| Краткое содержание: | У ВСТУПІ обгрунтовано актуальність дослідження, визначена наукова новизна, методологічна основа, практичне значення роботи, охарактеризований предмет вивчення, основні проблеми національної англоканадської літератури в період її формування.
Проблеми становлення англоканадської літератури пов'язані з особливостями розвитку канадської нації. Важливим виявилося те, що прибулі на американський континент поселенці зберегли міцний зв'язок з європейською культурою: в основі літературних традицій англоканадської літератури, що тільки формувалися, лежали відкриття західноєвропейської літератури XIX ст. (в основному, романтичної). Саме вони, як вважають дослідники (Н. Овчаренко, Дж. Каппон, Р. Рашлі, М. Етвуд), у своєрідній комбінації були відправним пунктом в історії англомовної канадської літератури. Але наприкінці XIX ст. в канадській літературі вже знайшли своє відображення і літературні ознаки “межі століть” (“pale shadows of the later achievement”) (В. Кейт, Т. Маклюлич, Л. Пірс), до того ж, не тільки європейські.
Основні риси становлення англоканадської літератури були обумовлені і безпосередньою близькістю більш розвинутої культури США. Економічна і політична залежність визначила природну залежність Канади і у сфері культури. Подібність умов життя, колоніального минулого, віддаленість європейського континенту сприяли взаємозближенню літератур цих двох країн, як вважає Н. Овчаренко. Відсутність єдиного літературного центру в Канаді, неможливість опублікувати тут твори через нерозвиненість видавничої справи призводили до того, що канадські письменники їхали до США, залишаючи Канаду на свого роду “культурній периферії”. Однак підйом національної самосвідомості, прагнення не перетворитися в складову частину Сполучених Штатів стимулювали все зростаюче бажання виявити власну національну ідентичність у використанні пізнаваного канадського матеріалу, у розкритті канадських особливостей теми “фронтиру”, у наповненні творів своїми символіко-міфологічними коннотаціями.
Становлення англоканадської літератури проходило в рамках паралельного існування франкоканадської літератури, з деяким автономним процесом їх розвитку. Але були і точки дотику. Зображення північної природи, виживання в умовах Півночі, зв'язок з літературною спадщиною європейського континенту і протистояння стрімкому процесу американізації Канади поєднували ці дві рівноправні літератури. У таких умовах культурного виживання і протиборства формувалася ідея їхньої національної своєрідності й упізнавання. Питання про своєрідність франкоканадської літератури кінця XIX – початку XX ст. перебуває за межею проблематики цього дослідження. Однак, враховується факт безумовного впливу сусідньої франкомовної культури на англоканадську літературу періоду її становлення.
Процес формування англоканадської літератури ускладнювався під впливом специфічної міфології корінного населення цієї країни – північних індіанців і ескімосів. Символіко-метафоричні коннотації північноамериканської міфології стали невід'ємною частиною англоканадської літератури кінця ХІХ ст. і художньої свідомості канадського поселенця, що сприйняв синкретизм і особливу метафоричність мислення північних індіанців. Будучи, на думку відомого канадського вченого Н. Фрая, “об'єднанням ритуалу і сну у формі вербальної комунікації”, індіанський міф ввів і позначив тему природи як центральну у творах англоканадських письменників, виконуючи при цьому свою головну, за визначенням Є. Мелетинського , функцію – “підтримка гармонії особистого, суспільного, природного”. Міфологія корінного населення країни була організуючим початком у складних взаєминах міжкультурних потоків на території Канади. Саме індіанська міфологія була тим благодатним ґрунтом, на якому різні культури могли “пустити корені” у незнайомому для них культурному просторі.
Таким чином, становлення національної англоканадської літератури і оформлення її літературних канонів відбувалося на перехресті складних зустрічей, відштовхуванні і притяганні, взаємозв'язку різних літературних традицій.
Розділ I дисертаційної роботи має назву “Основні напрямки у вивченні англоканадської літератури кінця XIX – початку XX ст. і творчості Ч. Робертса”. В першому підрозділі аналізуються специфічні історико-культурологічні передумови, що сприяли появі жанру “animal story”, який був органічною частиною історії літератури народів цього краю й одночасно жанром, з якого почався процес становлення національної англоканадської літератури.
Жанр “animal story” стає одним із найпопулярніших у літературі Канади до кінця ХІХ ст. Практично всі дослідники канадської літератури переконані, що саме жанр “animal story” стає біля джерел національної канадської літератури, відбиваючи важливі моменти в становленні національної канадської самосвідомості. Однією з центральних тем у канадській літературі цього періоду стає тема природи як невід'ємної частини реальності цього північноамериканського регіону. Освоєння пустельних територій Канади викликало природну потребу вивчати невідомий тваринний і рослинний світ Півночі, що частіше викликав відчуття страху і недовіри до суворого світу природи, передане від перших переселенців наступним поколінням канадців. Саме такою поставала канадська природа перед тими, хто стикався з нею, хто шукав у ній заспокоєння чи розгадку таємниці буття. Але "зустріч" з незнайомим краєм викликала двояке відчуття: віру в божественну суть Природи, де можна сховатися від цивілізації, і почуття безнадійної ізоляції, “ув’язнення”, у яке потрапляє людина в умовах Півночі.
Наприкінці ХIХ ст. природа, тваринний і рослинний світ стали предметом пильного вивчення в природознавчих, експериментальних науках. Концепція біологічного детермінізму, що склалася під впливом ідей Ч. Дарвіна і Г. Спенсера, стимулювала інтерес і письменників до світу тварин, сприяючи тим самим розвитку анімалістики наприкінці ХІХ ст. (Дж. Лондон, Р. Кіплінг, Дж. Кервуд). Канадська література не була винятком, а, навпаки, мала всі передумови для появи цього літературного явища.
Джерела канадського “animal story” виявляються й у фольклорній спадщині корінного населення цієї північноамериканської країни. В уявленнях північних індіанців і ескімосів людина не є вінцем творінням, а лише його рівноправною частиною, вона постійно повинна коректувати свої дії відповідно до уроків природи. Почуття міцного споріднення з землею, з її “природними елементами” – тваринним і рослинним світом – виробило деяку “натурфілософію” корінного населення країни. Тому традиція пильного спостереження за навколишнім і її втілення в мистецтві знаходить висвітлення, на думку російського дослідника О. Ващенка, у всіх жанрах художньої творчості північних індіанців і ескімосів. Міфи, перекази корінного населення країни визначили своєрідність тієї художньої форми і тематики розповіді, що були втілені в канадському "animal story" наприкінці ХІХ ст. Проблема визначення цього жанру обумовлена самою історією його розвитку, впливом попередніх літературних форм. Визначення "pen photograph", "narrative", "sketch", "tale", що нерідко супроводжують анімалістичне оповідання, вказують на ті форми розповіді, що передували остаточному становленню "animal story", залежно від характеру співвідношення документального і вигаданого в них. Простежується можливий шлях формування і розвитку канадського "animal story", що включає нотатки С. Муди (S. Moodie, 1803-1885), оповідання Т.Халібертона (T. Haliburton, 1796-1865), скетчі Д. Скотта (D. Scott, 1862-1947), оповідання Е. Сетона-Томпсона (E. Seton-Thompson, 1890-1946), Ч. Робертса (Ch. Roberts, 1860-1943), Г. Паркера (G. Parker, 1856-1932), а пізніше – Дж. Кервуда (J. Carwood, 1879-1927), Сірої Сови (Grey Owl, 1888-1938). В анімалістичних оповіданнях, починаючи з Ч. Робертса, здійснюється той дивний сплав, синтез документальності, фактографічності і художності, що і визначить його національну специфіку, пізнаваність. І все-таки при усвідомленні значення анімалістики для становлення англоканадської літератури, цей літературний феномен нерідко зв'язують з поняттям регіоналізм, звужуючи і локалізуючи діапазон художніх відкриттів, зроблених письменниками. Сучасні дослідники Дж. Вудкок, В. Кейт, В. Нью відносять Ч. Робертса до письменників-регіоналістів, поряд із Дж. Скоттом, Дж. Паркером, Е. Сетоном-Томпсоном. Тим часом регіоналізм канадських письменників-анімалістів кінця ХІХ ст., у тому числі і Ч. Робертса, співвідноситься не з провінціалізмом, що представляє специфіку тієї чи іншої території в її екзотичності, і не з націоналізмом, що висуває ідею переваги даної нації. Регіоналізм анімалістів цього періоду співвідноситься з національною концепцією, що збирає з окремих елементів загальну картину канадської дійсності, пізнавану сьогодні читачем; із прагненням заявити про повноцінність, самодостатність і немаргінальність канадської нації. Але в той же час цей регіоналізм не вів до самоізоляції від деяких універсальних тем і проблем, що були характерні для європейського й американського суспільства кінця ХІХ – початку ХХ ст. Навпаки, письменники цього періоду намагалися збалансувати власну спрямованість до пошуків національних джерел, коренів, з бажанням не обмежуватися тільки регіональними проблемами, але приєднати канадську літературу до світового літературного процесу.
Анімалістичні оповідання Ч. Робертса ввели у світову літературу канадську тематику, але в той же час увічнили специфічне уявлення про Канаду як про країну загадкових первозданних північних пейзажів, населених міфічними образами, людьми з первісною культурою. Усе це довелося переборювати протягом наступних десятиліть. Сучасні канадські письменники (М.Етвуд, Е.Мунро, М.Коен, В. Вальгардсон) у своїй творчості затверджують жанр оповідання, де природа і людина вже не стільки протистоять один одному, скільки взаємодіють, де природа володіє складною багатогранною символікою. Усі ці розкидані в тимчасовому просторі літературні явища пов'язує єдина для канадської літератури тема – тема природи. Ця тема знайшла своє відображення як в екзотичних картинах перших канадських творів – натуралістичних нотатках і щоденниках мандрівників, сюжетних замальовках поселенців, так і в сучасних оповіданнях, де природа – притулок для утомленої від суспільства, цивілізації і самої себе душі людини. Тема природи довела свою міцність і довговічність протягом всієї історії розвитку канадської літератури. Від покоління до покоління канадські письменники шукали шляхи структурування жанру оповідання, анімалістичного в тому числі. Цей процес продовжується, і форма канадського "story" все ще змінюється. Але цінність експериментів, які письменники-анімалісти проводили в період становлення національної англоканадської літератури, безсумнівна. У 1972 р. канадський літературознавець А. Лукас оголосив жанр "animal story" національним жанром канадської літератури , незважаючи на всю гостроту полеміки навколо цього твердження – від заперечення канадської культури взагалі (Л. Фідлер, Дж. Вудкок) до усвідомлення величі і значущості її глобального мультикультуралізму (Р. Кук). Визнання канадського анімалістичного оповідання кінця ХІХ ст. жанром, з якого почала своє існування національна канадська література, обумовлює сьогодні назрілу потребу у його спеціальному історико-літературному дослідженні.
У другому підрозділі акцентується увага на проблемі вивчення творчої діяльності Ч. Робертса. Цікаво, що більшість зарубіжних досліджень (Дж. Каппон, Д. Пейсі, Р. Рашлі, В. Кейт) розглядають письменника не як автора ключового для англоканадської літератури жанру – анімалістичного оповідання, а лише як поета, засновника літературного руху ”Поети Конфедерації” (80-і роки ХIХ ст.). Насправді, Ч. Робертс почав свою творчу діяльність як романтик, спочатку спробував себе, як і інші письменники цієї епохи, у поезії. Поезія займає значне місце в його творчій спадщині, але в поезії він був одним з “Поетів Конфедерації”, а в малій прозі – основоположником канадського анімалістичного оповідання, що “ввів” канадську літературу у світовий літературний процес.
Формування творчого стилю Ч. Роберта несе на собі відчутний вплив англійської романтичної поезії, американської школи трансценденталізму, а саме ідей Р. Емерсона, колоніальної літератури, міфології корінного населення. Хоча роль і вплив його поезії на анімалістику оцінені вітчизняними і зарубіжними дослідниками по-різному, для багатьох (Р. Рашлі, Д. Пейсі) головним здається “романтичний ключ”, у якому написані і лірика, і оповідання письменника. Романтичне світосприйняття молодого Ч. Робертса, безумовно, знайшло своє відображення в його анімалістичних оповіданнях “межі століть”, навіть у самій темі втечі до природи, у створенні “місцевого колориту”, у романтичній ідеї “Життя-в-Смерті”. На думку деяких дослідників, зображуючи світ природи Півночі, Ч. Робертс нерідко тяжіє до сентиментальної пасторалі – "Canadian pastoral life and scenery" (А. Голишева, Дж. Каппон), до імпресіоністичного сприйняття екзотичності – "the impressionistic glance at exotic decorations" (Т. Маклюлич), до символічної "оптики" – "symbolic vision" (Л. Пірс). Усі ці концепції якоюсь мірою здаються суперечливими і не зовсім точними при детальному аналізі анімалістики Ч. Робертса. За дуже короткий період у творчості письменника відбуваються істотні трансформації. Ч. Робертс, за визначенням Дж. Каппона, пройшов шлях від ідилічного сприйняття і зображення пасторальної картини канадської природи до осмислення її краху, деградації. Мова йде і про еволюцію творчої манери письменника, про деяке експериментаторство Ч. Робертса з різними літературними прийомами в поезії та в анімалістиці цього періоду, і про різне прочитання його творів читачами і літературознавцями. І все-таки розмаїтість думок авторитетних дослідників не заважає сприймати поетичні й анімалістичні твори Ч. Робертса в період "межі століть" як певний цикл про канадську природу, у рамках якого відбувається становлення творчого мислення письменника.
У роботі акцентується увага на еволюції національної свідомості Ч. Робертса в контексті становлення національної державності і ментальності. У його поезії та анімалістиці ідея національної самоідентифікації реалізувалася, насамперед, через зображення природи регіону. Писати для канадців означало для Ч. Робертса писати так, щоб було зрозуміло самому канадцю. Письменник намагається передати погляд канадця на навколишній світ, зобразити Північ очима канадського поселенця. Відчуття унікальності навколишньої природи, що поруч, що навколо, повинна, на думку Ч. Робертса, розбудити в канадця почуття гордості за свій край, що у свою чергу впливає на пробудження його національної свідомості. І хоча в документальних описах Ч. Робертса був представлений тільки певний регіон країни – східна Канада, для світового читача вони трансформувалися в явище загальноканадське. Письменнику вдалося показати канадський національний характер, процес його формування, і не тільки з погляду географічного детермінізму – де "влада клімату сильніша, ніж інші обставини", як думали в ХVІІІ ст. представники географічної школи Ш. Монтеск'є, Д. Юм, І. Гердер. Вказуючи на фізичне оточення канадця як на важливий фактор, що впливає на суть людини, Ч. Робертс у той же час акцентує увагу і на історико-культурних обставинах, їхній ролі в становленні національного характеру, осмисленого далі в роботах таких дослідників як Н. Фрай, Дж. Мосс, Д. Пейсі, М. Етвуд. У результаті складної трансформації культур прибулих європейських поселенців під впливом суспільно-культурних умов, властивих американському континенту, відбувався синтез "старого" і "нового", що сприяв виявленню своєрідного світосприймання.
Анімалістичне оповідання Ч. Робертса – один з яскравих феноменів канадської національної літератури, у якому втілився процес формування своєрідної словесності й образ самого канадця, що робить свої перші, але упевнені кроки на шляху самовизначення. Національний колорит творчості Ч. Робертса пов'язаний з динамікою регіонального-маргінального-загальноканадського, про яку говорить Н. Овчаренко у зв'язку з процесом переходу національної свідомості від колоніальної ментальності до самоідентифікації в період становлення нації.
Розділ II має назву “Жанрово-стильова своєрідність анімалістичного оповідання Ч. Робертса”. В першому підрозділі представлені основні ознаки поетики анімалістичних оповідань Ч. Робертса. Вивчення спадщини Ч. Робертса переконує в майстерності письменника представити розмаїтість ситуацій, конфліктів, характерів людей і тварин. Але при всій цій розмаїтості є прояви стійких тенденцій, що визначають очевидне тяжіння Робертса до повторюваних тем і мотивів у розповіді. Усе це дозволяє побачити певні групи анімалістичних оповідань, що піддаються класифікації у малій оповідальній прозі письменника.
Зображуючи життя тварин у суворих умовах північного краю, де головним принципом існування є виживання, автор акцентує увагу читачів насамперед на виживанні людини в цьому природному середовищі й у сучасному йому суспільстві. Людина, її свідомість, її інстинктивні і регульовані розумом дії – ось, що цікавило Ч.Робертса. Але навіть якщо людина не є головним героєм твору, є ознаки, що вказують на присутність чи безпосередню близькість людини до подій, що відбуваються: покинута хатина на вівсяному полі (“In Panoply of Spears”), викошені луки (“The Prisoners of the Pitcher-Plant”), отара овець на лузі (“The Young Ravens that Call upon Him”), дно човна і рибальські сіті, на які наштовхується лосось (“The Last Barrier”), гачок з наживою ("On and Under the Water"), стара бочка ("The Desert Island") і т.ін. Справедливим здається твердження канадського літературознавця В. Кейта , який стверджує, що твори Ч. Робертса повинні бути визначені не як "animal stories", а "wilde ess stories" – "оповідання про дику природу". Висновок дослідника справедливий, адже завжди в центрі оповідання виявляється людина і навколишня дика природа, складовою частиною якої і є світ тварин.
Анімалістичні оповідання Ч. Робертса, залежно від характеру і часової протяжності розповіді можна розділити на “animal biography” і “animal sketch”. “Animal biography” (“біографія тварини”) представляє опис "життєвого шляху" головного персонажа твору ("The King of the Mamozekel", "The Last Barrier", "The Homesickness of Kehonka"). “Animal sketch” (“анімалістична замальовка”) охоплює обмежений проміжок часу і представляє тварину з уже сформованим характером і звичками в певний драматичний період її життя ("Do Seek Their Meat from God", "In Panoply of Spears", "The Moonlight Trails", "The Wood Fliers", "The Lord of the Air"). Для оповідання Ч. Робертса характерний логічний, взаємообумовлений ланцюжок відносин: здобич та їжа для одних є смертю для інших, котрі у свою чергу шукають власну здобич – жертву. Зображуючи тварин і мисливцями, і жертвами, що йдуть на смерть чи вбивають інших заради життя свого потомства, Ч. Робертс звертається до проблеми розмежування добра і зла, з їхньою нерідкою нерозрізненістю. Серед анімалістичних оповідань Ч. Робертса можна виділити і ті “анімалістичні замальовки”, що містять у собі елемент “біографії тварини” ("When Twilight Falls on the Stump Lots", "The Young Ravens that Call Upon Him"). Це відбувається в тому випадку, коли представлений епізод з життя персонажа, який спостерігає за народженням тварини і стає деякий час потому вершителем його трагічної долі. Автор вже в самих назвах оповідань вказує на трагічний результат своїх історій, визначаючи, скажімо, час подій, що відбуваються – twilight (сутінки), gloom (темрява), moonlight (місячне сяйво), вказуючи на деяку обмежуючу дії роль персонажів - prisoners (в'язні), haunter (переслідуваний), tyrant (тиран), звертаючись до символічних образів, пов'язаних з темою смерті – burrow (нора), stump lot (ділянка вирубаного лісу), trail (стежка), last barrier (останній бар'єр). Тема смерті в різних її інтерпретаціях (смерть заради життя іншого, смерть новонародженого маляти, смерть як результат цікавості, смерть як результат необдуманого вчинку чи безтурботної поведінки) є центральною в анімалістичних творах Ч. Робертса.
У другому підрозділі аналізуються національні варіанти канадського анімалістичного оповідання кінця ХІХ ст., представлені творами таких канадських письменників-анімалістів, як Е. Сетон-Томпсон, Ч. Робертс, Г. Паркер, Дж. Кервуд, і тих, хто звертався до опису світу природи – Р. Коннор, Д. Скотт, Дж. Грінфілл. З представлених варіантів анімалістика Е. Сетона-Томпсона і Ч. Робертса помітно виділяється тим, що у творчості цих письменників повніше реалізувалося все те, до чого йшла канадська література кінця ХІХ ст. та анімалістичне оповідання зокрема. Проводиться порівняльний аналіз анімалістичних творів Ч. Робертса і Е. Сетона-Томпсона, зокрема “The Moonlight Trails” (“Місячними доріжками”) (1902) і “The Trail of the Sandhill Stag” (“Слідами оленя”) (1900), де, за твердженням літературознавців (наприклад, В. Нью), яскравіше виявляються особливості художньої манери і стилю кожного письменника. Відзначається, що при помітній жанрово-тематичній схожості ці твори мають ряд відмінностей, що демонструють особливості художнього методу, світовідчуття кожного з письменників-анімалістів. У своїх анімалістичних творах Е. Сетон-Томпсон більше орієнтується на традиції американської літератури (Дж. Лондон, Ф. Купер). В анімалістичних оповіданнях Ч. Робертса велика орієнтація на романтичні європейські літературні традиції і на відкриття літератури періоду "межі століть"; на канадському матеріалі ним переосмислюються складні біблійні мотиви і символічні образи, що розкривали канадцеві відчуття його часу. Як показує аналіз, питання про перевагу художньої манери і стилю Е. Сетона-Томпсона чи Ч. Робертса (така була думка О. Бєльського) дуже проблематичне: твори кожного представляють унікальні національні варіанти канадської анімалістики і, таким чином, кожний з них заслуговує на особливу увагу і вивчення.
У третьому підрозділі подано коротку характеристику локусів, що набувають концептуально-символічного змісту в анімалістиці Ч. Робертса. Одним з місць дії у творчості письменника є поле ("When Twilight Falls on the Stump Lots", " The Young Ravens that Call Upon Him"). Проектуючи універсальні закони буття на специфічний локус, автор образно втілює ідею просторості і безмежності можливостей, що одержують канадські поселенці в цьому суворому північноамериканському краї, ідею їхньої незахищеності, неможливості піти, сховатися від впливу глибокосяжної влади Великої Таємниці – канадської природи. У деяких оповіданнях Ч. Робертса локус поля звужується до розміру його характерної ознаки – нори: тварини потрапляють у нору, і тут відбувається їхня смертельна сутичка ("The Little Tyrant of the Burrows", "In Panoply of Spears"). Звертання до такого локусу, з одного боку, символізує ізоляцію персонажів, їхню зосередженість на самих собі, а з іншого боку – образно втілює їх екстравертність, пошуки притулку в зовнішнім середовищі, у втечі подалі від небезпечного місця.
Важливим місцем дії в оповіданнях Ч. Робертса є ліс ("The Wood Vagrant", "The Wood Fliers","Do Seek Their Meat from God", "The Moonlight Trails") – це і конкретний пізнаваний канадський ліс, і одночасно символ загадкового, жахливого, що співвідноситься із самою свідомістю, природою людини. При описі цього локусу характерним для Ч.Робертса є прийом переміщення місця дії оповідання до деякого центру – дерева, що набуває символічного значення світової осі, центру світу, вказуючи на значущість і глобальність подій, що відбуваються, одночасно воно сприймається і як символічне втілення Древа пізнання Добра і Зла (“The King of the Mamozekel”).
Ще одним місцем дії анімалістичних оповідань Ч. Робертса є ріка, озеро ("Under the Ice-Roof", "Perdu", "The Last Barrier", "The Heron in the Reeds", "Living in the Water"), що мають особливо важливе значення в Країні Великих Озер. У канадському контексті цей символ, що віддзеркалює творчу і руйнівну силу природи, з одного боку, означає родючість і процвітання цієї північноамериканської території, яка стала "сходом Едему" (“the great current, making use in this valley”), а з іншого боку – необоротний перебіг часу, і як наслідок, втрату і забуття своїх джерел, своєї самобутності (“The Last Barrier”).
Прагнення автора до пошуку центру в просторі подій (нора, рослина, дерево, озеро) є втіленням “гарнізонної свідомості” (Н. Фрай) – духовного досвіду і психологічної позиції канадців, що сформувалися в умовах фізичної, економічної і психологічної ізоляції на північноамериканському континенті. У самому цьому понятті вже укладене те протиріччя канадського характеру, яке відзначають літературознавці: це і прагнення до соціального єднання (Н. Фрай), і одночасно до внутрішньої, духовної ізоляції (Дж. Мосс). Представлені в анімалістичних творах Ч. Робертса локуси відтворюють у всій пізнаваній вірогідності особливості канадської природи, але в той же час дозволяють у художній символіці відбити деякі універсальні проблеми, що хвилювали і Канаду, і Європу наприкінці ХІХ ст.
"Гарнізонна свідомість" і "внутрішня ізоляція" обумовлюють в оповіданнях Ч. Робертса незвичайний кут зору на події, що відбуваються, на навколишній світ. Таким незвичайним ракурсом, художнім поглядом, художньою проекцією в анімалістиці Ч. Робертса є "погляд зсередини". Для американської літератури періоду освоєння характерний деякий горизонтальний погляд "удалину", що охоплює незвідані ліси і прерії (Ф. Купер), нескінченні сніги (Дж. Лондон). Для англійської літератури кінця ХІХ ст. характерний погляд "звисока", погляд з позиції історії і прожитого часу (Р. Кіплінг, Т. Гарді). Для канадської літератури, а саме для англоканадського анімалістичного оповідання, характерний погляд "зсередини", що визначає локальність як домінуючу рису канадського світосприймання (Ч. Робертс, Е. Сетон-Томпсон, Дж. Кервуд, Сіра Сова). Так, аналізуючи причини смерті персонажів у оповіданні "The Prisoners of the Pitcher-Plant", взаємозалежність їхніх доль, Ч. Робертс створює символіко-метафізичний рівень розповіді: у міліметровому житті квітки-убивці виявлені прояви деяких універсальних законів буття, дії яких угадуються й у житті сучасної Ч. Робертсу Канади.
Розділ III має назву “Мотиви та образи анімалістичних оповідань Ч. Робертса”. У першому підрозділі розглядаються джерела і специфіка ключової канадської міфологеми "виживання", що розкриває проблему існування канадця в навколишньому суворому світі північної природи, в умовах політичних, економічних і соціальних змін канадського суспільства наприкінці ХІХ ст. Романтичне уявлення поселенців про природу як про "the Great Good Place" змінилося під впливом відчуття безнадійного і безвихідного полону, яким виявився для них незнайомий край. Це відчуття закріпилося під впливом уявлень і корінного населення країни про Північ.
Якщо специфіку літературного героя американської літератури визначає міфологема "американська мрія", в англійській літературі такою є міфологема "будинок-фортеця", то канадська міфологема "виживання" визначає характер героя канадської літератури, що, насамперед, думає про збереження свого життя. Автор закликає читачів пізнавати, освоювати дику природу канадських прерій, однак відноситися до цього процесу розумно, використовуючи досвід виживання попередніх поколінь поселенців і корінного населення. Цей заклик Ч. Робертс втілює в художню форму, ілюструє свою ідею трагічними мотивами гри ("The Moonlight Trails"), цікавості ("The Wood Fliers"), пошуку їжі ("Do Seek Their Meat from God"), зустрічі з незвіданим ("The Wood Vargant"), замаху на життя ближнього ("The White Wolf"). Необхідність виживання змушує людину вступити в деяке гріховне коло, де смерть – звичайне явище. Переборовши зовнішні перешкоди – умови життя на Півночі – на шляху до виживання, людина постає перед внутрішніми перешкодами – власним страхом. І це не тільки страх перед чимось незрозумілим і загадковим, що ховається серед темних дерев ("The Haunter of the Pine Gloom"), у покинутій хатині ("Do Seek Their Meat from God"), на дні загадкового озера ("The Perdu"). Скоріше людина жахається власної сутності, виявленої і незбагненної в собі самій ("The Heron in the Reeds", "The Moonlight Trails", "Seeking the Каrіbu's Antlers"). У сучасній канадській літературі (М. Етвуд, В. Валгардсон, Д. Коупланд) ідея виживання набуває значення виживання особистості в умовах мультикультуралізму (С. Слемон), що означає збереження історичної пам'яті, відновлення гармонійного зв'язку з землею і природою. Концепція "виживання", обговорювана в канадському літературознавстві ще з 70-х років ХХ ст., передбачає у свою чергу існування культурної моделі "жертовності". І хоча, на думку канадського літературознавця Ф. Дейві, поняття жертовності не є надбанням лише канадської літератури, тому що саме по собі універсальне і має статус архетипу, поняття це вкоренилося в канадській свідомості і сприймається як ознака суто національна, пов'язана з історією цієї північноамериканської держави. Зображення в'язнів і жертв – одна з головних тем анімалістичних оповідань Ч. Робертса. Письменник розширює семантику поняття “жертва”, дає різноманітні варіанти і жертовності, і жертв – теперішніх і колишніх, що визнають чи заперечують факт своєї жертовності, людей і тварин, потерпілих у результаті фізичної боротьби за виживання чи внутрішнього конфлікту. Звертання Ч. Робертса у своїх оповіданнях до таких тем і сюжетних ліній відбиває актуальні проблеми сучасного автору канадського суспільства.
Другий підрозділ присвячений своєрідності художнього втілення теми фронтира в канадській анімалістиці кінця XIX – початку XX ст. Мова йде про фронтир особливого типу – власне канадський, своєрідність якого обумовлена існуванням кількох історико-географічних і економічних кордонів. У порівнянні з американським фронтиром – конфронтацією двох систем – американізованих європейців і аборигенів, канадський фронтир – це зіткнення людини і неосвоєної природи. Але для канадського поселенця, для канадської свідомості важливо не просування по невідомій території, а повернення, пошук дому, батьківщини, що означає і пошук самого себе. Російський літературознавець А. Саруханян бачить своєрідність фронтира в тім, що він був "місцем зустрічі" для вихідців з різних регіонів. Якою б не була різниця між регіонами, у межах американського фронтира вона значно стиралася. Те, що регіональні традиції приходили тут у тісне зіткнення, сприяло їх синтезу, становленню традиції загальнонаціональної. Ні Ф. Купер, ні Дж. Лондон не акцентують увагу на національній приналежності своїх героїв-поселенців, створюючи тим самим образи перших американців.
Дослідник В. Тишков у роботі "Історія Канади" (1982), говорячи про процес заселення європейськими поселенцями північної частини американського континенту, вказує на роз'єднаність прибулих, на відсутність синтезу регіональних традицій, на збереження і розвиток європейських традицій у межах одного поселення. І все-таки знайомство з канадською літературою фронтира переконує в тому, що цей синтез відбувався. Суворі умови виживання обумовлювали мимовільне зближення, згуртування вихідців з різних країн і регіонів, взаємопроникнення традицій різних культур.
Концепт “фронтир” (Ф.Дж.Тернер) у канадському контексті – ключ до розуміння унікальності канадського характеру. Жорстокість канадців – це більшою мірою наслідок боротьби за виживання в умовах суворого неосвоєного світу природи, наслідок жорстокості законів цивілізованого світу, що змушує виживати в ньому того, хто його ж і створив. Такі образи канадських поселенців Ч. Робертса в оповіданнях "The Moonlight Trails", "Seeking the Каrіbu's Antlers", "The Black Hollow", "Melinda and the Lynx" та інших. Цікавість, допитливість – невід'ємна риса процесу пізнання незвіданого краю – притаманні американському і канадському характеру на фронтирі. Але якщо американець, пізнаючи, набуває досвіду, який використовує у подальшому покоренні невідомих земель, у просуванні на Захід, подібно до героїв Ф. Купера, то канадець із просуванням у глиб лісів усвідомлює зростаюче почуття страху, розгублення від містичних загадок цього незрозумілого і невичерпного світу природи. Цікавість канадця на фронтирі співвідноситься з процесом відкриття світу, але наслідки його нерідко призводять до смертельного результату. На відміну від американського поселенця, канадський не адаптує до себе екзотичний край, а сам адаптується в ньому. Потрапивши на неосвоєну частину континенту, він не відчуває себе, як американський фронтирсмен, вільним, навпаки, він постійно переконується у своїй залежності від умов північного краю. Він прив'язаний до свого європейського минулого, його гнітить власний страх, що виникає перед жорстоким північним краєм, невизначене майбутнє сковує всі його дії і пізнання і перетворює у в'язня новознайденої батьківщини. Вже в самих назвах оповідань Ч. Робертса акцентується ідея "несвободи", становище в'язня – усередині смолянистої рослини, що приваблює комах ("The Prisoners of the Pitcher-Plant"), перед бар'єром, перешкодою ("The Last Barrier"), на обмеженій ділянці ("When Twilight Falls on the Stump Lots"), на вузькій стежці, у лабіринті ("The Moonlight Trails"), у безодні, улоговині (“The Black Hollow”), пастці (“The Entrapped”).
У творах канадських авторів, головним чином Ч. Робертса, локальний фронтир стає канадським національним фактором, що дозволяє перенести вербальну інформацію про особливості освоєння північноамериканського континенту на універсальний ментальний і культурологічний рівень, а значить представити особливий тип художнього освоєння дійсності, де народжувалося усвідомлення національної самобутності і регіону, і типу свідомості.
Третій підрозділ присвячений вивченню семантики образної системи, метафорико-символічних і міфологічних коннотацій анімалістичних творів Ч.Робертса. Його творчість підтверджує ідею, що немає культур, яким притаманне тільки “своє”. Багато чого з того, що стало “своїм”, колись було “чужим”. Осмислення національного "свого" відбувається через сприйняття "чужого". "Своє" формується тоді, коли канадець починає розуміти, що європейське, американське і навіть індіанське бачення природи не відповідає його власному погляду на навколишній тваринний і рослинний світ. Формуючи власне уявлення про природу, канадець зовсім не заперечує "чуже", а наближає його у своєму сприйнятті, порівнюючи і проводячи паралелі, і тим самим сприяє виникненню і розумінню "свого". "Своє" у художній творчості виникає з дуже складної трансформації "чужого", що осмислюється і через документ, факт, і через художній образ.
Художня оптика, що сприяє насиченню розповіді метафорико-символічною семантикою, створенню "місцевого колориту" – один з важливих факторів появи "свого" – власне канадського, національного в літературі, і цим "своїм" є поетичний погляд на упізнавані ознаки навколишньої картини світу. Серед пейзажної символіки в оповіданнях Ч. Робертса, у топосі лісу, одним з ключових образів є образ дерева. У цьому – і традиція, що бере початки в народних міфах і легендах, де люди порівнюються з лісом, а вождя називають "єдиним товстим деревом із усіх дерев", і щось нове, пов'язане зі світовідчуттям людини кінця XIX – початку XX ст., де ліс розглядається як символ несвідомого, що постійно прагне до приховання розуму. Символічний образ "stump lot" – "ділянка недавно вирубаного лісу, з невикорчуваними пнями, що роздається поселенцям для обробки землі і будування будинку" у оповіданнях Ч. Робертса ("When Twilight Falls on the Stump Lots", "The Haunter of the Pine Gloom"). З іншого боку, поселенець із сокирою – "a woodcutter" ("The Wood Fliers"), що перетворює дерево в пень, а ліс – у ділянку для обробки землі, зневажає досвід попередніх поколінь, а замахуючись на "космічну опору" – дерево, порушує організацію всесвітнього простору, руйнує гармонію світобудови. Ця ідея “руйнування” буде продовжена в ряді оповідань Ч. Робертса в символіці образу колоди – обробленого сокирою дерева ("The Black Hollow", "Taming McWae"). Образ дерева в оповіданнях Ч. Робертса нерідко стає втіленням тотемного стовпа північних індіанців. Розміщення тварин на дереві в оповіданнях Ч. Робертса відповідає композиції тотемних стовпів ("In Panoply of Spears", "The Lord of the Air"), де тварини мають своє просторове розташування, що відображає їх семантичні відношення у міфології. Поселенець, що з'явився, руйнує гармонію, створену часом і досвідом корінного населення цього північного краю. За таке посягання на “опору світобудови” північна природа помщається своїм кривдникам. Порушуючи гармонію світобудови, людина сама виявляється постраждалою і покараною за власні прагматичні діяння.
Невід'ємною частиною виживання канадського поселенця є сам процес вистежування здобичі, що відбито в символічному образі “trail” в анімалістиці Ч. Робертса. Погоджуючись із думками дослідників канадської літератури (М. Етвуд, А. Лукас, Н. Овчаренко), що вбачають головну різницю канадського оповідання від американського і європейського у тому, що переважною в ньому виявляється тема про тварин, вбитих людиною. Відзначимо, що розповідь Ч. Робертса нерідко не збігається з такою концепцією. У його оповіданнях, хоча й вбивають тварин, полюють на них, все ж у центрі уваги завжди людина з її складним, суперечливим внутрішнім світом. Вже в самих назвах оповідань визначене те, що автора буде цікавити найбільше: дослідження "темної" сторони (the moonlight trails, the haunter of the pine gloom) свідомості людини, прояв її інстинктів, "заклик предків", дорога, шлях, лабіринт людської свідомості.
Для канадської анімалістики концептуальний образ “пастки, капкана” – “trap” – на противагу “рушниці” американського фронтирсмена. Необхідність виживати змушує персонажів оповідань Ч.Робертса вистежувати тварин, ставити на них капкани, встановлювати пастки і тенета ("The Heron in the Reeds", "Living in the Water", "The Adventure of McLeggan", "The Wood Fliers"). Своєрідним втіленням символіки образу у Ч. Робертса є зоопарк, куди потрапляє сивий орел (“The Sun Watcher ”), великий бик-буйвіл (“The Last Bull”), неприборканий вовк (“The Grey Leader”); чи цирк, де виступають сріблястий тюлень (“Again in the Sea”), горда пума і бурий ведмідь (“The Hero of Bu ing Rings”). І хоча ці тварини переконані, що “людина – їхній благодійник”, вони не перестають дивитися “туди, за ґрати”. За полон інших природа чинить помсту людині, розставляючи і на її шляху своєрідні пастки. Намагаючись зробити в'язнями інших, жителів лісів та озер, канадський поселенець сам опиняється в'язнем нового континенту.
Наслідуючи традиції романтичної літератури, Ч. Робертс у своїх творах нерідко звертається до образу дитини – варіанту ключового американського концепту "innocent", що, починаючи з XVII ст., в американській свідомості є символом певної потенції, якій призначено здійснитися. Ч. Робертс трансформує в канадському контексті пуритансько-американську ідею “недосвідченої дитини”, що пізнає світ, набуває досвіду. Дитина, що споглядає природу і розгадує її таємниці, символізує певну спрямованість тих, хто прийшов з нею у ці краї, пізнати і злитися з цим краєм ("The Perdu", "Do Seek Their Meat from God"). З іншого боку, дитина, її погляди, її світосприйняття є, як відомо з романтичної пори, моральним мірилом подій, дитячий погляд виявляється найточнішим і найбільш об'єктивним. Дитина протиставляється дорослому, котрий після повернення зі світу цивілізації втрачає відчуття гармонії, єднання з природою, втрачає ту частину себе, що допомагала усвідомлювати своє місце в навколишньому світі. Ч. Робертс упевнений, що в кожній людині є природна потенція до духовності і гармонії, але у процесі дорослішання в людині починає домінувати практичність, прагматизм, викликані самими умовами і законами виживання. Людина сама вступає в саморуйнівний процес, підкоряючись суперечливому плину свого буття.
Символіко-метафоричний план анімалістичних оповідань Ч. Робертса сприяє синтезу образів і мотивів тотемістичної (архаїчної) і романтичної семантики.
Символіка образів в оповіданнях Ч. Робертса розкривається завдяки особливому художньому прийому – “зміні кадрів”, який Ч. Робертс, будучи сучасником зародження кінематографа, сприймає і плідно переносить у словесну творчість. Він використовує кінематографічний прийом відтворення цілого через деталь, формування враження через вихоплені моменти. Його "кадр" як "статичний момент, зафіксований на плівці", дозволяє створити ряд миттєво вихоплених нерухомих картин, зафіксувати ці статичні моменти в розповіді. Ключовим образом у творах Ч. Робертса ("The Moonlight Trails", "The World Top") є "stillness" – нерухомість, статичність, мертва тиша, що співвідноситься не тільки з кліматичними умовами даного регіону – "the stillness of the frost", з вірою у містичну Велику Таємницю канадської природи, що поглинає усіх своїх мешканців, наближаючи їх до Смерті в цій тривожній застиглій безмовності, але і з характерними для західноєвропейської літератури цієї пори філософсько-естетичними пошуками, втіленими насамперед у символістській творчості М. Метерлінка.
"Канадський матеріал" у творчості Ч. Робертса відсилає до міфологічних мотивів, образів у фольклорі корінного населення країни. Але автор наповнює їх європейським і американським змістом, що веде до нового, несподіваного сприйняття й образної системи і поетики творів у цілому, до формування концептосфери канадської анімалістики кінця XIX – початку XX ст.
У ВИСНОВКАХ обгрунтовується думка про те, що кінець XIX ст. – період становлення національної англоканадської літератури, період формування її літературних традицій, що дозволяє визначити національний культурний код. Цьому значно сприяє вивчення ключового жанру “animal story”. Знайомство з канадською анімалістикою, із творчістю Ч. Робертса насамперед, дозволяє по-новому оцінити літературознавчу дискусію про національну англоканадську літературу, сам факт існування якої нерідко піддається сумніву. Одна з яскравих ознак канадських анімалістичних оповідань у тому, що романтичній розповіді вони додають тематичної документальності, поєднуючи у дивному сплаві прагнення не упустити дрібних деталей навколишнього світу і бажання опоетизувати його. Канадське анімалістичне оповідання виникає як сплав раціонального й образного пізнання світу, документальної і художньої розповіді. Єдність "документального" і "художнього", "романтичного" і "натуралістичного", "національного" і "універсального" є його характерною ознакою. У канадському анімалістичному оповіданні створюється свого роду мікромодель світу Півночі за допомогою локального контакту авторської свідомості з ним. Цей жанр не упорядковує канадську реальність, не створює нову, але виділяє певний культурний код до її розуміння. Він дозволяє не тільки визначити систему цінностей, особливості поведінки, норми взаємин очима “іншого”, але й усвідомити “себе”, що неможливо поза діалогом з “іншим”.
Аналіз ключових значеннєвих знаків творчості Ч. Робертса, а саме – особливостей реалізації головних тем і принципів зображення дійсності в його анімалістичних оповіданнях переконує в схильності автора до романтичного світосприймання. Риси міфопоетичної свідомості, створеної романтиками, виявляємо в зображенні письменником канадської дійсності. Вивчення традиційних поетичних мотивів і образів в анімалістичній спадщині Ч. Робертса допомагає виявити “ті світоглядні концепти, при яких відбувається осмислення романтичного способу світосприйняття” у канадському середовищі.
Будучи письменником "межі століть", Ч. Робертс сприйняв нові європейські явища цього періоду – художні відкриття символізму, імпресіонізму, співпереживав декадентському світорозумінню, осмислював суть науково-технічного прогресу. Усе це позначилось на своєрідному прочитанні письменником вже усталених образів, мотивів, міфологем, але на канадському матеріалі. Унікальне поєднання традиційного і нового в анімалістиці Ч. Робертса дозволяє говорити не тільки про своєрідну художню манеру автора, але і про достатній ступінь розвитку англоканадської літератури до його часу, про її сучасність і немаргінальність стосовно європейської і американської.
Перспективне вивчення усієї творчої спадщини Ч. Робертса дозволяє вести дискусії про особливості трансформації його художнього стилю, про вплив письменника на концептосферу сучасної англоканадської літератури. Тим часом, найзначнішим внеском, що вніс Ч. Робертс у розвиток світової літератури, є розвиток у його творчості жанру анімалістичного оповідання. Він не тільки познайомив світового читача з особливостями канадського світовідчування, але і заявив про повноцінність канадської літератури в період її становлення. Літературна творчість Ч. Робертса в контексті національної культури, що формується, повною мірою відбила процес активної самоідентифікації канадської нації. Національний дух творчості письменника дозволяє говорити про Ч. Робертса як про батька англоканадської літератури, що заклав наприкінці ХІХ ст. основи національної літератури Канади.
Петрухина М. А. О взаимодействии постколониальных и региональных тенденций в англоканадской литературе сегодняшнего дня // Американская культура: глобализация и регионализм. Тезисы докл. конферен. – Москва: МГУ, 2001. – С. 110-115.; Овчаренко Н. Ф. Англоязычная проза Канады. – К.: Наукова думка, 1983. – С.12. Мелетинский Е. М. От мифа к литературе. – М.: РГГУ, 2000. – С. 6 New W.H. Dream of Speech and Violence. – Toronto: Toronto Press, 1987. – 302 p. Овчаренко Н. Ф. Модель ідентичності в канадському літературно-художньому і літературно-критичному контексті. Автореф. дис… доктора філол. наук: 10.01.04, 10.01.01 / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Київ, 1996. – 37с. Тишков В. А. Кошелев Л. В. История Канады. – М.: Мысль, 1982. – 268с. Сегал Д. М. Мифологические изображения у индейцев северо-западного побережья Канады // Ранние формы искусства. Сб. ст. / Сост. С. Ю. Неклюдов. – М.: Исскуство, 1972. – С. 329 Корнилова Е. Н. Мифологическое сознание и мифопоэтика западноевропейского романтизма. – М.: Наследие, 2001. – С.21 |
