Тематична модель сучасного регіонального видання (на матеріалі друкованої газетної періодики Кіровоградщини за 1991-2003 роки) : Тематическая модель современного регионального издания (на материале печатной газетной периодики Кировоградщины за 1991-2003 годы)

Краткое содержание

У вступі подано загальну характеристику дослідження: актуальність теми, об’єкт і предмет вивчення, основна мета і завдання, наукова новизна й практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та публікації, зазначено джерельну базу та структуру роботи.

У першому розділі “Регіональна преса України другої половини XX – початку XXI ст.” здійснено огляд наукових праць за даною темою. Аналіз досліджуваної тематики засвідчив, що в літературі немає робіт, присвячених глибокому, всебічному вивченню регіональних мас-медіа. Переважно роботи стосуються певної проблематики локальних видань, і у жодній з них не подається комплексний аналіз цього виду ЗМІ.

У підрозділі 1.1 “Дослідження регіональної преси в українському журналістикознавстві” простежено стан та перспективи вивчення локальної преси у вітчизняному журналістикознавстві, визначено пріоритетні напрямки вивчення цього типу видань; проаналізовано тематику досліджень регіональної преси трьох періодів – монопартійного, перехідного та сучасного. Наголошено на розширенні діапазону проблем регіональної преси, що піднімаються у працях журналістикознавців сучасного періоду, вони переважно стосуються свободи слова та участі регіональних ЗМІ у виборчій кампанії.

Насамперед звернено увагу на трактування понять “регіональна”, “локальна”, “місцева” та “крайова” преса, що є важливим з огляду на попередження непорозумінь стосовно вжитих термінів. Автором доведено, що у контексті даного дослідження ці поняття є синонімічними.

З метою створення цілісного уявлення про тематичну модель сучасного регіонального часопису, про тенденції, що простежуються саме у цих виданнях, вивчено те інформаційне поле, в якому вони функціонують – у конкретному випадку – це інформаційний друкований простір Кіровоградщини. Зокрема, аналізується кількісний поділ ЗМІ за типологічними ознаками, накладом, ареалом розповсюдження.

Найстарша в регіоні – обласна громадсько-політична газета “Кіровоградська правда”, заснована у 1918 році, – видає додатки “Освітянське слово”, “Забава-джой”, “Кіровоградський тиждень”. Газета виходить 3 рази на тиждень на 4 сторінках формату А2, орієнтована на читацьку аудиторію, яка прагне отримувати оперативну інформацію про місто та область; про політичне, економічне життя країни, суспільства в цілому.

Всеукраїнський тижневик “Украина-центр” поширюється в усіх регіонах України, має власну мережу розповсюдження. Виходить на 24 сторінках формату А3; акредитована в Адміністрації Президента, Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, має кореспондентський пункт у Києві, власних кореспондентів у різних регіонах України. Основний акцент видання – орієнтація на широке коло читачів: у газеті можна знайти інформацію для глибоких роздумів та відпочинку; цікаві факти з життя відомих і мало відомих, але не менш цікавих людей. “Украина-центр” – засновник і видавець єдиної в області спортивної газети “Спортревю”. Окрім неї та додатка до газети “Фаворит” “Фаворит-спорт”, що виходив протягом 2002 – 2003 років, у регіоні газети саме такого спрямування не виходять.

Всеукраїнська соціально-інформаційна газета “Діалог” виходить один раз на тиждень на 4 сторінках формату А3, має п’ять додатків: “Домашній доктор”, “Домашній адвокат”, “Друг пенсіонера”, “Порадник на будь-які смаки”, “Домашня смакота”. Попри те, що “Діалог” зареєстрований як всеукраїнський часопис, ареалом його розповсюдження залишається кіровоградський регіон.

Популярне всеукраїнське видання “Бабушка” поширюється по всій Україні. Разом із додатком до “Діалога”, газетою “Домашній доктор”, “Бабушка” становить пресу, присвячену питанням валеології. Цього ж спрямування в області протягом досліджуваного періоду виходили часописи “Здоровенькі були” (2002 – 2003 роки), додаток до “Кіровоградської правди” – “Ваше здоров’я” (1993 – 2002 роки), газета “Ліки і здоров’я” (2002 рік).

Міські часописи (їх 18) виходять українською мовою, переважно містять інформацію про події у місті, програму телепередач, рекламні оголошення. У середньому періодичність виходу міської преси – 2 рази на тиждень, обсяг – 6 – 8 сторінок. Загалом більшість паперових медіа регіону вміщують програми місцевого, обласного, всеукраїнського телебачення, а деякі – кабельного та супутникового. Є часописи, що надають цю інформацію з анотуванням фільмів і телепередач – це “Світ ТБ”, “Теленеділька”, “Телеклуб” та “TV-кур’єр”.

Усі районні газети (їх 23) виходять українською мовою, вони некольорові. В середньому періодичність виходу – два рази на тиждень на 4 сторінках формату А3. Лише один районний часопис – “Маловисківські вісті” – випускав додаток – газету “Літо”, що проіснувала з 1999 по 2001 рік. Вадою районної преси регіону є майже повна відсутність міжнародних новин і спеціалізованих видань.

Реклама займає в середньому ¼ площі районного ЗМІ. Питома вага реклами в обласному часописі значно більша, крім того, протягом 2000 – 2004 років на Кіровоградщині активізувались інформаційно-рекламні тижневики (їх 26), половину газетної площі яких становить реклама. З’явились і видання, які повністю наповнені оголошеннями та рекламою – вони становлять їх основний зміст, наприклад, “Все про все”, “09”, “Безплатні оголошення” (загалом таких видань 6).

Цікавим експериментом стало введення у практику поширення друкованої продукції та “розкрутки” нових ЗМІ безкоштовне розповсюдження рекламних (наприклад, “Кировоградский экспресс” (2000 – 2002 роки), загальнополітичних (“Кіровоград і кіровоградці” (2004 рік), валеологічних (“Здоровенькі були” (2002 – 2003 роки) газет.

Обласні часописи (їх 54) здебільшого приділяють увагу місцевим і регіональним новинам; подіям у державі й поза нею. Два друковані обласні видання – “Кіровоградська правда” та “Народне слово” – зареєстровані як громадсько-політичні. Тридцять вісім газет мають статус загальнополітичних, з них власне політичного спрямування, таких, що є друкованими органами певних партійних організацій, – 6 видань, причому два з них – “Комуніст Кіровоградщини” та “Руський блок” – виходять регулярно, але у вигляді “бойових листків”, інші чотири – “Справедливість”, “Наша воля”, “Площа свободи. Олександрія”, “Ленінський прапор” – активізують свою діяльність лише під час передвиборчих кампаній.

Галузеві друковані ЗМІ (їх 6: “Поштовий вісник”, “Ветеринарні вісті”, “Версії міліцейського вісника”, “Зовнішсервіс”, “Щасливої дороги”, “Пожежна вежа”) задовольняють потреби в інформації фахівців різних спеціальностей. Для освітян в області випускається науково-методичний додаток до газети “Кіровоградська правда” – “Освітянське слово”. У ньому вчителі та вихователі знаходять потрібну науково-методичну інформацію, розробки уроків з різних предметів; батьки – корисні поради стосовно виховання дітей. У районі такого спрямування виходить видання “Першовересень” (засноване у 2000 році, припинило існування у 2003 році). Проте, якщо газета “Освітянське слово” – для вчителів, то “Першовересень” – про вчителів, їхні досягнення та проблеми. Вищі навчальні заклади Кіровограда теж мають свої друковані медіа: “Викладач, студент...”, “Гаудеамус”, “Студентський вісник”, “Університетський меридіан”. Вони розповсюджуються серед студентів та викладачів вищих учбових закладів, містять інформацію про життя навчального закладу, студентські новини.

Релігійного характеру в області вісім газет, п’ять із них виходять у містах. Їх основний зміст – духовне життя людини, її внутрішній світ.

Для дозвілля читачів у регіональних ЗМІ Кіровоградщини відводяться, як правило, останні сторінки. За змістом це рецепти смачних страв, анекдоти, цікаві факти з життя знаменитостей, дайджести з Інтернету, сканворди, кросворди, астрологічні прогнози. Є і самостійні видання такої спрямованості: додаток до газети “Кіровоградська правда” “Забава-джой”; “Домашня смакота”, “Порадник на будь-які смаки”, “Домашняя кухня”, “Страна советов”, “Скриня”. Крім того, один раз на місяць виходять еротичне видання “Маленькая Вера” (інформаційно-розважальна газета лише для дорослих) і жіноча газета “Женские страсти”. Для людей похилого віку в області один раз на місяць виходять “Друг пенсіонера” та додаток до газети “Кіровоградська правда” “Голос ветерана” (“газета в газеті”).

Суттєвою вадою кіровоградської преси до 2004 року була відсутність видань для дітей та юнацтва. Газета для такої читацької аудиторії – “Молодіжна тусовка” (виходила у 2002 році) припинила існування, а додаток до газети “Маловисківські вісті” “Літо” протягом 1999 – 2001 років виходив один раз на місяць, до того ж нерегулярно. Часопис для дітей “Острів скарбів”, зареєстрований у 2003 році, так і не вийшов жодного разу. Лише 2004 року було відкрито видання для молоді “Молодіжне перехрестя”. Також в області відсутні гумористичні ЗМІ: додаток до “Кіровоградської правди” “Біла ворона” (1992 – 1999 роки) припинив існування через брак коштів.

У підрозділі 1.2 “Теоретичні засади інформаційно-тематичного моделювання” найбільше уваги приділено працям О. Мелещенка та описаній ним природі інформаційного моделювання, типологічному поділу видань за ознакою “неспеціалізоване-спеціалізоване” О. Алексєєва; визначенню внутрішньої структури часопису О. Акопова, А. Бочарова. Окремо розглянуто роль вдалої тематичної структури у підвищенні популярності видання, якій присвячено праці В. Іванова. На основі принципів аналізу тематичної організації твору, розробленої В. Різуном, створено методику аналізу тематики часопису.

Узагальнення сучасних поглядів на проблему інформаційного моделювання видань стало основою для подальшого дослідження, зокрема, створення схеми аналізу тематики сучасного регіонального ЗМІ та методики побудови його моделі. Основними складовими аналізу тематично-структурної організації видання, на думку дисертанта, є його концептуальна цілісність, чіткий поділ на тематичні блоки та рубрики. На тематику ЗМІ також впливають його авторський склад, періодичність виходу й тип.

Вивчення вихідних даних, тематичної спрямованості, типів, авторитетності видань регіону, їх кількісного розподілу дало змогу обрати для дослідження методом репрезентативної вибірки найбільш впливові та тиражні часописи, такі, що дотримуються періодичності виходу. Ці критерії й стали вирішальними при відборі видань. Серед обласних громадсько-політичних газет обрано найстаршу в області “Кіровоградську правду”. За даними Управління у справах преси Кіровоградської обласної державної адміністрації, на квітень 2004 року це видання посідало перше місце за тиражністю серед загальнополітичних газет. На базі “Кіровоградської правди” проводилися опитування читачів і експеримент (пропонувалися зміна концепції та тематичної моделі видання). З-поміж міських часописів досліджено єдину в Кіровограді міську газету громадсько-політичного спрямування – “Вечірню газету”. Серед районних загальнополітичних газет обрано найбільш авторитетну та технічно озброєну – “Долинські новини” (на базі цієї редакції створено поліграфічно-видавничий центр). “Украина-центр” – єдиний часопис серед всеукраїнських політематичних видань регіону, який за накладами посідає перше місце у загальному рейтингу. Другу позицію займає відібрана дисертантом для аналізу інформаційно-рекламна газета “21-й канал”. Хоча й О. Алексєєв зараховує до політематичної партійну пресу, у регіоні ці видання мають вигляд “бойових листків”, виходять украй неперіодично та мають вузьку тематику (здебільшого політично-агітативну). Випуск цих газет активізується лише безпосередньо перед виборами, у міжвиборчий період ці видання виходять спорадично.

З-поміж спеціалізованих районних друкованих ЗМІ з 2000 по 2003 рік випускалося лише педагогічне видання “Першовересень”. Цього ж спрямування – єдина в області освітянська газета, науково-методичний додаток до “Кіровоградської правди” – “Освітянське слово”. Серед розважальних часописів для дослідження обрано газету “Забава-джой” (вона також одна такого спрямування в області). Спортивні видання виходять лише в області, серед них відібрано для аналізу колишній додаток до газети “Украина-центр”, а тепер популярне й авторитетне самостійне видання “Спортревю”. Релігійні часописи в області не мають чіткого ареалу розповсюдження, не всі з них дотримуються періодичності виходу, тому за критеріями, визначеними дисертантом, обрано газету Свято-Успенського жіночого монастиря “Ясинуватка Православна”, яка, починаючи з 2002 року, виходить систематично.

З фахових видань для аналізу взято громадсько-правовий тижневик “Версії міліцейського вісника”. Вибір аргументується високою активністю у кіровоградських мас-медіа теми права й криміналу. Дослідження цього часопису дало змогу порівняти глибину розкриття цієї теми у спеціалізованому та неспеціалізованому ЗМІ. Через дуже вузьку спеціалізацію, а також подібність регіональних валеологічних видань, що розповсюджуються по Україні, для більш чіткого уявлення про модель ЗМІ цього типу відібрано три газети – “Бабушка”, “Домашній доктор”, “Здоровенькі були”.

У другому розділі дисертації “Тематика сучасного регіонального видання Кіровоградщини” описано тематичну палітру неспеціалізованих (політематичних) та спеціалізованих (монотематичних) часописів.

Виявлено, що в обласному громадсько-політичному виданні “Кіровоградська правда” лідирують теми: “право та кримінал”, “культура й мистецтво”, “сільське життя”, “соціальна сфера”, “політика”. У районному часописі “Долинські новини” найбільш активно висвітлюваними є теми: “влада”, “АПК”, “події”, “соціальна сфера”, “сільське життя”. Всеукраїнський тижневик “Украина-центр” з-поміж аналізованих неспеціалізованих видань вирізняється стрункістю тематичної структури та пізнавально-розважальним характером публікацій, у ньому домінують теми: “пізнавально-розважальна”, “культура та мистецтво”, “події”, “дозвілля”, “політика”.

У віснику Кіровоградської міської ради “Вечірня газета” провідними є такі теми: “право та кримінал”, “соціальна сфера”, “місто”, “політика”, “культура та мистецтво”. В інформаційно-рекламній газеті “21-й канал” активно висвітлюються такі теми, як “події”, “право та кримінал”, “дозвілля”, “побут”, “зв’язок “газета-читач”.