ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ: ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ: ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ К. Д. УШИНСЬКОГО»

 

 

 

 

ЗАЛЄВСЬКА Ірина Іванівна

 

 

УДК 32.001: 004.056 (477)

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

В СУЧАСНИХ УМОВАХ: ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ

 

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути і процеси

 

 

 

 

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

 кандидата політичних наук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одеса – 2011

 

         Дисертацією є рукопис        

         Роботу виконано на кафедрі політології Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

 

         Науковий керівник:

доктор політичних наук, професор

Сіленко Алла Олексіївна

Одеська національна академія звязку

ім. О.С. Попова,

проректор з навчальної та виховної роботи

 

         Офіційні опоненти:  доктор політичних наук, професор,

                                               Бебик Валерій Михайлович,

                                               Університет «Україна»,

                                               проректор

 

                                               кандидат політичних наук,

                                               Марчак Оксана Михайлівна

                                               Одеський національний економічний

                                               університет, старший викладач  кафедри       

                                               управління персоналом і економіки праці

 

 

         Захист відбудеться «14» січня 2012 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.06 в Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, ауд. 55)

 

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 36)

 

 

Автореферат розісланий «13» грудня 2011 р.

 

 

 

 

Вчений секретар

Описание: C:\Users\Света\Desktop\pidpus.jpg

 

спеціалізованої вченої ради

С. І. Ростецька

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обґрунтована тим, що сучасний період життя суспільства характеризується всезростаючою роллю інформаційної сфери, яка являє собою сукупність інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів, що здійснюють збір, формування, поширення й використання інформації, а також системи регулювання суспільних відносин, що виникають при цьому. Інтенсивне впровадження інформаційних технологій в усі сфери життя й діяльності сучасного суспільства, ріст значення інформаційної безпеки в забезпеченні цілісності держави привели до того, що інформаційні ресурси розпочали вважатися таким же багатством країни, як і її корисні копалини, виробничі потужності та інтелектуальний потенціал. Інформаційні інновації, поряд з технічними й управлінськими, не тільки значно розширюють можливості керівництва державою, але й істотно підвищують цінність інформації як стратегічного ресурсу. Однак ефективне використання інформаційних ресурсів в інтересах України, кожного її громадянина було б неможливим без формування в країні комплексної системи інформаційної безпеки. Слід визнати, що наслідки інформаційної революції багато в чому ще не визначені, а це лише підсилює зацікавленість прогнозів, що стосуються актуальних викликів і загроз в сфері безпеки, детермінованих бурхливим розвитком інформаційно-комунікативних технологій.

Одним з найважливіших напрямків вивчення проблем інформаційної безпеки є її політологічний аналіз. Особливість такого роду аналізу полягає, насамперед, у тому, що безпека розглядається в складній системі політичних координат: через визначення стану політичної сфери суспільства, виявлення сутності владних відносин, характеристику видів і способів політичної діяльності, з'ясування змісту й спрямованості зовнішньо- і внутрішньополітичних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Соціально-політичні й правові  аспекти розвитку інформаційного суспільства в Україні» (2009-2014 рр.), яке здійснюється кафедрою політології Одеської національної академії зв'язку ім. О. С. Попова, одним з виконавців якої є дисертант.

Метою дисертаційного дослідження є політологічний аналіз сучасних проблем інформаційної безпеки України. Для досягнення даної мети були поставлені  наступні дослідницькі завдання:

- проаналізувати сучасні наукові досягнення в дослідженні інформаційної безпеки держави;

- розглянути основні теоретико-методологічні підходи до дослідження політичних проблем інформаційної безпеки;

- з’ясувати з погляду політичної науки інтереси особистості, суспільства й держави в інформаційній сфері:

- визначити сутність поняття та зміст інформаційної безпеки;

- виявити інформаційно-технічні й соціально-політичні загрози для особистості, суспільства, держави;

- обґрунтувати, Інтернет як джерело нових загроз для інформаційної безпеки;

- провести дослідження національних інтересів України у сфері забезпечення інформаційної безпеки;

- виявити особливості державної політики у сфері інформаційної безпеки;

- з'ясувати механізми забезпечення інформаційної безпеки у відкритому суспільстві.

Об'єктом дослідження виступає інформаційна безпека як складова національної безпеки держави.

Предметом дослідження є політика інформаційної безпеки України в сучасних умовах, яка поєднує інформаційний компонент безпеки і політику його практичної реалізації в діяльності органів державної влади та управління.

Методи дослідження. Науковий підхід до визначення сутності й змісту інформаційної безпеки передбачає комплексний характер дослідження даного явища, системність, а також врахування закономірної обумовленості його результатів сформованими політичними відносинами.

В основу дослідження покладені системний і порівняльний підходи, які дозволили комплексно розглянути зазначену проблему в єдності всіх складових значущих характеристик. Зокрема, системний підхід допоміг розглянути інформаційну безпеку як механізм, що перебуває в процесі безперервної взаємодії з навколишнім середовищем. Розгляд інформаційної безпеки з позицій системного підходу надав можливість побачити відмінність наукового розуміння цієї проблеми від повсякденного. У повсякденному житті інформаційна безпека розуміється лише як необхідність боротьби з витоком закритої (таємної) інформації, а також з поширенням неправдивих і ворожих відомостей. Осмислення нових інформаційних загроз, особливо технічного плану, у суспільстві ще не відбулося.

Застосування структурно-функціонального аналізу допомогло розглянути інформаційну безпеку як систему зі складною структурою, кожний елемент якої має певне призначення й виконує специфічні функції, спрямовані на підвищення рівня інформаційної безпеки держави.

Класифікаційний підхід застосовувався при розгляді принципів інформаційної політики держави. У результаті цього останні були поділені на загальні (найбільш важливі і принципові керівні засади державної політики в цілому) та спеціальні (науково обґрунтовані й практично апробовані керівні основи державного впливу на інформаційну сферу, які забезпечують результативність і легітимність інформаційної політики).

При проведенні даного політологічного дослідження використовувалися загальнонаукові методи: аналіз і синтез, дедукція та індукція, метод порівняння, прогнозування, а також методи прикладної політології: аналіз статистичних даних і вивчення документів.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження склали також матеріали дискусій, науково-практичних конференцій міжнародного й національного масштабів, автореферати та матеріали дисертацій щодо теми дослідження, публіцистичні матеріали, матеріали політологічних, соціологічних та інформаційних сайтів Інтернет. Дослідження ґрунтується на положеннях й висновках, категоріальному апараті політології, філософії, юриспруденції, соціології і теорії безпеки. Особливу увагу було приділено науковому аналізу відповідних положень українського законодавства, присвячених актуальним проблемам національної та інформаційної безпеки.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дана дисертаційна робота є одним з перших системних досліджень політичного аспекту інформаційної безпеки України в сучасних умовах. У ході проведеного дослідження отримані наукові результати, які відзначаються науковою новизною:

уперше:

запропоновано новий підхід до визначення інформаційної безпеки, суть якого полягає в тому, що інформаційна безпека являє собою соціальне, а не суто технічне явище, як це вважалося раніше. Тобто, інформаційну безпеку не слід ототожнювати із застосуванням спеціальних технічних засобів і методів для захисту інформації від несанкціонованого доступу, викрадення, знищення й т.д. Доведено, що забезпечення інформаційної безпеки - це не тільки захист інформації, але й організаційні, політичні, правові та інші заходи, спрямовані на забезпечення стійкого, стабільного розвитку суспільства й держави;

визначено, що в порівнянні з іншими сферами діяльності держави щодо реалізації реформ розвитку інформаційної сфери, у тому числі і її захищеність, відстають від інших інститутів сучасного українського суспільства. Це негативно позначається не тільки на інформаційній організації держави, але і на стані інформаційної безпеки країни, суспільства та особистості. Тому одним з найважливіших завдань модернізації української державності щодо визначення змісту й динаміки внутрішньополітичних процесів в українському суспільстві, специфіки самоідентифікації української держави, її місце і роль у світовому співтоваристві, яке трансформується, повинен стати захист інформаційного простору;

аргументовано, що інформатизація, яка формує єдиний світовий інформаційний простір і глобальне мережеве суспільство, множить інтелектуальний ресурс, сприяючи стійкому розвитку, досягненню благополуччя й безпеки особистості та суспільства. З іншого боку, інформаційні технології не є абсолютним благом. Вони створюють можливості для контролю над масовою свідомістю і маніпуляції нею у внутрішній політиці, а також ефективні засоби впливу на національні співтовариства з боку найбільш оснащених щодо цього держав, а, отже, і нові загрози національній безпеці;

визначено, що об'єктивно зростаюча глобальність інформаційної сфери приводить до того, що створювана інформаційно-комунікаційна інфраструктура країни й національних інформаційних ресурсів виявляються об'єктами досить уразливими для впливу з боку геополітичних конкурентів, терористичних організацій, кримінальних груп і окремих зловмисників. З урахуванням цього інформаційний розвиток України повинен здійснюватися в межах системної і збалансованої державної інформаційної політики, спрямованої на активну протидію інформаційній агресії;

уточнено:

поняття «інформаційна безпека», що розглядається як стан захищеності національних інтересів України в інформаційній сфері, які складаються із сукупності збалансованих інтересів особистості, суспільства й держави, від внутрішніх і зовнішніх загроз. Відмінність даного визначення від наявних у науковій літературі полягає в тому, що воно дозволяє включити в сферу інформаційної безпеки не тільки вже наявні об'єкти та напрямки захисту, але й відображає основний принцип забезпечення безпеки - принцип дотримання збалансованих інтересів особистості, суспільства й держави;

роль інформаційної безпеки і її місце в системі національної безпеки країни, які визначаються тим, що державна інформаційна політика тісно взаємодіє з державною політикою забезпечення національної безпеки країни через систему інформаційної безпеки, де остання виступає важливою сполучною ланкою всіх основних компонентів державної політики в єдине ціле;

інформаційна безпека нерозривно пов'язана з політичною безпекою, залежить від її стану і є її прямим наслідком, тому що політичні процеси та система суспільних відносин в інформаційній сфері сучасного суспільства є проекцією на цю сферу системи політичних відносин і процесів у соціальному суспільстві;

отримало подальший розвиток:

поняття «політика інформаційної безпеки», зміст якого містить у собі інформаційний компонент безпеки і політику його практичної реалізації в діяльності органів державної влади та управління. Таким чином, інформаційна безпека розглядається як специфічний елемент політичних відносин, процес її забезпечення трактується як один з напрямків державної інформаційної політики;

визначення зростаючої політичної ролі інформації, яка перетворюється в національний політико-стратегічний ресурс та критерій зрілості й розвиненості політичної системи. Це дає підставу вважати інформацію політичним капіталом нації. Показано, що прогресивна заможність і політична вага країни, її можливості ефективно впливати на світові події залежать не тільки від матеріально-силових факторів (наприклад, військової та економічної могутності), але й від можливості використовувати інтелектуальний потенціал інших країн, поширювати та впроваджувати свої духовні цінності, а також гальмувати культурну експансію інших народів, трансформувати їхні культурні цінності;

виявлення основних політичних факторів забезпечення інформаційної безпеки, характерні для періоду соціальної трансформації в Україні: стан інформаційної політики держави; політична культура суспільства; рівень зрілості інститутів громадського суспільства; політична й громадянська соціалізація особистості; ступінь розвиненості інформаційно-політичних, у тому числі виборчих технологій; політична роль засобів масової інформації. Основним фактором, який визначає характер, спрямованість розвитку і стан захищеності інформаційних інтересів, виступає політика інформаційної безпеки України - самостійний галузевий напрямок реалізації інтересів суспільства, держави та особистості в інформаційній сфері.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення і висновки дисертації не тільки дають основу для подальшого теоретичного дослідження проблем політики інформаційної безпеки, але і можуть бути використані в практичній діяльності органів державної влади, пов'язаної з питаннями забезпечення інформаційної безпеки. Зокрема, висновки дисертації можуть бути корисні при формуванні внутрішньополітичної стратегії України в сфері інформаційної безпеки. Науково-теоретичні напрацювання та висновки дослідження можуть знайти застосування у вузівському навчальному процесі при читанні курсів з національної безпеки, політології, державного управління.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація написана і обговорена на кафедрі політології Одеської національної академії зв'язку ім. О. С. Попова. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження були апробовані на Міжнародній науково-практичній інтердисциплінарній конференції «Етнос, мова та культура: минуле, сьогодення, майбутнє» (м. Рівне, 18-19 березня 2011 р.), VIII-ій Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених «Молодь: освіта, наука, духовність» (м. Київ, 13 квітня 2011 р.), ІІІ-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави (м. Одеса, 21 квітня 2011 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економічний і соціальний розвиток посткомуністичних держав в умовах глобалізації» (Рівне, 14-15 квітня 2011 р.)

Публікації. Основні результати здійсненого дослідження викладені у 3-х наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях з політології, затверджених ВАК України.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями, які були покладені дисертантом у процесі науково-теоретичної розробки вибраної теми. Дослідження складається з вступу, трьох розділів, перший і третій з яких містять по три підрозділи, другий - два підрозділи, висновок та список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 177 сторінок (без списку використаних джерел). Список використаних джерел містить 263 найменувань (28 сторінок).

 

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины