СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Фогель Ганна Борисівна

УДК 811.111'276.6'374:629.3

СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Науковий керівник
Скибіна Валентина Іванівна,
доктор філологічних наук

Запоріжжя 2005

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................4
ВСТУП..6
Розділ 1. ТЕРМІН ЯК ОБ’ЄКТ ЛЕКСИКОГРАФІЇ.......................13
1.1. Про поняття «термін» та «термінологія»........13
1.1.1. Види спеціальної лексики............13
1.1.2. Принципи системної організації термінології................28
1.2. Структурні аспекти термінології.........35
1.3. Семантичні явища в галузі спеціальної лексики................43
1.3.1. Полісемія та омонімія в термінології..................45
1.3.2. Синонімія в термінолексиці.................49
1.3.3. Антонімія в термінології..................54
Висновки до першого розділу.............56
Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГЛІЙСЬКОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЯК ОБ’ЄКТУ ТЕРМІНОГРАФІЇ..................................59
2.1. Прояв властивостей терміна у межах англійської автомобільної терміносистеми .......59
2.2. Структурні аспекти англійської автомобільної термінології .......68
2.3. Семантичні аспекти англійської автомобільної термінології ..........76
2.4. Словотвірні особливості англійської автомобільної термінології...80
Висновки до другого розділу .............100
Розділ 3. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ЛЕКСИКОГРАФУВАННЯ АНГЛІЙСЬКИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ТЕРМІНІВ.............................................................104
3.1. Стан теорії й практики термінографії у межах термінополя «автомобіль»....105
3.1.1. Характеристика англійських автомобільних термінів з позицій користувача..........................................................................................................106
3.1.2. Аналіз ТС англійських автомобільних термінів з точки зору їх відповідності вимогам користувача...................................................................110
3.1.3. Обґрунтування типологічних характеристик адекватного ТС англійських автомобільних термінів.......................................................................................122
3.2. Основні положення проекту словника англійських автомобільних термінів.....................................................................................................129
3.2.1. Макроструктурні характеристики словника англійських автомобільних термінів.................................................................................................................129
3.2.2. Мікроструктура словника англійських автомобільних термінів .......140
Висновки до третього розділу ..........149
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....160
ПЕРЕЛІК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ........................................186
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО ТА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ..............................................................................................188
ДОДАТКИ..190

ВСТУП

Бурхливий розвиток науки та техніки, процеси глобалізації й міжнародної кооперації зумовили інтенсифікацію досліджень термінологій різних сфер діяльності й виділення науки, яка їх описує (термінографії), в окрему галузь лінгвістики, що поєднує термінознавство й лексикографію. Кінець ХХ початок ХХІ століття характеризується як активізацією теоретичних досліджень [Вергун 2004; Івіна 2003; Константінова 2004; Мішланова 2003; Широков 2004; Сухаріна 2003; Струганець 2002; Рабулець 2002; Русанівський 2002; Кульчицький 2002; Кульчицька 1999; Скибіна 1996, 1998; Jackson 2002, Winchester 2003; Symposium 2002; Balode 2002; Hartmann 2001; Proper Words 2001; Benson 2001; Humble 2001; Brook 2000; Burkhanov 1999; Sager 1997; Wörterbücher 2002; Systematic 2000] у цій галузі, так і збільшенням обсягу словникової продукції [Баранoв 2002; Dorland's 1994; Дубницький 1999; Малиновська 2005].
Стан сучасної термінографії свідчить про наявність низки теоретичних питань, без вирішення яких стає неможливим створення якісної довідкової літератури. Найбільш дискусійними є питання про розмежування видів спеціальної лексики, основні властивості терміна, принципи системної й структурної організації термінології, розробка типології термінологічних словників (ТС). Не меншу полеміку в наукових колах викликають і питання прикладного характеру створення словника, зручного для користувача; системне відображення термінів у ТС; критерії відбору словника й принципи розташування матеріалу в ТС; удосконалення системи позначок.
Однак, як свідчить аналіз спеціальної літератури та дослідження власне англійської АТ, між теоретичними розвідками та лексикографічною практикою існує певний розрив. ТС англійських автомобільних термінів, які використовуються у професійній діяльності, не відрізняються ані системністю опису лексики, ані зручністю для користувача. Тому у цій роботі основна увага приділяється поєднанню теоретичних досліджень у галузі термінознавства та практиці лексикографування термінолексики на основі комплексного аналізу англійської автомобільної термінології (АТ).
Актуальність дослідження визначається тим фактом, що вивчення особливостей термінологічної лексики, зокрема англійської АТ, як основи для її лексикографічного опису, носить комплексний, багатоаспектний характер, що узгоджується із загальною тенденцією системного аналізу лексики у сучасній лінгвістиці. Важливість та своєчасність такого підходу пов¢язана з назрілою необхідністю розробки принципів складання СААТ, що експлікують не тільки індивідуальні властивості окремих термінів, але й їхнє місце у терміносистемі та лексичній системі мови в цілому. Нагальність цієї роботи також зумовлена із обмеженою кількістю словників англійських автомобільних термінів, в основу створення яких покладено орієнтацію на гіпотетичного споживача.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Це дослідження виконане в рамках комплексної теми, що розробляється колективом факультету іноземної філології Запорізького національного університету «Розвиток словникового складу германських і романських мов та проблеми перекладу», затвердженої Вченою радою ЗДУ (протокол № 4 від 24.12.2002).
Метою дисертаційної роботи є дослідження властивостей англійських автомобільних термінів та принципів їхньої системної організації, спрямоване на розробку методів лексикографування, що репрезентують як характеристики окремих термінів, так і системні відношення в рамках предметної галузі та лексичної системи англійської мови.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- уточнення визначення понять «термін» та «термінологія»;
- вивчення структурних, семантичних та словотвірних особливостей термінолексики та їхня екстраполяція на англійську автомобільну термінологію;
- визначення принципів системної організації англійської автомобільної термінології;
- побудова моделі системних відношень у англійській автомобільній термінології;
- розробка параметрів словника англійських автомобільних термінів, який адекватно відображує індивідуальні властивості термінів та особливості їхньої системної організації.
Об'єктом дослідження є англійська автомобільна термінологія.
Предметом дослідження є англійські автомобільні терміни та їхні лексико-семантичні варіанти.
Матеріалом дослідження є 1500 англійських автомобільних термінів, отриманих методом суцільної вибірки з каталогів деталей автомобілів [Lockheed 1996/7; Lockheed 1998/9; Wix Filters 1999; Mogul 1999; Mogul 2000; Citroёn Xantia 1985; Citroёn 1987; Airtex 1998], а також існуючих словників англійських автомобільних термінів. Вибір джерел фактичного матеріалу здійснювався з урахуванням особливостей світової економіки, зокрема процесами глобалізації, що спричинилися до інтернаціоналізації термінології як промислового виробництва, у тому числі й автомобілебудування, так і виробленої продукції. З огляду на міжнародний статус англійської мови при створенні транснаціональних автомобільних компаній, перевага віддається англійській термінології. Каталоги деталей автомобілів усіх марок, обстежені автором, складалися англійською мовою й видавалися у Великобританії та США.
Мета, завдання та об'єкт дисертаційної роботи визначили вибір методів дослідження, які ґрунтуються на комплексному вивченні особливостей англійської АТ. У роботі широко використовуються такі методи дослідження як структурно-семантичний, компаративний, дескриптивний, аналітичний, кількісний, дефініційний, типологічний, метод польового дослідження, елементи компонентного аналізу. Компаративний, дескриптивний, аналітичний та типологічний методи дозволили вивчити існуючі лексичні одиниці мови для спеціальних цілей і розробити їхню класифікацію. За допомогою структурно-семантичного та кількісного методів з'ясована структура та семантика англійської АТ, а також визначено панівні методи термінотворення. Метод аналізу словникових дефініцій та елементи компонентного аналізу сприяють вивченню семантики англійських автомобільних термінів. Результати цього аналізу використовуються при розробці словникової статті СААТ. Метод польового дослідження застосовується при анкетуванні працівників ЗАТ «АвтоЗАЗ-ДЕУ», яке дозволило уточнити вимоги користувачів до ТС.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше комплексно досліджено базові лінгвістичні характеристики англійської АТ; емпіричним шляхом встановлено особливості системної організації англійської АТ, виходячи одночасно з параметрів системності її предметної галузі та лексичної системи англійської мови; обґрунтовується актуальність ідеографічного підходу для термінологічної лексикографії; розроблено параметри (на макро- та мікрорівнях) словника англійських автомобільних термінів, експлікуючи двоїсту природу системності термінології; підготовлено серію пробних словникових статей.
Положення, що виносяться на захист:
1. Системний підхід в описі термінології, до складу якої входять власне терміни, терминоїди, прототерміни, номени та професіоналізми, доводить, що лемою у ТС може бути тільки власне термін; інші ЛО мови для спеціальних цілей можуть виступати у ТС тільки як додаткові елементи.
2. Системність термінологічної лексики, яка має двосторонній характер предметний та лінгвальний, ґрунтується на когерентності предметної галузі й саме нею визначається; лінгвальна системність вторинна за своєю сутністю.
3. В основу орієнтованого на споживача СААТ має бути покладений принцип двосторонньої системності, репрезентованої ідеографічним підходом, який поєднується із алфавітним та гніздовим способами розміщення одиниць опису.
4. СААТ базується на таких характеристиках: за призначенням вузькоспеціальний; за представленою галуззю або галузями знань вузькогалузевий; за розташуванням термінів ідеографічний; за принципом тлумачення термінів тлумачний (тлумачення може здійснюватися засобами мови оригіналу або іншої мови залежно від конкретних завдань ТС) з елементами енциклопедизації; за складом слóвника повний; за способом презентації електронний.
5. Структура словникової статті СААТ відображає особливості системності англійської АТ. У ній представлено такі формальні й семантичні характеристики, як вимова, граматика, семантизація, предметні та семантичні зв'язки, а також структурні особливості англійських автомобільних термінів.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що вона є певним внеском у такі галузі лінгвістики, як лексикографія, семантика, теорія терміносистем. Зокрема, вперше у лінгвістичній теорії уточнюється своєрідність системності англійської АТ, що відображає її двоїсту природу. Крім того, розкриваються особливості формування англійських автомобільних термінів; розробляється ідеографічна класифікація англійської АТ, а також електронна версія СААТ; робиться внесок у вирішення актуальних проблем сучасної термінографії.
Практична цінність дослідження полягає в можливості його використання у лексикографічній практиці при підготовці різноманітної довідкової літератури (словників, підручників, посібників); у навчальному процесі при викладанні нормативних курсів (лексикології й семантики), спецкурсів з лексикографії та науково-технічного перекладу, на практичних заняттях з англійської мови, з практики перекладу; а також у перекладацькій практиці в роботі спільних підприємств, при перекладі науково-технічної термінології (зокрема автомобільної).
Апробація результатів роботи. Основні положення й матеріали дослідження знайшли свою апробацію на міжнародних наукових конференціях «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мові як іноземній» (Полтава, 2000), «Форма, значення та функції одиниць мови та мовлення» (Мінськ, 2002), «Семантика мови і тексту» (Сімферополь, 2002); Всеукраїнської наукової філологічної конференції «Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики» (Черкаси, 2001), на щорічних звітних конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного університету (1999 2005 роки), а також обговорювалися на засіданнях кафедри теорії англійської мови Запорізького державного університету.
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях, у тому числі в 5 статтях, виданих у спеціальних наукових виданнях, затверджених ВАК України (без співавторства) і 3 матеріалах міжнародних конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (299 найменувань), переліку лексикографічних джерел (43 позиції), переліку джерел ілюстративного та фактичного матеріалу (10 позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи 208 сторінок, обсяг основного тексту 159 сторінок. У додатках представлено терміносистему легкового автомобіля; результати анкетування працівників ЗАТ «АвтоЗАЗ-ДЕУ»; різні види термінологічних словників.
У вступі формулюється мета й завдання роботи, обґрунтовується актуальність, новизна, теоретичне й практичне значення дослідження, визначаються основні положення, які виносяться на захист.
Перший розділ присвячений комплексному аналізу усіх видів ЛО мови для спеціальних цілей, уточненню сутності понять «термін» та «термінологія», обґрунтуванню природи системності термінології, а також виявленню структурних та семантичних особливостей термінологічної лексики.
У другому розділі розглядаються особливості прояву найсуттєвіших властивостей терміна у англійській АТ, а також детально вивчаються її структурні, семантичні й словотвірні особливості. Головною метою цього розділу є виявлення тих аспектів англійської АТ, які потребують спеціального підходу в лексикографуванні.
Третій розділ присвячено аналізу сучасного стану термінографії; обґрунтуванню принципів складання СААТ; розробці його основних положень на макро- та мікрорівні.
У висновках викладено узагальнені результати дослідження, описуються можливі перспективи подальших досліджень і подаються рекомендації до практичного застосування отриманих результатів.
Список використаних джерел містить 352 найменування праць вітчизняних та зарубіжних авторів, а також перелік словників англійської автомобільної термінології й каталогів деталей автомобілів.
У додатках подаються схеми, рисунки, таблиці, які унаочнюють деякі здобутки дисертації, що не увійшли до її основного змісту, а також результати польового дослідження.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження структури, семантики, типологічних та словотвірних характеристик англійської АТ, а також особливостей її лексикографування дозволяє сформулювати кілька висновків.
Бурхливий розвиток автомобілебудування, пов’язаний із виходом України на міжнародний ринок, зумовив необхідність інтенсифікації вивчення термінології цієї галузі та розробки методів її лексикографування, які б відповідали запитам великого кола професійних користувачів, перш за все працівників спільних підприємств.
В цьому дослідженні, яке спрямоване на вивчення англійської АТ, усі ці питання розглядаються комплексно, як складові однієї проблеми. Завдяки використанню кількох взаємопов’язаних методик англійська АТ досліджена в межах загальної теорії терміна, з точки зору особливостей її формування, сучасного стану та функціонування, а також як об’єкт лексикографічного опису.
Аналітичний огляд літератури показав, що термінологічний апарат мови для спеціальних цілей складається з прототермінів, передтермінів, псевдотермінів, квазітермінів, терміноїдів, термінонімів, номенів, професіоналізмів, професійних жаргонізмів та власне термінів, які репрезентують об'єкти, що суттєво відрізняються один від одного. Так, прототерміни та передтерміни, які називають не поняття, а уявлення, для сучасного стану терміносистеми не актуальні; терміноїди, використовувані для позначення неусталених, неоднозначно трактованих понять, недоцільно розглядати в лексикографічному контексті; псевдотерміни та квазітерміни утруднюють професійне спілкування, й по суті не є складовю сучасних терміносистем, особливо технічних галузей. Лексикографічно релевантними є власне терміни, номени, професіоналізми й професійні жаргонізми. Закономірно, центральною ланкою дослідження термінології є власне термін, оскільки, по-перше, він є ключовим поняттям термінографії, а по-друге, визначення інших видів спеціальної лексики робиться шляхом зіставлення саме з ним. Терміном вважається спеціальна лексема, яка виражає певне професійне або наукове поняття відповідної предметної галузі й відзначається системністю, однозначністю, точністю, стилістичною нейтральністю та вмотивованістю. Ці властивості корелюється фактором часу і знаходять свій вияв перш за все в межах однієї підсистеми, а не термінології в цілому. Основною рисою як термінології, так і її елементів, визнається системність (логічна, структурна та семантична), яка проявляється в цілісності, що забезпечується взаємозв'язком і елементністю, структурністю та ієрархічністю, а також динамічністю й функціональністю.
За результатами нашого дослідження, англійська АТ відповідає всім сформульованим вище вимогам і, таким чином, становить собою окрему терміносистему. Ключовим в цьому контексті є розуміння того, що системність англійської АТ білатеральна, заснована на системності предметної галузі та на системності лінгвальній. Предметна системність має фінітний характер, який, проте, не виключає можливості розвитку, тобто, терміносистема є повністю замкненою у кожний конкретний період свого існування; при цьому розвиток галузі викликає в ній зміни. Лінгвальна системність носить відносний характер і може бути представлена як дворівнева конструкція. Перший її рівень є відображенням предметної галузі, а другий результатом розвитку лексичної сфери. Таким чином, системність англійської АТ визначається винятково системністю предметної галузі. Іншими словами, системність лінгвальна вторинна за сутністю, а її трансформація релевантна лише для лінгвістичної складової терміносистеми. При цьому склад терміносистеми є наслідком розвитку предметної галузі як похідної від пізнавальної діяльності людини, а водночас і результатом еволюції лексичної системи.
Лексичний склад англійської АТ формувався упродовж більш ніж двох століть шляхом синтаксичного, морфологічного та семантичного термінотворення, а також запозичення іншомовних ЛО. Синтаксичне термінотворення, за допомогою якого виникла більшість сучасних англійських автомобільних ТСС, вирізняється субстантивним характером. Морфологічне термінотворення представлене афіксацією, словоскладанням, конверсією та скороченням. Семантичне термінотворення відбувається за рахунок звуження значення загальновживаних ЛО, а також метафоричного й метонімічного перенесення назви. Запозичення іншомовних ЛО більшою мірою було властиве ранньому етапу формування англійської АТ.
Сучасний стан англійської АТ на морфологічному рівні відрізняється субстантивним характером (прикметники, прислівники, числівники, дієслова, дієприкметники І та ІІ трапляються переважно у складі ТСС); на семантичному процесами полісемії, омонімії, синонімії та антонімії (ступінь багатозначності англійських автомобільних термінів варіюється від двох до одинадцяти; явище омонімії в англійській АТ представлене повними й частковими омонімами; кількість синонімів в одному термінологічному ряді коливається від двох до семи; антонімія в англійській АТ притаманна лише окремим лексемам); на синтаксичному існуванням у межах англійської автомобільної терміносистеми термінів-слів, термінів-словосполучень та термінів-абревіатур (критерієм, за яким терміни-слова відрізняються від термінів-словосполучень, є роздільнооформленість терміноелементів у ТСС та цільнооформленість терміноелементів у термінах-словах; терміни-абревіатури варто відрізняти від номенклатури легкового автомобіля, до складу якої включаються різнорідні одиниці: символи-абревіатури, слова у поєднанні з символами й абревіатурами, розчленовані позначення, що складаються з декількох повнозначних та службових слів, умовні символи); на функціональному рівні функціонуванням англійської АТ у спеціальній та неспеціальній літературі, повсякденній комунікації.
Вибір методів лексикографування, орієнтованих на задоволення потреб гіпотетичного користувача, зумовлюються, по-перше, типом системних відношень; по-друге, розумінням того, які елементи терміносистеми повинні бути представлені; і, по-третє, структурними, семантичними та словотвірними особливостями англійської АТ. При цьому враховувалася й попередня лексикографічна традиція, доповнена двома видами досліджень: (1) анкетуванням співробітників ЗАТ «АвтоЗАЗ-ДЕУ»; (2) повним аналізом тлумачних та перекладних словників автомобільних термінів англійської мови.
За результатами польового дослідження виявлено такі недоліки ТС: відсутність потрібних вузькоспеціальних термінів та прикладів уживання наведених, брак фонетичної транскрипції, графічних елементів та енциклопедичної інформації. Не відображена також системність англійської АТ через розрізнену презентацію матеріалу. Більшістю респондентів схвалено ідею створення вузькогалузевого автомобільного словника англійської мови, причому в електронному варіанті.
Комплексний аналіз 22 тлумачних та перекладних словників англійських автомобільних термінів підтвердив наявність відзначених респондентами недоліків і виявив низку інших, усунення яких, безперечно, сприятиме вдосконаленню англійської автомобільної термінографії. Крім названих, це такі вади: перенасиченість термінами із суміжних галузей (металообробки, механічної обробки дерева, тракторобудування тощо); розмитість критеріїв визначення ключового слова; неврахування системності предметної галузі (без вичерпного опису всіх елементів терміносистеми).
Враховуючи зазначене, вважаємо, що єдиним адекватним принципом лексикографування англійської АТ є ідеографічний. Однак ідеографія в ТС специфічна і співвідноситься не з уявою автора про навколишній світ, а з реальністю, і не мовною, а предметною. Звідси виростає концепція СААТ: ТС повинен чітко репрезентувати системні відношення в межах певної предметної галузі.
На підставі виконаного дослідження англійської АТ було розроблено проект СААТ, який будується за такими принципами: за призначенням вузькоспеціальний; за представленою галуззю вузькогалузевий; за розташуванням термінів ідеографічний, для полегшення пошуку необхідного слова або ТСС алфавітний (у межах індексу); за наявністю та принципом семантизації термінів тлумачний з елементами енциклопедизації; за складом слóвника повний (у межах чітко окресленої галузі); за способом презентації електронний.
Головною особливістю СААТ є орієнтація на гіпотетичного користувача та ідеографічний підхід до розташування лем.
СААТ складається зі вступу, власне словника, індексу термінів та ТСС, списку скорочень і додатка.
У вступі обґрунтовується актуальність цього ТС, вказується на його призначення, правила користування цим довідником, наводиться кількість термінів та використані джерела.
Власне словник ґрунтується на ідеографічному принципі розташування матеріалу і складається зі схем, на яких зображено окремі підсистеми англійської АТ та семантичні зв'язки всередині кожної з них. Розділи словника деталізуються. Кожний осередок має літерно-цифровий код, який відповідає ЛО в індексі термінів та ТСС. Літерний код стосується певного вузла автомобіля й термінополя, до якого він належить. Цифровий код відповідає порядковому номеру блоку всередині конструкції автомобіля.
Індекс термінів містить у собі всі спеціальні лексеми, розташовані за алфавітом першого слова багатокомпонентного терміна з посиланням на ідеографічну частину словника, у якій подається тлумачення. Таким чином, дві частини словника взаємодоповнюють одна одну. У першій частині домінує принцип предметної системності, у другій принцип формальної системності.
Список скорочень подає фонографічні та змішані абревіатури, які розташовано за алфавітним принципом.
Додаток до словника містить ілюстрації та номенклатуру англійської АТ. На ілюстраціях для унаочення зображено вузли й деталі автомобіля. Кожна деталь має порядковий номер, якому відповідає подана нижче англійська термінологічна назва. Терміни розташовано за алфавітом для зручності знаходження.
Проблему відбору слóвника вирішено шляхом вироблення класифікаційної схеми англійської АТ в межах ядерно-периферійного підходу, в основі якої лежить розуміння, що предметна галузь англійської АТ охоплює власне автомобіль, включаючи прилади, деталі, вузли; процеси, предмети техніки, матеріали, знаряддя (інструменти); властивості, розрахункові поняття, одиниці виміру. При такому підході ця система може бути представлена у вигляді декількох концентричних кіл, що дозволяє уявити терміносистему не як набір елементів, а як сполучення включеності зі встановленням ієрархії, місце в якій кожної з частин, у яких розташовуються терміни назви інструментів та приладів або одиниць виміру й розрахункових понять на розумній підставі може бути й змінене. Однак переміщення частини складових відносно одна одної не міняє суті лексикографічного завдання вирішення питання про те, яка частина системи повинна бути обов'язково описана в ТС, а яку можна вважати факультативною або навіть зайвою. При цьому можна керуватися одним із двох принципів: вичерпності або раціональності. Перший підхід має два негативних аспекти: (1) нереальність завершення проекту бодай у якийсь розумний термін; (2) громіздкість самого ТС, що утруднює його використання. Привабливою стороною першого підходу є можливість одержання всієї інформації у цій предметній галузі при використанні одного словника. Другу складність, як здається, можна подолати шляхом створення електронного словника. Виходячи з реальних можливостей і потреб, вважаємо за доцільне запропонувати інше рішення: розробити систему словників, які відразу будуть створюватися як частини єдиного проекту з наступним об'єднанням в електронний словник англійської АТ.
Мікроструктуру словника, тобто структуру словникової статті, розроблено з урахуванням домінуючого характеру предметної системності англійської АТ, у якій лексикографічний матеріал до кожного ключового слова є окремим осередком у схемі, що відображає певну підсистему англійської АТ, і складається з 4 рядків. Оскільки метою розробленого нами комплексного ТС англійської АТ є відображення системних відношень між ЛО зазначеної терміносистеми, то його організація на мікрорівні повинна розкривати орфографічні, орфоепічні, структурні, семантичні та словотвірні особливості термінолексики. Крім того, виходячи з параметра системності англійської АТ, у ТС повинна розкриватися не лише семантична структура кожного слова, але й указуватися факт існування різних терміногруп предметно-тематичних та лексико-семантичних, родо-видових ієрархій, синонімічних рядів, антонімічних пар, словотвірних гнізд, тобто, показувати кожний термін не ізольовано, а в усій розмаїтості зв'язків з іншими ЛО.

Запропонований погляд на опис структурних, семантичних, типологічних та словотвірних особливостей англійської АТ і способів її лексикографування визначає й деякі перспективні напрямки досліджень. Насамперед, інноваційною була б екстраполяція представленого нами підходу й методики опису системності англійської АТ на термінологію інших сфер діяльності. Як і раніше, зберігає свою актуальність вивчення принципів системної організації термінології в цілому, й окремих терміносистем. Дослідники й досі стикаються із труднощами визначення меж термінополя, тому розробка його універсальних критеріїв є й залишається актуальною. Проведене дослідження стимулює також подальше вивчення проблем термінографії, вивчення семантичних та словотвірних процесів у термінології. Не менший інтерес представляє й удосконалення принципів лексикографування термінів. Певну наукову цінність матиме й подальше дослідження самих понять «термін» та «термінологія».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авербух К.Я. Терминография: традиционное и специфическое // Теория и практика научно-технической лексикографии. М.: Рус. яз., 1988. С. 27-34.
2. Авербух К.Я. Терминологическая вариативность: теоретический и прикладной аспекты // Вопросы языкознания. 1986. № 6. С. 38-49.
3. Агрикола Э. Микро-, медио-, и макро структуры как содержательная основа словаря // Вопросы языкознания. 1984. № 2. С. 72-82.
4. Айзенкоп С.М., Багдасарова Л.В., Васина Н.С., Глущенко И.Н. Учебное пособие по техническому переводу. Ростов н/ Д: Феникс, 1996. 288 с.
5. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков: Изд-во Харьковского ун-та, 1972. 216 с.
6. Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике языков // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. Кишинев: Штиинца, 1971. С. 251-264.
7. Алефіренко Л. Лексикографічна інтерпретація однокореневих термінотворень у сучасній англійській мові // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного інституту ім.. В.Г. Короленка. Сер. Філологічні науки. 2004. - № 1. С. 108-111.
8. Алянская Э.Я. О связях многокомпонентных терминологических сочетаний, лексических сверток и дефиниций (на материале подъязыка электротехники) // Системное описание лексики германских языков. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. Вып. 5. С. 114-119.
9. Алянская Э.Я. О терминологических субститутах в английской научнотехнической литературе (на материале электротехники) // Системное описание лексики германских языков. Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. Вып. 4. С. 133-139.
10. Андреюк И.А. Дефиниция отраслевого словаря как один из способов системных семантических связей в терминологии // Системные связи в лексике и грамматике германских языков. Самара: СГУ, 1991. С. 36-46.
11. Антошкина Л.И. Структурно-семантическая характеристика русской терминологии и номенклатуры производства стекловолокна. Автореферат дис канд. филол. наук: 10.02.01/ ДГУ. Д., 1991. 17 с.
12. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.
13. Афанасьева Л.И. Бисемия как начальный этап полисемии // Культура народов Причерноморья. № 32. сентябрь, 2002. С. 11-12.
14. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику: Учебное пособие. М.: Едиториал УРСС, 2003. 360 с.
15. Безкоровайная Г.Т. К проблеме структуры многокомпонентных терминологических словосочетаний в современном английском языке (подъязык биофизики мембран) // Языковые единицы в парадигматике и синтагматике. Днепропетровск: ДГУ, 1990. С. 68-71.
16. Белая А.С. Роль терминологии в формировании культуро-логической компетенции носителей языка // Мова і культура: VІ міжнародна конференція. Т.2: культурологічний компонент мови. К.: Collegium, 1998. С. 28-29.
17. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и термино-логии. Харьков: Вища школа, 1980. 208 с.
18. Березникова Р.Е. Подача номенов в словарях различных типов // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 83-91.
19. Берков В. П. Вопросы двуязычной лексикографии. Л: ЛГУ, 1973. 191 с.
20. Бессонова Е.В. Типовая модель определения в терминологическом словаре // Научнотехническая терминология. 1988. Вып. 4. С. 9-12.
21. Блинова О.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 28-37.
22. Бондарчук М.Н. Структурно-семантические параметры русской авиационнй терминосистемы (макрополе «движение летательного аппарата»). Дис. канд. филол. наук: 10.02.02/ КМУГА. Киев, 2000. 240 с.
23. Брагина А.А. Значение и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 37-47.
24. Брагина А.А. Синонимические отношения в лексике и словарная статья // Современная русская лексикография, 1980. Л.: Наука, 1981. С. 54-61.
26. Булановская Т.А. Формально-структурные особенности оттопоними-ческой лексики (на материале русского и английского языков) // Научно-техническая терминология. М., 2000. Вып. 2. С. 15-18.
27. Булаховський Л.А. Про типи словників // Українська мова і література в школі. 1955. № 1-2. С. 21-25, 3-11.
28. Бурак А.Л. Просто о сложном: опыт создания русско-английского переводческого словаря // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. № 1. С. 25-32.
29. Бурцева В.В. Профессионализмы в словарях // Русская речь. 1975. № 3. С. 96-100.
30. Веклинець Л.М. Дублетність у системі сучасної української психологічної термінології // Культура народов Причерноморья. № 32. сентябрь, 2002. С. 22-24.
31. Вентцель Т.В., Поливанов А.К. Учебный словарь сочетаемости слов русского языка // ВЯ. 1980. № 5. С. 145-149.
32. Вергун Л.І. Перекладна взаємовідповідність англійської та української освітньої лексики. Дис. канд. филол. наук: 10.02.16/ КНУ. Київ, 2004. 240 с.
33. Веселов П.В. Некоторые вопросы международной стандартизации технической терминологии // Вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков. М.: МГУ, 1968. Вып. 1. С. 112-118.
34. Вильчинский С.С. Термин и общелитературное слово // Мова і культура: VІ міжнародна конференція. Т.2: культурологічний компонент мови. К.: Collegium, 1998. С. 35.
35. Виноградов В.В. История русских лингвистических учений. М.: ВШ, 1978. 376 с.
36. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды МИФЛИ. Сборник статей по языкознанию. М.: Наука, 1939. Т.5. С. 3-54.
37. Волкова И.Н. Стандартизация научнотехнической терминологии. М.: Издательство стандартов, 1984. 180 с.
38. Волкова І.В. Лексико-семантична характеристика сучасної української фізичної термінології (на матеріалі спеціалізованих видань 90-х рр. ХХ ст.): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / ХНУ. Харків, 2002. 20 с.
39. Володина М.Н. Интернациональное и национальное в процессе терминологической номинации. М.: МГУ, 1993. 112 с.
40. Вюстер Е. Интернациональность научных обозначений (к теории и истории вопроса) // Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Х.: Вища школа, 1980. С. 111-129.
41. Гак В.Г. Двуязычный словарь активного типа // Язык система. Язык текст. Язык способность. М.: РАН, 1995. С. 53-61.
42. Гак В.Г. Лингвистические словари и экстралингвистическая информация // Вопросы языкознания. 1987. № 2. С. 3-10.
43. Гак В.Г., Лейчик В.М. Субституция терминов в синтагматическом аспекте // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 47-58.
44. Герд А. С., Богданов В. В., Буторов В. Д., Роменская В. Ф., Тисенко Э. В., Андреева Е. С. Информационнопоисковый тезаурус как объект лексикографии // Структурная и прикладная лингвистика. Вып. 1. Л.: ЛГУ, 1978. С. 160-172.
45. Герд А.С. Основы научнотехнической лексикографии. Л.: ЛГУ, 1986. 72 с.
46. Герд А.С. Терминологический словарь среди других типов словарей // Современная русская лексикография. 1980. Л.: Наука, 1981. С. 106-111.
47. Глумов В.И. О некоторых проблемах изучения синтаксической структуры номинативных терминосочетаний русского и английского языков // Термин и слово: межвузовский сборник. Горький, 1978. Вып. 1. С. 97-106.
48. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
49. Голуб Ю.І. Системні відношення в словниковому складі англійської мови та їх лексикографічне відображення. Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / ЗДУ. Запоріжжя, 1998. 200 с.
50. Гринев С.В. Введение в терминоведение. М.: Московский Лицей, 1993. 309с.
51. Гринев С.В. Исторический систематизированный словарь терминов терминоведения (учебное пособие). М.: МПУ, 2000. 96 с.
52. Д´яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Київ: КМАкадемія, 2000. 218 с.
53. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.
54. Девкин В.Д. Перспективность CD-ROM-ных словарей для лингвистики // Очерки по лексикографии. М.: Прометей, 2000. С. 45-49.
55. Дейниченко Н.П. Як народ творить терміни // Культура слова. К., 1984. Вип. 26. С. 41.
56. Денисов П.Н. Системность и связанность в лексике и система словарей // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 63-73.
57. Дубичинский В.В. Принципы лексикографирования и типология словарей // Современные проблемы лексикографии: Сб. научн. трудов. Харьков, 1992. С. 135-140.
58. Євич З.М. Принципи укладання та призначення ідеографічного словника // Культура народов Причерноморья. № 32. сентябрь, 2002. С. 45-46.
59. Забело І.В. Семантико-функціональні і граматичні особливості дієслівної термінології в російській мові. Автореферат дис канд. філол. наук: 10.02.02 / ДНУ. Д., 2001. 20 с.
60. Захарчук К.О. Особливості формування сучасної російської термінології підприємництва. Автореферат дис канд. філол. наук: 10.02.02/ КНУ. К., 2002. 20 с.
61. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: ЗДУ, 1998. 431 с.
62. Зернова В.К. Архитектоника производящих и производных основ в современном немецком языке (на материале терминологической лексики). Автореф. дис ... д-ра филол. наук / 10.02.04. М., 1992. 60 с.
63. Знаменська І.В. Актуальні проблеми вивчення термінотворення в напрямку від твірних основ у світлі сучасних лінгвістичних концепцій// Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного інституту ім.. В.Г. Короленка. Сер. Філологічні науки. 2004. № 1. С. 132-134.
64. Знаменська І.В. Реалізація словотворчих потенцій твірних основ неправильних дієслів германського походження в напрямі похідних основ префіксальних дієслів медичних термінів // Тези Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики» / за ред. В.К. Шпака. Черкаси: ЧІТІ, 2001. С. 122-124.
65. Зотова В.П. Модель дефиниции терминов в учебном толковом терминологическом словаре по робототехнике // Придніпровський науковий вісник. Гуманітарні науки. 1997. № 46. С. 19-24.
66. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем (на примере англоязычной терминологии венчурного финансирования): Учебно-методическое пособие. М.: Академический Проект, 2003. 304 с.
67. Ивлева Г.Г. Проблемы современной лексикографии: обзор // Изв. АН СССР. Серия: литература и язык. 1990. Т. 49. № 2. С. 167-173.
68. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів. Автореф ... канд. філол. наук: 10.02.01 / ЛНУ. Львів, 1995. 20 с.
69. Іщенко В.Л. Основні моделі утворення англійських економічних термінівсловосполучень // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Х., 1999. № 461. С. 74-78.
70. Казарина С.Г. Типологические характеристики отраслевых терминологий. Краснодар: Изд-во Кубанской государственной медицинской академии, 1998. 276 с.
71. Канделаки Т.Л. Опыт разработки принципов упорядочения терминологии (конструирование словарей системного типа) // Современные проблемы русской терминологии. М.: Наука, 1986. С. 124-140.
72. Канделаки Т.Л. Работа по упорядочению научнотехнической терминологии и некоторые лингвистические проблемы, возникающие при этом // Лингвистические проблемы научнотехнической терминологии. М.: Наука, 1970. С. 40-53.
73. Канделаки Т.Л., Самбурова Г.Г. Вопросы моделирования систем значений упорядоченных терминологий // Современные проблемы терминологии в науке и технике. М.: Наука, 1969. С. 3-32.
74. Кислухіна М.В. Структура, семантика та функціонування англомовних субстантивних мікробіологічних термінів (на матеріалі терміносистеми сільськогосподарської грунтової мікробіології). Дис. канд. филол. наук: 10.02.04/ ТНУ. Сімферополь, 2005. 209 с.
75. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: учебное пособие. К.: Учебно-методический кабинет по образованию при МинВУЗе УССР, 1989. 104 с.
76. Кияк Т.Р. Науковотехнічний переклад (теоретичні та практичні аспекти) // Іноземна філологія. 1992. Вип. 104. С. 141-150.
77. Кияк Т.Р. Проблеми української термінографії. Старі уроки в нових умовах // Вестник Харьковского политехнического университета, 1994. № 19. Вип. 1. С. 191-198.
78. Клепальченко И.А. Синонимические отношения между терминами (на примере лексико-семантического поля лестницы и элементы лестничных конструкций”) // Научно-техническая терминология. М., 2000. Вып. 2. С. 42-46.
79. Климовицкий Я.А. Некоторые методологические вопросы работы над терминологией науки и техники // Современные проблемы терминологии в науке и технике. М.: Наука, 1969. С. 32-62.
80. Климовицкий Я.А. Термин и обусловленность определения понятия в системе // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 107-114.
81. Князькова Г.П. К проблеме отбора слов в словарях // Современность и словари. Л.: ЛГУ, 1978. С. 20-32.
82. Кобрин Р.Ю., Антонова М.В. Терминологические системы и их когнитивные модели // Очерки научно-технической лексикографии. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2002. С. 47-66.
83. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. К.: КДУ, 1970. 306 с.
84. Коваль І., Кухар Л. Проблеми словотвору та термінології // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мові як іноземній: Матеріали третьої міжнародної наукової конференції. Полтава, 2000. С. 56-57.
85. Коготкова Т.С. Терминология и межфункционально-стилевая «омонимия» // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 204-215.
86. Козак Л.В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / ДДУ. Дніпропетровськ, 2000. 18 с.
87. Козлова Г.В. О типах регулярной лексической полисемии в английской научнотехнической терминологии // Системное описание лексики германских языков. Л.: ЛГУ, 1985. Вып. 5. С. 132-137.
88. Комарова З.И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1991. 156 с.
89. Комарова Л.Н. О терминологической лексике в «Словаре иностранных слов» // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 144-152.
90. Комлев Н.Г. Границы точности термина в разных науках // Проблемы взаимосвязи общественных и естественных наук. М.: МГУ, 1987. С. 103-117.
91. Константінова О.В. Структурно-семантичні особливості термінів оподаткування в американському і британському варіантах сучасної англійської мови: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / КНУ. Київ, 2004. 20 с.
92. Котелова Н.З. К вопросу о специфике термина // Лингвистические проблемы научнотехнической терминологии. М.: Наука, 1970. С. 122-127.
93. Котелова Н.З. Семантическая характеристика терминов в словарях // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 30-45.
94. Краснова И.Е. К проблеме понимания английских много-компонентных терминов (на материале терминов психологии) // Лингво-дидактические исследования. М.: Наука, 1987. С. 41-47.
95. Крыжановская А.В. Сопоставительное исследование терминологии современных русского и украинского языков. К.: Наукова думка, 1985. 204 с.
96. Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии. К.: Наукова думка, 1987. 162 с.
97. Кузнецова Ю.А. Соотношение юридической терминологии и профессионализмов в лексической системе английского язіка. Саратов: Научная книга, 2004. 130 с.
98. Кузнецова Э.В. Русская лексика как система. Свердловск: Изд-во Урал. гос. ун-та, 1980. 88 с.
99. Кузьмин Н.П. Нормативная и ненормативная специальная лексика // Лингвистические проблемы научнотехнической терминологии. М.: Наука, 1970. С. 68-81.
100. Кулебакин В.С., Климовицкий Я.А. Работы по построению научнотехнической терминологии в СССР и советская терминологическая школа // Лингвистические проблемы научнотехнической терминологии. М.: Наука, 1970. С. 11-40.
101. Кульчицька Т.Ю. Українська лексикографія ХІІІ-ХХ ст.: Бібліографічний покажчик. Львів, 1999. 360 с.
102. Кульчицький І.М. Комп’ютерна технологія укладання словників та проектування словникових баз даних на основі інформаційних лексикографічних моделей: Автореф. дис...канд. филол. наук: 05.13.06 / КНУ. К., 2002. 20 с.
103. Курышко Г.Ф. С