ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАТИЧНИХ ТА ДИНАМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ В РОМАНО-ГЕРМАНСЬКІЙ ПРАВОВІЙ СІМ’Ї

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

СУНЄГІН Сергій Олександрович

УДК 340.1

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАТИЧНИХ ТА ДИНАМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ В РОМАНО-ГЕРМАНСЬКІЙ ПРАВОВІЙ СІМ’Ї

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ОНІЩЕНКО Наталія Миколаївна,
доктор юридичних наук, професор.
член-кореспондент Національної
академії правових наук України

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Романо-германська правова сім’я в контексті поняття категорії «правова система»
1.1. Інтегративні категорії «правова система» та «правова сім’я»: підходи до вивчення ..................................................................................
12
1.2. Сукупність статичних та динамічних елементів як характеристика формування та розвитку правових сімей сучасності ....................................................................................................

34
1.3. Романо-германська правова сім’я: трансформація її елементів на сучасному етапі розвитку ..........................................................................
51
Висновки до Розділу 1 ............................................................................... 72

РОЗДІЛ 2. Роль та значення статичних елементів у функціонуванні романо-германської правової сім’ї
2.1. Нормативний елемент романо-германської правової сім’ї ............. 75
2.2. Організаційний елемент романо-германської правової сім’ї ......... 99
2.3. Ідеологічний елемент романо-германської правової сім’ї .............. 113
Висновки до Розділу 2 ............................................................................... 129

РОЗДІЛ 3. Динамічні елементи романо-германської правової сім’ї: сутність та основні характеристики
3.1. Правовідносини як динамічний елемент романо-германської правової сім’ї ..............................................................................................
132
3.2. Основні риси правотворчості та правозастосування як динамічних елементів романо-германської правової сім’ї ....................
143
3.3. Характеристика динамічних ознак інших видів юридичної діяльності в романо-германській правовій сім’ї .....................................
160
Висновки до Розділу 3 ............................................................................... 175

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 184

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Останнім часом у світі досить інтенсивно відбуваються інтеграційні та глобалізаційні процеси, які охоплюють різноманітні сфери суспільного життя, у тому числі правову. Інтеграційні та глобалізаційні зрушення загальносвітового масштабу, які відбуваються саме на рубежі XX–XXI ст., зумовили суттєві зміни у розвитку всього людства і торкнулися всіх сфер соціальної дійсності, зокрема правової. Ці зміни також викликали потребу в гармонізації як національних правових систем, так і правових сімей, які під впливом інтеграційних та глобалізаційних процесів зближуються на основі загальнолюдських цінностей, принципів верховенства права та соціальної, правової держави тощо.
Питання вивчення правових систем та правових сімей є однією з ключових наукових проблем юриспруденції, оскільки і на теперішній час серед вчених немає єдності у поглядах на те, що таке «правова система», якою є її структура та функціональне призначення.
Крім цього, без вивчення правових сімей, правових систем та їх складових неможливо зрозуміти минуле, сучасний стан та подальші перспективи розвитку як окремих її елементів (наприклад, окремих національних законодавств), так і права у світовому масштабі. Слід зазначити, що запровадження у національну правову систему України міжнародно-правових та, зокрема, європейських стандартів правової дійсності, передбачає насамперед глибинне вивчення та аналіз закономірностей і тенденцій розвитку та функціонування правових сімей та національних правових систем.
Останнім часом у загальнотеоретичній юридичній літературі звертається увага на те, що структуру будь-якої правової системи можна розглядати у двох вимірах: статичному та динамічному. У зв’язку із цим виникає необхідність у здійсненні глибинного аналізу статичних та динамічних елементів в романо-германській правовій сім’ї, визначенні ролі та значення цих елементів, що сприятиме виявленню тенденцій подальшої глобалізації та інтеграції держав передусім у рамках Європейського Союзу.
У процесі опрацювання теми проаналізовані вітчизняні та зарубіжні наукові праці, присвячені питанням правових систем та правових сімей сучасності. Науково-теоретична основа дисертаційного дослідження ґрунтується на працях і висновках науковців у галузі теорії держави і права, філософії права, а також порівняльного правознавства. Слід особливо відзначити праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які досягли вагомих результатів у розв’язанні проблем структури та розвитку правових систем та правових сімей, зокрема: С. С. Алексєєва, В. Д. Бабкіна, Ж. Л. Бержеля, Х. Бехруза, С. Д. Гусарєва, Р. Давида, В. С. Журавського, О. В. Зайчука, М. Кагадія, Ж. Карбоньє, М. І. Козюбри, О. Л. Копиленка, Р. Леже, Л. А. Луць, О. В. Малька, М. М. Марченка, Л. І. Каска, М. І. Матузова, В. С. Нерсесянца, Ю. М. Оборотова, В. В. Оксамитного, Н. М. Оніщенко, Ф. М. Решетникова, А. Х. Саїдова, В. А. Сапуна, В. М. Селіванова, А. П. Семітка, В. П. Синюкова, О. Ф. Скакун, Є. В. Скурка, О. Д. Тихомирова, Ю. О. Тихомирова, М. Г. Хаустової, Л. Фрідмена, С. В. Шевчука, Ю. С. Шемшученка та ін.
Актуальні проблеми окремих структурних елементів правових систем знайшли віддзеркалення у працях: В. Г. Афанас’єва, Є. В. Бурлая, О. М. Васильєва, О. П. Вершиніна, П. Г. Виноградова, К. П. Вовраженцевої, О. В. Волошенюк, А. В. Гордимова, С. Г. Дроб’язко, А. Е. Жалинського, В. І. Камінської, В. М. Карташова, А. М. Колодія, В. І. Леушина, Л. О. Морозової, Л. П. Рассказова, Б. Б. Руденка, В. М. Скворцова, Ю. К. Толстого, Р. О. Халфіної, К. Цвайгерта, В. М. Шумилова та ін.
Не применшуючи ролі та значущості наукового доробку цих вчених, слід констатувати, що в Україні на сьогодні відсутні спеціальні комплексні наукові дослідження, присвячені розгляду і аналізу природи статичних та динамічних елементів романо-германської правової сім’ї.
Установлено, що розробки зазначених вчених здебільшого стосувалися окремих аспектів розвитку правових систем, правових сімей та визначення їх елементного складу. Водночас в юридичній літературі відсутні загальні наукові підходи визначення змісту та сутності статичних і динамічних елементів в романо-германській правовій сім’ї.
Загалом аналіз стану наукових розробок щодо предмета дослідження дає підстави засвідчити наукову та практичну потребу в аналізі статичних та динамічних елементів в романо-германській правовій сім’ї, що зумовлює актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до програми науково-дослідної діяльності Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України і є складовою частиною планових тем відділу теорії держави і права «Теоретичні проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні» (номер державної реєстрації 0104U007590).
Мета і завдання дослідження. Метою обраного дисертаційного дослідження є з’ясування сутності, місця та ролі, особливостей формування і розвитку статичних та динамічних елементів в романо-германській правовій сім’ї в сучасних умовах. Для досягнення цієї мети у процесі дослідження були поставлені такі завдання:
визначити співвідношення категорій «правова система» та «правова сім’я»;
проаналізувати підходи до розуміння правової системи в контексті її статичної та динамічної структури у вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі, а також напрями вивчення правових засобів та їх співвідношення із правовою системою;
проаналізувати сукупність статичних та динамічних елементів, які складають правову систему та сформулювати власну дефініцію цих категорій;
висвітлити питання трансформації романо-германської правової сім’ї на сучасному етапі та на цій основі спрогнозувати тенденції її подальшого розвитку;
з’ясувати місце, роль та значення статичних елементів у романо-германській правовій сім’ї на прикладі окремих країн шляхом здійснення поетапного аналізу її нормативної, організаційної та ідеологічної складових;
проаналізувати сутність та основні характеристики динамічних елементів у романо-германській правовій сім’ї шляхом здійснення поетапного дослідження особливостей правовідносин, правотворчої, правозастосовної та інших видів юридичної діяльності;
на підставі проведеного аналізу статичних та динамічних елементів у романо-германській правовій сім’ї визначити шляхи вдосконалення процесу інтеграції правової системи України до Європейського Союзу.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані із визначенням елементного складу романо-германської правової сім’ї.
Предметом дослідження є теоретико-правова характеристика статичних та динамічних елементів в романо-германській правовій сім’ї.
Методологія дослідження. Дисертація написана на основі комплексного підходу до вивчення предмета дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано систему принципів та підходів, яка побудована на філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальних методах, що обрані з урахуванням мети та завдань дисертаційного дослідження.
За допомогою діалектичного методу було визначено основні властивості правової системи та її структурних елементів, що знаходяться у постійній взаємодії та взаємозв’язку між собою, але водночас мають лише їм притаманні ознаки та функції; герменевтичний метод був застосований у зв’язку із необхідністю пізнання та інтерпретації текстів наукових праць та інших навчальних матеріалів, що дало можливість розкрити зміст та узагальнити властивості структурних елементів романо-германської правової сім’ї; системно-структурний метод дав змогу з’ясувати зміст понять «статичні елементи правової системи» та «динамічні елементи правової системи», а також дати їх визначення; метод класифікації дозволив систематизувати концептуальні підходи до структурних елементів правової системи та правової сім’ї; історичний метод застосовувався для розгляду питань виникнення і розвитку окремих статичних та динамічних елементів романо-германської правової сім’ї; порівняльний метод використовувався з метою формулювання найбільш обґрунтованих теоретичних висновків та пропозицій щодо вдосконалення процесу європейської інтеграції України.
При дослідженні структури романо-германської правової сім’ї, розв’язанні проблеми визначення її статичних та динамічних елементів, а також при розгляді питання класифікації правових сімей застосовувалися структурний та формально-юридичний методи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням статичних та динамічних елементів в романо-германській правовій сім’ї, закономірностей їх будови, розвитку та функціонування.
Наукову новизну дослідження відображають такі найважливіші теоретичні узагальнення:
уперше:
на підставі та з урахуванням діалектичного взаємозв’язку понять «правова система» та «правові засоби», запропоновано виокремити у структурі правової системи дві взаємодіючі та взаємодоповнюючі групи елементів: статичні (інструментальні) та динамічні (функціональні);
встановлено, що елементи правової системи поділяються на статичні та динамічні залежно від способу вираження правових засобів, за допомогою яких забезпечується досягнення соціально корисних цілей;
сформульовано авторські дефініції категорій «статичні елементи правової системи» (елементи, які являють собою стійкі та відносно незмінні правові засоби, що мають універсальний характер та є стрижнем правової системи, відображають певні правові моделі або зразки, навколо та залежно від яких будуються процеси соціальної діяльності) та «динамічні елементи правової системи» (правові засоби, які передбачають втілення у безпосередню соціальну дійсність правових моделей або зразків, визначають конкретні напрями, чинники і форми соціальних змін, фіксують чіткий та однозначний зв’язок між послідовністю подій у конкретних умовах);
розкрито та системно охарактеризовано діалектичний взаємозв’язок норми права, як статичного елементу правової системи, та правовідносин, як її динамічного елементу; цей взаємозв’язок проявляється, насамперед, у тому, що абстрактна або загальна модель правової поведінки, яка відображена у правовій нормі, знаходить свій конкретний прояв в юридично значущих діях суб’єктів відповідних правовідносин;
обґрунтовано, що організаційний елемент правової системи складають система органів законодавчої, виконавчої та судової влади у відповідних країнах, а також науково-дослідні інститути юридичного профілю, зокрема університети, вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку професійних юристів та наукову діяльність у галузі юриспруденції;
набули подальшого розвитку:
підходи щодо співвідношення категорій «правова система» і «правова сім’я», у зв’язку із чим категорію «правова сім’я» запропоновано розглядати як системне утворення вищого рівня, що об’єднує певну сукупність національних правових систем на основі відповідних критеріїв; обґрунтовано, що елементи правової системи можна розглядати і в контексті правової сім’ї;
визначення сутності інтегративної функції правової системи, яка в сучасних трансформаційних та глобалізаційних умовах повинна розглядатися в межах чотирьох рівнів, а саме: а) як засіб механізму об’єднання внутрішніх елементів всієї соціальної системи суспільства, в тому числі в межах національної правової системи; б) як засіб механізму зближення окремих національних правових систем між собою; в) як засіб механізму зближення правових систем інтегрального характеру (наднаціональних правових систем); г) як засіб механізму зближення правових сімей сучасності;
характеристика статичних та динамічних елементів правової системи, в тому числі романо-германської правової сім’ї, в контексті їх нерозривного діалектичного взаємозв’язку та взаємодії між собою;
удосконалено:
характеристику правових відносин в контексті їх динамічних властивостей, які проявляються у структурі правової системи; вказано, що динаміка правовідносин складається з етапів єдиного процесу їх розвитку, тобто виникнення, зміни та припинення, які нерідко віддалені один від одного у часі та просторі;
розуміння юридичної діяльності в межах структури правової системи; окреслено роль та значення юридичної діяльності у вдосконаленні статичних елементів правової системи.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані теоретичні положення, рекомендації і висновки мають наукове і певне прикладне значення.
Отримані результати можуть бути застосовані у науково-дослідній діяльності для подальших теоретичних розробок щодо наукового пізнання статичних та динамічних елементів в романо-германській правовій сім’ї, в інших правових системах або правових сім’ях. Зокрема, це стосується проблематики механізму взаємодії правових систем між собою, підготовки нормативно-правових актів, що спрямовані на впровадження та реалізацію необхідних в Україні реформ.
Теоретичні напрацювання дисертанта можуть бути використані у навчальному процесі під час викладання таких навчальних дисциплін, як «Теорія держави і права», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Правові системи сучасності», а також при підготовці відповідних тематичних підручників, навчальних посібників, їх розділів, навчально-методичних матеріалів із зазначених правових дисциплін.
Результати цього дослідження можуть бути застосовані при здійсненні просвітницької діяльності, зокрема, у процесі правового виховання, підвищення рівня правової культури, формування правосвідомості населення.
Апробація результатів дослідження. Результати і висновки дослідження пройшли апробацію шляхом обговорення на засіданні відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Положення дисертації доповідалися на: Всеукраїнській теоретичній і науково-практичній конференції з правознавства, політології та соціології «Трансформація політичної системи: соціальні перетворення та законодавчий процес» (м. Київ, 22 травня 2007 р.; тези опубліковані); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Правова система України у світлі європейського вибору» (м. Київ, 13 червня 2008 р.; тези опубліковані); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 4–5 грудня 2009 р.; тези опубліковані); XI Міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Івано-Франківська область, м. Косів, 28 січня – 1 лютого 2010 р.; тези опубліковані); Міжнародній науковій конференції «Шості юридичні читання: правова культура, правосвідомість і право» (м. Київ, 22–23 квітня 2010 р.; тези опубліковані).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у чотирьох наукових статтях, які опубліковані в науково-практичних журналах, що затверджені ВАК України як фахові видання, та тезах п’яти доповідей, опублікованих за результатами виступів на наукових та науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається метою і завданнями дослідження, дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 206 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 22 сторінки (233 найменувань).

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляються в комплексному дослідженні статичних та динамічних елементів романо-германської правової сім’ї, наукових поглядів і підходів щодо розуміння суті, місця, ролі та значення статичних та динамічних елементів романо-германської правової сім’ї для розвитку суспільних відносин і вдосконалення процесу взаємодії правових систем та правових сімей між собою, а також побудови соціальної, правової держави в Україні. Зокрема, основні висновки знайшли відображення в наступних положеннях.
На підставі наукового узагальнення проаналізовано і систематизовано основні наукові концепції, підходи щодо розуміння та визначення структури правової системи та правової сім’ї, сутності та змісту статичних та динамічних елементів правової системи, які, на прикладі романо-германської правової сім’ї, запропоновано розглядати не тільки в межах національних правових систем, але й в межах правових сімей.
Встановлено, що категорія «правова сім’я» використовується для узагальненої оцінки відповідного кола національних правових систем на основі спільності їх ознак: історичний тип права, своєрідність джерел права та способів їх тлумачення, ідеологічний фактор, тип юридичного мислення, специфічні правові інститути тощо. При цьому доведено, що категорія «правова сім’я» також характеризується системністю, у зв’язку із чим, статичні та динамічні елементи можна розглядати як в межах окремо взятих національних правових систем, так і в межах правової сім’ї.
Визначено, що у сучасних умовах глобалізації, інтегративну функцію правової системи слід розглядати у чотирьох площинах або рівнях: а) як засіб механізму об’єднання внутрішніх елементів всієї соціальної системи суспільства, в тому числі в межах національної правової системи; б) як засіб механізму зближення окремих національних правових систем між собою; в) як засіб механізму зближення правових систем інтегрального характеру (наднаціональних правових систем); г) як засіб механізму зближення правових сімей сучасності.
Зазначено, що існує тісний взаємозв’язок між категоріями «правова система» та «правові засоби», який полягає в тому, що останні є елементами правової системи, які мають синтетичний характер та поєднують у собі як фрагменти ідеального (правових засобів-установлень або інструментів), так і реального (правових засобів-діянь або технологій). Основною властивістю правових засобів-установлень або інструментів є їх статичний характер, який полягає в тому, що вони знаходяться переважно в сфері належного або ідеального, мають інформаційний характер та автоматично самі по собі не діють, оскільки для того, щоб вони діяли, їх необхідно використовувати. Водночас, основною властивістю правових засобів-діянь або технологій є динамічний характер, оскільки вони перебувають у сфері того, що реально існує, та пов’язані з використанням засобів-установлень, тобто вони передбачають здійснення відповідної діяльності по використанню засобів-інструментів. Належність елементів правової системи до засобів-установлень (інструментів) або засобів-діянь (технологій) можна визначити за допомогою характеристики того чи іншого елементу правової системи.
Доведено, що статичні елементи правової системи та правової сім’ї являють собою стійкі та відносно незмінні правові засоби, які мають універсальний характер та є стрижнем правової системи, відображають певні правові моделі або зразки, навколо та залежно від яких будуються процеси соціальної діяльності. Динамічні елементи правової системи – це правові засоби, які передбачають втілення у безпосередню соціальну дійсність правових моделей або зразків, визначають конкретні напрями, чинники і форми соціальних змін, фіксують чіткий та однозначний зв’язок між послідовністю подій у конкретних умовах.
З’ясовано, що критерієм поділу елементів будь-якої правової системи на статичні та динамічні є спосіб вираження правових засобів, за допомогою яких забезпечується досягнення соціально корисних цілей.
Доведено, що будь-яку правову систему потрібно розглядати в сукупності її статичних та динамічних компонентів, а не окремо лише в статичній або динамічній площині, оскільки реально обидві складові її структури утворюють діалектичну єдність та обумовлюють одна одну. Існування динамічної частини правової системи неможливе без наявності статичної, а існування статичної частини правової системи має сенс лише для існування визначеної динамічної або функціональної частини правової системи.
Встановлено, що конвергенція романо-германської та англосаксонської правових сімей характеризується взаємопроникненням цих правових сімей одна в одну, а не лише однобічним впливом однієї сім’ї на іншу. Незважаючи на те, що процес їх конвергенції є переважаючим над процесом дивергенції, все ж його не слід абсолютизувати, оскільки як в романо-германській, так і в англосаксонській правовій сім’ї, існує чимало об’єктивних факторів, які заважають об’єднанню цих двох правових сімей. При цьому ці об’єктивні умови, які перешкоджають конвергенції романо-германського та англосаксонського права, за своєю природою є синтетичними, оскільки містяться як у правовій (наприклад, історичні особливості розвитку права, своєрідність правосвідомості громадян), так і в інших сферах соціального буття суспільства, зокрема політичній та духовній. Таким чином, на сьогодні передчасно говорити про можливість утворення єдиної правової сім’ї на основі романо-германської та англосаксонської правових сімей.
Встановлено, що статичними елементами романо-германської правової сім’ї є нормативний елемент (сукупність юридичних норм, принципів та інститутів), організаційний елемент (система органів законодавчої, виконавчої та судової влади, а також науково-дослідні інститути юридичного профілю) та ідеологічний елемент (сукупність правових поглядів, уявлень та ідей про право та його роль у суспільстві, правова культура та правосвідомість). Досліджувана в динаміці романо-германська правова сім’я постає як взаємозумовлені процедури правотворчості, правовідносин, правозастосування та інших видів юридичної діяльності.
На підставі аналізу юридичної літератури з’ясовано, що нормативний елемент романо-германської правової сім’ї, який складається з сукупності юридичних норм, принципів та інститутів, відіграє основну системоутворюючу роль серед інших елементів, що зумовлюється, зокрема, його однаковим загальним розумінням, аналізом та оцінкою у всіх країнах романо-германського права. Нормативний елемент романо-германської правової сім’ї забезпечує її єдність у цілому, що є необхідною передумовою існування та розвитку будь-якого системного утворення.
Доведено, що організаційний елемент романо-германської правової сім’ї складається з системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади у відповідних країнах, а також науково-дослідних інститутів юридичного профілю, серед яких університети, вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку професійних юристів та наукову діяльність у галузі юриспруденції. При цьому вказаний організаційний елемент утворює необхідний інституційний «каркас», без якого реалізація правовідносин, а також належне, фахове здійснення правотворчої, правозастосовної та інших видів юридичної діяльності (наукової або практичної), є неможливим.
Досліджено проблематику правових відносин в структурі правової системи та визначено, що правові відносини являють собою динамічний елемент романо-германської правової сім’ї, оскільки відображають конкретний результат дії абстрактного (загального) припису правової норми в поведінці суб’єктів права, що відбиває динаміку соціальних процесів у цілому та ілюструє сходження від абстрактного розуміння права до конкретного. Динамізм правовідносин складається з етапів єдиного процесу їх розвитку, тобто виникнення, зміни та припинення, які нерідко віддалені один від одного у часі та просторі. Крім цього, динаміка правовідносин проявляється у тому, що для реалізації моделі поведінки, яка закладена у правовій нормі, необхідна наявність інтересу й волі конкретних осіб, а також інших суспільних зв’язків і відносин, насамперед економічних.
Узагальнений характер норм романо-германського права порівняно з нормами англосаксонського права не сприяє стабільності відповідних правовідносин у країнах, що складають романо-германську правову сім’ю. Це обумовлюється тим, що вказані правові норми лише визначають рамки поведінки або межі правового регулювання суспільних відносин, що, у свою чергу, посилює роль суддів у їх тлумаченні.
У процесі дослідження аспектів правотворчості, правозастосування та інших видів юридичної діяльності в структурі романо-германської правової сім’ї з’ясовано, що ці елементи також є динамічними, оскільки здійснюються у сфері права юристами на професійній основі з метою отримання правового результату, задоволення потреб та інтересів соціальних суб’єктів відповідно до вимог права. Обов’язковими елементами змісту цієї діяльності є відповідні юридичні дії та операції, які характеризують її структуру та розкривають динамізм як зовнішній вираз актів поведінки суб’єктів, що зумовлюють певні правові наслідки та є фундаментальною ланкою в її структурі. Встановлено, що особливості здійснення всього спектру юридичної діяльності в правових системах романо-германського типу обумовлюються характерними рисами її статичних елементів, насамперед нормативною та ідеологічною складовою.
Одним із основних видів юридичної діяльності виступає юридична науково-освітня діяльність, оскільки юридична освіта та сформована у відповідній державі система підготовки юристів являють собою важливу та невід’ємну складову правової системи та соціокультурного розвитку, а становлення системи відтворення «юридичного корпусу» органічно імплементоване в еволюцію правової системи. Крім цього, теоретичний аналіз всього спектра юридичної діяльності, дає можливість не тільки віднести його до динамічних елементів правової системи, а й зробити висновок про те, що саме юридична діяльність є основною підвалиною удосконалення статичних елементів правової системи. Звідси і простежується зворотний вплив та взаємообумовленість статичних та динамічних елементів правової системи.
З урахуванням особливостей статичних та динамічних елементів романо-германської правової сім’ї, до складу якої входить і правова система України, обґрунтовано думку, що певні проблеми розвитку правової системи України в умовах її інтеграції до Європейського Союзу полягають насамперед у низькому рівні індивідуальної та колективної правової культури, правосвідомості, що є визначальним ідеологічним фактором забезпечення належної реалізації права. Саме в правовій культурі віддзеркалюється рівень розвитку права та правосвідомості, визначається їх місце в житті суспільства, характер засвоєння суб’єктами суспільних відносин правових цінностей та їх реалізація на практиці, здійснення вимог принципу верховенства права тощо. З урахуванням цього зазначається, що для забезпечення належного рівня взаємодії та інтеграції правової системи України до Європейського Союзу необхідний комплекс заходів, спрямований на підвищення правової культури громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. К. Проблемы теории государства и права / М. К. Абдулаев, С. А. Комаров. – СПб. : Питер, 2003. – 576 с.
2. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / Алексеев С. С. – М. : НОРМА, 2001. – 752 с.
3. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия. Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 709 с.
4. Алексеев С. С. Право на пороге третьего тысячелетия: Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи / Алексеев С. С. – М. : Статут, 2000. – 254 c.
5. Алексеев С. С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие классификация / С. С. Алексеев // Советское государство и право. –1987. – № 6. – С. 12–19.
6. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : БЕК, 1995. – 320 с.
7. Американская социология: Перспективы. Проблемы. Методы / [пер. В. В. Воронина, Е. В. Зинковского]. – М. : Прогресс, 1972. – 392 с.
8. Афанасьев В. Г. Системность и общество / Афанасьев В. Г. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
9. Бабкін В. Д. Право і закон: співвідношення / В. Д. Бабкін // Право в системі соціальних норм: історико-юридичні аспекти : матеріали XIII Історико-правової конф. (м. Чернівці, 20–22 травня 2005 р.). – Чернівці : Рута, 2005. – С. 3–9.
10. Байтин М. И. Сущность права (Современное нормативное правопонимание на грани двух веков) / Байтин М. И. – М. : ООО ИД «Право и государство», 2005. – 544 с.
11. Баранов П. П. Место и роль правового мышления в духовном мире людей / П. П. Баранов, А. И. Овчинников // Юрист-правоведъ. – 2000. – № 1. – С. 10–19.
12. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Ж.-Л. Бержель ; [пер. с франц.]. – М. : Nota Bene, 2000. – 576 с.
13. Бергман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Дж. Г. Бергман ; [пер. с англ.]. – [2-е изд.]. – М. : Изд-во МГУ: Изд. группа «ИНФРА-М-НОРМА», 1998. – 624 с.
14. Берталанфи Л. Общая теория систем: обзор проблем и результатов / Л. Берталанфи // Системные исследования : ежегодник. – М. : Наука, 1969. – С. 30–55.
15. Бехруз Х. Сравнительное правоведение : [учебник для вузов] / Х. Бехруз. – Одесса : Феникс; М. : ТрансЛит, 2008. – 504 с.
16. Блауберг И. В. Философские проблемы исследования систем и структур / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин // Вопросы философии. – 1970. – № 5. – С. 75–89.
17. Бурлай Е. В. Нормы права и правоотношения в социалистическом обществе : [монография] / Бурлай Е. В. – К. : Наукова думка, 1987. – 92 с.
18. Васильев А. М. О правовых идеях-принципах / А. М. Васильев // Советское государство и право. – 1975. – № 3. – С. 11–17.
19. Васильев А. М. Правовые категории: Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / Васильев А. М. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
20. Венгеров А. Б. Теория государства и права : [учебник для юрид. вузов] / Венгеров А. Б. – [3-е изд.]. – М. : Юриспруденция, 2000. – 528 с.
21. Вершинин А. П. Соотношение категорий «правовое поведение» и «правовая деятельность» / А. П. Вершинин // Юридическая деятельность, структура виды : сб. науч. трудов. – Ярославль : Ярославльский гос. ун-т, 1989. – С. 32–39.
22. Виноградов П. Г. Очерки по теории права / Виноградов П. Г. – М. : Скл. изд. т-во А. А. Левенсон, 1915. – 155 с.
23. Витченко А. М. Механизм правового регулирования социалистических общественных отношений, его понятие и структура / А. М. Витченко // Вопросы теории государства и права : сб. статей. – Саратов : Изд-во Саратовского юрид. ин-та, 1968. – Вып. 1. –С. 65–92.
24. Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права : [монографія] / Власов Ю. Л. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 180 с.
25. Волошенюк О. В. Особливості розвитку правотворчості в романо-германській та англо-американській правових системах / О. В. Волошенюк // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків, 2005. – Вип. 31. – С. 199–205.
26. Вовраженцева К. П. Правові системи України та Республіки Білорусь: трансформаційні процеси сучасного світу / К. П. Вовраженцева // Правова система України у світлі європейського вибору : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених (м. Київ, 13 червня 2008 р.). – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – С. 39–43.
27. Вступ до теорії правових систем : [монографія] / [за заг. ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2006. – 432 с.
28. Гойман В. И. Действие права (методологический анализ) / Гойман В. И. – М. : Академия МВД РФ, 1992. – 182 с.
29. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : учебник / А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев. – М. : Эксмо, 2005. – 832 с.
30. Голяк Л. В. Порівняльне правознавство : курс лекцій / Голяк Л. В., Мацько А. С., Тюріна О. В. – К. : МАУП, 2004. – 200 c.
31. Гордимов А. В. Місце і роль доктрини у загальній системі джерел права / А. В. Гордимов // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 43. – С. 57–63.
32. Горшенёв В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в современный период коммунистического строительства : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук / В. М. Горшенёв. – Свердловск, 1969. – 40 с.
33. Грищенко А. В. Правовий закон: питання теорії та практики в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Грищенко А. В. – К., 2002. – 228 с.
34. Гусарєв С. Правова діяльність в структурі соціальної діяльності / С. Гусарєв // Укр. право. – 2005. – № 1. – С. 41–50.
35. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : Віра-Р., 1999. – 506 с.
36. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посібник / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – 655 с.
37. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти / Гусарєв С. Д. – К. : Знання, 2005. – 375 с.
38. Гранат Н. Л. Источники права / Н. Л. Гранат // Юрист. – 1998. – № 9. – С. 6–12.
39. Давид Р. Основные правовые системы современности (сравнительное право) / Рене Давид ; [пер. с англ. М. А. Крутоголова и В. А. Туманова]. – М. : Прогресс, 1967. – 490 с.
40. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози ; [пер. с франц.]. – М. : Международные отношения, 1996. – 399 с.
41. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози. – М. : Международные отношения, 1998. – 399 с.
42. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози ; [пер. с франц.]. – М. : Международные отношения, 2003. – 400 с.
43. Демидов А. И. Политология в вопросах и ответах / А. И. Демидов, А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1998. – 168 с.
44. Демічева В. В. Правова свідомість як елемент правової системи в умовах демократичного розвитку України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Демічева В. В. – К., 2007. – 192 с.
45. Дворкін Р. Серйозний погляд на права / Р. Дворкін ; [пер. з англ. А. Фолкіна]. – К. : Основи, 2001. – 519 с.
46. Дія права: інтегративний аспект : монографія / [кол. авторів; відп. ред. Н. М. Оніщенко]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2010. – 360 с.
47. Дождев Д. В. Римское частное право : [учебник] / Д. В. Дождев ; [под ред. В. С. Нерсесянца]. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 706 с.
48. Дробязко С. Г. Общая теория права : учеб. пособие [для вузов] / С. Г. Дробязко, В. С. Козлов. – Минск : Амалфея, 2005. – 464 с.
49. Енгибарян Р. В. Теория государства и права : учеб. пособие / Р. В. Енгибарян, Ю. К. Краснов. – [2-е изд., пересмотр. и доп.]. – М. : Норма, 2007 – 576 с.
50. Жалинский А. Введение в немецкое право / А. Жалинский, А. Рерихт. – М. : Спарк, 2001. – 744 с.
51. Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность : [учеб. пособие] / Жалинский А. Э. – М. : БЕК, 1997. – 330 с.
52. Загальна теорія держави і права / [за ред. В. В. Копєйчикова]. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
53. Загальна теорія держави і права : [підручник для студ. вищих навч. закладів / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина]. – Харків : Право, 2002. – 432 с.
54. Зайчук О. В. Середовище права та формування правових систем сучасності / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко // Право України. – 2003. – № 12. – С. 37–40.
55. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз / Ж. Зіллер ; [пер. з франц. В. Ховхуна]. – К. : Основи, 1996. – 420 с.
56. Ильин И. А. О сущности правосознания / Ильин И. А. – М. : Рарог, 1992. – 271 с.
57. Испания. Конституция и законодательные акты / [пер. с исп. Э. М. Борисова, Т. И. Ильинской]. – М. : Прогресс, 1982. – 352 с.
58. История политических и правовых учений. Домарксистский период : учебник / [под. ред. О. Э. Лейста]. – М : Юрид. лит., 1991. – 528 с.
59. История политических и правовых учений : учебник / [под общ. ред. В. С. Нерсесянца]. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Норма, 2004. – 944 с.
60. История политических и правовых учений : учебник / [под ред. О. Э. Лейста]. – М. : Зерцало, 2006. – 568 с.
61. Кагадій М. Поняття та елементи правової системи / М. Кагадій // Право України. – 2004. – № 12. – С. 32–36.
62. Каминская В. И. Правосознание как элемент правовой культуры / В. И. Каминская, А. Р. Ратинов // Правовая культура и вопросы правового воспитания. – М. : Наука, 1974. – С. 39–67.
63. Карбонье Ж. Юридическая социология / Ж. Карбонье ; [пер. и вступ. ст. В. А. Туманова]. – М. : Прогресс, 1986. – 352 с.
64. Карташов В. Н. Понятие и структура юридической деятельности / В. Н. Карташов // Юридическая деятельность: сущность, структура, виды : сб. науч. трудов. – Ярославль : Ярославский гос. ун-т, 1989. – С. 12–31.
65. Карташов В. Н. Юридическая деятельность: понятия, структура, ценность / Карташов В. Н. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1989. – 218 с.
66. Каск Л. И. Системный подход в познании государства и права / Л. И. Каск // Правоведение. – 1977. – № 4. – С. 31–40.
67. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : підруч. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.
68. Керимов Д. А. Культура и техника законотворчества / Керимов Д. А. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
69. Киселёв И. Я. Транснациональные корпорации и буржуазное трудовое право / Киселёв И. Я. – М. : Наука, 1985. – 673 с.
70. Кавальський В. С. Правотворчість : теоретичні та логічні засади / В. С. Кавальський, І. П. Козінцев. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 192 с.
71. Козлихин И. Ю. Позитивизм и естественное право / И. Ю. Козлихин // Государство и право. – 2000. – № 3. – С. 5–12.
72. Колодій А. М. Принципи права України / Колодій А. М. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
73. Комаров С. А. Общая теория государства и права / Комаров С. А. – СПб. : Питер, 2004. – 510 с.
74. Конституции государств Европейского Союза / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : Изд. группа НОРМА-ИНФРА–М., 1999. – 816 с.
75. Корпачев Н. М. О понятии правовых отношений / Н. М. Корпачев, В. С. Прохоров // Правоведение. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та. – 1986. – № 3. – С. 33–41.
76. Костенко О. М. Культура і закон – у протидії злу / Костенко О. М. – К. : Атіка, 2008. – 352 с.
77. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / Кудрявцев В. Н. – М. : Юрид. лит., 1978. – 192 с.
78. Кузнецова Н. С. Основні завдання Книги першої проекту Цивільного кодексу України / Н. С. Кузнецова // Кодифікація приватного (цивільного) права України. – К. : Укр. центр правничих студій, 2000. – С. 121–124.
79. Кузьмин В. П. Место системного подхода в современном научном познании и марксистской методологии. Системный подход в современном научном познании / В. П. Кузьмин // Вопросы философии. – 1980. – № 1. – С. 47–54.
80. Курс российского трудового права : в 3 т. / [под ред. Е. Б. Хохлова]. – С-Пб. : Изд-во Петербургского ун-та, 1996–2007. –
Т. 1: Общая часть. – 1996. – 573 с.
81. Кухарук Т. В. Правовая система и систематика законодательства : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кухарук Татьяна Вениаминовна. – С-Пб., 1998. – 233 с.
82. Лазарев В. В. Теория государства и права : [учебник] / Лазарев В. В. – М. : Право и закон, 2002. – 553 с.
83. Легуша С. М. Правові відносин і правовий зв’язок: проблеми співвідношення / С. М. Легуша // Правова держава. Щорічник наукових праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – Вип. 19. – С. 90–99.
84. Леже Р. Великие правовые системы современности: сравнительно-правовой подход / Р. Леже ; [пер. с франц. А. В. Грядова]. – [2-е изд., перераб.]. – М. : Волтерс Клувер 2010. – 592с.
85. Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права / О. Э. Лейст ; [под. ред. В. А. Томсинова]. – М. : Зерцало, 2008. – 452 с.
86. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность / Леонтьев А. Н. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
87. Леушин В. И. Соотношение правовой практики и юридической деятельности / В. И. Леушин // Юридическая деятельность: сущность, структура, виды : cб. науч. трудов. – Ярославль : Ярославский гос. ун-т., 1989. – С. 39–48.
88. Леушин В. И. Юридическая практика в системе социалистических общественных отношений / Леушин В. И. – Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1987. – 152 с.
89. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посібник] / Лисенков С. Л. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 355 с.
90. Лукашева Е. А. Человек, право, цивилизации: нормативно-ценностное измерение / Лукашева Е. А. – М. : Норма, 2009. – 384 с.
91. Луць Л. А. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти / Л. А. Луць // Право України. – 2002. – № 9. – С. 7–10.
92. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) : [монографія] / Луць Л. А. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.
93. Малиновский А. А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права : [монография] / Малиновский А. А. – М. : Международные отношения, 2002. – 376 с.
94. Малько А. В. Политическая и правовая жизнь России: актуальные проблемы / Малько А. В. – М. : Юристъ, 2000. – 256 с.
95. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве / Малько А. В. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2004. – 250 с.
96. Малько А. В. Теория государства и права / Малько А. В. – М. : Юристъ, 2007. – 304 с.
97. Марченко М. Н. Вторичные источники романо-германского права: прецедент, доктрина / М. Н. Марченко // Вестник МГУ. – Сер. 11: Право. – 2000. – № 4. – С. 52–63.
98. Марченко М. Н. Закон в системе источников романо-германского права / М. Н. Марченко // Вестник МГУ. – Сер. 11: Право. – 2000. – № 3. – С. 33–43.
99. Марченко М. Н. Конвергенция романо-германского и англосаксонского права : открытая лекция / Марченко М. Н. – К.-Симферополь : Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины; Логос, 2007. – Вып. 1. – 36 с.
100. Марченко Н. М. Правовые системы современного мира : [учеб. пособие] / Марченко Н. М. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2001. – 400 с.
101. Марченко М. Н. Правовые системы современного мира : [учеб. пособие] / Марченко Н. М. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2008. – 528 с.
102. Марченко М. Н. Сравнительное правоведение: Общая часть / Марченко М. Н. – М. : Зерцало, 2001. – 560 с.
103. Марченко М. Н. Судебное правотворчество и судейское право / Марченко М. Н. – М. : Проспект, 2007. – 512 с.
104. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Матузов Н. И. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 294 с.
105. Матузов Н. И. Теория государства и права / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
106. Матузов Н. И. Теория государства и права : учебник / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2005. – 541 с.
107. Мельник В. А. Политология : [учеб. пособие] / Мельник В. А. – Минск : Выш. школа, 1996. – 478 с.
108. Монтескье Ш. О духе законов / Ш. Монтескье // История политических и правовых учений : хрестоматия / [сост. и общ. ред. Г. Г. Демиденко]. – Харьков : Факт, 1999. – С. 211–221. – 1079 с.
109. Морозова Л. А. Теория государства и права : [учебник] / Морозова Л. А. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Эксмо, 2009. – 480 с.
110. Мурашин О. Г. Акти прямого народовладдя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Г. Мурашин. – К., 2001. – 34 с.
111. Оборотов Ю. М. Підвищення судової влади в системі розподілу влад / Ю. М. Оборотов // Актуальні проблеми політики. – Одеса : Юрид. літ., 2002. – Вип. 13–14. – С. 374–381.
112. Оборотов Ю. Н. Динамика правовой культуры / Ю. М. Оборотов // Актуальные проблемы политики. – Одесса : Астропринт, 1999. – Вып. 6–7. – С. 83–88.
113. Оборотов Ю. Н. Традиции и обновления в правовой сфере: вопросы теории (от познания к постижению права) : [монография] / Оборотов Ю. Н. – Одесса : Юрид. лит., 2002. – 280 с.
114. Общая теория государства и права: Академический курс : в 2 т. / [под ред. М. Н. Марченко]. – М. : Зерцало, 1998–1998. –
Т. 2: Теория права. – 1998. – 640 с.
115. Общая теория права / [под. общ. ред. А. С. Пиголкина]. – [2-e изд.]. – М. : МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
116. Оксамытный В. В. Правомерное поведение личности / Оксамытный В. В. – К. : Наукова думка, 1985. – 175 с.
117. Оксамытный В. В. Правовые системы современного мира: проблемы идентификации : [открытая лекция] / Оксамытный В. В. – Киев, Москва, Симферополь : Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины; Логос, 2008. – Вып. 10. – 36 с. – (Серия научно-методических изданий «Академия сравнительного правоведения»).
118. Оніщенко Н. М. Гармонізація правової системи України: основні напрями та тенденції / Н. М. Оніщенко // Юридична газета. – 2006. – № 18 (78). – С. 18.
119. Оніщенко Н. М. Механізм зближення національних правових систем в умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів / Н. М. Оніщенко // Збірник матеріалів Міжнародної наук. конф. «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Косів Івано-Франківської області, 27–30 січня 2007 р.). – К. : Київський університет права НАН України, 2007. – С. 52–56.
120. Оніщенко Н. М. Права і свободи людини у контексті дії та дієвості права / Н. М. Оніщенко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 43. – С. 3–9.
121. Оніщенко Н. М. Правова доктрина: поняття, сутність та практичне значення / Н. М. Оніщенко // Судова апеляція. – 2007. – № 3. – С. 21–26.
122. Оніщенко Н. М. Правова система як нормативна основа соціальних систем / Н. М. Оніщенко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 1. – С. 17–23.
123. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії : [монографія] / Оніщенко Н. М. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
124. Оніщенко Н. М. Проблеми розвитку національної правової системи / Н. М. Оніщенко // Правова держава: Щорічник наукових праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – Вип. 19. – С. 81–88.
125. Оніщенко Н. М. Сприйняття права в умовах демократичного розвитку: проблеми, реалії, перспективи : [монографія] / Н. М. Оніщенко ; [відп. ред. Ю. С. Шемшученко]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 320 с.
126. Орзих М. Ф. Право и личность / Орзих М. Ф. – Киев-Одесса : Изд-во ОГУ, 1978. – 111 с.
127. Осауленко О. І. Загальна теорія держави і права : [навч. посібник] / Осауленко О. І. – К. : Істина, 2007. – 336 с.
128. Пархоменко Н. М. Джерела права: проблеми теорії та методології : [монографія] / Пархоменко Н. М. – К. : Юрид. думка, 2008. – 336 с.
129. Певцова Е. А. Современные дефинитивные подходы к правовой культуре и правовому сознанию / Е. А. Певцова // Журнал российского права. – 2004. – № 3. – С. 70–81.
130. Поволокіна К. П. Сучасні трансформаційні процеси правового розвитку (взаємодія та взаємовплив правових систем) / К. П. Поволокіна //Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – Вип. 36. – С. 71–80.
131. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика) : [монографія] / Погребняк С. П. – Харків : Право, 2008. – 240 с.
132. Политология / [под ред. А. А. Радугина]. – М. : Центр, 1996. – 288 с.
133. Порівняльне правознавство (правові системи світу) : [монографія / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Парламентське вид-во, 2008. – 488 с.
134. Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку : зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемшученка, О. В. Кресіна]. .– К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Київський університет права НАН України, 2006. – 432 с.
135. Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження) : [монографія / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Фенікс, 2007. – 400 с.
136. Правовая реформа и проблемы совершенствования профессиональной юридической деятельности / [под ред. В. Н. Карташова]. – Ярославль : Изд-во Ярославского гос. ун-та, 1990. – 111 с.
137. Правовая система Нидерландов / [отв. ред. В. В. Бойцова, Л В. Бойцова]. – М. : Зерцало, 1998. – 432 с.
138. Правовая система социализма: Понятие, структура, социальные связи. Кн. 1 / [под ред. А. М. Васильева]. – М. : Юридическая литература, 1986–1987. –
Кн. 1. – 1986. – 368 с.
139. Правовая система социализма: Функционирование и развитие. Кн. 2 / [под ред. В. Н. Кудрявцева, А. М. Васильева и др.] – М. : Юридическая литература, 1986–1987. –
Кн. 2. – 1987. – 328 с.
140. Правова система України: історія, стан та перспективи : у 5 т. – Харків : Право, 2008–2008. –
Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України / [за заг. ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина]. – 2008. – 728 с.
141. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток / [Журавський В. С., Зайчук О. В., Копиленко О. Л., Оніщенко Н. М.] ; за заг. ред. В. С. Журавського. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 296 с.
142. Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики : монографія : у 2 кн. / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка (голова редкол.) та ін.]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2008–2008. –
Кн. 1: Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії / [відп. ред. Н. М. Оніщенко]. – 2008– 344 с.
143. Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики : монографія : у 2 кн. / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка (голова редкол.) та ін.]. – К. : Конус-Ю, 2008–2008. –
Кн. 2: Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві / [відп. ред. В. Б. Авер’янов]. – 2008. – 314 с.
144. Проблемы общей теории права и государства : [учеб. для вузов / под общ. ред. В. С. Нерсесянца]. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – 832 с.
145. Пугачев В. П. Введение в политологию / В. П. Пугачев, А. И. Соловьев. – М. : Аспект Пресс, 1997. – 477 с.
146. Пугинский Б. И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях / Пугинский Б. И. – М. : Юрид. лит., 1984. – 224 с.
147. Рассказов Л. П. Теория государства и права : [учебник для вузов] / Рассказов Л. П. – М. : РИОР, 2008. – 463 с.
148. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / [под ред. Е. А. Лукаевой]. – М : Наука, 1983. – 264 с.
149. Решетников Ф. М. Правовые системы стран мира : [справочник] / Решетников Ф. М. — М. : Юрид. лит., 1993. – 256 с.
150. Рожкова Л. П. Проблемы классификации общества, государства и права / Л. П. Рожкова // Правоведение. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. – № 1. – С. 17–23.
151. Рудаков А. А. К вопросу о понятии правовой системы / А. А. Рудаков // Сравнительное правоведение: наука, методология, учебная дисциплина : в 2 ч. – Красноярск : ИПК СФУ, 2008–2008.–
Ч. 1 : Материалы междунар. науч-практ. конф., 25–26 сентября 2008 г., Красноярск / Сиб. Федер. ун-т. Юрид. ин-т. – 2008. – С. 32–35.
152. Руденко Б. Б. Категорія «правова система» у вітчизняній юридичній науці / Б. Б. Руденко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 23. – С. 41–49.
153. Садовский В. Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ / Садовский В. Н. – М. : Наука, 1974. – 279 с.
154. Садовська О. М. Правова система Італії: загальнотеоретична характеристика основних елементів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / О. М. Садовська. – Харків, 2001. – 20 с.
155. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности) : [учебник] / А. Х. Саидов ; [под ред. В. А. Туманова]. – М. : Юристъ, 2004. – 448 с.
156. Сальников В. П. Правовая культура / В. П. Сальников // Теория государства и права : курс лекций / [под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько]. – М. : Юристъ, 1997. – С. 571–583.
157. Сапун В. А. Инструментальная теория права в юридической науке / В. А. Сапун // Современное государство и право. Вопросы теории и истории. – Владивосток : Издательство Дальневосточного университета, 1992. – С. 17–22.
158. Сапун В. А. Теория правовых средств и механизм реализации права : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Сапун В. А. – Нижний Новгород, 2002. – 321 с.
159. Селіванов В. М. До проблеми методологічного забезпечення теоретичного аналізу державотворення і правотворення в Україні / В. М. Селіванов // Право України. – 2006. – № 4. – С. 21–29.
160. Селіванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти : [монографія] / Селіванов В. М. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 724 с.
161. Семитко А. П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Семитко А. П. – Екатеринбург, 1996. – 288 с.
162. Семитко А. П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс / Семитко А. П. – Екатеринбург : Изд-во Гуманитарного ун-та, 1996. – 312 с.
163. Сидорчук И. П. Нормотворческая деятельность: перспективы совершенствования / И. П. Сидорчук // Актуальные вопросы правотворчества в Республике Беларусь : материалы Науч.-практ. конф. (г. Минск, 21 декабря 2000 г.). – Минск : Нац. Центр законопроектной деятельности, 2001. – С. 81–83.
164. Скакун О. Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира : [учебник для студ. вузов] / Скакун О. Ф. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 464 с.
165. Скакун О. Ф. Юридическая деонтология : [учебник] / Скакун О. Ф. – Харьков : Эспада, 2002. – 504 с.
166. Скворцов В. Н. Доктрина конвергенции и её пропаганда / Скворцов В. Н. – М. : Политиздат, 1974. – 212 с.
167. Скурко Е. В. Некоторые аспекты проблемы взаимодействия правовых систем в условиях глобализации / Е. В. Скурко // Государство и право. – М., 2008. – № 8. – С. 69–72.
168. Социальные отклонения / [под ред. С. В. Бородина, В. Н. Кудрявцева, Ю. В. Кудрявцева, В. С. Нерсесянца]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юрид. лит., 1989. – 368 с.
169. Справочник по нормотворческой технике / [пер. с немец. Н. Г. Елисеева ; под общ. ред. Т. Ф. Яковлевой]. – [2-е изд., перераб.]. – М. : БЕК, 2002. – 296 с.
170. Сухонос В. В. Теорія держави і права : [навч. посібник] / Сухонос В. В. –