ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСВОЄННЯ І РОЗВИТКУ СЕМАНТИКИ АНГЛІЗМІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСВОЄННЯ І РОЗВИТКУ СЕМАНТИКИ АНГЛІЗМІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Альтернативное Название: ТЕНДЕНЦИИ УСВОЕНИЯ И РАЗВИТИЯ семантики АНГЛИЗМОВ В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОм ЯЗЫКЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, аналізується стан опрацювання проблеми семантики запозичень, окреслено предмет і об’єкт дослідження, визначено мету, завдання і методи аналізу фактичного матеріалу, вказано на зв’язок дисертації з науковою проблематикою установи, в якій її виконано, сформульовано наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, наводяться дані про апробацію роботи.


У першому розділі «Теоретичні передумови вивчення семантики запозичень», що складається з трьох підрозділів, висвітлюється поняттєво-термінологічний апарат, необхідний для розгляду питань, поставлених у дисертаційній роботі. 


Підрозділ «Основні поняття та проблеми контактології» присвячений теоретичним аспектам явища мовних контактів.  Зокрема, розглядаються і критично зіставляються різні погляди на визначення білінгвізму, типів мовної взаємодії, запозичення як процесу і як його наслідку, а також етапи засвоєння запозиченої лексики та їх класифікаційні ознаки.  В умовах контактування генетично й географічно віддалених мов ми приймаємо класифікацію мовних контактів Ю. Жлуктенка, згідно з якою англійська та українська мовні системи мають випадковий, казуальний зв’язок, результатом якого є явище білінгвізму.  Двомовність у нашому дослідженні має індивідуальний характер і поширена в межах певної соціальної групи, де володіння англійською мовою та використання її елементів зумовлене професійною діяльністю.  Англізмом ми вважаємо запозичену з англійської мови або за її посередництва лексичну одиницю, яка має щонайменше одну семему, що виникла під домінантним впливом англійської мови.  Оскільки об’єктом нашого дослідження є новітні англізми, значна частина яких не зафіксована лексикографічно, значення яких формує контекстуальне оточення і які перебувають у процесі засвоєння мовою-реципієнтом, ми користуватимемося терміном «запозичення» як найбільш загальним і містким у висвітленні всіх особливостей цього виду і наслідку мовної взаємодії.


Ми поділяємо думку А. Ґудманяна, Г. Казаряна, О. Щитової та О. Мороховського щодо цілісності процесу пристосування запозичення до системи мови-реципієнта і вважаємо за доцільне використовувати поняття «засвоєння» та «укорінення» як узагальнені концепти, що відображають комплексний характер абсорбції англійських запозичень, їхню неоднорідну поведінку в новому лінгвопросторі.


У підрозділі «Семантика як змістова частина мовного знака» аналізуються і порівнюються різні підходи щодо визначення понять семантики і значення та їх компонентів, які дають змогу окреслити смислову структуру англізму як ієрархічно побудований змістовий план абсорбованої новою мовною системою іншомовної лексичної одиниці. У розумінні цілісності змістової частини мовного знака ми спираємося на ідеї І. Ковалика, А. Бондарка, А. Уфімцевої, які в обсяг значення лексеми включають словотвірне, граматичне, частиномовне та лексичне значення, ієрархічно розміщені в структурі слова згідно зі ступенем узагальнення та абстракції.  Змістове навантаження новітніх англізмів перебуває у процесі пристосування, воно випробовується мовною свідомістю носіїв української мови, новим лінгвокультурним простором.  Тому для нашого дослідження актуальним є підхід І. Стерніна до розуміння семи як компонента, який, залежно від рівня людського знання про денотат, а також від суб’єктивно обраного дослідником масштабу вивчення значеннєвого обсягу, може бути як кінцевим, неподільним, так і подільним.  Вслід за І. Стерніним ми розглядаємо семантичну структуру слова як сукупність макрокомпонентів (денотативного, конотативного, функціонально-стилістичного, граматичного, фоносемантичного, емпіричного, селективного), що відображають горизонтальну організацію лексичного значення, та мікрокомпонентів, які є вертикальною організацією значеннєвого змісту і можуть бути поділені за рубриками «ядерні» та «периферійні».


Третій підрозділ «Семантичний аспект у вивченні процесу укорінення запозиченого слова» містить огляд теоретичних здобутків у цій галузі, аналіз стану дослідження проблеми в українському та зарубіжному мовознавстві.  При вивченні змістового аспекту іншомовного елемента у мові-адресаті науковці зосередили увагу на семантичних модифікаціях запозичення, асиметричного відношення між моделлю та її копією, на типах та чинниках таких змін, а також на процесі та етапах укорінення запозичених лексем у лексико-семантичній системі мови-реципієнта.  Найбільш ґрунтовною нам видається теорія транссемантизації сербського мовознавця Й. Айдуковича, згідно з якою процес регулювання значення запозичення може відбуватися в межах нульової, часткової та вільної транссемантизації.  При нульовій транссемантизації запозичення зберігають значення етимону без змін.  Часткова транссемантизація передбачає: 1а) звуження кількості семем запозичення у порівнянні з його етимоном; 1б) звуження кількості сем (за термінологією Й. Айдуковича – значеннєвого поля або нюансу значення); 2а) розширення кількості семем на ґрунті мови-одержувача; 2б) розширення кількості сем, а також комбінації цих змін.  Вільна транссемантизація охоплює дерогацію - екстремальне розширення значення запозичення до рівня, коли втрачається семантичний зв’язок з первинним запозиченим значенням.  Для нашого дослідження така класифікація семантичних змін запозичення видається найбільш актуальною, оскільки дозволяє виявити складний, неоднорідний характер входження запозичення у лексико-семантичні простори мови-реципієнта, а також міцність зв’язків неолексеми зі своїм етимоном під впливом нового лінґвокультурного оточення.  Ми також пропонуємо розрізняти контактосему – мікрокомпонент значення етимону, перейнятий у значеннєвий зміст англізму, та контактосемему – інваріант значення англізму, перейнятий із мови-донора.


У другому розділі «Тенденції трансферу лексичного значення англізму в сучасній українській мові» охарактеризовано фактичний матеріал в аспекті теорії транссемантизації. Структурування розділу вибудуване відповідно до визначених типів та підтипів трансферу семантики англізмів.  Загалом виявлено 13 типів семантичних змін англізмів на ґрунті української мови як мови-одержувача. З’ясовано, що нульова транссемантизація є досить поширеним явищем запозичення англійських лексем в українську мову, що пояснюється появою нових понять і предметів у розвиненому англомовному світі, які в умовах глобалізації є актуальними і необхідними для українського соціуму.  Зокрема, словник «Merriam Websters Collegiate Dictionary» фіксує появу лексеми spam [spem] у 1994 р., після показу британського телесеріалу Monty Pythons Flying Circus, у якому монотонне наспівування назви торгової марки м’ясних консервів «Spam» переважало над основними діалогами.  Відтак новотвір spam закріпився в англійському узусі зі значенням «незатребувана, як правило, комерційна електронна пошта, надіслана великій кількості адресатів».  Як ілюструє поданий нижче приклад, це ж значення прижилося на українськомовному ґрунті: Один раз вказавши свою електронну адресу в Інтернеті, усі ми в той чи інший спосіб стаємо жертвами «спаму» - непроханої реклами, що за допомогою спеціальних програм автоматично надсилається горе-бізнесменам на мільйони адрес (www.ji-magazine.lviv.ua).


Водночас спостерігається необдумане використання англійських запозичень, що є ознакою певної мовної моди, у той час, як українська лексична система має в своєму арсеналі усталені питомі назви, які є рівнозначні запозиченим неологізмам і здатні передати весь необхідний зміст.  Так, якщо, згідно з тлумаченням, яке подано словнику мови-джерела, lunch відбувається в середині дня, то українським відповідником англізму ланч буде полудень або полуденок, що означає «приймання їжі опівдні, а також у проміжок між обідом і вечерею // їжа, яку приймають о цій порі» [ВТС].  Сему «без затримки» мають українські прикметники безперебійний, безперервний, безнастанний, безупинний, невпинний та прислівники безперебійно, безперервно, безнастанно, повсякчас, безпереривно, безперестанку, котрі доречно замінять англізм нон-стоп в українському тексті.  Питоме слово постачальник зі значенням «особа чи держава, установа, організація і т. ін., що постачає що-небудь» [ВТС] тотожне за змістом із англізмом провайдер.  На нашу думку, використання таких англійських запозичень не завжди виправдане.


Часткова транссемантизація найбільш представлена семантичними змінами в напрямку звуження.  У цьому транссемантичному типі домінувальну групу становлять англізми із меншою кількістю семем у порівнянні з їх етимонами.  Так, словник   Merriam-Websters Collegiate Dictionary 2003 реєструє дев’ять значень лексеми image.  В українському мовленні англізм імідж відтворює один із найпоширеніших ЛСВ лексеми image: «популярне уявлення, образ (наприклад, про особу, інституцію чи націю), часто спроектовані через ЗМІ» [MWCD], і тлумачиться відповідними словниками як «образ якої-небудь особи, предмета, явища, який цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на кого-небудь для популяризації, реклами й т. ін.» [ВТС; ССІС]: - Що буде, Мойсею, - смиренно спитав Кандидат, - що буде з моїм іміджем, що буде з перемогою, кому потрібен кандидат з гіпсовою ногою? (В. Кожелянко, Лженострадамус).


Трохи рідше спостерігається зменшення кількості сем.  Так, значення англійської лексеми shopping-mall розмежовується двома відтінками: а) торгова площа на околиці міста з низкою магазинів, розташованих навколо вестибюлю просто неба, розрахованого для руху (пересування) покупців; б)  велика будівля чи ряд будівель на околиці міста зі сполученими проходами [MWCD].  Використання англізму шопінг-мол ілюструє такий контекст: Універмаг «Україна» - твій найкращий шопінг-мол (З реклами).  «Великий тлумачний словник сучасної української мови» подає  лексему універмаг як «універсальний магазин загальноміського значення з різноманітним асортиментом непродовольчих товарів».  Імпліцитна сема слова «універмаг» у сучасному розумінні - «велике торгове приміщення, орендоване різними підприємцями для реалізації товарів широкого вжитку» - замінила сему «магазин державної торгівлі».  Тому нове визначення поняття «універмаг» як шопінг-молу виправдане.  Водночас в англізмі відсутня диференційна сема «вестибюль під відкритим небом» чи «сполучені проходи», а також зникла сема «у передмісті», оскільки традиційно універмаги розташовувались у центральній частині міста.  Все ж поява цього англізму в українському мовленні зумовлена не потребою у номінації нового явища чи збагачення синонімічних рядів.  Очевидно, на думку рекламістів, подібні одиниці мають більшу соціальну і психологічну престижність, тому їх активне використання в рекламі звичних для нас речей сприятиме швидкій реалізації товару, його активному вжитку.


Значеннєве розгортання англізмів під впливом нового лінгвокультурного середовища трапляється значно рідше і відбувається переважно на рівні сем, які доповнюють змістовий обсяг контактосемеми новими нюансами, що виникли на ґрунті адресованої мовної системи.  Прикладом може послужити англійська лексема goblin на позначення міфічної істоти – «потворного чи фантастичного ельфа, пустотливого та інколи зловмисного й агресивного» [MWCD].  Пейоративна оцінка, що входить в денотативний компонент значення англійської моделі, витісняє в англізмі гоблін сему «ельф» значно яскравішими семами «потворний» та «злий».  Можна стверджувати про певну тенденцію до звуження поля значення аналізованої одиниці.  Порівн.: Вона вже встигла трохи попускати очима бісики якомусь рудому й волохатому ґоблінові (це так вона про нього подумала) навпроти…Ґоблін виявився не тільки рудим і волохатим, але й, наче дівич, сором’язливим, тому щоразу то опускав, то відводив погляд, аж поки так само не вдався до якоїсь книжки з малюнками…(Ю.Андрухович, Дванадцять обручів); Тут-таки вільно вештається кілька десятків гоблінів у шкірянках, що, заглядаючи тобі в очі, шкіряться: «Журналіст, да?» (ніколи так близько не бачив порожніх очей бандитів)…(ДТ  № 5,  2005). 


Виникнення нової семеми під домінантним впливом мови-одержувача є явищем спорадичним серед англізмів новітнього етапу, оскільки зумовлене нетривалістю функціонування неологізмів в українському мовленні. Все ж на розвиток значеннєвої структури запозичення можуть вплинути особливості лінгвокультурного простору, переосмислення лексеми крізь призму мовної та суспільної ментальності. Лексема піар (або розширено - паблік рілейшонз, паблік рілейшнз, паблік рілейшинз) з'явилася в українському мовленні наприкінці 90-их років і означала, як і в мові-джерелі, діяльність, спрямовану на формування у громадськості позитивної думки стосовно певної особи, підприємства, установи тощо [MWCD].  Новий термін, який виявився актуальним та доречним для висвітлення політичних і культурних подій, набув на українському ґрунті додаткових значень.  Згідно зі словником іншомовних слів, до контактосемеми «сприяння встановленню порозуміння й доброзичливості між особистістю, організацією та іншими людьми за допомогою поширення пояснювального матеріалу, розвитку обміну (інформацією) та оцінки громадської реакції» додалися семеми «відділ інформації комерційного підприємства» та «система інформаційних зв’язків влади з громадськістю» [ССІС].  Окрім того, засвідчений контекст демонструє появу значення «реклама» у змістовому обсязі аналізованої лексеми: Помаранчева революція…зробила великий піар Україні.  Нею зацікавились не тільки політики, а й видавці (www.artvertep.com.ua).  Водночас явище піару все частіше набуває негативного забарвлення, зумовленого особливостями політичного та суспільного життя в Україні, а також ментальністю мовців.  Як зазначається у статті «Чому в Україні піар – лайливе слово?» (www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story), погану репутацію зробили українські політичні технологи, які одночасно займаються і зв'язками з громадськістю, і брудними технологіями.  Причину негативної конотації слова вбачають також у радянських стереотипах та певних асоціаціях зі словом публічний.  Таке ставлення пояснюють ще й впливом православного християнського світогляду, що схвалює скромність та осуджує демонстрацію себе.  Подібну думку на сторінках зазначеної публікації висловлює письменник Юрко Покальчук: Що таке піар? Це бажання прославитися...  Це явище має негативне значення, тому що за ним стоїть штучне бажання себе випхати за рахунок грошей.  Таким чином, лексема піар набуває нових змістових навантажень під впливом мови-одержувача і підлягає частковій транссемантизації з розширенням значення.


У рамках часткової транссемантизації виявлені типи семантичних змін, які поєднують у собі різні значеннєві модифікації, виявляючи таким чином складний неоднорідний характер семантичної поведінки запозиченої лексики на ґрунті мови-одержувача.  Серед комбінованих семантичних змін найширше представлене поєднання звуження значення та розширення поля значення, що демонструє сукупність полярних за значеннєвим розгортанням змін.  Прикладом може бути англізм контент, змістове навантаження якого можна встановити тільки на основі зафіксованих контекстів.  В англійській мові полісемантична лексема content позначає: 1а) вміст (наповнення) чогось; б) зміст писемного твору, наприклад, книги; 2а) суть, головне питання, істинний смисл; б) важливість, значущість; в) події, деталі, інформація в мистецькій роботі, зміст; 3а) об’єкт дослідження; б) частина, елемент, комплекс елементів; 4) кількість вмісту матеріалу, пропорція [MWCD].  Спільним мікрокомпонентом перерахованих семем є сема «наповнення», яка є ядром значення неологізму контент: З'являються та набирають популярності нові послуги та типи інформаційного наповнення (контенту) (ДТ № 29, 2003).  Наступні приклади увиразнюють диференційну сему «розважального характеру», відсутню в дефініції моделі: Джерелом досить високих прибутків для мобільних операторів стали так звані інформаційно-розважальні послуги, впровадженням яких здебільшого займаються сторонні контент-провайдери, які платять мобільним операторам чималу частку свого заробітку (Експрес № 142, 2006); На Заході питома вага інформаційно-розважальної частини мобільних послуг дорівнює 6-7 відсоткам загальних доходів операторів.  Різний обсяг українського ринку так званих контент-послуг налічує 60-70 мільйонів доларів або всього 2 відсотки загальних доходів операторів мобільного зв’язку (Експрес № 142, 2006).  Тому англізм контент можна визначити як 1) зміст інформації; 2) інформаційне чи/та розважальне наповнення засобів інформації і зв’язку.


Загалом, часткова транссемантизація англізмів нараховує п’ять типів двочленної комбінації (розширення значення + розширення поля значення; звуження значення + звуження поля значення, звуження значення + розширення поля значення, звуження значення + розширення значення, звуження поля значення + розширення значення) та чотири типи тричленної комбінації: 1) звуження значення  + розширення значення + розширення поля значення, 2) звуження значення + розширення значення + звуження поля значення, 3) конверсія + звуження значення + розширення поля значення, 4) конверсія + звуження значення + звуження поля значення.


Вільна транссемантизація спостерігається тільки у соціолектах, у яких свобода вербальної поведінки, залучення метафоричного переосмислення, паронімії, фонетичної мімікрії та різноманітних наслідків мовної гри сприяє екстремальній зміні семантики, набуттю нового значеннєвого обсягу під домінантним впливом нового лінгвокультурного оточення.  Так, у словнику сучасного українського сленгу фіксація назви шоколадного батончика баунті на позначення самогону із цукрового буряка супроводжується етимологічним коментарем-ілюстрацією: Баунті – це тому, що перша буква «б», як і в сировини [ССУС]. Ймовірним у мовній грі є суб’єктивно-іронічне переосмислення рекламного тексту: «баунті – райська насолода».  Ця ж лексема використовується в молодіжному середовищі для іменування дівчат, які вважають себе представницями еліти, вищого класу у певній соціогрупі. Підґрунтям модифікації семантики, очевидно, також стає коментар до рекламованого товару.  Натомість жодна з семем англійського етимону - (bounty – 1) щедрий подарунок; 2) щедрість; 3) врожай, плоди; 4) заохочувальна премія [MWCD]) – не знайшла відображення у значеннєвому змісті його жаргонних дублетів-омонімів.


Третій розділ «Словотвірне укорінення англізмів» містить аналіз запозиченої лексики через призму словотвірної системи сучасної української мови.  В такому ракурсі пласт досліджуваних лексем формують дві основні групи: 1) власне англізми, або безпосередні англізми, – запозичені шляхом транскрипції чи транслітерації англійські лексеми, які пристосувалися до граматичних норм української мови і набули відповідно до свого звукового складу, зокрема кінцевих фонемосполук, необхідних граматичних категорій, та 2) опосередковані англізми – англійські лексеми, які на ґрунті мови-реципієнта поєднуються з наявними в українській мові дериваційними формантами.  У групі безпосередніх англізмів домінантну позицію займають іменники (імідж, картридж, стік, піар тощо), одиничними є запозичення прислівників (джаз, нау, окей, олрайт, райт нау, самтаймз) та прикметників (крейзі, лайт).  Опосередковані англізми (ОА) діляться на два підвиди: а) деривати на базі власне англізмів – ОАд (піарник, сідішка, іміджевий, мейнстримівський, попсовий, есемесити, початитись) та б) деривати, коренями яких є транскрибовані чи транслітеровані англійські лексеми, що самостійно не функціонують як запозичення в сучасній українській мові – ОАк (клікати, брейкати, юзати, олдовий, кульний).  Опосередковані англізми першого типу суттєво переважають над опосередкованими англізмами другого типу.  Останні трапляються у дієслівній підсистемі та епізодично засвідчені у прикметниковій підсистемі.


Словотвірні ресурси сучасної української мови сприяють активному входженню англізмів у нову мовну систему, збагачуючи вихідне значення запозичень новим змістовим навантаженням.  Зокрема, в іменниковій підсистемі активно задіяні модифікаційні суфікси, які надають поширеним у розмовному мовленні англізмам невластивих для їх етимонів значень пестливості чи згрубілості (бейджик, смайлик, урлик, графітюлька, ґьорлушка, сервак, бізнюк, попсняк, репак піарюга, секондуха тощо).  Нового категорійного словотвірного значення надають опосередкованим англізмам мутаційні суфікси -ист, -іст, -ик, -овець, -івець, -ець, -ер, -ар, -ач, наприклад: бестселерист, снукерист, бізнесовець, хендівець, баксер, аскач тощо.  Широке використання англізмів у розмовному і сленговому мовленні зумовило залучення таких словотворчих засобів, як усічення (комп), фонетична мімікрія (хом’як замість домашньої сторінки home page), абревіація та деабревіація (БіБіСі – «баба бабі сказала», есемеска замість СМС-повідомлення), словоскладання (кілобакс на позначення однієї тисячі доларів) тощо.


Велика кількість англійських запозичень із тотожною структурою зумовила виокремлення спільних післякореневих елементів у статусі суфіксоїдів: -мейкер (десижнмейкер, мувімейкер, відеомейкер, ньюзмейкер, спічмейкер, клонмейкер, іміджмейкер), -мен (бізнесмен, фронтмен, гарбіджмен), -ер (лавер,  пікапер, райдер, стакер, хелпер) тощо.  Залучення таких морфемних одиниць до творення лексем сленгового характеру прагматично спрямоване на мовну гру, жартівливо-іронічне забарвлення чи евфемізацію, напр..: джипер (джип), лошмен (дурень, йолоп), літрбол (процес розпивання спиртних напоїв), само собейшн (само собою) тощо.  Застосування запозичених формантів для формування оказіоналізмів у художній літературі, публіцистиці свідчить про осмислення і усвідомлення їх змістового навантаження.  Так, виокремився і набув статусу суфіксоїда англійський формант -ing, властивий англійському герундію – неособовій формі дієслова із іменниковими та дієслівними властивостями.  В українській мові він набув 2-ох форм –  -инг(-инґ) та -інг (-інґ): брендинг, кардинг, скретчинг, франчайзинг, бомбінг, гемблінг, фітінг, хепенінг, хостінг, броузінг, хакінг.  Напр.: Здається, тамтешні діджеї щось там нахомутали з реміксінґом.  Чи то з ребрендінґом? (Іздрик, Флешка).  Однак при подальшому існуванні англізмів-герундіїв в українській мові, запозиченні нових лексем такого типу суфіксоїд -інг (-инг) може набути статусу суфікса.  Про це, зокрема, свідчить функціонування в молодіжному слензі експресива даунінг – синоніма для нейтрального англізму боді-білдинг.  В основі сленгізму лежить розмовний  варіант назви людини з психічним захворюванням.  Використання лексеми даун є вираженням іронічно-зневажливого ставлення до спортсменів-культуристів, яке ґрунтується на переконанні про їх низький розумовий розвиток.  Зафіксоване вживання суфікса -інг в оказіональному утворенні мамонінг, на нашу думку, вже більше наповнене значенням дії, пов’язаної із мотивувальним іменником.  Останнім є власна назва – прізвище актора Мамонов.  Оказіональне похідне утворення, за авторським задумом, позначає дії,  вчинки, гру актора.  Порівн.: На сцені ніяких декорацій, лише кілька моніторів і мікрофон.  Петро Миколайович щось бурмоче собі під ніс, як старий божевільний, стає на голову, корчить гримаси, і сотні очей жадібно ловлять кожен його рух («Мамонов – ти геній!») – такий собі театр абсурду, життя на межі абсурду, існування за його межею, славнозвісний й неперевершений «мамонінг» (Мамонінг: новий вид мистецтва чи маячня божевільного?//Post Поступ № 6, 2007). Безперечно, обидві лексеми не претендують на утвердження в лексичному фонді української мови.  Однак випробування їх у своєрідній мовній лабораторії – слензі та авторській мовотворчості – свідчить про спроможність морфемного елемента англійського походження -інг(-инг) набути дериваційної функції у словотвірній системі української мови.


Найбільш поширеним способом словотворення опосередкованих англізмів-іменників після суфіксації є словоскладання як вид компресійного словотворення, що має синтагматичне значення, або значення поєднання.  Серед зібраного нами матеріалу переважають утворення, в яких запозичене слово є першим компонентом і визначає те, що назване в другій частині – питому чи раніше запозичену лексему.  Такі утворення сформовані за аналогією до англійської субстантивної структури словосполучень і свідчать про певний вплив мови-джерела на словотвірну підсистему української мови. Високоактивними англізмами в компресійних утвореннях є: бізнес бізнес-план, бізнес-пропозиція, бізнес-реклама, бізнес-карта, бізнес-каталог, бізнес-проект, бізнес-центр; інтернетінтернет-премія, інтернет-серфінг, інтернет-ресурс, інтернет-проект, інтернет-ЗМІ; поп поп-література, поп-хлопчик, поп-хліб, поп-пісні, поп-музика; фешн: фешн-парад, фешн-індустрія, фешн-новинка, фешн-пустун; шоушоу-манія, шоу-хроніка, шоу-церемонія, шоу-воротило; контентконтент-послуги, контент-ринок тощо.  Поява подібних формувань зумовлена прагненням до економії мовних засобів, а також тенденцією сучасної мови застосовувати назви-уточнення.


У прикметниковій словотвірній підсистемі ад’єктиви англійського походження є відсубстантивними дериватами, утвореними шляхом додавання транспозиційних суфіксів -ськ- (промоутерський, байкерський, діґерський, політкілерський), -івськ- (мейнстримівський секонд-хендівський, флешівський),    -ов- (шоу-бізовий, рекординговий, мультибрендовий), -ев- (іміджевий), -н- (інтернетний, артхаусний, плотерний).  Пристосовуючись до лексико-семантичних норм української мови, ОА-ад’єктиви вливаються в семантичні групи питомих прикметників і набувають нових словотвірних значень, які залежать від семантики мотивувальних основ та приєднаного форманта.


Окрему групу ад’єктивів, утворених транспозиційним способом словотворення, становлять англізми-деривати, в яких якісне значення домінує над відносним.  Характер відносного прикметника зумовлений похідністю від англізмів-іменників, що називають певні явища та поняття.  Семантика ознаки викристалізовується з певних асоціативних зв’язків та оцінок.  Так, англізм драйв на новому мовному ґрунті набув значення «запал, енергія», тому його дериват драйвовий можна охарактеризувати: «такий, як драйв (запал, енергія)», або ж «запальний, енергійний», відносячи, таким чином, аналізовану лексему до групи якісних прикметників: У розпал подій на Майдані вона наново записала свою, можливо, найбільш «драйвову» композицію, що стала головною музичною асоціацією всього того, що відбувається, — «Ми йдемо» (ДТ № 52, 2004).


Якісні прикметники англійського походження нечисленні і сформовані на основі запозичених англійських ад’єктивів, змінених мутаційними суфіксами -н- та -ов- : диджитальний (digital - цифровий), праймовий (prime - головний), топовий (top- найвищий, найкращий).  Такі лексеми активно використовуються у публіцистичних текстах, у професійно-жаргонному мовленні.  Засвідчені ОА олдовий (old – старий, досвідчений), крезовий (crazy – божевільний), кульний (coolрозм. крутий, класний) використовуються в сленговому мовленні. Їх застосування викликане характерним для цього соціолекту бажанням закодувати сказане, надати висловленому індивідуального, відстороненого від норми забарвлення.  Одним зі способів досягнення задуманого і є використання запозичених лексем, які мають відповідники в рідній мові.


Поширенню ОА-прикметників у розмовному мовленні сприяють модифікаційні суфікси, які наповнюють семантику дериватів конотативними відтінками.  Так, суфікс -ат- у поєднанні з твірною основою бере участь у формуванні семи «надмірність»: …до неї підлетів по-гіповому милий хайратий юнак (хлопчик років сімнадцяти) і, випромінюючи ґлобальне людське щастя, впевнено запросив її на чорні сходи покурити (www.lib.proza.com.ua).  Це ж функціональне навантаження із дещо вищим ступенем експресивності має суфікс -аст-: І так, як негритянська буде смішно виглядати у віночку з квіточок і стрічок, такою ж безглуздою і дурнуватою буде дредаста голова у білої людини (Пластилін, липень-серпень, 2006, с.7).


Дієслівна підсистема представлена двома групами англійських запозичень: опосередкованими англізмами зі зв’язаними коренями англійського походження (ОАк) та відсубстантивними дериватами, утвореними шляхом додавання транспозиційних суфіксів.  Першу групу становлять дієслова, які використовуються як команди запуску на сторінках комп’ютерних програм та інтернетних сайтів. Напр.: click – натиснути, attach ­– приєднати, upgrade – перейти на вищий рівень, break – перервати, delete – знищити, help – допомогти, insert – вставити, save – зберегти, connect – з’єднати, use – використати тощо.  На українськомовному ґрунті до звукового оформлення англійського дієслова додаються формотворчі та словотворчі форманти, властиві для питомих дієслів   (-ува-, -и-, -а-, -ти).  Такі утворення швидко виходять за межі комп’ютерного жаргону і використовуються у розмовному мовленні, проникають на сторінки преси: Стосовно спокою тих, хто «клікає» (від англійського click – клацання), вони занадто добре знають про технічні труднощі, пов'язані з цензуруванням своєї «вотчини»... (ДТ № 30, 2000).


Набуваючи на новому мовному ґрунті необхідних ознак питомого дієслова, ОА-вербати утворюють свою дієслівну словотвірну мікросистему за допомогою відповідних словотворчих засобів. Зокрема, поширеним у словотворенні ОАд-дієслів сленгового характеру виявився суфікс -ну-, який додає семантиці дієслова значення однократності і раптовості дії: аскнути, делітнути, дрінькнути, есемеснути, інсертнути, клікнути:  Користувачу надходив лист із картинкою, на яку йому пропонувалося клікнути, внаслідок чого завантажувалось тіло трояна, який після активації збирав усю інформацію на інфікованому комп’ютері про номери кредиток (Експрес № 4, 2005).


Оскільки запозичення з англійської мови приходять в українську переважно в статусі іменників, значна частина АД-дієслів є відсубстантивними похідними.  Більшість таких ОА-дериватів, як і питомі відіменникові дієслова, утворюються за допомогою суфікса -ува-.  Він виконує функцію дієслівної транспозиції і надає новоутворам, залежно від їх лексичної семантики, загального значення діяльності, дії чи стану, зміст яких визначається іменником-мотиватором: бізнесувати, дизайнувати, семплувати, шопінгувати.  Дещо поступаються кількістю відіменні англізми-деривати, утворені за допомогою суфікса -и-, який виражає дію, стан або процес, що відбувається постійно: есемесити, сейшенити.


У внутрішньочастиномовному словотворі дієслів спорадично задіяні питомі префікси із загальним просторовим значенням.  Так, новотвір відфорвардити мотивується ОАк-дієсловом форвардити (forward – переадресовувати, пересилати повідомлення), семантика якого передбачає спрямований рух у просторі.  У мотивованому утворенні загальне просторове значення віддалення від об’єкта префікса від- конкретизується у об’єктну дію, пов’язану з переміщенням у просторі.  Напр.: Відфорварди, будь-ласка, цю інформацію вашим лінуксоїдам, бо від мене туди листи не проходять (www.marchive.linux.org.ua).  Іншим прикладом просторового значення префіксального дієслова є сленгізм обхайрати, що є похідним від сленгового іменника хайр – волосся (hair) і утворений за аналогією до питомих експресивних лексем обрізати, обчикрижити, обтяти, обкарнати, обкромсати, обкраяти зі спільною ядерною семою «стригти».  В таких утвореннях префікс об- набуває значення «з усіх боків»: Головне – не потрапити в лапи ментам, бо обхайрають волосся, яке росло три роки [ПСУМС]Засвідчена форма цього дієслова із постфіксом -ся, який вказує на дію, спрямовану на суб’єкт мовлення: Почало лізти волосся і довелося обхайратися [ПСУМС].


Четвертий розділ «Граматичне освоєння англізмів», у якому аналізується поведінка досліджуваної лексики у граматичній будові мови-реципієнта, підтверджує думку про стійкість морфологічної системи перед іншомовними впливами.  Загалом синтетична природа української мови зумовлює переосмислення кінцевих фонем англійських запозичень як флексій, що сприяє гармонійному пристосуванню англізмів до граматичних категорій сучасної української мови та набуттю відповідних граматичних значень.  Опосередковані англізми повністю підпорядковуються граматичним нормам мови-одержувача та завдяки необхідним грамемам розширюють семантику відповідними граматичними значеннями.


Безпосередні англізми, не змінені питомими афіксами і з кінцевою голосною фонемою, відмінюються за так званою нульовою відміною (І. Вихованець), виконуючи всі формально-синтаксичні і семантико-синтаксичні функції.  Напр.: Я собі це так бачу, що, скажімо, святе письмо це книга книг, так?  А цивілізація майбутнього буде жити за допомогою якого-небудь дівіді дівіді (С. Жадан, Гімн демократичної молоді).  Англізм дівіді вжитий двічі у родовому відмінку у словосполученні, де перший компонент зберігає форму однини, а другий використовується у формі множини.


Утвердження родових сем англізмів-іменників може залежати від варіантів питомих еквівалентів у мові-адресаті.  Наприклад, англійський іменник community можна перекласти як громада, община, співтовариство, об’єднання, що детермінує можливість вживання англізму комюніті як у середньому, так і в жіночому роді: Вечірка від нового індустріального комюніті Reprocycle Project (www.blackhole.com.ua); Такі події, певна річ, впливають на сприйняття гомосексуальної комюніті (ДТ № 3, 2005).


Фактором впливу мови-джерела на мову-одержувач є поширення використання англійських іменників у функції препозитивного означення за зразком англійського субстантивного словосполучення.  Граматична сема означення неологізмів виражається аналітично, а питома лексема відмінюється за властивою для неї парадигмою.  Порівн.: Чи означає це, що кожен український користувач Інтернету зі спам-проблемами може звернутись по допомогу до міліції? (Експрес № 9, 2006).


На розвиток семантики ОА-дієслів впливають питомі префікси, які разом зі словотворчими суфіксами додають нових відтінків, посилюючи відмінність у змістовому навантаженні не лише між мотивувальним і похідним, але й різницю стосовно більш абстрактних англійських етимонів.  Особливо активно творяться нові видові форми сленгових дієслів.  Використання питомих афіксів надає новотвору нехарактерної для його моделі семантики.  Так, дієслово відфейсувати, яке є похідним від запозиченого іменника фейс – обличчя (face), означає побити когось, зазвичай, по обличчю.  В англійській мові ані іменник face, ані дієслово to face не мають у своїй змістовій структурі семи «биття» «бити» тощо.  Формування метафоричного значення властиве для розмовного мовлення, особливо для соціолектів, де акцент ставиться на жарт, мовні асоціації, завуальованість.  Така словотвірна метафора дає можливість тлумачити значення похідного дієслова через зіставлення з формою чи діями, пов’язаними з предметами, названими мотивувальним іменником.  Окрім того, на формування дієслова відфейсувати вплинули дієслова розмовного характеру із ядерною семою «побити»: віддубасити, відлупцювати тощо.  Префікс від- надає англізму-новотвору, як і похідним наведеного ряду, словотвірного значення «завершення тривалої дії».


Збережене фонетичне оформлення англізмів-ад’єктивів не забезпечує належного узгодження із опорними іменниками, характерного для питомих прикметників.  Більш поширеним є використання неморфологізованих словоформ англізмів-прикметників як іменних частин складеного присудка, в яких вони реалізовують предикативно-атрибутивну функцію.  Так, англізм лайт вжитий у постсубстантивній позиції за аналогією до англійської структури, в якій прикметник light (легкий) послаблює риси, ознаки, властивості предмета чи особи, названої опорним іменником.  Напр.: А наскільки ви бандерівець? - Я такий собі бандерівець «лайт».  Нам тепер простіше, війни нема, зброю до рук брати не треба.  Моя зброя – це слово (Поступ № 6, 2007).


Спорадичним є запозичення у систему української мови англійських прислівників, які переносять свій частиномовний статус із мови-джерела і функціонують, таким чином, у новому мовному оточенні як непохідні лексичні одиниці.  Сферою функціонування неологізмів є молодіжний сленг, де вони замінюють питомі лексеми для стилістичного маркування мовлення, досягнення ефекту гри, насмішки, іронії або ж виступають як знаки мовної моди.  «Це тільки сон», «це лише кіно», «це просто гра», - самтаймз заспокоюємо себе (Єва № 41, 2001); Цей вимір - він не десь за горизонтом. Він уже є прямо тут, зараз. Ти його відчуваєш райт нау (Л. Дереш, Намір).


Більш типовою моделлю речення із використанням англізмів-прислівників є двоскладні речення, в яких роль підмета виконує займенник все, а прислівник-англізм разом зі зв’язкою бути виконує функцію іменного складеного присудка.  Так, у контекстах Вона була завжди сильна і впевнена у собі.  У неї завжди все було о’кей (Марина Гримич, Мак червоний в росі); Все буде о’кей, - весело відповів Мойсей, розмірковуючи, як буде за півгодини гасити перші, найлютіші напади Кандидатового гніву (В. Кожелянко, Лженострадамус) вжитий англізм о’кей (окей) є найпоширенішим запозиченим прислівником в українському мовленні, очевидно, завдяки своїй лаконічній формі та активному використанню етимона в англомовних дискурсах.  Водночас спостерігається глибше укорінення англізму в граматичну систему української мови, оскільки засвідчені приклади, де англізм окей набуває властивого для питомих прислівників суфікса –о.: Працюється сьогодні окейно;  Все в мене окейно.


У висновках подано теоретичне узагальнення результатів дослідження:


- Англізми є неоднорідним за тематичними групами та сферами функціонування пластом лексики, який динамічно вступає в нові лексико-семантичні зв’язки та пристосовується до граматичної структури української мови і водночас є стимулом змін у підсистемах мови-одержувача.  Різнобічні цілі використання та мовні й соціальні потреби зумовлюють гетерогенність значеннєвого обсягу англізмів у порівнянні з етимонами.


- Теорія транссемантизації відображає складний і динамічний характер засвоєння і розвитку значеннєвого обсягу англізмів.  Вона виявляє міцність семантичних зв’язків запозиченого слова з його етимоном: від збереження лексичного значення без змін (нульова транссемантизація) до втрати значеннєвого зв’язку звукового комплексу запозичення з етимоном та набуття нового значення під впливом мови-одержувача (вільна транссемантизація).  Часткова транссемантизація висвітлює як одинарні семантичні зрушення (зменшення кількості сем, зменшення кількості семем, збільшення кількості сем, збільшення кількості семем), так і поєднання цих семантичних модифікацій.


- Неоднорідний характер засвоєння запозиченої лексики системою української мови відображається на структурі англізмів, які розділилися на два основні типи: власне англізми, або безпосередні англізми (транскрибовані чи транслітеровано англійські лексеми), та опосередковані англізми (запозичення, змінені власне українськими афіксами).


- Словотвірні ресурси української мови розширюють вихідну семантику опосередкованих англізмів новими відтінками у значенні, категорійними та частиномовними змінами.  Водночас спостерігається певний вплив мови-джерела на словотвірні структури української мови.


- Внаслідок гармонійного, у цілому, укорінення англійських запозичень у граматичній системі мови-одержувача семантика англізмів наповнюється і поглиблюється новими граматичними значеннями.


- Аналіз семантики новітніх англійських запозичень дає змогу переглянути доцільність використання деяких неолексем в українському мовленні та визначити місце запозиченої лексики, її межі у нормах української мовної системи.


 








Аjдуковиħ Jован. Увод у лексичку контактологиjу. Теориjа адаптациje русизама / Аjдуковиħ Jован.– Београд: Фото Футура, 2004. – 364с.: С. 191-224.




Під терміном «контактосема» Й. Айдукович розуміє будь-яке значення і/чи нюанс значення, що сформувався у мові-реципієнті під впливом мови-джерела




Тут і далі використовуються загальноприйняті скорочення: Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред В.Т. Бусел]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440с. – ВТС; Перший словник українського молодіжного сленгу / [уклад. С. Пиркало, ред. Ю Мосенкіс]. – К.: Віпол, 1998. – 83с. – ПСУМС; Словник сучасного українського сленгу / [упоряд. Т. М. Кондратюк]. – Харків: Фоліо, 2006. – 350с. – ССУС; Сучасний словник іншомовних слів: Близько 20 тис. слів і словосполучень / [уклад. О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. – К.: Довіра, 2006. – 789с. – ССІС; Merriam-Websters Collegiate Dictionary. – [tenth edition] /  Merriam-Webster, Incorporated, 2003. – 1557p. – MWCD.



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины