Взаимосвязь между эффективностью мнемических процессов и индивидуально-психологическими особенностями оператора

Краткое содержание

У вступі  обґрунтовується актуальність дослідження проблеми, визначені об’єкт,  предмет,  гіпотеза  і  завдання дослідження. Розкриваються його наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наводяться дані щодо впровадження результатів експериментального дослідження.

Перший розділ "Сучасні уявлення про механізми мнемічних процесів і вплив індивідуально-психологічних особливостей на їх продуктивність" присвячено аналізу проблем психології пам’яті. Представлено аналіз літературних даних про еволюцію уявлень щодо механізмів мнемічних процесів. Проаналізовано наявні в сучасній психологічній науці моделі пам’яті, які були розроблені в межах різних теорій пам’яті: біологічної (Ц. Флорес, А.А.Азаришвілі, J.L.McGaugh); класичної (Г.Еббінгауз, Е.Хілгард, П.П.Блонський); біхевіористичної (J.L.McClelland, D.E.Rumelhard, B.Skinner); мотиваційної (D.Lapp, J.I.Shikh, C.D.Spielberger); когнітивної (Ф.Крейк, Р.Локхарт, A.D.Baddeley, D.J.Herrmann, R.Shiffrin); мультимодальної (С.П.Бочарова, Г.К.Середа, Е.В.Заїка, J.J.Jenkins). Докладно розкриваються особливості структурно-функціонального підходу до вивчення процесів пам’яті (І.С.Бериташвілі, Д.Вулдрідж, Ш.А.Губерман, Р.Аткінсон). Поряд з детальним розглядом зазначених проблем, аналізується вплив особливостей особистості на ефективність мнемічних процесів (С.П.Бочарова, Ю.М.Забродін, П.І.Зінченко, А.О.Смирнов, П.Б.Невельський).

Дано огляд досліджень, присвячених вивченню пам’яті як когнітивної складової особистості (Ф.Джордж, Ж.Монпелльє, Д.Адам, А.А.Азарашвілі та інші), врахуванню індивідуальних особливостей мнемічних процесів (М.Р.Щукіна, А.О.Смирнов, О. Голубєва), взаємовпливу емоцій та пам’яті (А.Н.Лактіонов, Е.Л.Носенко). Зроблено висновок, що емоції виконують як організуючу, так і дезорганізуючу роль у процесі здійснення мнемічних операцій. Проведено аналіз літературних даних, що стосуються емоційного стану людини і характеристик його пам’яті, які дають підстави припустити, що емоційний стан людини впливає на швидкість і ефективність запам’ятовування інформації і здобування її з пам’яті.

Проведений  теоретичний аналіз виявив прогалини у розробці проблеми зв’язку мнемічних процесів з індивідуально-психологічними особливостями людини. На теперішній час це питання є недостатньо розробленим, а дослідження окремих авторів поодинокі та не систематизовані.

У другому розділі  "Операторська діяльність та фактори її ефективності" аналізуються поняття "операторська діяльність", "мнемічна діяльність", "умови операторської діяльності", "оперативна пам’ять", їх теоретична розробленість у психології (Б.Ф.Ломов, Д.О.Ошанін, Ю.Л.Трофімов). Проаналізовано підходи до визначення операторської діяльності, фактори, що впливають на її ефективність, зокрема пов’язані із змістом діяльності та видом інформації (Б.Ф.Ломов, М.Монмолен, Г.П.Шибанов), умовами діяльності (Т.О.Ратанова, О.М.Леонтьев, В.Д.Небиліцин), особистісними характеристиками (О.І.Галактіонов, Б.А.Душков).

Розглянуто вплив окремих показників пам’яті на ефективність діяльності (Л.С.Виготський, Г.К.Середа, П.І.Зінченко, Ц.Флорес) та фактори, що впливають на ефективність мнемічних процесів: тип матеріалу, який запам’ятовується, засіб та темп його подання, методи оцінки якості відтворення та інші.

Особливістю сучасного етапу розвитку операторської діяльності є різке зростання обсягу інформації, необхідної оператору для виконання професійної задачі. Зменшується час на переробку даної інформації, що викликає стан емоційної напруженості і знижує надійність людської ланки в системі "людина-машина". Шлях до розв’язання проблеми інформаційного перенапруження полягає у розкритті закономірностей зв’язку ефективності мнемічних процесів та індивідуально-психологічних особливостей оператора, й урахуванні цих закономірностей під час профвідбору та моніторингу функціонального стану людини-оператора.

У третьому розділі "Методика дослідження взаємозв’язку характеристик мнемічних процесів з індивідуально-психологічними особливостями особистості" проаналізовані психометричні підходи та вимоги до вимірювання психофізіологічних показників, наведено програму дослідження та основні характеристики статистичних засобів, які використовувались у дослідженні.

Основному емпіричному дослідженню передувало пілотажне, проведене автором разом з Л. М. Прісняковою та В. П. Малайчуком. Тут досліджувався зв’язок характеристик оперативної пам’яті зі статтю, емоційним станом та типологічними особливостями нервової системи. У цьому етапі взяли участь 250 студентів віком 18-25 років. Дослідження проводилось з використанням комплексу методик. Зокрема, використовувались: комп’ютеризована методика вивчення мнемічних процесів; тест Г. Айзенка (EPI - 57 запитань) — для визначення типологічних особливостей нервової системи; восьмикольоровий тест М. Люшера — для діагностики емоційного стану на момент тестування.

В результаті пілотажного дослідження були виявлені деякі тенденції взаємозв’язків між показниками пам’яті та особистісними показниками, що вивчалися. Однак результати пілотажного дослідження характеризувалися високими показниками дисперсії, отже було неможливо з достатнім ступенем вірогідності пояснити різницю в ефективності мнемічних процесів у окремих груп досліджуваних. З урахуванням цього було сплановано проведення основного етапу дослідження.

В основному дослідженні з’ясовувався зв’язок мнемічних процесів, типологічних особливостей нервової системи, емоційного стану з рівнем агресивності, рівнем суб’єктивного контролю та тривожністю. В цьому етапі взяли участь 205 студентів у віці 18-22 років. Методичний комплекс дослідження було доповнено наступними методиками: опитувальник Басса - Даркі — для визначення рівня агресивності; Бехтерєвський опитувальник для визначення рівня суб’єктивного контролю; методика "Самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком)" — для визначення рівнів агресивності, ригідності, фрустрації та тривожності; опитувальник Ч. Спілбергера — для визначення рівня ситуативної та особистісної тривожності. Усі названі методики використовувались в умовах індивідуальних дослідів.

У вивченні характеристик мнемічних процесів як стимульний матеріал для запам’ятовування пропонувались стимульні ланцюжки (СЛ), складені з символів "0" та "1", довжиною 3, 5, 7, 9, 11 символів. Такі послідовності були обрані з метою зниження емоційного забарвлення стимульного матеріалу. Ланцюжок відповідної довжини тричі пред’являвся для запам’ятовування, проте розміщення "0" та "1" змінювалося з імовірністю 0,5 для кожного знакомісця. Тричі пропонувався ланцюжок однієї і тієї ж довжини. Дослід складався з 15 пред’явлень, у яких було використано загалом 105 символів. На відміну від традиційних досліджень, в яких час пред’явлення стимульного матеріалу фіксований, у розробленій нами методиці час, необхідний для запам’ятовування, кожний досліджуваний вибирав самостійно у відповідності до своїх відчуттів. І тільки після того, як він приймав рішення про успішність своєї мнемічної діяльності, — відтворював запам’ятований матеріал. Складові ефективності мнемічних процесів оцінювались за наступними показниками: час запам’ятовування СЛ довжиною 3, 5, 7, 9, 11 символів; кількість помилок при відтворенні СЛ довжиною 3, 5, 7, 9, 11 символів; місце виникнення помилок при відтворенні СЛ (початок, середина або кінець СЛ).

Статистичну обробку даних проводили з використанням пакету прикладних програм Statistics 5.0. Відповідно до умов та мети аналізу використовували: методи однофакторного аналізу ANOVA, t-критерій Ст’юдента, F-критерій Фішера, методи факторного та кластерного аналізу.

У четвертому розділі "Дослідження впливу індивідуально-психологічних характеристик на особливості мнемічних процесів" представлені експериментальні дані та здійснено їх аналіз.

З метою апробації створеної нами методики дослідження оперативної пам’яті було проведено порівняльний аналіз одержаних даних про характеристики мнемічних процесів з результатами, опублікованими  різними авторами. Було виявлено, що наші дані узгоджуються з наявними у літературних джерелах.

В результаті факторного аналізу експериментального матеріалу було одержано трифакторну структуру мнемічних процесів, відповідно умовам нашого дослідження (рис. 1). Перший фактор (вага 5.73) включає у себе часові характеристики процесу запам’ятовування стимульного матеріалу: сумарний час виконання завдання, середній час запам’ятовування стимульних блоків довжиною 9 та 11 символів, середній час запам’ятовування одного символу, середній час запам’ятовування одного символу у стимульних блоках довжиною 9 та 11 символів.