ДОГОВОРИ НА ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конституція України закріпила обраний державою курс на розвиток науки, встановлення наукових зв’язків України зі світовим співтовариством (ст. ст. 3, 41, 54 Конституції). Зі здобуттям незалежності перед Україною постало питання про налагодження стійкого, стабільного розвитку, забезпечення підвищення добробуту населення, його духовного та інтелектуального зростання. Однією з передумов цих процесів є забезпечення розвитку трьох пріоритетних напрямів: науки, освіти та наукоємного виробництва.

Розвиток науки, освіти та виробництва можливий за наявності сприятливих умов для розвитку інтелектуальної діяльності й, зокрема, науково-технічної творчості. Однією із таких умов є належне правове та договірне регулювання науково-дослідної, дослідно-конструкторської та технологічної робіт, які лежать в основі науково-технічної творчості.

Однак рівень правової забезпеченості виконання таких робіт на сьогодні є недостатнім, незважаючи на прийняття  низки загальних і спеціальних законодавчих актів із цього приводу, зокрема,  Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13.12.1991 р., Закону України “Про науково-технічну інформацію” від 25.06.1993 р., Закону України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р., Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. На жаль, зазначені нормативно-правові акти лише поверхово, а щодо окремих аспектів, усупереч один одному регулюють науково-технічну діяльність. Це породжує недоліки в договірному регулюванні науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Викладене вище обумовлює актуальність питання щодо належного законодавчого й договірного регулювання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Актуальність цієї проблеми зумовлена ще й тим, що переважна більшість наукових досліджень правовідносин, які виникають щодо виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт, здійснювалася або в радянський період, і відтак дещо втратила своє значення, або в їх рамках досліджувалися лише окремі проблеми договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт й охорони права інтелектуальної власності. Зокрема, ці питання досліджувалися такими відомими вченими, як: Ч. Н. Азімов, Я. Б. Бараш, Ю. Г. Басін, О. А. Беляневич, С. М. Бервено, І .Е. Берестова, Т. В. Боднар, М. І. Брагінський, В. Л. Бурмістров, Н. П. Василевська, В. В. Вітрянський, С. Д. Волошко, М. К. Галянтич, Ю. М. Жорнокуй, О. С. Іоффе, І. С. Канзафарова, Ю. М. Капіца, О. В. Кохановська, А. В. Красильникова, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць, В. С. Мілаш, Б. І. Мінц, Л. С. Нецька, В. Г. Олюха, О. А. Підопригора, О. О. Підопригора, О. П. Подцерковний, С. С. Потопальський, Б. Г. Прахов, А. С. Приблуда, В. А. Рассудовський, М. П. Ринг, Ю. В. Романець, В. І. Синайський, С. О. Теньков, Р. О. Халфіна, Р. Б. Шишка, В. С. Щербина та інші.

На сьогоднішній день у вітчизняній цивільно-правовій науці майже відсутні спеціальні монографічні дослідження, присвячені договорам на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Це пояснюється тим, що до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 р. (далі – ЦК України) регулювання відносин, пов’язаних із виконанням науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт, здійснювалося різними за юридичною силою нормативно-правовим актами (переважно підзаконними). При цьому договори, що опосередковували виконання цих робіт, розглядалися законодавцем і більшістю науковців як договори підрядного типу. Із переходом України до ринкових відносин, ускладненням суспільного виробництва, застосуванням нової техніки та технологій, активно почали розвиватися відносини у сфері науково-технічної діяльності. Їх складний характер вимагає специфічного регулювання, яке можуть забезпечити договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Тому відносини, що виникають із приводу виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, потребують на сьогодні спеціального науково-правового дослідження та теоретичного обґрунтування нових підходів до вдосконалення їх правового регулювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукового напряму кафедри правознавства Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Дослідження проблем гуманітарних наук”, схваленого Вченою радою університету 25 грудня 2003 р., протокол № 6, а також пов’язане з пріоритетними напрямами розвитку науково-дослідної діяльності, орієнтованої на проблеми національної інноваційної системи, встановленими в результаті парламентських слухань на тему: “Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації”, які відбулися 20 червня 2007 р.