БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКА СИСТЕМА МІЖДЕРЖАВНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ ГРУЗІЇ

Краткое содержание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

 

 

МАРШАНІЯ ЗУРАБ СЕРГІЙОВИЧ

УДК  327.001.73:341.214:316.32(043.3)

БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКА СИСТЕМА МІЖДЕРЖАВНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

У ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ ГРУЗІЇ

Спеціальність 23.00.04. – політичні проблеми міжнародних систем

 і глобального розвитку

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Одеса – 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Науковий керівник:	доктор політичних наук, професор Коваль Ігор Миколайович, ректор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, завідуючий кафедрою міжнародних відносин
Офіційні опоненти:	доктор політичних наук, Перепелиця Григорій Миколайович, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т.Шевченка доктор історичних наук, Потєхін Олександр Володимирович, старший науковий співробітник, завідуючий кафедри гуманітарних дисциплін Київського університету права НАН України
	.

Захист відбудеться “30” січня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.02 в Національному університеті «Одеська юридична академія» за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2, ауд. 312.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Одеська юридична академія» за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2.

Автореферат розісланий “29” грудня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                           А.В. Пехник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена необхідністю більш поглибленого вивчення процесів, характерних для постбіполярного світоустрою в умовах наростаючої регіоналізації зовнішньої політики на європейському континенті. Дослідження міжнародних зв’язків, які виникають між балто-чорноморськими державами, і які в даній роботі пропонується розглядати в якості нової балто-чорноморської системи міждержавного співробітництва, що будується, разом з аналізом особливостей функціонування його різноманітних форматів, актуально також з огляду значущості балто-чорноморського «виміру» як нового системного фактору в зовнішньополітичній стратегії Грузії.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане в рамках комплексної науково-дослідницької теми кафедри міжнародних відносин Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І.І. Мечникова «Міжнародні відносини й політика держав в умовах глобальних трансформацій: концептуальні виміри і зовнішньополітична практика» (№ державної реєстрації 0107U012509), яка призначена для науково-аналітичного забезпечення діяльності державних і недержавних закладів України.

Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз зовнішньополітичної стратегії Грузії в процесі становлення й розвитку балто-чорноморської системи міждержавного співробітництва.

Згідно з поставленою метою визначено наступні основні дослідницькі завдання:

1.                  вивчити характерні особливості балто-чорноморського регіонального співробітництва в умовах постбіполярного світоустрою, визначити поняття постбіполярного регіоналізму й балто-чорноморської системи міждержавного співробітництва;

2.                  дослідити характерні особливості балтійського й чорноморського регіону, визначити поняття балто-чорноморського регіону як нової системи міждержавних відносин, що будується;

3.                  провести порівняльний аналіз ефективності різноманітних чорноморських, балтійських і балто-чорноморських організацій, з комплексним аналізом зовнішньополітичної діяльності Грузії  в рамках вищевказаних регіональних ініціатив;

4.                  визначити роль і місце балто-чорноморської системи міждержавного співробітництва в зовнішньополітичній стратегії Грузії з оцінкою можливостей використання в майбутньому різноманітних елементів цього формату міжнародного співробітництва в національних інтересах грузинської держави;

5.                  проаналізувати наслідки політики, яку здійснюють стосовно Грузії основні регіональні актори, які найбільш активно діють у балтійському й чорноморському регіонах (РФ, США, ЄС) у контексті необхідності активізації зовнішньополітичних зусиль Грузії з метою сприяння виробленню ефективних дипломатичних кроків у рамках балто-чорноморської системи міждержавного співробітництва.

Об’єктом дисертаційного дослідження є балто-чорноморська система міждержавного співробітництва, а предметом – зовнішньополітична стратегія Грузії в балто-чорноморській системі міждержавного співробітництва.

Методи дослідження. Для реалізації мети й завдань дисертаційної роботи було використано такі методи дослідження, як системний аналіз, порівняльно-історичний і аналітичний методи. Вибір системного аналізу як базового методу даного дисертаційного дослідження визначається авторським розумінням балто-чорноморського регіону як системи міждержавних відносин, що будується. Системний аналіз дає можливість на основі вивчення особливостей і закономірностей процесу формування різноманітних регіонів, всебічно дослідити балто-чорноморську систему міждержавного співробітництва, і виявити специфіку взаємодії елементів даної системи. Аналітичний метод використовується в дисертаційній роботі для аналізу дипломатичних зусиль Грузії в контексті оцінки їхньої адекватності в напрямку ефективного вирішення наростаючих зовнішньополітичних загроз і реалізації намірів Грузії брати участь у формуванні нових систем міждержавного співробітництва. Порівняльно-історичний метод використовується в оцінці думок і концепцій грузинських, українських, американських, європейських, російських учених та політиків, які сприяють науковому розкриттю специфіки двосторонніх та багатосторонніх зв’язків Грузії.

Наукова новизна отриманих у дисертаційній роботі результатів полягає в комплексному аналізі особливостей формування та становлення постбіполіярного регіоналізму на прикладі  балто-чорноморської системи міждержавного співробітництва. У процесі аналізу становлення балто-чорноморського регіону показано, що система зазнає значного зовнішнього впливу, що позначається на темпах та перспективах її кшталтування. Визначено об’єктивність та складові цього процесу.

Наукова новизна конкретизується в тому що

уперше:

-                          проаналізовано сутність постбіполярного регіоналізму; виходячи з того, що регіоналізм – це політична концепція, яка пов’язана зі специфічною ідентичністю регіонального та глобального устрою, цей термін інтерпретовано як укріплення зв’язків усіх країн, що мають спільні інтереси та проблеми. Колишній, біполярний регіоналізм мав засадою тільки міждержавне співробітництво, тоді як для постбіполярного регіоналізму характерним став комплексний характер. Якісно нові його риси пов’язуються з такими чинниками як глобальні економічні зміни, що посилили значення економічного співробітництва на регіональному рівні, демократизація країн Східної Європи, створення внаслідок розпаду СРСР нових незалежних держав на пострадянському просторі, розширення ЄС. Відмінною рисою постбіполярного регіоналізму названо акцент на рівноправному партнерстві держав на противагу гегемонії/домінуванню великих держав над малими в процесі міжнародного співробітництва;

-                          виявлено характерні особливості балто-чорноморської системи міждержавного співробітництва як першої стадії формування балто-чорноморського регіону; балто-чорноморську систему розглянуто у форматі єдиного геополітичного утворення в постбіполярній системі міжнародних відносин, тобто в період, що якісно відрізняється від попереднього складенням нових ширших умов для розвитку спільних регіональних проектів;

-                          проведено порівняльний аналіз діяльності ОЧЕС і ОДЕР-ГУАМ з акцентом на притаманних кожній з організацій переваг та недоліків; створені сценарії їхнього подальшого розвитку та співробітництва з урахуванням асиметрії в успішності здійснення багатосторонніх ініціатив у балтійському й чорноморському регіонах, що викликана асиметричним ставленням до них світових потуг;

-                          проведено аналіз зовнішньополітичної діяльності Грузії з урахуванням різноманітних зовнішніх факторів (США, РФ, ЄС тощо) та розгорнутою оцінкою сумісності/несумісності інтересів акторів МВ у балто-чорноморській системі міждержавного співробітництва;

-                          вироблено практичні рекомендації для уряду й відповідних відомств Грузії відносно доцільності внесення в програмні документи Грузії змін, які ліпше відображали б значимість балто-чорноморської системи міждержавного співробітництва на сучасному етапі, у короткостроковій та середньостроковій перспективі;

дістало подальший розвиток:

-                          дослідження основних аспектів двостороннього й багатостороннього співробітництва балтійських і чорноморських держав; при цьому авторська концепція наголошує на початку нового етапу в розвиткові цього партнерства після «революції роз» в Грузії;

-                          аналіз процесу виникнення й трансформації регіональних утворень у постбіполярному світі, нових міжнародних та регіональних ініціатив («Співдружність демократичного вибору», «Східне партнерство», «Північний вимір», «Чорноморський форум», «Енергетичний діалог трьох морів», «Клуб нових друзів Грузії»/Балто-чорноморська вісь);

 уточнено

-                          оцінку можливості використання різноманітних форматів регіонального співробітництва для вирішення конкретних завдань, які входять у сферу національних інтересів грузинської держави, в умовах майбутнього вірогідного погіршення відносин Грузії та Росії.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їхнього використання в науково-дослідницькій сфері: у вивченні проблем міжнародних відносин з урахуванням ролі регіональних систем; у навчальній сфері: для підготовки та викладання таких курсів, як «Теорія міжнародних відносин», спецкурсів «Зовнішня політика Грузії», «Сучасний регіоналізм», «Теорія міжнародного конфлікту», «Актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин»; у прикладній сфері: як рекомендації щодо вдосконалення розробки стратегій співробітництва країн балто-чорноморського регіону.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані у доповідях: на засіданні міжнародного експертного круглого столу «Перспективи розвитку партнерства держав ГУУАМ у системі європейської та глобальної безпеки» (Київ, 2005); на міжнародній конференції, організованій Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром міжнародних досліджень Одеського національного університету імені І.І. Мечникова й Фондом Рози Люксембург (Одеса, 2006); на засіданні міжнародного круглого столу «Спільнота демократичного вибору: сучасний стан та перспективи розвитку» (Одеса, 2006); на міжнародній конференції «Безпека Грузії в мінливому світі», організованій Ай-Бі Євро-Кавказьким університетом та Інститутом стратегічних оцінок і проблем менеджменту (Тбілісі, 2009). Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри міжнародних відносин ОНУ імені І.І. Мечникова.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження представлені в 12 публікаціях, з них 4 статті надруковані в наукових виданнях, які визначені ВАК України як фахові з політології.

Структура та обсяг роботи. Структура зумовлена об’єктом, предметом дослідження, його метою й завданнями. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, 9 підрозділів, висновків, списку вивчених джерел. Загальний обсяг роботи – 205 сторінок. Список використаних джерел (грузинською, українською, російською, англійською мовами) складає 313 найменувань (33 сторінки).