СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА ІМЕННИКОВИХ ПАРАДИГМ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКИХ ПРАВОВИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ XI – XIX ст.)

brief description

Львівський національний університет
Імені Івана Франка

На правах рукопису

Шило Вікторія Вікторівна

УДК 811.111’373.611

СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА ІМЕННИКОВИХ ПАРАДИГМ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
(НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКИХ
ПРАВОВИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ
XI XIX ст.)

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Помірко Роман Семенович
доктор філологічних наук, професор

Львів - 2005

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .....................................................................3
ВСТУП ..............4
РОЗДІЛ 1. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПРАВОВИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
1.1. Теоретичні засади дослідження термінів-запозичень..........................14
1.2. Основні напрями вивчення термінологічної лексики юриспруденції ............37
1.3. Періоди надходження французьких правових термінів до складу англійської мови. Фонетико-графічні особливості адаптації запозичень .53
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1...................................................................................78
РОЗДІЛ 2. ГЕНЕЗА ТА ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВІРНИХ ІМЕННИКОВИХ ПАРАДИГМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ПРАВОВІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ
2.1. Проблеми парадигматики та словотвірні іменникові парадигми в англійській правовій терміносистемі ....................81
2.2. Cтруктурні типи запозичених твірних основ та їх семантичні особливості ..99
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ................................................................................120
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ДЕРИВАЦІЙНІ ПОЗИЦІЇ СЛОВОТВІРНИХ ІМЕННИКОВИХ ПАРАДИГМ
3.1. Лексико-семантична категоризація запозичених твірних та їхніх похідних ......................................................................................................................................122
3.2. Словотвірні ознаки суфіксальних дериваційних парадигм ...142
3.3. Словотвірні ознаки композитних парадигм ....160
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ................................................................................177
ВИСНОВКИ .....180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....186
СПИСОК ФАКТОЛОГІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ..203
ДОДАТОК А .........207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

a. адопція
ad. адаптація
E. англійський
F. французький
I. E. індо-європейський
O. F. старофранцузький
Gk. грецький
L. латинський
Sc. скандинавський
Nr. нормандський

bibliography

ВИСНОВКИ
Структурно-семантичний аналіз дериваційних іменникових парадигм англійської мови, в основі яких лежить французьке запозичення, дає підстави зробити такі висновки:
=Запозичення становлять один із продуктивних способів розширення та збагачення словникового складу мови, зокрема, її термінологічних підсистем. Усебічний аналіз запозичень в англійській мові дав змогу визначити основні хронологічні періоди їх надходження, сферу функціонування, екстра- та інтралінгвальні фактори запозичення, структурні типи запозичення, ступінь лексичної асиміляції та напрямів словотвірної потенції.
=Еволюція англійської правничої термінології тісно пов’язана з розвитком правничої науки, культури, освіти, вона залежить від соціально-історичного поступу людства, підпорядковується внутрішньомовним законам та міжмовним контактам, зокрема, англо-французьким, що зумовило гетерогенність її етимології.
=Хронологічні періоди надходження французьких правничих термінів до складу англійської мови визначаються низкою позамовних факторів, передусім, політичних, і тривалих соціокультурних відносин протягом XI XIX ст. Кожен з цих періодів зумовлює різні кількісно-якісні характристики французьких запозичень, насамперед, в адміністративно-правовій, цивільно-процесуальній, фінансово-комерційній, міжнародно-правовій галузях права. Зародження системи наукової правничої лексики припадає на XI ст. − саме у той час на розвиток правової культури в Англії вплинуло нормандське завоювання (1066), з якого почалось запровадження нововведень в англійську правову систему.
=Найінтенсивніше надходження французьких правових запозичень відбувалося у два періоди: 1) друга половина XIII XIV ст.; 2) друга половина XVII початок XIX ст. У перший період кількість запозичених французьких правничих термінів була більшою, що зумовлено поширенням англійської мови у тих сферах правової діяльності, де вона раніше не застосовувалась. На кількість французьких запозичень у другий період вплинув культурний та політичний престиж Франції в Західній Європі. Постійні контакти між Англією та Францією, підтвердженням чого є такі політичні події, як Французька буржуазна революція (1789 1799), наполеонівські війни (1803 1815), війни королеви Анни проти Франції (1702 1714), неодноразові конфлікти між Англією та Францією з приводу колонізації територій Індії й Америки, постійно супроводжувались численними угодами про мир, договорами, які впливали на розвиток міжнародно-правового словника англійської мови.
=Правові запозичення кожного періоду характеризуються співвідношенням іншомовних елементів з національними, специфікою проникнення та адаптації в мову-реципієнт, особливим словотвірним розвитком:
- упродовж двох століть після нормандського завоювання простежується домінування англо-нормандського діалекту. Англо-нормандське походження мали і правові запозичення, які поступово формувались у певні тематичні групи правової лексики. Після 1250 р. запозичення правових термінів здійснювалось через центральнофранцузький діалект. Вплив англо-нормандського та центральнофранцузького діалектів на фонетичний склад англійської мови полягав у пристосуванні фонетичної будови запозичень до англійської вимови та орфографії. Насамперед, це стосувалось носових і лабіалізованих звуків;
- велика кількість запозичених правничих термінів XI − XIV ст. проникла в англійську загальнонародну мову, збагативши її концептами узагальненого вжитку. Розширення значень термінів у неправовій сфері свідчить про високий рівень їх прагматико-семантичної адаптації. Цей процес не був однобічним: у запозичених термінів виникають також вужчі, більш спеціалізовані смисли. Отже, інтеграція запозичень у лексико-семантичну систему мови-реципієнта сприяла не лише появі в них нових значень, а й їх смисловій диференціації;
- запозичення XIII XIV ст. відзначаються високим ступенем фонетико-орфографічної та структурно-морфологічної асиміляції в системі мови-реципієнта, що створювало сприятливі умови для появи словотвірних парадигм. У запозиченнях XVII XIX ст. простежується менший ступінь фонетико-орфографічної та структурно-морфологічної асиміляції. Вони повніше корелюють зі своїми французькими прототипам, здебільшого характеризуються моносемантичністю і займають в англійській правовій мові положення іншомовних вкраплень з вузькою сферою вживання. Словотвірна продуктивність таких запозичень розвинута слабше, а отже, процес утворення словотвірних парадигм на їхній основі має периферійний характер.
=Французька мова впливала на процес запозичення прямо і опосередковано. За своєю фонетико-орфографічною формою багато латинських правових запозичень в англійській мові збігається з латинськими запозиченнями у французькій мові. Це стосується і правничих термінів, які проникли до англійської мови безпосередньо з латинської. Зміна їхньої фонетико-морфологічної структури відбувалася за аналогією з уживаними французькими термінами. Соціальні фактори та вороже ставлення до французької мови в епоху Ренесансу спричинили регресивну корекцію старофранцузьких термінів з метою наближення їх до латинського зразка. Це вплинуло на походження ядра словотвірних парадигм правничої термінології, їхньою основою є і прямі французькі, і латинські запозичення, які проникли в англійську мову через посередництво французької.
=Розгалуження словотвірних парадигм правничої термінології ґрунтувалось на двох видах запозичень: 1) простих основах, до яких додавались продуктивні автохтонні словотвірні елементи (heirdom < OF eir + suf. -dom; heirship < OF eir + suf. -ship); 2) складних основах, які переважно запозичувались безпосередньо з французької мови (comissioner < F. commission + suf. -er; commissionee < F. commision + suf. -ee).
=Розвиток складу словотвірних парадигм не був послідовним: у системі англійської правової термінології функціонують парадигми, структура компонентів яких утворювалась за словотвірними моделями і мови-реципієнта, і мови-джерела. Процес запозичення стосувався не лише окремих одиниць, які були джерелом утворення словотвірних парадигм, а й словотвірних французьких парадигм, перенесених цілим блоком до мови-реципієнта. Відомі випадки, коли хронологічні дані не збігалися, коли компоненти парадигми з’являлись у мові-реципієнті раніше, ніж сама основа (to assign (1450) < OF assigner → assignee (1419) < OF assigné і. т. д.).
=Становлення словотвірних парадигм ґрунтується на особливостях семантики запозичених твірних. Під час запозичення твірні французькі основи семантично модифікувались. На основі метафоричного перенесення значень відбувалась подальша семантична деривація їхніх значень у системі-мови реципієнта. За збереженням чи зміною значень терміна-прототипа твірні основи представлені семантичними конвергентами та дивергентами. Останні демонструють звуження чи розширення семантики терміна прототипа.
=92,5 % похідних, що входять до складу словотвірних іменникових парадигм, представлені суфіксальними моделями, а 7,5 % похідних композитними. Зіставний аналіз семантики твірних основ та їх похідних показав, як похідна одиниця пов’язана з твірною. Отже, особливість семантики суфіксальних похідних полягає в повному або частковому засвоєнні ними лексико-граматичних варіантів твірної та залежить від специфіки семантичної функції словотвірного форманта. Кожен похідний термін виникає на основі строго визначеного значення запозиченої французької основи, яка є матеріальним виразником семантичної спорідненості суфіксальних похідних словотвірної парадигми. Суфіксальні деривати можуть виявляти словотвірно-зумовлену полісемію, джерелом якої є мотивуюча частина. Це веде до виникнення додаткових терміносмислів. Спостерігаються такі варіанти значення складних слів, у яких французьке запозичення може бути детермінантом і детермінатом: а) значення цілого виводиться зі значень його елементів; б) зміщення в семантичній структурі цілого зумовлене зміною значення одного з елементів внаслідок його спеціалізації; в) сприйняття семантичної структури цілого відбувається на основі асоціацій, при цьому його значення не виводиться зі значень елементів складного слова.
=Характерною особливістю правових запозичень в англійській мові є тенденція до тематичного групування їх навколо основних центрів значень. Запозичені іменники, дієслова, прикметники та їх похідні, що виступають засобами номінації для вираження понять правничої термінології, утворюють свою систему в межах англійської правової терміносистеми та об’єднуються у сім лексико-семантичних груп. У їх межах простежуються міжлексемні (родо-видові) та внутрілексемні (полісемія) зв’язки. Внаслідок цього аналіз більшості словотвірних парадигм, основою яких є запозичення, дає змогу побудувати типову на даному частиномовному рівні узагальнення словотвірну парадигму. Типова словотвірна парадигма запозиченого іменника містить і суфіксальні, і композитні моделі. Її дериваційні позиції представлені в семи лексико-семантичних групах. Типові словотвірні парадигми запозиченого дієслова та прикметника охоплюють лише суфіксальні моделі. Дериваційні позиції типової парадигми запозиченого дієслова репрезентують шість лексико-семантичних груп, а запозиченого прикметника лише три.
=Обсяг словотвірної парадигми запозичення залежить від двох тісно пов’язаних між собою факторів: структури запозиченого твірного слова та його семантики (багатозначності). Залежність обсягу словотвірної парадигми від твірного слова можна назвати обернено-пропорціональною: зі зменшенням кількості морфем у запозиченій твірній основі кількість похідних слів у словотвірній парадигмі зростає. Залежність обсягу словотвірної парадигми від семантики твірного слова не настільки очевидна, хоча, зазвичай, що більше значень має запозичене твірне слово, то більша вірогідність утворення від нього великої кількості похідних слів.
Результати дисертаційної роботи можуть бути основою зіставних термінознавчих досліджень у межах англійської мови або вивчення структурно-семантичних особливостей правової терміносистеми у двох або більше мовах. Подальша перспектива роботи полягає в дослідженні продуктивних способів словотворення при формуванні словотвірних парадигм в інших терміносистемах англійської мови, що дасть змогу описати їх словотвірний розвиток та прогнозувати продуктивність моделей, за якими утворюватимуться нові похідні на основі запозичення. Аналіз словотвірної парадигматики, що ґрунтується на запозиченому елементі, сприятиме виявленню нових закономірностей номінативної діяльності англійської мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимов И. Н. Словообразовательное гнездо существительных, заимствованых до XIII века в английском языке: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Ташкент. пед. ин-т. Ташкент, 1991. 24 с.
2. Акимова О. В. Термин как единица терминологического поля и професcионального дискурса в разноструктурных языках (на материале терминологии макрополя Радиообмен гражданской авиации” в русском и английском языках): Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.20 / Казан. пед. ин-т. Казань, 2004. 20 с.
3. Акопян А. А. О семантической соотносительности производящих и производных основ в современном английском языке // Cемантика и структура слова: Cб. науч. тр. Калинин, 1985. С. 14 18.
4. Амирова Т. Заимствование и его роль в развитии и обогащении синонимии (на материале разносистемных языков): Дис канд. филол. наук: 10.02.22. Баку, 1975. 234 с.
5. Амосова Н. Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1956. 218 с.
6. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка. М.: Высш. шк., 1985. 223 с.
7. Апресян Ю. Д. Избранные труды. 2-е изд. М.: Языки русской культуры, 1995. Т. 1: Лексическая семантика: Синоним. Средства языка. 472 с.
8. Аракин В. Д. История английского языка: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1985. 256 с.
9. Аржанцева Н. В. Сложные слова со вторым компонентом отглагольным существительным в немецком и английском языках и их соответствий в русском языке: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.20 / Казан. пед. ин-т. Казань, 2004. 22 с.
10. Аристова В. М. Англо-русские языковые контакты (англицизмы в русском языке). Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. 151 с.
11. Арнольд И. В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика его исследования. Л.: Просвещение, 1966. 192 с.
12. Арутюнова Н. Д. Очерки по словообразованию в современном испанском языке. М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1961. 151 с.
13. Ахманова О.С. Экстралингвистические и внутрилингвистические факторы в функционировании и развитии языка // Теоретические проблемы современного советского языкознания. М.: Наука, 1964. С. 69 74.
14. Ахуджанова К. Ю. Обогащение словарного состава языков народов СССР русской и через русский язык интернациональной лексикой // Первая узбек. респ. конф. молодых ученых по обществ. наукам. Ташкент, 1973. С. 13 25.
15. Ашиток Н. И. Полисемия как один из способов деривации // Русская филология: украинский вестник. Харьков, 2001. № 1 2. С. 14 16.
16. Балабін Л. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу: Дисканд. філол. наук: 10.02.16. К., 2002. 208 с.
17. Барба Л. В. Лінгво-когнітивні особливості текстової ситуації злочинна відповідальність” у різних функціональних стилях сучасної англійської мови: Дисканд. філол. наук: 10.02.04. К., 1999. 157 с.
18. Беликова И. Ф. Морфологические преобразования в языке как результат заимствований: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1988. 21 с.
19. Белинене Т. В. Французские заимствования в австрийской художественной литературе: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.20. М., 1988. 25 с.
20. Беляева Т. М. Роль основ в суффиксации // История языка и литературы. Л., 1972. № 14. С. 135 142.
21. Береза А. С. Семантичні групи німецьких термінів кримінального права і процесу // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. наук. зб. К., 1981. Вип. 6. С. 55 61.
22. Беркетова З. В. Иерархические и паралельные связи мотивационных полей современного немецкого языка // Вопросы языкознания. 1984. № 4. С. 131 139.
23. Биржакова Е. Э., Войнова Л. А., Кутина Л. Л. Очерки по исторической лексикологии русского языка XVIII века. Языковые контакты и заимствования. Л.: Наука, 1972. 431 с.
24. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. К.: АртЕк, 1996. 224 с.
25. Богородский Б. Л. Выступление на совещании по лингвистическим проблемам научно-технической терминологии // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М: Наука, 1970. С. 185187.
26. Богородский Б. Л. Русская судоходная терминология в историческом аспекте: Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.01. Л., 1964. 32 с.
27. Борисенко И. И., Лапогонова Л. А., Медведева Л. М. О некоторых особенностях политико-правовой терминологии (на материале современного английского языка) // Вестник Киев. ун-та. Серия: Международные отношения и международное право. К., 1977. Вып. 4. С. 96 103.
28. Борискина О. В. Словообразовательная парадигма прилагательного (на материале современного французского языка): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05. М., 2004. 23 с.
29. Бортничук Е. Н., Василенко И. В., Пастушенко Л. П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища шк., 1988. 264 c.
30. Брагина М. К. Заимствование англо-американизмов французским языком с середины XIX века (на материале нарицательных имен существительных): Дисканд. филол. наук: 10.02.05. М., 1968. 243 с.
31. Брицын М. А. Юридическая терминология в восточно-славянской письменности до XV века: Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.22. Хмельницкий, 1967. 38 с.
32. Брофман М. В. Лексическая ассимиляция французских заимствований в английском литературном языке XVII XVIII веков // Учен. зап. Алма-Атин. пед. ин-та. Алма-Ата, 1957. Вып. 8. С. 3 27.
33. Бруннер К. История английского языка: Пер. с нем. С.Х. Васильева. М.: Изд-во иностр. лит., 1955. Т. 1. 324 с.
34. Будагов Р. А. Введение в науку о языке. М.: Просвещение, 1965. 429 с.
35. Будагов Р. А. История слов в истории общества. М.: Просвещение, 1971. 269 с.
36. Бушин И. В. Формирование вторичных терминосистем и их специфика (на материале терминологии судебной медицины русского и английского языков): Дис канд. филол. наук: 10.02.19. Саратов, 1996. 241 с.
37. Буянова Л. Ю. Термин как единица логоса. Краснодар: Кубан. гос. ун-т., 2002. 184 с.
38. Бялик В. Д. Структурно-семантические особенности и мотивированость научно-технических терминов в современном английском языке (на материале терминологии вычислительной техники): Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1985. 196 с.
39. Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования: Пер. с англ. Ю. А. Жлуктенко. К.: Вища шк., 1979. 263 с.
40. Вайнштейн А. Л. Об унификации и составлении словаря математических терминов // Материалы конф. по опыту и перспективе применения математических и электронно-вычислительных машин. Новосибирск, 1962. С. 33 36.
41. Васильева Л. В. Обогащение современного немецкого языка иноязычными заимствованиями (экспериментально-типологическое исследование на материале англицизмов): Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 2004. 16 с.
42. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). 3-е изд. М.: Высш. шк., 1986. 640 с.
43. Волохов Ю. К. Словарные заимствования, пополнившие английскую лексику в XX в.: Дисканд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1974. 216 с.
44. Волоцкая З. М. К сопоставительному описанию славянских языков // Вопросы языкознания. 1975. № 5. С. 38 53.
45. Воробьева И. Н. Семантика музыкального термина и ее динамика // Сопоставительное изучение семантической динамики: Сб. науч. тр. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. С. 72 81.
46. Газда Й. Интернациональные словообразовательные тенденции в современном русском и чешском языках // Sb. prac filoz. fak. br-nsk univ. r. jazykov dnë. Brno, 2001. No. 50, 49. S. 127 145.
47. Гинзбург Р. О пополнении словарного состава английского языка // Иностранные языки в школе. 1954. № 1. C. 19 31.
48. Гнатишева І. М. Сучасна німецька медична термінологія (аспекти етимології, структури та інтернаціоналізації: Дисканд. філол. наук: 10.02.04. Чернівці, 1996. 167 с.
49. Головин Б. Н. Введение в языкознание: Учеб. пособие для филол. спец. вузов. 4-е изд. М.: Высш. шк., 1983. 231 с.
50. Григорьев В. П. История испанского языка: Учебное пособие для студ. ин-тов и фак. иностр. яз. М.: Высш. шк., 1985. 176 с.
51. Гринев С. В. Терминологические заимствования (Краткий обзор современного состояния вопроса) // Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. М.: Наука, 1982. С. 108 147.
52. Грицьків А. В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2004. 20 с.
53. Гумовська І. М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Дис канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2000. 186 с.
54. Гухман М. М. Грамматическая категория и структура парадигм // Исследования по общей теории грамматики. М.: Наука, 1968. С. 117 174.
55. Демъянков В. Г. Фонетико-морфологическая адаптация иноязычной лексики в русском языке XVII века. М.: Наука, 1990. 159 с.
56. Денисова А. А. Семантика терминов общей теориии права (парадигматический аспект): Дисканд. филол. наук: 10.02.04. М., 1992. 177 с.
57. Дерді Е. Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів: Дис канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 284 с.
58. Дешериев Ю. Д. Предисловие к кн.: Язык в развитом социалистическом обществе. М.: Наука, 1983. 256 с.
59. Дешериев Ю. Д. Социальная лингвистика. М.: Наука, 1977. 382 с.
60. Дмитровская Е. И. Фоно-орфографическое, морфологическое и лексико-семантическое освоение англицизмов в современном немецком языке: Дисканд. филол. наук: 10.02.04. Львов, 1969. 345 с.
61. Дубровина Л. В. Из истории английских медицинских терминов // Особенности стиля научного изложения. М.: Наука, 1976. С. 17 22.
62. Дубровина Л. В. Медицинская терминология в лексической системе современного английского языка: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1986. 184 с.
63. Дюрович Л. Относительные прилагательные в славянских языках // The Slavic World. The Hague; Paris: Mouton, 1972. Р. 134 139.
64. Дюрозель Жан-Батіст. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів: Пер. з фр. Є. Марічева, Л. Погорєлової, В. Чайковського. К.: Основи, 1999. 903 с.
65. Д’яков А. С. Типологія мовних інтерференцій та їх роль у формуванні національних терміносистем: Автореф. дис д-ра. філол. наук: 10.02.15. К., 1998. 16 с.
66. Еркина Э. А. Основы слова с двухморфемными словообразовательными елементами // Cемантика и структура слова: Cб. науч. тр. Калинин, 1985. С. 47 57.
67. Ефременко-Жебель Н. И. Использование романских елементов для пополнения английской общественно-политической лексики в XX в. (за период 1901 1979-х гг.): Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04. К., 1989. 24 с.
68. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. К.: Либідь, 2001. 224 с.
69. Жерновей Є. Г. Кількісний і якісний склад запозичень у релігійній термінології французької мови // Вісник Київ. ун-ту. Іноземна філологія. К., 2002. Вип. 33. С. 86 91.
70. Живулин В. П. Становление общественно-политической лексики США в сфере государственного управления в XVII XX вв.: Дисканд. филол. наук: 10.02.04. СПб., 1997. 182 с.
71. Залесова Н. В. Лексические варианты основных понятий русской философской терминосистемы XVIII начала XIV веков // Философия и литература как элементы смыслообразования. Тюмень, 2003. С. 72 84.
72.&