СТАНОВЛЕННЯ ЯКІСНОЇ ПРЕСИ У ПОСТКОМУНІСТИЧНОМУ СВІТІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
СТАНОВЛЕННЯ ЯКІСНОЇ ПРЕСИ У ПОСТКОМУНІСТИЧНОМУ СВІТІ
Альтернативное Название: Становление качественной прессы в посткоммунистическом мире
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Список умовних скорочень містить скорочення назв джерел, використа­них у дисертаційному дослідженні.


У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й основ­ні завдання, визначено об'єкт, предмет, джерельну базу, наукові принципи й методи дослідження, аргументовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації.


У першому розділі „Якісна преса: термінологічний аспект проблеми в історико-теоретичному осмисленні" викладено джерельну базу роботи, проаналізовано праці українських та закордонних науковців, що присвячені дослідженню масової та якісної преси.


У підрозділі 1.1. „Історіографія досліджень" з'ясовано науково-теоре­тичну базу дослідження. В усi часи фахiвці у галузi журналiстики та споживачі продукцiї електронних та друкованих ЗМI вели між собою дискусії про визначальнi критерiї, концепцiї функцiонування мас-медiа. Так виникла теорiя елітних видань Д. Меррiла [232, 34], „теорiя соцiальної вiдповi­дальностi преси" В. Шрамма, Т. Пітерсона, Ф. Зіберта [234, 32], формувалися кодекси професiйної етики журналiстiв [110, 5] рiзних країн тощо. У працях дослідників журналістики використано також термін „елітарна журналістика" („Elite Jou alism"), який не зовсім тотожний термінові "якісна преса", але близький до нього за значенням [135,279-287].


Питання якісної преси і якісної журналістики досліджували Е. Денніс („Бесіди про мас-медіа"), Б. Потятиник („Медіа: ключі до розуміння", „Патоген­ний текст"), С. Корконосенко („Основи теорії журналістики"), В. Ворошилов („Журналістика. Підручник"), С. Михайлов („Сучасна зарубіжна журналістика: правила і парадокси").


Певним підґрунтям для розробки методологічних і теоретичних підходів до проблематики якісної преси є дослідження українських і зарубіжних політологів, філософів М. Рябчука, М. Томенка, В. Полохала, Ю. Габермаса, Дені де Ружмона, А. Камю, журналістикознавців В. Здоровеги, І. Михайлина, А. Москаленка, В. Різуна, О. Бочковського та С. Сірополка. Названі автори згадували проблеми комунікативістського, політологічного, філософського спектрiв щодо поділу преси на якісну та масову.


У дисертацiї використано науково-теоретичнi працi: „Основи журналіс­тики" В. Різуна, „Введение в теорию журналистики" Є. Прохорова, „Роль мас-медiа у плюралiстичному суспiльствi" (пiд реакцiєю А. Москаленка), збірки „Засоби масової iнформацiї й утвердження державного суверенiтету України", „Телерадiожурналiстика", „Журналiстика у термiнах i виразах Д. Григораша", „Теорiя i практика журналiстської творчостi" Д. Прилюка, „Мастерство журналиста" (пiд ред. В. Горохова i В. Пельта), „Теорія і методика журналістської творчості", „Вступ до журналiстики" В. Здоровеги, „Українська журналістика на тлі доби" О. Бочковського та С. Сірополка, „Журналістика" В. Ворошилова, „Основы журналистики" С. Корконосенка, „Українська журналiстика: формування сучасного обличчя" („Вiсник Львiв­ського унiверситету"), „Нацiонально-патрiотична журналiстика України" І. Крупського, „Соцiологiя i журналiстика" I. Лубковича. „Zu alistika. Zbo ik filozofickej faculty” (Slovenske pedagogicke nahladatelstvo. Bratislava), „Студiї полiтологiчного центру „Генеза”, збiрку „Ставропiгiон” полiтологiчного центру „Генеза”, „Цензура в системi тоталiтаризму” („Сучаснiсть”), „Ноосфера або iнформацiйне суспiльство”   Ю. Буданцева, „Фiлософська українська iдея” М. Рябчука. Громадянське суспільство і „розбудова держави”, „Творчество и свобода” А. Камю, “Iнформацiйнi мережi в засобах масової iнформацiї” В. Рiзуна, О. Мелещенка, „Комунiкативна дiя i дискурс” Ю. Габермаса, „How to identify, expose and correct liberal media bias”  by Brent H. Baher, „The worlds Great Dailies”, Merrill John, „Чотири теорiї преси” Ф. Зiберта, Т. Петерсона, В. Шрамма,  „Ареопагiтика ” Д. Мiльтона та інші.


Поняття „якісна преса" („Quality press") одним із перших у науковому контексті, використав американський вчений Джон Меррілл у праці „The World's Great Dailies" [231, 34]. Правомірність використання цього терміна як не зовсім однозначного, адекватного (бо він націлює на спрощення підходу до критеріїв рівня преси та умовність поділу ЗМІ за типами), на нашу думку, все ж зумовлена необхідністю дефініювати певні категорії дослідження. Вважаємо за можливе використовувати поняття „якісність преси" як робочий термін. Використання цього терміна допомагає класифікувати різні за концеп­ціями функціонування ЗМІ. Серед сучасних журналістикознавців України спробу дефініювати якісну пресу у книзі „Медіа: ключі до розуміння" зробив Борис Потятиник [159, 55]. Найважливiшою i очевидною, на його думку, роллю масової комунiкацiї є обмiн iнформацiєю серед людей, розширення суспiльних знань i знань кожного iндивiдуума, через створення умов для кожного реци­пiєнта бути бiльше поiнформованим. Схожу дефініцію елітарної преси дає Джон Меррілл у праці „Загальні характеристики елітарної щоденної журна­лістики" [260, 399]. Хоча якісній пресі поки не присвячено жодної спеціальної монографії, її проблематику досить активно розглядають принагідно у численних журналістикознавчих дослідженнях. Феномен якісної преси привертає значну увагу теоретиків і ще більшу —журналістів-практиків.


У підрозділі 1.2. „Дихотомія масової та якісної преси" визначено особливості, умови й причини протиставлення якісної та масової преси.


Поділ на якісну і масову пресу стійко увійшов у користування західних теоретиків і практиків журналістики. У вітчизняній системі класифікації він тільки апробовується. База для розмежування преси думок (якісної, елітарної) і преси розваг (масової, популярної) існує також у практиці редакцій. У відомому сенсі це — результуючі характеристики, оскільки вони вбирають у себе особливості проблематики, аудиторії, тиражування, стилю, оформлення видань. Існування масової журналістики створює проблеми тільки тоді, коли розважальні матеріали, у вульгарному поданні, починають витісняти інтелек­туальну, а також громадянську пресу, коли між ними стираються грані.


Незважаючи на те, що подiл на масову та якiсну пресу увiйшов у концепції функціонування сучасних мас-медіа, у повсякденнiй практицi iснує викривлене уявлення про „якiсну пресу", його часто ототожнюють із зовнішнім виглядом, рiвнем полiграфiї видання тощо, звужуючи таким способом суть концепцiї якiсностi.


Для визначення якiсностi преси iснує чимало об'єктивних та суб'єктив­них критерiїв, науково обґрунтованих i викристалiзованих практичним досвi­дом ЗМI. Дихотомія має характер концептуальний, стосується найглибин-нішої природи преси.


У підрозділі 1.3. „Філософія масової комунікації та типологічний поділ преси" з'ясовано основні філософські засади масової комунікації й типологічного поділу преси. Історія журналістики і, зокрема, розвитку різних її теорій, супроводжувалась дискусіями про сутність преси, про її вплив на суспільство, взаємовідносинами з владними та іншими структурами. Процес удосконалення типологізації преси та виникнення нових концепцій журналізму є перманентним. Так, у сімдесяті роки в США активно займалися розробкою методів журналістики. Можна виділити три напрямки — журналістику розсліду­вань, прецизійну (точну) і новий журналізм. Концепція якісної преси сформульо­вана відносно нещодавно і є доволі контраверсійною, природно вписується практично в усі сучасні теорії масової комунікації, що свідчить про не надума­ний, а цілком об'єктивний характер цього поняття. Саме виникнення якісної пре­си було підготоване тривалим розвитком не тільки засобів масової інформації, а й численними спробами осмислити й оптимізувати журналістську практику.


У підрозділі 1.4. „Порівняльна характеристика законодавства про пресу в Україні та деяких розвинутих демократичних країнах світу. Впливи економічних та культурних факторів на розвиток медіа" розгля­нуто законодавчу базу діяльності українських ЗМІ, здійснено її порівняльний аналіз із правовими засадами функціонування мас-медіа деяких демократич­них країн світу.


За потужної законодавчої бази у нашій державі протягом 14 років незалежності так і не вдалося побудувати досконалу систему преси. Доказ цього — убивство журналістів Георгія Гонгадзе, Володимира Дерев'янка, Ігоря Александрова, самогубство журналістки Мар'яни Чорної, вимушена еміграція до США Сергія Шолоха, закриття ЗМІ, репресії з боку правоохоронних і фіскальних органів, відсутність усталених традицій всебічного інформування громадян про події у країні, журналістської неупередженості.


Ознайомлення зі станом свободи преси в різних країнах доводить, що закони про пресу відіграють у реалізації згаданої свободи не найважливішу роль. Вирішальне значення мають культурні, історичні і економічні чинники.


З-поміж проаналізованих країн (Австралія, Великобританія, Іспанія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Швеція, США тощо) Україна має найбільш регламентовану законом систему функціонування ЗМІ. Але нетривалий час розвитку держави в умовах незалежності та побудови демократичного суспільства, посттоталітарні деформації у свідомості людей не дали змоги досягти належного рівня українському медіапростору. Проте новітні тен­денції поступу журналістики та ЗМІ в Україні дають підстави прогнозувати подолання невідповідностей стану ЗМІ чинному законодавству України. Виконання Україною своїх та міжнародних законів, угод у галузі преси сприятиме оякісненню інформаційного простору нашої держави.


Якісна преса має вже багату, хоч і недостатньо осмислену історію. Вона існує не сама собою, а в постійній взаємодії, взаємовпливові з іншими типами преси, передусім масовою. Проте сутність якісної преси далеко не зводиться до простого протиставлення з пресою масовою. Історично ці два типи виникли зовсім іншими шляхами і не є міцно прив'язані один до одного. Тому зіставлення преси якісної і масової (яке могло здаватися найоптималь-нішим шляхом виявлення особливостей якісної преси) насправді дозволяє окреслити тільки окремі, переважно зовнішні її риси.


У другому розділі „Критерії якісної преси нашого часу" проаналізо­вано основні критерії якісних друкованих ЗМІ в сучасному світі.


У підрозділі 2.1. „Особливості змісту та оформлення якісних медіа" розглянуто визначальні риси якісних видань на рівні форми і змісту.


Оформлювальнi прийоми, зовнiшнiй вигляд газети є, переважно, вiзитiвками її полiтичного, етико-морального, культурологiчного спрямуван­ня тощо. Якщо цю закономiрнiсть не враховують, то порушується динамiч­ний закон творчостi про взаємозв'язок форми i змiсту.


Сучасні друковані ЗМІ мають усталені традиційні структуру, обсяг, оформлення, тематичний спектр, масштаби охоплення фактичного матеріалу, періодичність (переважно щоденні газети) виходу тощо. Елітарні ЗМІ, такі як: американські „Нью-Йорк Таймс" або „Волл Стріт Джорнелл", британська „Таймс" мають подібні композицію, структуру. За обсягом це 20 — 120-сторінкові видання формату А2. Формат А3 більше використовують газети розважального спрямування, для масового читача. Тому вказаний формат ще називають таблоїдним (термін „таблоїд" інколи використовують як синонім до слів „розважальна", „бульварна", „жовта" преса). Елітарні, якісні газети побу­довані за такими схемами: перша сторінка містить матеріал про найважливішу подію дня з коментарем відомого журналіста видання, це може бути також так звана колонка редактора (колумністика), у якій автор дає огляд певних подій, явищ, тенденцій. Особливістю публікацій елітарних видань є і кількісна пропорція матеріалів ексклюзивного характеру відносно матеріалів, наданих інформаційними агенціями. Якісні видання переважно мають кореспондентські пункти у тих містах світу, де відбуваються певні важливі події у певному часі і послуговуються власною інформацією для інформування читачів про ті чи інші події. Обов'язковою умовою успішного функціонування якісних видань, уста­леною традицією є дотримання довершених мови і стилю публікацій.


За зовнiшнiм виглядом якісні видання можна вважати дещо консерва­тивними. Традиційно у якісних ЗМІ використовують тематичний поділ і назви сторінок, рубрикування, особливі вимоги до заголовків (абстрактні з підзаголовками, надзаголовками і т. д., інформаційні, з врізами, лідами, анон­сами). Графічно матеріали подають з погляду максимальної зручності для їх сприйняття читачем: із врізами, плашками, використанням ілюстративного матеріалу (інфографії, фото, колажів), друком на растрі тощо.


Отже, якісна преса вирізняється перш за все своїм змістом та оформ­ленням. Вона орієнтована на справді якісний зміст — тобто різноманітну, максимально повну і водночас належним чином оброблену для полегшення її сприйняття споживачем: перевірену, ґрунтовно і всебічно проаналізовану, викладену у привабливій формі.


Оформлення якісної преси перебуває у діалектичній нерозривності з її змістом. Звідси його лаконізм, лапідарність, певна строгість і ненав'язливість, чим преса якісна принципово різниться від бульварної. Оформлення якісної преси саме претендує на якісність — збалансованість усіх оформлювальних засобів, високий естетично-дизайнерський смак.


У підрозділі 2.2. „Стандарти свободи слова у контексті критеріїв якісної преси" досліджено вплив основних принципів свободи слова на якіс­ний рівень преси.


Наявнiсть достатньої суспiльної свободи журналiста є фундаментальною передумовою якiсної преси.


Рiвень свободи i незалежностi ЗМI залежить вiд трьох основних чинників. Перший — це нормативнi акти; другий — наявнiсть талановитих керiвникiв i здатнiсть вижити економiчно в ринкових умовах; третiй — рiвень професiоналiзму i вiдповiдальностi.


Загалом в умовах держави, яка iснує на основi системи законодавчих актiв, характер, мiра i форми проявiв соцiально-творчої i економiчної свободи регламентуються законодавством. На базi уявлень про професiйний обов'язок і високоморальнi форми його виконання складається система поглядiв на поведiнку журналiста, за якою дотримуються гiдності професiї i честі профе­сiонала. Етичнi норми у сфері стосункiв „журналiст — аудиторiя" мають характер iнтеграції, тобто пiдсумовується мiра моральностi поведiнки журналiста у всiх iнших сферах, найбiльш повно i чiтко виявляється морально-етичний рiвень його свiдомостi таповедiнки. Тiльки дотримання таких правил дiяльностi журналiста гарантує якiснiсть продукцiї засобiв масової iнформацiї. Проблема свободи творчостi завжди зіставна з соцiальною позицiєю журналiста: рiвень свободи залежить вiд правильностi соцiальної позицiї. Свобода пошуку рiшень у журналiстицi вимагає простору вiльної дiяльностi ЗМI рiзних орiєнтацiй. Вирiшення журналiстом соцiально-творчих проблем своєї працi передбачає вищий ступiнь прояву свободи у журналiстицi, знаючи рiзницю мiж свободою творчостi i вседозволенiстю.


У підрозділі 2.3. „Етичні критерії якісних засобів масової інформації" визначено особливості етичних засад функціонування якісної преси.


Особливого значення у сучасній журналістиці набуває дотримання пра­цівниками медіа етичних норм. Високу вiдповiдальнiсть журналiста і за об'єм та iстиннiсть свого концептуального багажу, i за мiру i характер знання закономiрностей життя суспiльства зумовлюють демократичні засади державного устрою. Фахiвець якiсних мас-медіа постiйно поставлений перед вибором, що передбачає самостiйне визначення своєї iдейно-творчої позицiї i готовнiсть до вiдповiдальностi перед самим собою, перед аудиторiєю за кiнцевий продукт iнтелектуально-творчої дiяльностi. Журналiст повинен дiяти у полi правових, моральних, етичних норм. Більшість елітарних видань керується у своїй роботі кодексами журналістської етики, які передбачають: 1) право того, хто пiдданий критицi, на вiдповiдь через ЗМI; 2) оберiгання приватної сфери життя особистостi; 3) не потурати хворобливiй цiкавостi шляхом подачi деталей злочину; 4) швидке i чесне виправлення помилок; 5) підзвітність журналістів публiцi, своїй аудиторiї; 6) заохочення до вiдкри­того дiалогу з нею, а також критичних голосів на адресу преси [71, 73].


Отже, якісна преса відзначається високими, навіть демонстративно підвищеними етичними критеріями. Вона виробляє певні норми, є законодав­цем етичної моди загалом для всіх типів ЗМІ. Традиційна зорієнтованість якісної преси на високі етичні норми журналістської діяльності робить її найбільш вразливою з-поміж інших типів ЗМІ. Водночас це ж є і важливим чиником її сили, оскільки забезпечує саме якісній пресі високий моральний авторитет. Поряд із церквою та школою якісна преса виступає третім дже­релом збереження традиційних і утвердження нових етичних норм сучасного розвинутого суспільства. Таким чином, вона є не тільки опінієтворчим, а й моралетворчим органом інформаційного суспільства.


У підрозділі 2.4. „Медіаекологія і медіапросвіта як чинники формування якісної інформаційної сфери" проаналізовано екологічний аспект упливу якісної преси на ноосферу.


Якiснi ЗМI — один із обов'язкових чинникiв, якi забезпечують багатосту­пеневу палiтру передумов здорового iнформацiйного довкiлля. Медiаекологiя розглядає сутнiснi особливостi впливу масової комунiкацiї на людське сприйняття, розумiння, почуття та систему вартостей, те, як взаємодiя з медiа посилює чи пiдриває шанси нашого виживання. У зв'язку з важливістю медіа-екології для „оякіснення" продукції ЗМІ актуальною є і медiапросвiта, яка, зокрема, набула популярностi в США, Канадi та багатьох країнах Європи.


Найважливішим елементом медіаосвіти у США, Великобританії та Німеччині є медіафілософія (Philosophy of Mass Communication, Medienphilosophie). Наступним за значенням - масове оволодіння сучасними комунікаційними технологіями, включно із створенням власних інтернет-ресурсів, для індивідуального та корпоративного самовираження, громадських, наукових або мистецьких цілей; вироблення „психологічного імунітету” до потенційно негативного впливу сучасних медіа. У Західній Європі та Північній Америці для означення цього напряму також застосовують поняття медіаграмотність (media literacy), медіакритика (media criticism).


Якісна преса є одним із головних позитивних чинників медіаекології цивілізованого суспільства.


Отже, можна виокремити такі критерiї, що визначають рівень якiсності засобу масової інформації: тип і спрямованість видання (суспільно-політич­ний, опінієтворчий або розважально-рекламний тощо); тематика публiкацiй (полiтична, морально-етична орiєнтацiя ЗМI та інші); лексика та жанрова палiтра публiкацiй видання (послуговування усіма загальновживаними жанрами сучасної журналістики, а не лише короткими інформаціями); полiграфiчно-художнє оформлення друкованого засобу iнформацiї (якість паперу, рівень друку, майстернiсть макетування, естетичне використання шрифтів, наявність чітких та великих фотографiй); уміле послуговування специфiчно журналiстськими прийомами, якi використовуються в газетi (структурування видання за тематичними сторiнками, рубрикацiєю; вдало підібрані заголовки, пiдзаголовки, за потреби - надзаголовки, врiзи, лід тощо); читацька аудиторiя (загальнодержавна, регіональна тощо); наклад; власні кореспонденти у регiонах, за кордонами держави; перiодичнiсть виходу, охоплюванiсть широкого географiчного загалу під час продажу газети; рейтинговi позицiї газети всерединi країни, за кордоном.


Це, звичайно, ще не повний перелiк усiх факторiв, якi традицiйно визначають рiвень якiсностi газети, а тiльки найважливіші з усього їх загалу.


У третьому розділі „Проблеми творення якісного інформаційного простору в Україні" проаналізовано аспекти якісності українських видань, проблеми якісного функціонування електронних мас-медіа, критерії профе­сійної майстерності сучасних українських журналістів.


У підрозділі 3.1. „Аспекти якісності українських друкованих видань" окреслено прогресивно-демократичні процеси української журналістики до часів тоталітарного комуністичного режиму, основні етапи становлення новітньої української преси.


Прагнучи успiшно продавати свiй товар, редакцiї багатьох українських видань підлаштовуються під смаки найнеосвiченiшої частини населення. При цьому не роблять спроби пiдняти освiтнiй i культурний рiвень свого читача, а й навпаки — опускаються до рiвня маргіналів. Одна справа, коли цим займаються вiдверто розважальнi видання, якi навiть у назвi декларують своє призначення („Бульвар", „Интересная газета", „Мир криминала", „Отдохни" та інші) i зовсiм iнше, коли такої концепцiї дотримуються респектабельнi видання.


На наш погляд, певний сегмент якісної преси або „преси думок" в Українi представляють газети „День", „Дзеркало тижня", журнали „Кореспондент", „Універсум". У той водночас представниками масової преси, за прийнятою за­хiдними дослiдниками класифiкацiєю, можна, наприклад, вважати газети „Факты", „Сегодня". Беручи до уваги жанровий зрiз i концептуально-компо­зицiйне наповнення вказаних видань, характеристик накладу, перiодичностi виходу та формату, узагальнено характерні ознаки названих вище видань.


Визначальним чинником рівня видання є його концептуальне спрямуван­ня. Головними функціями ЗМІ є не лише iнформування й розважання соцiуму, а й формування суспiльної опiнiї, надання інформаційно-аналітичних послуг людям. Особливо тим, якi потребують фахового коментаря щодо якихось подiй, явищ для визначення свого типу соціальної поведінки.


У підрозділі 3.2. „Проблеми якісного функціонування електронних ЗМІ України" розглянуто специфіку роботи українських електронних мас-медіа з погляду їх якісних характеристик, співвідношення розважальної та аналітично-просвітницької продукції в різних ЗМІ тощо.


Телебачення є наймасовішим за охопленням аудиторії засобом інфор­мації. Розуміючи, що для населення України телебачення є головним і для більшості єдиним каналом інформації. До помаранчевої революції державне та комерційне телебачення України не давало громадянам можливості отримання об'єктивної iнформацiї про будь-які події, особливо політичні, що є несумісним зі стандартами не просто якісної, але й будь-якої нормальної журналістики. Через канали державного телебачення, більшість приватних каналів йшла системна дезiнформацiя. Винятком був „5 канал", а у листопаді-грудні 2005 ще ТРК „Ера".


Єдиним українським каналом, який 2005 року орієнтувався на телеві­зійні інформаційно-аналітичні проекти світового рівня (як от ВВС, СNN, Euronews, Al Jazira) можна вважати „5 канал", про який йтиметься далі в цьому параграфі. Але, з огляду на невелику тривалість роботи цього каналу і невизначеність із його майбутним, ми (як зазначалось у Вступі) аналізуємо також роботу телеканалів „Інтер" та „1+1". Зокрема, йтиметься про загально­політичні передачі інформаційно-аналітичного плану в контексті інших програм. Вибір каналів „1+1" та „Інтер" зумовлений тим, що вони є найпо­тужнішими в Україні, працюють у комунікативному просторі держави най­довше (крім каналу „УТ-1"), а, отже, їхня діяльність може бути предметом дослідження та певних узагальнень.


За нашими спостереженнями, в ефірі загальнодержавних каналів „1+1" та „Інтер" домінує розважально-релаксивна продукція. Це, на нашу думку, зумовлено суспільними запитами (точніше потребами більшості, без врахування запитів інтелектуальної еліти) та прагненням максимально ефективно провадити комерційну діяльність телекомпаній (наповнювати ефір програмами, які належать до явища масової культури, замовлені пересічною більшістю суспільства). Саме такі програми переглядає максимальна кількість громадян, а отже, саме вони є предметом зацікавлення рекламодавців. Обидва канали об'єднує комерціалізована концепція функціонування. Натомість різницею у характеристиці каналів є мовна політика — 70 % україномовного ефіру на „1+1" та 80 % російськомовної продукції на „Інтері". Так само разюче відрізняються наповнення двох каналів українською, зарубіжною та росій­ською продукцією. На каналі „1+1" домінує українська продукція, якщо не брати до уваги кількісну перевагу зарубіжної кінопродукції, що властиво й „Інтеру". Водночас „Інтер" упродовж більшої частини ефірного часу надає російським (особливо розважального спектру) програмам. Важелями впливу на позицію продуцентів медійної інформації у визначенні пріоритетів між розважальною продукцією та аналітично-проствітницькою є комерційний, світоглядний, виховний, моральний чинники, громадянська позиція.


Відчутні метаморфози у розвитку ЗМІ після помаранчевої революції пов'язані, перш за все, зі змінами у свідомості журналістів, зникненні поняття „темників", переслідувань за висловлювання переконань тощо. Проте найра-дикальніші концептуальні творчі та організаційні зміни протягом 2005 року відбулися на „5 каналі". Колектив каналу вирішив створити перший в Україні інформаційний телевізійний канал. Ефір вказаного каналу зовсім не містить художніх та анімаційних фільмів, розважальних та музичних програм. Натомість упродовж доби канал транслює 34 випуски новин. Це — найвищий показник серед усіх телеканалів України. „5 канал" досить стрімко наближав­ся до якісної журналістики. Формування якісного телебачення в Україні тісно пов'язане із створенням суспільного телебачення, але питання організації такого ТБ залишається відкритим.. Таким чином, проблеми функціонування якісних телемедій гостріші, ніж друкованих ЗМІ — через принципово масовий, комерціоналізований характер цього сегменту інформаційного простору. Необхідність оякіснення і цього надзвичайно впливового в сучасній Україні типу ЗМІ є безсумнівною.


Уважне вивчення програм і передач радіоканалів України переконливо засвідчує, що абсолютна більшість регіональних ультрахвильових радіо редакцій не тільки не відповідає критеріям якісної журналістики, а й загалом далека від елементарних норм професіоналізму.


Пропорційно до рівня розвитку високих технологій в Україні, у інформаційному полі держави дедалі вагоміше місце посідають Інтернет-медіа: інформаційні веб-сайти, веб-логи (приватні сайти журналістів), інфор­маційні портали. Інтернет-видання України можуть стати вагомою складовою якісного сегменту медіапростору держави, за умови дотримання норм журналістської етики їх продуцентами навіть при збереженні нерегульо-ваного законодавством, як і нині, статусу Інтернет-видань. До якісних Інтернет-сайтів України, на нашу думку, належать інформаційно-аналітичні ресурси „Українська правда", „Корреспондент", „Обком", „Обозреватель", „Форум", „Укроп". До найвідоміших розважальних — „Веселі яйця" (мульт­фільми про політиків), Наталі", „Сміходром", „Гала гороскопи", мережа роз­ваг „Хохма"; бульварного спрямування - „Сексопилка", „Трусикоф.нет", „Лазаренко.ком.юа" та багато інших. Відсутність правового регулювання українського інтернету є водночас запорукою свободи слова у електронній мережі і сприятливим середовищем для розповсюдження інформаційних ди­версій, низькопробних розваг тощо. Вдосконалення уанету можливе за умови дотримання творцями Інтернет-ресурсів етичних норм та загального законо­давства про нерозповсюдження порнографії, расової дискримінації, пропа­ганди насильства тощо.


У підрозділі 3.3. „Критерії професійної майстерності сучасних українських журналістів у контексті якісної преси" проаналізовано проблему професіоналізму українських засобів масової інформації і журна­лістів. Газетний бум породив величезний попит на творчих людей. Журна­лістські колективи повинні поповнюватися не тільки людьми з журналіст­ською освітою. Економісти, історики, медики стають фаховими аналітиками, медійними експертами у своїх сферах. Проте сьогоднi для України досить серйозною є проблема неадекватностi рiвня журналiстики i самооцiнки журналiстiв. Розвиток і вдосконалення професійної майстерності українських журналістів виступає однією з актуальних проблем розвитку українського інформаційного простору. Професіоналізм працевлаштованих журналістів є одним із головних критеріїв якісної преси, тому оякіснення преси і само­вдосконалення її працівників є взаємозалежними процесами, чи іншими словами — двома аспектами однієї проблеми, яку на сьогодні розв'язують дуже стихійно, хаотично, без якоїсь чіткої програми. Між тим саме професіо­налізація журналістського корпусу виступає однією з головних передумов оякіснення українських ЗМІ.


У підрозділі 3.4. „Особливості становлення медіапростору України" осмислено аспекти й умови становлення українського інформаційного простору.


Iнформацiйний простiр України перебуває в процесi становлення i розвивається досить нерiвномiрно. Окремі його сектори (друкованi ЗМI, книговидання, бiблiотечний, архiвний та кiнематографiчний комплекси) не вiдповiдають стандартам розвинутих країн, зазнають подальшого скорочення і навiть руйнування; iншi (Iнтернет, мобiльний зв'язок), хоч i не досягли рiвня передових держав, однак виявляють стiйку тенденцiю до зростання. Високий рiвень присутностi держави на ринку друкованих та електронних ЗМI не вiдповiдає досвiдові розвинутих демократичних країн, створює можливостi для манiпулювання масовою свiдомiстю, порушення конституцiйних прав громадян на отримання та поширення iнформацiї.


Економiчний, полiтичний, духовний рiвнi життя держави в процесi її поступу вимагають iнформацiйного забезпечення консолiдацiї суспiльства. Система ЗМI, перебуваючи на рiзних платформах полiтичного спрямування, iдейно-понятiйного, морального орiєнтування, покликана реалiзовувати за­гальнолюдськi цiнностi, полiтичний плюралiзм, формувати настрої творення розвинутої держави пiд гаслами нацiональної ідеї та вселенського гуманізму.


Система журналістської освіти має значний потенціал впливу на рівень засобів масової інформації. Удосконалення підготовки фахівців у ЗМІ сприя­тиме творенню в Україні більш сучасних, відповідних світовим стандартам друкованих та електронних медіа.


У Висновках подане теоретичне обґрунтування й узагальнення проб­леми становлення якісної преси у посткомуністичному світі на матеріалі українських ЗМІ. У дисертації з'ясовано суть цього явища на основі теоретичних досліджень зарубіжних авторів, осмислено зародження якісних мас-медіа в Україні та шляхи вдосконалення їх функціонування.


Якщо спільною тенденцією розвитку ЗМІ є загальне прагнення поліпшення їх якості, то якісна преса є сформованим видом друкованих видань, радіо, телеканалів, інтернет-сайтів, переважно елітного характеру, які відповідають певним теоретично осмисленим критеріям.


Створення та функціонування якісних медіа в Україні, як і в інших посткомуністичних державах, відбувається на тлі руйнівних наслідків деформації свідомості громадян колишньої імперії, яка упродовж сімдесяти років проводила комуністичний експеримент. Крім того, як у жодній іншій посткомуністичній країні, окрім Білорусії, в Україні склалася аномальна ситуація щодо маргінального становища української культури і насамперед мови. Ні українська преса, ні українське телебачення не стали українським.


Якісні ЗМІ мають особливе значення у зміцненні державності України, згуртуванні громадян навколо національної ідеї, підвищенні морального та матеріального рівня суспільства. Лише незалежні, якісні мас-медіа можуть формувати громадянське суспільство. Складовими, якi визначають якісний рівень, є: тип і спрямованість видання, тематика публiкацiй, жанрова палiтра матеріалів та стиль публікацій, полiграфiчно-художнє оформлення друкова­ного засобу iнформацiї, якісний склад читацької аудиторiї; наклад; наявнiсть власних кореспондентiв у регiонах, за кордонами держави; перiодичнiсть виходу, охоплюванiсть широкого географiчного загалу; рейтинговi позицiї газети всерединi країни та за кордоном.


Проблеми української якісної преси є наслідком загальних проблем суспільства, які постають на нинішньому етапі державотворення. Економiч­ний, полiтичний, духовний рiвнi життя держави в процесi її поступу ви­магають iнформацiйного забезпечення консолiдацiї суспiльства. Система ЗМI, перебуваючи на рiзних платформах полiтичного спрямування, iдейно-понятiйного, морального орiєнтування, покликана реалiзовувати загально­людськi цiнностi, полiтичний плюралiзм, формувати настрої творення розвинутої держави пiд гаслами нацiональної ідеї та вселенського гуманізму.


Чинниками, якi визначають якiснiсть, певною мірою, елітарність засобу масової iнформацiї, є:


1.  Струнка, добре продумана концепція видання, тематика публiкацiй, полiтична, морально-етична орiєнтацiя ЗМI, розраховані на вибіркову, елітну аудиторію, яка шукає не розважальної, а соціально, економічно, культуро­логічно важливої інформації; рекламний контент видання.


2.  Відповідність мови ЗМІ і стилю, манери викладу інформації літера­турним нормам, використання нормативної лексики, дотримання граматично-стильових норм, недопустимість ненормативної лексики.


3.  Застосування публіцистичного, в окремих випадках науково-публі­цистичного стилю. Використання журналістами широкої жанрової палітри у реалізації задумів.


4.  Вдале оформлення друкованого засобу масової iнформацiї (належно дібрані шрифти, раціональне розміщення у процесі верстки, використання професійних, якісних фотографiй). У електронних ЗМІ відповідний візуаль­ний та звуковий ряди, вдала режисерська робота. Належне подання мате­ріалів, оперування заголовками, пiдзаголовками; текстово-оформлювальною архітектонікою:   врiзом,   лiдом.   Структурування   газети   за   тематичними сторінками, розділами, постійними і змінними вкладками, рубриками.


5.  Аудиторiя, наклад, перiодичнiсть виходу, охоплюванiсть широкого географiчного  загалу  під  час  продажу  газети.  Розкуповуванiсть  газети. Рейтинговi позицiї газети всерединi країни, за кордоном.


6.  Високопрофесійні авторський склад медіа, редакцiйна колегiя, голов­ний редактор. „Брендові імена" у редакції. Використання можливостей одер­жання iнформацiї з провiдних iнформацiйних агенцiй; власні кореспонденти у регiонах та за кордоном.


7.       Вiдносна  фiнансова  i  полiтична незалежнiсть  ЗМІ.  Прагнення  і здатнiсть медіа впливати на формування громадської думки.


В українському медіапросторі, з огляду на незавершеність процесу кон-цептуального-теоретичного спрямування ЗМІ, типи видань доцільно поділяти на якісні (елітні), якісно-масові, масові та бульварні. Серед друкованих видань до першого типу належать „Дзеркало тижня", „Літературна Україна". До другого - „Україна молода", „Правда Украины". До третього - „Факты", „Сегодня". До четвертого — „Бульвар", „Интересная газета".


Характерна особливість української преси полягає в тому, що в ній відчувається досить активна тенденція до утвердження якісних видань у регіонах. Вона особливо відчутна у західному регіоні України. Газети „Висо­кий Замок", „Експрес" (Львів), а також „Остров" (Донецьк) мають авто­ритетом і за межами своїх областей.


Події помаранчевої революції, прихід до влади нової команди, за загаль­ним визначенням аудиторії мас-медіа та експертів, докорінно змінили умови функціонування ЗМІ, у тому числі електронних. За рівнем свободи слова і засобів масової інформації Україна є на одному з перших місць серед постра­дянських держав. Крім багатьох незалежних періодичних видань, на доброму рівні працюють деякі комерційні теле- і радіоканали та Інтернет-медіа.


Підсумовуючи результати дослідження, пропонуємо таке визначення: поняття „якісні медіа" вживається на означення газет, журналів, інших медіа загальнополітичного спрямування, які неупереджено і точно, в усій повноті геополітичного контексту, всебічно, неспотворено висвітлюють факти, вико­ристовуючи інформаційний та аналітичний жанрові спектри. Якісним медіа властиві строге оформлення, дотримання загальних етичних норм, почуття соціальної, громадянської, політичної відповідальності, здатність позитивно та ефективно впливати на формування суспільних поглядів. Утвердження якісних мас-медіа в Україні вимагає високого рівня професіоналізму журна­лістів, а відтак — значного поліпшення їх підготовки та перепідготовки. Поліпшення якості журналістської праці, у свою чергу, неможливе без наукового осмислення тих процесів, які відбуваються у журналістській практиці у ці відповідальні для країни дні.


Отже, пропоноване дисертаційне дослідження, узагальнюючи свiтовий i вiтчизняний досвiд творення i функцiонування якiсної преси, покликане сприяти також розв'язанню проблем iнформацiйної життєдiяльностi суспiль­ства, насамперед становлення суверенної, демократичної України.


 


Ос

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины