ИНФОРМАЦИОННАЯ ТЕХНОЛОГИЯ ОБРАБОТКИ СЛАБОКОНТРАСТНЫХ ИЗОБРАЖЕНИЙ НА ОСНОВЕ МЕТОДА ЦИФРОВОЙ ИНТЕРФЕРОМЕТРИИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі досліджень, їх зв’язок з науковими програмами, визначено методи дослідження, наведено загальну характеристику роботи і структуру дисертації, визначено її наукову новизну, практичне значення проведених у роботі досліджень та особистий внесок автора, наведено відомості про публікації і апробацію роботи.

Перший розділ присвячено аналізу алгоритмічних методів покращення якості слабоконтрастних зображень в рамках направлення «комп’ютерний зір», математичному апарату аналізу просторових даних та особливостям інформаційних технологій роботи з ними.

Розглянуто особливості, переваги та недоліки найбільш розповсюджених методів, які майже завжди використовуються в технологіях обробки зображень, а саме метод еквалізації гістограм, градієнтного відображення та кластерізації методом нечітких С-середніх і особливостям сегментації зображень на його базі.

Аналіз методів та технологій цифрового перетворення зображень показав, що одними з найбільш складних для аналізу є клас слабоконтрастних зображень, які мають різну фізичну сутність і надзвичайно важливі при рішенні багатьох практичних здач за умов відсутності універсальної технології їх обробки.

Розглянуто складності, пов’язані з тим фактом, що в більшості випадків відсутня апріорна інформація о присутності, кількості, характеристиках та топологічних властивостях об’єктів інтересу.

Приведені результати використання традиційних методів обробки слабоконтрастних зображень на прикладах цифрових моделей та реальних зображень різної фізичної природи (геофізичних, медичних, мікробіологічних, та ін.), які демонструють неефективність їх використання у даному випадку.

Задача підвищення чутливості і достовірності візуального аналізу такого класу зображень диктує необхідність розробки нових методів цифрової обробки слабоконтрастних зображень, що дозволяють підвищити надійність виділення візуально невиразних «розмитих» об'єктів потенційного інтересу на неоднорідному яскравісному фоні. Розв’язання подібної задачі можливе на базі проведення аналогій з найбільш чутливими інтерференційними методами оптичних і радіофізичних вимірів і їх віртуального цифрового синтезу в цілях підвищення чутливості і достовірності візуального аналізу слабоконтрастних зображень різної фізичної суті.

У кінці розділу, виходячи з актуальності задачі алгоритмічного та інформаційного забезпечення обробки слабоконтрастних зображень, сформульована постановка задачі дисертаційної роботи.

У другому розділі розглянуто різні підходи до перетворення аналізованих зображень в просторі функції комплексної змінної, що базуються на проведенні аналогій з найбільш чутливими інтерференційними методами оптичних вимірів.