ПЛАНИ ЗМІСТУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО НОВИННОГО ДИСКУРСУ (початок ХХІ століття)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, висвітлено актуальність, значущість, ступінь дослідженості тематики дисертації, сформульовано її мету й завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, методологічні основи дисертації, її новизну, практичне значення, зазначено дані щодо апробації результатів дослідження.

У першому розділі “Загальні характеристики британського газетного новинного дискурсу як соціолінгвального явища” систематизуються основні підходи до розуміння дискурсу; з’ясовується поняття “британський газетний новинний дискурс”; обґрунтовуються головні функції британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газетних видань.

У підрозділі 1.1. “Британські газетні новини в контексті сучасних дискурсивних досліджень” докладно розглянуто сучасні підходи до розуміння дискурсу з лінгвістичних, журналістських і філософських досліджень, серед яких – когнітивний, соціологічний, структурно-семіотичний і комунікативно-лінгвістичний. Узагальнення сучасних наукових поглядів щодо поняття “дискурс” дало змогу сформулювати дефініцію БГНД, який визначено як процес МД автора в конкретному соціолінгвальному контексті з певною метою та з урахуванням передбачуваного читача. Текст новин розглядається як результат МД автора щодо створення новин, як його матеріальне втілення, або інформаційний слід. Виділено основні характеристики БГНД (як комунікативного, мас-медійного, газетного, загальноадресатного, наративного дискурсу), які впливають на його продукування автором.

У підрозділі 1.2. “Соціолінгвальні особливості британського газетного новинного дискурсу” розкрито соціолінгвальну природу БГНД. Спираючись на головні функції мас-медіа в суспільстві, які виокремлюють вітчизняні та західні вчені, виділено основні функції британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет, а саме: 1) інформаційна,                         2) соціалізуюча, 3) встановлення “порядку денного”, 4) політична, 5) впливу на свідомість, або формування громадської думки, 6) розважальна (п. 1.2.1).

У дисертації доведено, що основним інформаційним наповненням досліджуваних газет є новини, провідна тематика яких – політична, економічна та спортивна. Так, зокрема, в газеті “Файненшл Таймз” новини становлять близько 94 % усіх повідомлень, з них новини політичної тематики – 37,1%, економічної – 51,5 %, спортивної – 42,5 %, у “Таймз” – 86,5 %, з них новини політичної тематики – 37,4 %, економічної – 14,4 %, спортивної – 34,7 %, “Гардіан” – 72 %, з них політичної тематики – 42 %, економічної – 15 %, спортивної – 15 %, “Дейлі Телеграф” – 55,5 %, з них політичної тематики – 21 %, економічної – 14 %, спортивної – 20,5 %. Це сприяє популярності зазначених видань у Великій Британії та поза її межами.

Шляхом аналітичного огляду структури комунікативного процесу за класичною формулою Г. Лассвелла проаналізовано його вісім базових компонентів, які реалізуються в БГНД (п. 1.2.2.). Так, комунікатором визначено абстрактного автора БГНД, яким є певний соціальний інститут, творчий колектив газети. Кодування передбачає використання автором БГНД певних семантичних, комунікативно-прагматичної та загальнокомунікативних стратегій/тактик побудови смислу такого дискурсу. Сюжети політичних, економічних і спортивних новин розгортаються в певному соціальному та публіцистичному просторі, згідно з вимогами якого автор БГНД і створює повідомлення. Британські щоденні загальнонаціональні широкоформатні газети як канал комунікації перебувають у приватній власності, що не заважає принципам лібералізму та об’єктивності таких видань. Завданням автора є створити такий текст новин, який буде легко декодовано читачем. Одержувачем є читацька аудиторія, яка відрізняється масовим та все більш глобальним характером і є неоднаковою для трьох досліджуваних типів новин, а саме – політичної, економічної та спортивної тематики. Повідомлення новин розраховане на певну реакцію читача, або відгук. До автора БГНД відгук читача частково надходить у вигляді зворотного зв’язку. Збалансована взаємодія цих базових компонентів структури комунікації сприяє утриманню високих професійних стандартів британських газет, які враховують свободу висловлювання, право громадян на володіння інформацією та право на захист преси від політичного чи будь-якого іншого зовнішнього втручання.

У підрозділі 1.3. “Архітектоніка тексту британських газетних новин як інформаційного сліду британського газетного новинного дискурсу” наголошено на тому, що МД автора втілюється в сталій традиційній формі архітектоніки тексту новин як інформаційного сліду БГНД. Жанрова структура тексту новин, що склалася за довгий час функціонування цього жанру, набуває чіткої організації. БГНД визначено як складну мовленнєву подію, яка інкорпорує в собі мовленнєві трансакції, що представлені переважно такими елементами архітектоніки тексту,       як-от: 1) заголовок, 2) зачин і 3) подробиці. Кожна мовленнєва трансакція в свою чергу складається з як мінімум одного мовленнєвого ходу, який може включати один мовленнєвий акт (у заголовку) або кілька мовленнєвих актів.

У другому розділі “План змісту британського газетного новинного дискурсу” було визначено динамічні семантичні характеристики БГНД шляхом встановлення відповідних семантичних стратегій/тактик побудови плану змісту такого дискурсу його автором. В основі цих стратегій/тактик лежать логіко-когнітивні структури, які є спільними для всіх мов.

У підрозділі 2.1. “Загальні характеристики структурно-семантичної цілісності британського газетного новинного дискурсу” з’ясовано питання ієрархічної організації семантичної структури новин. Проаналізувавши та систематизувавши дібраний мовний матеріал, дисертантка дійшла до висновку, що оскільки БГНД, який спрямовано на продукування тексту новин, організовано ієрархічно, слід виокремлювати три рівні цілісності такого дискурсу: загальну, епізодичну та локальну. Загальна цілісність БГНД забезпечує розуміння цілого газетного повідомлення. Епізодична цілісність діє в межах послідовності елементів архітектоніки тексту новин, в яких реалізується МД автора. Локальну цілісність можна спостерігати на рівні послідовності мовленнєвих актів. Комуніканти встановлюють зв’язок між пропозиціями дискурсу, що дає можливість планувати, продукувати та сприймати цілісний дискурс як інтегративну одиницю МД.

Підрозділ 2.2. “Семантичні стратегії/тактики побудови плану змісту британського газетного новинного дискурсу” присвячено дослідженню міжпропозиційних семантичних відношень, що складають змістову реляційну основу відповідних семантичних стратегій/тактик побудови плану змісту БГНД.

Залежно від способу МД автора було виділено семантичні стратегії/тактики зіставлення    (п. 2.2.1.) і контекстуалізації (п. 2.2.2.). Автором використовує певні семантичні тактики побудови змісту БГНД всередині/між елементами архітектоніки тексту новин, де є не менше однієї мовленнєвої трансакції (зачину або подробиць) чи послідовність двох мовленнєвих трансакцій, що в тексті новин може відображатися послідовністю двох контактних елементів архітектоніки заголовка та зачину або зачину та подробиць. У дисертації наводиться середній відсоток використання певних семантичних стратегій/тактик, з точки зору відповідної вживаності цих смислових характеристик у трьох досліджуваних типах новин. Крім того, наведено частотність використання семантичних тактик у межах різних елементів архітектоніки тексту новин у відсотках від загальної кількості виявлених смислових характеристик у суцільній вибірці новин політичної, економічної та спортивної тематики. Так, 42,8 % семантичних тактик, що використовуються автором БГНД для поєднання заголовка та зачину тексту новин, складають семантичні тактики еквівалентного зіставлення в поєднанні з семантичною тактикою зіставлення “частина – ціле”. Для новин політичної тематики вищезазначені тактики складають 43,5 %, економічної тематики – 45,1 %, спортивної – 39,8 %. Самостійно семантичні тактики еквівалентного зіставлення вживаються в 27,6 % усіх проаналізованих текстів новин, з них для новин політичної тематики це складає 26,9 %, економічної тематики – 27,4 %, спортивної – 28,5 %, а семантичні тактики тотожного зіставлення – в 22 %, з яких для новин політичної тематики –  24,5 %, економічної – 18,9 %, спортивної – 22,6 %. Решту становлять семантичні тактики каузативної контекстуалізації – 5 %, з них для новин політичної тематики – 2,3 %, економічної – 6,1 % і спортивної – 6,5 %; семантичні тактики часової контекстуалізації – 2,1 %, з яких для новин політичної тематики – 2,3 %, економічної – 2,1 %, спортивної – 1,9 %; семантичні тактики просторової контекстуалізації – 1,6 %, з них для новин політичної тематики – 0,5 %, економічної – 0,4 %, спортивної – 0,7 %. Отже, між заголовком і зачином спостерігається переважне використання семантичної тактики еквівалентного зіставлення, в основі якої лежать міжпропозиційні семантичні відношення еквівалентності. Переважання цієї тактики пояснюється спільною функцією заголовка та зачину – привернути увагу читача до інформації за допомогою повідомлення про ключову подію.

Для семантичного поєднання таких елементів архітектоніки тексту новин, як зачин і подробиці, автор БГНД використовує семантичні тактики зіставлення “ціле” (зачин) – “частина” (подробиці), що складають 71,5 % розглянутих у дисертації текстів новин, з яких для новин політичної тематики такі тактики становлять 73,2 %, економічної – 70,5 %, спортивної – 71 %; або “частина” (зачин) – “ціле” (подробиці), що складають 21 %, з них для новин політичної тематики – 20 %, економічної – 21,5 %, спортивної – 21,7 %. Крім того, у послідовності цих двох трансакцій автором БГНД використовуються тактики контрастного зіставлення, які складають 7,3 % досліджуваних текстів новин. Для новин політичної тематики загальний відсоток вживання таких тактик становить 6,8 %, для економічної – 8 %, спортивної – 7,3 %.

У межах одного елемента архітектоніки, зачину або подробиць автор використовує такі семантичні тактики побудови плану змісту БГНД, як-от: часової контекстуалізації, які складають 41,5 % проаналізованих текстів новин, в тому числі для новин політичної тематики це становить 43,2 %, економічної тематики – 39,6 %, спортивної – 41,7 %; серед них часової розбіжності –    25,1 %, з яких для новин політичної тематики – 24,5 %, економічної – 25,2 %, спортивної – 15,6 %; і часового перехрещення – 16,4 %, з яких для новин політичної тематики – 18,7 %, економічної – 14,4 %, спортивної – 16,1 %; поєднання семантичних тактик еквівалентного зіставлення та часової контекстуалізації – 24,1 %, з них для новин політичної тематики – 20,1 %, економічної – 28,6 %, спортивної – 23,8 %; самостійно семантичні тактики еквівалентного зіставлення – 18,1 %, з яких для новин політичної тематики – 19,5 %, економічної – 16,9 %, спортивної – 18 %; семантичні тактики контрастного зіставлення – 16,2 %, з них для новин політичної тематики – 17,2 %, економічної – 14,9 % і спортивної – 16,5 %.