ЕМОЦІЙНО-ОЦІННИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕМІНУТИВІВ У ПУБЛІЦИСТИЦІ (на матеріалі української періодики 1995–2004 років)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЕМОЦІЙНО-ОЦІННИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕМІНУТИВІВ У ПУБЛІЦИСТИЦІ (на матеріалі української періодики 1995–2004 років)
Альтернативное Название: Эмоционально-оценочных ПОТЕНЦИАЛ Деминутив в публицистике (на материале украинской периодики 1995-2004 годов)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У “Вступі схарактеризовано стан наукової проблеми й обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету й основні завдання роботи, описано методи, зазначено джерельну базу дисертації, розкрито наукову новизну. Окреслено теоретичне і практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію положень дисертації, а також вміщено опис її структури.


Перший розділ “Проблема емотивно-оцінної демінутивації в сучасному журналістикознавстві” містить загальну характеристику джерел із досліджуваної проблеми, аналіз стану її вивчення в сучасній пресолінгвістиці. У розділі викладено теоретичні засади дослідження, обґрунтовано термінологічний апарат.


У першому підрозділі Особливості мовної експресивності газетної періодики” з’ясовано сутність понять “експресія”, “експресивність”, а також визначено співвідношення “експресивності” та “емоційності”.


Експресію слід кваліфікувати як багатокомпонентне явище, як комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних чинників, що знаходять свою реалізацію в інтенсифікації повідомлення, у збільшенні впливової сили інформації. Експресивність тлумачимо як таку особливість газетного тексту, яка передає зміст повідомлення з більшою виразністю, відтворює внутрішній стан автора і має своїм результатом емоційне або логічне посилення. Мовні експресивні одиниці є одним із елементів у системі засобів, які формують загальну експресивність публіцистичного тексту. Експресивність лексем із суфіксами суб’єктивної оцінки – це їхня здатність підкреслювати, посилювати або послаблювати інтенсивність дії або ознаки. Ці виражальні засоби допомагають автору передати своє ставлення і до повідомлення, і до адресата. Експресія в газетно-публіцистичному мовленні має особливий характерпідкреслено соціальний, тому вона передусім цілеспрямована, виразна, емоційно-оцінна.


У науковій літературі немає однозначного підходу до визначення співвідношення експресивності та емоційності, хоча більшість дослідників розрізняє ці поняття. Емоційність не завжди є експресивною, вона може мати нейтральне вираження, а експресивність породжується не тільки емоціями, а й мисленням, інтелектом, волею, конкретним світосприйманням мовців тощо. Емоція пов’язана з почуттями, це є природна (а тому спонтанна та непродумана) реакція людини на явища об’єктивної дійсності. Експресія ж задана переважно як засіб впливу на адресата, коли автор цілеспрямовано добирає певні мовні засоби. Емоційність висловлювання завжди пов’язана з реалізацією емоційної оцінки, тоді як експресивність частіше – з інтелектуальним наміром переконати в чомусь адресата.


У підрозділі 1.2 “Емоційна оцінність газетної комунікації” з’ясовано сутність понять “емоція”, “емоційність”, “емотивність”, “оцінка”, “емоційна оцінка”, окреслено значення емоцій для газетної комунікації.


Огляд психологічної літератури дозволив визначити емоції як складне явище психіки, пов’язане з різноманітними властивостями та процесами, що характеризують суб’єктивне ставлення, виражене у специфічній оцінці.


Поняття емоційність потрактовано, з одного боку, як властивість суб’єкта, його здатність переживати та виражати емоцію, з іншого – як лінгвістичний термін, під яким розуміють властивість мовного знака виразити факт емоційного переживання людиною певного явища дійсності.


У дослідженні розмежовано такі поняття, як “емоційний” та “емотивний”: те, що стосується людини, її сприймання, позначено терміном емоційний (емоційний потенціал, вплив, відгук, стан, ефект; емоційне забарвлення, значення; емоційна участь, сфера, експресія тощо), те, що стосується тексту, його засобів, є емотивним (емотивний суфікс, емотивно-оцінний або емотивно-експресивний засіб, формант, компонент тощо).


Різновидами емоційної оцінки в роботі визначено позитивну (схвальний, доброзичливий характер матеріалів), негативну (критичний, іронічно-зневажливий характер) і амбівалентну (поєднання двох протилежних за знаком емоцій). Зважаючи на те, що проміжна (нейтральна) оцінка спирається на оцінні критерії набутого суспільного досвіду носіїв мови, її позначено терміном “раціональна оцінка”.


У підрозділі 1.3 “Поняття про демінутивність та мовні засоби її реалізації в газеті” проаналізовано основні аспекти розвитку граматичної категорії зменшеності й описано різноманітні засоби її вираження. З’ясовано, що розмірно-кількісне значення більшості зменшено-пестливих утворень нині поступилося емоційно-оцінному.


Демінутиви тлумачать як похідні іменники (Н. Ф. Клименко), що виражають значення зменшеності, яке здебільшого супроводжує ще і значення суб’єктивної оцінки – позитивної (дівчатко, коник, джерельце) або рідше негативної (зневажливість – ідейка, гімназистик, дільце). Більш широке тлумаченням поняття “демінутив” спирається на загальне етимологічне значення зменшувальності та дозволяє відносити до демінутивів усі слова, що мають інтегральну сему зменшувальності та її формальні показники. На цій підставі граматичну категорію зменшувальності, виражену здрібніло-пестливими суфіксами, представлено різними частинами мови.


Другий розділ “Комунікативні можливості демінутивів як засобу творення емоційно-оцінного значення в мові преси” присвячено розгляду проблеми емоційного впливу на адресата й аналізу творення емоційно-оцінного колориту газетного повідомлення, здійснюваного за участю демінутивних одиниць.


У першому підрозділі “Прагматичні домінанти різних жанрів газетних текстів. Спектр оцінок у мові преси” проаналізовано газетні жанри щодо продуктивності використання в них лексем із демінутивними формантами. З-поміж інформаційних жанрів саме в інтерв’ю та в репортажі активно вживаються лексеми з демінутивними компонентами, напр.: Але найбільше закарбувалася в пам’яті картинка, для нас, мабуть, неймовірна: медсестра в будинку для літніх терпляче, по ковточку, напуває соком слабеньку бабусю, стоячи перед нею навколішки [Дзеркало тижня. – 2002. – 14 верес. – С. 23].


В аналітичних (кореспонденція, стаття, коментар, огляд) і художньо-публіцистичних жанрах (нарис, фейлетон, памфлет, есе, пародія, епіграма) виявлено широкий діапазон емотивно-оцінних демінутивів, насамперед у назвах коментарів Від мобілки до могилки [Вечірні Черкаси. – 2002. – 13 листоп. – С. 14]; у памфлетах Правильно казав дід Матвій ще в часи воєнні: “Вернулися погончики, вернуться і барончики”. “Барончики” не страшні. Ті, колишні, родовиті, які мали своє майно і свою честь. Страшні “барончики” сучасні. Оті безрідні і безчесні, покабінетні приблуди і словоблуди [Дзеркало тижня. – 2000. – 29 лип. – С. 18] тощо.


Лексеми зі здрібніло-пестливими афіксами зустрічаються в передовій статті, напр.: Далі, з волі чинної Конституції, ... документ повернувся до вищого законодавчого органа країни, де після легеньких тортур дістав попереднє схвалення [Дзеркало тижня. – 2003. – 19 квіт. – С. 1]. Аналізовані одиниці виявлено й у назвах цих статей: “Маленька” Росія вирішила крадькома “прирости” українським острівцем Тузла [Україна молода. – 2003. – 4 жовт. – С. 1].


Спектр емоційних оцінок, виражених лексемами та фраземами з емотивно-оцінними суфіксами, є досить широким і різноманітним: від позитивних емоцій (схвалення, співчуття, згоди, задоволення, симпатії, ніжності, ввічливості тощо) до негативних (несхвалення, іронії, осуду, зневаги, презирства, приниження, фамільярності та ін.).


Підрозділ 2.2 “Основні тенденції реалізації емоційно-оцінної семантики на рівні словотвору” присвячено виявленню потенціалу демінутивів, які є нині в писемній комунікації виразним засобом вираження суб’єктивної оцінки та впливу газетних матеріалів на емоційну сферу читача.


З метою визначення емоційно-експресивної тональності та широти діапазону емоційних оцінок, створеного лексемами з демінутивними формантами, здійснено контент-аналіз чотирьох українських періодичних видань, зокрема щоденних газет “Голос України”, “Україна молода” і тижневика “Високий замок” (основна вибірка: дослідження 10-літнього періоду); тижневика “Дзеркало тижня” (контрольна вибірка: аналіз матеріалів за 5 років). Досліджуваною одиницею аналізу є лексема або фразема з демінутивним формантом, що передає певну емоційну оцінку.


Результати контент-аналізу засвідчили найактивнішу реалізацію демінутивних одиниць із позитивним потенціалом за такими тематичними напрямами: людина і суспільство; культура й освіта; кримінал; економіка і право; політика і влада; міжнародне життя, напр.: А після традиційного концерту солдатики підходили до вокалістки за автографами... [Україна молода. – 2002. – 27 черв. – С. 14]; А біль усе частіше кривив гарненьке личко [Голос України. – 2001. – 17 трав. – С. 6]. Найвища частотність аналізованих одиниць у перших трьох темах, найнижча – у матеріалах, пов’язаних із міжнародним життям. Лексем із демінутивними формантами позитивнооцінного забарвлення не виявлено в такому тематичному блоці газети “Україна молода”, як міжнародні новини. Пояснюється це тим, що публікації з такої тематики мають у цьому виданні переважно інформаційний характер.


Демінутивні одиниці надають мовленню легкої іронії, доброзичливої насмішки, подекуди фамільярності: З того часу, як дядечко Фрейд науково пояснив людині, що світом рухає секс, кожний індивід, слава богу, сприйняв це на віру та передав іншому [Україна молода. – 1997. – 7 лют. – С. 9]. Іронічність із відтінками доброзичливого ставлення, симпатії закладена і в газетні заголовки Віват народженим у штанцях (про чоловіків) [Голос України. – 1998. – 24 черв. – С. 14], Красунчик Холодного Яру (про 1000-літній дуб) [Україна молода. – 1999. – 30 груд. – С. 12]; і в назви постійних рубрик або підрубрик Копієчка (економічна тематика), З голочки (новини культури), Як здоров’ячко (теми здоров’я) [Україна молода] та ін.


Кількісний аналіз засвідчив загальну тенденцію до зростання частотності позитивнооцінних аналізованих одиниць практично в кожному виданні за десятилітній період. Журналісти досить активно послуговуються нині емотивно-оцінними можливостями цих словотворчих засобів. Піком активності є 2001 рік, тобто часовий період між двома тисячоліттями. Інформаційний вибух і обмежена здатність переробити величезний потік інформації – все це потребує зняття з людини психологічного тиску, а що, як не позитивна іронія / гумор, може ефективно виконати цю роль.


У результаті аналізу динаміки розподілу негативнооцінних демінутивів за тематикою та виданнями, доведено, що такі лексеми вживаються в текстах усіх визначених тематичних блоків (людина і суспільство; політика, влада; економіка; кримінал; культура й освіта) приблизно з однаковою частотністю. Кількісні розбіжності виявлено в газетах “Високий замок” (тематичний блок міжнародне життя) та у “Дзеркалі тижня” (тематичний блок культура й освіта), де кількісні показники є найвищими. Діапазон пейоративного забарвлення лексем і фразем із демінутивними компонентами досить широкий: від легкої іронії, фамільярності до відвертої зневаги, осуду, презирства, напр.: Я б не хотів, щоб принаймні в керівному складі були сіренькі люди [Високий замок. – 1998. – 23 жовт. – С. 8]; Заради якогось нещасного нуля-матросика, хай навіть і помноженого на 118, не варто президентові переривати свій відпочинок у Сочі [Дзеркало тижня. 2000. – 19 серп. С. 1].


Іронію передають демінутивні утворення, вживані в політичних текстах, зокрема при оцінюванні діяльності депутатів (нездорова заявочка; дрібненький радикальний лідер), політиків та уряду (шматочок влади; у політиці панував чималенький розгардіяш; тепленьке місце), в економічних текстах (поганенькі показники; кругленька сума; мільйончики; грошики) тощо. Деякі лексеми з емотивно-оцінними формантами вміщують приховане глузування, замасковане зовнішньою позитивністю, і через це широко вживаються в газетних статтях викривальної спрямованості, напр.: Теж нічого планчик, ось тільки Конституцію можуть змінювати тільки законодавці, про що час від часу нагадує опозиція і голосно – Рада Європи [Дзеркало тижня. 2000. – 15 лип. С. 1].


Іронічність (подекуди зовсім не легкий жарт) закладена в газетні заголовки Луценко зустрівся з черкаськими “луциками” [Молодь Черкащини. – 2005. – 18 серп. – С. 1], Князьки” за високим парканом [Дзеркало тижня. 2002. – 20 верес. С. 6], Росте собі хатиночка... [Україна молода. – 2003. – 23 груд. – С. 3]; у назви рубрик або підрубрик Номерочок (публікації на морально-етичні теми), Субєктивка (тема культури) [День].


Дослідження динаміки негативнооцінних демінутивних утворень, диференційованих за виданнями та за роками, засвідчили, що для газетних матеріалів є характерною тенденція до зростання аналізованих емотивно-оцінних одиниць у періоди історичних і суспільно-політичних змін.


Тематичний діапазон текстів, у яких вживаються аналізовані одиниці з амбівалентним потенціалом, досить широкий, можливо, тому, що аналіз проблем, який пропонуються читачеві, є складним, містить суперечності, не завжди має однозначне вирішення. Констатуємо, що найбільше лексем із демінутивними формантами, які виражають змішану оцінку, виявлено в матеріалах за такими тематичними напрямами: політика і влада; міжнародне життя; кримінал; людина і суспільство; культура й освіта; економіка і право. Напр.: Кмітливі бродяжки, котрі досить швидко звикають до вільного життя, втікають за найменшої нагоди із “заточення” [Україна молода. – 2004. – 20 серп. – С. 8]; Коли прибувала чергова зграйка блудних синів, чиновники розгублювалися [Дзеркало тижня. – 2004. – 13 серп. – С. 23]; Запорізькі козаки стежать у Києво-Печерській лаврі за порядком: виводять забіяк, жебраків та п’яничок, що випадково заблукали сюди [Високий замок. – 2001. – 11 трав. – С. 3].


Статистичні підрахунки виявили досить виразну тенденцію до збільшення частотності вживання позитивно- і негативнооцінних демінутивних утворень за період із 1995 р. до 2004 р.: зростання активності вживання таких одиниць зі знаком “плюс” – від 25 % до 55 %, а зі знаком “ мінус” – від 25 % до 40 %. У часи соціально-політичної нестабільності, резонансних подій, сплеску громадської активності характерними для писемної комунікації є процеси нагнітання негативізму та агресії. Передусім це стосується газети “Україна молода”, в матеріалах якої досить ефективно використовуються лексеми з демінутивними формантами іронічно-зневажливого характеру. Іншу картину спостерігаємо щодо демінутивних утворень амбівалентного характеру, а саме: досить суттєве зменшення частотності вживання цих одиниць з 1995 р. (50 %) до 2004 р. (9 %). Таким чином, кількісний аналіз емотивно-оцінних словотворчих засобів засвідчує, що матеріали 4 аналізованих газет характеризуються конкретністю, визначеністю ідеологічних, суспільно-політичних, морально-етичних поглядів і позицій видання в цілому та його авторів зокрема.


Результати анкетування підтвердили здатність демінутивних одиниць здійснювати емоційно-оцінний вплив на читача, виявили важливу роль цих засобів у вираженні авторської оцінки та в оптимізації сприймання складної соціально-політичної інформації пересічною людиною. Розподіл читачів за визначенням кількості помічених емоційних слів у різних виданнях є досить схожим, різниться тільки кількість респондентів, що читають ту чи іншу газету. Так, 73,8 % читачів “Дзеркала тижня” помічають такі слова в газетних матеріалах, із них 24,6 % респондентів вважає, що таких слів мало, 24,6 % переконані, що їх достатньо, 24,6 % визнає, що таких слів забагато. Не помічають цих слів у виданні 26,2 % респондентів. Пропорційно розподілились думки читачів газетиУкраїна молода” (мало – 32,8 %, достатньо – 32,8 %, забагато – близько 34,3 %) з тією відмінністю, що, по-перше, численнішою є аудиторія читачів, по-друге, немає серед загалу опитуваних тих, хто б не помічав емоційних слів у цьому виданні. Аналогічну ситуацію в розподілі думок з цього питання спостерігаємо і стосовно видань “Голос України” та “Високий замок” (ГУ: мало – 32,4 %, достатньо – 35,3 %, забагато – 32,4 %; ВЗ: мало – 35,3 %, достатньо – 29,4 %, забагато – 35,3 %).


Отже, журналістський твір повинен містити доцільну, комунікативно виправдану кількість таких лексем з емоційно-оцінним потенціалом, але при цьому, з одного боку, варто використовувати їх ефективніше, а з іншого – не переобтяжувати ними текст.


У підрозділі 2.3 “Фразеологізми із суфіксами суб’єктивної оцінки в газетному тексті подано аналіз усталених виразів із демінутивними компонентами, визначено роль цих формантів у створенні емоційно-оцінних відтінків фразеологізмів, запропоновано нові підходи до використання емоційно-оцінного потенціалу фразем із суфіксами суб’єктивної оцінки.


Додаткове експериментальне дослідження центрального та регіонального видань, проведене в четвертому підрозділі “Вплив демінутивів на емоційно-оцінне забарвлення публікацій молодіжної преси”, дозволило констатувати, що в сучасній молодіжній пресі (особливо регіональній) демінутивні одиниці використовуються здебільшого з метою передачі емоційно-негативних, несхвальних, іронічно-зневажливих характеристик, що свідчить про тяжіння до мовленнєвої агресії. Кількісні показники демінутивних утворень, що виражають негативну оцінку, майже вдвічі перевищують емоційно-позитивні характеристики в центральній газеті, а в регіональній пресі вони є ще вищими.


Третій розділ Шляхи досягнення адекватності емоційно-оцінного потенціалу демінутивів у двомовних російсько-українських газетах” присвячено виявленню емоційно-оцінної рівноцінності та смисловим втратам при перекладі демінутивних одиниць, особливостям перекладу фразем із суфіксами суб’єктивної оцінки.


Зіставний аналіз демінутивних одиниць, що вживаються в українських газетних матеріалах та в їхніх російських аналогах, проведений у першому підрозділі “Емоційно-оцінна рівноцінність і смислові втрати при перекладі демінутивних одиниць”, дозволяє стверджувати, що переклад демінутивних утворень є адекватним за умови збереження компонентів експресивності, емотивності й оцінки, які забезпечують виконання функцій інформування та впливу, передають прагматичну настанову та сприяють формуванню громадської думки. Рівноцінність таких мовних засобів визначається якщо не тотожністю, то максимальною наближеністю отриманого результату до впливу оригіналу.


Передача емоційно-оцінної інформації в перекладі може бути адекватною, при повній або частковій еквівалентності лексем із суфіксально-емотивними утвореннями, та неадекватною, у разі нееквівалентності аналізованих засобів.


У двомовних газетах виявлено всі види емоційно-оцінної неадекватності, а саме: конотативну нерівновагу, емотивно-оцінну надлишковість / недостатність, викривлення емоційної оцінки.


Значне місце в перекладах української газетної публіцистики посідає конотативна нерівновага. Виявляється вона у випадках, коли при збігові емоційно-оцінної конотації демінутивів у складі лексем двох мов існує розбіжність її за ступенем (тобто кількісні розбіжності виявлення емоційної оцінки). Напр.: (укр.): Усі ці роки ми тихесенько себе обманювали, розуміючи, що дитячого кіно немає, його не роблять [Дзеркало тижня. – 2000. – 29 лип. – С. 15]; (рос.): Все эти годы мы тихонько себя оманывали, понимая, что кино-то детского нет, его не производят [Зеркало недели. – 2000. – 29 июля – С. 15].


Такий вид конотативної нееквівалентності, як емоційно-оцінна надлишковість / недостатність, виникає у випадку, якщо демінутиви у складі лексем є еквівалентними за вираженням емоційної оцінки, але в одній із порівнюваних лексем є “зайва” конотація того ж знака (позитивна, негативна). При цьому надлишок чи нестача емоційної конотації зумовлені наявністю чи відсутністю в одному зі слів афіксального форманта, як-от у прикладах: (укр.) Після тривалих суперечок... “щедрінський персонаж” то білів, то червонів, а то багатозначно замовкав, поскубуючи свої масні кучерики [Дзеркало тижня. – 2000. – 29 лип. – С. 18]; (рос.) После длительных споров…“щедринский персонаж” то белел, то краснел, а то многозначительно замолкал, подёргивая свои жирные кудри [Зеркало недели. – 2000. – 29 июля. – С. 18].


Викривлення емоційної оцінки в перекладі може відбуватися внаслідок зміни одного з відтінків емоційної оцінки, що виражається цим суфіксом, на інший із протилежним знаком. Це досить виразно виявляється у фрагментах газетних матеріалів: (укр.) Члени Конституційного суду м’яко пошпетили автора папірця за незначну недосконалість проекту, проте визнали ескіз закону цілком конституційним [Дзеркало тижня. – 2000. – 15 черв. – С. 4]; (рос.) Члены КС мягко пожурили автора бумаги за некоторое несовершенство проекта, но тем не менее признали эскиз закона вполне конституционным [Зеркало недели. – 2000. – 15 июня. – С. 4].


З урахуванням основних вимог перекладу виділено такі головні засоби перекладу демінутивних одиниць у двомовних газетах:


– відтворення зменшеності-пестливості в рівному обсязі: (укр.) А либонь маленькі волоцюжки, жебраки та паче з ними поки що аж ніяк не невиправні маргінали [Дзеркало тижня. 2003. – 19 квіт. С. 20]; (рос.) А ведь маленькие бродяжки, попрошайки и иже с ними ещё отнюдь не законченные маргиналы еркало недели. – 2003. – 19 апр. – С. 20];


– послаблене чи посилене відтворення емоційної оцінності суфіксальним формантом: (укр.) От і домагається Михайло Сотник, аби до худібки в господарстві ставилися як до своєї [Голос Ураїни. – 1997. – 5 квіт. – С. 11]; (рос.) Вот и добивается Михаил Сотник, чтобы к скоту в хозяйстве относились как к своему [Голос Украины. – 1997. – 5 апр. – С. 11];


– заміна демінутива російським бездемінутивним, але близьким в емоційному відношенні відповідником: (укр.) Дитиночко, як же мені тобі допомогти? [Високий замок. – 1998.23 жовт. – С. 6]; (рос.) Детка, как же мне тебе помочь? [Высокий замок. – 1998.23 окт. – С. 6];


– відтворення української зменшено-пестливої одиниці нейтральною російською: (укр.) Про “Мерседес”, про хатинку на озері в Швейцарії не йдеться [День. – 2002. – 29 берез. – С. 21]; (рос.) О “Мерседесе”, о доме на озере в Швейцарии речь не идёт [День. – 2002. – 29 марта – С. 21].


У підрозділі 3.2 “Особливості перекладу фразем із суфіксами суб’єктивної оцінки в газетних текстах” описано основні способи перекладу фразеологічних одиниць, виявлені в аналізованих газетних матеріалах: добір тотожного виразу, калькування, добір еквівалента чи аналога.


Добір тотожного відповідника використовують у тому випадку, коли фразеологізми є спільним для обох мов, збігаються за значенням, структурою, лексичним складом, образністю та комунікативною спрямованістю: (укр.) Він кокетливо посміюється над своєю маленькою слабкістю – небайдужістю до кітчу… [Дзеркало тижня. – 2000. – 15 черв. – С. 16]; (рос.) Он кокетливо посмеивается над своей маленькой слабостьюнеравнодушием к китчу... [Зеркало недели. – 2000. – 15 июня – С. 16].


Покомпонентне калькування виразу – дослівний переклад іншомовного фразеологізму. Напр.: (укр.) Але це були тільки квіточки. Село “віддячило” фермеру за його добрі справи [Дзеркало тижня. – 2002. – 2 верес. – С. 17]; (рос.) Но это были только цветочки… [Зеркало недели. – 2002. – 2 сент. – С. 17].


Добір еквівалента відбувається в тому випадку, якщо фразеологічні одиниці мають аналогічну образну систему (фразеологічне значення, граматичну структуру, стилістичне забарвлення), але різне звучання. Вони не перекладаються дослівно засобами іншої мови, часто передаються метафоричною стійкою сполукою. Напр.: (укр.) Є ідея проводити фестиваль ретрокіно, як то кажуть, будуй хатку по достатку, але глядач хоче дивитися нове кіно [Дзеркало тижня. – 2000. – 22 лип. – С. 15]; (рос.) Есть идея проводить фестиваль ретрокино, как говорится, по одежке протягивай ножки, но зритель хочет смотреть новое кино [Зеркало недели. – 2000. – 22 июля. – С. 15].


Нефразеологічними способами перекладено ті фразеологізми з демінутивними компонентами, які не мають відповідників у мові перекладу. Найпоширенішими серед них у газетній періодиці є описовий переклад, запозичення, утворення лакун.


У “Висновках” синтезовано результати наукового пошуку й викладено основні положення дисертації.


1. Узагальнення теоретичного матеріалу дало змогу диференціювати підходи до тлумачення понять експресивність, емоційність, емотивність, оцінність, оскільки це самостійні категорії, хоча й тісно пов’язані між собою. У роботі розмежовано поняття “емоційний” та “емотивний”: те, що стосується людини, її сприймання, позначено терміном емоційний, те, що стосується тексту, його засобів є емотивним.


2. У процесі дослідження з’ясовано, що експресивність лексем із суфіксами суб’єктивної оцінки – це їхня здатність підкреслювати, посилювати або послаблювати інтенсивність дії або ознаки, а емотивністьздатність цих одиниць виражати різні відтінки ставлення автора до предмета мовлення. Експресивність пов’язана з емоційною оцінкою, хоча не вичерпує її. Змістом поняття емоційна оцінка є позитивне, негативне, амбівалентне емоційне оцінювання, визначення суб’єктом емоційно-оцінного статусу (схвалення, зневаги, поєднання полярних почуттів) кого-, чого-небудь. Вивчення конотативних характеристик аналізованих одиниць дозволило виявити слова, в яких простежується тонкий перехід між пейоративністю та меліоративністю. Суперечливе ставлення автора до описуваного зумовлює труднощі у визначенні емоційної оцінки. У цьому випадку йдеться про амбівалентність лексем та фразем із демінутивами – поєднання різних за знаком емоційних оцінок: співчуття, жалю, симпатії з неприйняттям, осудом, зневагою (одночасної симпатії і антипатії).


3. Дослідження засвідчило здатність лексем і фразем із демінутивними формантами виражати широкий спектр емоційних оцінок в газетно-публіцистичних текстах: від симпатії, любові, ніжності, співчуття, поваги, схвалення, прихильності, ввічливості, гордості, захоплення до іронії, несхвалення, незадоволення, нехтування, зневаги, неприйняття, осуду, відрази, обурення, цинізму, фамільярності, приниження тощо.


4. Проведене дослідження виявило активність функціонування експресивно-емотивного словотвору, зокрема одиниць із демінутивними афіксами, майже в усіх газетних жанрах, найчастіше – у нарисах, репортажах, фейлетонах, статтях, рецензіях, інтерв’ю та хронікальній замітці. Лексеми з афіксами пестливості домінують насамперед у публікаціях, пов’язаних із прямим чи опосередкованим відтворенням розмовно-побутової мови: в інтерв’ю на міжнародні теми, у спортивних коментарях, нарисах із національної історії, в публікаціях про проблеми соціального життя та діяльності органів влади тощо.


5. Контент-аналіз засвідчив найактивнішу реалізацію демінутивних одиниць із позитивним потенціалом у матеріалах, пов’язаних із питаннями нашого внутрішнього (громадського, приватного) життя, зокрема, це теми людини та суспільства, її безпеки та захищеності в ньому, культури й освіти тощо. Виявлено загальну тенденцію зростання частотності аналізованих одиниць із 1995 р. до 2004 р.


6. Аналіз розподілу негативнооцінних демінутивів за тематикою та виданнями, дозволив зясувати, що ці одиниці вживаються в текстах усіх визначених тематичних блоків із приблизно однаковою частотністю. Статистичне опрацювання газетного матеріалу дає підстави стверджувати, що лексеми з демінутивними суфіксами негативнооцінного потенціалу в кількісному відношенні урівнюються з позитивнооцінними в часи соціально-політичної нестабільності, резонансних подій, сплеску громадської активності. Характерними для писемної комунікації цих періодів є процеси зростання негативізму та агресії.


7. Досить широкий тематичний діапазон текстів, у яких вживаються демінутивні одиниці з амбівалентним потенціалом, зумовлений складністю, суперечністю, неоднозначністю вирішення проблем, які пропонуються читачеві. Найбільшу активність аналізованих одиниць зафіксовано в матеріалах за такими тематичними напрямами: міжнародне життя, політика і влада, кримінал, людина та суспільство, економіка і право. Кількісні показники основної та контрольної вибірок за виданнями і за роками дозволили виявити тенденцію до зменшення частотності демінутивних утворень із амбівалентною оцінкою в усіх аналізованих газетах за період з 1995 р. (50 %) до 2004 р. (9 %).


8. На основі аналізу газетно-публіцистичного матеріалу виявлено найефективніші прийоми використання лексем із суфіксами суб’єктивної оцінки для посилення емоційно-експресивного ефекту журналістського тексту: контраст твірної основи та семантики демінутивного суфікса; наявність у висловлюванні заперечення або ствердження; порівняння або протиставлення (інколи прихованого) лексем зі зменшено-пестливими формантами та без них; використання конструкцій з прикладкою, компоненти яких ускладнені демінутивними суфіксами; сполучення емоційно забарвлених лексем – “експресивне узгодження” прикметника та іменника з демінутивними компонентами; вживання ліричних звертань із аналізованими одиницями; творча трансформація фразеологізма з демінутивним формантом та ін.


9. Зіставний аналіз центрального та регіонального видань дозволив виявити тяжіння сучасної преси до мовленнєвої агресії, оскільки демінутивні утворення використовуються в матеріалах молодіжних видань (насамперед регіональних) здебільшого з метою передачі емоційно-негативних, несхвальних характеристик, створення іронічно-зневажливої тональності. Результати контент-аналізу засвідчили в аналізованих газетах кількісну перевагу негативних оцінок і широкий спектр їхнього вираження лексемами та фраземами з емотивно-оцінними суфіксами. Протистояти явищу мовленнєвої агресії має продуманий вибір мовної тактики, “лінгвістична терапія” (Н. Ф. Непийвода), яку варто використовувати засобам масової комунікації для зменшення напруги.


10. Проведене анкетування підтвердило здатність лексем із суб’єктивно-оцінними суфіксами посилювати емоційний вплив на читача. Так, від 74 % до 100 % респондентів відзначають слова, пов’язані з яскраво вираженими емоціями, а 60 % – 74 % опитуваних помічають у газетах саме пестливі слова. 33 % – 50 % респондентів запевняють, що лексеми з демінутивними формантами викликають у них певні емоції, переживання. Отримані дані дозволяють також стверджувати, що переважна частина читачів (94,5 %) визнає потенційні можливості пестливих слів виражати авторську оцінку описуваного, зокрема найрізноманітніші відтінки авторського ставлення, найпоширенішими серед яких є співчуття, іронія, зневага.


11. В аналізованих двомовних газетах виявлено всі види емоційно-оцінної неадекватності при перекладі лексем із демінутивними формантами: конототивну нерівновагу, емоційно-оцінну надлишковість / недостатність, викривлення емоційної оцінки. Ігнорування тонких конотативних відмінностей призводить до деформації змісту перекладу. З’ясовано, що це відбувається також унаслідок заміни демінутивних одиниць експресивно нейтральними або ж в результаті ослаблення емотивно-оцінного заряду аналізованих одиниць.


12. Відтворення вихідної фраземи фразеологічною тотожністю, калькою, еквівалентом, аналогомнайбільш продуктивні способи перекладу з близькоспорідненої мови в аналізованих двомовних газетах. При нефразеологічному перекладі (описовий, лакунарний способи, запозичення) втрати конотативного характеру неминучі, що призводить до викривлення комунікативно-прагматичної спрямованості тексту. У зв’язку з цим сфера використання нефразеологічного відтворення фразем із демінутивними компонентами має бути максимально обмежена лише функціонально виправданими випадками. Найважливішими критеріями добору демінутивного варіанта визнано контекст, мовний досвід перекладача та його індивідуальне сприйняття матеріалу.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины