ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотези, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наводяться дані про апробацію та структуру дисертації.

У першому розділі – „Комунікативні процеси в мережі Інтернет та їх вплив на соціалізацію сучасної студентської молоді” – розкриваються теоретико-методологічні підходи до змістових характеристик соціалізації особистості, окреслюється роль спілкування у процесі становлення сучасних студентів та специфіка соціалізації особистості в середовищі ВНЗ. Висвітлюється сутність комунікатив­них процесів у мережі Інтернет, обґрунтовується структура відмітних характеристик спілкування в Інтернеті та особливості їх впливу на процес соціалізації особистості.

Теоретичний аналіз показує, що поняття соціалізації в науковій думці характеризується істотними відмінностями у трактуванні його змістового наповнення. При ототожненні соціалізації та адаптації входження індивіда в суспільство розглядається як пасивне пристосування до оточення шляхом засвоєння соціальних ролей, норм та цінностей (А.Г.Асмолов, В.М.Бехтєрєв, П.П.Блонський, Д.Джосом, Е.Еріксон, І.С.Кон, А.Ф.Лазурський, Дж.Мід, Т.Ньюком, Т.Парсонс, Б.Скіннер, Г.Тард, Е.Торндайк, Д.Уайтінг, В.Уолтерс, З.Фройд, Х.Хартман, Д.Хорке, Л.Чайлд). При цьому провідна роль у даному процесі присвоюється суспільству. Пов’язування соціалізації із становленням особистості (І.С.Кон, Б.Д.Паригін, Я.Щепанський, В.А.Ядов) дозволяє тлумачити її як процес інтеграції людини в соціальне середовище, засвоєння соціальних функцій і ролей, норм, прав, обов’язків та одночасно активне перетворення оточуючого світу. Тобто, індивід при цьому визнається суб’єктом своєї соціалізації.

В рамках теорії інтеріоризації та етнокультурного підходу (А.Г.Асмолов, С.А.Бєлічева, С. Брюнер, Л.С.Виготський, П. Грінфілд, Д.Б.Ельконін, О.М.Леонтьєв, А.В.Мудрик, Л.Е.Орбан‑Лембрик, Є.М.Пеньков) соціалізація особистості трактується як засвоєння індивідом культурних норм, традицій, соціального досвіду, суспільних відносин з наступним їх активним відтворенням і передачею – фактично, підтриманням функціонування самого середовища. Яскравий розвиток даний підхід отримав у руслі акмеології (Б.Г.Ананьєв, А.О.Деркач, Л.Е.Орбан-Лембрик, О.Ю.Панасюк): особистість не тільки розвиває свої вміння і навички, здобуває соціально-моральний досвід, а й прагне досягти особистої зрілості, майстерності і професіоналізму.

Систематизація теоретичних напрацювань дає підставу стверджувати, що засвоєння особою загальнолюдського досвіду, норм і цінностей соціуму, в якому вона живе, накопичення знань, оволодіння вміннями й навичками, формування свідомості і самосвідомості, вироблення переконань, ідеалів відбуваються насамперед завдяки спілкуванню. Саме таким шляхом у людини формуються духовні потреби, моральні та естетичні почуття, складається її характер (П.П.Горностай, Є.І.Ісаєв, П.А.М’ясоїд, В.І.Слободчиков, Т.М.Титаренко). Соціалізація особистості неможлива без взаємодії між людьми, взаємовпливу та побудови системи відносин між ними. Спілкування у цьому плані виступає засобом забезпечення соціальної перцепції, інтерактивного, інформаційного, афективно-оціночного обміну. Реалізовані у процесі спілкування суб’єкт-суб’єктні відносини є способом вияву суспільних стосунків між людьми і несуть у собі, крім інформації, суспільні цінності, соціальні норми (Г.М. Андрєєва, Л.П. Буєва, М.С. Каган, О.О. Леонтьєв, Б.Ф. Поршнєв, В.А.Семиченко).

Процес соціалізації особистості в період її перебування у вищому навчальному закладі (ВНЗ) відзначається певною специфічністю: сфери навчання, спілкування і діяльності у студента значно розширюються, він входить до широкого кола суспільних, політичних, юридичних, професійних та інших відносин. Завдяки цьому у молодої людини розширюється світогляд, формується характер, рефлексуються та будуються життєві плани. Студент намагається знайти своє місце у житті у відповідності зі своїми уподобаннями, схильностями, інтересами та можливостями (Б.Г.Ананьєв, І.С.Кон, П.Мармазинська). Тому є підстави вважати, що саме в межах ВНЗ молода людина переживає період інтенсивного професійного становлення, яке здійснюється насамперед за рахунок її включення у процес постійного професійно орієнтованого спілкування та відносин як із викладачами, так і всередині студентської групи.

Найважливішим процесом, який відбувається із молодою людиною у стінах ВНЗ, є остаточне оформлення структури її цінностей, котра у своїй суті є ядром особистості (І.Д.Бех, О.М.Леонтьєв, Р.В.Павелків). При цьому відбувається інтеграція професійно орієнтованих цінностей, котрі передає інститут ВНЗ, із загальними, отриманими в сім’ї, школі та неформальних групах, що є важливою передумовою досягнення особистістю зрілості, майстерності та професіоналізму.

Узагальнення результатів досліджень свідчить, що віднедавна процеси соціалізації в сучасному суспільстві збагатилися новими чинниками впливу у формі діяльності та спілкування, опосередкованих інформаційними технологіями. У генерованому комп’ютерними мережами віртуальному просторі постійно формуються та функціонують особливі співтовариства, які можуть відігравати істотну роль в процесі соціалізації особистості. На даний час в них, аналогічно до спільнот в повсякденному середовищі життя людини, активно культивуються певні норми, правила, традиції. Існуючі у мережевих угрупуваннях міжособистісні стосунки здатні забезпечувати виконання значної частки тих же завдань, що й взаємозв’язки між людьми у повсякденному житті. Фактично, віртуальні групи вже набрали багатьох ознак, що уможливлюють їх функціонування в якості інститутів соціалізації, подібно до вже існуючих у реальному середовищі.

Власне комунікація в Інтернеті здійснюється в основному за допомогою специфічних інформаційних сервісів, які підтримують діалог в режимі реального часу (чат, ICQ), або забезпечують розтягнений у часі обмін повідомленнями (форум, електронна пошта). Особливості спілкування в мережі Інтернет, які в них реалізуються, поєднуються між собою специфічним чином, що може зумовлювати різноманітні впливи на процес соціалізації особистості.

Притаманна мережевим співтовариствам інтенсивна комунікація володіє як багатьма спільними, так і відмінними від повсякденного спілкування характеристиками, що можуть впливати на рівень соціалізованості особистості. На даний час дослідниками (Є.П.Белінська, А.Є.Жичкіна, А.В.Мінаков, Дж.Сулер, І.Шевченко) окреслено кілька класифікацій особливостей спілкування в Інтернеті. Їх аналіз дозволив нам побудувати 5-рівневу структуру особливостей спілкування у віртуальному середовищі глобальної мережі Інтернет, в якій елементи кожного наступного рівня базуються на попередніх:

1.       Передумови спілкування, опосередкованого комп’ютерними мережами, зумовлені технологічною специфікою функціонування Інтернету (фізична віддаленість співрозмовників, представленість співрозмовни­ків через текст).

2.       Особливості віртуальної комунікації, які забезпечують базові принципи спілкування у мережі Інтернет (первинна анонімність комунікації, повна відсутність елементів невербальної комунікації). Провідною ознакою в даній групі є анонімність.

3.       Нормативне підґрунтя комунікації у мережевому просторі (обмежений сенсорний досвід, відсутність соціальної категоризації співрозмовників, потенційна множинність віртуальної ідентичності, доступність спілкування та простота використання, просторово-часова необмеженість комунікації).

4.       Інструментальне підґрунтя спілкування, опосередкованого Інтернетом (свобода творення образу, свобода творення предмета комунікації, свобода тво­рення простору спілкування).

5.       Психологічні феномени віртуальної комунікації, що виникають внаслідок освоєння і реалізації інструментальних та нормативних основ діяльності у комп’ютерних мережах (знижений психологічний ризик комунікації, творча самопре­зентація особистості, можливості гри з різноманітними ролями, відчуття розтяг­неності і кон­денсованості часу, необмежена доступність і свобода контактів).

Діяльність та спілкування в Інтернеті не можуть бути однозначно оцінені позитивно або негативно (Ю.Д.Бабаєва, А.Є.Войскунський, О.В.Смислова). Поряд із можливостями позитивного розвитку окремих здібностей людини, її Я-концепції та мотиваційної сфери існує ризик виникнення та перебігу негативних трансформацій особистості, зокрема розвитку Інтернет-залежності (Інтернет-адикції) (Н.В.Чудова, К.Янг). Її суть полягає в тому, що людина, прагнучи втекти від фруструючої реальності, намагаєть­ся змінювати свій психічний стан за допомогою періодичного користування мережевими ресурсами, що дає їй ілюзію безпеки, відновлення рівноваги та психологічного комфорту (В.Голованевська). При цьому користування Інтернетом поглинає час, сили, енергію і емоції узалежненого настільки, що він виявляється нездатним підтримувати рівновагу в житті, включатися в інші форми активності, отримувати задоволення від спілкування з людьми, розвивати різні сторони своєї особистості, надавати емоційну підтримку навіть найближчому оточенню (Л.Г.Леонова, П.Л.Бочкарьова, Ц.П.Короленко).

Аналіз досліджень свідчить, що спілкування в мережі Інтернет (вірогідно, завдяки своїм специфічним особливостям) має певні характеристики, які здатні задовольняти різнорідні комунікативні потреби особи, що не знаходять своєї реалізації у повсякденному житті. Тому спілкування в Інтернеті для узалежнених може мати компенсаторний характер (А. Жичкіна). Дійсно, Інтернет-незалежні особи користуються переважно тими мережевими ресурсами, які дозволяють їм збирати інформацію і підтримувати раніше встановлені знайомства (електронна пошта та частково форуми), в той час як узалежнені надають перевагу сервісам (чати та ICQ), які дозволяють їм зустрічатися та обмінюватися ідеями з людьми у високоінтерактивному середовищі (А.Є. Жичкіна, К.Янг). Отже, Інтернет-залежність, базуючись на комунікативній активності особистості, знижує рівень її соціалізованості.

У підсумку зазначається, що спілкування у віртуальному просторі Інтернету здатне впливати на процес соціалізації особи, виступаючи як у ескапістично-ком­пен­са­торній, так і доповнюючій повсякденне спілкування модальності. Тобто, будь-яка особливість спілкування у віртуальному середовищі може впливати на процес соціалізації особистості як позитивно, так і негативно.

У другому розділі – „Емпіричне дослідження взаємозв’язку психологіч­них особливостей спілкування в мережі „Inte et” та процесу соціалізації студентської молоді” – обґрунтовано методичне забезпечення, викладено програму та аналіз результатів констатуючого експерименту.

Емпіричне дослідження проводилося за експериментальним планом типу „ex-post-facto”, в якому за вплив незалежної змінної приймається деяка реальна подія в житті піддослідних (в даному випадку – спілкування в мережі Інтернет). Відповідно, до експериментальної групи увійшли студенти-користувачі Інтернету, до контрольної – студенти, які не користуються мережею Інтернет. Дослідження, яке проводилося у 2003 році, охопило 343 студенти денної форми навчання гуманітарних і природничо-технічних спеціальностей Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Аналіз даних дозволив вивчити сутність відмінностей у ціннісних орієнтаціях, особистісних рисах та характеристиках процесу соціалізації студентів-користувачів Інтернету та не-користува­чів, а також виявити специфіку взаємозв’язків між даними показниками та виявленими особливостями спілкування в мережі Інтернет.

Аналіз ієрархії цінностей студентів за методикою М.Рокіча у варіанті Д.О.Леонтьєва та їх порівняння з результатами досліджень попередніх років (І.О. Мартинюк – 1990р., О.Д.Научитель – 1998р.) виявили істотне зниження значущості цінності „активне діяльне життя” та підвищення – „щасливе сімейне життя”, що може бути наслідком впливу специфіки суспільно-економічних процесів в сучасній Україні на ціннісні орієнтації студентської молоді.