УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ ЛОКАЛЬНОЙ ГИБКИ ТОНКОСТЕННЫХ ЗАГОТОВОК :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність роботи, сформульовані мета й завдання дослідження, наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, показано зв'язок роботи з науковими планами та темами, наведено відомості про особистий внесок здобувача, результати апробації та впровадження.

У першому розділі проведено аналіз сучасних методів локального деформування заготовок та існуючих методів гнуття деталей і матеріалів, що застосовуються у сучасному вагонобудуванні та інших галузях машинобудування. Окреслені етапи розвитку теорії процесів ковальсько-штампувального виробництва та групи завдань, що розв’язуються в цій області. Наведено класифікацію деталей, що виготовляються з листового матеріалу, приклади конструктивних виконань штампів для отримання різноманітних деталей методами гнуття, основні схеми процесів обробки заготовок з локалізованим осередком деформації та приклади схем технологічних процесів гнуття деталей. Здійснений огляд обладнання, що використовується для виготовлення деталей методами гнуття та огляд матеріалів, що використовуються у вагонобудуванні й інших галузях машинобудування й аналіз їх механічних властивостей. Представлено аналіз методів розрахунку параметрів пружно-деформованого стану (ПДС) металу при виконані операцій гнуття листових заготовок. Проведено огляд експериментальних досліджень задля встановлення характеру плину матеріалу при здійсненні гнуття з локальним навантаженням заготовок.

У другому розділі обґрунтовано напрямки і методи теоретичних та експериментальних досліджень процесів формозміни заготовок під час операцій гнуття. Виконано пошук і аналіз факторів, що впливають на точність деталей. Окреслена методика побудови оптимальних технологічних процесів операцій гнуття та проведений вибір програми і методики експериментальних досліджень. У якості найбільш прийнятного метода обрано аналітичний метод, заснований на принципі ліній ковзання. Теоретичні основи цього методу були розроблені Г. Генкі, Л.Прандтлем, X. Гейрингером, Р. Хіллом, В. Прагером, Ф. Ходжем , В.В. Соколовським, С.А. Христиановичем. Великий вклад у його розвиток стосовно вирішення задач ОМТ внесли А.Д. Томльонов, Л.А. Шофман, І.П. Ренне, Є.М.Макушок, В. Джонсон та  X. Кудо.

Прийнятий спосіб можна вважати основним, найбільш точним експериментальним способом отримання полів ліній ковзання при даному рівні техніки, а використання для цієї ж мети пружних моделей слід розглядати як перше наближення, виправдане простотою виготовлення моделей і обробки дослідних даних. При використанні пружних моделей бажано проводити контрольний числовий розрахунок окремих ділянок поля ліній ковзання з оцінкою точності прийнятого наближення.

У третьому розділі наведено класифікацію деталей вагонних конструкцій, що виготовляються методами гнуття й проведено аналіз їх конструкції. Для деталей, що отримуються методами гнуття, розроблено класифікатор за конструктивними ознаками. Наведена схема принципової конструктивно-геометричної класифікації листових деталей за конструктивними спільностями.