (Синтаксичні категорії і зв’язки) / АН УРСР Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. К.: Наукова думка, 1975. 223 с.
54. Задорожный Б.М. История языка и экстралингвистические факторы // Вопросы языкознания. 1975. №1. С. 27-38.
55. Зельдович Г.М. О типологии квантификаторов // Известия АН. Серия литературы и языка. 1999. Т. 58. №5-6. С. 43-52.
56. Зернов Б.Е. Взаимодействие частей речи в английском языке (статико-динамический аспект). Л.: Изд-во Ленингр. университета, 1986. 126 с. Библиогр.: с. 120-125.
57. Зорина И.В. Статика и динамика взаимосвязей числительного в системе частей речи (синхрония и диахрония): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинград. гос. ун-т. Л., 1990. 16 с.
58. Зорина И.В. К вопросу о собственных” и несобственных” признаках числительного (на материале англ. языка) // Вестник ЛГУ. Сер. 2. 1991. Вып. 1(№2). С. 110-112.
59. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика английского языка. М.: Высшая школа, 1981. 285 с.
60. Ившин В.Д. Синтаксис речи современного английского языка (Смысловое членение предложения). Ростов н / Д.: Феникс, 2002. 320 с.
61. Ильиш Б.А. История английского языка. 5-е изд., испр. и доп. М.: Высшая школа, 1968. 419 с.:илл., карт.
62. Ирисбекова А.А. Лексика неопределенно малой количественности в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Москов. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. М., 1991. 19 с.
63. Иртеньева Н.Ф. Грамматика современного английского языка. М.: Государственные центральные курсы заочного обучения ин-яз.”, 1956. 190 с.
64. Иртеньева Н.Ф. Именная фраза с предыменными атрибутами в современном английском языке: Автореф. дис. ... доктора филол. наук: 10.02.04 / Москов. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. М., 1977. 43 с.
65. Калечиц Е.П. Взаимодействие слов в системе частей речи (межкатегориальные связи). Свердловск: Издательство Урал. ун-та, 1990. 160 с. Библиогр.: с. 149-156.
66. Категория количества в современных европейских языках: (Монография) / В.В.Акуленко, С.А.Швачко, Е.И.Букреева; Под ред. В.В.Акуленко; АН УССР каф. иностр. языков. К.: Наукова думка, 1990. 284 с. Библиогр.: с. 267-278.
67. Клейнер Ю.А. Латинская грамматическая традиция в Англии VII XII вв. (Беда, Алкуин, Эльфрик) // История лингвистических учений: Средневековая Европа; Отв. ред. А.В. Десницкая, С.Д. Кацнельсон. Л.: Наука, 1985. С. 62-76.
68. Клименко О.В. Сравнительный анализ лексической идентификации неопределенности субъекта-деятеля, выраженного определеными местоимениями we, you, they и неопределенным местоимением one // Studia Germanica et Romanica. 2007. Т. 1, №1 (10). С. 25-38.
69. Константность и вариативность языковых единиц; Межвуз. сб.; Под ред. Г.Г.Почепцова, Л.П.Чахоян. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. 229 с.
70. Кошевая И.Г. Теоретическая грамматика английского языка. М.: Просвещение, 1982. 335 с.
71. Красухин К.Г. Закон Вакернагеля и структура индоевропейского предложения // Вестник МГУ. Сер. 9. Филология. 1997. №6. С. 70-90.
72. Кронгауз М.А. Семантика: Уч. М.: Российск. гос. гуман. ун-т., 2001. 399 с. Библиогр.: с. 380-386.
73. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: ИЯРАН, 1997. 327 с. Библиогр.: с. 310-326.
74. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении / АН СССР, науч. совет по теории сов. языкознан. ин-т языкознан. М.: Наука, 1978. 115 с.
75. Лакофф Дж. О порождающей семантике // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 10.: Лингвистич. семантика / Пер. с англ. Б.Ю.Городецкого, Э.М.Муниковой, Н.В.Перцова и др.; Под ред. и вст. ст. В.А.Звегинцева. М.: Прогресс, 1981. С. 302-349.
76. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику / Пер. с англ., ред. и предисл. В.А.Звегинцева. М.: Прогрес, 1978. 543 с.
77. Леви-Брюль Л. Сверхестественное в первобытном мышлении. М.: Педагогика-Пресс, 1994. 608 с. Библиогр.: с. 554-574; прим.
78. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка. К.: Изд-во Киевского гос. линг. ун-та, 1998. 362 с. Библиогр.: с. 325-362.
79. Левицкий В.В. Германские языки и древние германцы. Черновцы: Рута, 2004. 208 с. Библиогр.: с. 196-204.
80. Логический анализ языка: квантитативный аспект языка; Под ред. член-корресподент РАН Н.Д.Арутюнова. М.: Индрик, 2005. 671 с.
81. Ломтев Т.П. Квантитативы современного русского языка // Памяти академика В.В.Виноградова. М.: Наука, 1971. С. 100-116.
82. Лосев А.Ф. Миф. Число. Сущность. М.: Изд-во Мысль”, 1994. 919 с.
83. Лукин О.В. Части речи в античной науке (логика, риторика, грамматика) // Вопросы языкознания. 1999. №1. С. 131-141.
84. Лукин М.Ф. К вопросу о частеречном объекте числительных // Филологические науки. 2000. №4. С. 65-72.
85. Лукінова Т.Б. Генезис і еволюція квантитативних імен у слов’янських мовах (порівняльно-історичний аспект): Дис. ... доктора філол. наук: 10.02.03; Захищена 25.04.2001. К., 2001. 383 с. Бібліогр.: с. 366-383.
86. Лукінова Т.Б. До реконструкції праслов’янської системи квантитативних утворень // Мовознавство. 2000. №4-5. С. 15-23.
87. Маковский М.М. Историко-этимологический словарь современного английского языка: слово в зеркале человеческой культуры. М.: Диалог МГУ, 2000. 420 с.
88. Медвідь О.М. Системно-функціональні особливості квантитативних одиниць (на матеріалі сучасної англійської мові): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Сумський держ. ун-т. Харків, 2001. 17 с.
89. Мельчук И.А. Числовая квантификация фактов // Курс общей морфологии в 4х томах. Москва Вена, 1998. Т. 2. С. 92-95.
90. Мещанинов И.И. Члены предложения и части речи. Л.: Издательство Наука”, Ленингр. отд-ние, 1978. 388 с.
91. Мойсеенко Н.Г. Значение и употребление неопределенных местоимений в современном английском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Защита 29.12.1999. Одесса, 1999. 202 с. Библиогр.: с. 182-201.
92. Молчанов А.А. Роль квантификаторов в семантической интерпретации предложении: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский гос. пед. ин-т иностр. яз. Минск, 1980. 23 с.
93. Монжалей Т.К. Концепт числа в поле грамматической категории субстантива // Мова. 2002. №7. С. 158-161.
94. Мороховская Э.Я. Основы теоретической грамматики английского языка. К.: Вища школа, 1984. 287 с. Библиогр.: с. 459-462.
95. Мороховский А.Н. Слово и предложение в истории английского языка. К.: Вища школа, 1980. 216 с. Библиогр.: с. 202-214.
96. Москальская О.И. Местоимение в германских языках // Сравнительная грамматика германских языков. М.: Издательство АН СССР, 1963. С. 303-347.
97. Мухин А.М. Синтаксемный анализ и проблема уровней языка. Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1980. 303 с.: прил.
98. Мухин А.М. Функциональный анализ синтаксических элементов на материале древнеанглийского языка / АН СССР ин-т Языкознания. М. Л.: Наука, 1964. 292 с.
99. Науменко Н.И. Средства передачи значения размытого количества именем числительным в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинград. гос. ун-т имени А.А.Жданова. Л., 1984. 19 с.
100. Нечипоренко Н.В. Лексико-грамматические особенности класса квантификаторов в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Нижнегородский ун-т имени Н.И.Лобачевского. Нижний Новгород, 1999. 18 с.
101. Нодь В.І