Каталог статей и авторефератов
Регистрация нового автора
Забыли логин/пароль?
Каталог авторефератов / ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ / Тепловые и ядерные энергоустановки
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі приведена загальна характеристика роботи, обґрунтована її
актуальність, сформульована мета і завдання дослідження, приведені наукові і
практичні результати і положення, що виносяться на захист.
У першому розділі проаналізований досвід використання засобу
інтенсифікації видобутку нафти закачуванням гарячої води і пари. Цей засіб
ґрунтується на додатковому прогріванні нафтонасичених колекторів. З
4
підвищенням температури різко знижується в’язкість нафти, у зв’язку з чим
зростає нафтовіддача, підвищуються дебіти свердловин і темпи розробки
покладів. Тепловміст пари вище, ніж у води, однак з підвищенням тиску вони
зближуються. Глибини свердловин в Україні досягають 1600-3500 м. На таких
глибинах пластовий тиск дорівнює не менш 8 МПа. Такий тиск пари ядерні
реактори типу ВВЭР, найбільш відпрацьований тип реакторів, забезпечити не
можуть. Тому, при застосуванні реакторів ВВЭР можливо використання тільки
гарячої води. На практиці температура води була в діапазоні 80-250 °С.
Підготовку води з температурою 150 °С може забезпечити установка теплофікації
електростанції (УТФ).
На практиці для отримання теплоносія використовувалися парогенератори
різної потужності, нагрівачі води, проте зіставлення різних способів отримання
теплоносія не розглядалося. Враховуючи, що комплексне виробництво теплоти і
електроенергії в порівнянні з роздільним дозволяє на 30 % економити паливо, слід
зробити висновок про необхідність для цієї мети використовувати ТЕЦ.
Оцінимо термодинамічну ефективність використання гарячої води для
підвищення дебіту нафти. Для цього теплоту згорання додатково здобутої нафти
(300 л при закачуванні 5 м3 води) треба розділити на кількість теплоти, потрібну
