ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОД В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах використання та охорона вод є надзвичайно складною проблемою. Питання екологічної ситуації водних ресурсів є актуальним для всіх водних басейнів України, оскільки більшість поверхневих та підземних вод України є забрудненою або засміченою. Саме тому в Основних напрямках державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та підтримання екологічної безпеки визначені основні проблеми раціонального використання та охорони водних ресурсів, які зводяться до надмірного антропогенного навантаження на водні об’єкти, значного забруднення водних об’єктів, недосконалості економічного механізму і системи управління водокористуванням та охороною вод, відсутності ефективного моніторингу екологічного стану акваторій Чорного та Азовського морів, якості питної та стічних вод. У Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні за 2006 рік встановлено, що основними забруднювачами вод на території України є промислові підприємства, які в 2006 році викинули 2259 млн. куб. м забруднених вод та житлово-комунальні підприємства, які викинули 1579 млн. куб. м забруднених вод. Розв’язання окремих проблем охорони водних об’єктів та забезпечення водопостачання населення передбачене Національною програмою екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води (1997 р.); Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів (2001 р.); Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства (2002 р.). Чинне законодавство України не в повній мірі забезпечує врегулювання відносин, що виникають в процесі раціонального використання та охорони вод в Україні.

На даний час немає комплексного наукового дослідження правових питань використання і охорони вод в Україні. Це, у свою чергу, обумовлює актуальність і важливість обраної теми дисертаційної роботи.

Науковою основою для проведення дослідження стали праці українських учених-правознавців у галузі екологічного права: В. І. Андрейцева,
Г. В. Анісімової, О. С. Баб’яка, Г. І. Балюк, В. Д. Басая, А. Г. Бобкової,
А. П. Гетьмана, І. І. Каракаша, В. М. Комарницького, В. В. Костицького,
Н. Р. Малишевої, М. І. Малишка, В. Л. Мунтяна, О. О. Погрібного,
В. К. Попова, С. В. Размєтаєва, В. І. Семчика, Н. І. Титової, В. І. Федоровича,
В. С. Шахова, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги та інших.

У дослідженні використані також наукові праці вчених-правознавців радянської та російської правової науки в галузі екологічного права:
Г. О. Аксеньонка, М. А. Атаєва, А. П. Анісімова, С. А. Боголюбова,
М. М. Брінчука, М. М. Веліканової, А. В. Вилегжаніна, А. М. Волкова,
Т. М. Гайворонської, Л. А. Заславської, О. Л. Дубовик, Н. Д. Еріашвілі,
Б. В. Єрофеєва, Е. Ю. Ісмайлової, О. С. Колбасова, О. І. Крассова,
Є. А. Немировського, В. В. Петрова, Г. М. Полянської та інших.

Також у роботі використані праці вчених-правознавців, які безпосередньо торкалися проблем водного права, зокрема Б. Б. Гавриленка, Л. М. Горбача,
В. І. Гордєєва, Ю. П. Кулаковського, А. А. Сисуєвої, М. А. Хвесика,
О. М. Шумила.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною цільової комплексної програми кафедри трудового, екологічного та аграрного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Проблеми правового регулювання екологічних та аграрних відносин в Україні в сучасних умовах».