Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і задачі досліджень, обрано об’єкт та предмет досліджень, сформульовано наукову новизну і встановлено практичне значення одержаних результатів, приведено основні положення, що виносяться на захист.

В першому розділі «Стан питання, мета та задачі досліджень» на основі аналізу відомих способів та найбільш поширених типів машин для подрібнення зерна, а також існуючих результатів теоретичних і експериментальних досліджень, сформульовано основні вимоги до процесу подрібнення зернових матеріалів та обґрунтовано раціональний спосіб подрібнення з мінімальним вмістом пиловидної фракції в готовому продукті при незначних енергетичних витратах.

Дослідженню процесу подрібнення зернових матеріалів присвячені роботи багатьох вчених, зокрема С.В. Мельникова, А.П. Макарова, В.В. Шацького,
Г.М. Кукти, І.І. Ревенка, В.І. Сироватко, О.М. Пилипенка, А.А. Чемодурова,
А.А. Склярова, В.І. Дешка та ін. Проте відсутність детального аналізу подрібнення зернових матеріалів робочими органами ударної дії з мінімальним утворенням пиловидної фракції при забезпеченні встановленого модуля помелу дала підстави для продовження та поглиблення цих досліджень.

Аналіз конструктивних рішень подрібнювачів сипких матеріалів показав, що для подрібнення зерна доцільно застосовувати технічні засоби, робочі органи яких руйнують зерновий матеріал в результаті дії ударного навантаження при мінімізації операції стирання. Це дозволило отримати подрібнений матеріал з фіксованим модулем помелу при незначному вмісті пиловидної фракції в готовому продукті та при мінімальних енергетичних витратах.

З точки зору енергетичної теорії, при дослідженні процесу подрібнення зерна розрізняють дві концепції – поверхневу та об’ємну. Основи поверхневої концепції були закладені П. Ріттенгером, а об’ємну концепцію розглядали в своїх дослідженнях В.Л. Кирпічов і Ф. Кік. Частково вдосконалили енергетичну теорію подрібнення Р. Чарльз та А.К. Рундквіст, а П.А. Ребіндер і С.В. Мельников об’єднали обидві концепції.

Загальні показники міцності зерен злакових культур та їх основні фізико-механічні властивості досліджували відомі вчені І.В. Крагельський,
П.А. Афанасьєв, П.П. Тарутін, М.В. Врасський, Ф.Ю. Ялпачик, С.А. Чистов,
В.А. Бутковський, П.Г Демидов, А.В. Спірін, B.W. Dedrick, R.O. Pencе, та ін. Проте питання міцності зерна при динамічних ударних навантаженнях досліджені не достатньо.

У другому розділі «Теоретичне обґрунтування параметрів процесу та режимів роботи подрібнювача зерна» приведена технологічна схема розробленого подрібнювача і на основі аналізу його роботи встановлені умови руйнування зерна ударом при взаємодії з лопаткою. Якість подрібнення зернового матеріалу та питому енергоємність процесу визначали з врахуванням механічних властивостей зерна, в першу чергу, енергії руйнування під дією ударних механічних навантажень.