ПРИНЦИПИ УТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ СЛОВОТВОРЧИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ (на матеріалі англійської економічної термінолексики)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПРИНЦИПИ УТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ СЛОВОТВОРЧИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ (на матеріалі англійської економічної термінолексики)
Альтернативное Название: ПРИНЦИПЫ ОБРАЗОВАНИЯ УЧЕБНЫХ словообразовательных терминологических словарей (на материале английской экономической терминолексики)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, вибір матеріалу, мету та зміст поставлених у дослідженні завдань; визначено об’єкт, предмет, методи; розкрито наукову новизну, теоретичну значущість, а також практичну цінність результатів дослідження; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.


Розділ 1, “Еволюція концепції “словотворчий словник” і теорія гніздоутворення”, присвячено визначенню  головних понять роботи: вихідної твірної основи, твірної основи, семантико-словотвірного термінологічного гнізда, макрогнізда, мікрогнізда, гомогенного гнізда, гетерогенного гнізда, навчального словотворчого термінологічного словника. Проведено аналіз робіт, що пов'язані з темою дослідження.


Зроблено огляд літератури з лексикографії, зумовлений необхідністю вирішення завдання репрезентації ССТГ у словнику. Простежено хід еволюції процесу укладання словників від перших спроб відображення структурних характеристик слова разом з наданням йому інших лінгвістичних характеристик до виникнення спеціальних фундаментальних лексикографічних праць –  словотворчих словників.


У роботі використовується термін “семантико-словотвірне термінологічне гніздо”, бо моделювання слів у гнізда розглядається на підґрунті їх семантичної умотивованості, структурної похідності і належності до терміносистеми економіки англійської  мови.   До   семантико-словотвірного  термінологічного  гнізда заноситимуться усі спільнокореневі похідні, утворюючи специфічну сукупність із  певною структурою, яка відбиває семантичні та структурні зв’язки і відношення між її членами.


Варто приділити увагу визначенню таких понять як слово, корінь, основа, термін, тому що вони відіграють велику роль у дослідженні. Слово, маючи морфонологічні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні характеристики, потребує всебічного аналізу, і під час  дослідження його  властивостей необхідно задіяти множинність критеріїв (Inte ational Encyclopedia of Linguistics, 1992). Наша робота - одна зі спроб розширити уявлення про слово, про його можливості та таксономічно-функціональні особливості. Морфологічні ознаки слова – корінь і основа – розглядаються як два найважливіших складники, які в англійський мові часто збігаються на формальному рівні. Принципова різниця між коренем і основою починає простежуватися, коли з основою відбувається певний словотворчий процес, який викликає зміни структури та семантики слова. У процесі моделювання гнізда спільнокореневих слів постає проблема визначення вершинного слова. У роботі функцію вершини гнізда можуть виконувати вихідні твірні слова, яким притаманні лише лівосторонні словотворчі зв'язки, тобто вони мають здібність утворювати похідні, слугувати джерелом розгортання семантико-словотвірних єдностей, що групуються у ланцюжки, ряди, мікрогнізда і макрогнізда, але самі є  кореневими, непохідними, та ТС, тобто слова, яким притаманні як лівосторонні, так і правосторонні словотворчі зв’язки. 


Також у першому розділі розглядаються основні матеріали дослідження та методи, застосовані в роботі. Дослідження здійснюється на базі економічної термінологічної лексики. Враховуючи багатомірну лінгвістичну природу   терміна, його визначено як лексичну одиницю, яка виконує функцію номінації специфічних для певної області знань понять (Лейчик, 1987). Однією з умов існування терміна у мові є його належність до терміносистеми певної сфери діяльності людини. Терміносистема являє собою складну сукупність наукових та професійних понять певної області знань, що взаємозв'язані на лінгвістичному рівні (Кияк, 1989). Дослідження англійської терміносистеми здійснюється у синхронному зрізі, що пояснюється постійним рухом вперед науки та техніки. Завданням дослідження є аналіз законів організації термінів у термінологічні гнізда похідних, виявлення внутрішніх структурних та семантичних особливостей, властивих ССТГ терміна. У роботі проведено ретельний аналіз праць, присвячених зазначеним проблемам, які розглядалися на матеріалі загальнолітературної мови, інших терміносистем, інших мов.


Головними методами дослідження були комплексний аналіз похідних  лексичних одиниць, що входили до семантико-словотвірних термінологічних гнізд, моделювання ССТГ та квантитативний метод.


Комплексний аналіз полягає у словотворчому та компонентному аналізі  гнізда у цілому і кожного окремого члена. Словотворчий аналіз включає аналіз за безпосередніми складниками в напрямку від твірних основ до співвіднесених з ними за структурою і семантикою похідних. Структура членів гнізд актуалізується за допомогою спеціально розроблених умовних позначень, які вказують на словотворчий акт  і допомагають визначити напрям похідності.


Компонентний аналіз сприяє адекватному визначенню семантичної природи гнізда і складається з аналізу семантики кожного члена гнізда, що дає змогу визначити природу гнізда в цілому.


Після здійснення комплексного аналізу з використанням  відібраної лексики                                            проводиться моделювання ССТГ з метою демонстрації словотворчих потенцій ВТС – термінів, а також утворення адекватної структури словникової статті навчального словотворчого термінологічного словника. Моделювання гнізд здійснюється за допомогою чотирипільної схеми, що є модификацією графа, запропонованого П.А.Соболевою, С.К.Шаумяном (Соболева, Шаумян, 1963). Принципова різниця між зазначеним графом і нашою схемою полягає у збільшеній структурній складності схеми, що використовується нами. Прагнучи показати у словотвірному гнізді не лише афіксацію, а й інші дериваційні процеси, як-от: конверсія, реконверсія, словоскладання, компресія, постпозитивація, зворотній словотвір, стягнення, ми дійшли  висновку про необхідність зміни структури графа на таку, яка була б у змозі адекватно відображати усі можливі словотворчі явища, що відбуваються з членами гнізд за правилами словотвору англійської мови.


Як додатковий, був використаний квантитативний метод, за допомогою якого підраховуються відсоткові співвідношення певних лексичних явищ або одиниць системи, що дає змогу одержати достовірну інформацію про об'єкт дослідження.


Отже, у першому розділі розглянуто стан вивчення питань, що стосуються гніздоутворення англійської лексики на сучасному етапі, визначені способи та шляхи їх подальшого дослідження у світлі  вирішення проблем укладання навчального словотворчого термінологічного словника.                             


У розділі 2, “Особливості семантико-словотвірних термінологічних гнізд економічної терміносистеми англійської мови”,  надається структурна, семантична характеристика гніздам похідних слів, що очолюються вихідними невмотивованими твірними словами-термінами та твірними словами-термінами з  галузі економіки на матеріалі англійської мови. За етимологією усі досліджувані одиниці поділяються на основи романського та германського походження. За граматичним критерієм досліджувані ВТО та ТО поділяються на три групи: іменникові, дієслівні та прикметникові основи.


Для дослідження структурних характеристик ССТГ, словотворчих можливостей економічної термінолексики англійської мови необхідно розглянути одну з найважливіших рис ТО – активність (моделюючу силу), яка визначається кількістю утворених від певної ТО похідних, що ввійшли до ССТГ і складають лексичний об’єм гнізда (Шевчук, 1973). Як стверджують дослідники (Костенко, 2000; Махнутіна, 1983), в інших терміносистемах, а саме: біологічній та хімічній, генезис не впливає на активність ТО. Важливо вирішити, чи справедливо це для терміносистеми економіки англійської мови. Дослідники законів словотвору англійської загальнолітературної мови (Бортничук та співавтори, 1988; Каращук, 1977; Мешков, 1976; Мостовий, 1993) говорять про існування взаємозв’язку між активністю ТО та категоріальною належністю  до певного лексико-граматичного класу слова, до якого входить ТО. У загальнолітературній англійській мові найактивнішими є іменникові основи, менш активними – дієслівні ТО, інші частини мови виявляють малі словотворчі потенції. Ми намагалися з’ясувати, чи властивий такий взаємозв’язок лексичним одиницям  економічної терміносистеми англійської мови.


Валентність, як термін, широко використовується у лінгвістиці. У теорії гніздоутворення він застосовується, набувши специфічного значення. В.М.Шевчук  вводить поняття “валентність гнізда” і визначає його як змогу членів словотвірних гнізд до утворення похідних, що належать до різних  лексико-граматичних класів (Шевчук, 1973) Тобто, валентність гнізда визначається наявністю певної комбінації похідних слів, що належать до різних лексико-граматичних класів, і виражається через формули. Формули валентності ССТГ відображають лексико-граматичні класи похідних слів із урахуванням категоріальної належності ВТС. У роботі лексико-граматичні класи позначаються літерами латинського алфавіту й мають вигляд: NVA, NA, NV тощо. Дослідження валентності ССТГ демонструє наявність обмеженої кількості комбінації похідних слів, які належать до різних частин мови. Усього в терміносистемі існує шість формул валентності. Формули валентності мають різну частотність. Категоріальна характеристика ВТС або ТС, що очолює гніздо, впливає на можливість вибору формули валентності. Взагалі в межах терміносистеми економіки англійської мови валентнісні потенції членів гнізд не повністю реалізуються і у ССТГ утворюються похідні слова, які  належатимуть максимально до чотирьох частин мови.  Все це свідчить про консервативність цієї терміносистеми.


Семантичний аналіз гнізда полягає у дослідженні: 1) семантичних особливостей членів гнізд та  природи гнізда; 2) співвідношення гомогенних і гетерогенних гнізд, утворених від ВТС, що належать до різних лексико-граматичних класів слів, від  основ різного походження; 3) структурних особливостей обох видів гнізд. Семантична природа семантико-словотвірного термінологічного гнізда визначається його  версітальністю. Це означає наявність у гнізді більше одного семантичного ядра, що виникають у результаті утворення лексико-семантичних варіантів ВТС і зрідка  похідних слів. Отже за природою гніздо може бути гомогенним або гетерогенним. Гомогенне гніздо має одне семантичне ядро, з яким співвіднесені за семантикою усі похідні, що входять до гнізда. Воно семантично не версітальне. Наприклад, ВТО іменника industry романського походження, функціонуючи в економічній терміносистемі, утворює гомогенне гніздо похідних термінів, які семантично співвідносяться з одним ядром " сфера виробничної діяльності людини", що передається денотатом ВТС. Гетерогенне гніздо має більше одного семантичного ядра, що можливо за умови появи нового  значення  у ВТС або у похідних слів з особливою семою. Виникнення нового семантичного ядра (або декількох) призводить до утворення декількох словотворчих мікрогнізд похідних у межах одного макрогнізда. Наприклад,   іменникова ВТО романського походження order очолює семантичне гетерогенне макрогніздо, бо від семи значень ВТС (1) порядок; 2) наказ, розпорядження, інструкція; 3) замовлення; 4) розташування, послідовність, розміщення; 5) чек, вексель; 6) агрегація споріднених галузей економіки; 7) соціальний устрій ) утворилося сім семантичних ядер, які слугують для утворення окремих мікрогнізд з  набором похідних основ, співвіднесених  з різними семантичними варіантами ВТС. Семантичні ядра утворюються на базі лексико-семантичних варіантів інваріантного значення ВТС і складаються з комплексу відмінних сем: 1) стан речей; 2) процес усного повідомлення спонукального характеру; 3) процес висловлення побажання одержати інформацію, річ, виконати певну дію, прохання; 4) певне місцезнаходження речей; 5) документ, що має грошову цінність і надає право на одержання певної суми грошей; 6) об’єднання сфер економіки; 7) організація суспільства у межах країни. Чотири семантичних ядра слугують для утворення чотирьох словотворчих мікрогнізд:  два, які мають ланцюжкові структури, і два – змішані. Найбільш продуктивним семантичним варіантом виявляється варіант, що був утворений від семантичного ядра  з семою “стан речей” (порядок). У результаті словотворчих процесів під час першого акту словотвору утворюються дві похідні основи: префіксальна основа disorder (ім.) і конверсив order (д.), під час другого акту словотвору утворюється чотири словотворчих ланцюжки, по два від кожної ТО. ТО disorder (ім.) утворює перший ланцюжок, який складається з конверсива disorder (д.) і суфіксальної похідної основи disordered (прик.), і другий ланцюжок,  який складається із суфіксальної похідної основи disorderly (прик.), конверсива  disorderly (ім.) і суфіксальної похідної основи disorderliness (ім.).  Третій ланцюжок утворюється від конверсійної похідної основи order (д.) і складається із суфіксальної похідної основи  ordered (прик.) і префіксальної   похідної основи unordered (прик.), четвертий ланцюжок також утворюється від дієслівної основи order і складається з суфіксальної похідної основи ordering (ім.) і префіксальної похідної основи quasiordering (ім.). Перевага кількості гомогенних гнізд серед усіх ССТГ зазначеної терміносистеми доводить тяжіння системи до семантичної однорідності. Гомогенні гнізда відрізняються від гетерогенних відсутністю семантичних ядер, які слугують джерелом утворення підгнізд у межах ССТГ, та наявністю трьох типів відношень усередині гнізд між похідними – лінійних, парадигматичних і змішаних. Гетерогенні гнізда демонструють лише змішані типи відношень. Утворення похідних в окремих підгніздах гетерогенних гнізд відбувається за принципом аналогії, що дає можливість передбачити процес подальшого словотвору в межах гнізда, відбір словотворчих засобів.


У розділі вивчається структурний склад корпусу ССТГ. Виявлено, що макрогнізда становлять 73% від загальної кількості гнізд вибірки (254 ССТГ). Перевага кількості макрогнізд над кількістю мікрогнізд в терміносистемі визначає її автономний від загальнолітературної мови певною мірою на лексичному рівні характер, здатність утворювати гнізда слів, в яких більшість лексичних одиниць разом зі словом, що очолює гніздо, слугують цілям термінологічної системи.


У розділі 3, “Репрезентації семантико-словотвірних термінологічних гнізд у навчальному словотворчому термінологічному словнику”, розглядаються принципи утворення навчального словотворчого термінологічного словника на базі економічної термінолексики.


У роботі вивчаються проблеми побудови релевантних макро-, мікро- та медіоструктур словника, які сприяють репрезентації словотворчих і семантичних зв'язків, що властиві членам ССТГ, в межах словникової статті засобами навчальної лексикографії.


Під макроструктурою словника розуміється загальна внутрішня будова і вокабуляр словника. Наповненість словника складатиметься з певної кількості ВТС та ТС, що очолюватимуть словникові статті, та спільнокореневих з ними структурно-семантичних корелятів, які складають ССТГ. Усі відібрані ВТС та ТС мають розташовуватися у корпусі словника за алфавітом. У гніздо заноситимуться  усі виявлені похідні, утворені двома способами словотвору (слововиробництвом та словотворчістю), які мають семантичну та словотворчу співвіднесеність з ВТС та ТС. Отже, ССТГ містить конверсійні утворення, афіксальні деривати, композити, постпозитивні сполучення, стягнення, компресиви.


Під мікроструктурою словника розуміється структура словникової статті, що очолюється ВТС або ТС - заголовковим словом і складається з певним чином упорядкованих похідних слів, утворених  різними способами словотвору і співвіднесених за структурою і семантикою з ВТС.


Медіоструктура словника розглядається як  система поєднання складників словника, що допомагає вирішувати проблеми: 1) знаходження певної лексичної одиниці у словнику, 2) запобігання зайвим повторенням лексики в процесі  моделювання гнізда, до якого входитимуть композити, компресиви, стягнення, що належать одночасно до кількох гнізд.


У роботі ретельно досліджуються особливості утворення різних видів похідних слів та розташування їх у словниках, що дає змогу проаналізувати підходи лексикографів до проблем презентації словотворчих відношень на рівні лексикографічного твору. Дослідження різних типів словників демонструє існування розбіжностей та недоліків  між мікро- та макросистемами різних типів словників, а також між однотипними словниками різних авторських колективів. Також доведено, що використання алфавітної системи розташування вокабуляру перешкоджає адекватній репрезентації будови семантико-словотвірного термінологічного гнізда. Словникові статті (СС) похідних членів  ССТГ у словниках розташовуються на великій відстані від СС твірних слів, що заважає  спостереженню семантико-словотворчих зв’язків між членами цих  лексичних єдностей.


Розташування похідних слів біля співвіднесених з ними за структурою і семантикою ВТС,  їх систематизація за способом словотвору сприяє знаходженню більш ефективних підходів для поєднання членів зазначених лексичних єдностей у лексикографічному творі, більш широкому представленню функціонування ТС у мові, всебічному відображенню їх дериваційних потенцій.


Як показало дослідження, не менш важливу роль відіграє семантика слів під час утворення ССТГ, тому у роботі розглядаються проблеми відображення семантики засобами словотворчого словника. Питання відображення семантики у словниках, як зазначають відомі лексикографи (Апресян, 1998; Денисов, 1965; Дубичинський, 1999; Revard 1973), є одним із найскладніших. Однозначного вирішення проблеми тут і не повинно бути.  У кожному окремому випадку під  час укладання словника лексикограф має вирішувати цю проблему диференційовано з урахуванням багатьох аспектів (типу словника, його мети і завдань, характеру майбутньої роботи користувача зі словником тощо). У проекті навчального словотворчого термінологічного словника, головною метою якого є показ структурних особливостей лексичних одиниць, спроба відобразити їх семантику всебічно і ретельно призвела б  до ускладнення мікро- і медіоструктур, що негативно вплинуло б  на роботу з ним. Тому показ семантичних характеристик лексики у такому словнику набуває специфічної інтерпретації. Всю лексику подано з перекладом. Згідно з результатами аналізу семантичної природи гнізд вони поділяються на гомогенні та гетерогенні. Для кожного виду гнізда розроблена  індивідуальна внутрішня будова СС, яка  сприяє  адекватному відображенню семантичних відносин між членами гнізда. Усередині гнізда похідні переважно розташовані за принципом семантичної близькості, а саме: похідні, семантичний зв’язок яких з ВТС зменшився в силу природної еволюції слова в мові, займають у гнізді периферійні зони. Такими похідними, звичайно, є постпозитивні сполучення та композити. Внутрішня будова гомогенних гнізд значно простіша за будову гетерогенних гнізд. У гетерогенних гніздах семантичні ядра є джерелами виникнення нових структурно-семантичних єдностей усередині гнізда, які мають специфічне розміщення і репрезентацію за допомогою умовних знаків.


Результати дисертаційного дослідження сформульовані у висновках, які подаються нижче.


Здатність до групування у гнізда співвіднесених за структурою і семантикою лексичних одиниць вважається одним із проявів системності мови. Процес гніздоутворення з його двобічною природою (відбуватися стихійно і за аналогією) відіграє у мові систематизуючу об’єднуючу функцію. Дослідження семантичних, структурних, граматичних властивостей словотвірних гнізд сприяє опануванню законами словотворення, що діють у межах розглядуваної терміносистеми на сучасному етапі розвитку мови, усвідомленому проникненню в механізм творення одного з базових мовних елементів – слова. На підґрунті отриманих результатів визначено способи моделювання семантико-словотвірних термінологічних гнізд та побудови макро-, мікро-, медіоструктури навчального словотворчого термінологічного словника з економіки для їх адекватної репрезентації.


1. Проведене дослідження засвідчило, що  на активність основ потенційний вплив має  їх генезис. Основи германського походження більш активні, ніж основи романського походження. Належність вихідного слова до певного лексико-граматичного класу зумовлює його активність. Найменш активними щодо творення похідних є  основи прикметників. Найвищий показник середньої активності продемонстрували основи іменників.


2. Дослідження валентнісних характеристик семантико-словотвірних термінологічних гнізд показує, що ця терміносистема має обмежену кількість формул валентності, а самє – шість. Найуживанішою є формула NVA, яка демонструє утворення у гнізді похідних слів, що належать до трьох лексико-граматичних категорій (іменника, дієслова, прикметника). Як показало дослідження, на частотність певної формули валентності впливає категоріальна належність слова, що очолює гніздо. Серед формул валентності відсутня формула, яка б свідчила про абсолютну реалізацію  потенцій членів гнізда в утворенні похідних, що належать до різних лексико-граматичних категорій. Ці факти вказують на  консервативність економічної терміносистеми англійської мови, що обмежує потенції гнізд.


3. За семантичною ознакою, яка є однією з головних характеристик семантико-словотвірних термінологічних гнізд, усі досліджувані гнізда поділяються на два види: гомогенні та гетерогенні. За даними дослідження виявлено кількісну перевагу   гомогенних гнізд. Їх – 229, що становить 66 % від усіх гнізд вибірки. Перевага гомогенних гнізд у терміносистемі, що вивчається,  свідчить про її тяжіння до семантичної однорідності та упорядкованості. Гомогенні гнізда відрізняються від гетерогенних відсутністю семантичних  ядер, які слугують джерелом утворення підгнізд у межах  гнізд, та наявністю трьох  типів відношень між похідними усередині  гнізд – лінійних, парадигматичних і змішаних. Гетерогенні гнізда демонструють лише змішані типи відношень між їх членами. Утворення похідних у підгніздах гетерогенних гнізд відбувається за принципом аналогії, що дозволяє  передбачити процес подальшого словотворення в межах гнізда, відбір словотворчих засобів.


4. Кількісна перевага макрогнізд (254, що становить 73%) визначає її до певної міри автономний, незалежний від загальнолітературної мови характер, здатність утворювати гнізда слів, у яких  лексичні одиниці служать лише цілям термінологічної номінації. Це підтверджує стійкість і цілісність термінологічної системи, тяжіння до самодостатності, підґрунтям чого є такі позамовні чинники, як значний історичний період її становлення, велике практичне значення на сучасному етапі розвитку людства.   


5.  Дослідження макро-, мікро- та медіоструктур словників щодо підходів до репрезентації словотворчих зв’язків між лексичними одиницями виявило такі недоліки: розміщуючи  спільнокореневі  слова, автори словників не враховували напрям похідності, словникова стаття похідних слів передувала статті твірних, розташування спільнокореневих  слів поряд порушується розташуванням статей випадкових слів, семантично і структурно не співвіднесених, статті  спільнокореневих утворень знаходяться на великий відстані від статей  вихідних слів (це характерно для розташування префіксальних дериватів, складних слів, стягнень тощо).


У проекті навчального словотворчого термінологічного словника враховано усі можливі фактори впливу на функціональну значущість конверсива у гнізді. Передусім визначено напрям похідності. Статті має очолювати твірне слово. Місце конверсійного утворення обумовлюється відношеннями семантичної співвіднесеності з іншими членами гнізда, твірним словом  та його дериваційною спроможністю. Конверсив може  розташовуватися: 1) поряд  із твірним словом, якщо воно не має похідних, із якими у конверсійної основи відсутня безпосередня семантична та структурна співвіднесеність, або які утворюють парадигматичний ряд, і конверсив не має власних словотвірних ланцюжків; 2) на відстані від вихідного слова, коли воно та конверсив утворюють власні  словотвірні ланцюжки, або у випадках, коли вихідне слово має словотвірний ланцюжок, безпосередньо семантично не співвіднесений з конверсивом.


Пропонується актуалізувати словотворчі відношення між афіксальними похідними та твірним словом, іншими членами гнізда чітким визначенням положення деривата в позиції щодо твірного, з яким він має найближчий безпосередній семантичний зв’язок. Словотвірну структуру кожного афіксального деривата продемонстровано за допомогою спеціальних умовних знаків. Якщо  гніздо включає словотвірний ланцюжок, то його розташовано після похідних, що не утворюють нових дериватів. Усі його члени розміщено разом. Порядок їх розташування відповідає послідовності і напрямку творення його найскладнішого члена.


Композити систематизуються за критерієм локальності твірної основи усередині слова і поділяються на композити, в яких вона є першим або другим словотворчим компонентом. Певна семантична віддаленість композита від твірного слова обумовлює його часто периферійне положення у гнізді, але наявність будь-якого типу композита обов’язкова. З метою економії місця переклад композита, який фіксується у словнику більше, ніж один раз, подано під час першого фіксування. Далі композит має спеціальні примітки, які допомагають визначити його позицію та переклад у будь-якому місці словника.


Стягнення як один із способів деривації термінів сучасної англійської мови, що має нетривалу історію, не засвідчують кількісної переваги над іншими видами словотворення, проте вони є рівноправними членами словотвірних гнізд і займають у них відповідне місце. Головним критерієм розташування конкретного стягнення у центрі гнізда або на периферії є його семантична близькість до твірного слова. Для репрезентації кожного виду стягнення розроблено спеціальну систему умовних знаків. Наявність стягнення у гніздах усіх основ, які його складають, є обов’язковою, але воно може займати різні положення у гнізді, зважаючи на силу семантичного зв’язку зі словом, що очолює гніздо. Переклад стягнення подається лише під час першого фіксування, розшифрування – при кожному фіксуванні.


6. У такому лексикографічному довіднику специфічної інтерпретації набули семантичні аспекти. На відміну від словотворчих словників, які головну увагу приділяли актуалізації словотворчої структури, семантична природа членів гнізда у цілому, їх семантичний зв’язок із твірним словом окремо ретельно досліджуються з метою визначення їх ролі у побудові гнізда. Виявлення причинно-наслідкових відношень між семантичною природою гнізда, семантичними зв’язками членів гнізда та напрямом похідності допомагає правильно спроектувати структуру гнізда, визначити місце кожного члена в його мікросистемі.


7. Основними принципами укладання навчального словотворчого термінологічного словника є: 1) принцип селективності під час відбору лексичної бази даних; 2) принцип побудови словникової статті на основі семантико-словотворчого термінологічного гнізда; 3) розташування лексичних одиниць усередині статті за  принципом структурної та семантичної співвіднесеності з вихідним твірним словом або твірним словом (якщо до терміносистеми економіки англійської мови входить мікрогніздо), які очолюють гніздо; 4) принцип утворення специфічної медіоструктури словника з метою найбільш раціонального розташування лексики в умовах актуалізації словотворчих відношень і взаємозв’язків  усередині та поза межами гнізда.


 


Отже, запропонований довідник інвентаризує слова-терміни економічної галузі, що об’єднані структурною і семантичною співвіднесеністю у гнізда, репрезентує внутрішню структуру кожної лексичної одиниці, визначає семантичні зв’язки між членами гнізд, подає переклад термінів з англійської. Такий словотворчий термінологічний словник навчального типу, поєднуючи декілька важливих для його користувача функцій, набуває статусу ефективного дидактичного засобу, який сприяє демонстрації таксономічних характеристик економічної термінолексики англійської мови, опануванню законами словотворення, що притаманні цій терміносистемі.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины