Інтенсифікація гомогенно-каталітичного окиснення етилбензолу

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету дисертаційної роботи та задачі досліджень, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи. Наведено відомості про апробацію роботи та публікації, а також відзначено особистий внесок автора.

У першому розділі на основі критичного огляду літературних даних сучасного стану проблем процесів окиснення вуглеводнів та порівняльної оцінки існуючих способів ініціювання і каталізу процесу окиснення ароматичних сполук в цілому, та етилбензолу зокрема, визначено основні напрямки досліджень. Обгрунтовано перспективність використання бінарних каталітичних систем на основі солей металів змінної валентності і здатних до комплексоутворення органічних модифікаторів різної природи та їх розчинів в процесі рідиннофазного окиснення етилбензолу.

У другому розділі наведено характеристики сировини, каталізаторів та реагентів, що використовували у процесі досліджень, описано лабораторну установку та методики проведення досліджень процесу окиснення етилбензолу і методики аналізів.

Для досліджень використовували:

§  етилбензол фірми “Flukaanalytical”, чистотою >= 98% (код продукту 101051027)

§  ацетат кобальту (ТУ 6-09-1024-76).

§  нафтенат кобальту (ТУ 6-09-1024-76).

§  технічний кисень (сорт ІІ, ГОСТ 5583-78).

Як модифікатори досліджували:

§  Поліетиленгліколь, заг. хім. формула НОСН₂СН₂(ОСН₂СН₂)_nОН. Середня молекулярна маса становила М = 400 ÷ 3000. Температура оплення знаходиться в межах Тпл = 45 ÷ 50ºС (визначали експериментально).

§  Хромоксан заг. хім. формула CF₃CF₂OCF(CF₃)CF₂OCF₂CF₂SO₃K

Закономірності рідиннофазного окиснення етилбензолу в присутності індивідуальних сполук вивчали в реакторі барботажного типу при температурі 363К і тиску 0,1 МПа.

Закономірності рідиннофазного окиснення етилбензолу в присутності каталітичних систем [сіль МЗВ – ПАС] вивчали в реакторі барботажного типу при температурі 403К і тиску 0,4 – 0,45 МПа.

Наведено схему лабораторного устаткування, описано методики проведення експериментів, аналізів продуктів рідиннофазного окиснення етилбензолу та обробки експериментальних даних.

У третьому розділі розглянуто вплив органічних речовин різної природи здатних до комплексоутворення на процес окиснення етилбензолу, при застосуванні у якості індивідуальних каталізаторів окиснення, та порівняння отриманих результатів з даними, одержаними при термічному окисненні етилбензолу та окисненні у присутності промислового каталізатора.