Дмитрівська А.О. Вплив різноякісності насіння на продуктивність рослин соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу України

Краткое содержание

Аналітичний огляд літератури

Проведено аналіз літературних джерел з питання формування різноякісного насіння, розглянуто значення цього явища у біологічному та агрономічному аспектах. Висвітлено вплив генетичних, біохімічних, морфологічних та екологічних чинників на утворення й розвиток різноякісного насіння. Охарактеризовано агротехнічні прийоми, що застосовуються в практиці вирощування сої, а також проаналізовано численні дослідження способів допосівного покращення врожайних властивостей насіння.

Агрометеорологічні умови, матеріал та методика

проведення досліджень

Лабораторні досліди проводилися у 2001-2003 рр. на кафедрі ботаніки і фізіології рослин Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, а польові досліди – на дослідному полі ХНАУ.

Ґрунти дослідного поля представлені потужним структурним чорноземом на глинистому карбонатному лесі.

Погодні умови за роки проведення досліджень відрізнялися розмаїттям. Середньодобова температура повітря у роки проведення досліджень коливалася в таких межах: зимою від -10,5 до +1,7 ºС; весною – від +1,1 до +18,5 ºС; літом – від +16,5 до 24,5 ºС; осінню – від +1,5 до +15,1 ºС. Річна кількість опадів змінювалася від 582 мм (2002 р.) до 647 мм (2003 р.) при середній багаторічній кількості 529 мм.

Таким чином, агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень дали змогу повніше виявити вплив екологічних умов на ріст, розвиток та продуктивність рослин сої різних сортів.

В дослідженнях використовувалося насіння сої сортів Білосніжка, Мрія, Горизонт і Романтика. Різноякісність насіння вивчали за морфолого-анатомічними ознаками (довжиною, шириною, товщиною насіння та його масою); лабораторною та польовою схожістю насіння; продуктивними та врожайними властивостями.

Відповідно до мети досліджень були закладені такі досліди.

Дослід 1. Визначення продуктивності та різноякісності насіння рослин різних сортів. Для цього відбирали типові рослини вказаних сортів, кожну рослину схематично зображували. На рисунку відображалося місце розташування всіх бобів, місце положення насінини у бобі, а також насінин, які не зав’язалися (на місці насіння залишився насіннєвий зачаток) і абортивного насіння (насіння, яке зупинилося у рості на ранніх етапах розвитку). У кожної насінини визначали довжину, ширину, товщину і масу. Розміри насіння встановлювали за допомогою штангенциркуля, масу – на торзіонних терезах. Усе насіння цих рослин висівали у полі.

Польовий однофакторний дослід закладався за методом рендомізованих повторень без територіального обмеження. Насіння висівали у полі вручну. У посіві визначали час появи сходів, початок цвітіння і дозрівання кожної рослини. Математичну обробку проводили за допомогою дисперсійного аналізу.