ПРОБЛЕМИ УПРAВЛIННЯ ПРОЦЕСAМИ ЖИТТЄДIЯЛЬНОСТI ТA ШЛЯХИ ЇХ ВИРIШЕННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методичні засади дослідження процесів життєдіяльності населення» розглянуто наукові підходи до вивчення умов життя населення, визначено життєдіяльність населення як фактор розвитку території, досліджено соціальну безпеку життєдіяльності як фактор впливу на розвиток населення, а також визначено вплив соціального залучення населення на процеси життєдіяльності.

Доведено, що соціально-економічні процеси життєдіяльності населення є складними структурними утвореннями, які включають: процеси відтворення, гідної праці, якості життя, соціальної безпеки, соціального залучення населення до управління розвитком територій (рис. 1). Оцінка тенденцій розвитку кожної з цих п’яти інтегральних сукупностей має свої особливості.

Дослідження цих особливостей дало змогу уточнити такі поняття, як «умови життя» і виділити їх в дві групи: природні та соціально-економічні; «рівень життя», який є однією з найважливіших соціальних категорій, що широко використовується в науковій літературі, але при цьому не існує його однозначного визначення; «якість життя» як багатоаспектне, багатогранне поняття, незрівнянно більш широке, ніж «рівень життя».       

На основі опрацьованих даних згруповано негативні тенденції процесів життєдіяльності (табл. 1), які необхідно враховувати при вирішенні проблем управління процесами життєдіяльності. При чому заходи для зниження їх впливу повинні проводитися як на державному, так і на місцевому рівні.

Доведено, що ринкові відносини та зміна структури влади значно вплинули на розвиток території, рівень життя населення у зв’язку з тим, що територіальні спільності людей реалізують через сукупність різних видів діяльності суспільну систему відносин.