РЕГІОНАЛЬНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
РЕГІОНАЛЬНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ
Альтернативное Название: РЕГИОНАЛЬНОЕ телевидения и радиовещания В КОНТЕКСТЕ ФОРМИРОВАНИЯ НАЦИОНАЛЬНОГО СОЗНАНИЯ МОЛОДЕЖИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і основні завдання, предмет і об¢єкт наукового пошуку, зазначено обрані методи дослідження, описано джерельну базу й аргументовано наукову новизну.


Перший розділ “Національна свідомість: її сутність, історичний аспект і сучасний стан в Україні” складається з трьох підрозділів, у межіх яких висвітлюється сумарний досвід вивчення проблеми, еволюція теоретичних поглядів учених, представників різних філософських шкіл, на поняття “національна свідомість”.


У підрозділі 1.1. (Поняття національної свідомості”) узагальнено погляди науковців на сутність поняття “національна свідомість”; питання проаналізовано у такому напрямку: “етнічна самосвідомість” – “етнос” – “ідея” – “ідеологія” – “національна самосвідомість” – “народ” – “національна свідомість” – “нація”, що дало змогу сформулювати дефініцію поняття “національна свідомість”.


Аналіз національної свідомості як процесу дозволив зробити висновок, що національна свідомість розвинулася із етносу, який самоусвідомився. Зроблено висновок, що шляхи об¢єктивації національної свідомості є внутрішні та зовнішні.


Внутрішні: самопізнання своєї сутності, самооцінка своїх можливостей, самовизначення себе в соціумі, самоактуалізація на індивідуальному та груповому рівнях. Зовнішні: утвердження у масовій свідомості думки про безумовну реальність і перспективність побудови незалежної держави як єдино можливої форми задоволення життєвих потреб кожного. Визначено два етапи цього явища.


Перший етап: етнічна самоідентифікація людини, розвиток національної “Я - концепції” як подолання спотвореної уніфікацією людської індивідуальності. На цьому етапі необхідно стимулювати усвідомлення людиною свого минулого, сьогодення і очікувань, пов¢язаних з майбуттям; необхідно відродити пам¢ять народу, національну свідомість всіх етносів, які живуть в Україні.


Другий етап: процес самовизначення людини в системі “Я – нація – держава - людство” через розбудову національної школи, культури.


Дисертант показав інструментальне значення у формуванні національної свідомості молоді континуїтетів рідної мови, релігії, культури, традицій (міфи, символи).


У підрозділі 1.2. (“Виникнення, становлення та розвиток національної свідомості”) проаналізовано еволюцію поняття “національна свідомість”, проблему розвитку та формування національної свідомості, схарактеризовано зміст і сутність цього явища. У дослідженні показано, що національна свідомість українців формувалася протягом тисячоліття, проходячи етапи виникнення, становлення (конкретизації), формування (розвитку), реалізації.


Досліджено унікальні особливості становлення національної свідомості українців; стадії розвитку: уповільнення, гальмування, відродження, спади, кризи, стагнації.


У дисертації подано систему ціннісних орієнтирів. Автор доводить що дискретність (лат. discretus – роздільний, перервний) не властива українській національній свідомості, визначаючи етап уповільнення (гальмування) і прискорення розвитку.


Показано особливу роль у етногенезі та націогенезі інтелекту (інтелігенції, еліті), зусилля якої спрямовувалися на виховання національної свідомості молоді.


Досліджено особливості лицарсько-козацького ставлення до життя, пасіонарність запоріжців, систему формування національної свідомості у козацькій педагогіці; чинники, які впливають на формування національної свідомості молоді. Подано спробу проаналізувати зміни у національній самосвідомості населення регіону.


Досліджено важливе надбанням національної педагогічної школи - систему козацького виховання, яка склалася в Україні; глибоко національна за своїм духом система освіти, створювала власні духовні цінності, не цураючись досягнень європейської науки. Доведено, що саме завдяки набуткам козацької педагогіки рівень національної свідомості козацьких нащадків за часів російського імперіалізму залишався високим, що дало вагомий внесок у здійснення національного відродження.


Стосовно дефініції національне відродження зауважимо, що тільки першу (академічну) фазу національного відродження пройдено до кінця, культурна й політична фази були загальмовані, тому необхідна термінова мобілізація всієї інтелектуальної української творчої еліти, щоб друга і третя фази відродження нації стали доконаним фактом.


Сьогодні нова хвиля національного відродження спонукає носіїв національної свідомості - працівників регіонального телебачення та радіомовлення звернутися до вивчення педагогіки козацької доби, щоб використати у своїй роботі набутки козацької системи виховання національної свідомості молодих українців, адже в Україні у вихованні молоді, створеному самим народом і заснованому на народних основах, утвердилися кращі здобутки української нації.


Для формування національної свідомості молоді засобами телебачення та радіомовлення журналістам необхідно не тільки мати уявлення про цінності національної свідомості, знати не тільки шляхи формування національної свідомості українця, але й регіональні особливості та причини понівечення національної свідомості деякої частини громадян України.


У підрозділі 1.3. (“Чинники понівечення національної свідомості українців”) досліджено процес понівечення національної свідомості українців, визначено ряд політичних, економічних та культурних чинників, які здійснювалися через лінгвоцид, примусову і глобальну етнічну дифузію (від лат. diffusio - розтікання), асиміляцію, етноцид. Аналізуючи наслідки лінгвоциду та етноциду у Запорізькому регіоні, маємо усі підстави стверджувати, що Олександрівськ – місто, штучно створене за канонами російського імперіалізму; а Запоріжжя, його населення – результат соціальних експериментів радянського тоталітарного режиму.


Якщо протягом століть соціальний тип людини змінювався дуже повільно, то в середині ХХ століття в Україні відбулися різкі зміни, які привели до появи ознак виснаження; розриву між поколіннями, до навіювання думки про безперспективність української нації привело до етнічної ентропії безповоротного процесу втрати етнічної енергії; національної анестезії, що породило послаблення імунного захисту перед загрозою спланованої асиміляції. Досліджуючи чинники нівечення національної свідомості при створенні “нової радянської людини”, питання понівеченості національної свідомості українців Запоріжжя, автор дисертації доводить, що серед соціальної і політичної апатії, виникло щось на зразок антикомуністичного братства пригноблених і солідарності.


У “зразковому соціалістичному” місті було створено нову псевдоінтелігенцію, а українська національна свідомість зазнала системної кризи: убивство рідної мови, чужий українській ментальності спосіб життя спотворили свідомість козацьких нащадків, призвели до бездуховності, моральної деградації, національного забуття, породили комунікативну кризу; повзуче російщення у постколоніальний період призвело до комунікативної катастрофи.


У дисертації проаналізовано деякі аспекти впливу засобів масової інформації (телебачення, радіо) на формування та нівечення національної свідомості аудиторії та самих журналістів за часів тоталітарного режиму.


У другому розділі “Регіональне телебачення і радіомовлення в системі національного виховання молоді” національного виховання молоді” порушені проблеми функціонування регіонального телебачення і радіомовлення.


У підрозділі 2.1. (“Найважливіші умови формування національної свідомості особистості”) проаналізовано найважливіші умови формування національної свідомості молоді: систематичність і цілеспрямованість.


Автор доводить, що телебачення і радіо нині є наймогутнішими інституціями суспільства, які тотально впливають на національну свідомість молоді, а працівники телебачення та радіо мають виконувати роль репрезентанта нації. Використовуючи кращі набутки козацької системи виховання, регіональне телерадіомовлення зможе позитивно впливати на формування національної свідомості молоді, враховуючи наслідки понівеченості характерів українців тоталітаризмом, працюючи над вихованням журналістів, ді-джеїв, проблеми їхньої творчості.


У підрозділі 2.2. (Особливості функціонування регіонального телебачення і радіомовлення в інформаційному просторі України). Досліджуючи особливості функціонування регіонального телебачення і радіомовлення в інформаційному просторі України, автор доводить, що усі приватні телерадіоорганізації належать проросійському капіталу і їхня робота спрямована на пробудження ностальгії у інтернаціонального російськомовного населення. Оскільки молодь не цікавить рекламодавців, то тільки три радіостанції працюють на молодіжну аудиторію (“Запоріжжя-FM”, “Шансон”, “Юніверс”). Аналізується залежність ЗМІ від правового забезпечення в державі, в регіоні.


У підрозділі 2.3. (“Тематична наповненість теле- і радіопередач Запорізького регіону”) досліджено тематичну наповненість регіональних теле- і радіопередач, проаналізовано програми національних ЗМІ, які плекають національні ідеали. Дається проблемно-тематична характеристика теле і радіо програм, використовуються такі питання, як обрання теми, проблеми, основні рубрики, їхній вплив на виховання національної свідомості молоді. Значне місце відведено жанровим проблемам, які ще не розглядалися дослідниками. Дисертація містить матеріали з історії телерадіомовлення Запорізького краю.


Третій розділ – “Концепція позитивного впливу регіонального телебачення і радіомовлення на формування національної свідомості молодого покоління” – Аналізує, як регіональні радіо й телебачення допомагають утверджувати національну самобутність, кристалізувати національну ідею, представляти образ нації і народу, формувати про нього думку.


У підрозділі 3.1. (“Україномовне інформаційне середовище як фактор національної самоідентифікації”) розглядається проблема україномовного інформаційного середовища як фактора формування національної свідомості молоді; аналізується ставлення молодіжної аудиторії до української мови; подаються матеріали, в яких аналізуються україномовні програми на регіональному телебаченні та радіо.


Автор доводить, що в Запорізькому регіоні порушуються мовні конституційні права українців: за добу на п¢яти приватних каналах FM-радіо лунає 105 хвилин україномовної продукції; на чотирьох приватних телеканалах за добу подається 80 хвилин україномовної інформації.


На основі аналізу програм телебачення і радіо, дослідження наводить зібраний негативний мовний матеріал, систематизуючи мовні помилки, вказує на основні причини породження ненормативних одиниць: низький освітній рівень журналістів і ді-джеїв; незнання норм сучасної літературної мови; потужний вплив російської мови.


У підрозділі 3.2. (“Пропаганда національних ідеалів – домінанта ціннісних орієнтирів для молоді”) визначається дефініція поняття “ідеал” – найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їх діяльністю. Дослідження аналізує основні психолого- педагогічні чинники, які формують культуру сприймання теле- і радіопередач і називає ряд причин, які перешкоджають пропаганді національних ідеалів засобами регіонального телерадіопростору.


У підрозділі 3.3. (“Усвідомлення теле- і радіожурналістами особистої відповідальності за створення привабливого образу України”) доводить необхідність усвідомлення теле- і радіожурналістами особистої відповідальності за створення позитивного звукового образу України.


Дослідження показує, що розвиток ЗМІ залежить від кадрового складу, кваліфікації працівників, їхньої підготовки. Кадрові проблеми не часто аналізуються у наукових дослідженнях, тому цьому питанню присвячено один із параграфів. Проаналізовано особливості умов роботи україномовного журналіста, ді-джея в російськомовному регіоні, що раніше не досліджувалося. Досліджено творчі проблеми регіональних ЗМІ, значне місце відведено проблемам молодіжних інтерактивних і гумористичних передач.


У “Висновках” узагальнено результати проведеного дослідження і викладено основні положення дисертації.


1. Національна свідомість – це сукупність уявлень про соціальні вартості, норми, які є визначальними для піднесення особистості ло національної спільноти українців; це результат свідомого раціонального вибору людини, це не тільки усвідомлення людиною самої себе як носія національної свідомості, а й готовність до чину заради держави. Національна свідомість – показник розвитку нації.


2. Продуцентом національної свідомості є еліта, яка здатна осмислити засадничі інтереси етнічної групи, теоретично обґрунтувати їх, раціонально сформулювати і публічно висловити. Приналежність до еліти зумовлюється духовним потенціалом особи, її вольовими та іншими якостями. Українська еліта, носій національної свідомості, упродовж тисячоліття свої зусилля спрямовувала на виховання національно свідомої молоді.


3. На основі народної педагогіки завдяки таким чинникам як мова, родинне виховання, релігія, культура, засоби масової комунікації за сприяння національно свідомого інтелекту в Україні постала козацька педагогіка – система формування національної свідомості молоді, яка свої зусилля (духовну зрілість і мудрість) спрямовувала на виховання лицарсько-козацького ставлення до життя.


4. Система козацького виховання, яка склалася в Україні, глибоко національна за своїм духом система освіти, створювала власні духовні цінності, не цураючись досягнень європейської науки. Завдяки набуткам козацької педагогіки рівень національної свідомості козацьких нащадків за часів російського імперіалізму залишався високим і це дало вагомий внесок у здійснення національного відродження.


5. Політика російщення України особливо активно запроваджувалася в Запорізькому регіоні, що мало глибоке історичне коріння і могло здійснюватися лише за умов відсутності незалежної української держави.


6. Телебачення і радіо нині є наймогутнішими інституціями суспільства, які тотально впливають на національну свідомість молоді, а працівники телебачення та радіо - репрезентанти нації. Використовуючи кращі набутки козацької системи виховання, регіональне телерадіомовлення позитивно впливає на формування національної свідомості молоді, враховуючи наслідки понівеченості характерів українців тоталітаризмом.


7. Працюючи над вихованням національної свідомості молоді, регіональні радіо й телебачення, незалежно від структури компанії, повинні вписуватися в інформаційний простір України, доповнюючи його систему.


8.  При підготовці передач економічного, бізнесового та юридичного плану враховувати інтереси молодіжної аудиторії.


9.  Пропагуючи національні ідеали як домінанту ціннісних орієнтирів для молоді, акцентувати на необхідності плекати рідну мову, історію, культурні традиції, звичаї та обряди.


10. Причини, які перешкоджають пропаганді національних ідеалів засобами регіонального телерадіопростору:


відсутність у частини журналістів української національної свідомості;


недостатня сума фахових знань, а також знань із українознавства;


відсутність в Інтернеті цікавих матеріалів з українознавства;


небажання прикласти зайвих зусиль, бо в Інтернеті легко знайти матеріали з російської та світової історії;


відсутність морального та матеріального стимулювання роботи з формування національної свідомості молоді.


11. Запорізький регіон відчуває велику потребу в наявності журналістів, які б мали розуміння цінностей, знали цінності своєї аудиторії, мали уявлення про шляхи формування національної свідомості молодого українця. 


12. Ді-джеям молодіжного телерадіоефіру варто врахувати, що молодіжну аудиторію підкорює інтелектуал із швидким розумом, кмітливістю; людина спостережлива, небайдужа, пряма, щира, об¢єктивна, смілива – сильна особистість з розвиненим почуттям гумору; з приємним, добре поставленим голосом, чіткою дикцією; із доступною мовою, але багатим словниковим запасом і знанням іноземних мов.


13. Важливо, щоб продукт праці такого журналіста відзначався новизною, оригінальністю, ефективністю та довершеністю, “родзинкою”, неповторним іміджем, тому робота над шліфуванням власних здібностей не повинна припинятися.  надійністю, старанністю.


14. Необхідне натхнення – особливий духовний стан виступаючого перед мікрофоном, вид “чистого” психосинтетичного впливу. Натхнення ведучих, авторів притягує слухача, створює сприятливий мікроклімат на самій станції. Радіопередача, побудована на натхненні, несе духовну енергію колективу, ефективно впливає на усі соціальні верстви населення і привертає молодь.


15. Зважаючи на низький освітній рівень ведучих україномовних інформаційних програм, відсутність фахової підготовки, недостатній словниковий запас людей, які нещодавно почали говорити державною мовою, пропонуємо деякі зауваги до мовного оформлення регіонального ефіру:


- білінгвізм на даному етапі неприпустимий: журналіст повинен готувати і читати новини однією мовою (українською чи російською);


- готувати і редагувати україномовні новини повинні досвідчені журналісти, мовники;


- із усіма інформаційниками необхідно проводити заняття із удосконалення мовних навичок;


- необхідна посада консультанта, який аналізував би мовні помилки журналістів;


- державній телерадіокомпанії не варто продовжувати використання мовного стилю радянських часів на фоні різкого зростання психологічного несприйняття молоддю забюрократизованої мови недавнього тоталітарного минулого.


- вживати питомі українські слова замість іноземних відповідників;


- неприпустимим є вживання сленгу у випусках новин.


16. Національно свідомі журналісти-професіонали, передаючи свій досвід молодим колегам, виховуючи у них національну свідомість, прищеплюючи їм уміння культивувати національні ідеали засобами мас-медіа, повинні звернути увагу на такі моменти:


 -  поєднання вивчення, дослідження, переосмислення нашого минулого з сучасним світосприйняттям урбанізованого українця;


 -  ширше використовувати новітні технології у пропаганді урбаністичних форм культури;


 - необхідність чіткої, однозначної уніфікація національної міфотворчості;


 -   плекати у молоді культ національних героїв, показувати красу, шляхетність, інтелект велетів духу в історії державотворення, в науці, культурі.


Вважаємо за необхідне запровадити періодичні атестації працівників телерадіоорганізацій із видачею довідок (ліцензій) на право професійно займатися журналістикою.


 


Ставляться завдання подальшого дослідження у цій галузі.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины