Формирование рынка китайской местной газеты в переходный период (1978 – 2005 гг.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Формирование рынка китайской местной газеты в переходный период (1978 – 2005 гг.)
Альтернативное Название: Формування ринку китайської місцевої газети в перехідний період (1978 - 2005 рр.)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір наукової теми, її актуальність, зв'язок роботи з науковими темами Інституту журналістики, визначено мету та завдання дисертації, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито новизну, теоретичну цінність та практичне значення здобутих результатів і запропонованих висновків, зазначено особистий внесок здобувача в розробку порушеної теми, показана апробація результатів наукового пошуку на конференціях, подано структуру дисертації.


У першому розділі "Історичні етапи становлення і розвитку газетної періодики в Китаї" простежено історичні етапи формування періодичної преси в контексті відображення різних аспектів суспільного життя Китаю, розглянуто теоретичні основи сучасної китайської преси, визначено політичні, економічні та правові основи формування газетного ринку.


У підрозділі 1.1. "Методологічні аспекти дослідження газетного ринку Китаю в контексте мирового аспекте" аналізується база джерел з досліджуваної проблеми, наголошується на тому, що в сучасній журналістикознавчій науці не було відведено належного місця дослідженню ринку місцевої газети.


Науковий інтерес до дослідження даної теми становлять роботи китайських, українських, російських , американських і європейських вчених.


Робота Цао Пєна "Дослідження тенденцій розвитку китайської газетної корпорації" присвячена дослідженню ряду китайських газетних корпорацій, що недавно з'явилися (перша корпорація заснована в 1996 р.).


 У монографії Дун Тяньсе "Процес індустріалізації китайської газети" розглядаються історичний процес індустріалізації китайської газети, структура і форма газетного ринку, креатив газетного проекту, маркетинг, стратегія господарювання, механізми керування і розвитку корпоратизації, розвиток газетних мереж та нормативна система.


Роботи "Менеджмент сучасної газети" Ту Джундзюнь і "Управління газетою і газетною економікою" Тан Сюйцзюнем присвячені аналізу редакційної політики, служби газетної реклами, поширенню газети й підготовці журналістів у нових ринкових умовах. Сі Веньцзюя - журналіст-практик і головний редактор газети "Хуасі душибао" м. Ченду, що вважається першою міською газетою в Китаї, у своїй роботі "Дослідження міської газети як ринкове явище" узагальнює свій вдалий досвід у журналістській діяльності і відзначає важливість змісту видань, якості кадрів колективу і поширення газети.


Один із найвідоміших дослідників особливостей газетного видання професор Китайського народного університету Юй Гомін приділяє велику увагу пекінському газетному ринку і створив свою наукову школу, що характеризується дослідженням за первинними матеріалами.


Варто відмітити, що в перехідний період Китаю, визначається тенденція урізноманітнення  напрямків вивчення формування й розвитку ринку преси. Недостатньо дослідженими в літературі залишаються критерії якості місцевих видань, вивчення тематичної палітри газет.


У світовій журналістиці було чимало досліджень про нову медіаструктуру, формування медіа ринку в посттоталітарний період після розколу соціалістичного табору. Наприклад, монографія "Телебачення, телекомунікації й перехідний період: право, суспільство й національна ідентичність" професора Прайса Монро (США), що надає судження  про  розвиток  інформаційного  законодавства  в Росії та країнах Центральної і Східної Європи, і книга "Глобальне й національне: Мас-медіа і комунікації в посткомуністичній Росії" фінської дослідниці доктора Терхи Рантанен, що присвячена вивченню трансформації медіасистеми в посткомуністичній Росії з початку 90-х років минулого століття.


У перехідний період з початком перетворень нового інформаційного простору російські і українські дослідники почали приділяти велику увагу соціології, економіці преси, формуванню правового поля діяльності ЗМІ, а також розвитку нових комунікативних технологій.


Я. Засурський, Є. Прохоров, В. Шкляр, А. Чічановський, О. Гриценко та ін. досліджували відносини між політикою, владою, суспільством та пресою у процесі розвитку демократії у перехідний період 90-х років у Росії та Україні. О. Ріхтер, В. Іванов, Т. Приступенко акцентували увагу на вивченні законів про ЗМІ. “ЗМІ посткомуністичної України” В. Бебика та О. Сидоренко, “Українська періодика у сучасному національному ефірному просторі” В. Здоровеги присвячені перехідному періоду незалежної України. У книзі “Паперові та електронні інформаційні моделі ” О. Мелещенка велика увага приділена інформаційному моделюванню в різні періоди, особливо газетним моделям.


У книзі “Медиаэкономика зарубежных стран” О. Вартанової проаналізовані економіка та менеджмент закордонних ЗМІ, узагальнені закони та розглянуті національні особливості закордонних медіа систем в ринкових умовах.


У підрозділі 1.2. "Історія формування концепції розвитку китайської преси" досліджуються основні концепції розвитку китайської преси у контексті політичних, соціально-економічних змін, які відбувалися в Китаї.


У дисертації аналізується китайська теорія преси, заснована на ленінізмі та маоїзмі, зазначено, що ця теорія преси своєрідна і не може належати до однієї із світових популярних теорій (авторитарна теорія, ліберальна теорія, заснована на визнанні волі й сили, теорія соціальної відповідальності і радянської концепції) через свою історичну традицію формування й реальні суспільні зміни.


Історія сучасної газети Китаю почалася із заснування пролетарської преси. Виділяють два етапи його розвитку: перший - від заснування журналу "Циннянь" (молодь) 1915 року до проголошення КНР; другий - з моменту створення КНР (1949) і до сьогоднішнього часу. На першому етапі приватні газетні видання національної буржуазії повільно розвивалися, деякі часописи поступово перейшли у власність до підприємств і мали великий вплив на тодішнє суспільство. Був зроблений висновок, що до 1949 року комерційна газета домінувала за часів існування партійної преси. На другому етапі була встановлена система соціалістичної преси.


Тривалий час у китайській журналістській теорії домінувала так звана інструментальна концепція преси. В цій концепції періодична преса розглядається як засіб комунікації, який підпорядковується адміністративному управлінню. Преса КПК за своїм соціальним статусом належить до державних установ, які традиційно підпорядковуються державному органу, що працює за рахунок державного бюджету, не приносячи прибутку і не платячи податки.


Після Третього пленуму одинадцятого скликання КПК 1978 року, коли Китай розпочав реформу, медійна діяльність почала змінюватися. Китайська преса починає функціонувати не тільки як пропагандистський інструмент, але й підприємство, що займається комерційною діяльністю для одержання прибутку. Саме в ході реформування економіки і соціальної політики проводилася реформа культурної системи, відбувалося перетворення журналістської системи на засадах демократичного будівництва Китаю в контексті трансформації суспільства, економіки та глобалізації.


У підрозділі 1.3. "Реформи системи китайської преси (1978-2005 рр.)" висвітлюється державна політична й економічна основа для розвитку ринку місцевої газети. Китайська ринкова економіка стимулює реформу системи китайської преси, яка прискорює формування ринку місцевої газети.


Після проведення реформи і відкритості у сфері економіки традиційна китайська національна замкнутість у новітніх умовах вже не могла відіграти стабілізуючу роль, оскільки входила в суперечність зі світовими тенденціями соціально-економічного розвитку. Тільки відкритість суспільства, у тому числі активізація зовнішньополітичної пропаганди, могла залучити в Китай іноземні інвестиції, зробити образ країни привабливим для всього світу.


Звичайно, реформи в економіці вимагали іншого ставлення до засобів масової інформації, міжнародного інформаційного обміну та зовнішньополітичної пропаганди. Після 1978 року почалася китайська медійна реформа. 


До 1978 року в Китаї існувала єдина структура преси, газета мала тільки функцію пропаганди, акцент робився на результативності й ефективності політичної агітації, а не на економічних проблемах. Після реформи і політики відкритості, пристосовуючись до нових суспільних умов, китайський уряд “передав” пресу у поле ринкової конкуренції. Поряд із цим вона залишається урядовим рупором. Таким чином, китайська преса стала реалізовувати подвійну функцію – економічного інтересу і політичної агітації. У першу чергу в редакції "Женьміньжибао" ввели підприємницький менеджмент, у газеті "Цзефанжибао" вперше знову почали друкувати рекламу.


У 1992 році, на ХIV з'їзді КПК було підтверджено будівництво “соціалістичної ринкової економіки”, економічна реформа вступила в новий період. ЗМІ отримали новий шанс для свого розвитку.


Особливе значення для активізації цього процесу мало приєднання Китаю до ВТО (Всесвітня торговельна організація). Вступ у ВТО, а також зміна постанов і правил щодо управління пресою сприяли становленню й формуванню нової медіаструктури. Постанова "Про поглиблення реформи преси, видавництва, радіо, телемовлення й кіно", що вийшла в серпні 2001 р., підвела підсумки журналістської реформи за більш ніж 20 років і завершила дослідження  політики і норм розвитку медіа на цьому етапі. Одночасно варто визнати, що поки Китай перебуває в процесі трансформації економіки, і його економіка усе більш стрімко глобалізується, реформи в галузі журналістики мають своє продовження. З досвіду китайської медіареформи, що тривала майже 26 років і триває дотепер, видно, що будь-які зміни у ході реформи мають реалізовуватися відповідно до соціального середовища як країни, так і певного її регіону.


У підрозділі 1.4. "Створення правових і етичних норм функціонування китайської газети " з'ясована правова база китайського ринку преси і проаналізовані відмінності китайських законів, які стосуються журналістської діяльності, від законів про ЗМІ в західних країнах.


Китай, як і інші сучасні демократичні країни, є державою, що керується відповідно до законодавства, включаючи конституцію та інші закони, кодекси, постанови і т.д. Але в Китаї поки ще немає спеціального закону про ЗМІ. Однак уже означені основні контури журналістського законодавства. Це положення Конституції, окремі статті різних законів та законодавчих актів, що стосуються журналістської діяльності. Серед них нормативні документи, встановлені Кабміном відповідно до Конституції і законів для управління журналістськими галузями. Наприклад, "Постанова про заборону порнографічної продукції","Тимчасова постанова про управління періодикою" та ін.


Прикметно, що в жодному  з них не написано про право журналістів на збір і передачу інформації. У зв'язку з цим у їхній практиці часто виникають конфлікти та суперечності з іншими суспільними суб'єктами.


Порівнюючи законодавство й етику Китаю та західних розвинених країн, є очевидним, що вони по різному застосовують право й етику. Одна з відмінностей між західноєвропейськими та китайськими законами про ЗМІ полягає в тому, що перші  акцентують увагу на захисті свободи преси, громадянина та юридичних осіб на вільне отримання та використання інформації, а другі – на запобіганні зловживання нею, тобто на контролі за діяльністю засобів масової інформації. У Китаї поки що використовується карний і цивільний кодекси для запобігання журналістському наклепу, але ще не існує спеціального закону про обмеження публічного наклепу, недоторканості приватного життя.


У січні 1991 р., на Першому з'їзді IV ради Всекитайської спілки журналістів були прийняті "Професійно-етичні правила китайських журналістів", які вважаються журналістськими професійно-етичними нормами в соціалістичному Китаї. У "Правилах" підкреслюється, що китайська журналістська діяльність – важлива складова частина соціалізму з китайською специфікою під керівництвом КПК, і що журналісти повинні дотримуватися курсу партії, зорієнтовувати правильний напрямок суспільної думки, служити народові, соціалізму, спільному інтересові партії та всієї країни. В "Правилах" акцентована увага на професійній моралі і престижу журналістики.


У другому розділі "Китайський місцевий газетний ринок в умовах інформаційного суспільства" досліджуються трансформація типологічної структури і моделі газетного ринку, зміни тематики в процесі комерціалізації періодичної преси, визначається роль реклами в індустріалізації місцевої газети.


Підрозділ 2.1. "Трансформація типологічної структури і формування моделей газетної індустрії при переході до ринкових відносин" присвячений розгляду змін і різноманітності типології місцевої газети в період трансформації суспільства й економіки.


Визначено три етапи цієї трансформації.


1. До 1978 року майже всі китайські газети були друкованими органами КПК з метою пропаганди політики партії. Крім партійної преси існували ще й газети, створені міністерствами і комітетами, які представляють інтереси різних галузей. Вони мали чітку ієрархію: центральні газети є найвищими органами, далі – провінційні, периферійні, повітові партійні газети. Центральним органом ЦК КПК є "Женьміньжибао" (Народна щоденна газета).


Після третього пленуму ЦК КПК 11-го скликання 1978 року "Женьміньжибао" вперше почала проводити принцип "управління державним апаратом (пресою) за зразком підприємства" і почала заробляти половину засобів для свого існування. Наступного року газета "Дзефан жибао" опублікувала першу комерційну рекламу. Так було покладено початок комерціалізації китайської преси.


2. Наприкінці  1980-х - початку 1990-х років почалося створення і випуск міських вечірніх газет у Китаї. Вечірня газета як рекреативний засіб знімала напругу після роботи, приносила відпочинок і розвагу читачам. Порівняно з партійними газетами вона мала різноманітну тематику, відзначалася оперативністю подачі новин і стала важливим феноменом, характерним для сучасних ЗМІ Китаю.


Нині у країні є близько 150 вечірніх газет, і багато з них посідають перші місця за тиражем і рентабельністю на місцевих інформаційних ринках, їх загальний тираж становить 43% від сукупного тиражу газет (в 2003 році досягнув 35 млрд. прим.). Прибутки вечірніх газет від реклами в 2001 р. досягли 5,96 млрд. юанів, що становить 44% прибутків від реклами, отриманих всіма китайськими газетами за відповідний період.


3. З другої половини 90-х років починається період масових міських газет, які є доповненням до вечірніх газет.


Міські газети - це нова модель періодичних видань, які відрізняються від вечірніх та інших масових газет, наприклад, ранкових тим, що більшість з них створені в центральних містах провінцій, менша частина – у периферійних містах, орієнтуючись на місцеву аудиторію і місцеві новини. Через те, що міська газета користується популярністю і великим попитом, ідеологія міської газети поширюється в інших масових газетах. Міська газета часто стає загальною назвою інших масових газет, наприклад, вечірніх, ранкових або сервісних газет, у силу того, що в них однакові аудиторія та інформаційні теми. Порівняно з вечірньою газетою, міська має більшу фінансову незалежність, її прибуток в основному надходить від поширення тиражів і прибутків від реклами, хоча вона теж створена на основі партійної преси. Одна з них "Хуасі міська газета" (Хуасі душибао), створена в 1995 році, входить до правління "Січуан жибао" – газети-друкованого органу парткому провінції Січуан.


У цей час відповідно до сегментації ринку читачів почали виходити сервісні, економічні, спортивні, комп’ютерні газети.


Цей період також характеризується  посиленням конкуренції та корпоратизацією китайської місцевої періодики. Перша газетна корпорація "Янченваньбао" з'явилася в 1996 році в місті Гуанжоу - адміністративному центрі провінції Гуандун. Тепер у Китаї є 39 газетних корпорацій, 90% з них входять у структуру періодичних друкованих органів провінцій.


По суті, китайські газетні корпорації створювалися з дозволу адміністрації на основі державних друкованих, що мають міцну економічну базу, високоякісний редакційний колектив, високу репутацію. Вони залишилися державними підприємствами за типом власності. Це відрізняє їх від закордонної газетної корпорації, ринок якої поділений між акціонерами (суспільством), приватними особами і незалежними видавцями.


У підрозділі 2.2. "Ринок міської газети в процесі індустріалізації й таблоідизація потоку новин" відзначається, що нині сформувалися регіональні ринки газетних видань.


 Дотепер у Китаї сформувалися чотири головних газетних ринки з високим рейтингом і їх моделі відповідно: у містах Ченду, Гуаньджоу, Пекін і Шанхай. Вони представляють китайський розвинений місцевий газетний ринок із сильною конкуренцією.


Водночас дисертант підкреслює, що відповідно до різних факторів газетної індустрії, у тому числі політичних, економічних, суспільних, культурних, технічних, - китайські міста умовно можна розділити на чотири категорії: до першої категорії належать Пекін, Гуанджоу, і Наньдзин – це розвинені міста, що мають кілька газет високого рівня. До другої категорії відносяться міста Ченьду, Ухань, Сіань, де одна газета посідає лідируючу позицію у конкурентній боротьбі з іншими газетами; третя категорія - це міста Чунцін, Куньмін, у яких існують кілька газет, серед яких немає очевидного лідера; четверта категорія - периферійні міста, у них ще немає ринкової конкуренції, і газетний ринок розвивається повільно.


До найважливіших змін газетного ринку в останні два десятиліття віднесли таблоїдизацію китайської газети. У процесі таблоідизації китайської газети виділяються наступні п'ять індикаторів таблоїдів: 1). Невпливові або неавторитетні газети; 2) несерйозний або неаналітичний зміст; 3). газети не вище рівня другорядних міст; 4). Невеликий тираж; 5) таблоїди формату A3. Насправді, в Китаї цей процес тісно пов'язаний зі зміною формату, тобто формат А2 перетворюється на А3. На відміну від подання західних таблоїдів, у змісті китайських вечірніх і міських газет, виданих у форматі А3, не спостерігається низькопробного, легкого стилю.


Крім місцевих міських і вечірніх таблоїдів, почали користуватися популярністю загальнонаціональні таблоїди. Серед них – "Цанькао сяосі" («Інформаційний дайджест»), "Хуаньцю сяосі" («Інформація з усієї планети»), що мають великий тираж і є загальновизнаними якісними виданнями. Дотепер газети формату А3 лідирують на китайському ринку.


У підрозділі 2.3. "Контент-аналіз місцевого друку м. Чунціна". аналізується тематичний напрямок, жанрова структура п'яти місцевих щоденних газет у місті Чунцін, які представляють основний сектор місцевого ринку періодики – "Чунцін ваньбао", "Чунцін ченьбао", "Чунцін шанбао", "Чунцін цинняньбао", "Чунцін таймс". Дисертантка окремо аналізує кожну газету – за тематичним напрямком, жанровою структурою і співвідношенням інформації – місцевої, внутрішньої і міжнародної.


М.Чунцін уведене у третю категорію, в якій є кілька газет, серед яких немає явного успішного лідера. За даними ринкового дослідження у кінці 2004 р. на чунцінському ринку продаються 17 місцевих газет і 14 загальнонаціональних. З них 5 місцевих щоденних газет займають більшу частку ринку. Як свідчить аналіз 31 номера січня 2005 р. кожного видання, у розглянутих міських газетах домінують місцеві новини, винятком є тільки "Чунцін Таймс", у якій переважають внутрішні новини - 40%. Велика частка місцевих новин відображає їхню редакційну орієнтацію на місцеву інформацію і місцеву аудиторію.


У цих газетах використовуються такі жанри: замітка, репортаж, огляд, звіт, нарис, рецензія, інтерв’ю, серійний роман, бібліографія та ін., з них замітка і репортаж - основні жанри інформації у даних газетах, зокрема замітки займають абсолютне лідируюче місце.


Що стосується тематичного напрямку, то у цих газетах користуються популярністю такі теми: політика, суспільство, життя населення, розваги, спорт, економіка, культура, закон і кримінал, інформація обслуговування, аварії та катастрофи, мода та ін., з них суспільні новини складають великий відсоток, особливо в "Таймс" і  "Чэньбао", де вони становлять 26.2% і 25.28% відповідно. Спортивні новини теж займають значне місце у цих виданнях, зокрема, вони становлять 28.75% у "Ваньбао" і 25.2% в "Цинняньбао". Вагома частка новин економічної і фінансової інформації теж має досить високий рейтинг і стала їхньою невід'ємною частиною. 


Контент-аналіз п'яти місцевих загальнополітичних газет показує, що таблоїдизація і універсальність інформаційної тематики є їх загальною рисою.


У підрозділі 2.4. "Розвиток реклами китайської періодичної преси" показано особливості китайської газетної реклами і наведено приклади чунцінських масцевих видань.


В останні роки китайська рекламна індустрія розвивається дуже високими темпами. Обсяг газетної реклами у 2001 році досяг 16.98 млрд юанів, відповідно до темпу росту ВВП (8%), і прогнозують, що надалі  приріст перевищить 12% і складе понад 100 млрд. юанів, а в 2007-2008 досягне 200 млрд юанів. Місцеві газети домінують на ринку газетної реклами, з них особливо виділяються місцеві міські газети (масові й комерційні). Перші десять місць займають міські газети з міст Пекіна, Шанхая, Гуанджоу й Шеньджень. У 2003 році прибуток від реклами цих десяти газет сягнув 8.841 млрд. юанів, що становить 36.38% загальної суми газетної реклами.


У дисертації показано, що чунцінські місцеві газети більше публікують тексти локальної комерційної реклами (сягає 98%), відповідно, інші 2% відносяться до національної реклами і місцевих урядових оголошень. Аналіз основних видів рекламних повідомлень у чунцінських газетах свідчить, що основними видами рекламних повідомлень є торговельна (місцеві служби продажу товарів і послуг) і класифікована (рубрикова - нерухомість, автомобільний бізнес і зайнятість) реклама. Переважає рекламна інформація про нерухомість, медичні послуги та автомобілі.


У третьому розділі "Стратегія подальшого розвитку місцевої газети" розкриваються процеси комерціалізації китайської преси, а також досліджується розвиток електронної версії місцевих газет.


У підрозділі 3.1. "Проблеми комерціалізації китайської міської преси" дисертантка акцентує увагу на проблемах, які стосуються корупції у журналістиці і невизначеності власності ЗМІ.


У дисертації відзначається, що у процесі газетної індустріалізації виникають проблеми якості та етики журналістів, спостерігаються тенденції зниження суспільної довіри до ЗМІ та дефіциту фаховців з маркетингу та менеджменту в галузі мас-медіа.


Китайська журналістська політика давно відстає від економічної реформи. У сфері журналістики існує багато табу, які журналісти і редакції змушені порушувати. З поглибленням ринковості ЗМІ, власність редакції стала каменем спотикання між редакцією як  держустановою та сучасною газетною корпорацією. У редакціях існує протиріччя між "адміністративним управлінням" і "підприємницьким менеджментом". Через відсутність законів про ЗМІ, з одного боку, права журналістів не можуть гарантуватися, а, з другого боку –  недостатня розвиненість журналістської етики, у зв'язку з чим наявна корупція у сфері китайської журналістики. Крім вищевказаних проблем китайським газетним корпораціям необхідно зміцнити конкурентноздатність на міжнародному ринку. 


У підрозділі 3.2. "Тенденції розвитку місцевої газети в цифровому інформаційному середовищі" досліджується розвиток веб-сайтів місцевої газети. Підкреслюється, що вдала веб-версія газети є її ефективною рекламою і тенденцією розвитку місцевої газети в цифровому інформаційному середовищі.


Китайські онлайнові газети у повному обсязі застосовують новітні технології і використовують можливості ринкової економіки. Нині у Китаї вже існує понад 150 інформаційних сайтів, а кількість Інтернет-користувачів понад 111 млн. Тут склалася Інтернет-система, що охоплює комерційні домени (з пошуковими системами), комерційні інформаційні сайти і веб-версії традиційних ЗМІ. За даними СNNІ (Chіna net іnte atіonal center) в 1999 році понад 1000 газет створили свою електронну версію в Інтернеті. До кінця 2002 року 39 газетних корпорацій стали власниками своїх сайтів.


Водночас більшість газетних сайтів у Китаї не досягає рентабельності, вони існують практично як "візитка" (реклама) власної газети. Часто у газетному сайті лише копіюються й повторюються новини з газети, в результаті чого новини на них не оперативніші, ніж у газетах.


У світі існують й успішні газетні сайти, наприклад, на яких розміщена не тільки велика кількість новин, але й інші послуги та проекти веб-бізнесу, зокрема, онлайновий чат, платна електронна торгівля, оголошення вакансій і т.п.


У порівнянні з американськими газетними сайтами у китайських є низка недоліків: недостатній обсяг інформації, невисокий ступінь комерціалізації, відсутня мультимедійна функція, невисокий рівень інтерактивності. Таким чином,  актуальними завданнями китайських газетних сайтів є концентрація ресурсів газетного бізнесу, активне використання нових комунікативних технологій і посилення співробітництва з іншими мережними серверами. 


У висновках узагальнено результати дослідження. Підводячи підсумки дослідження численних і досить різноманітних процесів, що відбувалися в системі китайської газетної преси за останні 20 років минулого сторіччя і на початку ХХІ століття є очевидним, що в умовах перехідної економіки цей процес характеризується становленням місцевої газетної періодики, створенням законодавчих норм, формуванням типологічної структури і моделей газетної індустрії.


У процесі трансформації економіки і суспільства керівництво КНР займає двояку позицію відносно  інформаційно-комунікаційних технологій і створення медійного ринку, намагаючись, з одного боку, ефективно контролювати медіаконтент й одночасно всебічно сприяти розвитку ЗМІ, зокрема, місцевого ринку мас-медіа. Варто звернути увагу на особливості китайської газетної індустрії в умовах переходу до ринкових відносин і на концепцію демократії з китайською специфікою, яка полягає у проведенні плюралістичної політики в інформаційній сфері. У процесі комплексного дослідження китайської місцевої масової газети були сформовані висновки теоретичного та практичного аспектів:


1. Аналіз процесу формування концепції китайської преси показав, що сучасна китайська газета народжувалася в умовах комерційної економіки. У різний історичний період більш-менш  позначається її комерційний характер. Протягом  100 років з моменту створення китайської пролетарської преси на початку ХХ сторіччя і дотепер її партійність завжди існувала, існує й нині. Китайська теорія преси ґрунтується на теорії журналістики марксизму-ленінізму та маоїзму і пов'язана з китайською практикою.


2. Управління  мас-медіа  в  Китаї  має  свою специфіку через своєрідну систему журналістики. У нових умовах ринкової економіки уряд продовжує контролювати медійні організації, їх власність належить державі, у медійних підприємствах проводиться управління редакціями за зразком підприємств (компаній).


На початковому етапі реформи Китай прийняв розумне рішення про поступове проведення змін в галузі журналістики. З поглибленням і прискоренням економічної реформи журналістику необхідно вдосконалювати.


3. У китайській історії адміністративні директиви часто заміняли закон і діяли в різних виробничих і життєвих сферах. У сфері регулювання пресою в Китаї домінував фактор керівника, а не закону. Партійні документи і виступи керівників держави замінювали дію законів.


У Китаї поки що немає законів про ЗМІ, тільки окремі статті законів, що стосуються журналістської діяльності, наприклад, відповідна стаття Конституції. З розвитком медіаекономіки необхідно мати ряд спеціальних законів про ЗМІ для забезпечення розвитку китайської журналістської галузі.


4. У сучасному інформаційному просторі важливою складовою є китайський місцевий ринок. Модернізація китайської журналістики - це наслідок реформи в економіці. На основі  орієнтації на економічні, соціальні й культурні потреби і інтереси читачів, формувалася типологічна й ринкова структура китайської газетної індустрії.


Нинішня структура китайського газетного ринку складається з ринку неспеціалізованої преси, що існує на трьох рівнях: загальнонаціональному, провінційному і периферійному; і ринку спеціалізованих газет на двох рівнях: загальнонаціональному й провінційному. Хоча партійні газети складають більшу частину загальнополітичних видань, але в якості масових комерційних газет  вечірні, міські й сервісні газети домінують на газетному ринку. З розвитком ринкової економіки китайські галузеві газети вступили в конкуренцію на полі медіа-індустрії. Використовуючи свої переваги, чимало галузевих газет досягли успіху.


5.  У Китаї сформувалися чотири основних регіональних ринків, що мають високий рейтинг, відповідно чотири моделі газетного ринку. Китайські міста умовно можна розділити на чотири категорії за рівнем ринковості. Найбільше місто південно-західного Китаю - Чунцін стало центром інвестицій в газетну індустрію завдяки наявності великого простору для розвитку газетної індустрії, високого економічного потенціалу та місцевої урядової підтримки.


Комерціалізація й конвергенція газет призвели до їх таблоїдизації, уніфікації змісту підсилює їх конкуренцію.


6. Чунцінський газетний ринок представляє одну модель ринку, що характеризується відсутністю лідера і відставанням від швидкого розвитку економіки міста. На роздрібному газетному ринку міста продається 31 газета, з них 16 чунцінських місцевих видань. За даними ринкового дослідження, чунцинські місцеві газети становлять 85% обігу роздрібного продажу, в тому числі 8 місцевих загальнополітичних щоденних газет –  близько 68.61%, 8 щотижневиків – понад 16.24%.


Конкуренція на чунцінському щоденному газетному ринку відбувається між п'ятьма газетами - "Чунцін чэньбао", "Чунцін ваньбао", "Чунцін шанбао",  "Чунцін таймс" і "Чунцін цинняньбао". Як свідчить котент-аналіз п'яти щоденних газет, в них переважають місцеві новини суспільної, економічної, спортивної, культурно-розважальної тематики. Основними жанрами є замітка та репортаж.


7. Реклама є частиною медіазмісту. Усі китайські масові газети виживають за рахунок прибутків від реклами. Це теж відповідає тенденції світової газетної індустрії. Але через гомогенність початкового етапу деякі аналогічні щоденні газети конкурують на тому самому місцевому ринку й китайська газета більше залежна від реклами порівняно з західними газетами.


8.  За короткий час китайська газетна економіка досягла успіху, одночасно через відсутність відповідної правової та політичної системи виникли багато проблем, що стосуються власності газетних підприємств,  якості періодичних видань та професійної моралі журналістів. Популярність Інтернету в ЗМІ стимулює створення електронних версій газет. Визначено нові стратегії і тенденції місцевих газет у цифровому інформаційному середовищі. Використовуючи нові інформаційні технології і концентруючи ресурси редакції місцевої преси створюють мультимедійні газетні сайти, розширюючи газетний  ринок, свої конкурентні можливості.


Побудова демократичного суспільства, економічне та інформаційне забезпечення розвитку місцевого газетного ринку Китаю поставили перед медійною сферою нові завдання:


- удосконалення законодавства в сфері інформації, створення діючої судової системи,  яка забезпечує право журналістів і власників ЗМІ;


- проведення ефективної реформи економіки, підтримка створення великих медіакомпаній для заснування незалежних видань і підвищення конкурентноздатності національної  медіа-продукції та просування її на світовий інформаційний ринок;


- зміцнення матеріально-технічної бази місцевої преси, поліпшення її технічного забезпечення для потреб місцевого медіаринку;


 


-   налагодження чіткої системи підготовки і перепідготовки журналістських кадрів.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины