ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОВІЛЬНОГО ТА МИМОВІЛЬНОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТА НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ТЕКСТУ СТУДЕНТАМИ

Краткое содержание

У вступі дано обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання роботи, коротко охарактеризовано методи дослідження. Розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість отриманих результатів, методологічні і теоретичні засади дослідження. Подано інформацію про апробацію роботи і публікації, у яких висвітлюється основний зміст дисертації.

Перший розділ «Пам'ять та її гендерні особливості» присвячено аналізу літературних джерел, що стосуються вивчення проблем пам'яті в психології, гендерним дослідженням в психології пам'яті. Такий аналіз дозволив, по-перше, побачити, чому і як у психології стало актуальним питання про існування гендерних особливостей пам'яті. По-друге, в результаті аналізу публікацій, присвячених експериментальному дослідженню проблеми пам'яті чоловіків та жінок,  стає зрозумілим, в яких саме видах пам'яті існують гендерні відмінності і чим це зумовлено.

З появою ідеї про опосередкований характер психіки людини і діяльності, як чинника, що детермінує її розвиток, довільна і мимовільна пам'ять вивчалися з позицій діяльнісного підходу, що дозволило виявити загальні закономірності запам'ятовування. Дослідження довільного і мимовільного запам'ятовування проводилось за п’ятьма основними напрямками: вивчення пам'яті залежно від структури діяльності (П.І. Зінченко, А.О. Смирнов і ін.). Закономірності, виявлені в рамках цього напрямку, покладені в основу діяльнісної теорії пам'яті та зробили можливим подальший розвиток досліджень, що проводилися за наступними напрямками: вивчення  пам'яті  залежно від операціонального складу психічної діяльності (Є.В. Заїка, О.В. Землянська, О.Ф. Іванова); залежно від особливостей матеріалу, що запам'ятовується (В.І. Самохвалова та ін.), вивчення розвитку та вікових особливостей пам'яті (В.Я. Ляудіс, Т.Б. Хомуленко та ін.) і вивчення пам'яті  в структурі особистості (Г.К. Середа та ін.). У рамках досліджень пам'яті в структурі особистості вивчався вплив особливостей індивідуального досвіду на запам'ятовування (О.М. Лактіонов), місце пам'яті в структурі особистості, взаємовплив мотиваційно-потрібнісної сфери особистості і пам'яті (О.Є. Поліванова).

У розділі подано також деякі аспекти сучасної гендерної теорії. В психології існують два наукових підходи, в рамках яких аналізується, пояснюється природа виявлених психологічних відмінностей  між чоловіками та жінками.

В рамках одного з них  психологічні відмінності між чоловіками та жінками розглядаються як детерміновані передусім  біологічними  відмінностями між особами різної статі (J. Gray, Вuffery, D. Broverman, Є.П. Ільїн та ін.) В рамках іншого наукового підходу обґрунтовується точка зору соціального генезу існуючих психологічних відмінностей між особами різної статі (E. Maccoby, C. Jacklin, Н.К. Радіна та ін.). Наше припущення про існування гендерних відмінностей в пам'яті базується на соціокультурному тлумаченні психологічних відмінностей між чоловіками та жінками.

Ми виходили з того, що гендерні відмінності радше стосуються тих видів пам'яті, що більш тісно пов’язани з особистістю і, відповідно, найбільш адекватним матеріалом для вивчення питання про існування і суть гендерних розбіжностей в пам'яті є запам'ятовування автобіографічних, історичних, повсякденних подій, текстів, фільмів, картин і т.ін. 

З огляду на теорію пам'яті та сучасну гендерную теорію, зокрема, враховуючи вплив розбіжностей у процесі соціалізації на розвиток особистості, її мотиваційно-потрібнісної сфери, є цілком природною постановка питання про вплив гендерних характеристик людини на особливості її запам'ятовування і способи його здійснення.

У другому розділі «Процедура експериментального дослідження» докладно описані етапи експериментального дослідження, представлено загальний план аналізу його результатів. Подано характеристику матеріалу дослідження й обґрунтування вибору саме такого роду матеріалу. Представлено дані про вибірку досліджуваних. Подано інформацію про пілотажне дослідження.

В дослідженні взяли участь студенти ВНЗів (153 жінки, 159 чоловіків), віком від 17 до 25 років. Експеримент проводився в груповій формі (близько 20 досліджуваних у кожній групі).

Матеріалом для вивчення гендерних особливостей пам'яті стали два тексти – художній (емоційно і гендерно забарвлений), і науково-популярний текст, що містить різну інформацію (факти, хронологічні дані та ін.), але емоційно і гендерно нейтральний. Обидва тексти – достатньо великі за обсягом. Великий обсяг тексту та час, запропонований для запам’ятовування, робили неможливим повне дослівне відтворення, що створювало більші проективні можливості для прояву селективності пам'яті. 

Процедура дослідження складалася з кількох етапів. Спочатку досліджуваним пропонувалось заповнити анкету гендерно-рольових характеристик BSRI для віднесення кожного з них до одного з чотирьох типів – андрогінного (значно виражені як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі характеристики), фемінінного (значно виражені традиційно жіночі, та мало виражені  традиційно чоловічі характеристики), маскулінного (значно виражені традиційно чоловічі і мало виражені традиційно жіночі  характеристики) або недиференційованого (мало виражені як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі характеристики). Потім відбувалося мимовільне запам'ятовування тексту з наступним його письмовим відтворенням, а після цього – довільне запам'ятовування іншого тексту та його письмове відтворення. Половині груп для мимовільного запам'ятовування давався художній текст, а для довільного – науково-популярний, а іншій половині груп – навпаки. Час, потрібний для одноразового уважного прочитання для кожного тексту, був встановлений в ході пілотажного дослідженя, метою якого було визначення оптимального часу для пред'явлення текстів і можливих особливостей ходу експерименту. В результаті проведеного дослідження отримано відтворення двох видів текстів, одержаних при довільному і мимовільному запам'ятовуванні чоловіками і жінками.

Далі порівнювалися дані груп чоловіків і жінок; чоловіків з різними гендерними ролями між собою; жінок з різними гендерними ролями між собою; чоловіків і жінок з однаковою гендерною роллю (наприклад, відтворення чоловіків маскулінного типу і жінок того ж типу). До того ж, це порівняння здійснювалося окремо для довільного і мимовільного запам'ятовування. А після цього проводився порівняльний аналіз відтворень при двох видах запам'ятовування, тобто порівнювалися відтворення чоловіків (жінок) при довільному і при мимовільному запам'ятовуванні тексту.   

Для аналізу відтворень художнього тексту використовувалися методи блочно-схематичного і нарративного аналізу, для аналізу відтворень науково-популярного – методи блочно-схематичного і контент-аналізу. Такі розбіжності в обраних методах аналізу зумовлені особливостями матеріалу. Таким чином, забезпечувався кількісний і якісний аналіз відтворень.  

Третій розділ «Запам'ятовування художнього тексту» присвячений аналізу результатів експериментального дослідження запам'ятовування художнього тексту. Послідовно викладаються дані блочно-схематичного і нарративного аналізу відтворень. Кожний з цих двох видів аналізу дозволяє розглянути різні сторони відтворення.

Блочно-схематичний аналіз спрямований, з одного боку, на вивчення кількісних параметрів запам'ятовування, з іншого – на вивчення якісних характеристик запам’ятованого, бо дозволяє виявити, яка саме інформація (основна або другорядна) запам’яталася. Крім того, методика дозволяє виявити повноту відтворення як основної, так і другорядної інформації. Суть методики полягає в тому, що текст розбивається на блоки, кожен блок відображує закінчену думку. Блоки умовно поділяються на обов'язкові (відсутність яких викривило б зміст тексту) і необов'язкові (відсутність яких вплинула б на повноту, але не на зміст тексту). Таким чином, формується схема пропонованого тексту, що порівнюється з побудованою схемою тексту відтворення. Оцінюється кількість відтворених блоків з урахуванням їх типів (обов'язкові, необов'язкові) та повноти відтворення.

Дані, отримані в результаті застосування блочно-схематичного аналізу, дозволили виявити гендерні особливості запам'ятовування тексту щодо кількості та типу запам’ятованої інформації. Але не менш важливим є питання про те, що саме з основної та другорядної інформації  запам’яталося. Для того, щоб виявити ці особливості запам'ятовування, нами використовувалася ще одна методика – нарративний аналіз.

Нарративний аналіз – це метод якісного аналізу, що  застосовується для аналізу текстів різного змісту. Він використовується не тільки у лінгвістиці, але й в дослідженнях автобіографічної, історичної пам'яті. Існують різні підходи до аналізу нарративів (J. Bruner, 1991, L. Мink, 1978) та інші. Нами був використаний метод, запропонований О.Ф. Івановою 1999, що був розроблений на основі підходів C. Barklay, 1996, Labov W. & Waletzky L., 1967, Kermode F., 1967.  Його суть полягає в аналізі структури нарратива та його форми.

В структурі нарратива відокремлюють кількість інформації та організацію. До кількості інформації належать головні і другорядні герої та їхні характеристики; ставлення автора (досліджуваного) до героїв, що виявляється за допомогою аналізу лексичних засобів, які використовувались; місце, де відбувається подія; активність, що виявляється героями (зовнішня і психологічна), та її особливості. Організацію нарратива складають хронологічна структура, нарративні функції (орієнтуюча, віднесеності, оцінкова). Орієнтуюча функція забезпечує постановку описуваного сюжету в ширші хронологічні і просторові рамки (інформація про те, де (територіально), коли (у який час), з ким (вік, соціальний статус)) відбувалися описувані події. Функція віднесеності відображає основну сюжетну лінію нарратива (послідовність подій). Оцінкова функція відображує оцінку емоційного знака нарратива в цілому (яка може виражатися в підведенні підсумку, формулюванні висновку з прочитаного тексту тощо).

Відокремлюють також різні форми нарратива – прогресивну, регресивну і стабільну, кожна з яких передбачає специфічну структуру. Прогресивна форма характеризується тим, що оповідання починається з негативних подій, а закінчується позитивними. Регресивна – навпаки, починається позитивно, закінчується негативно. У нарративах зі стабільною формою емоційний фон не змінюється (може бути позитивним, негативним і нейтральним). На основі аналізу тексту, що пропонувався для запам’ятовування та його відтворень, нами була введена ще одна форма нарративу – амбівалентна. Амбівалентна форма припускає його емоційно неоднозначне, суперечливе закінчення. Текст, що пропонувався досліджуваним, мав саме амбівалентну форму.

Тексти, відтворені досліджуваними після мимовільного та довільного запам’ятовування, оброблялися за допомогою блочно-схематичного та нарративного аналізу. У результаті застосування цих методик виявлено низку гендерних особливостей запам'ятовування художнього тексту.

Продуктивність довільного та мимовільного запам'ятовування основного змісту тексту не відрізняється в чоловіків і жінок. Щодо другорядних аспектів тексту, то вони більш продуктивно запам’ятовуються, як довільно так і мимовільно, жінками. Це стосується опису внутрішнього світу людини (p≤0,01) та зовнішнього простору (p≤0,01). При мимовільному запам'ятовуванні, крім зазначеного, жінки частіше запам'ятовують подробиці, пов'язані з міжособистісними стосунками (p≤0,05). Це, зокрема, свідчить про те, що для жінок інформація такого змісту належить до кола їх інтересів. Таким чином,  для жінок інформація про міжособистісні стосунки, почуття, думки людей більш значуща, важлива для організації їхнього досвіду. Крім того, між групами чоловіків і жінок виявилися  розбіжності в особливостях їхнього ставлення до головних героїв. При мимовільному запам'ятовуванні жінки частіше, ніж чоловіки, виявляють емпатию до героїні (p≤0,05) і засуджують головного героя (p≤0,05), що пов'язано з ідентифікацією з діючою особою своєї статі, а чоловіки частіше, ніж жінки, виявляють скептичне ставлення до обох героїв (p≤0,05).

Характеристики запам'ятовування  чоловіків з різними гендерними ролями (А, Ф, М, Н) багато в чому є подібними. Зокрема як при довільному, так і при мимовільному запам'ятовуванні,  кількісні показники відтворення основної і другорядної інформації не відрізняються. Разом з тим, за деякими якісними показниками запам'ятовування  група чоловіків не є однорідною. Маскулінні чоловіки при довільному запам’ятовуванні менш продуктивно відтворюють інформацію про психологічну активність героїв (Н>М, p≤0,05). Крім того, (при мимовільному запам’ятовуванні) вони частіше виявляють (М>Ф, p≤0,05) і демонструють велику варіативність у ставленні до головної героїні розповіді (від емпатії до агресивного ставлення). Фемінінні чоловіки частіше запам'ятовують інформацію про подробиці зовнішнього простору (Ф>М, p≤0,05), крім того, вони рідше виявляють своє ставлення до головної героїні (М>Ф, p≤0,05), і воно є більш однорідним – це емпатія. Все це зближує чоловіків фемінінного типу з групою жінок за характеристиками запам'ятовування.

У характеристиках запам'ятовування жінок з різними гендерними ролями виявлено низку відмінностей, як кількісних, так і якісних. Довільне запам'ятовування найбільш ефективне (стосовно запам’ятовування основної інформації) у жінок андрогінного і недиференційованого типів. Це може бути пов'язано з тим, що відносно рівна міра маскулінності і фемінінности дозволяє звертати увагу на подробиці, водночас надмірно не концентруючись на них, що, в свою чергу, сприяє запам’ятовуванню основної інформації. При мимовільному запам'ятовуванні найбільш продуктивними виявилися відтворення фемінінних жінок (Ф>А, Ф>Н, p≤0,05). Це може бути зумовлено, по-перше, більшою ідентифікацією фемінінних жінок з досить фемінінною героїнею розповіді і, внаслідок цього, більшою особистісною зацікавленістю описуваними подіями. По-друге, більшою значущістю для них інформації, пов’язаної з переживаннями образи, приниження, насмішок над собою та іншими негативними емоціями, до яких більш сензитивними є саме фемінінні жінки.

Виявлено також якісні відмінності у відтвореннях жінок з різними гендерними ролями. При довільному запам'ятовуванні жінки маскулінного типу у своїх відтвореннях рідше описують особливості зовнішності героїв (Н>М, p≤0,01, Ф>М, p≤0,05), а характеристики діяльності, навпаки, запам'ятовують більш продуктивно (М>А, М>Н, p≤0,05). Мимовільне запам'ятовування жінок андрогінного типу виявилося менш продуктивним стосовно другорядних параметрів (деталі зовнішнього простору (Ф>А, Н>А, p≤0,05), деякі другорядні герої М>А, Н>А, p≤0,05)), що може бути пояснено меншим інтересом до такої інформації. Водночас, жінки маскулінного та недиференційованого типу мають відносно велику продуктивність відтворення інформації, що стосується деталей зовнішнього простору (Ф>А, М>А, p≤0,05 ), другорядних героїв (М>А, М>Ф, Н>А, Н>Ф, p≤0,05).

Виявлено низку відмінностей в характеристиках запам'ятовування чоловіків і жінок з однаковими гендерними ролями, причому вони, переважно, повторюють відмінності, що виявилися між групами чоловіків і жінок загалом, тобто не враховуючи гендерних ролей. Що стосується кількісних показників, при мимовільному запам'ятовуванні такого роду розбіжності виявилися у всіх порівнюваних групах, при довільному ж запам'ятовуванні рівня значущості досягли тільки відмінності між чоловіками і жінками андрогінного і недиференційованого типів. Що стосується якісних характеристик, найбільші розбіжності між чоловіками і жінками виявилися у досліджуваних недиференційованого типу при довільному запам'ятовуванні та у досліджуваних недиференційованого і маскулінного типів при мимовільному. Найменші розбіжності при обох видах запам'ятовування проявилися між чоловіками і жінками фемінінного типу.

Мнемічна мета значно підвищує продуктивність запам'ятовування чоловіками подробиць, деталей тексту (табл. 1). На запам'ятовування жінок мнемічна мета не впливає так істотно – при мимовільному запам'ятовуванні так само, як і при довільному, окрім основного змісту запам'ятовуються деталі (табл. 1). Це також свідчить про те, що для жінок інформація про міжособистісні стосунки, внутрішній світ людей є важливішою і посідає одне з центральних місць в їхньому житті. У чоловіків же відсутність мнемічної мети не знижує продуктивності запам'ятовування динамічних характеристик діяльності головних героїв нарративу, що вказує на велику значущість для них особливостей зовнішньої діяльності  порівнянно з жінками.